CC BY
16
Л1ТЕРАТУРА
1. Бевз Г. П. Обобщения при решении задач с помощью векторов // Математика в школе. - 1978. -№ 2. - С. 47-50.
2. Концепщя розвитку професшно! освгга й навчання в Украш (2010-2020pp.): проект [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/gr/obg/2009
3. Краткий психологический словарь / сост. Л. А. Карпенко; под общей ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1985. - 431 с.
4. Новиков А. М. Российское образование в новой эпохе // Парадоксы наследия, векторы развития. -М.: Эгвес, 2000.
5. Онищук В. О. Узагальнення та систематизащя знань учшв. - К.: Радянська школа, 1970. - 134 с.
6. Осинская В. Н. Формирование умственной культуры учащихся в процессе обучения математике. -К.: Рад. школа, 1989. - 192 с.
7. Падалка О.С., Несимчук А.С. Педагопчт технологи: навч. поибник. - К.: Украшська енциклопедiя, 1995. - 253 с.
8. Парсонс Т. Система современных обществ / пер. с англ. Л. А. Седова, А. Д. Ковалёва; под. ред. М. С. Ковалёвой. - М.: Аспект Пресс, 1997.
9. Поспелов Н. Н., Поспелов И. Н. Формирование мыслительных операций у старшеклассников. -М.: Педагогика, 1989. - 152 с.
10. Слепкань З. М. Психолого-педагогические основы обучения математики. - К.: Радянська школа, 1983. - 192 с.
11. Хоменко М. П. Оргашзацшно-методичне забезпечення практично! тдготовки студенлв техшко-технолопчних спещальностей у вищих аграрних навчальних закладах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. - К., 2005.
УДК 613:378
Ю. I. ПАЛ1ЧУК
СТРУКТУРА, ЗМ1СТ I ФУНКЦИ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖЕННЯ В ОСВ1ТНЬОМУ ПРОЦЕС1 ЕКОНОМ1ЧНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Визначено основт компоненти здоров'язбереження в освтньому процеЫ економiчного ВНЗ (аксiологiчний, гносеологiчний, дiяльнiсний, вольовий). Охарактеризовано три блоки 3Micmy здоров'язбережувальног освти (iнварiантний, варiативно-фаховий, варiативно-iндивiдуальний). Конкретизовано змiстовий компонент здоров'язбереження, що охоплюе розумове, фiзичне, психогшетчне, моральне, екологiчне i статеве виховання студентськог молодi. Уточнено функцп здоров'язбереження (формувальна, тформативно-комуткативна, дiагностична, адаптивна, рефлексивна, ттегра^йна).
Ключовi слова: здоров'язбережувальна освта, структура здоров'язбереження, змiст i функцп здоров 'язбереження.
Ю. И. ПАЛИЧУК
СТРУКТУРА, СОДЕРЖАНИЕ И ФУНКЦИИ ЗДОРОВЬЕСБЕРЕЖЕНИЯ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНОМ ПРОЦЕССЕ ЭКОНОМИЧЕСКОГО ВЫСШЕГО
УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ
Определены основные компоненты здоровьесбережения в образовательном процессе экономического вуза (аксиологический, гносеологический, деятельностный, волевой). Охарактеризованы три блока содержания здоровьесберегающего образования (инвариантный, вариативно-профессиональный, вариативно-индивидуальный). Конкретизированы содержательный компонент здоровьесбережения, охватывающий умственное, физическое, психогигиеническое, нравственное, экологическое и половое воспитание студенческой молодежи. Уточнены функции здоровьесбережения (формирующая, информативно-коммуникативная, диагностическая, адаптивная, рефлексивная, интеграционная).
Ключевые слова: здоровьесберегающее образование, структура здоровьесбережения, содержание и функции здоровьесбережения.
I. I. PALICHUK
STRUCTURE, CONTENT AND FUNCTIONS OF HEALTHY PRESERVATION IN THE EDUCATIONAL PROCESS OF ECONOMIC HIGHER EDUCATION
INSTITUTIONS
The main components of health-preservation in the educational process of economic higher education institutions (axiological, gnosiological, actional, volitional) are identified. Three blocks of content of health-preserving education (invariant, variant-professional, variant-individual) are characterized. Semantic component of health preservation, which embraces intellectual, physical, psycho hygienic, moral, ecological and sexual education of students, are concretized. Functions of health preservation (forming, informative-communicative, diagnostic, adaptive, reflexive and integrative) are specified.
Keywords: health-preserving education, structure of health preservation, content and functions of health preservation.
У вимогах освинього стандарту до тдготовки економюпв зазначено, що piBeHb господарювання i фшансовий стан держави залежать не лише в1д нормативних докумеипв, а насамперед ввд персоналу, його економiчних знань i професшних умшь, тдприемницьких здiбностей й шших людських якостей. В реалiзацiï основних професшних функцш економюту необхвдш не тшьки фундаментальна економiчна тдготовка, професшш знания, розрахунково-аналiтичнi вмiння, а й так фiзичнi якостi, як здоров'я, сила, витривалють, оск1льки його робота вимагае значних фiзичних i психiчних затрат енергiï, великоï концентрацп уваги, пам'ятi, спостережливостi.
За останш роки зросла захворюванiсть студентськоï молодi на iнфекцiйнi хвороби: туберкульоз, грип, СН1Д, кишковi iнфекцiï, тяжк1 форми сальмонельозу, дизентерп, гепатитiв. Неухильно збшьшуеться к1льк1сть дiтей-iнвалiдiв, випадк1в iнсультiв та шфаркпв в учтвсько1' та студентсько1' молод1. Виникиения патологiй значною м!рою зумовлене вживаниям молоддю алкоголю та наркотиков i тютюнопалiниям.
Проблема навчання i вихования здорово1' людини, створення сприятливих для здоров'я умов навчання розглядалася багатьма представниками педагогiчноï науки. Ввдповвдт аспекти е в працях К. Гельвецiя, А. Дiстервега, Ф. Ерюмана, Я. Коменського, П. Лесгафта, I. Мечшкова, I. Песталоццi, М. Пирогова, Ж.-Ж. Руссо, Л. Толстого. У вичизнянш педагогiцi на проблему здоров'язбереження учн1в звертали увагу П. Блонський, Л. Виготський, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ш.
Питания здоров'я i здоров'язбереження студеипв мають безпосередне вiдношения до оцшки ефективностi осв1тнього процесу у ВНЗ. Проблема його якосп й ефективносп вивчалася в працях В. Андреева, В. Беспалько, В. Бондаря, I. Зязюна, В. Кальней, Н. Селезньово1', А. Субетто, М. Поташшка, В. Федорова, С. Шишова.
Мета статп - на основ1 аналiзу науково1' лiтератури та емпiричного досв1ду тдготовки майбутшх економiстiв визначити структуру, змют i функцп здоров'язбереження в осв^ньому процеа економiчного вузу.
Здоров'язбереження в освиньому простор1 ВНЗ е процесом збережения i змiцнения здоров'я, що спрямований на перетворения iнтелектуальноï й емоцшно1' сфер осо6истост1 студента, тдвищения ц1нн1сного ставления до власного здоров'я i здоров'я шших людей на основ! усввдомлення майбутшм фахiвцем особисто1' вiдповiдальностi за нього.
Основними компонентами здоров'язбереження в осв^ньому простор! економiчного ВНЗ е: аксiологiчний, що виявляеться в усвiдомленнi студентами вищо1' ишносп власного здоров 'я, переконаностi в необхiдиостi вести здоровий спос16 життя, який дае змогу реалiзувати поставлен ц1л1, розумов1 i ф1зичн1 можливостц гносеологiчний, пов'язаний з оволодшиям необхвдних для процесу здоров'язбереження знань i вмшь, пiзнаниям сво1'х потенцiйних здiбностей i можливостей, iнтересом до вивчения лiтератури з цього питания, р1зних методик оздоровления i змiцнения оргашзму; д1яльн1сний, що передбачае оволод1ння способами здоров'язбережувально1' д1яльност1, спрямованими на тдвищення рухово1' активностi, попереджения гiподинамiï, формування життево важливих якостей, як1 тдвищують загальну працездатнiсть; вольовий, що передбачае формування позитивних емоцiй, прагнения
здiйснювати здоровий спосiб життя, аналiзувати змiст i результати здоров'язбережувально1 дiяльностi, вносити в не! ввдповвдш корективи.
Комплексно охарактеризуемо змiст компоненпв здоров'язбереження, як1 стосуються рiзних сфер особистосп.
Розвиток когштивно1 сфери особистост ми розглядаемо в контекстi розвитку пiзнавальних психiчних процесiв. До них належать процеси, пов'язанi зi сприйняттям i переробкою шформацп: сприйняття, уявлення, пам'ять, уява, увага, мислення, мова. Завдяки !м людина одержуе шформацш про навколишнiй свiт i саму себе. Вказаш психiчнi процеси псно зв'язанi мiж собою, тому дуже часто про них говорять як про штелектуальну сферу людини або як про когштивш процеси.
Ввдповвдно до поставлених цiлей гармонiйного розвитку особистосп студента необхвдно з позици здоров'язбереження обгрунтувати й оцiнити змют освiти. Змiстовий компонент визначае сукупшсть вiдносин, цiннiсних орiентацiй, досвiду дiяльностi i спiлкування, знань. Такий компонент здоров'язбереження в освиньому просторi включае: розумове виховання, спрямоване на формування культури штелектуально1 працi; фiзичне виховання, спрямоване на розвиток фiзичних якостей особистосп, фiзичний розвиток i вдосконалювання; психогiгiенiчне навчання i виховання, що передбачае формування гармоншних стосунк1в iз собою i сво!м оточенням; духовно-моральне виховання, що формуе систему життевих щнностей, як1 визначають змiст i спрямованiсть людського буття; екологiчне виховання, спрямоване на усввдомлення сощально-морально1 обумовленосп взаемин людей мiж собою i природою; статеве виховання, що мае метою збереження i розвиток репродуктивного здоров 'я. У наш час збагачення змюту навчання повинно сприяти його персоналiзацil (iндивiдуалiзацil, диференщацп) з опорою на природш задатки й шдив^альш здiбностi.
Розумове виховання особистосп передбачае насамперед формування мотивацп навчально-тзнавально1 даяльносп, розвиток пiзнавальних iнтересiв, потреби в самошзнанш i самоосвiтi, формування досв^ (умiнь i навичок) тзнавально1 дiяльностi, здатностi до творчостi, прийняття нестандартних рiшень, розвиток мислення. Крiм того, воно спрямоване на розвиток емоцшно-щннюного ставлення до довк1лля, знань, шзнавально1 дiяльностi, самого себе. Вищою метою розумового виховання е формування цшсного свiтогляду особистост!
Свiтогляд е фактором особиспсного розвитку, в процес якого людина, усвiдомлюючи свою суб'ектшсть у протистояннi з зовнiшнiм свтом, починае усвiдомлювати себе здатною до його штелектуального i практичного освоения [6, с. 65].
Здоров'язбережувальна освга повинна формувати таку систему поглядiв, в як1й здоров'я займае основну позицiю i е особливим свиоглядом, що лежить в основi свиосприйняття. На думку Э. Фромма, «життя е мистецтвом воютину найважливiшим i водночас найважчим з усiх мистецтв, у якому людина - i творець, i предмет свого мистецтва, i скульптор, i мармур, i лiкар, i пащент» [9, с. 25].
Однак розумове зростання i розвиток, як зазначав П. Лесгафт, вимагають вiдповiдного розвитку фiзичного. Фiзичне виховання е основою загального розвитку особистосп. Насамперед фiзичний розвиток людини створюе передумови для повнощнно1 розумово1 роботи, адже вiдомо, що штелектуальна праця вимагае великого напруження фiзичних сил. Хворобливiсть людини, вiдсутнiсть фiзичного загартування значно знижують ефективнiсть И розумово1 дiяльностi. Фiзично здорова людина може краще виявляти себе в продуктивнш працi, переборювати велик! навантаження, менше стомлюватися. Звiдси виникае проблема шдив^ального рухового режиму, що сприяе посиленню функцiй органiзму як джерела iндивiдуалiзацil здорового способу життя [2].
Основу змюту фiзичноl культури становлять рацюнальт способи застосування рухово1 дiяльностi, сукупнiсть досягнень суспiльства в створенш спецiальних засобiв i методiв розвитку фiзичноl дiездатностi пiдростаючих i дорослого поколшь. Функцiонувания i розвиток фiзичноl культури можна розглядати як акт сустльного виробництва специфiчних соцiальних щнностей, як результат людсько1 життедiяльностi, заиб i спосiб розвитку людей з метою виконання ними сво1х сощальних обов'язк1в [5, с. 333]. Фiзична культура е способом i результатом перетворення людиною И власно1 природное' даностi.
Фiзичну культуру пов'язують з дiяльнiстю, що спрямована на фiзичне вдосконалювання людини з сукупнiстю штелектуальних, соцiально-психологiчних, рухових компонентiв, iз системою потреб, здiбностей, дiяльностi, вiдносин i iнститутiв, що базуються на розвитку фiзичних якостей, з формами и оргашзацп - фiзичним вихованням, спортом, фiзичною рекреацieю, руховою реабiлiтацieю.
Фiзична досконалiсть особистостi розглядаеться як одна iз складових 11 розвитку i як мета усього процесу фiзичного виховання. Пiд метою розумiеться досягнення такого рiвня 11 фiзично! шдготовленосп, стану здоров'я, розкриття психофiзiологiчних i фiзичних можливостей, що буде фундаментом активно!, перетворювально!, сощально-значущо! дiяльностi [5, с. 333].
Велику роль у формуванш здоров'я разом з фiзичним вихованням вiдiграе виховання психогiгiенiчне. Для охорони здоров'я по^бна глобальна система психоппешчного (психологiчного i психiатричного) виховання й освгти. Студент повинен знати сво! психологiчнi можливосл, може i мае навчитися переборювати рiзнi проблеми, знайомитися з основними психологiчними законами i правилами життя. Особлива роль у цьому належить дисциплiнам, яю використовують методи психодиагностики мотиващйно!, тзнавально! й емощйно-вольово! сфер особистосп, психокорекцшно! робота, реалiзовують основнi принципи вшово! перюдизаци псих1чного розвитку, враховують специфщу навчання, можливосл адаптаци органiзму до навчальних навантажень, умови фiзичного i духовного оздоровления [3, с. 55].
Важливе завдання психогiгiенiчного виховання - формування в студентiв культури емоцш. Емоцiйнiсть е властивiстю людини, що характеризуе змют, як1сть i динам^ И почуттiв - пережитих ввдносин [1, с. 37]. Змiстовi сторони емощйносл прямо стосуються стрижневих особливостей особистостi: спрямованосл, мотивацшно! сфери, цшшсних орiентацiй, свiтогляду. Емоци належать до процеав внутршньо! регуляци поведшки. «Будучи суб'ективною формою вираження потреб, вони передують дiяльностi з !х задоволення, спонукуючи i спрямовуючи И. Вищий продукт розвитку емоцiй людини - стшш почуття до предметiв або явищ, що вiдповiдають вищим потребам», - вказуе С. Головш [7, с. 782].
Недоощнюеться i катастрофiчно вiдстае вiд сучасно! освiти духовно-моральне виховання, що е основою морального здоров'я як окремо! людини, так i суспiльства загалом. Моральне виховання - це цшеспрямований i систематичний вплив на свiдомiсть, почуття i поведiнку вихованцiв з метою формування в них моральних якостей, що ввдповвдають вимогам сустльно! моралi. Основш його завдання: формування морально! сввдомостц становлення i розвиток моральних почутпв, вироблення вмiнь i звичок морально! поведшки. Моральне виховання спрямоване на усввдомлення зв'язку особи з сустльством, необхiдностi погоджувати свою поведiнку з сустльними iнтересами; ознайомлення з моральними iдеалами та вимогами, розумiння !хньо! правомiрностi i розумностi; перетворення моральних знань у систему моральних переконань; формування стшких моральних почутпв, високо! культури поведiнки як одного з основних проявiв поваги людини до людей.
К. Ушинський вiдзначав, що моральне виховання е основним завданням виховання, набагато бшьш важливим, шж розвиток розуму взагалi, наповнення голови знаннями. Насамперед необхiдно виховувати в учшв чесшсть, поряднiсть, готовнiсть зробити допомогу потребую, виховувати терпимють, умшня вислухати iншого, а також культуру поведшки. Необхвдно виховувати громадянськ1сть, патрютизм, шанобливе ставлення до iсторi! свое! батьшвщини, до людей працi, до старшого поколшня, виховувати пiзнавальний штерес, пiзнавальнi здiбностi, прагнення, бажання творити, творче ставлення до доручено! справи [8].
На основi усвiдомлення сощально-морально! обумовленостi взаемин людей мiж собою i природою будуеться екологiчне виховання. Наскрiзною ниткою через усi предметш галузi вузiвсько! економiчно! освiти варто реалiзовувати iдею екологiзацi!. Якщо вде! виживання i запобiгания глобально! еколопчно! катастрофи нинi не пiдкорять весь змют освiти, якщо не засвоювати людську культуру як гармонiйне юнування людини i природи, то ви знання, умiния можуть виявитися непотрiбними. Змiст освiти необхiдно перебудовувати тд кутом зору екологiчного iмператива: людина е частиною природи i вона або загине разом з нею, або знайде дорогу подальшо! загально! еволюцп. 1стотно, що екологiчний iмператив переростае в
моральний - гуманiзацiю суспшьства, пiдйом його культури, висування на перший план етичних, а не споживчих цiнностей, духовний розвиток людини.
Процес еколопзацп повинен охопити вс галузi науки, виробництва, моралi, права й освпи. Екологiчна освiта реалiзуeться через мiжпредметнi зв'язки i грунтуеться на системi наукових iдей, що закладаються у вiдповiднi навчальнi предмети: розвиток i цiлiснiсть природи, взаемодiя суспiльства i природи, змiна природи в процес працi й освоення космосу; вплив середовища на здоров'я людини; природа як фактор морально-естетичного й штелектуально-творчого розвитку особистостi; опташзащя взаемодiï в системi «природа -суспшьство - людина» тощо. Людина зв'язана з природою i космосом бюлопчно, фiзiологiчно, психологiчно, економiчно i мае потребу у ввдповвднш рiвновазi i гармонiï [1, с. 36].
У вихованш екологiчноï культури майбутшх економiстiв професiйна освiта може здшснюватися не тшьки на основi природно-наукових дисциплiн (бюлогп, географiï, фiзики), а й тд час безпосереднього використання методiв i знань з шших наук. Наприклад, «екологiзацiя економiчних дисциплш» мае на увазi питания економп матерiальних i енергетичних ресурсiв, енергоемносп продукцiï, питання мiнiмiзацiï збитку впровадження якого-небудь технологiчного процесу. Таким чином, еколопчне виховання спрямоване на розвиток здатносп студенпв вирiшувати екологiчнi завдання i проблеми, усвiдомления студентами техшчних та економiчних знань з позицш екологiчноï культури. Таке усвiдомления сприяе участi в практичнiй екологiчнiй дiяльностi, формуванню екологiчного свiтогляду, вихованню еколопчно1' етики, розвитку природовiдповiдних знань i вмшь.
Важливим питанням змiсту освпи, спрямованого на збереження i розвиток здоров'я особистосп в освпньому простор^ е питання статевого виховання, що ввдграе значну роль у формуванш i шдтримщ репродуктивного здоров'я. Шд останнiм розумiемо поведiнку людини, спрямовану на самозбереження, ïï здатнiсть грамотно будувати сексуальнi стосунки, шанувати партнера, нести ввдповвдальшсть за здоров'я i репродуктивну функцiю обох, можливiсть мати родину i датей, бути транслятором свого позитивного сексуального досвiду i статево1' поведiнки щодо представник1в протилежно1' статi [4, с. 187]. Грамотне i квалiфiковане статеве виховання i сексуальна освпа в навчальних закладах е одним iз шляхш виршення проблеми збереження репродуктивного здоров'я молодого поколшня, що, безсумнiвно, позначиться на перспективi створення майбутнiх родин, народжуваносп дiтей i полiпшеннi демографiчноï ситуаци.
На жаль, у нашiй крщт немае системи статевого виховання, педагоги i батьки, як це не парадоксально, виявляють неуцтво в питаннях сексуально!' освiти. Аналiз програм, концепцш, нормативних докуменпв свiдчить про наполегливе iгнорувания цих питань. У зв'язку з цим значна частина молодих людей не знайома з питаннями культури статевих ввдносин, планування дпонародження, пiдготовки до батьк1вства; не володiе культурою сексуальних вiдносин; не мае шформацп про пiдтримку сексуального довголптя, що обумовлюе i здоров'я, i фiзичне довголiття.
Таким чином, здоров'язбережувальна освиа, що включае в себе розумове, фiзичне, психогiгiенiчне, моральне, еколопчне i статеве виховання, е системою наукових знань про рiзнi аспекти здоров'я, практичних умшь i навичок його збереження в умовах штенсивного навчального навантаження, а також свпоглядних i морально-естетичних iдей, якими варто опанувати студентам в освiтньому процесс
Можна виокремити три блоки змюту освiти, в яких вiдображенi проблеми здоров'я: iнварiантний, варiативно-фаховий i варiативно-iндивiдуальний.
До iиварiантного блоку належать ва елементи вищеназваного змiсту, що повинт вивчатися всiма студентами у визначених обсягах. Вiн включае такий змют, який змiнюеться залежно вiд спецiалiзацiï студента. У цьому блоцi розглядаються проблеми, пов'язанi iз забезпеченням життевозбережувальноï функцiï, що вiдображена в змют1 рiзних дисциплiн: економiка, право, шформатика, педагогика, психологiя, фiзкультура й ш. Очевидно, що питання, висвiтленi в процеа гуманiтарноï пiдготовки майбутнiх економютш, будуть вiдрiзнятися вiд питань, розглянутих пiд час пiдготовки, наприклад, майбутшх педагогш чи лiкарiв.
У варiативному-iндивiдуальному блоцi вiдображенi аспекти розглянутого змюту, що зв'язанi з урахуванням шдив^альних особливостей та освiтнiх потреб студенпв.
Важливим компонентом процесу здоров'язбережения е процесуальний (фiзкультурно-оздоровчий), що включае розробку i використання системи методiв, засобiв i органiзацiйних форм варiативноï й iндивiдуалiзованоï дiяльностi; створення iндивiдуальноï траекторiï здоров'язбереження в освиньому процесi з урахуванням iндивiдуальних особливостей студента, стап, вiку, iнтересiв, схильностей, потреб, мотивiв i т. д. Важливо використовувати в освiтньому процес не лише традицiйнi форми i методи навчання та виховання, а й нетрадицшш. Так, метод емпатп, метод евристичного спостереження, метод гшотез е когнiтивними методами навчання. Ввдповвдно метод образноï картини, метод гiперболiзацiï, метод аглюцинацiï належать до креативних методiв навчання. Використання названих методiв полегшуе процес сприйняття iнформацiï про рiзнi аспекти здоров'я, робить його щкавим i природним; розвивае як розумов^ так i творчi здабносп студента, його емоцiйну сферу, сприяе створенню сприятливого психологiчного клiмату в навчальнш групi i доброзичливiй атмосферi спiлкування i спiвробiтництва [10].
Результативний компонент здоров'язбереження - сформованiсть готовносп до здоров'язбережувально1' дiяльностi як сукупносп фiзкультурно-педагогiчних знань, умiнь, навичок i мотивiв, що е основою формування здорового способу життя майбутнього фахiвця. У структурi готовностi до здоров'язбереження можна визначити так1 компоненти: когштивний як сукупнiсть iнтегрованих медико-бiологiчних, психолого-педагопчних i фiзкультурних знань; аксiологiчний, що визначае психолопчш установки на усввдомлення цiнностi здоров'я; дiяльнiсний, що мютить загальнопедагогiчнi умiння; рефлексивний як екстраполящю свiтоглядних установок на професiйну дiяльнiсть. Результативний компонент охоплюе результати процесу здоров'язбереження, що цшсно вiдображають рiвень особистiсних надбань кожного студента, розвиток його штелектуально1' й емоцiйноï сфер, полшшення показник1в здоров'я.
Зазвичай, здоров'язбереження реалiзовуе так1 функцiï: формувальну, що здшснюеться на основi бiологiчних i сощальних закономiрностей становлення особистосп, спадкових якостей, яю зумовлюють iндивiдуальнi фiзичнi i психiчнi властивосп; iнформативно-комунiкативну, що забезпечуе трансляцiю досвiду органiзацiï здорового способу життя, спадкоемшсть традицiй, щншсних орiентацiй, як1 формують дбайливе ставлення до власного здоров'я i життя; дiагностичну, що спрямована на мошторинг розвитку студентiв на основi прогностичного контролю, порiвняння зусиль i дш педагога вiдповiдно до 1'х природних можливостей; адаптивну, що передбачае виховання в студенпв спрямованостi на здоровий споиб життя, оптимiзацiю стану власного оргашзму i пiдвищення стiйкостi стресогенним чинникам природного i соцiального середовища; рефлексивну, що полягае в переосмисленш попереднього особистiсного досвiду стосовно збереження здоров'я; iнтеграцiйну, що об'еднуе освггш стандарти у сферi фiзичного виховання, рiзнi науковi концепцiï i системи виховання, народний досввд щодо збереження здоров'я тдростаючого поколiння.
Перспективи подальших наших дослiджень полягають у розробщ навчальних та iндивiдуальних програм здоров'язбережувально1' освии студентiв економiчних ВНЗ, визначенш ролi здоров'язбережувальних технологiй в освиньому процесi на рiзних ступенях професшно1' освiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ахматов А. Ф. Нравственность и одухотворенное обучение и воспитание / Ахматов А. Ф. // Педагогика. - 2003. - № 8. - С. 35-41.
2. Лесгафт П. Ф. Психология нравственного и физического воспитания; под ред. М. П. Ивановой / П. Ф. Лесгафт. - М.: ИПП; Воронеж: МОДЭК, 1998. - 416 с.
3. Найн А. А. Проблема здоровья участников образовательного процесса / А. А. Найн, С. Г. Сериков // Педагогика. - 1998. - № 6. - С. 53-57.
4. Резер Т. М. Об отношении учащейся молодежи к репродуктивному здоровью / Т. М. Резер, М. Б. Гуляева, И. А. Кардонская // Вестник УМО по профессионально-педагогическому образованию. - Екатеринбург: Изд-во Рос. гос. проф.-пед. ун-та, 2002. - № 1 (30). - С. 187-192.
5. Сазонов И. Ю. Физическое воспитание: формирование и развитие физической культуры / И. Ю. Сазонов // Воспитание духовности: ценностные основы современного образования в России: материалы Всерос. науч.-практ. конф. (Екатеринбург, 18-19 апреля 2002 г.). -Екатеринбург : Изд-во Рос. гос. проф.-пед. ун-та, 2002. - С. 333-337.
6. Сиземская И. Н. Мировоззрение как ценность образования / С. И. Гессен, В. В. Зеньковский, И. А. Ильин / И. Н. Сиземская // Педагогика. - 2001. - № 1. - С. 63-67.
7. Словарь практического психолога / сост. С. Ю. Головин. - Минск: Харвест, 1997. - 800 с.
8. Ушинський К. Д. Твори: в 6 т. Т. 4. Людина як предмет виховання. Спроба педагопчно! антропологи / К. Д. Ушинський
УДК 378.14: 330.46 (045)
Л. П. ПОЛОВЕНКО, Л. I. БУРДЕЙНА
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ОВОЛОД1ННЯ ЗНАННЯМИ У ПРОФЕСШНШ ШДГОТОВЩ ФАХ1ВЦ1В З ЕКОНОМ1ЧНО1 К1БЕРНЕТИКИ
Подано функщонально-структурну модель оволодтня знаннями в процеЫ професшног тдготовки майбутшх фахiвцiв в умовах переходу eid iндустрiального суспшьства до суспшьства знань. Визначено роль економiчноi юбернетики як консолiдуючоi спецiальностi при формуванн цшсноi системи фаховог освти. Окреслено проблеми, що виникають при тдготовщ фахiвцiв з економiчноi юбернетики, та шляхи гх виршення.
Ключовi слова: концептуальна модель, суспшьство знань, цшсне свтосприйняття, економiчна юбернетика.
Л. П. ПОЛОВЕНКО, Л. И. БУРДЕЙНАЯ
КОНЦЕПТУАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ОВЛАДЕНИЯ ЗНАНИЯМИ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ СПЕЦИАЛИСТОВ ИЗ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ К1БЕРНЕТИКИ
Представлена функционально-структурную модель овладения знаниями в процессе профессиональной подготовки будущих специалистов в условиях перехода от индустриального общества к обществу знаний. Определена роль экономической кибернетики как консолидирующей специальности при формировании целостной системы специального образования. Указаны проблемы, которые возникают при подготовке специалистов из экономической кибернетики, и намечены пути их решения.
Ключевые слова: концептуальная модель, общество знаний, экономическая юбернетика, целостное миропонимание.
L. P. POLOVENKO, L. I. BURDEYNA
CONCEPTUAL MODEL OF KNOWLEDG CAPTURE IN THE PROCESS
OF PROFESSIONAL PREPARATION OF SPECIALISTS ON ECONOMIC
CYBERNETICS
Functionally structural model of knowledge capture is given in the process ofprofessional preparation of future specialists in the conditions of transition from industrial society to knowledge society. The role of economic cybernetics is determined as consolidating speciality at forming of the integral system of trade education. A number of problems which appear in preparation of specialists on economic cybernetics are outlined and the ways of their decision are set.
Keywords: conceptual model, knowledge society, economic cybernetics, integral perception of the world.
1з зростанням проблем глобалiзащl та орieнтащeю на розвиток шновацшно-шформацшного суспшьства постае потреба ново! оргашзаци освпянських процеав. «Поодинок прикладш зусилля в напрямi забезпечення якосп вищо! освпи, зазначае В. Кисшь, не мають шанив на ефектившсть без наявносп надшного свпоглядного фундаменту» [1]. Чпко сформоване комплексне свпоглядне шдгрунтя дае можливють визначити стратепчний напрямок трансформаци сучасно! системи вищо! професшно! освпи та окреслити на його основi тенденцп розвитку освпянських процеав.
