CC BY
36
8. Lewis R, Gillam S. Back to the market: yet more reform of the National Health Service. International Journal of Health Services, 2013, 33:77-84.
9. Veretnov, V.I., 2015. Features to ensure the competitiveness of reinsurance operations of the cedent and the reinsurer in the domestic and international insurance market. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, Vol. 168, pp. 80-85. DOI: http://dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2015/168-3/12.
10. Franklin, Allen, 2016. Market liquidity - An overview, Presentation at the SAFE Summer Academy, Brussels, 13 September. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://safe-frankfurt.de/
Надшшла до редколегп 29.06.17 Date of editorial approval 14.08.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
Д. Третяк, канд. экон. наук, ассист.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ПЕРСПЕКТИВЫ ВНЕДРЕНИЯ ИННОВАЦИЙ В ЛИЧНОМ СТРАХОВАНИИ НА ПРИМЕРЕ ЗАРУБЕЖНЫХ СТРАН
С целью поиска путей инновационного развития личного страхования были обобщены проблемы и сдерживающие факторы, которые не позволяют развиваться личному страхованию как отдельной отрасли страхования. К этим проблемам отнесены: отсутствие развитой страховой инфраструктуры, низкая страховая культура, незавершенная реформа в области медицинского страхования, незавершенная пенсионная реформа, медленные темпы реструктуризации экономики, низкий уровень платежеспособности населения, затяжной политический кризис, ненадежность страховых компаний. Анализ мировых тенденций развития страхового бизнеса показал, что победу в конкурентной борьбе получат те страховые компании, которые будут готовы предложить своим клиентам детальный анализ рисков и инновационные страховые продукты. На основе зарубежного опыта было предложено инновационные направления развития личного страхования в Украине. В частности, в ходе исследования выявлены различные пути инновационного совершенствования страхования жизни, медицинского страхования и страхования от несчастных случаев и разработаны расширения ассортимента страховых продуктов и каналов сбыта по данным видам страхования.
Ключевые слова: личное страхование, инновации, страхование жизни, медицинское страхование, страхование от несчастных случаев.
D. Tretiak, PhD in Economics, Аssistant
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
PROSPECTS OF INTRODUCING INNOVATIONS IN PERSONAL INSURANCE ON THE EXAMPLE OF FOREIGN COUNTRIES
In order to find ways to innovate the development of personal insurance, problems were summarized and constraining factors that prevent personal insurance from developing as a separate insurance industry. These problems include: the lack of a developed insurance infrastructure, low insurance culture, unfinished reform in the field of health insurance, the slow pace of economic restructuring, low level of the population's solvency, a protracted political crisis, insecurity of insurance companies. Analysis of global trends in the development of insurance business has shown that those insurance companies that will be ready to offer their clients detailed risk analysis and innovative insurance products will win in competition. On the basis of foreign experience, innovative directions for the development of personal insurance in Ukraine were proposed. In particular, during the research, various ways of innovative improvement of life insurance, medical insurance and accident insurance were identified and proposals were developed to expand the assortment of insurance products and distribution channels for these types of insurance.
Key words: personal insurance, innovations, life insurance, medical insurance, accident insurance.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Foreign experience: Life insurance in Switzerland: official site of the insurance company Swiss Life. Available at: http://www.swiss-cl.com/helpful/Experience/
2. Mnatsakanova, A., 2014. Life insurance: foreign experience and the need for development in Russia. Legal Sciences "Theory and practice of social development", 5, р. 137-139.
3. Turenko, O., 2014. Fear as a socio-philosophical phenomenon (genesis and functions): Dis.Candidate. Philosophy Sciences: 09.00.03. Donetsk National University. Donetsk, 204 p.
4. Fysun, V., 2011. Insurance. Teaching Manual. K.: Center for Educational Literature, 232 p.
5. Fritz, A., 2015. Directions of perfection of the personal insurance market in Ukraine. Economic analysis: Sb. Sciences Works. Ternopil National Economic University; Editorial: V.A. Derii (head ed.) And others.Ternopil: Publishing and Printing Center of Ternopil National Economic University "Economic Thought", 2015, 21, 1, р. 276-283.
6. Cherednichenko, M., 2015. Modern Innovations in Corporate Personnel Insurance. Magazine "The Future". Available at: http://www.trn.ua/articles/7745/
7. IAIS Global Insurance Market Report (GIMAR) (2016): International association of insurance supervisors. Available at: http://www.google.com.ua/url?q=https://www.iaisweb.org
8. Lewis, R, Gillam, S., 2013. Back to the market: yet more reform of the National Health Service. International Journal of Health Services, 33, р.77-84
9. Veretnov, V., 2015. Features to ensure the competitiveness of reinsurance operations of the cedent and the reinsurer in the domestic and international insurance market. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 168, p. 80-85. DOI: http://dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2015/168-3/12.
10. Franklin, Allen, 2016. Market liquidity - An overview, Presentation at the SAFE Summer Academy. Brussels. Available at: http://safe-frankfurt.de/
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 5(194): 58-66
УДК 368.01
JEL classification: G22
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/9
Г. Харламова, канд. екон. наук, доц.
КиТвський нацюнальний ужверситет iменi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
БРИТАНСЬКА МОДЕЛЬ Ф1НАНСУВАННЯ ВИЩО1 ОСВ1ТИ: УРОКИ ДЛЯ УКРА1НИ
Сучасна система вищо/ освти постйно наголошуе на нестачi державних фондiв фiнансування для забезпечення високоi конкурентоспроможност/' освтянських послуг. Стаття звертаеться до основноi та найбшьшо/ складовоi бюджету европейських унiверситетiв - державного фiнансування, вiдслiдковуючи rni умови, за якими визначаються його обсяги. Порiвняльне до^дження европейського досвiду, зокрема досвiду ВеликобританП, дозволяе визначити можливi рекомендацп для украТнськоi моделi фнансування вищоi освти.
Ключовi слова: вища освiта, фнансування, Великобританiя, УкраТна.
Вступ. МНжнародний ринок вищоТ ocbîtm (ВО) стано-вить близько 100 млрд доларiв. За даними ЮНЕСКО, на свтэвому ринку ocbîthîx послуг присутн вищi навча-льн заклади (ВНЗ) понад 140 кра'1'н. За статистикою
Ыоземний студент витрачае приблизно п'яту частину власних витрат в краТнi перебування на навчання, i чоти-ри п'ятих - на проживання, харчування, розваги тощо.
© Харламова Г., 2017
Модернiзацiя системи освiти, в тому чи^ вищоТ, не-можлива без вирiшення питань про цл розвитку освiти, з одного боку, i метою проведених перетворень, з Ышого. Базовим функцiонуванням системи ягасноТ освiти е ефек-тивний процес розподту державних коштiв. Для оптимальности системи фiнансування ВО необхщна iмплемен-тацiя якiсних стратегiчних плаыв на основi мiжнародних порiвнянь результат та розробки методологiй, якi б дозволили оцЫити наслiдки освiтнiх процеав. Це спону-кало нас здмснити порiвняльне дослiдження для оцiнки моделей зовншнього фiнансування та державних видат-кiв на вищу освiту в европейських краТнах.
Лiтературний огляд: мiжнародний досвiд. У США вища освiта - п'ята у грошовому обчисленн стаття екс-
порту американськоТ економки, яка iнколи перевищуе обсяг надходжень вщ експорту зброТ. В Австрали осв^-ня галузь е тре™ найбiльшим джерелом бюджетних надходжень в економку краТни. У 2014 р. канадський уряд визнав мiжнародну освпу ключовим фактором у створеннi нових робочих мюць та покращеннi добробу-ту i плануе до 2022 р. вдвiчi збiльшити кiлькiсть Ыозем-них студентiв - до 450 тис. оаб. Це призведе до зрос-тання витрат iноземних студенев у краТнi до 16,1 млрд доларiв США i дозволить створити в Канада щонайме-нше, 86,5 тис. нових робочих мюць.
За остаными даними ЮНЕСКО (2006-2012 рр.), топ-10 краТн з найвищою / найнижчою часткою ВВП, що витрачаеться на осв^у е:
ТОП-10 з найвищим % ВВП на ocBiTy Лесото Куба ^мор-Лесте Даыя Молдова Джибу^ Намiбiя Kinp Боцвана lcландiя
13,0 12,9 10,1 8,7 8,6 8,4 8,3 7,9 7,8 7,8
ТОП-10 з найнижчим % ВВП на ocBiTy М'янма Монако ЦАР Замбiя Лiван Шрь Ланка Лiхтенштейн Еритрея Домшканська респ. Бангладеш
0,78 1,21 1,25 1,35 1,56 2,06 2,11 2,13 2,19 2,23
Джерело: за даними UNESCO Institute for Statistics in EdStats, Feb. 2013.
Треба вщзначити, що бтьшють краТн, яга витрачають найбiльшi обсяги на одного студента (дан 2006-2012 рр.), знаходяться в Африц на твдень вiд Сахари, та не е лiдерами рейтингiв за якiстю освiти та науковими дослiдженнями:
ТОП-10 з найвищим % ВВП (на д.н.) на одного студента Малавi Лесото Танзаыя Нiгерiя Бyрyндi Свазтенд Боцвана Чад Бурша Фасо Мавртажя
1859,4 1331,1 868,2 564,6 350,8 296,4 256,3 247,9 243,1 193,5
Т0П-10 з найнижчим % ВВП (на д.н.) на одного студента Мoнгoлiя Вiрменiя Лiван Лiхтенштейн Перу Фiлiппiни Казахстан М'янма Сальвадор Грyзiя
3,5 7,5 8,1 9,2 9,2 9,6 10,2 10,8 11,6 12,3
Джерело: за даними UNESCO Institute for Statistics in EdStats, Feb. 2013.
Економiчне зростання багато в чому залежить вщ продуктивностi ринку працi, яка тюно пов'язана з якiстю системи освiти [2, 17, 27]. У деяких краТнах рiвень та спосб iнвестування в систему освiти дуже рiзнi, i вони визначаються багатьма факторами [28-29]. Недавнi полiтичнi пропозици Свропейського спiвтовариства пщ-креслювали важливють "ефективностГ та "справедливости" у забезпеченн освiти. Цi двi цл не обмежуються освiтньою полiтикою [13]. Як внесок системи освiти мо-жна вважати державнi чи приваты Ывестицп в освiту, кiлькiсть осв^ых послуг та Тх якiсть тощо. Окрiм зростання попиту на вищу осв^у, европейськi краТни зобов'-язанi надавати своТ освiтнi послуги, мiнiмiзуючи суму державних грошей, що Тм наданi, з огляду на необхщ-нiсть суворого контролю над державними бюджетами.
В широкому розумЫш, юнуе певна змiна традицй них механiзмiв фiнансування вищоТ освiти у Свропк Механiзми фiнансування традицiйно включали переговори мiж вищими навчальними закладами (ВНЗ) та державою щодо сум фЫансування. Як правило розра-хунок ^еТ суми вiдбувався на основi реальних витрат, понесених установами. На вщмЫу вiд цього, протягом приблизно 15 рогав у багатьох краТнах були розроблен грантовi формули для розрахунку сум фЫансування ВНЗ, а також заходи щодо прив'язки рiвня державного фшансування до шституцмноТ дiяльностi. Ця тенденцiя йде рука об руку з оновленням процедур моыторингу та пщзв^ностк Загалом, в свт можна виокремити 4 моде-лi фiнансування ВО:
Модель А. Фшансування, ср1ентозане на потреби - бюджеты кошти надходнть безпосередньо вщ держави до вузу (Нмеччина, Англш, Францш Швецн)
Модель В. ФЫансуваннн вищих навчальних зачладш, засноване на результатах'!"* роботи (Швецш; Румунш i Нщерланди).
Моде л i ф!нансування
во в ее
Модель Б. Прлдбання державою ocuíti iík послуг у ВНЗ для ии31 lanci lux цьпей (Нороепя)
Модель Г. Фтансусання зд¡йа иосться бсзпоссрсд! iíivih споживачамл ocuíti iík послуг i opici iTOuai ic i la попит i ш lyTpiixii ií потреби ВНЗ (АвстралЫ, Китай, Великобританш, Ф|нлянд|я).
В рамках Моделi А B^i навчальнi заклади, пщписа-вши угоду з вiдповiдним державним органом, зобов'язу-ються готувати необхiдних з сусптьноТ точки зору фахiв-цю з заздалегiдь встановленим узгодженими цЫами. Переваги Моделi А в тому, що одночасно пщвищуеться ефективнють i мiнiмiзуються витрати держави. Однак в цьому випадку вщповщшсть планованоТ пiдготовки кад-рiв реальним потребам ринку прац визначаеться ступе-нем точност вiдповiдних прогнозних оцiнок держави.
Модель Б е чпжо орiентованою на ринок. ВНЗ беруть участь в конкурсах на отримання замовлення держави на подготовку фахiвцiв. Вiдмiннiсть вiд моделi А полягае тть-ки в конкурсному порядку розпод^у державних завдань i можливост скоротити витрати держави на освгту.
При моделi В обсяг державного фшансування визначаеться такими показниками дiяльностi ВНЗ, як чисельнють випускникiв, чисельнiсть студентiв, прийнятих на перший курс, результати контролю знань студенев, складнють викладання курсiв, кть-кiсть захищених дисертацiй i т. п.
В Моделi Г використовуються державнi зобов'язан-ня, що передаються у виглядi визначених купонiв або сертифкалв (ваучерiв) безпосереднiм споживачам осв^ых послуг. Сдине iстотне обмеження для того, хто навчаеться - термЫ дiï виданого ваучера. Як i в Ыших моделях фЫансування ВО, фiнансування на основi ва-учерiв може бути доповнено доплатою з боку студента.
Загалом, рiзнi краТни СС мають своТ особливост в ор-ганiзацiï фiнансування вищоТ освiти. Цi особливостi в цтому укладаються в наведенi вище 4 моделк Згiдно з джерелами Eurydice [23], у европейських кражах дють наступнi загальнi правила фiнансування державних ВНЗ: • без жодних винятгав педагопчна дiяльнiсть фь нансуеться в основному за рахунок державних Ыститу-цшних грантiв;
Джерело: авторське за даними [20-21, 25-26].
При цьому треба зазначити, що при застосуванн М3 - формули фЫансування - враховуються два типи фа-кторiв / критерпв:
- кiлькiснi критери вступу абiтурieнтiв: КК1 - ктькють студентiв, зареестрованих в поточний чи попереднш
• реeстрацiйнi збори сплачують студенти 7 краТн (Бельгiя, Франтя, lрландiя, lсландiя, lталiя, Португалiя та 1спашя);
• плата за навчання оплачуеться студентами 10 краТн (Авст^я, Бельгiя, lрландiя, lсландiя, lталiя, Лiхтенштейн, Нiдерланди, Португалiя, lспанiя та Сполу-чене Королiвство);
• система гранив та / або кредитiв для студенев iснуе у всiх краТнах;
• спецiальна пiдтримка для виплати гонорарiв нада-еться студентам 8 краТн (Бельгiя, Францiя, lрландiя, lталiя, Нiдерланди, Португалiя, !спаыя та Велика Бритаыя);
• сiмейнi та податковi пiльги доступнi студентам 10 краТн (Австрiя, Бельгiя, Францiя, Нiмеччина, Гре^я, lталiя, Лiхтенштейн, Люксембург, Португалiя та 1спашя);
• дослiдницькi заходи пщтримуються з державних ресурсiв у 13 краТнах (Австрiя, Бельгiя, Фiнляндiя, Фран-цiя, Нiмеччина, lрландiя, lталiя, Лiхтенштейн, Нщерлан-ди, Португалiя, lспанiя, Шве^я та Великобританiя).
Схематично механiзми державного фЫансування ВНЗ державноТ та приватноТ форми власностi краТн СС можна зобразити наступним чином, де
М1 - мехаызм, за яким проводяться переговори мiж установою, що надае грант, та ВНЗ за обсяги бюджетного фЫансування згщно розрахунюв ВНЗ;
М2 - механiзм, при якому надаеться фЫансування за оцЫками минулорiчних витрат ВНЗ;
М3 - мехаызм з формулою фiнансування;
М4 - механiзм, за яким фЫансування проводиться за показниками якостi та стратепчними орiентирами;
М5 - мехашзм, за яким фiнансування прив'язуеться до кшькост випускникiв в певнiй галузi чи спецiальностi;
М6 - мехашзм фЫансування специфiчних дослщни-цьких проекпв на основi конкурентного змагання ВНЗ:
рк, КК2 - кiлькiсть учбових мюць, якi фiнансуються державою, або як мають бути в даному ВНЗ; КК3 - iншi Ыдикатори обсягiв дiяльностi ВНЗ;
- критери якост - ЯК1 - Ыдикатори, пов'язанi з якiстю навчання студенев; ЯК2 - зниження витрат персоналу,
КраТ'ни СС М1 М2 М3 М4 М5 М6 КК ЯК
Австрiя КК1 ЯК1
Бельгiя КК1
Болгарiя КК2
Великобританiя (Англiя) КК1, КК3 ЯК1
Данiя - ЯК1
Естонiя КК2
1рлан^я КК1
lспанiя Залежить в1д релональноТ влади
lталiя КК1 ЯК1, ЯК2
Кiпр
Латвiя КК2 ЯК4
Литва КК2 ЯК1
Люксембург
Мальта
Нщерланди КК1 ЯК1
Нiмеччина Залежить вщ релональноТ влади
Норвеля КК1, КК2 ЯК1
Польща КК1, КК3 ЯК3
Португалiя КК1, КК3 ЯК1, ЯК3, ЯК4
Румунiя КК2 ЯК3, ЯК6
Словаччина КК1, КК3 ЯК1
Словения КК1 ЯК1
Угорщина КК2 ЯК1
Фiнляндiя КК1, КК3 ЯК1
Францiя КК1, КК3
Чехiя КК1 ЯК1
Шве^я КК1 ЯК1
ЯК3 - piBeHb квалiфiкацiï викладацького складу; ЯК4 -результати оцшки ВНЗ; ЯК5 - ягасть iнфраструктури закладу, управлiння та послуг ушверситетсьгай спiльнотi.
Найбiльш принциповим моментом е вщслщкову-вання державою ефективносп фiнансування, i тут краТни GC одностайнi у проведены обов'язкового зовшш-нього фiнансового аудиту ВНЗ. Хоча обов'язковий внутршнш фшансовий аудит проводиться лише у ВНЗ таких краш, як Чехiя, lрландiя, Литва, Латвiя, Угорщи-на, Мальта, Нщерланди, Польща, Румунiя, Фiнляндiя, Шве^я та Великобританiя.
Модель фiнансування вищо'Т освiти Великобритании
У бiльшостi краш iснуе явна тенденцiя до дерегулю-вання i бiльшоï автономiï для бтьшост навчальних закладiв у питаннях ïx iнституцiйноï полiтики i, зокрема, управлшня iнституцiйними бюджетами. У деяких краТнах, таких як Великобриташя, ВНЗ традицшно працю-ють з дуже високим ступенем автономи, в тому числП i у фшансових питаннях [20]. Центральнi органи виконав-чоТ влади все бiльше зацкавлеш в оптимiзацiï балансу мiж фшансовими ресурсами, якi вони iнвестують у вищу осв^у, i загальними результатами сектору. Вони вста-новлюють мехашзми фiнансування, спрямованi на укрiплення зв'язку мiж результатами операцiйноï дПяль-ност i подальшими висновками про розподт наступних державних коштiв. Зазвичай, це проходить через про-цес переговорiв щодо бюджету iз подальшим укладен-ням договорiв мiж ВНЗ i вщповщним Мiнiстерством або Радою з питань фшансування [18], або за допомогою формули бюджетування, яка включае показники ефек-тивностi, як у Сполученому Королiвствi з 1986.
Фшансування в таких кра'1'нах, як Австралiя, Китай, Фiнляндiя, i також Великобриташя,здшснюеться в бть-шостi безпосереднiми споживачами осв^ых послуг i орiентоване на попит i внутршн потреби навчального закладу [1, 5]. У цш сис^мП фiнансування використову-ються державы зобов'язання, що передаються безпо-середшм споживачам освiтнix послуг у виглядi певних купонiв або сертифiкатiв (ваучерiв). Сдине iстотне об-меження для того, хто навчаеться - термш дм виданого ваучера. Як i в шших моделях фiнансування вищо'1' освь ти, фiнансування у Великобритани на основi ваучерiв може бути доповнено доплатою з боку студента.
В даний час модель фшансування у Великобритани передбачае, що бтьшють студенев самофшансуеться через систему студентського кредиту. Поряд юнуе пев-не державне фшансування для напрямiв, яга вимагають певних ресурав, наприклад, медицини, ветеринари та в меншш мiрi для теxнiчниx предметiв, таких як машино-будування. В краïнi також зростае гальгасть приватних постачальникiв послуг, яга повнютю самофiнансуються. Основний регулюючий орган з питань фшансування вищо'1' освiти - HEFCE (Рада з питань фшансування вищо'1' освiти в Англи) (Шотландiя, Уельс та твшчна lрландiя мають власнi шституци). В Англп бтьшу час-тину фшансування для навчання та науково-дослщноТ шфраструктури забезпечуе Департамент у справах бЬ-несу, iнновацiй та навичок (BIS) через Раду з фшансування вищо'1' освп"и Англп' (HEFCE) [9]. В Уельс - уряд Асамбле'1' Уельсу (WAG) забезпечуе це фшансування через Раду з фшансування вищо'1' освпу Уельсу (HEFCW). У Пюнншй 1рланди, через вщносно невеликий розм^ сектора вищо'1' освПти, Департамент з питань зайнятосл та навчання (DEL) не ттьки несе вщповща-льнють за забезпечення фiнансування, а й, на вщмшу вщ меxанiзмiв в шших частинах Великобритани, видтяе кошти безпосередньо в установи. Департамент з питань зайнятосп та навчання (DEL) радиться з питань планування та фшансування вищо'1' освПти в Радi з ви-
щоТ освп"и ^вшчно1 lрландií (NIHEC), невиконавчому консультативному органк Станом на 2017 piK HEFCE знаходиться в процес злиття з OFFA для створення Нацюнального бюро для студентiв [31].
1Щрчно Мiнiстеpство освiти i зайнятосл публiкуe до-повiдь про основы завдання, цл та пpiоpитети в обласл як вищоí, так i загальноí сеpедньоí освiти. На основi qiei доповiдi (майже одночасно) незалежний вщ Мiнiстеpства освiти державний шститут - Рада з фiнансування вищо'1' освiти - розробляе i публкуе план фiнансування всiх вищих навчальних закладiв краши, з розбивкою за стат-тями фiнансування. Щоpiчно Рада розглядае показники дiяльностi вищих навчальних закладiв та за формулою (вщомою як ректорам, так i громадськосл) визначае бю-джетне фiнансування ВНЗ за вама статтями, включаючи витрати на наугад дослiдження.
При фшансуванш ВНЗ в Англií враховуеться катего-piя ВНЗ (спецiальностi) (гуманiтаpнi, техшчш, медичнi i т.п.), е також коефiцiенти, що враховують pегiональнi особливост ВНЗ (як то локацiя ВНЗ в великому центральному мют з бтьш дорогими комунальними послугами, чи прюритетнють певного вiддаленого реп-ону i т.д.). Рада з фшансування вищо1 освiти в бтьшос-т визначае лише фонд заpобiтноí плати професорсько-викладацького складу (ПВС) (за формулою, яка частко-во базуеться на чисельносл студентiв), а конкретна чисельнють ПВС - автономiя ВНЗ.
1снують piзнi механiзми для фшансування надання вищо1 освiти в коледжах, в медичному та стоматолопч-ному секторах освiти, i для наукових дослщжень, а також для фшансування початково1 пiдготовки вчителiв. Державне фшансування медично! та стоматологiчноí освiти i наукових дослiджень поширюеться в рамках партнерства мiж вiдповiдним органом фшансування i Нацiональною службою охорони здоров'я (NHS). Так, наприклад, в Англп, HEFCE видтяе кошти на пщтримання навчання i нау-ковi дослiдження в унiвеpситетських медичних школах, в той час як фонди NHS пщтримують клЫчы кошти, необ-хiднi для проведення цих заходiв в лiкаpнях та шших частинах служби охорони здоров'я. Фшансування для студенев з пpедметiв, пов'язаних зi здоров'ям, таких як догляд за дпъми, акушерство i сумiжнi медичнi пpофесií в цiлому вщбуваеться вiд NHS. В Уельсi i Пiвнiчнiй 1рла-ндií, фiнансування початкових програм пщготовки вчите-лiв здшснюеться вищими органами фiнансування освiти. В Англп - забезпечуеться Агентством з навчання та роз-витку для шгал (TDA).
У Сполученому Коpолiвствi, фшансування для пщт-римки науково-дослщницько1 iнфpастpуктуpи розподь ляеться вибipково, згщно звiтiв з оцiнки якостi досль джень за допомогою пеpiодичноí Оцшки дослiдницькоí практики (Research Assessment Exercise (RAE)). Система була розроблена, щоб пщтримувати i розвивати piвень дослiджень i мiжнаpодну конкурентоспромож-нють науково-дослiдницькоí бази установ в Великобритани, а також сприяти пщтримц високо1 якостi в устано-вах, яга проводять кращ| дослiдження i, вiдповiдно, отримують найбiльшу частку гранту. RAE, по суп, процес рецензування. Останнш RAE вщбувся в 2008 рощ а до того проводився в 1986, 1989, 1992, 1996, 2001 [32]. Пз-нше у Сполученому Коpолiвствi була запроваджена система - Рамка досконалосл дослщжень (Research Excellence Framework (REF)) - нова система оцшки якос-т дослiджень в вищих навчальних закладiв. Результати 2014 REF були опублковаш 18 грудня 2014 року [33].
Бтьшють краш проводять полiтику пщтримки диве-pсифiкацií джерел фiнансування. Центральн органи виконавчо1 влади стимулюють ВНЗ шукати новi фшан-совi ресурси, тага як швестици з боку приватних компа-
нiй, дослiдження за контрактом та ^i види комерцш-hoï дiяльностi, пожертвування, кредити i т.д. У Сполу-ченому Королiвствi (Анггмя i Пiвнiчна lрландiя), шститу-ти можуть урiзноманiтнити збори за навчання, що стя-гуються, до верхньоТ межi - £ 3 000 на рк, починаючи з 2006/07. Ця змша розповсюджуеться виключно на мю-цевих студентiв денноТ форми навчання як супровщы заходи, спрямован на захист i заохочення до справедливого доступу до вищо'1' освiти, зокрема, населення з низьким доходом i шших малозабезпечених та вразли-вих груп населення. Причому установи завжди можуть визначити плату за астрантуру, iншi форми навчання (заочну, дистанцшну i т.д.), та для шоземних студентiв.
Обсяг загального державного фшансування вищоТ освiти в Англи щорiчно вирiшуe уряд. Це забезпечуеть-ся за рахунок рiзних джерел:
• кредити на плату за навчання i гранти на техыч-не обслуговування;
• гранти ушверсителв та коледжiв вiд HEFCE;
• гранти установам i стипенди для студентiв з ш-ших державних органiв, таких як науково-дослщш ради Великобритани i Мшютерства охорони здоров'я [16].
HEFCE вiдповiдаe за поширення грантiв ушверсите-там та коледжам, перюдично звiтуючи Держсекретарю про потреби у фшансуваны вищоТ осв^и Англи.
Формула ф/'нансування (ФФ).
Методика розподту коштiв для окремих установ ви-значаеться фiнансовими органами, в рамках полiтики, встановленоТ урядом [6]. Хоча загалом нацюнальна поль тика СС в даний час заохочуе вищi навчальнi заклади все бтьше покладатися на власнi джерела фшансуван-ня, пряме державне фiнансування, як i ранше становить значну частку бюджету вищоТ освiти. Як було вже зазна-чено, для Великобритани працюе модель блочного фь нансування iз повною автономiею його подальшого ви-користання у ВНЗ. Кошти, що видiляються на дослщжен-ня i викладання потiм додаються для отримання "блок"-гранту кожною установою вищоТ освiти. Вищi навчальнi заклади можуть витрачати цей блок-грант на навчання, науковi дослщження i пов'язану з ними дiяльнiсть вщпо-вщно до своТх прiоритетiв, в рамках загальних керiвних принципiв, що надаються фiнансовими органами.
Формула фiнансування використовуеться для роз-рахунку розмiру блочного державного гранту на викладання i / або поточну операцшну дiяльнiсть, а в деяких випадках - дослщження. Критери видтення кош^в включають вхiднi критерiï i / або показники ефективнос-тi [19]. Хоч бтьша частина такого блочного гранту на викладання видтяеться за формулою згщно показниюв ефективностi, все ж таки юнуе частка угоди про фшан-сування (або доп^р) iз зазначенням обсягу виклада-цько'1' дiяльностi, яка буде надаватися. Обсяг виклада-цькоТ дiяльностi визначаеться в широкому сена, за виключенням квото-контрольованих предме^в, таких як медицина i пщготовка педагогiчних кадрiв, а також в разi фiнансування додаткових студентських мюць. В цих випадках Угода про фшансування визначае цтьо-ву ктькють студентiв.
Формула фiнансування розглядаеться як зааб пщ-вищення прозорост державного фiнансування шляхом об'ективного розподту наявних коштiв мiж уста-новами, а також для уникнення надмiрного полiтично-го тиску. Формула фшансування (ФФ) спираеться на вхщш критери, якi вiдносяться до рiвня шституцшноТ активностi. lнституцiйна дiяльнiсть оцшюеться вщпо-вiдно до обсягу ресурав (кiлькiсть спiвробiтникiв, зар-плати персоналу, ктькост зареестрованих студентiв, будiвлi у розпоряджен i т.д.), якi доступы для вищого навчальних закладiв для осв^нього забезпечення. ФФ
також включае в себе критерiï ефективностi, як пов'я-занi з результатами, отриманими установою протягом попереднього перюду. Таким чином, ФФ виступае стимулом для ВНЗ краще оптимiзувати своТ ресурси, осктьки встановлюеться зв'язок мiж обсягом видте-них державних коштiв та потужнютю установи викори-стовувати ресурси найбтьш "вигiдно".
Незважаючи на те, що ФФ враховуе ктькють студе-нтiв зареестрованих в попереднiй чи поточний рк, пщ-раховуються ттьки студенти, якi завершили свое навчання в даний рк. Загалом, ттьки дуже мала частка фшансування, пов'язаного зi студентами, залежить вщ числа зареестрованих студенев. Бiльшiсть фшансування, пов'язаного зi студентами, залежить вщ кiлькостi завершених студентами навчальних кредилв. У ФФ кiлькiсть студенев пов'язуеться з одиничною вартiстю (unit cost), визначеною на одного студента. Ц витрати зважуються за галуззю дослщження, в якш навчаеться студент, i на якому рiвнi вш(вона) навчаеться, а також чи вш (вона) навчаеться на повний або неповний робо-чий день, враховуючи також ^i фактори.
Також, формула враховуе результати навчання студента. Якють (perfomance) - основний критерш в ФФ.
У Сполученому Королiвствi (Англiя), додатковi витрати, понесет установами на зарахування студентiв з неблагонадшних сiмей або нетрадицiйного походження, або як мають iнвалiднiсть, враховуються також у ФФ.
Тарифи для бтьшост студенев пiдлягають регулю-ванню, з обмеженнями на "вищу планку", яку установи можуть стягувати. Це вщноситься до бакалаврату та мапстратури, i студенев на курсах пщготовки вчителiв. Оплата для бiльшостi астранлв не регулюеться.
Неповернене фiнансування для навчання включае в себе основний елемент для пщтримки фшансування високо коштовного навчання, базуючись на чи^ студенев в рiзних предметних областях, а також рядi ш-ших цiльових асигнувань. Цi асигнування вщображають особливостi додаткових витрат, як стосуються певних типiв студентiв або Ух походження, i включають в себе асигнування на пщтримку:
• розширення доступу для людей з неблагополуч-них амей
• полшшення утримання
• полiпшення становища студенлв-швал^фв
• студенти, якi вiдвiдують курси в Лондон
• студенти, як почали своТ дослiдження до змши фiнансування вищоТ освiти, яке було введено в вересн 2012 року
• студенти за програмами обмшу з установами за кордоном
• дуже високовартюна наука, технологи, iнженерiя та математика (STEM)
• дослщження магiстрантiв/бакалаврiв у неповний робочий день
• штенсивна пiслядипломна i прискорена мапс-терська освiта
• спецiалiзованi установи
• деякi елементи, що вщображають витрати на персонал в медицин або стоматологи.
Таке фшансування подтяеться на два елементи:
• суб'ектно-орiентовний розподт
• пщтримка для аспiрантського навчання.
Обсяг такого фшансування розраховуеться шляхом множення разом:
• число студеттв в рiзних предметних групах, т.з. цiновi групи;
• рiзнi ставки субсиди, як вiдносяться до числа студентiв;
• коефiцiент масштабування, який гарантуе, що за-гальна розподiлена сума вщповщае сумам, якИ е в ная-вностИ.
1снують наступнИ цнов/' групи (перерахованИ в порядку зменшення вартостИ):
• клИнИчна медицина, стоматология та ветеринарна справа,
• лабораторна наука, технИка i технологи,
• ¡нформацИйнИ технологи, археологИя, мистецтво i дизайн, медИа-дослИдження;
• ¡ншИ предмети середньо! вартостИ з лабораторИями, студИями або польовими роботами,
• клас-орИентованИ предмети.
Розрахунки розподИлу враховують студента в рИзних режимах навчання (повний робочий день, "сендвИч рИк" та неповний робочий день) i рИвнях навчання (бакала-врат/магИстратура i навчальна аспирантура).
Коли в 20l2 роцИ розмИр плати змИнився (до 9 тис. фунтИв на рИк), диференцИацИя була зроблена мИж:
а. студентами "Старого-режиму" - тИ, хто почав навчання до 1 вересня 2012, коли були введенИ бтьш рег-ламентованИ механИзми плати за навчання;
б. студентами "Нового-режиму" - тИ, хто почав навчання пИсля 1 вересня 2012 року.
Монторинг ф/'нансування.
Як вже було сказано вище, ВНЗ в Великобритани досить вИльнИ у використаннИ отриманого ними державного фИнансування. С, однак, рИзнИ способи контролю використання державного фИнансування: за допомогою заходИв вИдповИдальностИ i правил, яким установи пИдпо-рядкованИ в аспектИ перенесення невитрачених коштИв вИд одного року до ¡ншого. Зокрема, обов'язковий зов-нИшнИй фИнансовий аудит, обов'язковий внутрИшнИй фИ-нансовий аудит, оцИнка показникИв ефективностИ, оцИн-ка використаного державного фИнансування на вико-нання ¡нституцИйних стратегИчних планИв / цИлей (згИдно правил, що стосуються розгляду виконання стратегИч-них завдань при визначеннИ обсягИв державного фИнан-сування). У Сполученому КоролИвствИ (Англия, Уельс i ПИвнИчна 1рландИя), термИни i умови виплати гранту на виконання стратегИчних завдань викладенИ в финансовому меморандумИ i в ¡ндивИдуальнИй угодИ про фИнансу-вання установи, якИ визначають цИлИ, пов'язанИ з кИлькИс-тю студентИв, якИ закИнчують свИй рИк навчання (кредити -в УельсИ). Угода розробляеться в загальних рисах i установи можуть варИювати число !хшх студентИв в межах певних параметрИв. Органи, що надають фИнансування, контролюють дотриманням цих вимог i, в деяких випад-ках, якщо установи не в змозИ виконати сво! цИлИ, гранти можуть бути вилученИ.
ЗдатнИсть переносити невитраченИ кошти вИд одного року до ¡ншого е важливим аспектом финансово!' автономи ВНЗ. Ця гнучкИсть полегшуе установам визначення стратеги в середньостроковИй або довгостроковИй перс-пективИ i дозволяе фИнансувати багаторИчнИ проекти, i навИть дозволяе ¡нвестици.
Державне ф/'нансування незалежноï приватноï ви-що1 освти.
За визначенням, незалежнИ приватнИ ВНЗ отримують менше 50% [30] свого фИнансування з державних джерел.
Нормативна база.
БИла книга "Вища освИта: Студенти - Серце системи" (червень 2011) надала зобов'язання ввести нову, при-датну до обИгу нормативно-правову базу для введення в повноваження Ради фИнансування вищо! освИти Англи (HEFCE) в якостИ основного регулятора. Документ "Нова регуляторна рамка для сектору вищо! освИти" (A New Fit-For-Purpose Regulatory Framework for the Higher Education Sector) [9] являе собою технИчну консультацию, яку слИд читати разом з БИлою книгою, щоб мати
уяву, якИ змИни в процедурИ, повноваженнях i обов'язках повиннИ бути розглянутИ, зокрема, в майбутньому зако-нодавствИ, для того, щоб захистити Интерес студентИв i забезпечити високу якИсть зв'язку.
У БИлИй книзИ зазначена чИтка роль незалежного регулятора HEFCE для забезпечення високо! якостИ. У цИй ролИ HEFCE мае працювати на вИдстанИ витягнуто! руки вИд Уряду, i працювати в тИснИй спИвпрацИ з УправлИнням з питань справедливому доступу (oFfA), Студентським фондом займИв (SLC) i ¡ншими нестатутними органами сектора, такИ як Агентство з гаранти якостИ вищо! освИти (QAA) i УправлИння незалежного третейського суду (OIA) щодо контролю i управлИння нормативно-правовою базою. HEFCE сприяе обмеженню фИнансо-вих ризикИв уряду, стежить за фИнансовим станом i стИй-кИстю всИх постачальникИв вищо! освИти в отриманнИ державно!' пИдтримки (будь то пряме фИнансування або через студентськИ кредити), видИляе додаткове фИнансу-вання уряду на курси з високою вартИстю, пИдтримуючи стратегИчнИ або вразливИ напрями та ¡ншИ нацИональнИ прИоритети i захищаючи студентИв шляхом забезпечення ттьки авторитетних постачальникИв, якИ мають право на отримання державно!' пИдтримки.
Кожного року навеснИ HEFCE розсилае урядовИ лис-ти [15]. Наприклад, 17 березня 2016 року HEFCE поши-рили рИшення, прийняте на засИданнИ Ради HEFCE 9 березня 2016 року щодо фИнансування 2016-17. Цим листом Рада декларувала, що немае нИяких змИн щодо невикористаних бюджетИв на 2015-16 н..р пИсля пИдтве-рдження вИд уряду гранту доступного на 2016-17 фИнан-совий рИк. Також немае нИяких змИн нИ в загальному об-сязИ бюджету, анИ в коефИцИентах масштабування, необ-хИдних на даному етапИ в результатИ перерахунку невикористаних навчальних грантИв 2014-15 (з урахуванням останнИх даних студентИв за рИк). Рада погодилась, що бюджет на основнИ напрямки дослИджень, пов'язаних з якИстю (QR) мае збИльшитися на 20 мИльйонИв фунтИв в 2016-17, в цИлому скласти 1070 млн фунтИв. 1ншИ окремИ потоки в рамках поворотного фИнансування дослИджень будуть збереженИ в грошовому вираженнИ на тому ж рИвнИ, що i 2015-16 рр. Також, цим листом ¡нформуеться про загальнИ обсяги фИнансування навчального процесу, обмИну знаннями (HEIF), нацИональних ¡нституцИй та организаций. Таким чином, на 2016/2017 н.р. обсяг капИтальних грантИв сягнув 498 млн.фунтИв, при чому з цього фИнансу-вання за формулою сягнуло 189 млн фунтИв (на дослИ-дження) та 126 млн фунтИв (на навчальний процес) [21].
Отже, система фИнансування вищоТ освИти Великобритани - це система "фИнансування за формулою", яка передбачае розподИл коштИв в залежностИ вИд показникИв прийому студентИв, працемИсткостИ та матерИалоемностИ освИтнього процесу. У виглядИ щорИчних блок-грантИв 80% [24] фИнансування видИляеться та розподИляеться Урядом через вИдповИднИ Ради.
Уроки для Укра'Гни. В УкраТнИ, як i в бИльшостИ розви-нутих краТн свИту, використовуеться модель змИшаного фИнансування вищоТ освИти, в рамках якоТ в якостИ джерел фИнансування залучаються бюджетнИ та приватнИ кошти, зокрема приватнИ кошти студентИв. У той же час концепция фИнансування, а вИдповИдно i умови органИзацИТ прямого фИнансування ВНЗ i програм финансово! пИдтримки студентИв, в Укра'!нИ ¡стотно вИдрИзняються вИд тих, якИ ви-користовуються в розвинених захИдних кра'шах.
1снуюча в УкраТнИ модель фИнансування вищо! освИти базуеться на концепци бинарного фИнансування, в рамках яко! студенти, прийнятИ до ВНЗ в межах лИмИтИв держзамовлення ("бюджетники"), здобувають освИту безкоштовно, а решта студентИв, зарахованих в межах лИцензованих обсягИв прийому ВНЗ ("самофИнансИсти"), оплачують навчання самостийно. Укра!на 5-7% ВВП щорИчно витрачае на освИту (Табл. 1)
Таблиця 1. Доnомiжнi рахунки осв^и УкраТни за 2007-2015 роки
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Загальн витрати на освпу 53 470,4 млн.грн (US$ 10 588,2 млн.) 70 386,1 млн.грн (US$ 13356,0 млн.) 77 412,0 млн.грн (US$ 9 937,4 млн.) 91070.8 млн.грн (US$ 11469.9 млн.) 97596.4 млн.грн (US$ 12245.5 млн.) 111180,2 млн.грн (US$ 13914,9 млн.) 115962,9 млн.грн (US$ 14513,5 млн.) 109 520,9 млн.грн (US$ 9 211,2 млн.) 127120,9 млн.грн (US$ 5 820,6 млн.)
Загальнi витрати на одного учня/студента 5 793,6 грн (US$ 1 147,2) 7 833,6 грн (US$ 1 486,5) 8 893,1 грн (US$ 1 141,6) 10758,6 грн (US$ 1 355,0) 11705,4 грн (US$ 1 468,7) 13 512,8 грн (US$ 1 691,2) 14310,0 грн (US$ 1 791,0) 15 547,6 грн (US$ 1 307,6) 18238,8 грн (US$ 835,1)
Загальнi витрати на освпу як % вiд ВВП 7,42 7,42 8,48 8,13 7,23 7,62 7,62 6,90 6,39
Державы витрати на освпу як % вщ ВВП 5,59 5,89 6,78 6,63 5,94 6,44 6,42 5,87 5,34
Розподiл загальних витрат за провайдерами осв™, %:
Перший етап вищоТ освiти (МСКО 5) 41,6 41,5 42,0 41,4 40,7 38,0 37,2 36,8 36,8
Другий етап вищоТ осв^и (МСКО 6) 1,7 1,7 1,5 1,6 1,6 1,5 1,7 1,6 1,5
Розподiл загальних витрат за функцтми освiти, %:
Послуги у сфер¡ освiти 72,1 74,8 77,5 77,2 78,0 78,9 80,1 78,0
Другорядна дтльнють в межах закладiв освiти 19,5 17,7 16,3 16,3 16,0 15,6 15,0 16,8
Другорядна дтльнють, що пов'язана з на-вчанням 8,4 7,5 6,2 6,5 6,0 5,5 4,9 5,2
Джерело: Державний комтет статистики УкраТни [3].
Осктьки як1сть вищоТ осв1ти (як, вт1м, i будь-якоТ ¡н-шоТ освiти) практично безпосередньо пов'язуеться з обсягом ТТ фiнансування, то зазвичай встановлюеться наступна логiчний ланцюжок: чим вище якiсть освiти в певному ВНЗ, тим бтьше число споживачю (студентiв) вiн приваблюе. Отже, ВНЗ повинен отримати i бтьший обсяг фiнансування. Таким чином, робиться висновок,
що якщо прив'язати бюджетне фiнансування до числа студентiв, що надходять до даного ВНЗ, то це буде забезпечувати i пщвищення якостi освiтньоТ послуги. Ця модель мае назву модел¡ нормативно-особового ф/'нансування [4].
На основ¡ аналiзу [20] можна запропонувати критерп для державних грант1 в для ВНЗ:
Гранти на викладацьку та операцшну дтльшсть Гранти на дослщження*
Ктьюсш критерп Яюсн1 критерп Ктьюсш критерп Яюсн критерп
Ктькють студентш, як закшчи-ли навчальний рк, зважена на фактор спе^альност та фак-тор-регюну До фксованоТ суми додаеться певний % за операцмну дтль-нiсть як топ-3 ВНЗ. Кiлькiсть активних дослщниюв, якi внесли свiй внесок у якюну оцiнку ВНЗ.** ОцЫка дослiдницькоТ дiяльностi (за нацюнальною шкалою) [8]
Ктькють студентш ¡з ¡нвалщнь стю та ¡з птьгових груп, як зашчили навчальний рк Кiлькiсть захищених магiстрських та докторських робп-, кiлькiсть наукових публкацш у рейтинго-вих академiчних журналах та цитувань. Ктькють жЫок у дослiдницькiй дiяльностi та академннш мобь льностi. До фксованоТ суми додаеться певний % за операцмну дiяль-нiсть як топ-3 ВНЗ.
Ктькють викпадачщ ¡з досвь дом та практикою науковоТ дтльностк Розвиток академнно-викладаць-кого складу (отриман науковi звання, сертифкати пiдвищення квалiфiкацiТ, проекти, академiчна мобтьнють, нагороди та вiдзнаки, лiцензiТ, патенти, котрайти i т.п.). Кiлькiсть оаб залучених у дослiдницьку дiяльнiсть. Ктькють наукових проекта та цитованих наукових публкацм.
Ктькють кредита у докторських програмах та курсах.
Обсяги фЫансування дослджень за минулий звiтний перiод*.
* Система надання гранив за рнними оцшками, ¡з урахуванням лагу описаного у [8]
** Врахування напряму дослщжень та галуз^ виходячи ¡з прiоритетiв нацiональноí безпеки УкраТни
Джерело: авторське на основ¡ аналiзу [7, 10-12, 14, 27].
Висновки та дискуЫя. У статт продемонстровано досвщ мiжнародного фiнансування ВНЗ, а також видь ленi тi моделi, як можна об^рунтовано застосовувати
для украТнськоТ практики, щоб забезпечити розвиток як самих ВНЗ, так i освггньоТ системи в цлому. Рiшення, прийнятi урядом щодо зазначених питань, дозволять
досягти piзних цiлей, включаючи покращення якостi вищоí освiти та pацiоналiзацiю використання pесуpсiв. Це мае створити поштовх для шиpокоí дискуси щодо намiчених чи непередбачених наслщгав для стратепч-ноí полiтики кожного ВНЗ.
Список використаних джерел
1. Беляков С. А. и др. Модели финансирования вузов: анализ и оценка (Научные труды ИЭПП№ 93). - 2005.
2. Богол1б Т.М. Ф1нансове забезпечення розвитку вищоТ освгти i науки в тpансфоpмацiйний перюд / Т.М. Богемб. - К.: Млешум, 2006. - 508 с.
3. Державна служба статистики УкраУни // http:www.ukrstat.gov.ua
4. Клячко Т.Л. Модернизация российского образования: проблемы и решения. Отечественные записки. 2002. № 2. С. 48-56.
5. Кулакова М. Н. Международные модели финансирования вузов и их применение для вузов России в период реформирования системы высшего образования //Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса. - 2011. - №. 1 (10).
6. Обзор систем высшего образования стран ОЭСР / Отв.ред. М.В. Ларионова. - М.: Издательский дом ГУ-ВШЭ, 2005. - 108 с.
7. Прилуцька А. Стратеги ефективного фшансування ушверсите-т1в в бврош. http://www.edu-trends.info/funding-strategies/
8. Харламова Г. Концеп^я реформування пщход1в до оцЫки яко-CTi науково-дослiдноТ д1яльносп в Укра1ш // Освггш тренди. Available at: http://www.edu-trends.info/science-assessment/
9. A New Fit-For-Purpose Regulatory Framework for the Higher Education Sector, 2011. www.bis.gov.uk/HEreform
10. Afonso, A., St. Aubyn, M., 2005. Non-parametric Approaches to Education and Health Expenditure Efficiency in the OECD. Journal of Applied Economics. 8(2), 227-246.
11. Aristovnik, A., Obadic, A., 2014. Measuring relative efficiency of secondary education in selected EU and OECD countries: The case of Slovenia and Croatia. Technological and Economic Development of Economy, 20(3), 419-433.
12. Clements, B., 2002. How efficient is education spending in Europe? European Review of Economics and Finance, 1, 3-26.
13. EC - European Commission, (2006), Efficiency and Equity in European Education and Training Systems, C0M(2006) 481 final.
14. Funding for universities and colleges for 2014-15 to 2016-17: Board decisions. Available at: http://www.hefce.ac.uk/pubs/year/2016/ CL,032016/
15. Grant letter from the Secretary of State to HEFCE. Available at: http://www.hefce,ac,uk/funding/govletter
16. Guide to funding 2016-17. How HEFCE allocates its funds. May 2016 / 07. HEFCE 2016. Available at: www.hefce.ac.uk.
17. Harmon, C.P., 2003. The returns to education: Microeconomics. Journal of economic surveys. 17(2), P. 115-155.
18. HEFCE website. Available at: http://www.hefce.ac.uk/
19. HESA funding and monitoring data 2015-16: web facility. HESA data for the2017-18student premium(SP) allocations: technical document. Available at: http://www.hefce.ac.uk/pubs/year/2016/201610/
20. Higher Education Governance in Europe. Policies, structures, funding and academic staff. Eurydice, 2008. DOI 10.2766/29900
21. Higher education in England 2015. Key facts. July 2015, 2015/15. HEFCE 2015. Available at: www.hefce.ac.uk
22. Huzvár, M., Rigová, Z., 2016. Efficiency of Education Expenditure in OECD Countries. Applications of Mathematics and Statistics in Economics 2016. Conference Proceedings. ISSN 2453-9902, 152-162.
23. Key topics in education. 1999. Vol. 1: Financial support for students in higher education in Europe. Eurydice, Office for Official Publications of European Communities, Luxembourg, pp. 15 and 37.
24. National Sheets on Education Budgets in Europe 2015. Education, Audiovisual and Culture Executive Agency, 2015. doi:10.2797/72089
25. 0ECD.2016. Education at a Glance 2016: OECD Indicators, OECD Publishing, Paris. DOI: http://dx.doi.org/10.1787/eag-2016-en
26. Organisation for Economic Co-Operation and Development (OECD) (2005). Education at a Glance: OECD Indicators 2005. Paris: OECD.
27. Pruvot, E.B.,Claeys-Kulik, A.-L., Estermann, Th. 2015. Strategies for Efficient Funding of Universities in Europe. The European Higher Education Area. Springer International Publishing.
28. Pudto, P., Gavurová, B., 2012. Experimental learning in higher education, using simulation games as learning tool. SGEM 2012: 12th International Multidisciplinary Scientific GeoConference: conference proceedings. Vol. 3, 17-23 June, 2012, Albena, Bulgaria. - Sofia: STEF92 Technology Ltd., 2012, 1093-1100.
29. Pudto, P., Gavurová, B., 2013. Experimental teaching methods in higher education - practical application. SGEM 2013: 13th International Multidisciplinary Scientific Geoconference: Ecology, Economics, Education and Legislation, vol. 2: 16-22 June, 2013, Albena, Bulgaria. - Albena: STEF92 Technology Ltd., 2013, 423-428.
30. White Paper on 'The Future of Higher Education. 2003.
31. https://www.gov.uk/government/news/preferred-candidate-for-chair-of-office-for-students-announced
32. http://www.rae.ac.uk/aboutus/
33. http://www.ref.ac.uk/about/
Hagiwwna go peflKonerii 20.09.2017 Date of editorial approval 22.09.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
Г. Харламова, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
БРИТАНСКАЯ МОДЕЛЬ ФИНАНСИРОВАНИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ: УРОКИ ДЛЯ УКРАИНЫ
Современная система высшего образования постоянно подчеркивает недостаток государственных фондов финансирования для обеспечения высокой конкурентоспособности образовательных услуг. Статья обращается к основной составляющей бюджета университетов - к государственному финансированию, отслеживая те условия, по которым определяются его объемы. Сравнительное исследование европейского опыта, в частности опыта Великобритании, позволяет определить возможные рекомендации для украинской модели финансирования высшего образования.
Ключевые слова: высшее образование, финансирование, Великобритания, Украина.
G. Kharlamova, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
BRITISH MODEL OF HIGHER EDUCATION FINANCING: LESSONS FOR UKRAINE
The modern system of higher education constantly emphasizes the lack of state funding to ensure the high competitiveness of educational services. The article refers to the main and largest component of the budget of European universities - public funding, tracking the conditions under which its volume is determined. A comparative study of European experience, in particular the UK experience, allows us to identify possible recommendations for the Ukrainian model of higher education financing. Keywords: higher education, financing, UK, Ukraine.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Belyakov, S.A. et al, 2005. Modely fynansyrovanyya vuzov: analyz y otsenka.
2. Boholib, T.M., 2006. Finansove zabezpechennya rozvytku vyshchoyi osvity i nauky v transformatsiynyy period. K.: Milenium.
3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny. Available at: http:www.ukrstat.gov.ua
4. Klyachko,T.L., 2002. Modernyzatsyya rossyyskoho obrazovanyya: problembi y reshenyya. Otechestvennbie zapysky. 2., p 48-56.
5. Kulakova, M.N., 2011. Mezhdunarodnыe modely fynansyrovanyya vuzov y ykh prymenenye dlya vuzov Rossyy v peryod reformyrovanyya systemy vyssheho obrazovanyya. Terrytoryya novykh vozmozhnostey. Vestnyk Vladyvostokskoho hosudarstvennoho unyversyteta еkonomyky y servysa. 1 (10).
6. Obzor system vyssheho obrazovanyya stran OESR.2005. (Ed. M.V. Laryonova). M.: Yzdatel'skyy dom HU-VShE.
7. Pryluts'ka, A. Stratehiyi efektyvnoho finansuvannya universytetiv v Yevropi. http://www.edu-trends.info/funding-strategies/
8. Kharlamova, G. Kontseptsiya reformuvannya pidkhodiv do otsinky yakosti naukovo-doslidnoyi diyal'nosti v Ukrayini. Osvitni trendy. Available at: http://www.edu-trends.info/science-assessment/
9. A New Fit-For-Purpose Regulatory Framework for the Higher Education Sector, 2011. www.bis.gov.uk/HEreform
10. Afonso, A., St. Aubyn, M., 2005. Non-parametric Approaches to Education and Health Expenditure Efficiency in the OECD. Journal of Applied Economics. 8(2), 227-246.
11. Aristovnik, A., Obadic, A., 2014. Measuring relative efficiency of secondary education in selected EU and OECD countries: The case of Slovenia and Croatia. Technological and Economic Development of Economy, 20(3), 419-433.
12. Clements, B., 2002. How efficient is education spending in Europe? European Review of Economics and Finance, 1, 3-26.
13. EC - European Commission, (2006), Efficiency and Equity in European Education and Training Systems, C0M(2006) 481 final.
14. Funding for universities and colleges for 2014-15 to 2016-17: Board decisions. Available at: http://www.hefce.ac.uk/pubs/year/2016/CL,032016/
15. Grant letter from the Secretary of State to HEFCE. Available at: http://www.hefce,ac,uk/funding/govletter
16. Guide to funding 2016-17. How HEFCE allocates its funds. May 2016 / 07. HEFCE 2016. Available at: www.hefce.ac.uk.
17. Harmon, C.P., 2003. The returns to education: Microeconomics. Journal of economic surveys. 17(2), P. 115-155.
18. HEFCE website. Available at: http://www.hefce.ac.uk/
19. HESA funding and monitoring data 2015-16: web facility. HESA data for the2017-18student premium(SP) allocations: technical document. Available at: http://www.hefce.ac.uk/pubs/year/2016/201610/
20. Higher Education Governance in Europe. Policies, structures, funding and academic staff. Eurydice, 2008. DOI 10.2766/29900
21. Higher education in England 2015. Key facts. July 2015, 2015/15. HEFCE 2015. Available at: www.hefce.ac.uk
22. Huzvár, M., Rigová, Z., 2016. Efficiency of Education Expenditure in OECD Countries. Applications of Mathematics and Statistics in Economics 2016. Conference Proceedings. ISSN 2453-9902, 152-162.
23. Key topics in education. 1999. Vol. 1: Financial support for students in higher education in Europe. Eurydice, Office for Official Publications of European Communities, Luxembourg, pp. 15 and 37.
24. National Sheets on Education Budgets in Europe 2015. Education, Audiovisual and Culture Executive Agency, 2015. doi:10.2797/72089
25. OECD.2016. Education at a Glance 2016: OECD Indicators, OECD Publishing, Paris. DOI: http://dx.doi.org/10.1787/eag-2016-en
26. Organisation for Economic Co-Operation and Development (OECD) (2005). Education at a Glance: OECD Indicators 2005. Paris: OECD.
27. Pruvot, E.B.,Claeys-Kulik, A.-L., Estermann, Th. 2015. Strategies for Efficient Funding of Universities in Europe. The European Higher Education Area. Springer International Publishing.
28. Pudto, P., Gavurová, B., 2012. Experimental learning in higher education, using simulation games as learning tool. SGEM 2012: 12th International Multidisciplinar/ Scientific GeoConference: conference proceedings. Vol. 3, 17-23 June, 2012, Albena, Bulgaria. - Sofia: STEF92 Technology Ltd., 2012, 1093-1100.
29. Pudto, P., Gavurová, B., 2013. Experimental teaching methods in higher education - practical application. SGEM 2013: 13th International Multidisciplinary Scientific Geoconference: Ecology, Economics, Education and Legislation, vol. 2: 16-22 June, 2013, Albena, Bulgaria. - Albena: STEF92 Technology Ltd., 2013, 423-428.
30. White Paper on 'The Future of Higher Education. 2003.
31. https://www.gov.uk/government/news/preferred-candidate-for-chair-of-office-for-students-announced
32. http://www.rae.ac.uk/aboutus/
33. http://www.ref.ac.uk/about/
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 5(194): 66-71
УДК 368.01
JEL classification: G22
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/10
А. Шолойко, канд. екон. наук, ст. наук. сшвроб., доц.
КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
СВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ Д1ЯЛЬНОСТ1 НЕСТРАХОВИХ ПОСЕРЕДНИК1В В УКРА1Н1
Виокремлено вузьке та широке розумння дiяльностi нестрахових посередниюв. Розкрито змст дiяльностi нестраховых посередниюв, враховуючи подл на основну та додаткову дiяльнiсть. Представлено порiвняння страхового i нестрахового посередника на основi законодавства €С. Визначено европейський вектор розвитку дiяльностi нестрахових посередниюв в Укра/нi, що в першу чергу полягае в необхiдностi запровадження регулювання ¡х додатковоi дiяльностi, яка пов'язана з реалiзацiею страхових послуг. Охарактеризовано ствпрацю страхових компанш 1'з нест-раховими посередниками в кра/нах €С та УкраШ.
Ключовi слова: нестраховi посередники, банки, страховi посередники, канали продажу страхових послуг.
Вступ. HecrpaxoBi посередники - це важливi суб'ек-ти шфраструктури страхового ринку та в^фграють знач-ну роль у його розвитку. Однак бтьшють дослщжень вп"чизняних i зapубiжниx учених переважно сконцент-рован саме на дiяльнocтi страхових посереднигав. Про-те досвщ европейських кра'ш свщчить, що нecтpaxoвi посередники виступають не менш важливим каналом продажу страхових послуг. До того ж, з огляду на те, що peaлiзaцiя страхових послуг не е основним видом дiя-льносл нестрахових посереднигав, то звщси виплива-ють можливост ствпрац мiж ними i учасниками страхових вщносин ще й за Ышими напрямками. Це в свою чергу вказуе i на наявнють специфки законодавчого регулювання 'х дiяльнocтi. В УкраТы ж на piзниx piвняx не вс аспекти дiяльнocтi нестрахових посереднигав враховано належним чином, що вимагае запозичення позитивно'' практики краТ'н GC.
Тому мета статт полягае у визначенн европейсько-го вектору розвитку дiяльнocтi нестрахових посереднигав в УкраТ'нк
Завдання роботи спрямован на: - розкриття змюту дiяльнocтi нестрахових посереднигав;
- визначення европейського вектору розвитку дiя-льност нестрахових посереднигав в УкраТш на основi узагальнення вп"чизняноТ та европейськоТ практики ТТ регулювання i здшснення.
Об'ект дослщження: дiяльнiсть нестрахових посереднигав в УкраТш.
Предмет дослщження: теоретичн та прикладн аспекти дiяльностi нестрахових посереднигав.
Огляд лгтератури. Слщ вщзначити, що в зарубiж-них публка^ях майже не зуст^чаеться поняття "нест-раховi посередники". Це пояснюеться тим, що в Директивах GC, присвячених посередництву на страховому ринку використовуеться Ыша термшолопя. Так, стара Директива 2002/92/GC "Про посередництво у страху-ваннГ розрiзняе зв'язаних, яга е страховими посередниками, i не зв'язаних посереднигав, яга е нестраховими. Не зв'язан посередники займаються посередництвом у страхуванш у якост додатковоТ дiяльностi, що не регу-люеться положеннями вказаноТ Директиви, за дотри-мання певних вимог [1].
Тодi як нова Директива (СС) 2016/97 "Про реалiза-цiю страхових продуклв" вже оперуе поняттям "допомь жний страховий посередник (ancillary insurance
© Шолойко А., 2017
