CC BY
39
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Гулай О.1. Особливостi ступенево) пдготовки майбутшх iнженерiв. Ф'зико-математична освта. 2018.
Випуск 1(15). С. 176-180.
Hulai O. Features Of Step-By-Step Training Of Future Engineers. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 1(15).
Р. 176-180.
УДК 378.147:377.6
О.1. Гулай
Луцький нацональний техшчний унiверситет, Украна
hulay@i.ua
DOI 10.31110/2413-1571-2018-015-1-032 ОСОБЛИВОСТ1 СТУПЕНЕВО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В
Анотац'я. У cmammi обГрунтовано meopemu4Hi основи багаторiвневоi пдготовки майбутшх 'нженерних фах'1вц'1в у техшчних вузах. Концеп^я сталого розвитку передбачае iнтенсифiкацiю навчально-виховного процесу профе^йно)' школи. Встановлено тенден^ю збльшення числа абiтурiентiв, як прагнуть здобути квалiфiкацiйний рiвень бакалавра за скороченою програмою. У Луцькому на^ональному техшчному унверситетi цьогорiч стали студентами 567молодших спецiалiстiв, що складае 42,3 % вiд загально)клькостi бакалавр '¡в. Проаналiзовано переваги та недол'ки ступеневого навчання. Експериментально встановлено рiвень осв'тшх досягнень з фундаментальних дисципл'н (ф'зики, хми, вищо) математики), виокремлено репродуктивний, реконструктивний, продуктивний та творчий рiвнi. Виявлено суттево нижчий рiвень компетентност'1 з дисципл'ш природничонауково) пдготовки студент'в скорочено)' форми навчання. Визначено проблеми (середнiй рiвень знань) та переваги (профеайна мотива^я) студент'в скорочено) форми навчання. Основними завданнями природничонаукових дисципл'ш, що вивчаються на першому кура, вбачаемо адапта^ю до нових умов навчання, формування вм'ння вчитися та потребу його реал'!зувати. Студенти скорочено)форми навчання значно част'ше знаходять офiцiйну чи неформальну роботу за фахом, що дозволяе у реальних виробничих умовах розвивати профеайну компетентшсть на основi здобутих впродовж навчання знань та ум'нь. Близько чвертi бакалавр'!в протягом навчання отримують досв/'д неформально) зайнятост'1, близько 15 % випускник'в вищих навчальних заклад'в продовжують працювати за здобутим фахом на пдприемствах, де розпочинали свою кар'еру ще студентами. Вища техн'!чна освта технiчного профлю повинна поеднувати переваги двоступеневост'1 - практичн професiйнi навики, як формуються на р'ют училищ, л'щет, коледж'в та глибою теоретичнi знання та креативне мислення, як можна розвинути у ВНЗ. Поеднання профеайно-техн'1чно)'та вищо)осв'ти суттево збльшуе шанси працевлаштування iмайбутнього кар'ерного зростання.
Ключов! слова: навчальний заклад, ступеневе навчання, професiйна пдготовка, фундаментальн дисципл'ни, майбутн iнженери.
Постановка проблеми. Реалiзацiя Укра!ною основних положень Концепцп сталого розвитку, зростання вимог до рiвня пщготовки фахiвцiв рiзних галузей виробництва та сфери послуг передбачають штенсифтащю навчально-виховного процесу професшно! школи. Вщтак навчальн заклади покликан готувати конкурентоспроможного, компетентного, со^ально зртого, високопрофеайного та вщповщального фахiвця, здатного орieнтуватися i устшно працювати в сучасних соцiально-економiчних умовах [1]. Незаперечною е думка, що Ыженер - головна д^ча особа, яка визначае долю науково-техычного поступу держави. Професшна дiяльнiсть шженера спрямована на створення техносфери, на перетворення св^, у якому ми живемо. Тому теоретичн та практичн дослщження у цариш профеайно! освти не втрачають актуальности.
Аналiз актуальних дослщжень. Теоретико-методолопчы проблеми неперервно! професшно! освти дослщжували А. Алексюк, А. Л^оцький, В. Манько, Н. Ничкало, С. Сисоева, Г. Терещук; концептуальн засади професшно! пщготовки майбутых фахiвцiв аналiзували С. Гончаренко, Р. Гуревич, О. Коваленко, Е. Лузт, Л. Романишина, Л. Хомич, Б. Шиян та ЫшМ втизняы педагоги. Однак бтьшлсть наукових дослщжень втизняних освтчн присвячен проблемам неперервно! освiти педагопчного спрямування, тодi як пщготовка фахiвцiв техычних спе^альностей стае предметом наукового зацтавлення значно рщше. Зокрема, практична реалiзацiя ступенево! пщготовки фахiвцiв в системi вищо! освти у структурi "коледж - уыверситет" Нацiонального унiверситету водного господарства та природокористування висвiтлена у роботах М. Яцкова, Л. Осадчо! [2]. Проблема наступност у професiйнiй пщготовц фахiвцiв напрямку «Готельно-ресторанна справа» розглянута Ю. Безрученковим [3]. Як фактор зростання яккних показникiв пiдготовки
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
кадрiв запропоновано впровадження державних стандар^в професiйноí освiти нового поколiння, наближених до европейських [1].
Напрями реалiзацií наступностi професiйно-технiчноí i вищоí освiти проаналiзованi у дослiдженнях А. Литвина. Приймаемо до уваги висновок, що багаторiвневiсть як можливiсть забезпечити задоволення освп>лх потреб людини впродовж уае'( м життедiяльностi потребуе вдосконалення структури, змкту, методiв, технологiй i форм пщготовки фахiвцiв, випереджувального розвитку системи професшно''' освiти та освiтнiх Ыновацм [4]. Ступеневiсть е передумовою доповнення i поглиблення професiйноí пiдготовки, забезпечуе принципову можливкть переходу фахiвця до нового рiвня професiйноí компетенцп, а також можливкть творчоí iнтенсифiкацií цих переходiв [5].
Мета статтi - проаналiзувати проблеми та перспективи реалiзацií ступеневоí iнженерноí освiти у вищих навчальних закладах.
Виклад основного матерiалу. Темпи змш технiчного прогресу настiльки с^мю, що офiцiйна система професiйного навчання вщстае в^д зростаючих потреб ринку прац й самого фахiвця. Тому важливою умовою соцiального i особистого добробуту стае неперервний професiйний розвиток самоí людини, м прагнення послйно вдосконалюватися, пiдвищувати рiвень професiйноí майстерносп. Моделюючи систему професiйноí пiдготовки, приймаемо до уваги сформульован на Третьому всесвiтньому конгресi iнженерноí освiти основы вимоги до iнженерiв [6], зокрема:
- професшна компетентнiсть;
- сформоваысть особистоí та професiйноí вiдповiдальностi, що фунтуеться на екологiчному мисленнi, загальнолюдських цiнностях i моралi;
- готовысть до аналiзу й оцiнки проблем, завдань, ситуацш, до прийняття ршень;
- комунiкативна готовнiсть - знання як м^мум однiеí iноземноí мови, володшня лiтературною усною i письмовою мовою, умiння скласти документи, що обов'язково входять у поле професiйноí дiяльностi,
- комп'ютерна грамотнiсть, володшня сучасними засобами зв'язку;
- готовысть i прагнення до усвiдомленого постшного особистiсного i професiйного вдосконалення, пщвищення квалiфiкацií.
Здiйснення наукового пошуку у методолопчному, теоретичному та практичному рiвнях зумовлене комплексним характером проблеми неперервного навчання фахiвцiв iнженерних спецiальностей. Основою методолопчного рiвня е теорiя неперервноí професiйноí освiти. Цiлiснiсть моделi педагогiчноí системи професiйноí пiдготовки майбутнiх фахiвцiв забезпечують взаемопов'язанi цiльовий та змктовий блоки, якi проектують iнформацiйно-освiтне середовище, операцiйний блок забезпечуе досягнення поставлених цтей за дотримання окреслених педагопчних умов, результативний - визначае сформоваысть професiйноí компетентностi майбутнiх фахiвцiв будiвельного профiлю. Нова парадигма iнженерноí освти передбачае комплексне використання iнновацiйних технолопй навчання, перенесення акцентiв на штенсивы, активнi, iндивiдуальнi форми та методи навчання. Спрямовуемо студенев не лише до отримання глибоких знань та практичних навичок, а й до саморозвитку, творчосп, креативного мислення, самооргаызацп свого життя та високопродуктивноí професiйноí дiяльностi.
Теоретичний рiвень передбачае обфунтування iнтеграцiйного перетворення традицiйного змiсту навчального процесу, встановлення взаемозв'яз^в та узгодження програм викладання дисциплш рiзних щаблiв неперервноí освiти, структурну перебудову технолопчного забезпечення засвоення знань тощо. Активне впровадження засад акмеологп та синергетики у навчальний процес сприятиме формуванню нелшшного, системно-креативного мислення, виявлення перспективних тенденцш власного розвитку. Особливу увагу звертаемо на мехаызми формування свiдомоí мотивацп навчання, розглядаючи íх як умову якiсноí освiти та успiшноí професiйноí дiяльностi особистостi.
Реалiзацiя моделi педагогiчноí системи на практичному рiвнi передбачае оптимiзацiю змiсту та структури навчальних програм дисциплш природничонауковоí та фаховоí пiдготовки, вибiр вiдповiдних технолопй i методик навчання, розроблення адаптованого до потреб i можливостей студенев методичного забезпечення навчального процесу, координа^ю його змiсту у системi «коледж (ПТНЗ) - технiчний уыверситет».
Застосування зазначених концептуальних пiдходiв надае можливкть представляти професiйну пiдготовку майбутнiх фахiвцiв в умовах неперервноí освiти як багатовимiрний феномен - систему науково обГрунтованих заходiв i педагогiчних впливiв, побудованих на основi специфiки оргаызацп навчально-пiзнавальноí дiяльностi, загальних педагогiчних закономiрностей, пiдходiв й принципiв.
Останнiми роками у Луцькому НТУ та шших технiчних унiверситетах Украши суттево зросла частка студентiв бакалаврату, що навчаються за скороченим термшом пiсля здобуття робiтничих спецiальностей у ПТНЗ або квалiфiкацiйного рiвня «молодший спецiалiст (молодший бакалавр)» у коледжах. Затребуванiсть та^ форми навчання пiдтверджуеться високим рiвнем державного замовлення. До прикладу, лщером за кiлькiстю прийнятих молодших спещалк^в е Нацiональний унiверситет бiоресурсiв i природокористування Украши у Киевi. У 2017 роц за таким принципом до цього ВНЗ вступило 1288 абiтурiентiв. Це 48,7 % вщ всiеí кiлькостi вступникiв на бакалаврат. У Луцькому нацюнальному технiчному уыверситет цьогорiч стали студентами 567 молодших спещалк^в, що складае 42,3 % вщ загальноí кiлькостi бакалаврiв.
Зростання ктькосп студентiв скороченоí форми навчання однозначно сприяе фшансовм стабiльностi украшських унiверситетiв, однак якiсть навчання таких студенев е дещо нижчою, аыж бакалаврiв, що складали iспити зовншнього незалежного оцiнювання. Особливо це вщчуваеться, за результатами опитування викладачiв, при вивченн дисциплiн природничонауковоí пiдготовки (виш^ математики, фiзики, хiмií), що закладають фундамент будь-я^ технiчноí спецiальностi. Саме тому вони належать до перелту нормативних дисциплш як повно^ так i скороченоí програм навчання бакалаврiв. Структуру змiсту ступеневого навчання природничонаукових дисциплш можна представити у виглядi пiрамiди, основу якоí визначають обсяг навчального матерiалу та час на його вивчення, а висоту - складысть та професiйна значущiсть матерiалу [7]. Одним iз основних завдань природничонаукових дисциплш, що вивчаються на першому курсi, вбачаемо адаптацiю до нових умов навчання, формування вмшня вчитися та потребу його реалiзувати.
Проведено порiвняльний аналiз устшносп навчання студенев спецiальностi 192 «Будiвництво та цивiльна iнженерiя», що вступили в уыверситет на основi повноí загальноí середньоí освiти (БДН) та на основi здобутого освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня «молодший спе^алкт» (зi скороченим термшом навчання) (БДНс). Для аналiзу обрано три основнi дисциплiни природничонауковоí (фундаментальноí) пiдготовки, якi вивчають на I кура уыверситету (фiзикa, хiмiя та вища математика). Проведений aнaлiз навчальних досягнень 220 студентiв, що навчалися у Луцькому нацюнальному техычному унiверситетi, Нaцiонaльному унiверситетi водного господарства та природокористування (м. Рiвне), Терноптьському нaцiонaльному технiчному унiверситетi iм. I. Пулюя, Нацюнальному ушверситет «Львiвськa полггехнта» на основi повноí середньоí освiти (БДН) та здобутого освiтньо-квaлiфiкaцiйного рiвня «молодший спецiaлiст» (БДНс).
Рiвнi сформованост спiввiдносили iз рейтинговою системою оцшювання у технiчних унiверситетaх, тому репродуктивний (низький) рiвень вiдповiдaв критерiю сформованост К 0,35-0,59 (незaдовiльно - РХ) у ВНЗ; реконструктивний (середнiй) - 0,60-0,73 (задовтьно - Е, Р);
Фiзика
<и 5
90 80 70 60
¡f 50 •' 40 30 20 10 0
о
н
О
и
m
PiBeHb
Вища математика
80
£ 70
S 60
5 50
6 40 g 30 5 20 ä 10 со 0
m
PiBeHb
Хiмiя
70 ■S 60 I 50 g 40 z 30 g 20 S 10
m 0
БДН
I БДНс
PiBeHb
Рис. 1. PieHi компетентност'1 з фундаментальних дисциплш бакалавр'в напряму «Буд'вництво»
продуктивний (високий) - 0,74-0,89 (добре - С, В); творчий (досконалий) - 0,90-1,0 (вщмшно - А). Результати дослщження представлено на рис. 1.
З уах проaнaлiзовaних дисциплш (рис. 1) спостер^аеться наступна тенденция: серед основно'' форми навчання переважають студенти i3 високим рiвнем знань, тодi як серед скорочено'' форми - з середнiм. Серед дисциплш природничонауково'' пiдготовки загалом найнижчий рiвень компетентностi виявлено при вивченн фiзики. Таким чином, можна констатувати суттево нижчий рiвень компетентностi з дисциплш природничонауково'' пiдготовки студентiв скорочено'' форми навчання. Викладачi зазначених ВНЗ констатували також значно гiршi показники вщвщування аудиторних занять студентами скорочено'' форми навчання: частина студентiв навчалася за шдивщуальним планом (так зване «втьне вщвщування»), повязаним iз офщмним працевлаштуванням, велика частка студентiв працевлаштовувалися неформально. Окреслена тенденцiя зростае iз зменшенням частки студентiв, що отримують стипендiю.
Однак, е i сильн сторони у ступеневому здобуваннi вищо'' освiти. Варто зауважити суттеву перевагу випускнимв ПТНЗ чи коледжiв у професшнш вмотивованостi: маючи сформованi практичн навички робiтничоï професп, вони краще уявляють свое професiйне становлення у майбутньому. Якщо на перших курсах студенти, ям отримали повну середню освiту у школi, за якюними показниками випереджують студентiв скорочено'' форми навчання, то при вивченн фахових дисциплш завдяки набутому практичному досвщу ця рiзниця суттево зменшуеться.
Сучасне студентство старших курав намагаеться поеднувати навчання iз роботою. У цьому аспект перевагу мають студенти, ям вже здобули робiтничу професiю. Студенти скорочено'' форми навчання значно часпше знаходять офiцiйну чи неформальну роботу за фахом, що дозволяе у реальних виробничих умовах розвивати професшну компетентнють на основi теоретичних знань, отриманих впродовж навчання.
У бшьшост випадмв, неформальна зайнятiсть молодi проявляеться в додатковому заробiтку пiд час здобуття освiти. При цьому, як зазначено у звт Державно'' служби статистики Укра'ни [8], у I пiврiччi 2017 року серед неформально зайнятого населення двi третини (66,6%) складали особи, як мали професшно-техычну та повну загальну середню освпу, а серед офiцiйно зайнятого населення переважали особи з повною вищою освiтою (включаючи базову та неповну вишу освiту) (61,5%). Серед неформально зайнятих оаб значна частка (14,9 %) була зайнята у буа^вництвГ Окреслена тенден^я спостерiгаеться серед студенев старших курсiв Луцького НТУ. Близько чверт студентiв протягом навчання отримують досвщ неформально' зайнятостi, близько 15 % випускниюв ВНЗ продовжують працювати за здобутим фахом на пщприемствах, де розпочинали свою кар'еру ще студентами.
Останнiми десятилiттями основою глобально'' полiтики в соцiальнiй, екологiчнiй та економiчнiй сферах стала концепцiя сталого розвитку. Головний змкт i мета соцiально-економiчного розвитку мае полягати у збтьшены можливостей кожно'' людини реалiзувати свiй потенцiал та прагнення, вести здоровий, повноцшний, творчий спосiб життя.
Освта стае початковим елементом трансформацГ' сусптьства до сталого розвитку. Навчальнi заклади не тiльки повиннi надавати науковi та технiчнi знання, а й забезпечувати вщповщну мотивацiю, пояснювати i здшснювати соцiальну
пщтримку для формування навичок та '¡х використання. Ключовим завданням освiти у XXI ст. е формування мислення, opieHTOBaHoro на стале майбутне [9].
Метою державно' пoлiтики щодо розвитку oсвiти е створення належних умов для розвитку особистосп, творчо' сaмopеaлiзaцíi кожного громадянина Укра'ни, виховання поколшня людей, здатних i готових ефективно навчатися впродовж життя, обер^ати i примножувати цiннoстi нaцioнaльнoí культури i громадського суспiльствa, сприяти розвитку i змiцненню суверенно', незалежно', демократично', со^ально' та правово' держави - Укра'ни, piвнoпpaвнoгo члена европейсько' та свтово' спiльнoти. Ступенева пpoфесiйнa освп^а покликана якнaйпoвнiше pеaлiзувaти цю мету.
Висновки. Вища oсвiтa на сьогодн не е основною умовою працевлаштування за фахом, однак поеднання професшно-техычно' та вищо' oсвiти суттево збтьшуе шанси пpoфесiйнoгo самоствердження i майбутнього кар'ерного зростання. Поеднання poбiтничoí професп або професп технiкa з вищою oсвiтoю забезпечуе нaйбiльшу стiйкiсть особистост на ринку пpaцi та, мабуть, i загалом у життi. На наше переконання, в умовах екoнoмiчнo¡ кризи в Укра'н нaйпеpспективнiшим е шлях отримання робтичо' професп в установах базово' пpoфесiйнoí oсвiти - профеайних училищах, лiцеях, технiкумaх, коледжах, з подальшим продовженням oсвiти у вищому навчальному зaклaдi або iз одночасним навчанням у ньому.
Ефективнiсть формування висoкoквaлiфiкoвaнoгo фaхiвця техычного пpoфiлю в умовах неперервно' освти зростатиме при пoeднaннi позитивного досвщу вiтчизнянoí та свiтoвoí педaгoгiки профеайного навчання iз iннoвaцiйними тенденцiями промисловост та технiки. Стpуктуpoвaнiсть пpoфесiйнoí oсвiти зумовлюе iнтегpaцiйне поеднання '' складових («коледж (ПТНЗ) - технiчний уыверситет») та використання iннoвaцiйних метoдiв навчання, спрямованих на мотива^ю oсвiтнiх потреб i формування ключових, предметних i пpoфесiйних компетентностей.
Список використаних джерел
1. Лук'янова Л. Методолопчы аспекти розроблення стандар^в, заснованих на компетенщях. Проф.-техн. oсвiтa. 2010. № 1. С. 18-20.
2. Яцков М., Осадча Л. Реaлiзaцiя ступенево' пщготовки фaхiвцiв в системi вищо' oсвiти у стpуктуpi "коледж -уыверситет". Нова педaгoгiчнa думка. 2013. № 1-2. С. 136-141.
3. Безрученков Ю.В. Проблема наступност у професшшй пiдгoтoвцi фaхiвцiв напрямку «Готельно-ресторанна справа». Вкник Луганського нaцioнaльнoгo унiвеpситету iм. Тараса Шевченка. Сеpiя: Педaгoгiчнi науки. Ч. I. 2011. №14 (225). С.17-24.
4. Литвин А. В., Руденко Л. А. Принцип наступност в контекст сучасно' парадигми освти. Вiсник Львiвськoгo державного унiвеpситету безпеки жип^яльносп. 2016. № 13. С. 237-244.
5. Жидецький Ю. Ц. Теоретичн та метoдичнi основи ступенево' професшно' oсвiти фaхiвцiв пoлiгpaфiчнoгo профтю: мoнoгpaфiя / за ред. С. У. Гончаренка. Львiв: Вид-во УАД, 2004. 310 с.
6. Товажнянський Л., Романовський О. Кеpiвник - професюнал ново' формацп. Вища освп^а Укра'ни. 2002. № 1. С. 34-39.
7. Hulai O.I., Shemet V.Ya. Innovative pedagogical technologies in degree education of natural-scientific disciplines. Нaукoвi записки. Випуск 10. Сеpiя: Проблеми методики фiзикo-мaтемaтичнo¡ i технолопчно' oсвiти. Частина 1. Кропивницький: РВВ КДПУ iм. В. Винниченка, 2016. - с. 3-8.
8. Ринок прац у I пiвpiччi 2017 року. URL : http://ukrstat.gov.ua.
9. Освп^а для сталого розвитку. Нацюнальна доповщь за 2012 piк. URL : http://dea.gov.ua/chapter/osvita_dlya_stalogo_rozvitku_ nacional4na_dopovid4.
References
1. Luk'ianova L. Methodological aspects of developing standards based on competencies // Prof.-Tech. education. 2010. № 1. P. 18-20.
2. latskov M., Osadcha L. Implementation of advanced training of specialists in the system of higher education in the structure of "college-university"// New pedagogical thought. 2013. № 1-2. P. 136-141.
3. Bezruchenkov Y. The problem of continuity of professional training areas «Hotel and Restaurant Business» // Bulletin of Lugansk National University named after Taras Shevchenko. Series: Pedagogical Sciences. Part I. 2011. №14 (225). P. 17-24.
4. Lytvyn A. V., Rudenko L. A. Continuity principle in the context of the modern paradigm of education // Bulletin of the Lviv State University of Life Safety. 2016. № 13. P. 237-244.
5. Zhydetskyi lu. Ts. Theoretical and methodological foundations of graduate professional education of polygraph profile: monograph. Lviv: Edition UAD, 2004. 310 с.
6. Tovazhnianskyi L., Romanovskyi O. The head - a professional of a new formation // Higher education of Ukraine. 2002. № 1. P. 34-39.
7. Hulai O.I., Shemet V.Ya. Innovative pedagogical technologies in degree education of natural-scientific disciplines // Proceedings. Issue 10. Series: Problems of Methodology of Physical-Mathematical and Technological Education.Part 1. Kropivnitsky: KSPU named after V. Vynnychenko, 2016. - с. 3-8.
8. Labor market in the first half of 2017 [Electronic resource]. URL : http://ukrstat.gov.ua.
9. Education for Sustainable Development. National report for 2012.
URL : http://dea.gov.ua/chapter/osvita_dlya_stalogo_rozvitku_ nacional4na_dopovid4.
FEATURES OF STEP-BY-STEP TRAINING OF FUTURE ENGINEERS Olha Hulai
Lutsk National Technical University, Ukraine Abstract. Theoretical backgrounds of multilevel training of future engineering specialists in technical universities have been substantiated in the article. The concept of sustainable development requires intensification of educational process professional school. The trend of increasing the number of students who want to get a bachelor's qualification level for reduced
program is installed. At Lutsk National Technical University, this year, 567junior students became students, accounting for 42.3% of the total number of bachelors. The advantages and disadvantages of step-by-step training are analyzed. The levels of educational achievements in fundamental disciplines (physics, chemistry, higher mathematics) was experimentally installed. Reproductive, reconstructive, productive and creative levels have been defined. A substantially lower level of competence has been established in the disciplines of natural science training for students of abbreviated form of education. The problems (average level of knowledge) and advantages (formed professional motivation) of the students of the abbreviated form of education are established. The main tasks of the natural sciences studied in the first year, we see adaptation to the new conditions of learning, the formation of the ability to learn and the need to implement it. Students of the abbreviated form of education are more likely to find formal or informal work in the specialty, which allows them to develop their professional competence on the basis of acquired knowledge and skills in real production conditions. About a quarter of bachelors receive lessons in informal employment during their studies, about 15 % of graduates continue to work in a specialty at enterprises where their students started their careers. Higher technical education should combine the preferences of two levels - practical professional skills, which are formed at vocational schools, colleges, and deep theoretical knowledge and creative thinking that can be developed into universities. The combination of vocational and higher education significantly increases the chances of employment and future career.
Keywords: education institution; step-by-step training, professional training, fundamental disciplines, future engineers.
