CC BY
86
4. Деркач А. А. Акмеологическая культура личности: содержание, закономерности, механизмы развития / А. А. Деркач, Е. В. Селезнева. - М.: Изд-во МПСИ ; Воронеж : МОДЭК, 2006. - 496 с.
5. Зинченко В. П. Наука о мышлении / В. П. Зинченко // Психологическая наука и образование. -2002. - № 2. - С. 5 - 20.
6. Климов Е. А. Психология: воспитание, обучение: учеб. пособие для вузов. / Е. А. Климов. - М.: Юнити-Дана, 2000. - 367 с.
7. Мурашковский Ю. С. Схема синтеза творческих задач. Теория [Електронний ресурс] / Ю. С. Мурашковский. - Режим доступу: http://www.trizland.ru/trizba.php?id=29.
8. Паламарчук В. Ф. Школа учит мыслить / В. Ф. Паламарчук. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Просвещение, 1987. - 208 с.
9. Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / С. Д. Смирнов. - М.: Академия, 2001. - 304 с.
10. Сушанко В. В. Актуальш проблеми iнтелектуалiзацil професшно! дiяльностi педагога вищо! школи: навч.-монограф. поиб. / В. В. Сушанко, Т. А. Алексеенко. - Чертвщ: Рута, 2003. - 80 с.
11. Талызина Н. Ф. Педагогическая психология / Н. Ф. Талызина. - М. : Академия, 2001. - 288 с.
12. Фокин Ю. Г. Преподавание и воспитание в высшей школе: методология, цели и содержание, творчество: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Ю. Г. Фокин. - М.: Академия, 2002. -224 с.
13. Шадриков В. Д. Психология деятельности и способности человека: учеб. пособие / В. Д. Шадриков. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Логос, 1996. - 320 с.
УДК 373.1 + 613.955(07)
Г. Я. ЖИРСЬКА, О. М. К1К1НЕЖД1, Н. О. БУДНА
КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ ЗМ1СТУ ПРЕДМЕТА «ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я» ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Представлено концепцю побудови курсу «Основи здоров'я» для загальноосвттх навчальних закладiв на основi впровадження здоров 'язбережувальног технологи навчання. Розкрито особливостi гуматстичного, особистiсно орieнтованого та гендерного пiдходiв и реалiзацii. Обгрунтовано роль оздоровчог функцп загальноосвтньоI школи, що передбачае створення екологiчно безпечного, творчо розвивального, емоцтно сприятливого середовища за умови суб'ект-суб'ектноЧ взаемоди вчителiв, учтв та бать^в.
Ключовi слова: концепщя, здоров 'язбережувальна компетенттсть, здоров 'язбережувальна технологiя навчання.
Г. Я. ЖИРСКАЯ, О. М. КИКИНЕЖДИ, Н. А. БУДНАЯ
КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ПРИНЦИПЫ СОДЕРЖАНИЯ ПРЕДМЕТА «ОСНОВЫ ЗДОРОВЬЯ» ДЛЯ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ
Представлена концепция построения курса «Основы здоровья» для общеобразовательных учебных заведений на основе внедрения здоровьесберегательной технологии обучения. Раскрыты особенности гуманистического, личностно ориентированного и гендерного подходов ее реализации. Обоснована роль оздоровительной функции общеобразовательной школы, которая предусматривает создание экологически безопасной, творчески развивающей, эмоционально благоприятной среды при условии субъект-субъектного взаимодействия учителей, учеников и родителей.
Ключевые слова: концепция, здоровьесберегательная компетентность, здоровьесберегательная технология обучения.
H. Y. ZHYRSKA, О. М. KIKINEZHDI, N. O. BUDNA
THE CONCEPTUAL PRINCIPLES OF THE CONTENT OF THE DISCIPLINE «HEALTH FOUNDATIONS» FOR THE SECONDARY EDUCATIONAL
ESTABLISHMENTS
A concept for construction of the course «Fundamentals of health» for general educational establishments through the introduction of health saving training technology has been introduced. The features of humanistic, learner-centered and gender-based approaches for its implementation have been revealed. The role of health-improvement function of a secondary school that provides formation of the ecologically safe, creative developing, emotionally supportive environment provided subject-to-subject interaction of teachers, students and parents has been substantiated.
Keywords: concept, health saving competence, health saving training technology.
Збереження здоров'я тдростаючого поколшня у час посилення еколопчно].', демографiчноï та сощально1 загроз людству е гостроактуальною проблемою в Украш, що потребуе конкретного виршення в повсякденнш шкшьшй практищ. Прищеплення кожнiй дитинi навичок здорового способу життя, руховоï активностi, знань про свш органiзм, змiцнення здоров'я, протиди хворобам, досягнення високоï працездатносп та тривалоï творчоï активностi е прюритетами у створеннi оздоровчого середовища у загальноосвiтнiй школi, впровадженнi здоров'язбережувально1' освии та побудовi шк1льних шдручнишв з основ здоров'я. Дороговказом для виховання у дiтей культури здоров'я слугують слова великого добротворця В. Сухомлинського: «Турбота про здоров'я - це найважливша праця вихователя. Ввд життедiяльностi, бадьоросл дiтей залежить 1'хне духовне життя, свiтогляд, розумовий розвиток, мщшсть знань, вiра у власш сили...» [16, с. 103]. Ввдповщно до вищесказаного можна визначити кредо курсу з основ здоров'я: «Здорова дитина - здорова родина - здорова краша».
Суть предмета «Основи здоров'я» полягае у виршенш валеолопчних, моральних та сощальних проблем, головними з яких е збереження здоров'я та ro^ÎRn дитини i створення сприятливих умов для дiяльностi школярiв, спрямовано1' на саморозвиток культури здоров'я як культури фiзичноï, психологiчноï та штелектуальног Першочерговiсть цих завдань ввдповвдае гаслу «Усе найкраще - дггям!», сутнiсть реалiзацiï якого президент Нацюнально1' академи педагогiчних наук Украши В. Кремень вбачае у концепци «дитиноцентризму» як пошануваннi особистостi дитини, ïï iндивiдуальностi, створеннi необхiдних умов для ïï становления i розвитку: «Культура дитиноцентризму та шновацшносп повинна визначати всю дiяльнiсть сучасного вчителя як у школ^ так i так i поза ïï межами» [11, с. 412-413]. Саме такий шдхвд реалiзуеться у здоров'язбережувальних технологiях що мають стати основою навчально-виховного процесу з курсу «Основи здоров'я».
Науково-теоретичним обгрунтуванням здоров'язбережувальноï технологiï е спадщина гуманiстичноï педагогiки (В. Сухомлинський, К. Ушинський, С. Русова, Г. Ващенко, А. Макаренко), концепцiя «розвивального навчання» (Л. Виготський, П. Гальперiн, Г. Костюк, С. Максименко), особиспсно^яльшсний (С. Рубшштейн, О. Леонтьев, М. Боришевський, I. Бех) та гендерний (Т. Говорун, О. Кшнежда, В. Кравець) тдходи, що передбачають створення умов для самореалiзацiï кожноï дитини у сферi здоров'я, формування ïï емоцшно-цiннiсного ставлення до власного здоров'я, оволодшня здоров'язбережувальними компетенцiями на основi набуття життевих навичок та побудови власного стилю життя (Т. Бойченко, Т. Воронцова, О. Пометун, О. Савченко, О. Сухомлинська та шш1).
Мета стати полягае в обгрунтуваннi авторськоï' концепцiï' побудови змiсту шильного курсу «Основи здоров'я» та технологи його засвоення у початковш школг
Авторська концепцiя змiсту курсу з основ здоров'я грунтуеться на методолопчних засадах Державного Стандарту початковоï загальноï освiти, iдеях психолого-педагогiчноï та валеологiчноï науки, базовiй програмi з основ здоров'я для 1-4 клаив загальноосвишх навчальних закладiв. Основною iдеею предмета «Основи здоров'я» е формування здоров'язбережувальноï компетентносп школярiв на основi оволодшня ними знаннями про здоров'я та безпеку, практичними навичками здорового способу життя i безпечноï поведiнки,
формування в них цшшсного ставлення до життя i здоров'я, сприяння !х фiзичному, психiчному, соцiальному i духовному розвитку [3; 6].
Здоров'язбережувальна компетентшсть розглядаеться як узагальнений результат вивчення предмета «Основи здоров'я» i визначаеться як здатшсть учнiв застосовувати здоров 'язбережувальн компетенци в умовах конкретно! життево! або навчально! ситуаци на користь збереження, змiцнення i формування здоров'я. Здоров 'язбережувальш компетенци (життевi та спещальш) - це суспiльно визнаний рiвень знань, умiнь, навичок, ставлень, як1 сприяють здоров'ю у вах сферах життедiяльностi людини.
Головними завданнями курсу з основ здоров'я е:
• формування в учшв знань про здоров'я, здоровий споаб життя, безпечну поведiнку, взаемозв'язок органiзму людини з природним, техногенним i сощальним оточенням;
• розвиток в учшв мотивацп дбайливо ставитися до власного здоров'я, удосконалювати фiзичну, соцiальну, психiчну i духовну його складовi;
• виховання в учнiв потреби у здоров'!, що е важливою життевою цшшстю, свiдомого прагнення до ведення здорового способу життя;
• розвиток умшь самостiйно приймати рiшення щодо власних вчиншв;
• набуття учнями власного здоров'язбережувального досвiду з урахуванням стану здоров'я;
• використання у повсякденному життi досвiду здоров'язбережувально! дiяльностi для власного здоров'я та здоров'я шших людей [6].
У програмi навчального курсу зазначено, що змютову основу предмета складають так1 базовi поняття: здоров'я, здоровий спосiб життя, безпечна поведшка, здоров'язбережувальна компетентнiсть, здоров 'язбережувальн компетенцi! (життевi i спещальш навички). Для конкретизацi! змiсту важливо зазначити, що здоров'я розглядаеться як: 1) стан загального фiзичного, психолопчного та соцiального благополуччя, а не тшьки вiдсутнiсть хвороб i фiзичних вад (ВООЗ) та 2) процес формування, збереження, змiциення, вiдновлення фiзично!, сощально!, психiчно! та духовно! його складових. Здоровий спосiб життя - це споаб життедiяльностi людини, метою якого е формування, збереження i змщнення здоров'я. Безпечна поведiнка - це поведшка людини, яка не загрожуе !! життю i здоров'ю та безпещ iнших людей [3].
В основу авторсько! концепцi! покладено iнновацiйну здоров'язбережувальну технологiю, яка в контекст компетентнiсно! та розвивально! парадигм спрямована на формування здорово! та життетворчо! особистостi. I! реалiзацiя забезпечуеться гуманiстичним, особистюно орiентованим та гендерним пiдходами, як1 сприяють розвитку iндивiдуальностi та гармонiйно! цiлiсностi особистосп, дотриманню р1вних прав та можливостей обох статей i дiтей з особливими потребами, оволодiнню сощально значущими зразками поведанки i протистояння сощальним ризикам, формуванню свiдомого ставлення до власного здоров'я тощо.
На нашу думку, особливютю оргашзацп навчання основам здоров'я, зпдно з гуманiстичним пiдходом, е активiзацiя самовизначення школярiв у сферi здорового способу життя та безпечно! поведiнки, мiжособистiсних взаемин, культури здоров'я загалом. Ключове положения пропоновано! концепци курсу «Основ здоров'я» полягае в оргашзацп оздоровчо! функцi! загальноосвiтньо! школи, зокрема, початково!, що передбачае створення екологiчно безпечного, творчо розвивального, емоцшно сприятливого середовища за умови суб'ект-суб'ектно! взаемодi! в трiадi «вчитель - учнi - батьки».
Це положення забезпечуеться застосуванням iнтерактивних методiв навчання, дiалогу (полiлогу) тощо, впровадженням сучасних форм навчання (тренiнгiв, ^ор, проектiв, диспутiв), а також реалiзацiею провiдних функцiй пiдручникiв (iнформацiйно!, розвивально!, виховно! та мотивацiйно!), що залежить ввд методично! грамотностi !х побудови. Розвивальна функця реалiзуеться шляхом впливу на особистють учня, що здшснюеться в таких напрямах: розвиток психiчних процесiв (сприймання, уваги, уяви, пам'яп, мислення тощо), формування загальнонавчальних умшь i навичок (органiзацiйних, загальномовленневих, загальношзнавальних та контрольно-оцiнних), розвиток творчих здiбностей. Мотивацiйна функцiя реалiзуеться шляхом включення приклад1в iз життя, усно! народно! творчосп, виконання «веселих завдань», розташування малюнк1в, казок, дiалогiв, усмiшок [7; 8].
Змют навчального матерiалу добираеться на основi наступних принципiв:
• об'ектившсть знань з предмета «Основи здоров'я»;
• ввдповвдшсть ix засвоення вiковим можливостям учшв;
• суб'ектна позицiя школяра як умова активiзацiï самовизначення та саморефлексп, непiдпадания пiд соцiальнi ризики;
• рiвноцiннiсть «чоловiчого» та «жiночого» начал в дидактичному матерiалi;
• позитивiзм i толерантнiсть у дiалогiчному спшкуванш з однол^ками та дорослими;
• опора на власний життевий досввд iндивiда, критичне осмислення засвоених настанов щодо збереження здоров'я;
• включення народознавчо1' та етнокультурно1' спадщини.
Авторське бачення органiзацiï навчання з реформованого курсу «Основ здоров'я» у початковш школ^ що набирае чинностi у 2012-2013 навчальному роцi, передбачае формування успiшноï, креативно!' та соцiально адаптивно!' особистосп з вiдповiдальним ставленням до власного здоров'я та здоров'я оточуючих, сввдомою потребою у здоровому способi життя, що е спiвзвучним актуальним освiтнiм проблемам, висвiтленим у «Бшй киизi нацiональноï освiти Украши» [2].
Побудова навчального предмета з основ здоров'я здшснюеться вiдповiдно до освiтньоï галузi «Здоров'я i фiзична культура», мета якоï - формування здоров'язбережувальноï компетентносп шляхом набуття учнями навичок збереження, змщнення усiх складових здоров'я та дбайливого ставлення до нього, розвиток особистоï фiзичноï культури й формування звичок безпечноï поведiнки, що передбачае вивчення вiдповiдних предметiв.
На нашу думку, реалiзацiя змiстовоï лши «Здоров'я» з основ здоров'я для учшв початковоï школи передбачае нагромадження корисного досвiду щодо здорового способу життя у виглядi створення своервдного «портфолiо» як допомiжного путiвника до Кра1ни Здоров'я. Реалiзацiя компетентнiсноï парадигми передбачае подальше осмислення власноï позици дитини у валеологiчнiй поведiнцi, що досягаеться за умови змши акценпв при конструюваннi пiдручникiв та навчально-виховного процесу з курсу «Основ здоров'я» з iнформацiйно-конгнiтивноï дiяльностi на дiяльнiсно-особистiсну модель навчання.
Змiстом цiеï моделi е завдання на залучення школярiв до активноï навчально-пiзнавальноï (конструктивно-реконструктивноï, проблемно-пошуковох, дослiдницькоï тощо) дiяльностi з врахуванням принципiв гендерноï рiвностi, спрямованi на:
• розвиток в учшв активноï мотивацп дбайливо ставитися до власного здоров'я i займатися фiзичною культурою, удосконалювати фiзичну, соцiальну, психiчну i духовну складовi здоров'я;
• формування вмшь i навичок здорового способу життя, безпеки життедiяльностi дiвчаток та хлопчишв;
• ознайомлення з впливом на здоров'я руховоï активност та загартування органiзму, формування знань, умшь i навичок особистоï гiгiени, профшактики захворюваностi i травматизму, правил техшки безпеки для дiтей обох статей;
• виховання в учнiв та учениць потреби у здоров'ï, що е важливою життевою цiннiстю, розвиток сввдомого прагнення до ведення здорового способу життя;
• набуття дiвчатками та хлопчиками власного здоров'язбережувального досвiду з урахуванням стану здоров'я та використання його у повсякденному житп.
Реалiзацiя здоров'язбережувальноï технологiï у процес вивчення курсу «Основи здоров'я» передбачае перетворення школьного середовища на своервдну «творчу життеву лабораторiю», в якш учнi опановують ази валеологiчноï культури. Ефектившсть становлення культури здоров'я в учшв залежить ввд проектноï дiяльностi, яка сприяе поглибленню ïхньоï валеологiчноï грамотностi, вiд прикладноï спрямованостi змюту навчального матерiалу, що уможливлюе практичне застосування валеологiчних знань.
1нтерактивна взаемодiя учня з вчителем чи учня з учнями, що полягае у багаторазовому вправляннi щодо здорового способу життя у процеи груповоï взаемодп, породжуе дух партнерства, i спрямована на активiзацiю позицiï суб'ектностi школярiв у набуттi здоров'язбережувальних компетенцiй: суспшьно визнаного рiвня знань, умiнь, навичок i ставлень, яш сприяють здоров'ю у вих сферах життедiяльностi людини.
Здоров'язбережувальна компетентнiсть як здатнiсть учня застосовувати здоров 'язбережувальш компетенцiï в умовах конкретноï життевоï або навчальноï ситуацiï на
користь збереження, змщнення та формування здоров'я, оргашчно корелюеться з соцiальною та предметною компетентностями. Остання розглядаеться як освоення учнями специфiчних валеологiчних знань, умшь та навичок як самостшних елеменпв суб'ектного досвiду, а соцiальна компетентшсть — здатнiсть особистостi продуктивно ствпрацювати з рiзними партнерами у груш та колективг Iнтеграцiя знань з основ здоров'я можлива на основi набуття учнями предметних i мiжпредметних компетенцiй з таких освiтнiх галузей, як «Мови i лiтература», «Математика», «Природознавство», «Суспiльствознавство», «Технологi!» та «Мистецтво».
Разом з тим концептуальнi засади побудови курсу «Основ здоров'я» враховують наступт принципи особистiсно орiентованого навчання:
• опора на вiковi потреби та штереси молодших школярiв;
• створення умов для психiчно! та емоцшно! врiвноваженостi з метою вшьного самовияву iндивiдуальних позицiй (будь-яка точка зору мае право на юнування, проте кожен самостiйно вирiшуе приймати !! до уваги чи ш);
• спiвпраця, дiалог (полiлог) з учнями та учителем i батьками;
• використання рiзноманiтних дидактичних ситуацш, що iлюструють здоровий спосiб життя та безпечну поведiнку;
• активiзацiя «Я-висловлювань» в реалiзацi! права на власну думку;
• стимулювання дослвдницького ставлення до проблеми;
• розвиток критичносп мислення учнiв;
• рефлекия власно! позицi! щодо ведення здорового способу життя [1].
Ключовими методолопчними тдходами здоров'язбережувально! технологi! в контекст особиспсно розвивально! парадигми як умови актуалiзацi! вiльного та творчого самовираження молодших школярiв е:
• система знань з основ здоров'я — зааб розвитку особистiсного потенцiалу шдиввда, здатност до власного вибору здорових життевих стратегiй та поведiнки у безпечному довкiллi;
• учень/учениця як суб'екти навчання — особи, яю вчать самi себе пiд керiвництвом учителя;
• формування егалiтарно! свiдомостi в учшв шляхом орiентацiй дiвчаток i хлопчиков на паритетнi стосунки, на ствдружшсть «рiзних, проте рiвних» з врахуванням гендерно! компоненти в системi валеологiчних знань.
Вiдповiдно до змюту базово! програми змiст курсу для кожного класу структуруеться за такими роздшами: 1) здоров'я людини; 2) фiзична складова здоров'я; 3) сощальна складова здоров'я; 4) психiчна та духовна складовi здоров'я.
Роздiл «Здоров'я людини» передбачае формування цшсного уявлення учнiв про здоров'я, безпеку i розвиток людини та !х взаемозв'язок iз способом життя i навколишшм середовищем.
Роздiл «Фiзична складова здоров'я» спрямований на вивчення чинникш, що впливають на фiзичне благополуччя дитини.
Роздш «Соцiальна складова здоров'я» присвячений вивченню чинник1в, як1 впливають на сощальне благополуччя людини, та правил безпечно! поведiнки у навколишньому середовищi. Профшактика шк1дливих звичок розглядаеться в контекст формування в учнiв навичок протиди негативним соцiальним впливам.
Роздiл «Психiчна та духовна складовi здоров'я» мютить iнформацiю щодо чинник1в, як1 впливають на емоцшний, iнтелектуальний та духовний розвиток учня. Профiлактика шкiдливих звичок розглядаеться в контексп розвитку позитивно! самооцшки, навичок критичного мислення й умшня приймати виваженi рiшення.
Шдручники з основ здоров'я конструюються ввдповвдно до основних критерi!в пiдручникотворення [8, с. 130-131] та за концентричним принципом. Зокрема, оскшьки зазначенi роздали е нас^зними для всiе! початково! школи, то в кожному клас змiст i обсяг пропоновано! учням iнформацi!, органiзацiя !! засвоення змiнюються та ускладнюються вiдповiдно до зростаючих тзнавальних, психологiчних та вiкових особливостей учнiв. Згiдно з цим кожний пiдручник може мати умовну назву, наприклад: для 1 класу — «Скринька
здоров'я», для 2 класу — «Формула здоров'я», для 3 класу — «Етика здоров'я» i для 4 класу — «Кодекс здоров'я».
Доречними будуть дiйовi персонаж! Здоров'ятка (Олеся i Лукашик), як1 ведуть здоровий споиб життя, подають учням позитивнi приклади здоров'язбережувально! поведiнки та алгоритм змщнення i збереження здоров'я. Здоров'ятка стануть органiзаторами iнтерактивного засвоення учнями змюту курсу, пропонуватимуть «на рiвних» з ними виконувати валеологiчнi завдання у парах та малих групах за принципом «Роби з нами, роби, як ми».
Розвиток оцшно-рефлексивних дiй в учнш, як передумова формування цiннiсного ставлення до здоров'я, досягаеться через пошуковi запитання: «Як?», «Чому?» «Навiщо?», «Як ти вважаеш?», «Чи вмiеш ти...?», «Чого ти зможеш досягти...?», «Помiркуй!», «Поясни!» тощо.
З метою грамотно! взаемодii школи з батьками учшв та залучення дорослих до життя дитини варто запровадити в пiдручнику рубрику «Домашня академiя здоров'я». Рубрика «Вiночок здоров'я» мютитиме народознавчий компонент, знайомитиме з етнокультурою наших пращурiв (приказками та при^в'ями, традицiями та обрядами) щодо !х ставлення до збереження та змщнення здоров'я. Робота iз словничком сприятиме пiдвищенню валеологiчноi грамотностi учшв.
Елементами превентивно! осв^и щодо формування в учшв безпечно! поведiнки е втшення у змiстi курсу навчання на засадах розвитку життевих навичок [4]. Це досягаеться шляхом включення доступного, наочно-образного, емоцiйно-насиченого матерiалу та практично^ево! форми його опрацювання за допомогою використання певних методичних прийомiв (блок-схеми, виконання дiй за певним алгоритмом, моделювання ситуацiй,
здiйснення альтернативного вибору тощо).
На нашу думку, змют шдручниюв з основ здоров'я доцшьно конструювати за единим алгоритмом, який ускладнюватиметься у кожному з наступних класiв i включатиме три складовi щодо вивчення кожно! теми: вступну (актуалiзацiя наявних життевих уявлень учшв через посилення мотивацii' навчально! дiяльностi), основну (активне експериментування, самостшна робота для засвоення нових знань, умшь i навичок, дiалог (полшог) у парах i малих групах тощо) та завершальну (рефлексiя заняття та його результатiв, само- та взаемоощнювання навчальних досягнень).
Особливiстю методики навчання у початковш школi е активш методи i прийоми навчання: пошуковi запитання, етюди, iгри, тексти, вiршi, моральнi ситуацii, творчi завдання, елементи образотворчого мистецтва тощо. Зпдно з авторською концепцiею вiдповiдно до переважаючого характеру шзнавально!' дiяльностi учшв штерактивний пiдхiд обраний провiдною техшкою засвоення знань з основ здоров'я, тому лише незначну частину валеолопчно! iнформацii можна подати у виглядi рекомендацiй або досвiду поведiнки Здоров'яток. Бшьшу частину навчального матерiалу учш засвоюватимуть шляхом вирiшення проблемних запитань, виконання дидактичних вправ, iгор, блок-схем, розгадування загадок, прислiв'iв, розучування та оцшки смiшинок-веселинок, вiршiв, лiчилок, скоромовок тощо.
Застосування проектних завдань з урахуванням вiкових особливостей психiчного розвитку учшв сприяе активiзацii самомотивацii молодших школярiв до вивчення основ здоров'я. Акцентуеться увага на пошуковiй активносп учнiв, спонуканнi !х до творчост пiд час виконання творчих завдань, як нами умовно розподiленi на таи групи: 1) завдання, що сприяють емоцiйному сприйняттю дiтьми iлюстрацiй та текстових компонентiв з ввдомих казок, оповiдань тощо; 2) завдання, в основi яких лежить використання прийому емпатii; 3) завдання для розвитку лопчного мислення i творчо! уяви; 4) завдання, що сприяють збагаченню словникового запасу дiтей; 5) рухливi народнi iгри.
У шдручниках, особливо для 1 класу, проввдне мiсце належить iлюстрацiям, оск1льки вони самостшно розкривають змiст навчального матерiалу, створюють базу для обговорення, допомагають уявити ту чи шшу навчальну (життеву) ситуацiю, спонукають до виршення проблемно! ситуацп. Така доцiльнiсть зумовлена тим, що в бшьшосп учшв 1 класу ще не сформовано навички читання. Тому практичний матерiал у пiдручнику мае мати яскраве емоцшне забарвлення. У пiдручниках для 2-4 клаив спiввiдношення тексту до шюстрацш дещо зростае.
1люстративний матерiал як комплекс зображень i елеменлв е наочною опорою мислення, покликаною посилювати пiзнавальний, естетичний, емоцiйний та iншi аспекти навчального матерiалу тдручника. Вiдповiднiсть iлюстративного матерiалу вiковим особливостям молодших школярш досягаеться через реалютичшсть зображення, наближення до життевого досвiду дiтей, виразнiсть i чiткiсть контурiв, вiдображення суттевих ознак без перевантаження деталями, iнтенсивнiсть кольорiв, зв'язок зображуваного з текстом, динамiзм малюнк1в.
Подальша iнституцiоналiзацiя валеологiчно! освiти передбачае вивчення учнями курсу «Основи здоров'я» та широку мiждисциплiнарнiсть в основнiй школг
Таким чином, створення оздоровчого середовища в загальноосвинш школi на основi особиспсно орiентованого, гендерного та диференцшованого пiдходiв сприятиме реалiзацi! здоров'язбережувально! освГти як ресурсу розвитку здорового демократичного суспшьства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех I. Д. Виховання особистостi: у 2 кн. / I. Д. Бех. - К.: Либвдь, 2003. - Кн.1: Особистюно орiентований пiдхiд: теоретико-технолопчш засади. - 280 с.
2. Бша книга нащотльно! освiти Укра!ни / Т.Ф. Алексеенко, В.М. Ашщенко, Г. О. Балл та ш.; за заг. ред. В. Г. Кременя. - К.: 1нформ. системи, 2010. - 340 с.
3. Бойченко Т. в. Основи здоров'я. 1-4 класи загальноосвггтх навчальних закладiв: Програма / Т. в. Бойченко, Т. В.Воронцова, О. В. Гнатюк та ш. [Електронний ресурс] Режим доступу: mon.gov.ua/images/files/one-four/osnovy_zdorov.doc
4. Воронцова Т. В. Основи здоров'я. 5 клас: поибник для вчителя / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко. - К.: Алатон, 2005. - 264 с.
5. Говорун Т. В. Гендерна психолопя: навч. поЫбники для студ. вищих навч. закладiв / Т. В. Говорун, О. М. Ктнеждг - К.: Вид. центр «Академш», 2004. - 308 с.
6. Державний стандарт початково! загально! освгти (лист МОН ввд № 1/9-695 ввд 06.12.2005) [Електоронний ресурс] Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/2513/
7. Застосування штерактивних технологш у навчанш молодших школярiв: метод. поибники для вчителiв початково! школи / О. I. Пометун, Л. В. Пироженко, О. А. Бвда та ш; за ред. О. I. Пометун. - Тернопшь: - Навчальна книга-Богдан, 2011. - 304 с.
8. Кодлюк Я. П. Теорiя i практика тдручникотворення в початковiй освт / Я. П. Кодлюк. - К.: !нформ.-анали. агенцш «Наш час», 2006. - 368 с.
9. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес i психiчний розвиток особистостi / Г. С. Костюк. - К.: Радянська школа, 1989. - 608 с.
10. Кравець В. П. Гендерна педагопка: навч. поЫбники для студ. вищ. педагог. закладiв освгти / В. П. Кравець. - Тернопшь: Джура, 2003. - 416 с.
11. Кремень В. Г. ФшософГя людиноцентризму в стратепях освгтнього простору / В. Г. Кремень. - К.: Педагопчна думка, 2009. - 520 с.
12. Максименко С. Д. Генеза здшснення особистост / С. Д. Максименко. - К.: Вид-во ТОВ «КММ», 2006. - 240 с.
13. Савченко О. Я. Виховний потенщал початково! освгти: посГ6ники для вчи^Гв г методистiв початкового навчання / О. Я. Савченко. - К.: Богданова А. М., 2009. - 226 с.
14. Скрипченко О. В. ВГкова та педагопчна психолопя: навч. поЫбник / О. В. Скрипченко, Л. В Долинська, З. В. Огородшйчук та ш. - 2-ге вид. - К.: Каравела, 2007. - 400 с.
15. Сухомлинська О. В. Духовно-моральне виховання дгтей та молодГ: загальш тенденцГ! й ГндивГдуальний пошук / О. В. Сухомлинська. - К.: Добро, 2006. -43 с.
16. Сухомлинський В. О. Вибраш твори: у 5 томах / В. О. Сухомлинський - К.:Радянська школа, 1977. - Т. 3: Серце ввддаю д^тям. - 670 с.
УДК 373.5.016:91
Н. В. МУН1Ч
ВИВЧЕННЯ ЛАНДШАФТОЗНАВЧИХ ПОНЯТЬ У КУРС1 ШК1ЛЬНО1 ГЕОГРАФ11: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Проаналiзовано етимологю поняття «ландшафт», шляхи визначення понять, науковi пошуки мiсця ландшафтознавчих понять в географiчнiй на^. З'ясовано змiст поняття як психолого-педагогiчноi категори, що сприяе тзнанню об'ектiв i явищ об'ективноЧ дiйсностi. Розглядаються
