CC BY
13
11. Aristovnik, A., Obadic, A., 2014. Measuring relative efficiency of secondary education in selected EU and OECD countries: The case of Slovenia and Croatia. Technological and Economic Development of Economy, 20(3), 419-433.
12. Clements, B., 2002. How efficient is education spending in Europe? European Review of Economics and Finance, 1, 3-26.
13. EC - European Commission, (2006), Efficiency and Equity in European Education and Training Systems, C0M(2006) 481 final.
14. Funding for universities and colleges for 2014-15 to 2016-17: Board decisions. Available at: http://www.hefce.ac.uk/pubs/year/2016/CL,032016/
15. Grant letter from the Secretary of State to HEFCE. Available at: http://www.hefce,ac,uk/funding/govletter
16. Guide to funding 2016-17. How HEFCE allocates its funds. May 2016 / 07. HEFCE 2016. Available at: www.hefce.ac.uk.
17. Harmon, C.P., 2003. The returns to education: Microeconomics. Journal of economic surveys. 17(2), P. 115-155.
18. HEFCE website. Available at: http://www.hefce.ac.uk/
19. HESA funding and monitoring data 2015-16: web facility. HESA data for the2017-18student premium(SP) allocations: technical document. Available at: http://www.hefce.ac.uk/pubs/year/2016/201610/
20. Higher Education Governance in Europe. Policies, structures, funding and academic staff. Eurydice, 2008. DOI 10.2766/29900
21. Higher education in England 2015. Key facts. July 2015, 2015/15. HEFCE 2015. Available at: www.hefce.ac.uk
22. Huzvár, M., Rigová, Z., 2016. Efficiency of Education Expenditure in OECD Countries. Applications of Mathematics and Statistics in Economics 2016. Conference Proceedings. ISSN 2453-9902, 152-162.
23. Key topics in education. 1999. Vol. 1: Financial support for students in higher education in Europe. Eurydice, Office for Official Publications of European Communities, Luxembourg, pp. 15 and 37.
24. National Sheets on Education Budgets in Europe 2015. Education, Audiovisual and Culture Executive Agency, 2015. doi:10.2797/72089
25. OECD.2016. Education at a Glance 2016: OECD Indicators, OECD Publishing, Paris. DOI: http://dx.doi.org/10.1787/eag-2016-en
26. Organisation for Economic Co-Operation and Development (OECD) (2005). Education at a Glance: OECD Indicators 2005. Paris: OECD.
27. Pruvot, E.B.,Claeys-Kulik, A.-L., Estermann, Th. 2015. Strategies for Efficient Funding of Universities in Europe. The European Higher Education Area. Springer International Publishing.
28. Pudto, P., Gavurová, B., 2012. Experimental learning in higher education, using simulation games as learning tool. SGEM 2012: 12th International Multidisciplinar/ Scientific GeoConference: conference proceedings. Vol. 3, 17-23 June, 2012, Albena, Bulgaria. - Sofia: STEF92 Technology Ltd., 2012, 1093-1100.
29. Pudto, P., Gavurová, B., 2013. Experimental teaching methods in higher education - practical application. SGEM 2013: 13th International Multidisciplinary Scientific Geoconference: Ecology, Economics, Education and Legislation, vol. 2: 16-22 June, 2013, Albena, Bulgaria. - Albena: STEF92 Technology Ltd., 2013, 423-428.
30. White Paper on 'The Future of Higher Education. 2003.
31. https://www.gov.uk/government/news/preferred-candidate-for-chair-of-office-for-students-announced
32. http://www.rae.ac.uk/aboutus/
33. http://www.ref.ac.uk/about/
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 5(194): 66-71
УДК 368.01
JEL classification: G22
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/10
А. Шолойко, канд. екон. наук, ст. наук. сшвроб., доц.
КиТвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
СВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ Д1ЯЛЬНОСТ1 НЕСТРАХОВИХ ПОСЕРЕДНИК1В В УКРА1Н1
Виокремлено вузьке та широке розумння дiяльностi нестрахових посередниюв. Розкрито змст дiяльностi нестраховых посередниюв, враховуючи подл на основну та додаткову дiяльнiсть. Представлено порiвняння страхового i нестрахового посередника на основi законодавства €С. Визначено европейський вектор розвитку дiяльностi нестрахових посередниюв в Укран, що в першу чергу полягае в необхiдностi запровадження регулювання /х додатковоi дiяльностi, яка пов'язана з реалiзацiею страхових послуг. Охарактеризовано ствпрацю страхових компанш 1'з нест-раховими посередниками в кра/нах €С та УкраШ.
Ключовi слова: нестраховi посередники, банки, страховi посередники, канали продажу страхових послуг.
Вступ. Нестраховi посередники - це важливi суб'ек-ти шфраструктури страхового ринку та в^фграють знач-ну роль у його розвитку. Однак бтьшють дослщжень вп"чизняних i зарубiжних учених переважно сконцент-рован саме на дiяльностi страхових посереднигав. Про-те досвщ европейських кра'ш свщчить, що нестраховi посередники виступають не менш важливим каналом продажу страхових послуг. До того ж, з огляду на те, що реалiзацiя страхових послуг не е основним видом дiя-льносл нестрахових посереднигав, то звщси виплива-ють можливост ствпрац мiж ними i учасниками страхових вщносин ще й за Ышими напрямками. Це в свою чергу вказуе i на наявнють специфки законодавчого регулювання 'х дiяльностi. В УкраТы ж на рiзних рiвнях не вс аспекти дiяльностi нестрахових посереднигав враховано належним чином, що вимагае запозичення позитивно'' практики краТ'н СС.
Тому мета статт полягае у визначенн европейсько-го вектору розвитку дiяльностi нестрахових посереднигав в УкраТ'нк
Завдання роботи спрямован на: - розкриття змюту дiяльностi нестрахових посереднигав;
- визначення европейського вектору розвитку дiя-льност нестрахових посереднигав в УкраТш на основi узагальнення вп"чизняноТ та европейськоТ практики ТТ регулювання i здмснення.
Об'ект дослщження: дiяльнiсть нестрахових посереднигав в УкраТш.
Предмет дослщження: теоретичн та прикладн аспекти дiяльностi нестрахових посереднигав.
Огляд лггератури. Слщ вщзначити, що в зарубiж-них публка^ях майже не зуст^чаеться поняття "нест-раховi посередники". Це пояснюеться тим, що в Директивах GC, присвячених посередництву на страховому ринку використовуеться Ыша термЫолопя. Так, стара Директива 2002/92/GC "Про посередництво у страху-ваннГ розрiзняе зв'язаних, яга е страховими посередниками, i не зв'язаних посереднигав, яга е нестраховими. Не зв'язан посередники займаються посередництвом у страхуванш у якостi додатковоТ дiяльностi, що не регу-люеться положеннями вказаноТ Директиви, за дотри-мання певних вимог [1].
Тодi як нова Директива (GC) 2016/97 "Про реалiза-цiю страхових продуктiв" вже оперуе поняттям "допомь жний страховий посередник (ancillary insurance
© Шолойко А., 2017
intermediary)", тобто "посередник, додатковим видом дiяльностi якого е реалiзацiя страхових продуктiв озна-чае будь-яку фiзичну або юридичну особу, окрiм креди-тноТ установи або ЫвестицмноТ компанií згiдно з визна-ченням у пунктах (1) i (2) Статт 4(1) Постанови (СС) № 575/2013 Свропейського парламенту та Ради, яка за винагороду розпочинае або проваджуе дiяльнiсть з реа-лiзацiТ страхових продукпв, що не е ТТ основною дiяльнiс-тю, за умови вщповщност зазначеним нижче вимогам:
(a) основним видом професмноТ дiяльностi такоТ фь зичноТ або юридичноТ особи не е реалiзацiя страхових продукпв;
(b) фiзична або юридична особа реалiзуе лише певнi страховi продукти, що е доповненням до товару або послуги;
(c) страховi продукти, про яга йдеться, не покрива-ють ризики вiдповiдальностi або ризики страхування життя, якщо таке покриття не е доповненням до товарiв або послуг, надання яких таким посередником е його основним видом професмноТ дiяльностi [2].
Директива (СС) 2016/97 не регулюе дiяльнiсть таких посередникiв, якщо "... премiя не перевищуе певну суму, а ризики, що покриваються, обмеженк ... Проте для забезпечення того, щоб належний рiвень захисту прав споживачiв завжди був складовою дiяльностi з продажу страхових продуктiв, страхова компашя або страховий посередник, який реалiзуе страховi продукти iз залу-ченням звiльнених вiд виконання вимог ... посередни-кiв, додатковим видом дiяльностi яких е реалiзацiя страхових продукпв, повинен забезпечити виконання певних базових вимог, зокрема, повщомлення щенти-фiкацiйних даних про таких посереднигав та iнформацiТ про порядок заявлення претензм, а також урахування вимог i потреб кгмента" [2].
Вп"чизняне ж законодавство, включаючи як чинний Закон УкраТни "Про страхування", так i Проект Закону [3; 4], який розроблений з метою наближення втизня-ного законодавства до положень Директив СС у рамках Угоди про асо^а^ю мiж УкраТною, з однiеТ сторо-ни, та Свропейським Союзом, Свропейським ствтова-риством з атомноТ енерги i Тхнiми державами-членами, з шшоТ сторони, згадуе лише про страхових посеред-никiв, а саме: страхових аген^в i страхових або пере-страхових брокерiв. Однак з метою захисту прав спо-живачiв страхових послуг, яга купують страховi продукти через автосалони, туристичн агентства тощо, вважаемо, що вищезазначений Проект Закону повинен бути доповнений певними обмеженнями для таких нестрахових посереднигав.
У вп"чизнянм лiтературi найчастiше зустрiчаеться поняття "нестраховi посередники". Так, Панченко О.1. та Сорока А.В. визначають Тх як таких, що "... забезпечу-ють реалiзацiю механiзму страхового захисту та нада-ють консультацiйнi, Ыформацмш, рекламнi, кредитно-банкiвськi, аудиторськi, нотарiальнi та iншi послуги суб'ектам страхових вщносин" [5].
Павлов В.1., Павлов К.В., Свердлюк 1.В. дещо роз-ширили дане бачення, зазначаючи, що "... в Ыфрастру-ктурi страхового ринку працюють нестраховi посеред-
ники, яга здмснюють консультацiйнi, iнформацiйнi, рекламы, кредитно-бангавсьга, фiнансовi, аудиторськi, но-тарiальнi, бiржовi та iншi послуги" [6, с. 18].
ТакоТ ж думки притримуеться Резшкова В.В., пщкре-слюючи, що "нестраховi посередники виконують роботу Ыших напрямкiв, надають консультацмы, iнформацiйнi, кредитно-банкiвськi, бiржовi та ^i послуги" [7, с. 23].
Отже, якщо одн i тi ж нестраховi посередники, на-приклад, банки в Директивах СС розглядаються з точки зору провадження ними неосновноТ дiяльностi, що повязана з виконанням функцп каналу продажу страхових послуг, то вп"чизняш вчен розглядають Тх як тага, що здмснюють безпосередньо свою основну дiяльнiсть, обслуговуючи при цьому суб'ектiв страхування, яга е споживачами Тхых продуктiв.
На противагу позицп окресленоТ групи вп"чизняних вчених Пiкус Р.В. та Олшник Г.1. [8], а також Чанг П., Пенг Дж. i Фан Ч. [9] таких нестрахових посереднигав як бан-кiвськi установи бтьше розглядають як канал продажу страхових послуг, що називаеться банкострахуванням.
Таким чином, у зарубiжних i в^чизняних джерелах сформувалося вузьке (продаж страхових послуг як до-даткова дiяльнiсть) та широке (спiвпраця i в межах ос-новноТ дiяльностi) розумЫня сутностi дiяльностi нестрахових посереднигав, однак при цьому змют дiяльностi вказаних суб'ектiв iнфраструктури страхового ринку не розкриваеться з точки зору використання суб'ектами страхових вщносин аутсорсингу, що дало б змогу уза-гальнити та розмежувати рiзнi пщходи до розумшня зазначеного поняття.
Методолопя дослiдження. В данм роботi для роз-криття змiсту дiяльностi нестрахових посередникiв ви-користовуеться метод аналiзу, за допомогою якого роз-глядаеться основна i додаткова дiяльнiсть нестрахових посередникiв, а по™ для формулювання визначення застосовуеться метод синтезу, який поеднуе одержат результати дослщження.
Для визначення европейського вектору розвитку дь яльностi нестрахових посереднигав в УкраТш викорис-товуеться метод ствставлення вiтчизняного та европейського законодавства, на основi чого також встано-влюються вiдмiннi та подiбнi риси мiж страховими i нес-траховими посередниками.
Метод узагальнення використовуеться для характеристики тенденцм дiяльностi нестрахових посередникiв в краТнах СС i в УкраТнi. При цьому використовуються офщмш данi таких оргаызацш як: Нацiональна комiсiя, що здшснюе державне регулювання у сферi ринкiв фi-нансових послуг (НацкомфЫпослуг), Свропейська фе-дерацiя страхування та перестрахування (European insurance and reinsurance federation, Insurance Europe), фшансового порталу "МЫфЫ", Ощадбанку, Аудиторсь-коТ Палати УкраТни (АПУ).
Основы результати. Попередш дослщження [10, с. 23] показали, що останшм часом страховики переда-ють на аутсорсинг як неосновн, так i основнi бiзнес-процеси, включаючи бiзнес-процес продажу страхових послуг. При цьому нестраховi посередники виступають як аутсорсери (рис. 1).
Передача на аутсорсинг:
Рис. 1. Змют дiяльностi нестрахових nосередникiв
Джерело: розроблено автором.
З рис. 1 можна зробити висновок, що змют дiяльностi нестрахових посередниш полягае у взаeмодií з суб'ек-тами страхових вщносин як в рамках основно''' дiяльностi, так i додатково''' (продаж страхових послуг), як через аутсорсинг, якщо це тривала ствпраця, так i без викори-стання аутсорсингу, якщо це разове надання послуг або його застосування ускладнене. Дане визначення розкри-вае значення нестрахових посередниш як аутсорсерiв не лише з точки зору 'х додатково'' дiяльностi, а й основной що зумовлюе i особливост регулювання.
Так, якщо - це основна дiяльнiсть банкiв чи турис-тичних агентств, то вона буде регулюватися профть-ними Законами Укра'ни "Про банки i банкiвську дiяль-нють" [11] та "Про туризм" [12] вщповщно. Разом iз тим, якщо вказан установи здiйснюють додаткову дiяль-нiсть, що пов'язана з реалiзацiею страхових послуг, то вже слщ звертати увагу на положення страхового зако-нодавства. В Укра'ш вiдсутнi строгi обмеження до дiя-льностi нестрахових посередникiв, що виступають каналами продажу страхових послуг, тодi як в Сс встано-вленi такi обмеження:
"(а) страхування е доповненням до товарiв або послуг, що надаються постачальником, якщо таке страху-вання покривае:
0) ризик поломки, втрати або пошкодження товару або невикористання послуги, що надаеться постачальником; або
(ii) ризик пошкодження або втрати багажу або ^i ризики, пов'язан з подорожжю, замовленою цим постачальником;
(b) сума премií, що сплачуеться за страховий продукт, не перевищуе 600 евро, i вона розраховуеться на пропорцмшй основi щорiчно;
(c) як вщхилення вiд положень пщпункту (b), якщо страхування е доповненням до послуг, зазначених у пiдпунктi (а), i тривалiсть цих послуг дорiвнюе або е меншою, нiж три мюящ сума премií, що сплачуеться на одну особу, не перевищуе 200 евро" [2].
При виходi за встановлен обмеження додаткова дь яльнють нестрахових посередникiв вже пiдпадае пщ дiю Директиви (СС) 2016/97 "Про реалiзацiю страхових продукпв". Разом iз тим, вказана Директива не регулюе дiяльнiсть таких нестрахових посередникiв, "... як пода-тковi експерти, бухгалтери або юристи, якi надають консультацп щодо страхового покриття принагiдно пщ час провадження такоí iншоí професмно!' дiяльностi ... за умови, що мета тако' дiяльностi не полягае у наданн допомоги клiенту укласти або виконати договiр страхування або перестрахування" [2].
На основi вищевикладеного матерiалу можна узага-льнити основы вщмЫносп мiж страховими i нестрахо-вими посередниками (табл. 1).
Таблиця 1. Порiвняння страхового i нестрахового посередника
Порiвняльна ознака Страховий посередник Нестраховий посередник
Визначення Посередник, основним видом д1яльност1 якого е реал1зац1я страхових продуклв Посередник, для якого реал1зац1я страхових продуклв е додатковим видом д1яльност1
Регулювання Д1яльн1сть регулюеться Директивою (6С) 2016/97 За дотримання певних обмежень д1яльнють не регулюеться Директивою (еС) 2016/97
Варiанти реестрацп дiяльностi Страхов!, перестрахувальн1 посередники та посередники, додатковим видом д1яльност1 яких е реал1зац1я страхових продукт1в: - мають бути зареестроваж в компетентному орган! кражи 'х реестрацп; - можуть бути зареестрован1 страховою або перестрахувальною компаыею, страховим або перестраху-вальним посередником або об'еднанням страхових або перестрахувальних посередник1в або страхових або перестрахувальних посередник1в, п1д наглядом компетентного органу; - можуть д1яти пщ порукою страхово' або перестрахувально' компанп або 1ншого посередника
Джерело: складено автором на основi [2].
Вiдповiдно до iнформацií в табл. 1 можна узагаль-нити, що европейським вектором здiйснення дiяльностi нестрахових посередникiв в Украíнi перш за все мае стати запровадження певних обмежень щодо реалiзацií ними страхових продукпв i встановлення вимог до ре-
Джерело: складено автором на основ! [13].
За даними табл. 2 можна зробити висновок, що ре-алiзацiя страхових послуг зi страхування життя через таких нестрахових посередникв як банки, е досить по-ширеною в багатьох кражах СС (Мальта, Португалiя, lталiя, Францiя, lспанiя та iншi). Це може бути пояснено
Джерело: складено автором на основ! [13].
З табл. 3 видно, що в кражах СС у переважшй бь льшост випадгав реалiзацiя страхових послуг зi страхування iншого, ыж страхування життя за допомогою бан-кiв знаходиться в межах 10%, тодi як в окремих кражах такий канал продажу взагалi вщсутшй (Мальта, lталiя, Хорватiя, Словенiя, Болгарiя та iн.), що пояснюеться об'ективною необхiднiстю роботи саме професiйних
естрацп тако''' 'х додатково''' дiяльностi. У зв'язку з тим, що ниш в Укра'ш таких вимог не юнуе, вщсутня i статис-тична жформа^я щодо структури продажу страхових послуг за каналами реалiзацií. Тодi як для краж СС така статистика е (табл. 2).
необхщнютю страхування життя позичальника у зв'язку з одержанням кредиту. Разом iз тим, роль даного нестрахового посередника в реалiзацií страхових послуг зi страхування жшого, нiж страхування життя в кражах СС помпжо зменшуеться (табл. 3).
страхових посереднигав в напрямку ризикового страхування специфiчних об'ектiв.
В Украíнi банкострахування також розвиваеться, чому безпосередньо сприяе i велика ктьгавсть банкiв та страхових компашй особливо до перюду полiтичноí та економiчноí кризи 2014-2015 рр. (табл. 4).
PiK Банки Страховi компанм
2007 175 446
2008 184 469
2009 182 450
2010 176 456
2011 176 442
2012 176 414
2013 180 407
2014 163 382
2015 117 361
2016 96 310
Таблиця 2. Канали продажу страхових послуг 3i страхування життя в кражах СС у 2016 р., %
Кратна Прямi nродажi Страховi агенти Страховi брокери Банкострахування Iншi канали продажу
Мальта - 11,11 - 88,89 -
Португалiя - 20 - 80 -
lталiя 10 10 - 80 -
Франтя 20 10 10 60 -
1спаыя 10 20 10 60 -
Гре^я 9,09 54,55 36,36 -
Хорвата 40 30 - 30 -
Ымеччина - 50 30 20 -
Швецiя 20 - 30 10 40
Словенiя - 88,89 - 11,11 -
Болгарiя 20 60 20 - -
lрландiя 83,33 16,67 - - -
Нiдерланди 40 - - - 60
Словаччина 40 60 - - -
Великобританiя 20 20 60 - -
Таблиця 3. Канали продажу страхових послуг 3i страхування шшого, шж страхування життя в кражах СС у 2016 р., %
Кратна Прямi nродажi Страховi агенти Страховi брокери Банкострахування lншi канали продажу
Мальта 36,36 36,36 27,27 - -
Португалiя 9,09 54,55 18,18 18,18 -
lталiя 10 80 10 - -
Франтя 33,33 33,33 22,22 11,11 -
1спажя 22,22 33,33 22,22 11,11 11,11
Бельпя 20 10 60 10 -
Хорвата 70 20 - - 10
Ымеччина 9,09 54,55 27,27 9,09 -
Словеыя 30 60 10 - -
Болгарiя 20 30 50 - -
Фiнляндiя 50 40 - 10 -
Нщерланди 20 - - - 80
Словаччина 20 80 - - -
Великобритаыя 30 - 50 10 10
Таблиця 4. Динамка кшькосп банмв i страхових компанш в УкраTнi протягом 2007-2016 рр., %
Джерело: складено автором на 0CH0Bi [14; 15].
Данi табл. 4 свщчать про спадну тенденцiю в галько-стi банкiв i страхових компанш в Украíнi протягом останнiх рогав, що свiдчить про нестабiльнiсть як в бан-кiвському, так i в страховому секторах фiнансового ринку. Врахування цього чинника з боку бангав проявляеть-ся на рiвнi встановлення вимог до страхових компашй i договорiв страхування, виконавши яга, банки погоджу-ються, наприклад, пiд час кредитування клiентiв пропо-нувати |'м страховi продукти, пов'язан зi страхуванням предмета застави. Так, до акредитованих Ощадбанком
страхових компашй належать АХА страхування, Ушка, ПЗУ Укра'на та ^i [16]. Тобто в Укра'ш спостер^аеть-ся ситуация, коли не страховi компанп рееструють установи, якi реалiзують страховi послуги, що не е ïx основною дiяльнiстю, а навпаки, наприклад, банки створюють реестри акредитованих ними страхових компашй, стра-xовi послуги яких вони пропонують.
Що ж до ствпрац страхових компашй i3 нестраховими посередниками, якi не реалiзують страxовi послуги, то слщ видiлити суб'ектiв аудиторсько''' дiяльностi (табл. 5).
Таблиця 5. Динамка aoxoaîb i кiлькостi cy6'eKTÎB аудиторсько! дiяльностi в YKpaïHÎ протягом 2008-2015 рр.
PiK Кшьмсть суб'еклв аудиторсько! дiяльноcтi Середнш дохщ на одного суб'екта аудиторсько! дiяльностi без ПДВ, тис. грн.
2008 2304 483,7
2009 2365 562,0
2010 2254 594,1
2011 1 862 702,2
2012 1 672 787,3
2013 1 488 905,4
2014 1 326 1 015,6
2015 1 107 1 644,5
Джерело: складено автором на основ! [17].
З даних табл. 5 помина спадна динамiка i щодо га-лькостi суб'ектiв аудиторсько''' дiяльностi, що пояснюе зростання доходу на одного такого суб'екта, який може приймати на аутсорсинг ведення бухгалтерського обль ку, пщготовку фiнансовоí зв^ност тощо. Однак в Реес-трi аудиторських фiрм та аудиторiв, яга можуть прово-дити аудиторськi перевiрки фiнансових установ в 2017 р. зафксовано лише 152 таких суб'екта [18], що вдвiчi менше, шж гальгасть дiючих страхових компанiй на га-нець I кварталу 2017 р. [15].
Проведене дослщження пщтверджуе вагоме зна-чення дiяльностi нестрахових посереднигав в Украíнi, що не пов'язана безпосередньо зi страховою дiяльнiс-тю, однак без яко' належний розвиток останньо' був би неможливим.
Висновки. Огляд зарубiжних i втизняних джерел дав змогу виокремити вузьке (продаж страхових послуг як додаткова дiяльнiсть) та широке (ствпраця i в межах основно' дiяльностi) розумЫня сутностi дiяльностi нестрахових посереднигав. Тобто змют дiяльностi нестрахових посереднигав полягае у взаемодп з суб'ектами страхових вщносин як в рамках основно' дiяльностi, так i додатково' (продаж страхових послуг), як через аутсорсинг, якщо це тривала ствпраця, так i без використання аутсорсингу, якщо це разове надання послуг або його застосування ускладнене.
На основi вивчення положень законодавства кра'н СС та порiвняння страхового i нестрахового посередни-ка узагальнено, що европейським вектором здмснення дiяльностi нестрахових посередникiв в Укра'ш перш за все мае стати запровадження певних обмежень щодо реалiзацií ними страхових продукпв i встановлення вимог до реестрацií тако' 'х додатково' дiяльностi з метою захисту прав споживачiв.
Характеристика ствпрац страхових компанiй з такими нестраховими посередниками в Укра'ш як банки уможливила виявлення того, факту, що не страховi компанп рееструють банкiвськi установи, що реалiзують страховi послуги, а навпаки банки створюють реестри акредитованих ними страхових компашй, страховi послуги яких вони продаватимуть, що суперечить практик кра'н СС, коли нестраховi посерединки, додатковим видом дiяльностi яких е реалiзацiя страхових послуг, можуть бути зареестроваш страховою компанiею.
Дискусiя. Дiяльнiсть нестрахових посередникiв у працях вп"чизняних вчених бiльшою мiрою розгляда-еться з точки зору ствпрац страхових компашй i банкiв у межах концепцп бакострахування. Директива СС, що присвячена страховим посередникам, для цтей захисту споживачiв страхових послуг також розглядае банки як канал продажу таких послуг, що цтком закономiрно. Однак не лише банки вщносяться до нестрахових посереднигав, а тому в контекст каналiв реалiзацiТ страхових послуг до перспективних напрямiв дослiдження в дашй сферi можна вiднести вивчення дiяльностi й н ших нестрахових посереднигав, а саме: автосалони, туристичш агентства, СТО тощо. При цьому не менш важливим е дослiдження дiяльностi таких нестрахових посередникiв як: аудиторсьга, юридичнi, охороннi, IТ-компанiТ та ^i установи, що не виступають каналами продажу страхових послуг.
Список використаних джерел
1. Про посередництво у страхуванш: Директива 2002/92/СС Свро-пейського парламенту та Ради СС вщ 9.12.2002 [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_a80
2. Про реал1зац1ю страхових продукт1в: Директива (СС) 2016/97 Св-ропейського Парламенту та Ради вщ 20.01.2016 [Електронний ресурс] // Нацюнальна ком1с1я, що здшснюе державне регулювання у сфер1 ринюв ф1нансових послуг: [сайт]. - Режим доступу: https://nfp.gov.ua/files/ sektor/Директива_2016_97_страхове%20посередництво.doc
3. Про страхування: Закон УкраТни вщ 07.03.1996 № 85/96-ВР [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80.
4. Про страхування: проект Закон УкраТни вщ 06.02.2015 № 1797-1 [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=1797-1&skl=9
5. Панченко О.1. Ринок страхових посередниюв в умовах макроеко-ном1чноТ нестаб1льност1 / Панченко О.1., Сорока А.В. // Проблеми i перс-пективи економiки та управлЫня. - 2015. - № 3 (3). - С. 265-272.
6. Конспект лекцм з дисциплЫи "Страховий менеджмент" для студентiв спецiальностi 8.03050801 "Фианси i кредит" для вах форм навчання / Павлов В.1., Павлов К.В., Свердлюк 1.В. - Рiвне: НУВГП, 2014. - 102 с.
7. Резшкова В.В. Теоретичш проблеми регулювання посередництва у сферi господарювання УкраТни: автореф. дис. к-та екон. наук: 08.00.08 / В.В. Резшкова; КиТв. нац. ун-т iм. Т. Шевченка. - К., 2011. - 30 с.
8. Пкус Р.В. Взаемодiя страхових компанш i банюв на ринку фшан-сових послуг УкраТни: [монографiя] / ^кус Р.В., Олiйник Г.1. - К. : Комп-ринт, 2015. - 186 с.
9. Chang P. A comparison of bancassurance and traditional insurer sales channels / Chang P., Peng J., Fan, C. // The Geneva Papers on Risk and Insurance - Issues and Practice. - 2011. - № 36 (1). - Pp. 76 - 93. doi:10.1057/gpp.2010.34
10. Шолойко А.С. Особливост розвитку аутсорсингу у сферi страхування / А.С. Шолойко // Вюник Одеського национального ушверситету. Економка. - 2015. - Т. 20. - Випуск 4. - c. 246-248
11. Про банки i банювську дiяльнiсть: Закон УкраТни вщ 07.12.2000 № 2121-III [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
12. Про туризм: Закон УкраТни вщ 15.09.1995 № 324/95-ВР [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр
13. Insurance-distribution [Електронний ресурс] // Insurance Europe: [сайт]. - Режим доступу: https://www.insuranceeurope.eu/insurance-distribution
14. Количество банков в Украине [Електронний ресурс] // Финансовый портал Минфин: [сайт]. - Режим доступу: http://index.minfin.com.ua/bank/stat/count.php
15. 1нформа^я про стан i розвиток страхового ринку УкраТни [Електронний ресурс] // Нацюнальна комЫя, що здмснюе державне регулю-вання у сферi ринюв фЫансових послуг: [сайт]. - Режим доступу : https://nfp.gov.ua/content/informaciya-pro-stan-i-rozvitok.html.
16. Перелк акредитованих страхових компанш [Електронний ресурс] // Ощадбанк: [сайт]. - Режим доступу: https://oschadbank.ua/ua/ partnery/
17. Звгги АПУ до Кабшету Мшкг^в УкраТни [Електронний ресурс] // Аудиторська палата УкраТни: [сайт]. - Режим доступу: http://apu.com.ua/zvit-do-kmu
18. Iншi реестри та перелки [Електронний ресурс] // Нацкомфшпо-слуг: [сайт]. - Режим доступу: https://nfp.gov.ua/content/inshi-reestri-ta-pereliki.html
Надшшла до редколегп 29.06.17 Date of editorial approval 14.08.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
А. Шолойко, канд. экон. наук, ст. научн. сотруд., доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ЕВРОПЕЙСКИЙ ВЕКТОР РАЗВИТИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НЕСТРАХОВЫХ ПОСРЕДНИКОВ В УКРАИНЕ
Выделено узкое и широкое понимание деятельности нестраховых посредников. Раскрыто содержание деятельности нестраховых посредников, учитывая разделение на основную и дополнительную деятельность. Представлено сравнение страхового и нестрахового посредника на основе законодательства ЕС. Определен европейский вектор развития деятельности нестраховых посредников в Украине, что в первую очередь заключается в необходимости введения регулирования их дополнительной деятельности, связанной с реализацией страховых услуг. Охарактеризовано сотрудничество страховых компаний с нестраховыми посредниками в странах ЕС и Украине.
Ключевые слова: нестраховые посредники, банки, страховые посредники, каналы продаж страховых услуг.
A. Sholoiko, PhD in Economics, Senior Researcher, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
EUROPEAN VECTOR OF DEVELOPMENT OF NON-INSURANCE INTERMEDIARIES IN UKRAINE
Narrow and broad understanding of the activity of non-insurance intermediaries are suggested. The concept of the activity of non-insurance intermediaries is disclosed, taking into account the division into main and ancillary activity and their ability to be as outsourcers. A comparison of the insurance and non-insurance intermediaries on the basis of EU legislation is presented. European vector of development of non-insurance intermediaries in Ukraine is defined. It means necessity of implementation of regulation of their ancillary activity related to the distribution of insurance services. Insurance companies and non-insurance intermediaries cooperation in countries of the European Union and Ukraine is characterized.
Keywords: non-insurance intermediaries, banks, insurance intermediaries, insurance distribution channels.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. On insurance mediation. 2002. Directive (EU) 2002/92 of the European parliament and of the Council of 9 December 2002. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_a80
2. On insurance distribution (recast). 2016. Directive (EU) 2016/97 of the European parliament and of the Council of 20 January 2016. Available at: https://nfp.gov.ua/files/sektor/flMpeKrMBa_2016_97_CTpaxoBe%20nocepeflHM^"Bo.doc
3. The Verkhovna Rada of Ukraine. 1996. The Law of Ukraine "Pro strakhuvannia" 07.03.1996, No. 85/96-VR. Available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80
4. The Verkhovna Rada of Ukraine. 2016. The draft law of Ukraine "Pro strakhuvannia" 06.02.2015, No 1797-1. Available at: http://w1.c1 .rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=1797-1&skl=9
5. Panchenko, O.I. and Soroka, A.V., 2015. The market of insurance intermediaries in terms of macroeconomic instability, Problemi i perspektivi ekonomIki ta upravlInnya. 3 (3), pp. 265-272 (in Ukr.).
6. Pavlov, V.l., Pavlov, K.V. and Sverdlyuk, I.V., 2014. Konspekt lektsIy z distsiplini "Strahoviy menedzhment" dlya studentiv spetsialnosti 8.03050801 "FInansi i kredit' dlya vsih form navchannya [Summary of lectures on discipline "Insurance Management" for students of the specialty 8.03050801 "Finance and Credit" for all forms of education], NUVGP, Rivne, Ukraine (in Ukr.).
7. Reznikova, V.V., 2011. "Theoretical Problems of Mediation Regulation in the Sphere of Management in Ukraine", Doctor degree in Law. Thesis, Economic Law, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine (in Ukr.).
8. Pikus, R.V. and Oliinyk, H.I., 2015. Vzaiemodiia strakhovykh kompanii i bankiv na rynku finansovykh posluh Ukrainy [Insurance companies and banks interaction in the financial market of Ukraine], Komprynt, Kyiv, Ukraine (in Ukr.).
9. Chang, P., Peng, J. and Fan, C., 2011. A Comparison of Bancassurance and Traditional Insurer Sales Channels. The Geneva Papers on Risk and Insurance - Issues and Practice, 36(1), pp.76-93. doi:10.1057/gpp.2010.34
10. Sholoiko, A.S., 2015. Features of outsourcing in insurance, Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomika, 20 (4), pp. 246-248 (in Ukr.).
11. The Verkhovna Rada of Ukraine. 2000. The Law of Ukraine "Pro banky i bankivsku diialnist" 07.12.2000, No. 2121-III. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
12. The Verkhovna Rada of Ukraine. 1995. The Law of Ukraine "Pro turyzm" 15.09.1995, No 324/95-BP. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/324/95-Bp
13. Insurance Europe. 2017. "Insurance-distribution". Available at: https://www.insuranceeurope.eu/insurance-distribution
14. Minfin. 2017. "Number of banks in Ukraine". Available at: http://index.minfin.com.ua/bank/stat/count.php
15. National commission for the state regulation of financial services markets. 2017. "Information about the status and development of the insurance market of Ukraine". Available at: https://nfp.gov.ua/content/informaciya-pro-stan-i-rozvitok.html
16. Oshchadbank. 2017. "List of Accredited Insurance Companies". Available at: https://oschadbank.ua/ua/partnery
17. Audit Chamber of Ukraine. 2017. "Reports of the ACU to the Cabinet of Ministers of Ukraine". Available at: http://apu.com.ua/zvit-do-kmu
18. National commission for the state regulation of financial services markets. 2017. "Inshi reiestry ta pereliky". Available at: https://nfp.gov.ua/ content/inshi-reestri-ta-pereliki.html
