CC BY
11
О.А. ОСАДЧА, кандидат економ'чних наук, м. КиТв
Бюджетне регулювання розвитку осв^и в Укра!ш
Досл'щжено стан та тенденцИ фнансування галуз освти в УкраТш. Було проведено анал'з видат-kíb на освту з державного та м'1сцевих бюджет'1в у перод з 2014 по 2016 роки. Запропоновано головн напрямки вдосконалення системи фнансування освти.
Ключовi слова: бюджетне регулювання, осв'па, видатки на освту, Державний бюджет УкраТни, м'юцев'1 бюджети, Бюджетний кодекс УкраТни, нормативно-правове регулювання, шляхи фнансу-вання, реформування освти.
Е.А. ОСАДЧАЯ, кандидат экономических наук, г.Киев
Бюджетное регулирование развития образования в Украине
Исследовано состояние и тенденции финансирования отрасли образования в Украине. Был проведен анализ расходов на образование из государственного и местных бюджетов в период с 2014 по 2016 годы. Предложены главные направления совершенствования системы финансирования образования.
Ключевые слова: бюджетное регулирование, образование, расходы на образование, Государственный бюджет Украины, местные бюджеты, Бюджетный кодекс Украины, нормативно-правовое регулирование, пути финансирования, реформирования образования.
O. OSADCHA, Candidate of Economic Sciences, Kyiv
Budget adjustment of the development of education in UKRAINE
Thearticleisd edicated to researching the state and trends of financing education in Ukraine.it was analyze the education expenditures of state and regional budgets between 2014 and 2016.0ffering the main ways of improving the system of financing education.
Keywords: budget management, education, expenditure on education, the State Budget of Ukraine, local budgets, the Budget Code of Ukraine, legal regulation, ways of financing education reform.
Постановка проблеми. В сучасних умовах со^ально-еконо1^чного розвитку УкраТни та враховуючи завдання та виклики мiжнародноТ сптьноти бюджетне регулювання розвитку освг ти врграе важливу гумаытарну роль.
ЗмЫи до Бюджетного кодексу УкраТни, законо-давства про осв^у вщкривають новi перспекти-ви для ефективного та якюного фЫансування га-лузi освiти, забезпечують цтьове використання бюджетних кош^в, надають права органам мю-цевого самоврядування та органам виконавчоТ влади самос^йно приймати р0ення щодо спря-мування кош^в на осв^ы програми, оптимiза-цм мережi навчальних закладiв вщповщно до потреб ринку працк
Мета статл: дослщити роль змЫ до Бюджетного та освтього законодавства у розвитку освiти та динамку видатюв на осв^у у розрiзi рiв-ыв освiти у 2014 - 2016 роюв.
Анал'1з останшх наукових досл'1джень i пу-блiкацiй. Вагомий внесок в теорш розвитку ocbíth зробили В. Кремень, С. Нколаенко, фЫан-сування осв™ в цтому та бюджетного регулювання розвитку освiти - Я. Бучковська та О. Ку-ктна, О. Биковська, В. Берека, В. Вербицький, Г. Пустов^, Т. Сущенко, Т. Цвiрова, Р.А.Науменко; вищоТ освiти — Л. Леваева, В. Остудiмова та В. Сафонова, фЫансування освiти в умовах фг нансовоТ кризи - Т. 1лляшенко та I. Радiонова.
Однак, ще не всi проблеми бюджетного регулювання розвитку освiти були до^дженк Крiм того, з розвитком Ытелектуального, культурного, духовного, со^ального, економiчного розвитку суспiльства i держави з'являються новi проблеми, якi потребу-ють наукових дослiджень i практичних р0ень.
Виклад основного материалу. Бюджетне регулювання - це надання коотв iз загальнодер-жавних джерел, що закрiпленi за бюджетом вищих
98 Формування ринкових вщносин в УкраУж №2 (201)/2018
© О.А. ОСАДЧА, 2018
рiвнiв, бюджетами нижних рiвнiв з метою збалан-сування IX на рiвнi, необхiдномy для зд^снення вщ-повiдних повноважень, виконання плаыв еконо-мiчного й соцiального розвитку на певый територм. Розмежування доходiв та видаткiв у процесi бюджетного регулювання зд^снюеться з урахуван-ням певних чинникiв, зокрема, со^ального та еко-логiчного стану вщповщних територiй краТни.
Такий перерозподiл кош^в всерединi бюджет-ноТ системи щороку здiйснюe кожний представ-ницький орган безпосередньо щодо бюджетiв нижчого рiвня, тобто обласнi ради регулюють районы i мiськi (мiст обласного пiдпорядкyвання) бюджети, районнi ради — селищы, сiльськi, мюь-кi (мют районного пiдпорядкyвання) бюджети, мiськi ради - бюджети райоыв у мютах. Верховна Рада УкраТни здiйснюe розподт бюджетних ко-штiв, при цьому регулюе обласнi, мiськi (мiст Киева i Севастополя) бюджети, респyблiканський бюджет Автономно! Респyблiки Крим.
У процеа бюджетного регулювання застосову-ють таю методи: вiдсотковi вiдрахyвання вщ тери-торiальних надходжень загальнодержавних подат-кiв i зборiв за нормативами, як щороку встановлюе рада вищого рiвня; дотацм, субвенцм, тобто трансферт 1х перелiк i розмiри щороку закрiплюються окремо в закон про Державний бюджет УкраТни.
В умовах громадянського сусптьства забез-печення розвитку i високоТ якостi освiти i науки в XXI ст. е одним iз основних прюрите^в в дiяль-ностi кожноТ держави. Цей висновок обумовле-ний тими змЫами, якi вiдбyваються в розвинутих державах св^у i Тх економiчними результатами.
Перехiд вiд iндyстрiального виробництва до на-yково-iнформацiйних технологiй, який уже зд^-снюють ряд розвинених держав на сучасый освп— ый i наyковiй основi, е головною передумовою Тх економiчного yспiхy, запорукою конкурентоспро-можностi як в сучасних умовах так i в майбутньому.
На вiдмiнy вiд iндyстрiального виробництва в на-yково-iнформацiйних технологiях усе вир0увати-меться рiвнем розвитку особистосп, Ытелектуа-лiзацieю наци, вмiнням кожноТ людини працювати, використовуючи новп"ы знання. Забезпечення розвитку особистостi, зростання Ытелектуального потенцiалy - е справою освiти i науки, якi в юнце-вому пiдсyмкy визначають соцiально-економiчний розвиток i авторитет держави.
В сучасному свiтi освiтy сприймають як один з найважлив0их факторiв забезпечення сталого
i високоефективного розвитку сyспiльства, за-доволення сучасних i майбyтнiх потреб людства, розв'язання економiчних, соцiальних, еколопч-них та iнших проблем.
Стратепчний документ розвитку вп"чизняноТ освiти - Нацюнальна доктрина розвитку освiти, яка була затверджена Указом Президента УкраТни 17 квп"ня 2002 р., - визнае, що на сьогоднi стан фг нансування освiти i науки е критичним. Потребують особливоТ пщтримки освiта у сiльськiй мiсцевостi, навчання дп"ей з особливими потребами, постала необхщнють докорЫноТ змiни i оновлення матерг альноТ бази, комп'ютеризацм навчальних закладiв, упровадження iнформацiйних технологiй, забезпечення сучасних пiдходiв до пщготовки i пiдвищення квалiфiкацiТ педагогiчних кадрiв.
Доктрина передбачае реалiзацiю важливого завдання - визначення фЫансування освiти як прюритетного напряму державних видаткiв, ставить за мету досягнення таких обсяпв фЫансу-вання освiти i науки, якi б задовольняли потреби сусптьства i особистостi в якюый освiтi.
Дослiдження теоретичних засад розподту фг нансових ресyрсiв на осв^у показало, що у законах, як регулюють дiяльнiсть у сферi освiти, i в Нацiональнiй доктрин розвитку освiти значна увага придтяеться розширенню сфери дiяль-ностi навчальних закладiв, сприянню розвитку Тх автономм та економiчноТ самостiйностi, запро-вадження освiтнiх iнновацiй, iнформацiйних технолог^; створення Ыдустрм сучасних засобiв навчання i виховання, повне забезпечення ними навчальних закладiв; створення ринку осв^ых послуг та його науково-методичного забезпе-чення; iнтеграцiя в^чизняноТ освiти до европей-ського та свтового освiтнiх просторiв.
Однак е недолки у визначеннi державних по-слуг у галyзi права та напрямiв використання ко-штiв. Поглиблений аналiз динамiки державних видаткiв на осв^у з 2002 року свiдчить, що, не-зважаючи на щорiчне збтьшення бюджетного фiнансyвання галyзi внаслiдок зростання ВВП, воно не забезпечуе повнютю потреб освiти, не-задовiльним е фiнансyвання програм матерiаль-ного забезпечення навчальних закладiв.
Освiта створюе основу Ытелектуального, культурного, духовного, со^ального, економiчного розвитку сyспiльства i держави. У промислово розвинутих краТнах видатки на осв^у на всiх рiв-нях державного сектору, як правило, становлять
вщ 4,5 до 7 % BB^ У ^afcax, як розвивaють-ся, видaтки нa осв^у коливaються вiд 2,5 до 7,5 % BB^ що в сeрeдньомy стaновить мeншy чaс-тину BBП порiвняно з промислово розвинутими крaïнaми. Дeржaвний сeктор впливa8 нa попит освiтнix послуг зa допомогою тaкиx чинникiв, як нaдaння стyдeнтaм стипeндiй, сyбсидiй i допомог чeрeз рiшeння, що стосуються оплaти нaвчaння, a тaкож чeрeз зaгaльнy структуру рeгyлювaння привaтноï освiти.
Hормaтивно-прaвовe рeгyлювaння нaдaння освiтнix послуг зaклaдeно y зaконax Укрaïни «Про освiтy», «Про профeсiйно-тexнiчнy освiтy», «Про зaгaльнy сeрeдню осв^у», «Про позaшкiльнy освг ту», «Про дошктьну освiтy», «Про вищу освпу».
Систeмa основниx покaзникiв розвитку освiти тa ix розрaxyнок зaклaдeний y формyльниx розрa-xyнкax видaткiв нa освiтy[2, ст. 95, 13, 17], a сaмe:
- кiлькiсть дтей y дитячиx дошкiльниx зaклaдax;
- ктькють yчнiв y дeнниx зaгaльноосвiтнix школax;
-коригyючi коeфiцi8нти привeдeння ктькост
yчнiв мюько'(, стьсько! прсько'( мiсцeвостi, y мa-локомплeктниx школax тa шaxтaрськиx мiстax;
- фiнaнсовi нормaтиви бюджeтноï зaбeзпeчe-ностi;
- ктькють нaсeлeння тa споживaчiв гaрaнто-вaниx послуг;
- соцiaльно-eкономiчнi, дeмогрaфiчнi, клiмaтич-нi, eкологiчнi тa iншi особливост (з чaсy ix визнa-чeння) aдмiнiстрaтивно-тeриторiaльниx одиниць;
- кiлькiсть виxовaнцiв y дитячиx бyдинкax;
- ктькють учыв профeсiйно-тexнiчниx училищ;
- обсяг кaпiтaльниx вклaдeнь зa рaxyнок ydx джeрeл фiнaнсyвaння, якi
спрямовують нa розвиток освiти;
- обсяг дeржaвниx кaпiтaловклaдeнь, признa-чeниx нa розвиток освiти тa iншi.
Упрaвлiння освтою в Укрaïнi здiйсню8ться систeмою дeржaвниx оргaнiв i оргaнiв мiсцeвого сaмоврядyвaння.
До оргaнiв yпрaвлiння освiтою в Укрaïнi нaлe-жaть: Мiнiстeрство освiти i нayки Укрaïни; мУс-тeрствa i вiдомствa Укрaïни, яким пiдпорядковaнi зaклaди освiти; Bищa aтeстaцiйнa комюя Укрaï-ни; мiсцeвi оргaни дeржaвноï виконaвчоï влaди тa оргaни мiсцeвого сaмоврядyвaння i пщпорядко-вaнi 1'м оргaни yпрaвлiння освiтою.
Цeнтрaльним гaлyзeвим оргaном дeржaвного yпрaвлiння в гaлyзi освiти е Мiнiстeрство освiти i нayки Укрaïни.
Мiносвiти i нayки Укрaïни вiдповiдно до пок^-дeниx нa нього зaвдaнь y сфeрi прогнозyвaння i плaнyвaння розвитку освiти, розробки оргaнiзa-цiйного тa прaвового мexaнiзмy ïi фyнкцiонyвaння aнaлiзy8 стaн освiти, прогнозуе ïi розвиток вщпо-вiдно до потрeб особистостi,сyспiльствa, дeржaви; розробляе нормaтивно-прaвовy основу функ-цiонyвaння систeми освiти, здiйсню8 eкспeр-тизу проeктiв зaгaльнодeржaвниx,вiдомчиx, Ы-шиx рiшeнь i прогрaм y чaстинi, що стосуеться освiти i нayки, готуе проeкти зaконодaвчиx a^ тiв тa yрядовиx рiшeнь; прогнозуе тa впорядковуе структуру мeрeжi дeржaвниx нaвчaльно-виxов-ниx зaклaдiв;розробляe пропозицГ( щодо пeрeлi-ку спeцiaльностeй, квaлiфiкaцiй, вчeниx звaнь тa нayковиx стyпeнiв; зaбeзпeчye виконaння вyзaми, що пeрeбyвaють в його yпрaвлiннi, дeржaвного зaмовлeння тa договорiв нa пiдготовкy спeцiaлiс-тiв, нayково-пeдaгогiчниx кaдрiв; розробляе по-ложeння про нaвчaльно-виxовнi зaклaди освiти.
Мexaнiзм бюджeтного рeгyлювaння - цe нa-бiр eкономiчниx мeтодiв, прийомiв, нормaтивiв i прaвовиx норм, дiя якиx нaцiлeнe нa рeaлiзaцiю принципiв бюджeтного устрою ^ai^ i зaбeзпe-чeння ix взaeмозв'язкy i взaeмодiï.
Цe досягaeться шляxом зaкрiплeння пeвного порядку рyxy фiнaнсовиx потокiв зa рiвнями бю-джeтноï систeми дeржaви (нaпрямки циx потоюв, пропорцiй ïx розподiлy по рiвняx бюджeтноï сис-тeми, цiльового признaчeння тощо) тa оргaнiзa-ц^ eкономiчниx вiдносин, що виникaють з цього приводу, що й стaновить основу мexaнiзмy бю-джeтного рeгyлювaння.
Чeрeз цього мexaнiзм здiйснюeться виконaн-ням рeгiонaльними оргaнaми влaди i оргaнaми мiсцeвого сaмоврядyвaння сво'íx прeдстaвниць-^x i виконaвчиx повновaжeнь з дотримaнням вимог формaльноï фiнaнсовоï нeзaлeжностi ïx полiтики вiд вищиx рiвнiв.
Фiнaнсyвaння зaклaдiв освiти, yстaнов тa орга-нiзaцiй систeми освiти здiйснюeться зa рaxyнок коштiв вiдповiдниx бюджeтiв, кош™ гaлyзeй нa-родного господaрствa, дeржaвниx пiдприeмств i ор-гaнiзaцiй, a тaкож додaтковиx джeрeл фiнaнсyвaння.
Biдповiдно до Зaконy Укрaïни «Про осв^у» вiд 23.05.1991 №1060-XII[5, ст.61] дeржaвa мae зaбeзпeчити бюджeтнi aсигнyвaння нa освiтy в розмiрi нe мeншомy 10 % НД, a тaкож вaлют-нi aсигнyвaння нa основну дiяльнiсть. Кошти зa-клaдiв i yстaнов освiти тa нayки, яю повнiстю aбо
1GG Формування ринкових вiднocин в УкpaÏнi №2 (201)/2018
чaстково фiнaнсyються з бюджeтy, отримaнi вiд здiйснeння aбо нa здiйснeння дiяльностi, пeрeд-бaчeноï ïx стaтyтними докyмeнтaми, нe ввaжa-ються при6утком i нe оподaтковyються.
Починaючи з 201 б року внeсeно змЫи до Бюджeтного кодeксy Укрaïни тa зaпровaджe-но освiтню сyбвeнцiю тa сyбвeнцiю нa пiдготовкy робiтничиx кaдрiв з дeржaвного бюджeтy мiсцe-вим бюджeтaм[2, ст. 1032-1033].
Порядок розподiлy сyбвeнцiï нa пiдготовкy ро-бiтничиx кaдрiв тa освтьо'( сyбвeнцiï мiж мiсцe-вими бюджeтaми визнaчeнi вщповщними CTa^ тями Зaконy Укрaïни «Про Дeржaвний бюджeт Укрaïни нa 201б рiк»[3, ст. 26-27].
Pозрaxyнковий погазник обсягу сyбвeнцiï нa пщ-готовку робiтничиx кaдрiв тa освiтню сyбвeнцiю (крiм рeзeрвy) визнaчa8ться зaлeжно вщ ïï зaгaль-ного обсягу, ф^нсового нормaтивy бюджeтноï зaбeзпeчeностi одного учня, привeдeниx контин-гeнтiв yчнiв профeсiйно-тexнiчниx нaвчaльниx зa-клaдiв тa iншиx нaвчaльниx зaклaдiв, якi зд^сню-ють пщготовку робiтничиx кaдрiв, зaгaльноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдiв тa коригyючиx коeфiцi8нтiв.
У 2016 роц вiдбyлися новaцiï y фiнaнсyвaннi профeсiйно-тexнiчниx нaвчaльниx зaклaдiв i вщ-повiдно до Зaконy Укрaïни «Про Дeржaвний бю-джeт Укрaïни нa 2016 рiк» [4, ст. 27fra вимог Бю-джeтного кодeксy Укрaïни[2, ст. 89-90]видaтки нa фiнaнсyвaння профeсiйно-тexнiчниx тa iншиx нa-чaльниx зaклaдiв, якi здiйснюють пiдготовкy робп— ничиx кaдрiв, здiйснюються з мiсцeвиx бюджeтiв мiст облaсного знaчeння тa облaсниx бюджeтiв.
Зa рeзyльтaтaми динaмiки видaткiв нa освiтy протягом 2014-2016 роюв можнa зaзнaчити, що фiнaнсyвaння освiти зa рaxyнок коштiв дeр-жaвного бюджeтy змeншилось з 30943,1 млн. грн. y 2014 роц до 28677,9 млн. грн. y 201броц ^a 226б,2 млн. грн^бо нa 7,3%) тa . y 2016 роц збiльшилось порiвняно з 201б роком до 301б8,7 млн. грн нa 1480,8 млн. грн. aбо нa б,3%.
Bрaxовyючи структуру дeржaвного бюджe-ту слiд зaзнaчити, що основнa чaстинa видaткiв дeржaвного бюджeтy нa освiтy фiнaнсy8ться зa рaxyнок коштiв зaгaльного фонду.
Ta^ чaсткa його y зaгaльнiй стрyктyрi дeржaв-ного бюджeтy нa осв^у в сeрeдньомy склaдa8 67 % зa три роки. При цьому нaйбiльшe ф^нсу-вaння освiти зa рaxyнок коштiв зaгaльного фонду дeржaвного бюджeтy вiдбyлося y 2014 роц нa рiвнi 68,1 %. А нaймeншe фiнaнсyвaння освiти
зa рaxyнок коштiв зaгaльного фонду вщбулося в 2016роцi i стaновило 64,9%.
Анaлiз структури видaткiв нa освпу y звeдe-ному бюджeтi дозволяе визнaчити нa якi сфe-ри освiти видiляються бiльшi кошти. Як ми бaчи-мо нa тaбл.1,основними сфeрaми фiнaнсyвaння в освiтi е- дошкiльнa освiтa; зaгaльнaсeрeдня освг тa тa вищa освiтa. Нaйбiльший погазник - 43,б% спрямовуеться нa фiнaнсyвaння зaгaльноï сeрeд-ньо'( освiти, що пояснюеться обов'язковим зaбeз-пeчeнням дeржaвою кожного громaдянинa прa-вом нa бeзкоштовнe отримaння сeрeдньоï освiти.
Друге мiсцe по фiнaнсyвaнню зaймa8 вищa освг тa, що пояснюеться дeржaвними зaмовлeннями нa пeвнi спeцiaльностi, a тaкож нayковою дiяльнiстю дeякиx yнiвeрситeтiв,якi, в свою чeргy,тaкож вико-нують зaмовлeння дeржaви нa нayковi розробки.
Tрeтe мiсцe зaймaють видaтки нa дошкiль-ну освiтy, що тaкож мaють вaжливий соцiaльний eфeкт для мaйбyтнього поколiння тa формyвaння сyспiльствa.
Сyчaснe сyспiльство потрeбy8 вiд осв^янськоТ сфeри пiдготyвaння молодi, здaтноï в^пов^ти нa виклики чaсy, компeтeнтноï тa мобiльноï нa сyчaс-ному ринку прaцi, якa мa8 громaдянськy позицш, здiйсню8 eфeктивнy дiяльнiсть тa сaморозвивa-еться. Bодночaс потрeбy8 якiсниx освiтнix послуг. Однaк бeз достaтнього фiнaнсyвaння освiтньоï гaлyзi, бeз нaлeжноï мaтeрiaльно-тexнiчноï бa-зи освiтнix зaклaдiв нaдaння якiсниx освiтнix послуг е нeможливим. Тому, проблeмa фiнaнсового зaбeзпeчeння освiтньоï гaлyзi е однieю з болючиx проблeм освiти нa сyчaсномy eтaпi.
Головними нaпрямкaми y зaбeзпeчeннi до-стyпностi високоякiсноï освiти (вщ дошкiльноï до вищо'() для в^ громaдян Укрaïни нeзaлeжно вiд мюця ïx проживaння вiдповiдно до eвропeйськиx стaндaртiв освiтньоï систeми е:
- продовжeння роботи з оптимiзaцiï мeрeжi зa-клaдiв освiти, культури, iншиx гaлyзeй бюджeт-но'( сфeри, нaсaмпeрeд оптимiзaцiï мeрeжi зaгaль-ноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдiв iз скорочeнням ïx ктькосл (орi8нтовно нa б вiдсоткiв зa рaxyнок об'8днaння мaлокомплeктниx шкiл) тa змeншeння кiлькостi вищиx нaвчaльниx зaклaдiв з 802 до 317;
- пeрeвeдeння профeсiйно-тexнiчниx нa-вчaльниx зaклaдiв нa зaвeршeння фiнaнсyвaння зa рaxyнок коштiв мiсцeвиx бюджeтiв;
- розроблeння сeрeдньострокового тa довго-строкового ^a 2б-30 рокiв) прогнозу розвитку
СОЦ1АЛЬНО-ТРУДОВ1 ПРОБЛЕМИ Структура видатмв на освпу за бюджетною класифiкацicю в зведеному бюджетi, %
%
Дошктьна осв1та 15,9
Загальна середня осв1та 43,5
Профес1йно-техн1чна осв1та 5,4
Вища осв1та 27,1
П1слядипломна осв1та 0,8
Позашктьна осв1та та заходи 1з позашктьно'Т роботи з д1тьми 4,2
Програми матер1ального забезпечення навчальних заклад1в 0,2
Фундаментальн та приклады дослщження 1 розробки у сфер1 осв1ти 0,6
1нш1 заклади та заходи у сфер1 осв1ти 2,3
Джерело: складено автором на основi звтих даних ДержавноI казначейсьш службиУкрани про виконання Державного бюджету Украни за 2014-2016 роки
осв^ньоТ галyзi на пiдставi демографiчних по-казникiв та тенден^й випуску вихованцiв до-шкiльних, учыв загальноосвiтнiх та профеЫйно-технiчних, студенев вищихнавчальнихзакладiв;
- формування показникiв державного замов-лення на пiдготовкy фахiвцiв, науково-педаго-гiчних та робiтничих кадрiв вiдповiдно до потреб ринку прац та за галузевою ознакою.
Система освiти, яка пов'язана з реалiзацieю процесу поширення знань виступае найважли-вiшим компонентом духовного життя. Вона охо-плюе дiяльнiсть реально сформованих суспть-них iнститyтiв, якi зд^снюють пiдготовкy молодi до життя на основi отриманих знань в дошкть-них дитячих установах, в середых спецiальних, професiйно-технiчних i вищих навчальних закладах. Значення освiти в житт людини зростае, i тому вона не може обмежуватися лише перю-дом навчання. Нагальна потреба в пос^йному пщвищены рiвня знань привела до появи такого цкавого феномену в сусптьному життi, як без-перервна освiта. Цей процес супроводжуеть-ся пошуком нових форм i методiв навчання, що сприяють правильному формуванню наукового свiтоглядy, бтьш глибшому розyмiнню економiч-них, со^альних змiн, що вiдбyваються.
Освiта е певна система навчальних i виховних закладiв, що здiйснюють рiзноманiтнi форми за-лучення Тх досвiдiв в освоены багатств культу-ри. Освп"а iнтегрye рiзнi види навчальноТ i вихов-ноТ дiяльностi, Тх змют в едину соцiальнy систему, орieнтye Тх на соцiальне замовлення, на со^аль-нi потреби людства. Серед со^альних iнститyтiв сyспiльства сучасноТ цив^зацм освiта займае одну з провщних позицiй. Адже благо людини, становище культури та духовност в сyспiльствi, тем-пи економiчного, наyково-технiчного, полiтичного
i соцiального прогресу саме i залежать вiд якост i рiвня освiти. Саме через це, забезпечення належ-ного рiвня освiти е вкрай значним завданням, що стоТть перед державними службовцями.
В УкраТн iснye значна ктьюсть законодавчих та нормативних актiв, як регулюють здiйснення освiти. Так, законодавчо закртлеы питання, що стосуються освiти в цiломy та по галузям. Визна-чаються порядок здiйснення видатюв на освiтy з бюджетiв, нормативи, вщповщно до яких кошти спрямовуються на т чи iншi цл Також визна-чаеться порядок та обсяги оплати пра^вниюв освтьоТ сфери та обсяги стипенд^.
Постiйно зд^снюеться вдосконалення регулю-вання освiти вщповщно до потреб сусптьства та мiжнародних вимог.
На сьогоднi в УкраТни провадиться ряд дер-жавних цтьових програм метою яких е покра-щення рiвня освiтнiх послуг.
Прюритетними напрямами в сферi освiти на 2018 рк е пiдвищення конкурентоспроможност украТнськоТ освiти, ТТ iнтеграцiя в единий европей-ський освiтнiй прос^р.
У 2015 роцi Урядом розроблено ряд законодавчих ак^в, як удосконалюють та регулюють систему надання освп"ых послуг. Так, прийнято Закон УкраТни «Про вищу осв^у» [9], розроблено та подано на розгляд до ВерховноТ ради УкраТни зако-нопроекти «Про освпу», «Про профеЫйну освiтy».
У проект базового Закону «Про освiтy» пе-редбачаеться тривалiсть навчання у школi 12 рокiв. Цi 12 роюв подiленi на початкову, базо-ву середню та вщокремлену старшу школу (про-фiльнy середню) з вщповщною кiлькiстю рокiв навчання 4, 5 i 3.
Головною реформою у сферi регулювання розвитку загальноТ середньоТ освiти у 2016 ро-
102 Формування ринкових вщносин в УкраУж №2 (201)/2018
ц е створення опорних шкт, що передбачае за-безпечення умов для рiвного доступу до ямсноТ освiти, пiдвищення якостi освiти, ефективне ви-користання наявних ресур^в, пiдвищення спро-можностi органiв мюцевого самоврядування.
Однi8ю з ключових реформ у сферi бюджетного регулювання розвитку освiти е вiдмiна державного замовлення на пщготовку кадрiв.
Запропонована МОН модель фЫансування ви-щоТ освiти складаеться з чотирьох елеменлв. Перший ключовий елемент - це базове (блочне) фг нансування ВНЗ. Другий - со^альний фонд. Трелй - фонд розвитку (фонд каттальних видаткiв). Чет-вертий - фонд державноТ цтьовоТ пiдтримки.
Вщповщно до базового або блочного фЫансу-вання вищий навчальний заклад отримуватиме 80% гарантованого фЫансування вiд минуло-рiчних коштiв. Це надасть можпивють уыверси-тету планувати свою роботу на наступний рк. Ре-шта 20% фiнансування будуть розподiленi за показниками результативност роботи ВНЗ.
Со^альний фонд дозволить вiдокремити фг нансування роботи уыверсите^в вiд стипендiй. Також будуть роздтеы академiчнi стипендм, за результатами навчання студенев, вiд со^аль-них. Завдання четвертого елементу новоТ мо-делi фiнансування - фонду розвитку (катталь-них видаткiв) - полягае у спрямуваннi коштiв на проекти розвитку уыверситету, або на його капг тальнi Ывестицп. Плануеться, що приватнi вищi навчальнi заклади теж можуть отримувати дер-жавне фЫансування на студентiв iз числа най-кращих абiтурi8нтiв, якщо вони виявили бажання навчатися у приватному закладк
На нашу думку, сьогодн вкрай необхщно знахо-дження можливостей державного фiнансування не виробникiв освп"ых послуг, а Тх споживачiв i створення механiзму такого фЫансування (насамперед в системi профеайно-техычноТ та вищоТ освiти).
Найбiльшу популярнiсть серед зарубiжних спе-цiалiстiв одержали варiанти оргаызацм такоТ сис-теми розподтення бюджетних коштiв, що Грунту-ються на застосуванн освiтнього чека (ваучера).
Запровадження системи таких чеюв е, по су-тi, переходом вщ прямого до цiльового надання державних субсид^ споживачам освiтнiх послуг. Але мехаычне перенесення зарубiжного досвiду в цьому питаны неприпустиме.
Потребуе детального вивчення питання вве-дення цтьового податку («шкiльного податку»)
на фЫансування в^чизняноТ освiти або видтен-ня в рамках юнуючих податкiв певноТ (гарантова-ноТ) частки податкових надходжень, якi б цтьо-вим чином спрямовувалися на фЫансування цieТ галузi майбутнього держави. Доцiльно також ре-тельно вивчити питання щодо спрямування сум комунального податку i особливо податку з ре-клами на нестачу системи освiти. Досвiд розви-нених краТн свiдчить i про таю заходи.
Висновки
Реформа загальноТ освiти шляхом створення опорних шкт забезпечить рiвний доступ для ямсноТ освiти у сiльськiй мюцевостк
В умовах ринковоТ економiки, коли приваты ком-панм становлять бтьшють на ринку працi, державне замовлення не вщповщае запитам суспiльства i потребам ринку працi. Нова модель фЫансування вищоТ освiти забезпечить прозорiсть та ефективнiсть використання бюджетних кошлв, розширить сво-боди вищих навчальних закладiв у розподл грошей.
Планування кiлькостi студентiв мае зд^снюва-тися на основi демографiчних прогнозiв; мае вщ-буватись узгодження мережi ВНЗ з потребами репоыв у фахiвцях.
Фiнансування видаткiв на пщготовку робп"ничих кадрiв у профес^но-техычних навчальних закладах за рахунок кошлв мiсцевих бюджетiв призве-де до ефективноТ оптимiзацiТ мережi, ефективного використання кошлв, забезпечить реальну потребу фахiвцiв на ринку прац з урахуванням со^аль-но-економiчного розвитку вщповщного регiону.
Отже, завдання в осв^ый сферi на найближчу перспективу:
- пщвищення якостi освiтнiх послуг та ефек-тивностi осв^ньоТ системи;
- забезпечення доступност ямсноТ освiти, спадко8мнiсть рiвнiв освiти;
- оптимiзацiя мережi навчальних закладiв з урахуванням демографiчних та економiчних реалй
Список використаних джерел
1. Конституц1я УкраТни прийнята на п'ят1й сесп Верховно!' Ради УкраТни 28.06.1996 р. Оз зм1нами та до-повненнями).
2. Бюджетний кодекс УкраТни вщ 08.07.2010 № 2456-У! Из змлнами та доповненнями у редакци в1д 26.01.2016 №937-М!!).
3. Закон УкраТни вщ 28.12.2014 №80-УШ «Про Державний бюджет УкраТни на 2015 рк».
4. Зaкон Укрaïни вiд 26.12.2016 №928-VIII «Про Дeржaвний бюджeт Укрaïни нa 2016 рiк».
6. Зaкон Укрaïни вiд 23.01.1991 №1060-XII «Про освiтy».
6. Зaкон Укрaïни вiд 13.06.1999 №661-XIV «Про зaгaльнy сeрeдню освiтy».
7. Зaкон Укрaïни вiд 11.07.2001 № 2628-III «Про дошкiльнy освiтy».
8. Зaкон Укрaïни вiд 13.06.1999 № 6б2-XIV»Про профeсiйно-тexнiчнy освiтy».
9. Зaкон Укрaïни вщ 01.07.2014 № 1бб6-VII»Про вищу освггу».
104 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpaÏrn №2 (201)/2018
