CC BY
72
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
познавательно-мотивационный) образовательно-развивающей среды. Определены дидактико психологические возможности образовательно-развивающей среды в деятельности учителя начальной школы. На основе этого змоделювано структуру и функции образовательно-развивающей среды как фактора эффективности профессиональной деятельности учителя начальной школы Научно обоснованные модели и различные аспекты создания образовательной среды общеобразовательного и высшего учебных заведений. На основе смоделированной системы организации образовательно-развивающей среды был разработан комплекс практических задач по моделированию условий и особенностей формирования образовательно-развивающей среды.
Ключевые слова: начальная школа, образовательно-развивающая среда, функции и принципы моделирования образовательно-ровивального среды, компоненты образовательно-развивающей среды начальной школы.
OKSANA PYSARCHUK
pysarchukoksana04@gmail.com candidate of pedagogical sciences, TNPU them V. Hnatyuk Ternopil, st. Maxim Krivonos, 2
MODELING OF THE EDUCATIONAL AND DEVELOPING ENVIRONMENT IN THE ACTIVITY OF ELEMENTARY SCHOOL TEACHER: THEORETICAL AND
PRACTICAL ASPECTS
The professional activity of the elementary school teacher is characterized by a rather high level of complexity, tension and intense interpersonal relations. The teacher organizes the educational process during which the pupils acquire the new knowledge, reproduce social experience, culture of social behavior, self-stimulation of social, mental and physical activity. They master the system of value orientation, acquire means of the knowledge of the world and become capable of communicating with other people.On the basis of the analysis of psychological and pedagogical literature the basic concept of research is defined as 'educational and developing environment'. The basic requirements of the principles and functions of the design of the educational and developing environment of elementary school have been specified. The basic components (space, social and communication, psychological and pedagogical component, cognitive and motivational) of the educational and developing environment are distinguished. There have been defined the didactic and psychological possibilities of the educational and developing environment in the activity of the elementary school teacher. On this basis there have been modeled the structure and functions of the educational and developing environment as a factor of the efficiency of the professional activity of the elementary school teacher. There have been scientifically grounded the models and various aspects of creating the educational environment of secondary and higher educational establishments. On the basis of the created system of the educational and developing environment, there has been developed a set ofpractical tasks for modeling the conditions and characteristics of the formation of the educational and developing environment. It has been determined that the formation of the components of educational and cognitive activity of pupils should take place in the conditions of partnership, cooperative management and intersubject relations. In the process of such interaction it is necessary to solve the tasks of the development of value orientations, creative potential of pupils and aspiration for self-realization by means of optimal selection of forms, methods and means of training interaction taking into account individual characteristics. The main value of educational and cognitive activity and its outcome consist in changes in the intellectual, moral, and personal development of pupils. Similarly, its subject consists in the process and the result of the formation of mechanisms of self-organization.
Keywords: educational and developing environment, functions and principles of modeling the educational and developing environment, components of educational and developing environment of elementary school.
Основним напрямом реформування сучасно! початково! школи е перехщ молодших школярiв до розвивального навчання, упровадження в практику рiзних технологш розвивального навчання та оргашзаци осв^ньо-розвивального середовища (ОРС). Це зумовлюе необхщшсть розробки теоретичних основ !х здшснення в дiяльностi вчителя початково! школи.
Професшна дiяльнiсть вчителя початково! школи характеризуеться досить високим рiвнем складносп, напруженосп та штенсивними мiжособистiсними вщносинами. Вчитель оргашзовуе навчально-виховного процес, шд час якого учень здобувае новi знання, вщтворюе сощальний досвщ, культуру сустльно! поведшки, самостимулювання сощально!, психiчно!' i фiзично!' активносп; засвоюе систему щншсних орiентацiй; набувае засобiв тзнання навколишнього св^у; стае здатним до спшкування з людьми, що його оточують.
Науково обrрунтованi моделi та рiзнi аспекти створення освiтнього середовища (простору) загальноосвiтнього i вищого навчальних закладiв дослiджували укра!нсью (Н. Гонтаровська, Т. 1саева, О. Кiлiченко, О. Смолшська, О. Федiй, А. Цимбалару, О. Ярошинська) та зарубiжнi (А. Бондаревська, В. Слободчиков й ш.) вченi.
Проблема моделювання ОРС у дiяльностi вчителя початково! школи зумовлена також розв'язанням основних суперечностей мiж значними дидактичними можливостями ОРС як чинника формування особистосп молодшого школяра та функцюнальною системою його оргашзаци в дiяльностi вчителя початково! школи, а також ускладненням змiсту i технологiй професшно! дiяльностi вчителя початково! школи та слабким забезпеченням процесу формування його компетентностей з оргашзаци осв^ньо-розвивального середовища.
Мета - змоделювати структуру i функцп освiтньо-розвивального середовища як чинника ефективност професiйно! дiяльностi вчителя початково! школи.
У широкому сенс ОРС початково! школи можна охарактеризувати як сукупшсть факторiв, що визначають змiст i технологi! навчання та розвитку особистостi, соцiокультурнi та економiчнi умови, що впливають на осв^у, iнформацiйний базис, тип мiжособистiсних вiдносин, способи взаeмодi! особистостi з навколишшм середовищем. У вузькому значеш ОРС насамперед асоцiюють з розвивальним навчанням [5].
Результати вивчення науково! лторатури [2; 5; 6] дають змогу констатувати, що багато дослщниюв (Коваль Л., Матвieнко О., Прiма Р., Цимбалару А.) виокремлюють рiзнi аспекти освiтнього середовища, його компонентний склад, при цьому часто поза увагою залишаються питання обгрунтування структури освггнього середовища, його дидактичнi, розвивальш можливостi, оптимальнi умови для формування навчально-тзнавально! дiяльностi учня в навчально-виховному процес початково! школи. Освiтнe середовище, на нашу думку, е системою, (сукупшстю певних умов, елементiв, засобiв), яка мае певну структуру.
На основi результатiв аналiзу наукових дослщжень нами виокремлено такi структурнi компоненти ОРС: просторово-предметний, психолого-дидактичний, соцiально-комунiкацiйний та шзнавально-мотивацшний. Модель ОРС початково! школи представлена на рис. 1.1.
Розвивальний ефект кожного компонента осв^нього середовища можна забезпечити лише за наявносп комплексу можливостей для саморозвитку вшх суб'ектiв освiтнього процесу.
Отже, наше розумшня структури ОРС початково! школи побудоване на основi взаемодоповнення системи мотивiв та потреб iндивiда i певних властивостей зовнiшнього свiту, яю надають чи обмежують можливостi для його навчання i розвитку.
Характеризуючи сутшсть кожного компонента, акцентуемо особливу увагу на дiяльнiснiй функцi! цих компонентiв - реалiзацiя принципу едност навчання i розвитку шляхом оволодшня видами дiяльностi, необхвдними для вшово! соцiалiзацi! учнiв (навчальна, iгрова, комушкативна, проектно-дослiдницька та iн.).
Охарактеризуемо бшьш глибоко компоненти ОРС початково! школи.
Особливо! уваги педагопв потребуе оргашзащя просторово-предметного поля ОРС, до якого д^и молодшого шкiльного вiку надзвичайно чутливi.
Просторово-предметний компонент ОРС - це i художньо-предметне оточення, в якому розвиваеться особистють, i штер'ер навчального закладу, i виставковi експозици, i спiльнi виховнi заходи. Предметне оточення вщграе роль передавача шформаци та стимулятора !! осмислення i художнього пiзнання.
У гнучкому зонуванш ОРС передбачено наявнiсть рiзних просторiв (зон, куточкiв, секторiв, центрiв i т. д.) Для здiйснення вшьного вибору предметiв зони подiляють за рiзними видами дiяльностi. Зони повинш трансформуватися: залежно вiд освiтньо-виховних завдань та шдивщуальних особливостей учнiв, змшюватися, доповнюватися i об'еднуватися.
Приблизний перелш зон для органiзацi! ОРС в початковш школi:
• для сюжетно-рольових i режисерських iгор (театралiзована дiяльнiсть, освоення соцiальних ролей i професш та iн.);
• для тзнавально! активностi (експериментування з рiзними матерiалами, розвиток мовлення, спостереження за природними явищами, розвиток математичних уявлень та ш.);
Логосе1
Л?
!г
■Г
ПРИНЦА
:е.редовиша, 3Mictobhoi н, давчання_^моцшн0с
s\ч
«л'
о 0,9
о.*
■ ШШЙЭОП
МООН!
VVV W
< о 'о
03 0 ^
PÄ s ífif £ ¿y Iй
Щ
г:
¿4? i
чу
fa хинч1гвХйяи«Н1 хиньияе кнншйэои
mt
Рис. 1.1 Мoдeль структури ocвimньo-poзвивaльнoгo cepeдoвищa
noчamкoвoï штли
• для самостшно!' дiяльностi дiтей (констpyювaння з piзниx мaтеpiaлiв, xyдожньо-пpодyктивнa дiяльнiсть, ознайомлення з лiтеpaтypою, виставка дитячо!' твоpчостi, центp пaтpiотичного вжовання та iн.);
• для pyxовоï активности (споpтивнi iгpи, змагання та ш.);
• для нaстiльно-дpyковaниx та pозвивaльниx iгоp (iлюстpовaний мaтеpiaл, дидактичш iгpи та iн.);
• для експеpиментyвaння i спостеpеження за ^^одними явищами (експеpиментaльнi лaбоpaтоpiï, кaлендap ^^оди, центpи для оpгaнiзaцiï piзниx ^оекпв та iн.);
• для вщпочинку (yсaмiтнення, спiлкyвaння, куточки pекpеaцiï, вщпочинку та iн.).
Сoцiaльнo-кoмунiкaцiйний ^мтнент забезпечуе pозшиpення життевого пpостоpy у
стосyнкax, вiдобpaжae соцiaльнi вiдносини та види дiяльностi в yчнiвськомy чи студентському колективi. Biн виявляеться як зашб обмiнy iнфоpмaцieю, виpоблення гpyповиx щнностей, pозвиток пpофесiйно знaчyщиx нaмipiв, ^^ально-цт^сн^ тpaдицiй, визначае спpямовaнiсть нaстpоïв i сyспiльноï думки.
Виокремлений компонент забезпечуе вплив сощального та емоцiйного розвитку на мiжособистiснi стосунки та навчання; планування процесу навчання, що розвивае самошзнання, самоефективнiсть, готовнiсть до неперервно! освгги; створення безпечного навчального середовища, що стимулюе активну iндивiдуальну та групову дiяльнiсть з розвитку незалежностi, взаемозалежност та позитивних стосункiв з однол^ками. Усе це сприяе оргашзаци ОРС та набуття iнтелектуального досвiду.
Сощально-комушкативний розвиток також охоплюе:
• розвиток ^ово! дiяльностi учнiв для засвоення рiзних соцiальних ролей. Цей напрям пов'язаний безпосередньо з притаманною для д^ей молодшого шкiльного вiку провою дiяльнiстю, а також залученням до елементарних загальноприйнятих норм i правил взаемини з однолггками i дорослими;
• формування основ безпечно! поведшки в побуп, соцiумi, природi;
• формування моральних уявлень про працю та практичного досвiду трудово! дiяльностi;
• патрiотичне виховання як виховання духовно-морально! особистостi: формування патрiотичних почутпв, любовi до Батькiвщини, свого народу.
Психолого-дидактичний компонент ОРС спрямований на роботу для формування навчально-шзнавально! дiяльностi, враховуючи концептуальнi засади теорi! розвивального навчання, колективш та iндивiдуальнi прояви учшв.
Формування компонентiв навчально-пiзнавально! дiяльностi учнiв мае вiдбуватися за умов партнерства, сшвуправлшня, суб'ект-суб'ектних вiдносин. У процес тако! взаемодi! треба розв'язувати завдання розвитку цiннiсних орiентацiй, творчого потенщалу учнiв, прагнення до самореалiзацi!; оптимального добору форм, методiв i засобiв навчально! взаемодi!, ураховуючи iндивiдуальнi особливостi. Основне значення навчально-тзнавально! дiяльностi, !! результат - це змши в iнтелектуальному, моральному, особистюному розвитку учнiв, а !! предмет - процес i результат формування механiзмiв самоорганiзацi! [7].
Серед основних засобiв розвитку психолого-дидактичного компонента прюритет належить навчально-розвивальним завданням, шд час яких використовують iнновацiйнi методи навчання, рольовi iгри, творчi вправи, спостереження, аналiз додаткових джерел шформаци та книг. Це сприяе активiзацi! думки, уяви дитини.
Шзнавально-мотивацШний компонент пов'язаний з наявшстю iндивiдуально! емоцшно! комфортностi, атмосферою довiри, спiвпрацi, сшвтворчосп; зi знайомством з соцiальним св^ом, спрямований на формування основних шзнавальних процесiв (вiдчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уявлення), вiн е наскрiзним в ОРС, оскшьки формуе позитивне ставлення до навчально-шзнавально! дiяльностi, здатнiсть до постановки значущих цiлей, наполегливiсть та самостшнють у !х досягненнi.
Засобом розвитку мотиваци учнiв е використання традицiйних та iнновацiйних, а особливо штерактивних методiв навчання, проблемних ситуацш, комунiкативних вправ, креативних завдань, що ними заохочують учнiв, залучають до активно! тзнавально! дiяльностi, занурюють у колективне навчальне спшкування. Отже, шзнавально-мотивацшний компонент ОРС е синтезом шзнавальних процешв, розвиненого iнтелекту, волi та емоцш, що забезпечуе реалiзацiю щей та думок у практичнш дiяльностi.
У структурi ОРС важливою складовою е його функцi! [6].
ОРС виконуе основш та специфiчнi функци. До основних належать: освiтня (навчальна), розвивальна, виховна. До специфiчних функцш належать: емоцiйно-регулювальна; iнформацiйна; соцiокультурна; стимулювальна; iнтеграцiйна; адаптивна, комунiкацiйна, компенсацiйна, координацшна.
Комунiкацiйна функцiя реалiзуеться через оргашзащю взаемодi! суб'ектiв освiтнього процесу, обмш навчальною iнформацiею, стилi спiлкування. Компенсацшна спрямована на створення комфортного мшро^мату для розвитку особистостi в осв^нш установi, забезпечуе !! емоцiйний заряд. 1нтеграцшна функцiя забезпечуе взаемодiю рiзних видiв i компонентiв освiтнього середовища, вироблення спшьних пiдходiв до оргашзаци ОРС. Адаптивна - сприяе покращенню адаптацшних та функцiональних можливостей суб'екпв освiтнього процесу, готуе до навчання, забезпечуе своерщне пристосування до вимог тих, хто створюе нормативы ситуаци. Стимулювальна функщя спрямована на формування св^оглядних позицiй, морально-етичних i цiннiсних орiентирiв, виховання позитивних якостей учшв. I! реалiзують через
взаемодiю суб'ектiв освiтнього процесу, його змiст, загальну органiзацiю навчання, оргашзащю дiалогiчно! взаемодi! суб'ектiв осв^нього процесу, надання права вибору навчальних курсiв, способу оцiнювання знань, використання системи методiв, форм, засобiв навчання для шдтримки стiйких iнтересiв i мотивацi! до i пiд час навчального процесу. Iнформацiйну функцiю реалiзовують через задоволення iнформацiйно-освiтнiх потреб учасниюв навчально-виховного процесу, якi вiдрiзняються за конкретними видами та створюють умови для шформацшного обмiну. Координацшна функщя ОРС дае можливостi оцшювати та порiвнювати результати власно! дiяльностi з попереднiми досягненнями основних суб'екпв ОРС, що сприяе формуванню вмшь здiйснювати рефлексiю, самоконтроль i шдвищуе мотивацiю до органiзацi! ОРС. Соцюкультурна функцiя ОРС виявляеться у формуванш ментальностi, цiннiсних орiентацiй, моральних принцишв соцiокультурного оточення, у збереженнi духовно! спадщини поколiнь; у нiй передбачено створення умов для усшшного входження в нове середовище для набуття досвiду навчально-пiзнавально! дiяльностi.
Функцi! мiж собою взаемопов'язанi та реалiзуються комплексом виховних i дидактичних цiлей, змютом дiяльностi основних суб'ектiв освiтнього процесу, рiзними технологiями навчання i виховання.
У моделi структури ОРС початково! школи важливе мiсце належить принципам, що регулюють його функцюнування.
Результати аналiзу науково! лiтератури [6; 7] дали змогу виокремити таю принципи оргашзаци ОРС: принцип штегративносп навчання i виховання, адаптивносп навчання, полшультурносп, принцип активностi навчання, принцип комушкативносп.
1. Принцип iнтегративностi навчання i виховання обумовлюе еднiсть усiх суб'екпв освiтнього процесу (учнiв, педагогiв, батьюв, адмiнiстрацi!), ураховуючи iерархiчний комплексу !хшх потреб, а саме: потреби в безпещ, повазi, самоповазi, визнаннi у суспшьсга, потреби в працi, суспшьно-кориснш дiяльностi, задоволеннi iнтересiв, в естетичному оформленш навколишнього середовища, потреби вироблення самостiйного свiтогляду, у досягненнi високого рiвня професiйно! майстерностi, у самоактуалiзацi!.
2. Принцип адаптивностi навчання вимагае формування комушкативно! компетентностi та сощально! адаптивностi учнiв, а також формування передумов конкурентноздатно! особистостi на основi професiйно! компетентностi педагогiчного персоналу, що !! формують в логiцi модершзацп освiти за допомогою освоення i введення в навчальний процес сучасних технологiй: проектно!, модульно!, особистiсно-орiентовано!, шформацшно-комп'ютерно!.
3. Принцип полiкультурностi означае встановлення толерантних вiдносин мiж учителями, учнями, батьками як особисто! культурно! норми, формування в учшв сприйняття, розумшня та вiдкритостi щодо iнших культур, уявлення про толерантнiсть як готовнють поважати права iнших, доброзичливостi, емпатп.
4. Принцип активностi навчання. У ньому передбачено створення умов для перемог кожного учня i формування особистосп з позитивною мотивацiйною спрямовашстю, установкою на успiх; органiзацiю спшьно! пiзнавально! проектувально! дiяльностi дорослих i дiтей; залучення учнiв до продуктивно! сшвпращ з учителями та батьками.
5. Принцип комушкативносп грунтуеться на прюритетносп взаемодi! всiх учасникiв освггнього процесу, враховуючи рiзнi форми спшкування, розширення дiапазону взаемодi! на основi проектно! дiяльностi.
Дотримання вимог основних принцишв забезпечуе яюсне моделювання i органiзацiю ОРС. Окрiм основних принцишв, можна виокремити специфiчнi принципи оргашзаци ефективного функцюнування ОРС, яю е концептуальною основою побудови освггньо-розвивально! дидактично! системи. До цих принцишв належать таю: принцип стабшьносп-динамiчностi, змiстовно! насиченостi предметно-розвивального середовища; комплексност i гнучкого зонування, емоцiйностi, поеднання звичних i неординарних елементiв в естетично-предметнiй органiзацi! ОРС, вщкритосп-закритосп, урахування статевих та iндивiдуальних вщмшностей учнiв, взаемозв'язку i наступностi, розвивального навчання.
У принцип взаемодi! передбачено особистiсно-орiентовану взаемодiю дорослих i дггей, встановлення контакту м1ж ними. Особистiсно-орiентована позицiя педагога - партнерська. I! можна позначити як «поруч», «разом». При цьому розвивальне середовище створюе умови для вщповщно! фiзично! позици - спiлкування з дитиною на основi просторового принципу «очi в очЬ>.
Принцип стабiльностi-динамiчностi розвивального середовища створюе можливiсть його змiни вщповщно до побажань, смакiв i настро!в учнiв, ураховуе рiзнi педагогiчнi завдання.
Принцип змютовно! насиченостi предметно-розвивального середовища мютить засоби навчання (ураховуючи i технiчнi), матерiали (також i роздатков^, iнвентар, iгрове, спортивне та оздоровче обладнання, що дае змогу забезпечити шрову, пiзнавальну, дослiдницьку i творчу актившсть усiх категорiй учнiв, експеримеш!в з матерiалами; рухову активнiсть, а також розвиток велико! та дрiбно! моторики, участь у рухливих шрах i змаганнях.
Принцип комплексностi i гнучкого зонування тiсно пов'язаний з попередшм принципом стабiльностi-динамiчностi i бшьш широко розкривае саме динамiчнiсть. Життевий простiр у початковiй школi мае бути таким, що можливють для побудови рiзних сфер активностi.
Принцип емоцшносп середовища, iндивiдуально! комфортностi та позитивну емоцшнють вимагае пробуджувати в учшв актившсть, створювати !м можливють виконувати рiзнi види дiяльностi, отримувати радiсть вiд них. Водночас навколишне оточення повинно мати властивостi при необхщносп «гасити» таку активнiсть, давати можливють вщпочивати.
Принцип поеднання звичних i неординарних елементiв в естетично-предметнш органiзацi! ОРС вимагае досягнути категори естетичного, яке починаеться iз засвоення «Елементарних цеглинок», своерiдно! мови мистецтва: краси звуюв, кольорових гам, абстрактних лiнiй, дотепного трактування образу лакошчними графiчними засобами.
Принцип вiдкритостi-закритостi можна охарактеризувати в деюлькох аспектах. Вщкритють Природi - це органiзацiя «зелених куточюв» - маленьких внутрiшнiх двориюв з рослинами - квiтами, кущами, вазонами, догляд домашшх тварин - юшок,риб, собак. Вiдкритiсть Культурi - присуттсть елементiв справжнього «дорослого» живопису, лiтератури, музики.
Принцип урахування статевих та шдивщуальних вiдмiнностей дiтей. У ньому передбачено побудову середовища, ураховуючи статевi вщмшносп, надання можливостей хлопчикам i дiвчаткам виявляти сво! схильностi вщповщно до прийнятих в суспiльствi еталошв мужностi i жiночностi [3].
У принцип взаемозв'язку та наступностi враховано своерщнють кожного етапу, де часто змшюються форма i змiст знань, а також умови !х засвоення, цей принцип набувае дiалектичного характеру зв'язку, яюсно рiзного.
Принцип розвивального навчання характеризуеться акцентуванням на таюй побудовi навчання, коли виникае можливють керувати темпом та змютом псих1чного розвитку школярiв, створювати умови та передумови розвитку дитини.
Ус принципи повинш спиратися на вiковi можливосп учнiв. Таким чином, успiшне формування навчально -тзнавально! дiяльностi учнiв початково! школи можлива в умовах ОРС як особливого чинника оргашзованого соцюкультурного та педагопчного простору, у межах якого структуруються юлька взаемопов'язаних пiдпросторiв, у яких створено найбiльш сприятливi умови для розвитку i саморозвитку кожного в ньому суб'екта.
Дотримання цих принцишв шд час побудови ОРС дасть змогу забезпечити його насиченють (збагачення ресурсного потенщалу), структурованють (оптимальний спосiб органiзацi!), варiативнiсть (забезпечення шдивщуальних траекторiй розвитку суб'ектiв освггнього процесу), гнучкiсть, неперервнiсть, iнтегрованiсть, спшьну дiяльнiсть усiх суб'ектiв.
Важливим завданням дослщження е результати практичних питань оргашзаци ОРС. На основi змодельовано! системи органiзацi! ОРС було розроблено комплекс практичних завдань з моделювання умов та особливостей формування ОРС. Так, для реалiзацi! осв^ньо-розвивально! функцп просторово-предметного та пiзнавально-мотивацiйного компонентiв вчителi та керiвники загальноосвiтнiх шкiл м. Тернополя № 3, № 16, № 9 створювали варiативнi дизайн-проекти ОРС початково! школи, яю наповнювали тематичними наборами посiбникiв, ^рашок, аудiовiзуальними та iнформацiйними засобами навчання та виховання. Здшснювалося зонування простору трансформуванням рiзноманiтних стендiв (рубрик), яю оточують дiтей, залежно вiд осв^ньо-виховних завдань та iндивiдуальних особливостей учшв: «Як живуть у нашш школi вашi дочки i сини» («Це ми»; «Нашi доручення»; «Розклад дзвшюв»; «Тут я живу»; «Нашi свята», «Вгаемо»; « «Кращий зошит»), «Мю та мiстер калiграфi!»; «Будиночок досягнень», «Сиди правильно», «Пиши правильно»; «Ми мандруемо»; «Етикет учня», «Календар природи»; «Група продовженого дня» i т. п.); «Державна символiка»: шануемо
народнi традицi!, ми талановитi, у свiтi цiкавого; «Поради лпаря»; «Абетка безпеки» - рубрика, що мютить поради та рекомендацi! для учшв та батькiв з безпечно! поведiнки в рiзних життевих ситуащях; «Гра - це серйозно!» - тут батьки отримують шформащю про вiковi особливостi розвитку iгрово! дiяльностi, конкретнi поради щодо органiзацi! дитячих пор удома, а також ознайомлюються з варiантами рiзних iгор; «Наше життя день за днем» - рубрика, у якш учитель у рiзних формах надае iнформацiю батькам про щоденне життя учшв у класк чого навчалися, що читали, яю вiршi, пiснi вивчали, куди ходили на екскурсда, яку дивилися виставу тощо; «Увага! Конкурс!», «Посшшайте брати участь!»; «Сiмейний вернiсаж» - випуски шмейних газет, результати проектно! дiяльностi, малюнки, рiзноманiтнi вироби, виготовлеш батьками разом зi сво!ми дтми); «Читайлик», «Книги нашi друзi» радимо прочитати ( це поради читачам). Вiзитка класу: (емблема класу девiз («У нас немае «Ти», у нас немае «Я», «Ми единий клас, ми одна шм'я»).
Для розвитку психолого-дидактичного компонента використовували розвивальш завдання, а також органiзовуючи навчальну дiяльнiсть, ураховувати психологiчнi особливостi учшв i коригувати свою поведiнку вщповщно до цiлей i змiсту оргашзаци освiтньо-розвивального середовища:
• застосовували «ефект шуму» (участь учшв у комушкативних ситуащях, шд час яких !м дозволено рухатися по класу, спшкуватися, машпулювати предметами, що позитивно впливае на запам'ятовування навчально! iнформацi!, розвиток мовлення);
• дозволяти учням допускати помилки;
• застосовувати змагання у навчанш (це активiзуе учнiв, пiдвищуе увагу тощо);
• сприяти створенню «портфолю» кожного учня на основi його робгг та виробiв [1].
Пропонуемо назви тем розвивальних завдань, як е «умовними», оскiльки на кожному
занятп вiдбуваеться розвиток пiзнавальних процешв комплексно (мислення, уваги, пам'ятi, зорово-моторно! координацi!, просторових уявлень), а не одного якогось процесу.
Розвивальш заняття (1-4 клас):
Вправи на розвиток умшня класифпувати предмети i слова («Допиши за аналопею», «Роздiли на групи», «Намалюй за точками», «Знайди зайве слово», «Розфарбуй картинку»).
Вправи на розвиток умшня узагальнювати, аналiзувати, зютавляти поняття («Знайди слово в словЬ», «Шифрувальник», «Повтори фiгуру», «Вибери правильну вiдповiдь», «Перетвори однi слова в шшЬ», «Встав слово», «Допиши вiрш», «З'еднай склади», «Зроби рiвнiсть вiрною», «Знайди пару», «Склади слова»).
Вправи на розвиток понятшного мислення (умшня узагальнювати) («Знайди загальну назву», «З'еднай половинки слiв», «Продовж ряд отав», «Допиши навпаки»).
Вправи на розвиток умшня встановлювати зв'язки мiж поняттями. («Встав слово за аналопею», «Слова розсипалися», «Намалюй таку ж фпуру», «Склади новi слова», «Перетворення слiв», «Продовж числовий ряд», «Чарiвний квадрат», «Шифрувальник», «З двох ств склади одне»).
Вправи на розвиток уваги, асощативно! пам'ятi («Допиши визначення», «Проведи аналогiю», «Розвивай зорову пам'ять», «Розвивай логiчне мислення», «Намалюй по кл^инках», «Склади пропорцi!», «Встав вщсутне слово», «Подвiйнi значення», «Тренуй увагу»).
Таким чином, на нашу думку, ОРС початково! школи - це компонент !! системи, у якому передбачено оргашзащю навчально-пiзнавально! дiяльностi учшв вщповщно до вiкових особливостей в умовах урочно!, позаурочно! та виховно! форм, забезпечуе динамiчну еднiсть компоненпв i суб'ектiв освiтнього процесу (учень, вчитель, батьки) i системи !х вiдносин.
Органiзовуючи освiтнiй процес, треба будувати «розвивальну мiжособистiсну взаемодiю» суб'екпв, що опосередковуе вплив на особистють вiдповiдних стимулiв, залучае !! до дiяльностi в контекстi освiтнього процесу (сощально-комушкацшний компонент ОРС), органiзовуе розвивальну дiяльнiсть суб'ектiв освiтнього процесу (психолого-дидактичний компонент); забезпечуе вплив комплексу «розвивальних стимулiв» (просторово-предметний i пiзнавально-мотивацiйний компоненти).
Л1ТЕРАТУРА
1. Басша А. Методика викладання шоземно!' мови в початковш школ / А. Басша. - К.: Шшльний
свгг, 2007. - 128 с.
2. Коваль Л. В. Професшна шдготовка майбутшх учител1в початково! школи: технолопчна складова: монограф1я / Л. В. Коваль. - Донецьк: Юго-Восток, 2009. - 375 с.
3. Крутш К. Освггнш проспр дошкольного навчального закладу: монография: у 2 ч. Ч. 1 / К. Крутш. -К.: Освгга, 2009. - 302 с.
4. Матв1енко О. В. Теоретико-методичш засади тдготовки майбутшх учител1в до педагопчно! взаемодп у навчально-виховному середовищ1 школи першого ступеня: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / О. В. Матшенко. - К., 2010. - 36 с.
5. Пр1ма Р. М. Професшна мобшьшсть майбутнього вчителя початкових клаав: навчально-методичний поабник / Р. М. Пр1ма. - Луцьк: Вета, 2007. - 128 с.
6. Цимбалару А. Д. Педагопчне проектування освггаього простору в школ 1 ступення: теор1я i практика: монограф1я / А. Д. Цимбалару. - К.: Педагопчна думка, 2013. - 692 с.
7. Чайка В. М. Подготовка майбутнього вчителя до саморегуляци педагопчно1 д1яльносп: монограф1я; за ред. Г. В. Терещука / В. Чайка. - Тернотль: ТНПУ, 2006. - 275 с.
REFERENCES
1. Basina A. Metodyka vykladannia inozemnoi movy v pochatkovii shkoli [Method of teaching foreign language in elementary school].A. Basina. K.. Shkilnyi svit, 2007. 128 s.
2. Koval L. V. Profesiyna pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly: tekhnolohichna skladova: monohrafiia [Professional training of future teachers of elementary school: technological component: monograph], L. V. Koval. Donetsk. Yuho-Vostok, 2009. 375 s.
3. Krutiy K. Osvitnii prostir doshkilnoho navchalnoho zakladu [Educational space of pre-school educational institution], monohrafiia u 2 ch. CH. 1. K. Krutiy. Kyiv, Osvita, 2009. 302 s.
4. Matviienko O. V. Teoretyko-metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv do pedahohichnoi vzaiemodii u navchalno-vykhovnomu seredovyshchi shkoly pershoho stupenya: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenia doktora ped. nauk: spets. 13.00.04 «Teoriia ta metodyka profesinoii osvity» [Theoretical and methodological principles of preparation of future teachers for pedagogical interaction in the educational-educational environment of the school of the first degree]. O. V. Matvrnenko. Kyiv, 2010. 36 s.
5. Prima R. M. Profesiina mobilnist maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv: navchalno-metodychnyi posibnyk [Professional Mobility of the Future Teacher of Elementary Schools: A Methodological Manual]. R. M. Prima. Lutsk, Veta, 2007. 128 s.
6. Tsymbalaru A. D. Pedahohichne proektuvannia osvitnoho prostoru v shkoli 1 stupennia, teoriia i praktyka, monohrafiia [Pedagogical design of educational space in the school of the 1st stage, heory and practice: monograph]. A. D. Tsymbalaru. Kyiv, Pedahohichna dumka, 2013. 692 s.
7. Chayka V. M. Pidhotovka maibutnoho vchytelia do samorehuliatsii pedahohichnoi diialnosti: monohrafiia [Preparation of the future teacher for self-regulation of pedagogical activity: monograph]. Volodymyr Chayka, za red. H. V. Tereshchuka. Ternopil, TNPU, 2006. 275 s.
Стаття надтшла в редакцю 02.09.2017р.
УДК 378.011.3-051:796]-027.21 DOI: 10:25128/2415-3605.17.3.6
ОКСАНА В'ЯЛА
oksnv@ukr.net викладач,
Нацюнальний педагопчний ушверситет iменi М. П. Драгоманова
м. Ки!в, вул. Пирогова, 9
СЕРГ1Й ПУТРОВ
sergiy_putrov@ukr. net доктор фшософських наук, доцент, Нацюнальний педагопчний ушверситет iменi М. П. Драгоманова
м. Ки!в, вул. Пирогова, 9
