CC BY
30
зафя 3MÍCTy управлЫсько!' дiяльноcтi на кожному Í3 них. Для кращо'!' оргаызацм' процесу управлЫ-ня якiстю продукцм', необхiдно видтити сyкyпнiсть потрiбних кaтегорiй, що дадуть змогу чiтко усвг домлювати Ta детaлiзyвaти процес yпрaвлiння. Baжливо встановити 3MÍCT поняття «оргаызафй-но-економiчнi 3асади yпрaвлiння якiстю продукцм'», що передбачае наша дисертaцiйнa робота.
Висновок
Дослiдження поняття «yпрaвлiння якю-тю продукцм'» 3 позицм рiзних учених дозволило стверджувати, що цей процес вщображае в3аемо3в'я3ок всiх елемен^в, етaпiв, факто-рiв та умов, що 3абе3печують yпрaвлiння якiстю продукцм, а у3агальнення рiзних точок 3ору вче-них, стосовно сyтностi поняття «управлЫня якю-тю», та дослщження хронологм' розвитку поняття «quality management» та «quality control», дозволило систематизувати основы постулати в рамках управлЫня якютю.
Список використано'| джерел
1. Азгальдов Г.Г. Количecтвeннaя оцeнкa кaчecтвa пpодyкции - квaлимeтpия ^ra^phie aктyaльныe пpоблeмы.) / Аз^льдов Г.Г. - М.: Издaтeльcтво «^a-ниe», 19B6. - 116 c.
2. Beкcлep Э.М. Пpимeнeниe мeтодов Тaгyчи в зa-дaчax мeнeджмeнтa кaчecтвa - отeчecтвeнный и зapyбeжный опыт / Э.М. Beкcлep // Хлeбопeкapcкоe и кондитepcкоe Дeло. - 2QQ7. - №3. - С. 54-55.
3. Глiчeв A.B. Оонови yпpaвлiння якicтю пpодyкцiÏ / Глiчeв A.B. - М.: PIA «Стaндapти i якicть», 2QQ5, c.34
4. ДСТУ ISO 9QQQ -2QQ1. «Сиcтeми yпpaвлiн-ня якicтю. Оановы положeння тa cловник. Bвeд. 1Q.Q1.2QQ1 p.».
5. ДСТУ ISO 9QQ1 -2QQ1. «Сигами yпpaвлiння якютю. Bимоги. Bвeд. 1Q.Q1.2QQ1 p.».
6. £вpопeйcький доcвiд yпpaвлiння якicтю // Упpaвлiння якicтю. 2QQB. - № 5. - С. 41-44.
7. Огвоздин B^. B дeбpяx тepминологии / B.Ю. Огвоздин // Стaндapты и кaчecтво. - 2QQ5. -№7. - С.79.
О.А. ОСАДЧА, кандидат економ'чних наук, м. КиТв
Формування видатшв бюджету на культуру в Укра!ш
У статт'1 розглядаються основы джерела фнансування культурного розвитку на державному та репональному р'внях. Досл'щжуеться сучасний стан фнансового забезпечення державноТполти-ки УкраТни у сферi культури, основн'1 джерела позабюджетного фнансування закладов культури. Визначен'1 пр'юритетн напрями вдосконалення фнансового забезпечення репонально'Т культурноТ полтики УкраТни. В'щокремлюеться програмно-цльове фнансування як найефективнша форма фнансування сфери культури репон'в УкраТни.
Ключовi слова: фнансове забезпечення, сфера культури, система видатюв бюджету.
Е.А. ОСАДЧАЯ, кандидат экономических наук, г. Киев
Формирование расходов бюджета на культуру в Украине
В статье рассматриваются основные источники финансирования культурного развития на государственном и региональном уровнях. Исследуется современное состояние финансового обеспечения государственной политики Украины в сфере культуры, основные источники внебюджетного финансирования учреждений культуры. Определены приоритетные направления совершенствования финансового обеспечения региональной культурной политики Украины. Выделяется программно-целевое финансирование как самой эффективной формы финансирования сферы культуры регионов Украины.
Ключевые слова: финансовое обеспечение, сфера культуры, система расходов бюджета.
O. OSADCHA, Candidate of Economic Sciences, Kyiv
Formation of budget expenditure on culture in Ukraine
The article examines the main sources of funding of cultural development at the national and regional levels. We investigate the current state of financial security derzhavnoy policy of Ukraine in the sphere
© O.A. ОСАДЧА, 2Ü18
Формування ринкових вщносин в Укра'|'ж №1 (200)/2018 127
of culture, the main sources of extrabudgetary funding cultural institutions. Priority directions of improving the financial security of regional cultural policy of Ukraine. Distinguishes target-oriented funding as nayefekyvnishi forms of financing of cultural regions of Ukraine.
Keywords: financial security, cultural, system expenditures.
Постановка проблеми. Сучасний стан розви-тку украТнськоТ культури i духовност характеризуемся розмиванням культурних i духовних цЫ-ностей у суспiльному жити руйнуванням цшюноТ мережi закладiв, пщприемств, органiзацiй та установ культури i цiлiсного Ыформа^йно-куль-турного простору, неефективним використанням наявних культурних i творчих ресур^в.
Актуальними в перiод нестабтьноТ полiтичноТ та економiчноТ ситуацп стають питання оптимг зацм бюджетних витрат. Скорочення останых пе-редусiм зачтае галузi невиробничоТ сфери, серед яких культура i мистецтво.
На жаль, у розумЫы бiльшостi в^чизняних чи-новникiв культура нiколи не була прюритетною галуззю. Однак, як показуе досвiд, саме культура, мораль, мистецтво спроможн згуртувати краТну, визначити напрями подальшого розвитку, стиму-лювати до пщвищення ролi духовних цЫностей в життi людини. Зрозумiло, що в сучасних умовах не доводиться сподiватися на пiдвищення уваги до культури i мистецтва, тому в нашому до^джен-нi спробуемо окреслити стратепчы напрями розвитку ^еТ галузi на прикладi УкраТни щодо пошуку оптимальних джерел фiнансового забезпечення
Aналiз останшх досл'!джень i публжащй. До-слiдженню стану реалiзацiТ фЫансовоТ полiтики в галузi культури i мистецтва придiлено не надто ба-гато уваги з боку науков^в. Проте можна виокре-мити вчених, як прямо або опосередковано вивча-ли окреслену проблематику. Це, зокрема, О. Biхров, Г. Герасименко, О. Гриценко, О. Киричук, I. Кул0, В. Солодовник та н Зважаючи на брак наукових розробок та необхщнють пошуку ефективних фг нансових Ыструменлв впливу на галузь культури i мистецтва, запропонована тема дослiдження е надзвичайно актуальною в сучасних умовах.
Мета статт е до^дження сучасного стану фг нансування культурно!' сфери в УкраТн та визна-чення основних напрямiв удосконалення фЫансо-вого забезпечення розвитку культури в репонах.
Виклад основного материалу. Вщповщно до Бюджетного кодексу видатки на культуру пред-ставляють собою кошти, якi спрямовуються на ре-алiзацiю програм та заходiв, передбачених вщпо-
вiдним бюджетом; до них не належить погашения боргу, надання креди^в з бюджету, розмiщення кошлв на депозитах, в цЫних паперах тощо [1].
Бюджетне фiнанcування cоцiально-культурних заходiв вiдбуваeтьcя за допомогою кошторис-но-бюджетного фiнансування, що означае забезпечення державними грошовими засобами установ i органiзацiй невиробничоТ сфери.
У видатков^ частинi кошторису зазначаеть-ся загальна сума витрат со^ально-культурноТ' установи з розподтом Тх за категорiями видат-кiв економiчноТ кпасифкацм, а також з встанов-ленням витрат, як плануеться профiнансувати за рахунок бюджетних асигнувань та витрат, як плануеться зд^снити за рахунок iнших (позабю-джетних) надходжень. Передбаченi у видатков^ частинi асигнування повиннi забезпечувати по-вне фiнансування витрат певноТ установи.
Видатки на культуру розмежовуються мiж Дер-жавним та мiсцевими бюджетами [1].
Так, за рахунок кош^в державного бюджету фЫансуються такi заклади та заходи:
а) державнi культурно-осв^ы програми (на-цiональнi та державы бiблiотеки, музеТ i вистав-ки нацюнального значення, заповiдники нацю-нального значення, мiжнароднi культурнi зв'язки, державы культурно-осв^ы заходи);
б) державнi театрально-видовищн програми (нацiональнi театри, нацiональнi фтармонм, нацю-нальнi та державнi музичн колективи i ансамблi та ^rni заклади i заходи мистецтва зпдно з перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв УкраТни);
в) державна пiдтримка громадських оргаыза-цiй культури i мистецтва, що мають статус нацг ональних;
г) державы програми розвитку юнематографм;
Г) державна архiвна справа.
За ознакою пщпорядкування з державного бюджету фЫансуються також усi пiдприeмства, оргаызацм та заклади культури, що безпосе-редньо пiдпорядкованi Мiнiстерству культури та Ышим мiнiстерствам, державним комiтетам та вщомствам.
Згiдно з функцiональною структурою видатюв на культуру та мистецтво Тх включено до роздг
лу «Духовний та фiзичний розвиток» та пщроздг лу «Культура та мистецтво».
Iншi бюджеты культурно-мистецьк заклади фiнансуються головним чином iз вiдповiдних мю-цевих бюдже^в. Зокрема, до видаткiв, що зд^-снюються з районних бюджетiв i мiст обласного значення, належать державы культурно-осв^-нi (бiблiотеки, музеТ та виставки) та театраль-но-видовищнi програми (фтармонм, музич-нi колективи i ансамблi, театри, палаци i будинки культури обласного значення, школи естетично-го виховання дiтей, iншi заклади та заходи у га-лузi мистецтва).
За рахунок держави фЫансуються державнi програми пiдтримки телебачення, радюмовлен-ня, преси, книговидання, iнформацiйних агентств тощо. Biдповiдно до функцюнальноТ кпасифкацм видатюв до них вiдносять витрати на утримання засобiв масовоТ Ыформацм, у тому числi телебачення i радiомовлення, пресу, книговидання тощо, а також на до^дження i розробки у сферi духовного та фiзичного розвитку.
Особливiсть фЫансування витрат на пресу, телебачення та радюмовлення полягае в тому, що з переходом до ринкових вщносин дедалi бтьша к частина працюе на змiшаних джерелах фЫансу-вання, серед яких основним стае самоокупнють та доходи вiд дiяльностi, основаноТ на приватнiй власностi. Державы програми телебачення, Радюмовлення та преса, як одержують бюджеты асигнування, також фЫансують значну частину своТх видаткв за рахунок власних кош^в, отри-маних переважно вiд надання рекламних по-слуг. У свою чергу редакцм газет та журналiв, що належать органам мiсцевого самоврядування, частково фЫансуються з мiсцевих бюдже^в
За роки незалежностi в УкраТы були визначенi новi засади державноТ полiтики у сферi культури, як вщ-повiдають загальновизнаним свiтовим принципам. У сучасый УкраТы регiональна культура не е прюри-тетним напрямом сусптьного розвитку.
За останнi роки до 60% видаткв бюджетiв УкраТни на со^ально-культуры заходи фЫансу-валося саме з мюцевих бюджетiв.
Згщно iз Законом УкраТни «Про культуру» базо-ва мережа закпадiв культури утримуеться за рахунок кош^в державного та мiсцевих бюджетiв; кош^в, що надходять вiд господарськоТ дiяльностi, надання платних послуг; грантiв, благод^них вне-скiв, добровiльних пожертв фiзичних i юридич-
них осiб, у т.ч. Ыоземних та iнших не забороне-них законодавством джерел [2]. На сьогоды для бiльшостi закладiв та органiзацiй культурноТ сфери державноТ та комунальноТ власностi основним джерелом фiнансових надходжень залишаеться бюджетне фiнансування, що передбачае видтен-ня кош^в з державного та мюцевих бюдже^в [7].
На пiдставi порiвняння статистичних даних, прослiджу8ться динамiка до збтьшення за кож-ним роком видаткв на культуру та мистецтво. Найбтьше зростання видаткiв припадае на 2016 р., коли вони зросли на 3,7 млн.грн. порiв-няно з 2015р, а найменше - на 2014 р. - зростання становило лише 300 тис.грн, але у процентному сыввщношенню до загальноТ суми видаткв воно залишаеться майже незмЫним.
Як частка ВВП видатки на культуру i мистецтво як були, так i лишаються мiзерними й колива-ються в межах вщ 0,5 до 0,6%.
Таким чином, попри вщносного зростання бюджетного фЫансування культури, його обсяги залишилися недостатнiми, особливо в частиы видаткiв розвитку, породжуючи вщсталють ма-терiально-техычноí' бази закладiв культури, вщ-плив професiйних кадрiв. У результатi такоТ дг яльност багато закладiв культури, особливо в малих мютах i селах, не можуть повнютю задо-вольнити культуры потреби громадян.
З метою пщвищення ефективност формування бюджетних видаткiв був запроваджений норма-тивний принцип фЫансування культурноТ сфери, вiдповiдно до якого фiнансовi ресурси видтя-ються на основi методики розрахункових норма-тивiв на одного мешканця наявного населення певноТ адмiнiстративно-територiальноí' одиницi.
Але практичний досвщ планування витрат на душу населення в культурый сферi пiдтверджуe, що такий пiдхiд не враховуе особливостей регюналь-ноТ Ыфраструктури культурноТ галузi i призводить до неналежного фЫансування окремих територiй.
Для усунення таких недолив потрiбно вдоско-налити методику планування розрахункiв обся-гiв видаткiв на сферу культури. Зокрема необхщ-но врахувати стуынь розвитку мережi закладiв культури та вщмЫност регiонiв за забезпеченю-тю закладами культури вщносно культури населення (див. таблицю) [7].
Як бачимо, рiвень забезпеченост рiзними закладами культури в регюнах в^зняеться. У деяких областях з меншою кiлькiстю населення функцiонуe
Джерело: складено автором на пiдставi статистичних даних [7]
Рiвень забезпеченостi закладами культури за репонами на кiнець 2016 року
Область К1льк1сть на-селення Кшьмсть заклад1в на 100000 оЫб
Б1блштеки Клубш заклади Демонстратори фшьм1в
В1нницька 1618,3 61,0 70,1 10,9
Волинська 1041,3 58,0 64,5 1,2
Дыпропетровська 3292,4 24,6 17,9 0,6
Донецька 4343,9 - - 0,4
Житомирська 1262,5 72,7 86,5 1,4
Закарпатська 1256,9 39,2 37,1 0,8
Запор1зька 1775,8 32,2 25,2 3,1
1вано-Франк1вська 1382,1 558,8 52,3 8,9
КиТвська 1725,5 51,9 48,7 0,7
Юровоградська 987,6 59,6 60,6 3,3
Луганська 2239,6 13,7 11,6 -
Льв1вська 2538,4 53,4 55,6 2,1
МиколаТвська 1168,4 45,3 45,7 1,6
Одеська 2396,5 36,6 30,8 0,6
Полтавська 1458,2 55,3 59,4 1,9
Р1вненська 1158,8 51,9 58,5 2,9
Сумська 1133,0 52,6 56,5 1,7
Терноптьська 1073,3 84,9 86,3 10,3
Харювська 2737,2 30,7 25,6 4,1
Херсонська 1072,5 48,6 42,0 со
Хмельницька 1307,0 71,8 89,6 8,2
Черкаська 1260,0 58,6 59,1 4
Черывецька 908,5 44,1 42,6 8,5
Чернпвська 1066,8 69,2 73,2 7,0
бтьш потужна культурна iнфрacтрyктyрa, у якоТ на-багато бiльшi потреби, як дiючi нормативи фЫансу-вання культурно! гaлyзi не в змозi забезпечити.
Стае загроза втрати культурно! спадщини i ви-никае проблема не ттьки збiльшення фЫансовоТ культури з державного бюджету, а й удоскона-лення зaсобiв i меxaнiзмiв фiнaнсyвaння культури загалом.
Сьогодн в кризових умовах не варто сподiвa-тися на суттеве збтьшення бюджетних видaткiв на регiонaльний культурний розвиток. Тому для змщнення фЫансового стану сфери культури в репонах необxiдне залучення альтернативних джерел фЫансування: спонсорство, меценатство, блaгодiйництво та Ы.
Перш за все мУстерство культури фiнaнсye кyльтyрно-мистецькi заходи загальнодержавно-го значення - конкурси, фестивaлi та свята, то-дi як у репонах пщтримують передyсiм бiблiотеки, школи мистецтв, мiсцевi музеТ й театри тощо.
Ще однieю проблемою бюджетного фЫансу-вання культурного розвитку е низька ефектив-
нiсть використання бюджетних кош^в. Асиг-нування з державного та мюцевих бюджетiв спрямовують насамперед на утримання юнуючоТ бюджетноТ мережi зaклaдiв культури за принципом кошторису, а не на пщтримку культурно-мис-тецьких програм, проек^в чи зaxодiв. Такий пiдxiд обмежуе творчу дiяльнiсть митцiв [4,с.200].
На нашу думку, найбтьш ефективним методом фЫансового забезпечення культурноТ сфери, спрямованим на управлЫня бюджетними ресурсами в середньостроковiй перспективi, за-рекомендувало себе прогрaмно-цiльове фЫан-сування. Цей метод передбачае розроблення та реaлiзaцiю бюджетних програм, для досягнення яких необхщне виявлення нaйбiльш гострих проблем у культурый сферi регiонy та визначення вiдповiдно до них прюритетних програм.
Висновки
Попри вщносного зростання бюджетного фг нансування культури, його обсяги залишилися недостатыми, особливо в чaстинi видaткiв роз-
витку, породжуючи вщсталють мaтeрiaльно-тex-ычноТ бази зaклaдiв культури, вщплив профеЫй-них кaдрiв. У результат такоТ дiяльноcтi багато зaклaдiв культури, особливо в малих мютах i селах, не можуть повнiстю задовольнити культурнi потреби громадян.
Найбтьш ефективними формами фЫансуван-ня сфери культури репоыв УкраТни е програмно-цiльовий метод та державно-приватне пщпри-емство, якi дають можливють бiльш рaцiонaльно використовувати фiнaнсовi ресурси, залучати Тх вiд приватних пaртнeрiв та досягати поставле-них цтей програми чи проекту культурного розвитку репоыв УкраТни. 3'ясовaнi в xодi дослг дження позитивнi результати запровадження прогрaмно-цiльового методу свiдчaть, що не-обxiдно поширювати його застосування в УкраТы. Однак, зважаючи на особливост репональ-ного розвитку (стратепчы орi8нтири мiсцeвого самоврядування, фЫансовий потeнцiaл тощо), прaктичнi заходи з його подальшого запровадження та поширення мають зважати на цю спе-цифiку з метою забезпечення рeaлiзaцiТ головноТ щеТ прогрaмно-цiльового методу - встановлен-ня взаемозв'язку мiж вкладеними ресурсами та отриманими результатами.
Також, важливо стимулювати створення Ысти-тутiв державно-приватного партнерства у сфе-рi репональноТ культури, що передбачае: розви-
ток меценатства та благод^ництва; формування ринку культурних цiнностeй, сптьну участь дер-жави та бiзнeсу в розвитку цього ринку, а також в eкономiчно-eфeктивниx проектах у сфeрi культури рeгiонiв УкраТни.
Список використаних джерел
1. Бюджетний кодекс УкраТни [Електронний ресурс] вщ 08.07.2010 № 2456-VI. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 2456-17
2. Про культуру: закон УкраТни вщ 14.12.2010 р. №2778 - VI. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/ go/2778-17.
3. Грищенко О.А. Шляхи удосконалення фЫансу-вання культури в УкраТы: аналгг.записка / О.А. Грищенко, В.В. Солодовник. - режим доступу:
4. www.culturalstudies.in.ua/ zv_2004_1 .php [Hrytsenko O. A. Shliakhy
5. Настич Т.П. Державне регулювання фЫансовоТ дяль-ност закладв культури та мистецтва в УкраН / Т.П. Настич // вюн. КНУТД. - 2014 - №1. - С.199 - 206
6. Проект «Реформа мюцевих бюдже^в в УкраТы» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. mbr.-ukr.org.
7. Чугунок I. Я.Розвиток програмно-цтьового методу планування бюджету/ I. Я. Чугунов, I. В. ЗапатрЬ на// ФЫансиУкраТни. - 2008. - №5. - С. 3-14.
8. Сайт Державного казначейства УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.treasury.gov.ua
