CC BY
26
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Шукатка О.В. Формування 1'ндив1'дуальних стратег1й здоров'язбереження майбутшх бакалавр1в природничих спец1альностей в ушверситетах: актуальшсть досл1дження. Ф1зико-математична oceima. 2018. Випуск 2(16). С. 157-160.
Shukatka O. The Formation Of Individual Health Strategies For The Future Bachelors Of Natural Specialties In Universities: Research Activity. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 2(16). Р. 157-160.
УДК 378
О.В. Шукатка
Льв'!вський нацональний ушверситет iMeHi 1вана Франка, Украна
[email protected] DOI 10.31110/2413-1571-2018-016-2-030
ФОРМУВАННЯ 1НДИВ1ДУАЛЬНИХ СТРАТЕГ1Й ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙБУТН1Х БАКАЛАВР1В ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ В УН1ВЕРСИТЕТАХ: АКТУАЛЬН1СТЬ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Анотац'я. У cmammi висвтлено актуальшсть проблеми формування 1'ндив1'дуальних стратегй здоров'язбереження майбутшх бакалавр'!в природничих спе^альностей в ушверситетах. Встановлено, що перед сучасним со^умом виникають вагом'1 п/'дстави для балансування м'ж задоволенням потреб та захистом iнmереciв людей, зокрема потреби в безпечному й здоровому довкллi, здоровому cпocoбi життя, що потребуе формування принципово нових 1'ндив1'дуальних стратегш здоров'язбереження кожноi людини. Пiдcумoвaнo, що ocвimнiй процес в ушверситетах в'дкривае широк перспективи в напрям'1 формування здоров'язбережувального свтогляду молодоi людини. Це е основою виникнення власних векmoрiв побудови повсякденноi та прoфеciйнoi дiяльнocmi майбутшх фах'1вц'1в з урахуванням вимог до ведення здорового способу життя. Узагальнено, що оздоровлення студент'в повинно спрямовуватися на загальне зм'щнення ¡'хнього оргашзму за допомогою ф'!зичних вправ, набуття вм'тня керувати сво'/м емоцйним станом, на розвиток i вдосконалення рухових навичок та ф'!зичнихякостей, необхдних у профеайнй дiяльнocmi для пдвищення працездатност'1, та сприяти п/'двищенню рiвня cфoрмoвaнocmi стратегй здоров'язбереження.
Встановлено, що сучасний етап розвитку осв'ти характеризуеться взаемопроникненням зм/'сту багатьох наук для досягнення конкретно! мети. Узагальнено, що особливо це стосуеться проблеми формування стратегй здоров'язбереження майбутшх бакалавр'!в природничих спе^альностей. Адже жодна навчальна дисципл'та самост'йно не спроможна сформувати досл/'джуваний феномен. Теоретичний потен^ал дисципл'т природничого циклу завдяки м'ждисципл'таршй iнmегрaцii сприятиме п/'дтримцi здоров'я студент'!в на належному р'!вш. Прoaнaлiзoвaнo нормативно-правов'1 акти, що регулюють проблему збереження здоров'я укранськоi молод'1. Узагальнено, що нинi необх'дшсть здоров'язбереження проникае в уа сфери громадського життя, а проблема ii формування знаходить м'!сце в iсторП теоретичноi думки та coцiaльнoi практики, тому ii' сл'д розглядати в р'!зних аспектах, зокрема: флософському, медичному, со^альному, педагог'!чному, бioлoгiчнoму, х'1м'1чному, геoгрaфiчнoму та iн. Пiдcумoвaнo, що прирoдничi дисципл'ни волод'ють вагомим здоров'язбережувальним потен^алом. В його ocнoвi перебувае 1'дея самотзнання i самовдосконалення майбутнього фах'!вця у напрям'1 ведення здорового способу життя на еmaпi прoфеciйнoi пдготовки.
Ключов! слова: здоров'я, здоров'язбереження, осв'та, унiверcиmеm, бакалаври, профеайна п/'дготовка.
Постановка проблеми. На початку XXI столптя перед людством виникли глобальн проблеми, що спричинили необхщысть формування нового свтогляду, переосмислення цшностей та корегування сптьних цтей i прюрите^в, ям б об'еднували народи й держави. Така мета окреслена в концепцп економiчного сталого розвитку людсько''' сптьноти, що пропонуе новий пщхщ до нагальних проблем i передбачае сут^ змши у вах сферах сусптьного життя в процес штенсивно''' економiчноí еволюцп кра'н.
З огляду на зазначену концеп^ю перед сучасним сощумом виникають вагомi пщстави для балансування мiж задоволенням потреб та захистом Ытереав людей у найближчому майбутньому, зокрема потреби в безпечному й здоровому довкшл^ здоровому способi життя, що натомкть потребуе формування принципово нових Ыдивщуальних стратегш здоров'язбереження кожно' людини.
Освпнш процес в уыверситетах вщкривае широк перспективи в напрямi формування здоров'язбережувального свтогляду молодо' людини [1, с. 56] як основи виникнення власних векторiв побудови повсякденно'' та професшно''' дiяльностi майбутых фахiвцiв з урахуванням вимог до ведення здоровго способу життя. У цьому ру^ проблема виховання
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА (ФМО)
випуск 2(16), 2018
культури здоров'язбереження освiтньому процесi ВНЗ, щороку набувае особливо! значущостi, що пояснюють постшним попршенням стану здоров'я молодо зумовленим несприятливими соцiально-економiчними умовами в багатьох кра(нах свiту й, зокрема, в Укра(нк Як свщчить свiтова практика, нинi суспiльство занепокоено складною еколопчною ситуацiею, низьким рiвнем культури, iнтенсифiкацiею навчального процесу, спрямованого переважно на Ытелектуальний розвиток особистосп, що породжуе негативний вплив оргаызацп навчального процесу у вишах на здоров'я студенев. Молодь е недостатньо освiченою з питань власного здоров'язбереження, не дбае про свое здоров'я i майже не дотримуеться здорового способу життя, що призводить до дисгармонп та попршення здоров'я молодих людей (В. Бобрицька [2], Н. Завидiвська [3] та Ы.).
Тому оздоровлення студенев повинно спрямовуватися на загальне змщнення (хнього органiзму за допомогою фiзичних вправ, набуття вмЫня керувати своУм емоцiйним станом, розвиток i вдосконалення рухових навичок та фiзичних якостей, необхiдних у профеайый дiяльностi для пiдвищення працездатностi, та сприяти пщвищенню рiвня сформованостi стратегш здоров'язбереження. Сучаснi умови професiйноí дiяльностi, в тому числi бакалаврiв природничих спещальностей, вимагають озброення рiзними аспектами здоров'язбережувальних знань, умшь i навичок, ям формуються в процесi вивчення дисциплш природничого циклу завдяки мiждисциплiнарнiй iнтеграцií та сприятимуть у пщтримщ здоров'я на належному рiвнi.
Одним iз прiоритетних напрямiв освiти називають iнтегративнi процеси, а саме: Ытегра^я до европейського та свiтового освтього просторiв; iнтеграцiя вищих навчальних закладiв рiзних рiвнiв акредитацГУ, наукових установ i пiдприемств для забезпечення високоУ якостi вищоУ освiти та профеайноУ мобiльностi випускникiв вищих навчальних закладiв на ринку працi; iнтеграцiя науки й освти задля модернiзацií освп>лх систем, що означено в Нацюнальнш доктринi розвитку освiти в УкраУ'ы [4, с. 263-264].
Окресленi тенденцй' вказують на те, що сучасний етап розвитку освти характеризуеться взаемопроникненням змкту багатьох наук для досягнення конкретно'' мети. Особливо це стосуеться проблеми формування стратепй здоров'язбереження майбутых бакалаврiв природничих спецiальностей, оскiльки жодна навчальна дисциплша самостiйно не спроможна сформувати дослщжуваний феномен. Саме штегрований пiдхiд може забезпечити:
- формування у студенев цiлiсноí системи знань стосовно проблем здоров'язбереження;
- набуття студентами навичок способiв дiяльностi й досвщу, що демонструватиме здатнiсть майбутых фахiвцiв застосовувати отриманi знання й умшня в напрямi збереження та змщнення здоров'я, попередження виникнення професшного стресу, профтактики синдрому «професшного вигорання», обГрунтування способiв гармонiзацií Ухнього внутршнього свiту;
- формування особистiсних позитивних ставлень до вирiшення проблеми дотримання здорового способу життя, ям зумовлюють готовнiсть студента здiйснювати конкретну i цiлеспрямовану дiяльнiсть у напрямi професшного здоров'язбереження.
Аналiз актуальних дослiджень. У вгтчизнянш i свiтовiй педагогiцi накопичено значний теоретичний досвщ у дослiдженi проблем штеграцГ(. Так, науковцi звертались до розвщок рiзних аспектiв iнтеграцií, а саме: М. Берулава, О. Вознюк, Т. Гущина, М. Дмитриченко, С. Клепко, К. Левмвська, Н. Перевознюк дослщжували Ытегращю змкту загальноí i професiйноí освiти; Т. Бугеря , I. Воробйова, Н. Гриценко, Л. Ковальчук - мiжпредметнi зв'язки у вивченн рiзних дисциплiн у фаховш пiдготовцi; С. Бурiлова вивчала мiждисциплiнарну iнтеграцiю в навчальному процесi техычного ВНЗ; О. Ващук обГрунтував доцтьысть iнтегративного пiдходу у процесi професiйноí пiдготовки вчителiв; Л. Горбунова визначила особливосп мислення майбутнiх фахiвцiв в Ытеграцшнш культурi ; О. Жеглова дослщжувала процес розвитку гуманiтарноí культури студенев в умовах мiждисциплiнарноí iнтеграцií, М. 1ванчук розглядав iнтеграцiю як провщну тенденцiю сучасного наукового тзнання ; I. Лапичаком обГрунтовано ефективысть iнтеграцií професiйних знань i вмшь при пiдготовцi фахiвцiв з фiзичного виховання у вищих навчальних закладах та н
Особливостi iнтегративних процеав у професiйно-технiчнiй школi стали орiентиром наукових пошукiв Л. Варзацькоí, Б. КамЫського, О. Левчук, С. Несторенко , О. Павлова, Л. Слтчишин . Психолопчы аспекти iнтеграцií вивчали М. 1ванчук , Т. Яценко. Питання структурування iнтегрованих знань i цiлiсностi змiсту природничо-науковоí освiти висвп^лювались у наукових доробках М. Арцишевсько(. Водночас, теоретичний аналiз наукових праць i практичного досвiду використання Ытеграцшного пiдходу в закладах вищоí освiти свiдчить, що проблема використання мiждисциплiнарноí iнтеграцií у процесi формування шдивщуальних стратегiй здоров'язбереження у майбутнiх бакалаврiв природничих спецiальностей в унiверситетах на засадах мiждисциплiнарноí iнтеграцií залишилася поза межами уваги дослщнимв.
Мета статт полягае у висвiтленнi актуальностi проблеми формування Ыдивщуальних стратегiй здоров'язбереження у майбутых бакалаврiв природничих спецiальностей в уыверситетах: актуальнiсть дослiдження.
Методи дослщжень. Для досягнення мети науковоí роботи застосовувались там методи: теоретичш: метод концептуально-порiвняльного аналiзу, за допомогою якого зктавляються теоретичнi пiдходи до визначення та обГрунтування актуальносп вирiшення проблеми формування шдивщуальних стратегiй здоров'язбереження майбутых бакалаврiв природничих спецiальностей в уыверситетах на засадах мiждисциплiнарноí iнтеграцií; метод моделювання, який уможливить розробку категорiально-понятiйного апарату дослiдження формування стратегiй здоров'язбереження майбутых бакалаврiв природничих спецiальностей в уыверситетах на засадах мiждисциплiнарноí iнтеграцií; метод структурно-системного аналiзу; метод мисленневого експерименту, що дасть змогу здшснювати критичну рефлексiю промiжних результатiв i висновкiв на рiзних етапах дослщження.
Виклад основного матерiалу. Аналiз лтературних джерел засвiдчив, що в сучасних умовах здоров'я майбутых фахiвцiв - со^альна цiннiсть, невiд'емна частина сусптьного багатства, а тому формування Ыдивщуальних стратегiй здоров'язбереження розглядаеться як справа державноí вагомостi, глобальне завдання сусптьства, вищоí школи, самого студента. Основы науковi пiдходи до здоров'язберiгаючоí дiяльностi визначенi державними нормативними документами (Концеп^я неперервноí валеологiчноí освiти в Укра1ы (1994), Концепцiя нацiонального виховання (1996), Концеп^я освiти «рiвний-рiвному» щодо здорового способу життя молодi Украíни (1999), Концеп^я неперервного
валеолопчного виховання та освти в Укра'н (1999), Концепция валеолопчно' освiти педагогiчних кадрiв (2001), Концепция розвитку охорони здоров'я населення Украши (2001), Концепцiя формування позитивно' мотивацп на здоровий cnoci6 життя у дтей та молодi (2004), Концеп^я розвитку охорони здоров'я населення Укра'ни (2000 р.), Загальнодержавна програма «Здоров'я 2020: укра'нський вимiр» (2011 р.), Проект Концепцп формування ново' системи охорони здоров'я (2014 р.), Указ Президента Украши № 258/2002 вщ 15.03.2002 р. «Про невщкладш додатковi заходи щодо змiцнення моральностi у сусптьств та утвердження здорового способу життя» та ш.), де пщкреслюеться, що здоров'я молодi - це штегративний показник суспiльного розвитку, могутнш фактор впливу на економiчний i культурний потенцiали кра'ни [5, с. 41-42].
У Мiжгалузевiй комплекснiй програмi «Здоров'я наци» на 2002-2011 рр. передбачалася розробка та запровадження системи дieвоï просвiти населення щодо активно' со^ально' орieнтацiï на здоровий споаб життя шляхом формування традицiй i культури здорового способу життя, престижу здоров'я, залучення громадян до активних занять фiзичною культурою i спортом для збереження здоров'я та активного довголптя, що актуалiзуe необхщысть здшснення анонсованого дисертацшного дослiдження.
Не зважаючи на акцентовану увагу до фiзичного виховання з боку держави у вщповщних законах i постановах, фактично спостер^аеться бездiяльнiсть у справi збереження та змщнення здоров'я молодГ Духовний розвиток молодi взаемопов'язаний iз сощальною вiдповiдальнiстю перед собою та сусптьством i е дуже важливим для дотримання основ здорового способу життя. Нин необхщысть здоров'язбереження проникае в ус сфери громадського життя, а проблема ÏÏ формування знаходить мкце в iсторiï теоретично' думки та со^ально' практики, тому ÏÏ слщ розглядати в рiзних аспектах, зокрема: фтософському, медичному, соцiальному, педагогiчному, бюлопчному, хiмiчному, географiчному та iн. Саме природничi дисциплiни володiють вагомим здоров'язбережувальним потен^алом, в основi якого лежить щея самопiзнання i самовдосконалення майбутнього фахiвця у напрямi ведення здорового способу життя на етат професшно' пiдготовки. 1дея Грунтуеться на гумаыстичних принципах, зокрема на принципi антропоцентризму, зпдно з яким особистiсть, тзнаючи основи наук, зокрема природничого циклу, вивчае себе, а разом з тим розвиваеться, самореалiзуеться i професшно зростае: набувае знання, умшня i навички вдосконалення свое' жип^яльносп на засадах здорового способу життя, що забезпечуе формування шдивщуально' стратеги самовиховання й самореалiзацiï майбутых бакалаврiв природничих спе^альностей з об'ективно заданою програмою професiйного та особистiсного розвитку [2, с. 45].
Водночас у втизнянш педагогщ бракуе наукових праць, у яких обГрунтовуються теоретичнi та методичн основи формування iндивiдуальних стратегiй здоров'язбереження у майбутых бакалаврiв природничих спещальностей в унiверситетах на засадах мiждисциплiнарноï iнтеграцiï; реалiзацiï комплексу заходiв, пов'язаних iз охороною свого здоров'я у процеа навчально' дiяльностi.
Висновки. На сучасному етат становлення вищо' уыверситетсько' освiти в Укра',нi природнича тдготовка набувае вагомого значення у встановленн перспектив цивiлiзацiйних процесiв, вихованнi здорового поколшня, що зумовлюе необхiднiсть посилення природничо-науково' компоненти знань у професшнш пiдготовцi студентiв. Поряд iз традицшною спрямованiстю природничо' освiти на формування у майбутых бакалаврiв наукових уявлень про картину свп^у, вивчення бюлопчно' рiзноманiтностi, актуалiзуеться гуманiстична роль природничо-наукових знань, що вщкривае широкi можливост для 'х використання в навчально-виховному процеа як джерела науково обГрунтовано' шформацп про збереження i змщнення здоров'я, формування здорового способу життя.
Розроблення теоретичних i методичних основ формування здорового способу життя у студенев в процеа вивчення природничих наук потребуе врахування со^ально' практики культивування у молодого поколшня рацюнального стилю жи^п^яльносп; з'ясування чинно' в Укра'ы законодавчо-нормативно' бази щодо визначення державно' полтики сприяння формуванню здорового способу життя молодо узагальнення психолого-педагопчних пiдходiв до органiзацiï здорово' жип^яльносп студентiв, що е перспективами подальших наукових розвiдок.
Список використаних джерел
1. Башавець Н. А. Теоретико-методичн засади формування культури здоров'язбереження як свтэглядно' орiентацiï студентiв вищих економiчних навчальних закладiв : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / ^вденноукра'нський нацюнальний педагогiчний уыверситет iменi К. Д. Ушинського. Одеса, 2012. 555 с.
2. Бобрицька В. I. Теоретичн i методичн основи формування здорового способу життя у майбутых учителiв у процеа вивчення природничих наук : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / 1нститут педагопки i психологи професшно' освiти. Ки'в, 2006. 470 с.
3. Завидiвська Н. Н. Соцiалiзацiя у фiзкультурно-оздоровчiй освт: трактування понять, проблеми, перспективи. Педагопка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту. 2010. № 12. С. 48-52.
4. Коновальчук I. I. Мiждисциплiнарний пщхщ у дослщжены проблем педагогiчноï iнноватики. Interdyscyplinarnosc pedagogiki i jej subdyscypliny. Крамв, Польша. 2013. С. 261-269.
5. Мельничук I. М. Нормативно-правове забезпечення нацюнально' полiтики щодо формування здорового способу життя . Фiлософiя, методолопя, психолого-педагогiчнi аспекти формування культури здоров'язбереження : Збiрник матерiалiв регiонально', науково-практично' конференцй. Тернопiль : ТДМУ, 2015. С. 40-44.
References
1. Bashavets N. A. Teoretyko-metodychni zasady formuvannia kultury zdoroviazberezhennia yak svitohliadnoi oriientatsii studentiv vyshchykh ekonomichnykh navchalnykh zakladiv : dys. ... doktora ped. nauk : 13.00.04 / Pivdennoukrainskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni K. D. Ushynskoho. Odesa, 2012. 555 s.
2. Bobrytska V. I. Teoretychni i metodychni osnovy formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia u maibutnikh uchyteliv u protsesi vyvchennia pryrodnychykh nauk : dys. ... doktora ped. nauk : 13.00.04 / Instytut pedahohiky i psykholohii profesiinoi osvity. Kyiv, 2006. 470 s.
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 2(16), 2018
3. Zavydivska N. N. Sotsializatsiia u fizkulturno-ozdorovchii osviti: traktuvannia poniat, problemy, perspektyvy. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. 2010. № 12. S. 48-52.
4. Konovalchuk I. I. Mizhdystsyplinarnyi pidkhid u doslidzhenni problem pedahohichnoi innovatyky. Interdyscyplinarnosc pedagogiki i jej subdyscypliny. Krakiv, Polsha. 2013. S. 261-269.
5. Melnychuk I. M. Normatyvno-pravove zabezpechennia natsionalnoi polityky shchodo formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia . Filosofiia, metodolohiia, psykholoho-pedahohichni aspekty formuvannia kultury zdoroviazberezhennia : Zbirnyk materialiv rehionalnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Ternopil : TDMU, 2015. S. 40-44.
THE FORMATION OF INDIVIDUAL HEALTH STRATEGIES FOR THE FUTURE BACHELORS OF NATURAL SPECIALTIES IN
UNIVERSITIES: RESEARCH ACTIVITY O.V. Shukatka
Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine
Abstract. The article highlights an actual problem of the formation of individual health conservation strategies of future bachelors of natural sciences in universities.
It is established that in front of modern society there are important grounds for balancing between satisfying needs and protecting the interests of people, in particular the need for a safe and healthy environment, a healthy lifestyle, which requires the formation of fundamentally new individual health conservation strategies of each person.
It is concluded that the educational process at universities opens wide prospects in the direction of the formation of a health-saving worldview of a young person. This is the basis of the emergence of own vectors for building the daily and professional activities of future professionals, taking into account the requirements for a healthy lifestyle. It is generalized that the improvement of students should be directed towards the general strengthening of their organism by physical exercises, the acquisition of the ability to control their emotional state, the development and improvement of motor skills and physical qualities necessary for professional activity to improve their ability to work, and to promote an increase in the level of formation of health conservation strategies.
It is established that the modern stage of development of education is characterized by the interpenetration of the content of many sciences to achieve a specific goal. It is generalized that this especially concerns the problem of the formation of health strategies for the conservation of future bachelors of natural sciences. After all, academic discipline by itself is not able to form the investigated phenomenon.
The theoretical potential of the disciplines of the natural cycle through interdisciplinary integration will contribute to maintaining the health of students at an appropriate level. The normative and legal acts regulating the problem of saving the health of Ukrainian youth. It is generalized that now the necessity of healthcare penetrates into all spheres of public life, and the problem of its formation finds place in the history of theoretical thought and social practice, therefore it should be considered in various aspects, in particular: philosophical, medical, social, pedagogical, biological, chemical, geographic, etc.
To Summarize, natural sciences have a significant healthcare potential. It is based on the idea of self-knowledge and self-improvement of the future specialist in the direction of maintaining a healthy lifestyle at the stage of professional training.
Key words: health, health saving, education, university, bachelors, professional training.
