CC BY
17
УДК 65.014.1:336.531.2+330.341.1
Ф0РМУВАННЯ I РЕАЛ1ЗАЦ1Я 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ СТРАТЕГ1Й 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ П1ДПРИ6МСТВ: СУТН1СТЬ, ОСНОВН1 СКЛАДОВ! ТА ОЦ1НКА
© 2016 Б1ЛОВОДСЬКА О. А.
УДК 65.014.1:336.531.2+330.341.1
Бiловодська О. А. Формування i реалiзацiя iнвестицiйних стратегiй шновацшного розвитку шдприсмств:
cyTHicTb, 0CH0BHi складовi та оцiнка
Метою cmammi е поглиблення економ1чно1 сутностi швестицшно'1 стратеги шновацшного розвитку тдприемства на основi систематизацИ nidxodiB щодо визначення стратеги та вид'шення в'дпов'дних складових, а також удосконалення методичного тдходу щодо оцнки нвестицшноi стратеги тновацшного розвитку тдприемства. Зазначено, що процес формування стратеги повинен визначатися конкретним часом i обста-винами, з постiйним урахуванням впливу фактор'в зовншнього та внутршнього середовища тдприемств. Удосконалено методичний тдюд щодо комплексноi о^нки нвестицшних стратегш нновацшного розвитку на основi визначення ряду нормативних i фактичних показнит та встановлення спiввiдношення м/ж ними за рахунок ор'кнтаци на стратегiчну мету тдприемства та врахування штереав тдприемства i спо-живача iнновацiй. Подальшi дотдження будуть спрямоват на визначення р'вня i пропорцП д'тльностi органiзацiiза додатковими чинниками, що виникають при впровадженн та реал'ваци «п'юнерних»iнновацiй чи ринш
Ключов'! слова: iнвестицiйна стратегiя, iнновацiйний розвиток, iнвестицiйна привабливсть, економ'мна ефектившсть, iнновацiйний проект. Табл.: 1. Формул: 9. Б'бл.: 19.
Бшоводська Олена АнатолПвна - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри маркетингу та управлшня iнновацiйною д'тльшстю, Сумський державний утверситет (вул.. Римського-Корсакова, 2, Суми, 40007, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 65.014.1:336.531.2+330.341.1 Беловодская Е. А. Формирование и реализация инвестиционных стратегий инновационного развития предприятий: сущность, основные составляющие и оценка
Целью статьи является углубление экономической сущности инвестиционной стратегии инновационного развития предприятия на основе систематизации подходов к определению стратегии и выделения соответствующих составляющих, а также совершенствование методического подхода к оценке инвестиционной стратегии инновационного развития предприятия. Указано, что процесс формирования стратегии должен определяться конкретным временем и обстоятельствами, с постоянным учетом влияния факторов внешней и внутренней среды предприятий. Усовершенствован методический подход к комплексной оценке инвестиционных стратегий инновационного развития на основе определения ряда нормативных и фактических показателей и установления соотношения между ними за счет ориентации на стратегические цели предприятия, а также учета интересов предприятия и потребителя инноваций. Дальнейшие исследования будут направлены на определение уровня и пропорций деятельности организации по дополнительным факторам, возникающим при внедрении и реализации «пионерных» инноваций или рынков. Ключевые слова: инвестиционная стратегия, инновационное развитие, инвестиционная привлекательность, экономическая эффективность, инновационный проект. Табл.: 1. Формул: 9. Библ.: 19.
Беловодская Елена Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры маркетинга и управления инновационной деятельностью, Сумской государственный университет (ул. Римского-Корсакова, 2, Сумы, 40007, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 65.014.1:336.531.2+330.341.1 Bilovodska O. A. Forming and Implementing Investment Strategies for Innovative Development of Enterprises: Essence, Main Components and Evaluation
The article is concerned with deepening the economic essence of investment strategy of innovative development of enterprise on the basis of a system-atization of approaches to defining the strategy and allocating the related components, as well as improving the methodical approach to evaluation of the investment strategy of innovation development of enterprise. It has been specified that the process of forming a strategy should be determined by certain time and specific circumstances, with a constant consideration of the influence factors of both the internal and the external environment of enterprises. The methodical approach to the integrated evaluation of investment strategies of innovation development, based on the defining a number of normative and actual indicators and establishing a relationship between them by focusing on the strategic goals of enterprise, as well as taking account of interests of enterprise and consumer of innovations, has been improved. Future research will be aimed at determining the level and the proportions of the organization activities by the additional factors, occurring in terms of introducing and implementation of the «pioneer» innovation or markets. Keywords: investment strategy, innovative development, investment attractiveness, economic efficiency, innovation project. Tbl.: 1. Formulae: 9. Bibl.: 19.
Bilovodska Olena A. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Marketing and Innovation Management, Sumy State University (2 Rimskoho-Korsakova Str., Sumy, 40007, Ukraine) E-mail: [email protected]
На сучасних ринках з високим рiвнем конкурентно! боротьби будь-якому шдприемству для виживання та успшного розвитку необхцна стратегш, яка е основою шдвищення конкурентоспро-можност тдприемства, стало! конкурентно! позищ! та формування такого тдприемства, яке за допомогою вдосконалення структури управлшня й шдвищення оргашзацшно! культури могло б успшно працювати в даних ринкових умовах. Особливо гостро необхцшсть формування та реалiзацi! обгрунтовано! стратеги постае
у сферi швестування шновацшно! дшльносп. Адже для забезпечення максимально високо! eK0H0Mi4H0'i ефек-тивност впровадження шновацшних ршень i уник-нення неефективного вкладання кошпв промисловими шдприемствами необхцно обгрунтовано формувати та реалiзувати швестицшш стратеги та рацюнально роз-подкяти наявш ресурси тдприемства.
Достатньо грунтовне дослцження теоретичних i прикладних питань щодо формування швестицшних стратегш на промислових шдприемствах воображено
у працях зару^жних i в^чизняних учених, серед яких Бланк I. О., Гуляева Н. М. [1], Дребот Н. П. [5], Кшдраць-ка Г. I. [7], Мшцберг Г. [8],Пономаренко В. С., Гриньо-ва В. М., Лисиця Н. М. [6], Томпсон А. А., Стрик-ленд А. Дж. [15], Тридц О. М. [16], Череп А. В. [17] та багато шших. Мехашзми реалiзащí iнвестицiйних стратегш в iнновацiйнiй дiяльностi глибоко опрацьовано в роботах Бондаренко А. Ф., Васильево'1 Т. А., Грищен-ко О. С. [2], Голубенко А. А. [4],Мороз Л. I. [9], Осецько-го В. Л. [11], Рогози М. 6., Вергал К. Ю. [12], Саботюк В. В., Рибицького В. Ю. [13], Ткач I. М. [14], Штанько Л. О. [18], Ястремсько'1 О. М. [19]та багатьох iнших.
Однак недостатньо виршеними залишаються проблеми визначення основних складових i комплексно! оцiнки швестицшних стратегiй iнновацiйного роз-витку з позицш пiдприемства та споживача шновацш.
Метою статтi е поглиблення економiчноí сутностi швестицшно! стратеги iнновацiйного розвитку п^при-емства на основi систематизацп пiдходiв щодо визначен-ня стратегй та видкення вiдповiдних складових, а також удосконалення методичного пiдходу щодо оцшки швестицшно! стратегй шновацшного розвитку пiдприемства.
Поняття «стратегiя» етимолопчно походить вiд грецького слова strategia (stratos - вшсько й ago -веду), за допомогою якого описували найбкьш важливi частини вшськового мистецтва. Запозичення категори «стратет» з вiйськового лексикону поясню-еться тим, що пiдприемства в розвинених кра'1нах опи-нилися в умовах, близьких до «вiйськових дiй» напри-кiнцi 1950-х рр., пов'язаних з насиченням ринку, збкь-шенням конкуренци, коли для того, щоб вижити, треба було боротися. «Вiйськовi ди» вимагали теоретичного забезпечення. Вiдтодi поняття стратеги багато разiв ви-значалося, уточнювалося, iнтерпретувалося i т. ш. Змiни визначення термiна «стратегiя» вцбувалися разом зi змiнами зовнiшнього середовища пiдприемства.
При розробцi й формуванш стратеги, згiдно з думкою Г. Мшцберга [8], необхiдно грунтуватися на деся-тьох основних шдходах: стратегiя як процес осмислення (школа дизайну); стратет як формальний процес (школа планування); стратет як аналп'ичний процес (школа позицюнування); стратет як процес передбачення (школа шдприемництва); стратет як ментальний процес (когштивна школа); стратегiя як процес, що розви-ваеться (школа навчання); стратет як процес ведення
переговорiв (школа влади); стратегш як колективний процес (школа культури); стратет як реактивний процес (школа зовншнього середовища); стратет як процес трансформаци (школа конфиураци).
^м того, автором видiлено такi шдходи до визначення змiсту поняття стратеги:
1) як зааб досягнення щлей тдприемства. Зпдно з цим шдходом розробка стратеги охоплюе процес щ-леутворення, i стратегiя уявляеться як засiб координаци цкей i ресурсiв;
2) як набiр правил прийняття ршень. Особли-вiсть цього тдходу до визначення змiсту стратеги по-лягае в тому, що в И визначенш наголошуеться на все-осяжному характерi, осккьки означен правила перед-бачають розв'язання проблем розвитку тдприемства, забезпечення збалансованост його дшльност як у зо-вншньому, так i у внутрiшньому середовищц
3) як комплексна категорiя, де стратегш - це не ткьки засiб досягнення цкей i здшснення мки, а й про-грама функцюнування пiдприемства в зовнiшньому середовищ^ взаемоди з конкурентами, задоволення кль ентiв, реалiзацil iнтересiв власникiв та персоналу, змщ-нення конкурентних позицш тдприемства.
Таким чином, вважаемо, що в кнуючих швидко мiнливих i висококонкурентних умовах найбкьш прийнятними й в^пов^ними для успш-но'1 реалiзацil стратегiй iнновацiйного розвитку в^чиз-няних пiдприемств е ке! та погляди прихильниюв тео-р1й конфиураци та комплексного пiдходу, тобто процес формування стратегИ повинен визначатися конкретним часом i обставинами, постшно враховуючи вплив фак-торiв зовнiшнього та внутршнього середовища шдпри-емства (табл. 1).
У сучасних умовах господарювання, що характе-ризуються розбудовою шновацшно-швестицшно! мо-делi розвитку економiки Украши, однiею з провiдних функцiональних стратегш е швестицшна щодо вкладан-ня кошпв в iнновацiйну дiяльнiсть. При цьому важливо визначитися з тими складовими, яю забезпечують 'й об-Грунтовашсть щодо вчасного формування та успшно! реал1зацГ1: iнвестицiйну привабливiсть та економiчну ефективнiсть iнновацiйного проекту.
1нвестицшна привабливiсть характеризуе наяв-нi економiчнi (ресурснi) можливостi пiдприемства на сучасний момент i потенцiйну оргашзацшно-управлш-
Таблиця 1
EKOHOMi4Ha cyTHicTb iнвестицiйноi' стратеги iнновацiйного розвитку тдприемства
Суть Характеры риси
1) фунтувться на BM6opi цiлей, яю б забезпечили пiдвищення ефективностi шновацшноТ дiяльностi; 2) передбачав продуманi цтеспрямован дм; 3) враховув реакцГТ на непередбачуваний розвиток подш i на конкурентну боротьбу, що посилювться; 4) спрямована на пiдвищення прибутковостi при впрова-дженнi та реалiзацiТ шновацш (отриманш максимуму прибут-ку, можливого за даних умов) 1) процес розроблення не закшчувться конкретною дкю -розроблявться лише загальний напрямок дш; 2) дозволяв сконцентрувати увагу на основних проблемах; 3) при формуванш користуються узагальненою, неповною, неточною iнформацi£ю та пщвищеним ризиком; 4) потребув постiйного мониторингу у зв'язку з появою новоТ iнформацiТ; 5) розглядавться як зааб для досягнення цтей фiрми
<
СО I— о
со
о_ 1=
<
о
<
о
ш
Джерело: складено за [3; 10; 15].
ську спроможшсть у майбутньому. 1нвестицшна прива-бливiсть - це властивiсть шдприемства, зумовлена його наявними економiчними ресурсами, залучати внутрiшнi та зовнiшнi швестицшш кошти для досягнення цкей швестування.
Осюльки iнвестори, як правило, прагнуть до за-доволення сво'1х рацюнальних потреб, тобто потреб, що мають економiчне спрямування на досягнення певного рiвня ефективностi, наприклад, в отриманш прибутку, '1х цiкавить спроможнiсть шдприемства реалiзувати проектнi пропозицй за умови мш-мальних вкладень. Тому важливою ознакою привабли-востi шдприемства е ккьюсть i якiсть належних йому економiчних ресурсiв, якi й приваблюють, залучають, цiкавлять iнвесторiв. У зв'язку з тим, що шдприемство е вцкритою системою, його привабливкть охоплюе як внутрiшне, так i зовнiшне середовище, що за економiч-ними рiвнями розподкяеться на макро-, мезо- та мжро-економiчне. Тобто швестора цiкавить пiдприемство не ткьки як суб'ект господарювання з належними йому економiчними ресурсами, а й шдприемство як суб'ект шдприемницьких вцносин у вiдповiдному ринковому середовищi з певною емшстю секторiв ринку, уподобан-нями споживачiв, взаемозв'язками з партнерами, органами влади, сукупшстю розповсюджених на його дiяль-нiсть податкових пкьг, тобто впливом, який справляе шдприемство на зовшшне середовище. З огляду на це твердження, аналiз швестицшно! привабливостi шд-приемства доцкьно проводити поетапно, виявляючи його явш та латентнi, реальнi та потенцшш переваги на кожному економiчному рiвнi, тобто з урахуванням внутршньо! i зовшшньо! швестицшно! привабливостi. Внутрiшня обумовлюеться наявними економiчними ресурсами, а зовшшня - особливостями макро- i мезо-економiчного середовища, в якому функцюнуе суб'ект господарювання.
Економiчна ефективнiсть iнновацiйного проекту центифжуе його теперiшню значущiсть та потенцшну кориснiсть для пiдприемства, швестора, суспкьства з позицiй латентно та явно виражено! результативностi в економiчному, органiзацiйному, технiко-технологiчному, соцiальному й еколопчному аспектах. Таким чином, у запропонованш тро!стш всi складовi мають комплекс-нi характеристики в економiчному, оргашзацшному, управлiнському, соцiальному й екологiчному аспектах у коротко- та довгостроковому перюд1 1ншими словами економiчна ефективнiсть шновацшного проекту е комп-лексним поняттям, що характеризуе внутрiшню для шдприемства та зовшшню для економжи в цкому. Таке тлу-мачення ефективност вiдповiдае положенню про те, що результати швестування створюють додатковi еколопч-ний, соцiальний, технiко-технологiчний, оргашзацшний, фiнансовий ефекти щодо пiдприемства та бюджетний, ринковий, споживацький i сощально-еколопчний щодо економiки, тобто зовншнього середовища.
Економiчна ефективнiсть iнновацiйних проектiв повинна враховувати швестицшний ризик вкладень в шновацшну дiяльнiсть з позицiй як збитюв, так i збкь-шення витрат на реалiзацiю iнновацiйного проекту.
Шдвищення обгрунтованост впровадження ш-вестицшно! стратегй iнновацiйного розвитку забезпечу-еться вцповцною оцiнкою. Iнвестицiйну стратегiю не-можливо оцiнити лише за одним узагальнюючим показ-ником, тому що вона охоплюе рiзнi напрями дшльносп органiзацil. Оцiнюють стратегiю за яюстю запланованих д1й та успiшнiстю !х реал1задЦ. Iнодi розроблення стратеги заслуговуе високо! оцiнки, однак 'й впровадження не дае очiкуваних результат (наприклад, невдало ор-ганiзоване управлшня порушило запланованi термi-ни переходу на випуск ново! продукци, внатдок чого органiзацiя зазнала збиткiв). ^м того, оцiнка обрано! стратеги в основному здшснюеться у виглядi аналiзу вiрностi й достатностi урахування факторiв, що визна-чають можливостi впровадження та реалiзацil стратегП.
Розглянемо шдхц щодо оцiнки стратегiй на основi
визначення ряду нормативних i фактичних показ-
никiв i встановлення сшввцношення мiж ними, запропонований Кiндрацькою Г. I. [7] та вдосконалений автором для оцшки iнвестицiйних стратегiй виробни-чих пiдприемств в умовах шновацшного розвитку.
1 етап. Формування перелшу показнишв визначення економiчного зростання.
Сформувати перелж показникiв, якi описують структуру економiчного зростання та вцображають рiвень досягнення ц1лей розвитку, в мiру ускладнення умов виробництва i збуту продукцИ, пiдвищення вимог до якосп й безпеки товару стае все складшше. Окрiм цього, показники, яю використовують для оцiнки шно-вацiйноl дiяльностi, можуть змiнювати свою важливкть вiдповiдно до умов зовшшнього середовища, стадИ жит-тевого циклу шдприемства (ЖЦП) i стратегiчних щлей органiзацil. Перелiк показникiв, якi шдлягають оцiнцi, мае забезпечити опис рiзних станiв органiзацil та враховувати таю чинники, як цш оргашзаци, специфiка галу-зi, тип стратеги, особливосй ринково! ситуацй тощо.
Вважаемо, що до такого складу показниюв потрiб-но вiднести:
1) розвиток оргашзацй трудових витрат учасни-юв iнновацiйного процесу на пiдприемствi (зароб^но! плати);
2) повну собiвартiсть ^нновадИ;
3) матерiальнi витрати для розроблення, впровадження та регшзаци iнновацiй;
4) нематерiальнi витрати для розроблення, впровадження та регшзаци iнновацiй;
5) вартiсть iнновацiйноl продукцй (розрахунковий показник, що визначаеться як прибуток + витрати);
6) обсяг продажу шновацшно! продукци;
7) частку ринку, що контролюеться шдприем-ством;
8) прибуток вц реалшаци 1нновацЦ.
Окрiм того, доц1льним видаеться здiйснювати оцiнку стратеги не лише з точки зору шдприемства, що и реалiзуе, а й з точки зору вiдповiдностi штересам спо-живачiв.
Тому необхiдно сформувати перелж показникiв для оцiнки стратеги, за якими можливо и здiйснення з точки зору споживачiв. Серед таких показниюв ми ви-
д1ляемо: цши на 1нноващину продукщю шдприемства та значення показника, що враховуе оц1нку вигод, як1 отримують споживачь
Значення показника, що враховуе оцшку вигод, розраховуемо на основ1 оцшних параметрш, характерних для конкретного виду шновацшно! продукци, яким при-своюються певн1 оц1нки чи бали за формулами (1) i (2):
Пв1 = 2 V,
Pm
j=1
P
Пв
■2 V
¿j .i р j=i P
p
(i)
(2)
P,
T = —^ -100%,
P-1
(4)
де Pj - j-И показник вигод (j = 1, 2, 3, ..., k) товару i (i = 1, 2, 3, ..., l);
Pmaxj - максимальне значення j-го показника випд товару з ус1х товар1в-аналопв;
Pminj - м1н1мальне значення j-го показника випд товару з уск товар1в-аналопв;
Vj - коеф1ц1ент вагомост1 показника вигод j.
Для формування складу показниюв оц1нки можна використовувати таю способи: експертний (експертами переважно е кер1вники вищого р1вня, яю визначають стратег1чн1 цш оргашзацГ! та несуть головну в1дпов1-дальн1сть за !х досягнення) i лог1чний (досл1дник враховуе умови штенсивного типу розвитку).
2 етап. Установлення нормативних сшвв^дно-шень мiж темпами зростання видьлених на поперед-ньому еташ показнишв.
В основ1 методу досл1дження И оц1нки стратеги лежить такий тип економ1чного зростання, при якому передбачеш вищ1 темпи зниження витрат живо! пращ пор1вняно з витратами уречевлено! прац1 та збкьшен-ня частки прибутку в створен1И вартост1, тобто забез-печення розширеного виробництва. На основ1 цього формуеться нормативна структура (нормативний ряд) темп1в зростання показниюв розвитку оргашзацш
Т < Тст < Тмв < Твп < Тп, (3)
де Т - темп зростання 1нвестиц1Ив 1нновац1Ин1И д1яль-ност1 на п1дприемств1;
ТсП - темп зростання повно! соб1вартост1 шновацшно! продукци;
Тмнв - темп зростання матер1альних витрат;
ТвП - темп зростання вартост1 шновацшно! продукци;
Тп - темп зростання прибутку в1д реал1заци шно-
ваци.
ЦеИ нормативниИ ряд показниюв не може бути спадним. Отже, значення показника темпу зростання трудових витрат е наИнижче, а темпу зростання прибутку - наИвище, тобто результативш показники мають зростати швидше пор1вняно з показниками, яю в1добра-жають темпи зростання ресурав.
Темпи зростання розраховуватимемо за формулою (4):
Рi - значення показника в поточному перюд1 i;
P¡-X - значення показника в попередньому перюд1
i-1.
Формування авторсько! нормативно! структури показник1в будуемо виходячи з основно! стратег1чно! мети шдприемства. У зв'язку з цим розглянемо три можлив1 вар1анти:
1) основною метою шдприемства е розширення обсяпв збуту, тод1 нормативна структура показниюв набуде такого вигляду:
Т< Тап < Тп < Тнв < Топ < Тчр, (5)
де Тнв - темп зростання невиробничих витрат;
Топ - темп зростання обсягу продажу шновацшно! продукци п1дприемства;
ТЧр - темпи зростання частки ринку, що контро-люеться п1дприемством.
Таке сшвв1дношення показник1в за даного вар1ан-та обумовлено тим, що шдприемство, прагнучи до розширення обсяпв збуту та завоювання бкь-шо! частки ринку, знижуе цши на одиницю товару, змен-шуючи при цьому прибуток. Це характерно здебкьшого для шдприемств, як1 зд1Иснюють д1яльн1сть в умовах жорстко! конкуренцГ!, коли на ринку багато виробниюв з аналог1чними товарами;
2) основною метою шдприемства е максим1зац1я прибутку, тод1 нормативна структура показниюв набуде такого вигляду:
Т< Тнв < Тсп < Топ < Тчр < Тп.
(6)
Таке спшв1дношення показникiв формули (6) зумов-лене тим, що шдприемство, прагнучи шдвищення при-бутковостi, намагаеться знизити собiвартiсть, встано-вити вищу цiну, що призводить до нижчих темпiв зростання його обсяпв продажу та частки ринку. Даний варiант шдходить здебкьшого для пiдприемств, якi на-магаються максимально використовувати вигiдну для себе кон'юнктуру ринку;
3) основною метою шдприемства е утримання к-нуючих позицiй на ринку, тодi нормативна структура показникiв набуде такого вигляду:
Тсп < Т < Тнв < Тп < Тчр < Топ.
(7)
Спiввiдношення показниюв формули (7) зумов-лене тим, що шдприемство, прагнучи до утримання к-нуючих позицiй, здiйснюе ва можливi заходи щодо за-побиання зменшення збуту i загострення конкурентно! боротьби, при цьому намагаеться постшно знижувати витрати виробництва i збуту. Цей варiант доцкьно обрати тод^ коли пiдприемство зацiкавлене у збереженш iснуючого положення на ринку або сприятливих умов для свое! дшльностЬ
Що ж до нормативного ряду показниюв для ощн-ки швестицшно! стратегГ! iнновацiйного розвитку, за якими можливо Г! здiйснення з точки зору споживачiв, то вш мае вiдображати перевищення темпiв зростання значення показника, що враховуе оцшку вигод, яю отримують споживач^ над темпами зростання цши на шновацшну продукщю шдприемства (формула (8):
де Т - темп зростання;
Тц < Тпв,
(8)
де Тц - темпи зростання цши на продукцш пiдприем-ства;
Тпв - темпи зростання значення показника випд споживачiв.
Таке спiввiдношення даних показниюв е очевид-ним, адже для споживачiв оптимальною буде та страте-гГя пiдприемства, яка забезпечить '1м менше зростання цши на його шновацшну продукцш при прискореному зростанш випд вГд споживання.
Нормативний ряд показниюв визначае умови роз-роблення та впровадження стратеги, за яких органiзацiя може пiдвищувати сво'1 потенцшш можливостi, реалiзу-вати переваги.
3 етап. Визначення фактично! структури показ-никiв, яка в^ображае реальний стан органiзацГi.
Фактичний ряд показниюв може мати шшу '1х по-слiдовнiсть, нiж нормативний. Порядок розмщення по-казникiв вГдображае певний стан оргашзацй, зумовле-ний характеристиками обрано'1 стратеги.
Фактичну структуру показниюв автором пропо-нуеться формувати вГдповГдно до показникiв, визначе-них на етапi 1.
Також формуемо фактичну структуру г для показниюв оцшки стратегГ1, що здшснюеться з точки зору споживачГв.
4 етап. Оцшка вiдповiдностi мiж нормативною та фактичною структурою показникiв.
Ступшь вГдповГдностГ нормативного та фактичного рядГв показникГв визначають за коефщентом ранго-во'1 кореляцГ1 (коефГцГент Сшрмена (К)) [7]:
\2
К = 1 —
6£ (ё )2 п3 — п
(9)
де Б(й)2 - сума квадратГв рГзниць рангГв показникГв ряду;
п - ккьюсть рангГв ряду.
При цьому визначаемо вГдповГдшсть нормативного та фактичного рядГв показникГв для рядГв, що допомага-ють оцГнити ГнвестицГйну стратегГю ГнновацГйного роз-витку як з точки зору тдприемства, на якому вона реалГ-зуеться, так Г з точки зору споживачГв його продукцГ!.
КоефГцГент К при повнш вГдповГдностГ двох по-слГдовностей (нормативно'1 та фактично'1), коли кожний показник займае одне й те ж мГсце в обох рядах, дорГвнюе +1, що означае повну позитивну коре-ляцш. При негативнш залежностГ, тобто якщо в однгй послГдовностГ показники розмГщенГ в зворотному порядку порГвняно з другою, коефГцГент дорГвнюе -1, що означае вГд'емну кореляцш. Для решти випадюв К займае положення мГж граничними значеннями. Зростання К вГд -1 до +1 характеризуе збкьшення вГдповГдностГ мГж двома послГдовностями. Отже, пГд час аналГзу слГд звертати увагу не ткьки на знак Г значення коефщента СпГрмена, а й на його розмах. Доцкьно зображати змГну цього коефщГента графГчно. Значення К, яке повторю-еться з невеликим розмахом, у визначених межах, на-прям якого вГдрГзняеться вГд нульово'1 л1нГ1, свГдчитиме про наявшсть певно'1 стратегГ1. Причому, чим менший цей розмах, тим бкьш визначеною е стратепчна лшГя
поведГнки оргашзацй. Наближення до крайнГх значень коефщента кореляцГ1 +1 або -1 свГдчить про орГентацГю дГяльностГ оргашзацй на шдвищення результативностГ або, вГдповГдно, и зниження.
КоефГцГент СпГрмена е агрегованою характеристикою економГчних результатГв дГяльностГ оргашзацй, що дае змогу вГдстежувати загальну тенденцГю '1х змГни внаслГдок реалшаци стратегГ1.
5 етап. Визначення характеру шновацшно1 дь яльностi та стану тдприемства.
Для здшснення даного етапу необхГдно розгля-нути динамку коефщГента СпГрмена, за якою Г можна визначити характер шновацшно! дшльностГ та стан оргашзаци. Для цього необхГдним е графГчне зображення змши коефГцГента, розрахованого за рядами показникГв, що оцшюють ГнвестицГйну стратегГю як з точки зору тдприемства, на якому вона реалГзуеться, так Г з точки зору споживачГв його шновацшно! продукцГ!.
Якщо змГна коефГщента здебкьшого мае хвилепо-дГбний характер, причому довжина хвилГ колива-еться переважно в межах деккькох рокГв, то це свГдчить про те, що в управлГнш органГзацГею головну роль вГдГграють поточш та оперативнГ рГшення й вГдсутня певна стратегГчна орГентацГя. СпостерГгаеться часта змГ-на цкей Г напрямГв розвитку. Швидка ж змГна значень коефГщента кореляцГ1 з плюса на мГнус Г, навпаки, свГдчила б про негативнГ тенденцГ1 розвитку оргашзаци та 11 спадну ефектившсть. Такий аналГз доцкьно доповнювати аналГ-зом фГнансового стану оргашзацй, ГнновацГйного потен-цГалу, процесГв прийняття управлшських рГшень тощо.
6 етап. Визначення рiвня ризику, в умовах якого реалiзуеться iнвестицiйна стратегiя шновацшно-го розвитку.
Для визначення рГвня ризику, в умовах якого реалГзуеться швестицшна стратегГя, пропонуемо вико-ристовувати формулу ¿-чинника Альтмана [7], який дае можливГсть визначити ефективнГсть швестицшно! стратегГ! з урахуванням кнуючих умов ризику.
7 етап. Формулювання висновкiв.
На даному еташ формулюють висновки про ре-зультативнГсть дГючих в минулому швестицшних стра-тегГй Г доцкьшсть розроблення ново! стратеги, врахо-вуючи ГснуючГ умови ризику.
Таким чином, оцшка швестицшно! стратеги ГнновацГйного розвитку оргашзацй за поданим вище ме-тодичним пГдходом полягае в порГвняльному аналГзГ структури результатГв шновацшно! дГяльностГ та нормативного ряду показникГв. Якщо динамка показникГв шновацшно! дГяльностГ оргашзацй свгдчить про наближення до нормативного, то ГнвестицГйну стратегГю ГнновацГйного розвитку оргашзацй можна вважати за-довГльною. У протилежному випадку доцГльшсть розроблення та реалГзацГ! стратеги буде визначатися вже неекономГчними критерГями. Хоч ГнодГ дГяльшсть ор-ганГзацй в такому режимГ можна вважати виправданою. Наприклад, у випадку освоення «пюнерних» шнова-цш чи ринкГв, для кожно! з яких може бути побудова-ний вГдповГдний нормативний ряд показникГв. Оцшка майбутньо! ГнвестицГйно! стратегГ! передбачае прогноз можливих тенденцГй кожного з перелГчених показникГв
i порiвняння !х з нормативним рядом показниюв, що дае можливкть ощнити вибiр стратегГ! розвитку оргашза-ци. Головним критерiем цього вибору е досягнення по-ставлених цГлей.
ВИСНОВКИ
Шдбиваючи пiдсумок, можна зазначити, що автором систематизовано шдходи до визначення стратегГ!, охарактеризовано складовi швестицшно! стратегГ! шно-вацiйного розвитку (швестицшна привабливiсть та еко-номiчна ефектившсть iнновацiйного проекту), а також удосконалено методичний пiдхiд щодо комплексно! оцшки iнвестицiйних стратегiй iнновацiйного розвитку на основi визначення ряду нормативних i фактичних показникiв i встановлення сшвв^ношення мiж ними за рахунок орiентащ! на стратегiчну мету пiдприемства та врахування штересш пiдприемства i споживача шнова-цiй. Подальшi дослiдження будуть спрямоваш на визначення рiвня i пропорцГ! дiяльностi органшациза додат-ковими чинниками, що виникають при впровадженш та реалiзацГ! «пiонерних» шновацш чи ринкiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бланк I. О., Гуляева Н. М. 1нвестицшний менеджмент: пiдручник. КиТ'в: КиТ'в. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. 398 с.
2. Бондаренко А. Ф., Васильева Т. А., Грищенко О. С.
lнвестицiйно-iнновацiйна стратегiя як механiзм забезпечення сталого економiчного зростання в УкраТн // Управлiння роз-витком соцiально економiчних систем: глобалiзацiя, шдпри-вмництво, стале економiчне зростання: прац VI Мiжнар. наук. конф. студенев i молодих учених. Донецьк: ДонНУ, 2005. Ч. 5. С. 176- 178.
3. Виханский О. С. Стратегическое управление: учебник. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: Гардарики, 2002. 296 с.
4. Голубенко А. А. Инвестиционная деятельность в сфере инноваций. Економка. Менеджмент. П'дприемництво: зб. наук. праць СхщноукраТ'нського державного ушверситету. 2000. № 1 (1). С. 77-80.
5. Дребот Н. 1нвестицшна стратепя шдприемства: засади i особливосп ТТ формування в сучасних умовах. Регюнальна економш. 2000. № 1. С. 63-69.
6. Економiчнi та соцальн аспекти управлшня швестицш-ною дiяльнiстю: монографiя/В. С. Пономаренко, В. М. Гриньова, Н. М. Лисиця та ш. Харкiв: ХДЕУ, 2003. 180 с.
7. Кшдрацька Г. I. Стратегiчний менеджмент: навчаль-ний поабник. КиТ'в: Знання, 2006. 366 с.
8. Минцберг Г., Альстренд Б., Лемпел Дж. Школы стратегий/пер. с англ. под ред. Ю. Н. Каптуревского. С.-Петербург: Питер, 2000. 336 с.
9. Мороз Л. I. Проблеми формування та обфунтування швестицшноТ' стратеги шновацшного розвитку шдприемства. Всник Нацюнального унверситету «Льв'тська пол'технка». 2008. № 628. С. 587-591.
10. Немцов В. Д., Довгань Л. €. Стратепчний менеджмент: навчальний поабник. КиТ'в: КНЕУ, 2001. 526 с.
11. Осецький В. Л. 1нвестици та шноваци: проблеми тео-ри i практики: монографiя. КиТв: 1АЕ УААН, 2003. 412 с.
12. Рогоза М. €., Вергал К. Ю. Стратепчний шновацш-ний розвиток шдприемств: моделi та мехашзми: монографiя. Пол-тава: РВВ ПУЕТ, 2011. 136 с.
13. Саботюк В. В., Рибицький В. Ю. Аналiз та прогноз iнновацiйно-iнвестицiйноТ' дiяльностi. 1нвестици та нновацй-ний розвиток. 2009. № 1. С. 19-29.
14. Ткач I. М. Концеп^я стратеги розвитку оборонно-промислового комплексу УкраТни на iнвестицiйно-iнновацiйних засадах. Проблеми науки. 2007. № 12. С. 9-14.
15. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: учебник для вузов/пер. с англ. под ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. Москва: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. 576 с.
16. Тридщ О. М. Розробка швестицшноТ стратеги шдприемства як напрям забезпечення його швестицшноТ' привабли-восп. Управлшня проектами та розвиток виробництва: зб. наук. пр. СНУ iм. В.Даля, 2011. № 1 (37). С. 92-99.
17. Череп А. В. 1нвестознавство: навч. поаб. КиТ'в: Кондор, 2006. 398 с.
18. Штанько Л. О. Процес планування ефективно! швестицшноТ' стратеги шдприемства. Проблеми системного пдходу в економ'щк зб. наук. праць. 2009. № 31. С. 65-67.
19. Ястремська О. М. 1нвестицшна дiяльнiсть промисло-вих шдприемств: методолопчш та методичш засади: моногра-фiя. 2-ге вид. Харш: вД «1НЖЕК», 2004. 488 с.
REFERENCES
Blank, I. O., and Huliaieva, N. M. Investytsiinyi menedzhment [Investment management]. Kyiv: KNTEU, 2003.
Bondarenko, A. F., Vasylieva, T. A., and Hryshchenko, O. S. "Investytsiino-innovatsiina stratehiia yak mekhanizm zabezpech-ennia staloho ekonomichnoho zrostannia v Ukraini" [Investment strategy as a mechanism of sustainable economic growth in Ukraine]. Upravlinnia rozvytkom sotsialno-ekonomichnykh system: hlobalizatsiia, pidpryiemnytstvo, stale ekonomichne zrostannia. Donetsk: DonNU, 2005. Part 5. 176-178.
Cherep, A. V. Investoznavstvo [Investments manual]. Kyiv: Kondor, 2006.
Drebot, N. "Investytsiina stratehiia pidpryiemstva: zasady i osoblyvosti yii formuvannia v suchasnykh umovakh" [Investment strategy: the principles and features of its formation in modern conditions]. Rehionalnaekonomika, no. 1 (2000): 63-69.
Golubenko, A. A. "Investitsionnaya deyatelnost v sfere inno-vatsiy" [Investment activity in the sphere of innovations]. Ekonomika. Menedzhment. Pidpryiemnytstvo, no. 1(1) (2000): 77-80.
Kindratska, H. I. Stratehichnyimenedzhment [Strategic management]. Kyiv: Znannia, 2006.
Mintsberg, G., Alstrend, B., and Lempel, Dzh. Shkoly strategiy [School strategies]. St. Petersburg: Piter, 2000.
Moroz, L. I. "Problemy formuvannia ta obgruntuvannia in-vestytsiinoi stratehii innovatsiinoho rozvytku pidpryiemstva" [Problems of formation and substantiation of the investment strategy of innovative development of enterprise]. Visnyk Natsionalno-ho universytetu«Lvivskapolitekhnika», no. 628 (2008): 587-591.
Niemtsov, V. D., and Dovhan, L. Ye. Stratehichnyi menedzhment [Strategic management]. Kyiv: KNEU, 2001.
Osetskyi, V. L. Investytsii ta innovatsii: problemy teorii i prak-tyky [Investments and innovations: problems of theory and practice]. Kyiv: IAE UAAN, 2003.
Ponomarenko, V. S. et al. Ekonomichni ta sotsialni aspekty upravlinnia investytsiinoiu diialnistiu [Economic and social aspects of investment management]. Kharkiv: KhDEU, 2003.
Rohoza, M. Ye., and Verhal, K. Yu. Stratehichnyi innovatsiinyi rozvytokpidpryiemstv: modeli ta mekhanizmy [Strategic innovation development of enterprises: models and mechanisms]. Poltava: RVV PUET, 2011.
Sabotiuk, V. V., and Rybytskyi, V. Yu. "Analiz ta prohnoz inno-vatsiino-investytsiinoi diialnosti" [Analysis and forecast of innovative-investment activity]. Investytsii ta innovatsiinyi rozvytok, no. 1 (2009): 19-29.
Shtanko, L. O. "Protses planuvannia efektyvnoi investytsii-noi stratehii pidpryiemstva" [The process of planning an effective investment strategy of the enterprise]. Problemy systemnoho pidk-hodu vekonomitsi, no. 31 (2009): 65-67.
Tompson, A. A., and Striklend, A. Dzh. Strategicheskiy menedzhment. Iskusstvo razrabotki i realizatsii strategii [Strategic management. The art of developing and implementing the strategy]. Moscow: Banki i birzhi; YuNITI, 1998.
Trydid, O. M. "Rozrobka investytsiinoi stratehii pidpryiemstva yak napriam zabezpechennia yoho investytsiinoi pryvablyvosti"
[Development of the investment strategy of the enterprise as the direction of ensuring its investment attractiveness]. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, no. 1(37) (2011): 92-99.
Tkach, I. M. "Kontseptsiia stratehii rozvytku oboronno-pro-myslovoho kompleksu Ukrainy na investytsiino-innovatsiinykh zasadakh" [The concept of strategy of development of the military-
industrial complex of Ukraine on investment and innovation basis]. Problemy nauky, no. 12 (2007): 9-14.
Vikhanskiy, O. S. Strategicheskoye upravleniye [Strategic management]. Moscow: Gardariki, 2002.
Yastremska, O. M. Investytsiina diialnist promyslovykh pidpryi-emstv: metodolohichni ta metodychni zasady [Investment activity of industrial enterprises: methodological and methodical bases]. Kharkiv: INZhEK, 2004.
УДК 658.155
МЕТОДИЧН1 П1ДХ0ДИ ДО ОЦ1НКИ Ф1НАНСОВО1 БЕЗПЕКИ П1ДПРИШСТВ ТОРГ1ВЛ1
© 2016 ЛАЧКОВА Л. I., ЛАЧКОВА В. М., ПОСТОЛЬНА Н. О.
УДК 658.155
Лачкова Л. I., Лачкова В. М., Постольна Н. О. Методичш пщходи до оцшки фшансовоТ безпеки тдприемств торгiвлi
Об(рунтовано Heo6xidHicmb застосування системного nidxody i доцльнсть використання 'ттегрально} больно'} оцнки ф'шансово} безпеки тд-приемств роздр'бно'}торгiвлi, яка заснована на розрахунку узагальнюючого показника рюня фшансово'} безпеки. Розроблено адитивнумодель, що враховуе найб'шьш 'тформативт показники для роздр'бно'}торгiвлi продовольчими товарами: рентабельтсть актив'в, коефЩент покриття, пер'юд оборотностi запаав, пер'юд оборотностi кредиторсько}заборгованостi, показник якост'> чистих актив'т. Прийняття ршень iз засто-суванням розробленого методичного забезпечення (рунтуеться на використанш запропонованих критерив для регламентацИ проведення про-цедури 'ттегрально'} бально} оцнки та iдентифiкацiйноi карти типу тдприемств роздр'бно'} торгiвлi за р'тем фшансово} безпеки. Апроба^я запропонованого нструментарю дозволила видлити цльову групу тдприемств роздр'бно'} торг'тi, для яких розробка стратеги управл'тня фнансовою безпекою е першочерговим завданням та як мають потенщал для iiреал'ваци. Ключов'! слова: торгiвля, тдприемство, оцнка фшансово}безпеки. Табл.: 4. Формул: 1. Б'бл.: 15.
Лачкова Людмила iBaHiBHa - кандидат економiчниx наук, доцент, професор кафедри фiнанciв, анал'ву та страхування, Хармвський державний ушверситет харчування та торгiвлi (вул. Клочмвська, 333, Хармв, 61051, Украна) E-mail: [email protected]
Лачкова Вiкторiя Миколавна - кандидат економ'мних наук, доцент, доцент кафедри фiнанciв, анал'ву та страхування, Хармвський державний ушверситет харчування та торгiвлi (вул. Клочмвська, 333, Хармв, 61051, Украна) E-mail: [email protected]
Постольна Нaтaлiя Олексaндрiвнa - викладач Хармвського торговельно-економiчного коледжу Кшвського нацонального торговельно-еко-номiчного ушверситету (вул.. Клочмвська, 202, Хармв, 61045, Укра}на)
УДК 658.155
Лачкова Л. И., Лачкова В. М., Постольна Н. А. Методические подходы к оценке финансовой безопасности предприятий торговли
Обоснована необходимость применения системного подхода и целесообразность использования интегральной балльной оценки финансовой безопасности предприятий розничной торговли, которая основывается на расчете обобщающего показателя уровня финансовой безопасности. Разработана аддитивная модель, учитывающая наиболее информативные показатели для розничной торговли продовольственными товарами: рентабельность активов, коэффициент покрытия, период оборачиваемости запасов, период оборачиваемости кредиторской задолженности, показатель качества чистых активов. Принятие решений с применением разработанного методического обеспечения основывается на использовании предложенных критериев для регламентации проведения процедуры интегральной балльной оценки и идентификационной карты типа предприятий розничной торговли по уровню финансовой безопасности. Апробация предложенного инструментария позволила выделить целевую группу предприятий розничной торговли, для которых разработка стратегии управления финансовой безопасностью является первоочередной задачей и которые имеют потенциал для ее реализации. Ключевые слова: торговля, предприятие, оценка финансовой безопасности. Табл.: 4. Формул: 1. Библ.: 15.
Лачкова Людмила Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры финансов, анализа и страхования, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: [email protected]
Лачкова Виктория Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, анализа и страхования, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: [email protected]
Постольная Наталия Александровна - преподаватель Харьковского торгово-экономического колледжа Киевского национального торгово-экономического университета (ул. Клочковская, 202, Харьков, 61045, Украина)
UDC 658.155
Lachkova L. I., Lachkova V. N., Posolnaya N. A. The Methodical Approaches to Evaluating the Financial Security of Trade Enterprises
The article substantiates necessity of applying a systemic approach and the usefulness of integrated scoping the financial security of the retail trade enterprises, which is based on calculating the synthesis indicator of the level of financial security. An additive model with account of the most informative indicators for retail food trade, i.e.: return on assets, coverage coefficient, stock turnover period, turnover period of accounts payable, and the indicator of the net assets quality, has been developed. Decision-making with use of the developed methodical support is based on the proposed criteria for regulating the procedure of the integrated scoring evaluation and the identification card of type of retail trade enterprises by the level of financial security. Approbation of the suggested instrumentarium allowed to select the target group of the retail trade enterprises, for which development of a strategy for the management of financial security has the top priority and which have the capacity to implement it.
Keywords: trade, enterprise, evaluation of financial security Tbl.: 4. Formulae: 1. Bibl.: 15.
Lachkova Lyudmyla I. - PhD (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Finance, Analysis and Insurance, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: [email protected]
Lachkova Victoriya N. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Analysis and Insurance, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: [email protected]
Posolnaya Nataliya A. - Lecturer, Kharkiv Trade and Economic College of Kyiv National University of Trade and Economics (202 Klochkivska Str., Kharkiv, 61045, Ukraine)
