CC BY
10
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, ВИП. 8_
a strong network of state financial institutions did not become the driving force that would activate the bank crediting of real economy's investment activity.
Strengthening of the financial system role as a means of economic development based on innovation is possible under the implementation of one of the major models of national innovation system: mostly based on market mechanisms or the dominance of centralized management of innovation processes.
The author believes that under conditions of high corruption and institutional immaturity the selective approaches to innovation policy will be ineffective in Ukraine. The author substantiates the need for government support of priority areas in innovation by primarily non-selective methods that give advantages to a large group of companies automatically, without the official's actions. The non-selective methods of innovation policy work equally well under the well-functioning institutions, as well as under the poorly performing public institutions. The author reaches conclusions regarding the need to return to an active innovation policy, including the application of fiscal methods.
Key words: Structural reforms, innovative development, innovation policy, economic security.
УДК 378.3
М. Ю. Авксентьев
ОГЛЯД СИСТЕМ ДЕРЖАВНОГО Ф1НАНСУВАННЯ ШДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ
У cmammi np0aHani30eaH0 систему фтансуваннявищоюсвтивУкраш,Роси та БторусП. Розглянутi способи залучення wommie длярозвитку освтньог сфери в порiвняннi з iншими кратами. Доведено неoбхiднiсmь застосування змшаног системи фшансування освти.
Ключoвi слова: держзамовлення тдготовки фахiвцiв, державне фшансування вищо! осв^и; доступна вища осв^а; безкоштовне отримання вищо! осв^и; фшансова тдтримка студенпв.
Постановка проблеми. Процес планування кшькосп необхщних пращвниюв е дуже важливим елементом розвитку ринково! економши, а для його ефективного проведення необхщно вивчати досвщ iнших держав з метою уникнення проблем i використання позитивних момешив.
Анал1з публжацш з проблеми. При написаннi статп використовувалися всi вiдкритi джерела мережi Internet, що дало змогу бшьш точно розглянути рiзнi системи осв^и в бiльшостi кра!н, якi мають суттевi вiдмiнностi, проаналiзувати способи фшансування навчальних закладiв. Окремi питання ще! проблематики присутнi в дослiдженнях М. Ю. Бiлiнець, А. О. Касич, Г. А. Лукичов, С. О. Малш, В. М.Фшлшов.
Викладення основного матер1алу. Поняття «Держзамовлення» на тдготовку фахiвцiв з вищою або професшною освiтою зустрiчаеться винятково в кра!нах пострадянського простору. Це пов'язане з прийнятою в плановiй економiцi системою прогнозування й планування потреби у фахiвцях певних професш залежно вщ планових завдань розвитку економiки в цшому.
Однак потреби у фахiвцях в умовах ринково! економiки не мають ч^ких тенденцiй i прогнози в цш галузi не характеризуются достатньою надiйнiстю. Незважаючи на це, система «держзамовлення» продовжуе функщонувати й визначаеться вщповщними положеннями, рекомендацiями й методиками.
Розглянемо принципи формування держзамовлення на тдготовку фахiвцiв на прикладi Украши, Росшсько! Федерацп й республки Беларусь.
В Укршш кiлькiсть студентiв, що навчаються за рахунок держави визначаеться на основi «Порядку формування державного замовлення на тдготовку фахiвцiв, наукових, науково-педагопчних та робiтничих кадрiв, пiдвищення квалiфiкащi та перепiдготовку кадрiв»[1].
Зазначений порядок визначае мехатзм державних органiв - головних розпорядникiв бюджетних коштiв та Мшекономрозвитку в процесi формування державного замовлення та основш напрями його формування. Державне замовлення формуеться Мшекономрозвитком за поданням Мшютерства освiти й науки та шших державних замовниюв з урахуванням середньострокового прогнозу споживи у фахiвцях та робiтничих кадрах на ринку пращ та обсяпв видатюв державного бюджету на зазначеш цiлi.
Загальна схема формування держзамовлення тдготовки фахiвцiв в Укршш наведена на рис. 1.
Мшекономрозвитку також шформуе щороку Кабiнет Мiнiстрiв Укршни про хiд виконання державного замовлення й у разi потреби готуе пропозицп про вжиття додаткових заходiв для забезпечення його виконання.
В Росшськш Федерацп держзамовлення на тдготовку фахiвцiв формуеться вiдповiдно до Концепцп модершзацп росiйськоi освiти [2]. У сучасних умовах формування державного замовлення квалiфiкованих фахiвцiв розглядаеться в Росп як важлива складова частина маркетингово'1' iнформацii, необхiдноi для розробки заходiв щодо регулювання й контролю за змшами ринку освiтнiх послуг, з стратепчного планування системи пiдготовки й перетдготовки кадрiв, орiентованоi на попит [2].
Виконавщ (ВНЗ) виконують розмщений обсяг держзамовлення згiдно з державними контрактами
Рис. 1. Формування держзамовлення пщготовки фах1вц1в в Укра1н1
Джерело: складено автором.
Термiн прогнозування кадрових потреб соцiально-економiчного розвитку територiй - не менше п'яти-семи роюв, тому що сформованi на основi його результатiв плани прийому до установ осв^и визначають структуру випуску вщповщних фахiвцiв. Бiльш тривалi термiни прогнозування неможливi у зв'язку з високою ринковою динамiкою. Порядок формування держзамовлення тдготовки фахiвцiв в Росп наведено на рис. 2.
Рис. 2.Порядок формування держзамовлення подготовки фах1вщв в Росн
Джерело: складено автором.
У республiцi Беларусь держзамовлення регламентусться «Положенням про порядок прогнозування потреб у трудових ресурсах для формування замовлення на тдготовку фахiвцiв, роб^ниюв, службовщв» [3].
Цим положенням установлюеться порядок прогнозування потреб у трудових ресурсах для формування державними органами, замовлення на тдготовку фахiвцiв у державних установах вищо! осв^и за рахунок державних засобiв.
У замовленн визначаються прогнозованi державними органами обсяги й структура тдготовки кадрiв (випуск iз установ освiти) за спещальностями (напрямками спецiальностей, спецiалiзациями), квалiфiкацiями (професiями робiтникiв, посадами службовцiв) для оргашзацш, зацiкавлених у пiдготовцi кадрiв, в установах освiти за рахунок засобiв республiканського й мiсцевих бюджетсв на пiдставi заявлено! органiзацiями додатково! потреби в трудових ресурсах. Порядок формування держзамовлення тдготовки фахiвцiв в республщ Беларусь наведено на рис. 3.
Визначення додатково! потреби у трудових ресурсах
Пщприемства подають поточну т а прогнозну потребу в кадрах до обласних та мюьких
виконкомiв
т
Державнi органи прогнозують потребу у фахiвцях на 1+5 роюв
Сукупний обсяг держзамовлення
До контрольних обсягiв держзамовлення додаеться 20% для додаткових потреб
I
Установи осв^и
Мiнiстерство освiти
Рис. З.Порядок формування держзамовлення подготовки фах1вц1в в республЩ
Беларусь
Джерело: складено автором.
Дoдaткoвa пoтpебa в тpyдoвиx pесypсax визнaчaeться як пoтpебa y випyскникax yстaнoв вищoï, сеpедньo-спецiaльнoï, пpoфесiйнo-теxнiчнoï oсвiти в prn laboro випуску для пoпoвнення кaдpoвoгo склaдy opгaнiзaцiй, неoбxiднoгo для poзвиткy виpoбництвa, pеaлiзaцiï iннoвaцiйниx пpoектiв, включaючи ствopення нoвиx висoкoтеxнoлoгiчниx виpoбництв, вiдшкoдyвaння вибугтя кaдpiв.
Узгoдження пpoектiв кoнтpoльниx цифp пpийoмy дo yстaнoв вищoгo, сеpедньoгo спецiaльнoгo aбo пpoфесiйнo-теxнiчнoгo yтвopення здiйснюeться зaснoвникaми щopiчнo.
Як бyлo вiдзнaченo вище, тaкoï системи як «Деpжзaмoвлення» в ^arnax з iстopичнo pинкoвoю екoнoмiкoю не iraye. Однaк не вapтo дyмaти, щo вищу й фaxoвy oсвiтy в тaкиx ^arnax мoжливo oдеpжaти тшьки нa плaтнiй oснoвi. Haвпaки, бшьшють eвpoпейськиx ^arn дoтpимyються кoнцепцiï дoстyпнoстi oсвiти, тoмy вищa oсвiтa для свoïx гpoмaдян, a в деякик випaдкax i для iнoземцiв, нaдaeться безкoштoвнo aбo зa «симвoлiчнy» агату. Пoдiбнa ситyaцiя мoжливa зaвдяки ютотнш пiдтpимцi системи вищoï й пpoфесiйнoï oсвiти з бoкy деpжaви. Деpжaвне фiнaнсyвaння дoзвoляe зpoбити вищу oсвiтy дoстyпнoю.
У бiльшoстi ^arn Gвpoпи кiлькiсть мiсць для безкoштoвнoгo нaвчaння у вищиx нaвчaльниx зaклaдax визнaчaeться виxoдячи з мoжливoстей ВHЗ тa oбсягiв деpжaвнoгo фiнaнсyвaння. Стpyктypa пpийoмy нa нaвчaння no нaпpямкax тдготовки визнaчaeться виxoдячи зi сфopмoвaнoï кoн'юнктypи нa вiдпoвiдниx pинкax oсвiтнix noanyr.
Згiднo з pейтингoм aœ^a^ï U21 нaйкpaщими кpaïнaми для oтpимaння вищoï oсвiти
e:
1. США; 2. Kopoлiвствo Швецiя; 3. Kaнaдa; 4. Фшляндсь^ Pеспyблiкa; 5. Kopoлiвствo Дaнiя; 6. Швейцapськa Koнфедеpaцiя; 7. Kopoлiвствo Hopвегiя; 8. Aвстpaлiя; 9. Kopoлiвствo Hiдеpлaндiв; 10. Великoбpитaнiя; 11. Pеспyблiкa Crnranyp; 12. Aвстpiйськa Pеспyблiкa; 13. Kopoлiвствo Бельгiя; 14. Hoвa Зелaндiя; 15. Фpaнцyзькa Pеспyблiкa; 16. Ipлaндiя; 17. ФPH, Гoнкoнг; 18. nAP; 19. Деpжaвa bparnb; 20. Ягошя; 21. Тaйвaнь; 22. Kopея; 23. Пopтyгaльськa Pеспyблiкa; 24. Kopoлiвствo Iспaнiя; 25. Укpaïнa[4].
Вpaxoвyючи зaзнaчене, дoцiльним e poзглянyти системи фiнaнсyвaння дoстyпнoï вищoï oсвiти в деякиx ^arnax з poзвинyтoю системoю пiдгoтoвки висoкoквaлiфiкoвaниx кaдpiв.
ВHЗ Великoбpитaнiï oдеpжyють фiнaнсyвaння з piзниx сyспiльниx i пpивaтниx джеpел. Haйбiльше джеpелo - ypяд. Депapтaмент oсвiти й пpoфесiйнoгo нaвчaння нaдae гpoшoвi кoшти чеpез Paди фiнaнсyвaння вищoï oсвiти Англп й Уельсу ^ФВОА й PФВОУ) [5, б, 7].
Системa фiнaнсyвaння вищoï oсвiти Великoбpитaнiï пoбyдoвaнa виxoдячи з певниx ^m^pi'iB, щo oдеpжaли нaзвy «фiнaнсyвaння зa фopмyлoю». Вoнa пpипyскae poзпoдiл деpжaвниx зaсoбiв зaлежнo вiд пoкaзникiв пpийoмy стyдентiв, тpyдoмiсткoстi тa кaпитaлoeмнoстi laboro нaвчaння. Оснoвним ïï меxaнiзмoм e щopiчнi блoки-гpaнти, якi стaнoвлять 80% кoштiв, щo видiляються ypядoм i poзпoдiляють чеpез вiдпoвiднi Paди.
Пpи пpoведеннi фiнaнсoвoï пoлiтики ypяд пiдкpеслюe, щo oднoгo збiльшення фiнaнсyвaння недoстaтньo для дoсягнення фiнaнсoвoï arm^di yнiвеpситетiв. Як нaпpямки yспiшнoгo piшення дaнoгo зaвдaння Депapтaмент oсвiти npono^e вyзaм aктивнo фopмyвaти влaснi (пoзaбюджетнi) фoнди й здiйснювaти бiльш тюне спiвpoбiтництвo з бiзнесoм. Вaжливим ^^ям^м ввaжaeться тaкoж poзвитoк влaсниx yнiвеpситетськиx кoмпaнiй i кopпopaцiй, тoбтo стpyктyp з кoмеpцiaлiзaцiï pезyльтaтiв дoслiджень тa yнiвеpситетськиx знaнь, нaсaмпеpед, чеpез oптимiзaцiю сxем пеpедaчi yнiвеpситетaми знaнь й iннoвaцiй у пpoмислoвiсть.
Фiнaнсyвaння oсвiти в Hiмеччинi з бoкy деpжaви здiйснюeться нa тpьox piвняx: федеpaльнoмy, pегioнaльнoмy (землi) i мiсцевoмy (мунщитал^ети). Оснoвним джеpелoм деpжaвнoгo фiнaнсyвaння вищoï oсвiти e бюджети земель, у той чaс як чaсткa федеpaльнoгo бюджету не пеpевищye 7% (без oблiкy федеpaльниx aсигнyвaнь нa зaгaльнoнaцioнaльнi дoслiдницькi й iншi цiльoвi пpoгpaми) [5, 7, 8, 9].
У порiвняннi з iншими крашами Свропи в Нiмеччинi вузи мають обмежеш можливостi для залучення позабюджетних кош^в, оскiльки повноцiнна плата за навчання не стягуеться навiть iз шоземних студентiв (вони приймаються у вузи Имеччини на умовно-безкоштовнiй основi в межах, видшених для цих цшей квот - вiд 5 до 15% залежно вщ спецiальностi). Обов'язкова плата за навчання складае вщ 35 до 900 евро в семестр i поступово знижуеться. Внаслщок цього додатковi надходження вузам щуть в основному за рахунок оплати за виконання НДР за договорами з фiрмами, пщприемствами, дослiдницькими фондами й установами, а також оплати за виконання дослщжень й шших роб^ iз замовлень федерально! й регюнально! влади.
Видiлення бюджетних засобiв на наступний рiк здiйснюеться за формулою: "фактично досягнуте плюс обгрунтоване (прийняте) фiнансування пiд новi види витрат". При цьому здiйснюеться жорстке нормування ВНЗ за вама конкретними статтями витрат, включаючи визначення чисельност штатiв. Бюджети ВНЗ формуються за рахунок основних субсидш, додаткових дослщницьких грантiв i доходiв вiд управлшсько! й комерцшно! дiяльностi.
В 1рландп бюджет всiх державних вузiв на двi третини формуеться надходженнями з бюджету, ще третина надходить вщ студентiв, що оплачують свое навчання. Пюля скасування студентських виплат уряду довелося шукати додатковi засоби для фшансування вузiв [5, 9].
В 1рландп вiдбувся перехiд вiд системи «одноразових виплат» до гнучкого грантового фiнансування й самостiйного планування вузом свого бюджету. Ушверситети та технолопчш iнститути створюють власнi компанп, що оргашзують виробництво та комерцiалiзацiю продукцп на основi результатiв дослiджень, рiзних навчальних матерiалiв i додаткових осв^шх послуг. Можливiсть безкоштовного навчання поширюеться тiльки на студентiв очного вщдшення, громадян держав СС, що навчаються в державних вузах. Студенти з держав, що не входять у СС, повшстю оплачують свое навчання.
У цшому взятий Iрландiею курс на модершзащю осв^и, пiдвищення рiвня самоврядування вузiв й 1хньо! фшансово! стiйкостi збiгаеться з напрямком реформування освiти, сформульованим ОЕСР.
В Ггалп структура фiнансування iнститутiв вищо! освгги складаеться iз коштiв федерального бюджету й з безпосереднього бюджету ушверсите^в. Сьогодш iталiйськi вузи прагнуть до збшьшення доходiв за рахунок диверсифшованосп недержавних джерел фiнансування, використовуючи !х у комплексi iз коштами державного бюджету. У якосп важливих нових джерел фшансування виступае проектна та дослщницька дiяльнiсть. Водночас зворотною стороною росту обсягу недержавного фшансування, у тому чист в науково-дослщному сектор^ стае зростаюча залежнiсть вiд зовшшшх iнвесторiв i вiдсутнiсть у ВНЗ упевненосп в ст1йкому розвитку.
Система вищо! освiти Канади фiнансуеться з декшькох джерел, причому роль федерального уряду не е визначальною. Фшансування вузiв складаеться iз коштiв федерального бюджету, кош^в органiв управлiння провшщями й мунiципальних бюджетiв, а також кош^в самих унiверситетiв. У цшому витрати федерального уряду, мюцевих оргашв управлiння, включаючи витрати державних фондiв, складають близька 55% загального доходу ушверсите^в, що значно нижче аналогичного показника в кра!нах Свропи й США.
Насамперед, федеральним бюджетом фшансуються цiльовi програми дослiдницькоi дiяльностi за допомогою Нащонального фонду сприяння шноващям, орiентованого на стимулювання науково-дослiдних розробок ушверсите^в. Оплата навчання студентами складае близько 20% доходу ушверсшепв; прямi iнвестицii, продаж товарiв i послуг, здача в оренду площ й осв^шх фондiв - ще 25%[5, 9].
У Нiдерландах витрати на осв^у постiйно збiльшуються. Унiверситети одержують фшансування iз трьох джерел. Перший потш iде безпосередньо вiд Мшютерства освiти (для ряду вузiв - вщ Мiнiстерства сiльського господарства). Друге джерело фшансування
надходить через систему Голландсько'1 оргашзацп з наукових дослщжень. По-трете, надходження вщ приватних компанiй, Свропейського Союзу, некомерцшних органiзацiй i вiд студентiв як плата за навчання. Також уведена система фшансування ушверситетсв, у якш передбачаеться залежнiсть обсягу державних надходжень вщ якiсних показникiв дiяльностi. Сьогодш 37% всiх державних надходжень - це фасований бюджет вузу, 50% залежить вщ кiлькостi дипломiв, 13% - вщ кiлькостi набраних першокурсниюв. На даний момент дiе система фшансування, заснована на урядових грантах, переданих ВНЗ. Враховуеться також число першокурсниюв, що випускають щорiчно, фахiвцiв i присуджуваних ступенiв.
Зворотною стороною с^мкого зростання недержавних доходiв в ушверситетах вважаеться залежнiсть ВНЗ вщ комерцiйних грантiв i грантiв рiзних мiжнародних органiзацiй. У випадку 1хнього скорочення фiнансова стiйкiсть грантоотримувачiв може бути пвдрвана.
В Словенп державш джерела становили 3/4 доходу осв^шх установ, iнший доход надходив з недержавних джерел. Бшьша частина останшх - це плата за навчання, що стягуеться зi студентiв заочного вщдшення i плата за курси пщвищення квалiфiкащi.Мехашзм фiнансуваннягрунтуеться на формул^ у якiй найважливiшим показником е число студенев. В державних вузах студенти денних вщдшень не платять за навчання, у той час як студенти заочного вщдшення оплачують повну вартють.
В порiвняннi з державними вузами в шших крашах, американськi державнi освiтнi установи черпають бiльшу частину засобiв iз приватних джерел i плати студентiв за навчання. Джерела фшансування розподшяються в такий споаб: плата за навчання - 19%; федеральний бюджет - 22%; бюджет штату - 36%; мюцевий бюджет - 4%; приватш гранти, субсидп й контракти - 4%; сторонш джерела фiнансування, не пов'язаш з основною дiяльнiстю вузiв (доходи вiд капiталовкладень i тлн.) - 1%; комерцiйна дiяльнiсть i послуги - 11%; iншi джерела - 3%. У приватних ушверситетах значно вище частка вiд плати за навчання й нижче - вщ федерально'1 влади й влади штату. В шшому джерела розподшяються подiбним образом.
В Японп д^ть три моделi фiнансування вузiв: приватне фшансування без залучення державних фондiв; державне фшансування без залучення приватних кош^в; змшане фiнансування [5, 9].
Багато навчальних шстшупв були утвореш як приватнi пiдприемства, без розрахунку на державну пщтримку. Споконвiчно це були приватш ушверситети й коледж в чистому видi. Цi навчальш заклади одержують невеликi асигнування вщ державно'1 або мюцево'1 влади. Оскшьки державнi вiдрахування невеликi, на плечi батькiв студентiв цих навчальних закладiв лягае значний фiнансовий тягар. Однак такий споаб фiнансування обраний вщповщно до законодавства самими навчальними закладами.
Нечисленш вузи другого типу е повшстю державними. Серед них Полщейська й Морська академп й ряд вузькоспецiалiзованих iнститутiв. Передбачаеться, що 1'хш випускники будуть працювати в державному сектор^ 1'м гарантованi робочi мюця, i вони вчаться безкоштовно. Приватне фшансування таких вузiв повнiстю заборонено.
До третього типу вузiв вщносяться бiльшiсть японських коледжiв й ушверсите^в, що одержують як державнi асигнування, так i приватну пiдтримку. Бшьшють iз них -приватнi вузи. У приватних вузах навчаеться 75% студенев. У Японп склалося стшка уява про те, що бюджет приватних ВНЗ не повинен бшьш шж на 50% формуватися з державних кош^в, оскiльки це пвдрве 1хню автономiю. Крiм того, бюрокра^я й надлишкове регулювання можуть привести до того, що приватш вузи втратять свою самобутшсть й ефектившсть, ^ отже, не зможуть досить швидко пристосовуватися до мiнливих потреб суспшьства. Крiм того, вважаеться, що перевагу варто вщдавати не пщтримщ вузiв, а iндивiдiв - студенев.
На цьому тлi цiкавим е досвщ реформування системи освiти в КНР.
В Кита! основш положення ново! економiчноi полiтики вiдносно освiти зводяться до наступного:
1) вщмова вiд принципу залишкового бюджетного фiнансування;
2) багатоканальшсть (диверсифiкованiсть джерел) фiнансування;
3) фшансова самостiйнiсть навчальних закладiв;
4) перехщ до децентралiзованого управлiння витратами;
5) введення податкових пшьг для системи осв^и;
6) введення спецiального податку на осв^у;
7) створення цшьових фондiв;
8) введення з 1994 р. плати за повну середню й вищу осв^у. Частка державного фшансування вищо! школи скорочуеться[4, 5, 9].
Паралельно розширенню квоти студенев, що навчаються за свiй рахунок, ВНЗ зробили перехщ вщ безкоштовного державного навчання студенев, прийнятих за державним замовленням, до фактично платного. Частка плати за навчання вщ його собiвартостi становить 20-25%, а для студенев, прийнятих понад державне замовлення -50-80%. Щоб забезпечити продовження навчання тим студентам, родини яких перебувають у скрутному економiчному становищ^ китайський уряд почав цший ряд заходiв, головнi з яких наступш: система заохочувальних стипендiй, система надання можливостi пiдробiтку одночасно з навчанням, система допомоги в особливо важких ситуащях, система скорочення або звшьнення вiд плати за навчання, система державного субсидування в допомогу учням.
Вщмшносп та спшьш риси систем фiнансування вищо! осв^и в рiзних кра!нах наведено в таблиц 1.
Наведенi факти дозволяють зробити висновок про те, що державне фшансування вищих навчальних закладiв е необхщною умовою забезпечення доступносп вищо! освiти. Проте, необхiдно спрямовувати державне фшансування таким чином, щоб пщтримку отримали тi напрями пщготовки, якi е найбiльш затребуваними в економщь Цього можна досягнути шляхом реформування системи «держзамовлення». Основним недолгом тако! системи е неможливiсть точного визначення перспективних потреб економши в квалiфiкованих кадрах. Тому видiлення державного замовлення за напрямами пщготовки не завжди вщповщае потребам економiки. Ця рiзниця збiльшуеться також за рахунок небажання абiтурiентiв вступати на непопулярш спецiальностi, незважаючи на необхiднiсть пщготовки таких кадрiв для держави.
Таблиця 1
Пор1вняння систем ф1нансування вищо'1 осв1ти__
Кра!на Державне фшансування Недержавне фiнансування Безкоштовне навчання Фшансова пщтримка студентiв
Великоб риташя Щорiчнi блоки-гранти близько 80% фшансування за формулою «показники прийому студенев + трудомюткють та капiталоемнiсть !х навчання» Передача знань, капiталiзацiя результатiв наукових дослiджень, плата за навчання Сплата в розмiрi 1000 фушив на рiк для громадян, для iноземних студенев вiд 5000 фунтiв зв рш Стипендi!, дозволи на роботу
Н1меч чина Фшансування за формулою "фактично досягнуте + обгрунтоване (прийняте) фшансування пщ новi види витрат" Гранти на науковi розробки вiд великих компанш, фондiв Умовно-безкоштовне навчання (символiчна оплата 95-900 Стипендi!, сощальш виплати, дозволи на роботу,
За рахунок федерального бюджету - до 7%, шше - з бюдже^в земель евро на рк, постiйно знижуеться). Для шоземних студентiв навчання теж умовно-безкоштовне за квотою вiд 5 до 15% робочi мiсця для студентiв
Iрландiя Гнучке грантове державне фiнансування на базi самостшного планування вузом свого бюджету Комерцiйнi структури всерединi ВНЗ, яю забезпечують комерцiалiзацiю наукових розробок. Сплата за навчання Безкоштовне навчання для громадян СС за очною формою. Студенти, яю не е громадянами СС повнiстю сплачують навчання Стипендп, гранти
Iталiя Система одноразового фiнансування, заснована на принцип цiльового планування й використання бюджетних засобiв. Складае 75-80% фшансування ВНЗ. Фшансування проектно'1 i дослщно! дiяльностi. Сплачуеться «податок на навчання» вiд 500 евро на рiк. Безоплатне навчання можливо при отриманш стипендп Стипендп, гранти, позики на навчання
Канада Фшансування за рахунок кош^в федерального та мюцевих бюдже^в складае близька 55% Оплата навчання студентами складае близько 20% доходу ушверситетсв; прямi швестицп, продаж товарiв i послуг, здача в оренду площ i освiтнiх фондiв -ще 25% Платне навчання Стипендп, гранти, знижки на оплату навчання
Нiдер ланди Бiльше 70% - державне фшансування. 37% державних надходжень — це фшсований бюджет вузу, 50% залежить вщ кшькосп дипломiв, 13% — вщ кiлькостi набраних першокурсниюв. Дiе система Надходження вщ приватних компанiй, Свропейського Союзу, некомерцiйних оргашзацш i вiд студентiв як плата Для громадян СС можливе отримання державно'1 студентсько'1 допомоги, яка перекривае вартiсть Стипендп, гранти, дозвiл на пiдробiтку
фiнансування, заснована на урядових грантах. за навчання навчання
Слове шя Бiльше 70% - державне фшансування за формулою, у якш ураховуеться не тшьки кшьюсть студентiв, але й число випускниюв; це також залежить вщ групи, на яку спрямована певна програма навчання (юнуе шiсть таких груп). За рахунок плати за навчання на заочному вщдшенш та курсах пщвищення квалiфiкацii В державних ВНЗ очне навчання безкоштовне, але кшьюсть мюць обмежена. Заочне навчання повнiстю платне, але кiлькiсть студенпв необмежена. Державш стипендii i гранти, субсидii на житло, харчування.
США Федеральний бюджет - 22%; бюджет штату - 36%; мюцевий бюджет - 4%. У приватних ушверситетах значно вище частка вщ плати за навчання й нижче - вщ федерально! влади й влади штату. В шшому джерела розподшяються подiбним образом. Плата за навчання -19%; приватнi гранти, субсидп й контракти - 4%; стороннi джерела фшансування, не пов'язаш з основною дiяльнiстю вузiв (доходи вiд капiталовкладень i т.д.) - 1%; комерцiйна дiяльнiсть i послуги - 11%; iншi джерела - 3%. Безплатне навчання вiдсутне. Державш та недержавш стипендii та гранти на навчання.
Японiя Повнютю державне фiнансування ВНЗ ключових державних напрямiв (оборона, полiцiя i тл.). Часткове державне фiнансування iнших державних (до 60% кош^в) та приватних (до 15%) ВНЗ. Сплата за навчання, передача технологiй та впровадження наукових розробок. Безплатне навчання в державних ВНЗ iз 100% державним фшансування м. Стипендп, гранти
Китай Фшансування за рахунок центрального та мюцевих бюдже^в Введення плати за навчання, цшьових програм фiнансування ВНЗ Студенти за держзамовлен ням сплачують 2025% вщ собiвартостi навчання, т^ що прийнятi понад замовлення -50-80% Система соцiальноi пiдтримки
Джерело: складено автором.
Фiнансування вищих навчальних закладiв виходячи з 1'х можливостей до пiдготовки фахiвцiв та прогнозних показниюв розвитку е бшьш перспективним в цьому напрямку. Це обумовлено тим, що попит серед абiтурiентiв щодо напрямiв пiдготовки формуеться тенденщями розвитку ринку працi. Тобто, т спецiальностi, що е найбшьш затребуваними в економiцi i е найбшьш популярними серед абiтурiентiв.
Проте, в тдготовщ кадрiв, необхiдних з точки зору держави, доцшьно звернути додаткову увагу на систему фшансування вищо'1 освiти в Японп, де таю кадри готуються виключно за рахунок держбюджету (аналогiчно «держзамовленню»), а вс iншi напрями пiдготовки частково дотуються у вiдповiдностi до тенденцш ринку працi та розвитку нащонально'1 економiки.
Висновки. Необхiдним на сучасному етат е видiлення та фшансування з державного бюджету тдготовки фахiвцiв необхiдних для функцiонування нащонально'1 економши спецiальностей. Водночас необхiдно надати бшьше самостiйностi унiверситетам щодо пiдготовки фахiвцiв за напрямами, найбiльш популярними серед абiтурiентiв та роботодавцiв.
Список використано¥ л1тератури
1. Постанова Кабiнету Мтс^в Украши «Про затвердження порядку формування державного замовлення на тдготовку фахiвцiв, наукових, науково-педагогiчних та робiтничих кадрiв, пiдвищення квалiфiкацii та перепiдготовку кадрiв» № 306 вiд 15 кв^ня 2013 р.
2. Расспоряжение Правительства российской Федерации о Государственной программе Российской Федерации «Развитие образования» на 2013-2020 годы № 792-р от 15 мая 2013 г.
3. Постановление совета министров республики Беларусь «О некоторых вопросах формирования заказа на подготовку кадров»^ 972 от 19 июля 2011г.
4. Рейтинг краш, привабливих для отримання вищо'1 осв^и. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.depo.ua/mMast-i-socium/socialka/top-25-luchshih-stran-dlja-poluchenij a-vysshego-obrazovanij a.htm
5. Лукичев Г.А., Филиппов В.М. Системы финансирования высшего образования в зарубежных странах. - М.: РУДН, 2008. - 194 с.
6. Higher education in Great Britain. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.educationuk.org/global/sub/higher-education
7. Education at a Glance 2013. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd.org/edu/eag2013%20(eng)--FINAL%2020%20June%202013 .pdf
8.Internationalization of Higher Education. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.bmbf.de/pub/intemationalization_of_higher_education_2010.pdf
9. The educational system in Germany. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hanse-parlament.org/images/images/pdf/es_germany.pdf
Стаття надшшла до редакцп 13.11.2014.
M. Avksientiev
THE SURVEY AND COMPARISON OF SYSTEMS OF UNIVERSITY'S
FINANCING
One of the most important issues of modern society, which is on its way to "knowledge economy", is quality of expert preparation in Universities. In post-Soviet countries such as Ukraine, Russian Federation and Belorussia higher education is still depend much on the state financing, such called "governmental order". Such situation is damaging educational sphere a lot, thus we are to compare changes that had taken place in 23 years of independence, and state which country succeeded most in diversifying higher education financial sources.
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: ЕКОНОМ1КА, 2014, ВИП. 8_
Moreover in order to terminate development gap between countries author adds to the survey data form such countries as GB, Canada, USA, Germany and other. The survey conducts that state financing of higher education is needed social function that allows people to get access to free higher education. Although, government expenditures are to be based on forecast of economy development in order not to fulfill the unreasonable social demand on popular specialties.
To provide the abovementioned affectivity in many countries there are special agencies that calculates forecast need on labor market. Although, as the survey showed, the main advantage of so called "developed countries" is multichannel offinancing sources. In Canada, US and others wide network of personal educational grants. In Great Britain block-grants are the main tool of governmental high educational financing.
Thus, as we can see form the survey, while governmental financing still plays important role for the universities of all examined countries the main tendency of the modern educational philosophy is budget multichannel, that is to increase efficiency of social spending's on education.
Kay words: procurement specialists training, public funding of higher educatin, accessible higher education, free higher education, financial support for students
УДК 332.14
I. А. Василенко, А. А. Годлевська
СТАЛИЙ РОЗВИТОК РЕГ1ОНУ В УМОВАХ СОЦ1АЛЬНО ОР1СНТОВАНО1 ЕКОНОМ1КИ
np0aHani30eaH0 суттсть дефтщй «регюн», «сталий розвиток регюну» в умовах сощально орiентовано'i економти, враховуючи стал^ть системи. Обхрунтовано те, що ознакою територiального розвитку е соцiально-економiчна орieнтацiя, тобто ощнка вектора i кшьк1сних параметрiв регюнальних ситуацт, насамперед по тому, як вони впливають на рiвень i яюсть життя населення. Уточнено склад функцт регюну як соцiально-економiчноi системи. Запропоновано поняття «регюн» та дано комплексне визначення поняття «сталий розвиток». Визначено специфту ^wm^i регiонально'i соцiально-економiчноi системи, яка залежить не ттьки вiд зовмшмх чиннишв, а й внутршшх, що характеризують економiчнi, сощальт та екологiчнi аспекти регюнального розвитку.
Ключов1 слова: регюн, сталий розвиток, соцiально-економiчний розвиток, функцИ регюну.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток Укра!ни, його стан та тенденцп, ощнка спроможносп регюшв не можливий без урахування необхщносп сталого розвитку кра!ни. В цьому питанш надзвичайно важливий саме регюнальний рiвень, на якому виршуються питання вщтворення продуктивних сил, реалiзуються проекти сощально-економiчного розвитку, задовольняються ключовi сощальш потреби населення, а показники розвитку регюнально! економши е ^m^ieM визначення рiвня економiчного розвитку держави в цшому. Тому обгрунтування поняття сталий розвиток регюну, визначення напрямiв сталого та соцiально-економiчного розвитку регюну, а також виявлення !х функцюнальних особливостей визначають актуальнють питання.
Анал1з останшх дослщжень i результат1в. Питаннями сощально направленого розвитку регюну в умовах стало! орieнтащi займалися таю вчеш, як А.Гальчинський, Ю.Гладкий, В.Геиц, А.Стфанов, Д.Стеченко, А.Чистобаев та ш., однак питання залишаеться не виршеним.
