CC BY
11
Scientific journal
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
MypawKoecbKa B.n., Ka3Hadiu C.n. Пcuxonoгo-пeдaгoгi<^нi ochobu MameMamuwo'i пiдготоeки Mau6ymHix HmeHepie-MexaHiKie. 0i3UKo-MameMamu^Ha oceima. 2018. BunycK 1(15). C. 264-268.
Murashkovska V., Kaznadiy S. Psycho-Pedagogical Foundations Of Mathematical Training Of Future Engineers-Mechanics. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 1(15). P. 264-268.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОПЧШ ОСНОВИ МАТЕМАТИЧНО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В-МЕХАН1К1В
Анотац'я. У данй cmammi проанал'вовано сукупшсть загальних якостей '¡нженера-мехашка, як вихован на початкових курсах. Розглянуто, ocHoeHi завдання, як виконуе iнженер-мехашк в профе^йно/ дiяльностi i узагальнено ocHoeHi етапи iнженерноi дiяльностi. Виявлено психологiчнi умови подолання труднощiв у навчаннi математики. Визначено педагогiчно важлив'1 якост'1 i властивост'1 особистост'1 'тженера-мехашка. Важливою передумовою органiзацii процесу формування профеайноi компетентност'1 майбутшх iнженерiв-механiкiв е врахування психолог'!чних особливостей головних суб'ект'!в навчального процесу - студент'!в. При вивченн фундаментальноi пдготовки у вуз'1 не можна не враховувати психоло^чн i в'ковi особливостi студент'в молодших курсв. Зроблено акцент на формування як якомога бльшо)' клькостi профеайно значущих якостей пд час вивчення математичних дисципл'н на початкових курсах навчання. Психолог'чними умовами подолання труднощiв у навчаннi математики у майбутшхiнженерiв-механiкiв еумови, яю пов'язан'1 зрозвитком-оптимального сп'вв'дношення загальнихзд'бностей - до навчання i спе^альних. У зв'язку з'1 збльшенням масштабу завдань, що виршуються iнженерами-мехашками, в'дбуваеться кардинальна зм'та iнженерноi дiяльностi в цлому, зм'тюеться i набувають нового сенсу зм'ст, цiлi та функцй'iнженерноiпрац/'. Отже, питання особист'сного становлення майбутшхiнженерiв-механiкiв в аспект'1 iхньоi професiйноi дiяльностi мае постiйно знаходитися в центрi уваги вищоi школи. Для цього система навчально-освтнього процесу повинна бути вибудувана на психолого-педагог'!чн'ш основi гармонiзацii'розвитку студента iяк особистост'1, i як фах'вця. Завдання, як вир'шуються iнженерами в ход'1 професiйноi' д'тльностi, визначають функцй' iнженера-мехашка, як вимагають наявност'1 у випускник'!в вузу певнихякостей. Математична п1'дготовка майбутшх iнженерiв-механiкiв i застосування знань з математики iз перспективною проек^ею на професiйну д'тльшсть у майбутньому е предметом даноiстатт'1.
Ключов! слова: iнженери-мехашки, 1'ндив1'дуальний п'дх'д, iнтегрованi модул'1, курси, принципи, профеайна компетентшсть, рiвнi сформованостi.
Постановка проблеми. На сучасному piBHi розвитку сусптьства noTpi6Hi висококомпетенты, конкуренты випускники вузiв. Важливою передумовою оргаызацп процесу формування професшно''' компетентности майбутых iнженерiв-механiкiв е врахування психолопчних особливостей головних суб'ек^в навчального процесу - студенев. Сучасн тенденцп в розвитку освти зумовлюють пошук нових форм, пiдходiв до оргаызацп освiтнього процесу з тим, щоб праця викладача вузу була зорiентована на розвиток i виховання особистост випускника, висококомпетентного в виршены професшних питань. Дан численних дослщжень дозволяють охарактеризувати студента як суб'екта навчально''' дiяльностi iз со^ально- психолопчно!' й психолого-педагопчно''' позицй
Аналiз останшх дослщжень i публтацш. Вивченню психолого-педагопчних аспек^в Ыженерно!' освти присвячена велика ктьккть робт основи пщготовки фахiвцiв у вищм школi розглядалися Н.А. Александровою, В.Н. Думанською, Ю.Н. ЗЫьковським, А.А.Мiллером, З.М. Сейдаметовою, В.А. Петрук, А.Л. Хрипуновою, Л. Щербатюк. Психолого-педагогiчним аспектам дiяльностi майбутнiх iнженерiв придiлили увагу О.1. Коломiець, Е. Вахромов, А.Д. БукатЦ В. Данюк, О.А. Смирнова, Л. Матохнюк, Я В. Федорова.
Мета статт розглянути основнi завдання, якi виконуе Ыженер-механт в професiйноí дiяльностi. Висвiтлити педагопчно важливi якостi i властивостi психолого-педагопчно''' позицп майбутнiх iнженерiв-механiкiв. Для виршення поставлених завдань використовувалися такi методи дослiдження, як теоретичнi: аналiз психолого-педагопчно''' та науково-методично!' лiтератури; аналiз навчальних програм, пщручни^в, посiбникiв; виявлення загальних закономiрностей та вивчення типових пiдходiв до розв'язання прикладних задач. Застосован методи дедукцп
УДК 371.13
В.П. Мурашковська1, С.П. Казнадiй
Чернiгiвський на^ональний техноло^чний yHieepcumem, Украна
[email protected] DOI 10.31110/2413-1571-2018-015-1-050
(одержання загальних висновюв на 0CH0Bi окремих фактiв), зроблено аналiз значущих факторiв, якi необхiдно враховувати при розв'язанш конкретних задач в процеа об'еднання набутих ранiше знань або понять.
Виклад основного матерiалу. Формування особистост людини тривае все життя, втiм перiод навчання у ВНЗ в^грае особливу роль у цьому процеа. Саме в цей час у майбутых iнженерiв-механiкiв закладаються психолого-педагогiчнi основи тих якостей спещалкта, з якими вони увiйдуть в нову для них атмосферу шженерно''' дiяльностi, де вiдбуватиметься 'х подальший розвиток як спецiалiста. Врахування у навчально-виховному процеа вузу особливостей психосощального та особиспсного розвитку студентiв е важливим напрямом удосконалення взаемодп у системi "педагог-студенти" на основi особистiсного пiдходу. Тому питання особиспсного становлення майбутнiх iнженерiв-механiкiв в аспект ''хньо' професiйноí дiяльностi мае постшно знаходитися в центрi уваги вищо' школи. Для цього система навчально-освiтнього процесу повинна бути вибудувана на психолого-педагопчнш основi гармонiзацíí розвитку студента i як особистостi, i як фахiвця.
У зв'язку зi збтьшенням масштабу завдань, що вирiшуються шженерами-механтами, вiдбуваеться кардинальна змiна iнженерноí дiяльностi в цiлому, змiнюеться i набувають нового сенсу змiст, цiлi та функцп iнженерноí працi. Завдання, як вирiшуються iнженерами в ходi профеайно''' дiяльностi, визначають функцГ'' iнженера-механiка, як вимагають наявностi у випускникiв вузу певних якостей. Математична тдготовка майбутых iнженерiв-механiкiв i застосування знаннь з математики iз перспективною проекцiею на професшну дiяльнiсть у майбутньому е предметом дано' теми.
Вивченню психолого-педагопчних аспектiв iнженерноí освiти присвячена велика ктьюсть робiт: основи пiдготовки фахiвцiв у вищiй школi розглядалися Н.А. Александровою, В.Н. Думанською, Ю.Н. Зшьковським, А.А. Мiллером, З.М. Сейдаметовою, В.А. Петрук, А.Л. Хрипуновою, Л. Щербатюк. Психолого-педагогiчним аспектам дiяльностi майбутнiх iнженерiв придiлили увагу О.1. Коломiець, Е. Вахромов, А.Д. Букатш, В. Данюк, О.А. Смирнова, Л. Матохнюк, Я В. Федорова.
Ми згодн з думкою вчених А.Д. Букатн В.А. Петрук, ям приходять до висновку, що метою шженерно''' освiти е тдготовка висококвалiфiкованого фахiвця на рiвнi свiтових стандартiв, здатного працювати i самовдосконалюватися в умовах постiйних змш в свiтi технологiй i ринково'' економiки, знаходити способи пiдвищення продуктивной виробничого процесу i отримання конкурентоспроможно''' продукцГ''. [1], [4].
В рамках дослщження для визначення професiйно важливих рис особистост iнженера-механiка необхiдно розглянути завдання, якi вирiшуються фахiвцем тд час навчального процесу. Грунтуючись на державних освiтнiх стандартах вищо' освiти, перерахуемо основнi завдання, якi виконуе шженер-механт в професiйноí дiяльностi:
1. Проектно-конструкторськг освоюе новi конструкторськi ршення, новi матерiали, розробляе новi проекти вщповщно до технiчних завданнь, виконуе економiчне обГрунтування ефективностi впровадження розробок, виконуе креслення i становить техычну документацiю, розробляе технiчнi завдання i виконуе 'х.
2. Виробничо-технологiчнi: забезпечуе оптимiзацiю виробництва за рахунок створення нових розробок або модерызацп вже наявних, виготовляе i експериментально перевiряе дослiднi зразки, здiйснюе нагляд за експлуата^ею розробок.
3. Науково-дослiднi: визначае i реалiзуе напрямки розвитку пiдприемства на основi сучасних технологiй; безперервно працюе над зменшенням шкiдливого впливу процеав виробництва на навколишне середовище, бере участь в наукових дослщженнях з метою тдвищення технiчного i економiчного рiвня виробництва.
4. Органiзацiйно-управлiнськi: оргаызовуе i контролюе процес виробництва, тдготовку технiчноí документацп, дотримання правил охорони прац^ технiчноí та виробничо' дисциплши.
На основi аналiзу науково'' лтератури можна систематизувати та узагальнити основы етапи шженерно''' дiяльностi, до яких вщносяться виявлення або отримання шженерно''' задачу и конкретизацiя, аналiз i уточнення умов, пошук i вибiр оптимального варiанту рiшення, подальша його реалiзацiя. Цi етапи можна подтити на експериментальну i виробничу частини. Ми вважаемо, що необхщним i завершальним етапом iнженерноí дiяльностi повинен бути також аналiз отриманого ршення iнженерноí задачi. В ходi дослщження розглянемо послiдовнiсть дiяльностi iнженера-механiка по виршенню виробничого завдання, яке складаеться з наступних етапiв: мотивацiйного, аналiтичного, теоретичного, експериментального, практичного i рефлексивного.
Мотивацiйний етап передуе виникненню само'' ще'. Для його устшного завершення недостатньо констатування наявностi проблеми, необхщно, щоб iнженер зацiкавився творчим виршенням труднощiв, якi виникають на даному етат.. На аналiтичному етат вiдбуваеться всебiчне дослiдження i вивчення проблеми, концентра^я уваги на певнш частинi проблеми, в результатi цього шженер-механт здатний конкретизувати умови розв'язуваного виробничого завдання i розробити узагальнену схему и вирiшення.
На теоретичному етат вщбуваеться теоретичне вивчення питання, доказ необхщносп пошуку рiшення, установка можливост вирiшення, визначення наслiдкiв i можливостей, якi спричинить за собою впровадження ™ чи iншоí ще', в внаслiдок чого виникае оригшальне рiшення. Точне формулювання ново'' розробки вщбуваеться в процесi теоретичного аналiзу iдеí ново' конструкцп або застосування старо'' конструкцп по-новому, пiсля чого можливо складання теоретичного опису розробки. Протягом експериментального етапу вщбуваеться первинне моделювання розробки, а також експериментальне тдтвердження розробки в лабораторних умовах.
В ходi здшснення практичного етапу шженерно''' дiяльностi винахiд обгрунтовуеться з точки зору практики i економти, використання у виробництвi, складаеться повний опис системи, робочi креслення, техычы умови, перелiк деталей i т.д. Далi здiйснюються безпосередньо виробництво, розподт, збут, споживання розробки. В кшц всього процесу доцiльно здiйснити рефлексивний етап з точки зору можливих доопрацювань, удосконалень i т.д., що створюе передумови для виникнення нових винаходiв i розробок.
Для устшного здшснення перерахованих вище етапiв шженерно''' дiяльностi майбутньому фахiвцю необхiдно володти певними професiйно важливими якостями особистост i здiбностями.
Так, наприклад, вчена Т.А. Лазарева роздтяе вмiння шженера на предметно-професiйнi, шформацшно-математичнi та психолого-дидактичн [3]. Ми згоднi з автором, яка показуе, що найбтьш складними для студенев е
спе^альш дисциплши, оскльки протягом ïx вивчення формуються предметно- профеайы та шформацшно-математичы здiбностi. Системний пщхщ в даний час виступае в якосп методологiчноï основи в багатьох галузях знань i надае можливкть вивчати рiзнi системи або явища за допомогою единих методiв. Незважаючи на те, що елементи системного тдходу присутнi в змiстi бтьшосп математичних дисциплiн, формування основ системного мислення у студенев здiйснюеться стихшно. У той же час викладач може i повинен цтеспрямовано створювати педагогiчнi умови для формування основ системного мислення майбутых iнженерiв-меxанiкiв яке спрямоване на розкриття цiлiсностi об'ек^в, виявлення численних, часто прихованих взаемозв'язкв, зведення цих взаемозв'язкiв в едину, загальну картину.
Для визначення профеайно важливих якостей i властивостей особистосп iнженера-меxанiка в xодi дослiдження були вивчеш державнi освiтнi стандарти вищо! освiти. В рамках дослiдження нас цтавлять якостi студентiв, якi можна формувати i розвивати при вивченн математичних дисциплш, на лекцiяx, практичних i лабораторних заняттях, оскiльки ттьки за умови своечасно! сформованостi у студента необхщних йому в подальшому здiбностей можна говорити про яксне засвоення матерiалу спецiальниx дисциплiн та устшно! роботи iнженером-меxанiком.
Таким чином, приблизно половина якостей, як необхщы iнженеру може бути сформована на початкових курсах навчання при вивченн математичних дисциплш. Багатьом спещальним навичкам можна однозначно поставити у вщповщжсть загальн навички, без яких ïx розвиток неможливий, наприклад, знання стандартних моделей - використання стандартних моделей по-новому; взаемодiя наочно-образного i абстрактно-лопчного мислення - здатысть читати i розумiти креслення i схеми, здатнкть самостiйноï постановки навчально! задачi - вмшня бачити iнженерну задачу, здатнкть знаходити рацiональнi рiшення навчальних завдань - здатнкть правильно вирiшувати техычы iнженернi завдання i т.д. Надалi при вивченнi спецiальниx дисциплiн ц здiбностi ще будуть удосконалюватися в сукупносп зi спецiальними.
Деякi здiбностi майбутнix iнженерiв слiд починати розвивати на початкових курсах, i продовжувати при вивченн спе^альних дисциплiн, але вже в новм якостi, наприклад, вщповщальысть за прийнятi рiшення, поеднання практичного i теоретичного iнтелекту i т.д. Однак, якщо на початкових курсах студенту не прищепити перерахован вище здiбностi, то формування спе^альних здiбностей i якостей майбутнього шженера буде нелегким. Сукупнiсть загальних якостей, як виxованi на початкових курсах, дозволить розвивати спе^альы iнженернi особиспсы характеристики. У зв'язку з обмеженктю часу, вiдведеного на аудиторнi заняття, сформувати одночасно i загальнi i спе^альы навички на старших курсах для викладача буде дуже важко, тому вмшня, наприклад, самостшно працювати, аналiзувати, робити висновки, обГрунтовувати свою думка з науково! точки зору i т.д. повинн бути сформован у студента своечасно, при вивченн дисциплiн математичного циклу.
Важливими чинниками фундаментально'!' пiдготовки студентiв, вiд яких залежить устшнкть процесу навчання на початкових курсах навчання у вузi е: базовi знання з математики та природничих дисциплш; мотиващя до навчання i оволодшня професiею; когнтивы здiбностi студентiв; якiсть навчально-методичних матерiалiв i обраних методик викладання; наявнкть встановлених мiжпредметниx зв'язкiв i зв'язку навчання та процесу майбутньо! трудово! дiяльностi [2].
У зв'язку з цим, слщ пiдкреслити необxiднiсть оргаызацп навчання фундаментальних дисциплiн з точки зору профеайно! спрямованостi. На основi програмного рiвня знань з дисциплш природничо-наукового циклу необхщно систематично супроводжувати виклад матерiалу прикладами з виробничо! практики, практичнi та лабораторнi заняття урiзноманiтнити рiшенням адаптованих iнженерниx задач, поспйно демонструвати студентам зв'язок мiж дослiджуваноï темою (за курсом вищо! математики) i сумiжними темами зi спецiальниx дисциплiн [4].
Погоджуючись з думками вищезгаданих вчених про оргаызащю викладання фундаментальних дисциплiн, ми вважаемо за потрiбне сформулювати такi умови навчання майбутых iнженерiв-меxанiкiв по циклу математичних дисциплш:
1) зктавлення етатв iнженерноï дiяльностi та етапiв ршення математичних задач для реалiзацiï профеайно! спрямовaностi навчання;
2) системaтизaцiя i структуриза^я задачного поля за курсом математичних дисциплш з метою тдвищення якосп засвоення теоретичного мaтерiaлу, практичних навичок, створення позитивно!' мотивацп до процесу навчання;
3) створення узагальнено! класифтацп завдань з математичного курсу, розгляд ïx функцм з метою спрямованого формування профеайно важливих якостей i властивостей особистосп майбутнього шженера-механта;
4) розробка навчально-методичного забезпечення для оптимально!' оргашзацп професшно-спрямованого навчання i самоспйно! роботи студентiв.
При вивченн фундаментально! пiдготовки у вузi не можна не враховувати психолопчы i вiковi особливостi студентiв молодших курав, оскiльки цикл природничо-наукових дисциплiн вивчаеться переважно на першому-другому курсах навчання у вузк Це е важливий етап даного перюду життя студенев для подальшого самовизначення, становлення не ттьки професiонaлiзму, а й особистосп. Вчений С.О. Касярум зазначае, що з одного боку викладачу фундаментальних дисциплш необхщно реaлiзовувaти професiйну спрямоваысть пiд час занять, що е новим для студенев, з шшого боку дiяльнiсть викладача ускладнюеться спрямованктю здебiльшого потенцiaлу студентiв на процес адаптацп [2]. У мотивaцiйному контекст розглядае початкову стaдiю пiдготовки iнженерiв М.В. Туркiнa, яка зазначае, що виклaдaчi початкових курсiв крiм освпшьо! дiяльностi повиннi сформувати у студенев початкове уявлення про обрану профеаю, пiдтримувaти позитивну мотивaцiю до навчання, i, що найважливше, на наш погляд, навчити студенев працювати самоспйно i сaмостiйно здiйснювaти комунiкaцiю з уама учасниками процесу навчання [5].
Однак, на нашу думку, бтьшпсть дисциплш природничо-наукового циклу студенти вивчають ще в середнш школi, тому на початкових курсах вони потрапляють в бтьш-менш знайоме середовище щодо самого процесу навчання, а це сприяе виникненню позитивно! мотивацп. На наш погляд починати навчання студенев спткуванню, взаемодп в грут, науковому обговоренню, вмшню обГрунтовувати i вщстоювати своюточку зору доцтьно безпосередньо при вивченн дисциплiн математичного циклу. В.А. Петрук в сво!х дослiдженняx вщзначае, що система освiти змiнюеться вщ
авторитарно'!' до гуманктично'|', що зменшуе пасивну роль студента, як об'екта управлiння, i пiдвищуe його самослйнкть, активнiсть у процесi навчання i створюе необхiднiсть вдосконалення навичок дтового спiлкування [4].
Становлення професiйних компетенцш будь-якого фахiвця, i iнженера в тому числ^ починаеться ще в старших класах школи i розвиваеться в подальшому на протязi вае'| трудово'1' дiяльностi. Але перший курс навчання в вузi займае особливе мкце у фундаментальнiй (базовп) професшнш пiдготовцi майбутнього професiонала. Саме на початку шляху важливо правильно «закласти фундамент» профеайного становлення. З ще'| причини першокурсникам пропонуеться вивчення найважливших дисциплiн (фiзики, хiмiï, iнформатики, математики та ш.), на якi спираються дисциплiни професiйного циклу в подальшому. З Ышого боку, перший рт навчання у вузi е для студенев «адаптивним» до нових умов у зв'язку з новими формами оргаызацп навчального процесу лекцп, практичн заняття, семiнари, самостiйна робота та Ы.). Якщо шкiльна методика в основному «веде» учыв по шляху тзнання, то вузiвська система навчання спираеться на самоспйысть пiзнання, при яюй студенту необхiдно самому визначати маршрут свое!' навчальноУ дiяльностi. Значн змiни в цей перiод вщбуваються i в життi студентiв: змшюеться звичне коло спiлкування, для деяких змшюеться мiсце проживання, для багатьох це час початку самостийного життя. В цiлому цей перiод пов'язаний зi значною змiною способу життя студента.
Вивчення математики студентами техычних напрямкiв вузiв починаеться i проходить якраз в цей перюд, тому в викладанн математики, метою яко'|' е формування необхiдних майбуньому шженеру професiйно-математичних компетенцiй, необхiдно враховувати наявн особливостi цього перiоду. Цi особливост початкового студентського перiоду (адаптацiя в новш сферi, вивчення фундаментальних дисциплш, змiна навчальноУ дiяльностi i потреба в самореалiзацiï, професiйне становлення та отримання професшно'|' освiти) повиннi визначити найбтьш ефективний спосiб органiзацiï навчально'1' математичноУ дiяльностi студентiв.
Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що перюд навчання студенев на першому-другому курсах вищого навчального закладу, при вивченн циклу математичних дисциплш, необхщно повною мiрою використовувати позитивну мотиващю до подальшого навчання та трудово'1' дiяльностi, формувати здатностi у студенев працювати самостiйно (з метою пщвищення якостi знань, умiнь i навичок за математичними дисциплшами) i забезпечення конкурентоспроможност майбутнього iнженера-механiка на ринку працГ Психологiчними умовами подолання труднош^в у навчаннi математики у майбутых iнженерiв-механiкiв е умови, якi пов'язан з розвитком-оптимального спiввiдношення загальних здiбностей - до навчання i спещальних: математичних здiбностей, а також умови, пов'язан з формуванням мотивацiйно-особистiсних характеристик (здатност адекватно вiдображати рiвень власних труднош^в, мотивацп придбання знань i мотивацп досягнення, емоцiйноï стiйкостi i рiвня саморегуляцп, впевненостi в соб^.
Тому в рамках нашого дослщження був зроблений акцент на формування як якомога бшьшо'| кiлькостi профеайно значущих якостей пiд час вивчення математичних дисциплш на початкових курсах навчання. На нашу думку, такий пщхщ дозволить викладачам спецiальних дисциплш придiлити особливу увагу формуванню вузького кола специфiчних професiйних умiнь на основi вже сформованих ранiше якостей.
Список використаних джерел
1. Букатин А. Д. Агротехника в обществе знания и философские аспекты адаптации инженера к профессиональной деятельности . Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 2014. №11-3. с. 489-492.
2. Касярум, С.О. моделювання змюту навчального матерiалу.Педагогiчний альманах: зб. наук. Праць. Херсон, Р1ПО, 2008. №3. с. 49-54.
3. Лазарева, Т.А. Формування профеайних умшь iз загальноУ хiмiчноï технологи у майбутшх iнженерiв засобами задачного навчання: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Луганськ, 2006. 22 с.
4. Петрук, В. А. Теоретико-методичн засади формування професшно'|' компетентности майбул-лх фахiвцiв техычних спещальностей у процес вивчення фундаментальних дисциплш: монографiя. Вiнниця: УН1ВЕРСУМ-Вшниця, 2006. 292с.
5. Туркiна, М. В. Сутнють поняття самостiйноï навчально-пiзнавальноï дiяльностi студентiв у психологiчнiй та педагопчнш лiтературi. Вiсник Луганського нацiонального уыверситету iм.. Тараса Шевченка. Серiя: Педагопчы науки. Луганськ : вид. вд ЛНУ, 2011. № 5 (216). с. 166 - 172.
References
1. Bukatin A. D. Agrotehnika v obschestve znaniya i filosofskie aspektyi adaptatsii inzhenera k professionalnoy deyatelnosti / A. D. Bukatin // Mezhdunarodnyiy zhurnal prikladnyih i fundamentalnyih issledovaniy.2014.#11-3.S.489-492.
2. Kasiarum, S.O. modeliuvannia zmistu navchalnoho materialu. Pedahohichnyi almanakh: zb. nauk. Prats. Kherson: RIPO, 2008. №3. S. 49-54.
3. Lazarieva, T.A. Formuvannia profesiinykh umin iz zahalnoi khimichnoi tekhnolohii u maibutnikh inzheneriv zasobamy zadachnoho navchannia: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04 / Lazarieva Tetiana Anatoliivna. Luhansk, 2006. 22 s.
4. Petruk, V. A. Teoretyko-metodychni zasady formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv tekhnichnykh spetsialnostei u protsesi vyvchennia fundamentalnykh dystsyplin: [monohrafiia] / V. A. Petruk. - Vinnytsia: UNIVERSUM-Vinnytsia, 2006. 292s.
5. Turkina, M. V. Sutnist poniattia samostiinoi navchalno-piznavalnoi diialnosti studentiv u psykholohichnii ta pedahohichnii literaturi / M.V. Turkina // Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu im.. Tarasa Shevchenka. Seriia: Pedahohichni nauky. Luhansk : vyd. vid. LNU, 2011. № 5 (216). S. 166 - 172.
PSYCHO-PEDAGOGICAL FOUNDATIONS OF MATHEMATICAL TRAINING OF FUTURE ENGINEERS-MECHANICS
Murashkovska Vira, Kaznadiy Svitlana
Chernihiv national University of technology, Ukraine Abstract. This article analyzes a set of General qualities of a mechanical engineer who trained in the initial courses. Describes the main tasks performed by engineer in professional activities and summarizes the main stages of the engineering activity. The identified psychological conditions of overcoming difficulties in learning maths. Defined pedagogically important qualities and personality traits of mechanical engineer. An important prerequisite for the organization of the process of formation of professional competence of future engineers-mechanics is the account of psychological features of the main subjects of the educational process students. In the study of fundamental training in the University, it is impossible not to take into account the psychological and age characteristics of Junior students.
Focuses on the formation of an increasing number of professionally significant qualities in the study of mathematics in the initial training. Psychological conditions to overcome difficulties in the teaching of mathematics to future engineers-mechanics, there are conditions that are associated with the development of the optimal ratio of General abilities - to learn and special. In connection with the increase in the scale of problems solved by mechanical engineers, is a radical change in engineering activities in General, is changing and new meaning of the content, purpose and functions of engineering labor.
And so, the question of the personal formation of future engineers-mechanics in the aspect of their professional activities should always be in the spotlight of high school. For this, the system of the educational process should be built on a psychological-pedagogical basis of harmonization of development of a student and as a person and as a professional. The tasks solved by engineers in the course of professional activities, define the functions of the mechanical engineer, which requires from graduates of certain qualities. The mathematical training of future engineers-mechanics and the application of knowledge of mathematics with a promising projection for professional activity in the future is the subject of this article.
Key words: mechanics engineers, individual approach, integrated modules, courses, principles, professional competence, levels of formation.
