CC BY
19
ШЕшБЯЕМШ
1.1. КИЧКО,
д. е. н, зав'щувач кафедри управл1ння персоналом та економки прац Черыпвського национального технолопчного ун\верситету
Трансформащя соцiальниx фvнкцiй держави: фшансовий аспект
Статтю присвячено дослщженню теоретико-методолопчних, органзацйно-економ'чних та прикладних проблем реал1зацИ' соцальних функц'1й держави через мехаызми бюджетного ф1нан~ сування, страхування, залучення власних кошт1в установами соц1ально'1 сфери. Проанал1зован1 перспективи змн у д'тльност.i, ф1нансуванн1 установ соц1ально'1 сфери та регулятивних дй держа-ви при цьому.
Ключовi слова: соц\альн\ функцИ' держави, установи соц1ально'1 сфери, бюджетне ф1нансуван-ня, власн надходження соц\альних установ, страхування.
И.И. КИЧКО,
д.э. н, заведующий кафедрой управления персоналом и экономики труда Черниговского национального технологического университета
Трансформация социальных функций государства: финансовый аспект
Статья посвящена исследованию теоретико-методологических, организационно-экономических и прикладных проблем реализации социальных функций государства через механизмы бюджетного финансирования, страхования, привлечения собственных средств учреждениями социальной сферы. Проанализированы перспективы изменений в деятельности, финансировании учреждений социальной сферы и регулятивных действий государства при этом.
Ключевые слова: социальные функции государства, учреждения социальной сферы, бюджетное финансирование, собственные поступления социальных учреждений, страхования.
I. KICHKO,
Doctor of Science, Economics, head of Personnel Management and Labour Economics Department
Chernihiv National Technological University
Transformation of social functions of the state: financial aspect
The article is concerned with the theoretical and methodological researches, organizational, economical and applied problems of social functions of the State realization through the budget
finance mechanism, insurance, attraction of the owned capital by the social sector institutions. The perspectives of changes in the performance, financing of the social sector institutions and regulatory actions of the State were analyzed.
Keywords: social functions of the State, social sector institutions, budget finance, BnacH owned capital of the social institutions, insurance.
Постановка проблеми. Актуальнють дослг дження фЫансових аспек^в рeалiзацм державою со^альних функфй зумовлене тим, що УкраТна вступила в новий перюд, принципово вщмЫний вщ пeрiоду переходу до ринку. У зв'язку з цим ви-никае нeобхiднiсть уточнення функцiй та завдань держави в eкономiчнiй полiтицi, вибору бiльш дг евих мeханiзмiв регулювання eкономiчних про-цeсiв, як б дозволили забезпечити довгостроко-ве eкономiчнe зростання. До того ж актуальнють наукового дослщження проявляеться у необхщ-ностi узагальнення наявних теоретичних пщхо-дiв до виконання державою софальних функцiй. Пiдходити при цьому до визначення сутност со-^альних функцм держави потрiбно, виходячи з того, що будь-яка держава в буквальному розу-мiннi е со^альною, оскiльки складаеться на базi сусптьства, крiм того вона мае виконувати еко-номiчнi функцм, що дае можливiсть проводити ефективну соцiальну полiтику.
Анал'1з останшх досл'!джень i публжацш. Виконання державою со^альних функцiй, дивер-сифiкацiя джерел фiнансування при цьому е предметом дослiджeння таких вчених як А.С. Галь-чинський, В.М. Геець, Н.М. Деева, А.М. Колот, Е.М. Лiбанова, О.В. Макарова, В.В. Оыюенко, В.Г. Сарiогло, В.Б. ТропЫа та iнших.
Мета статл. У зв'язку iз зазначеним вище метою статтi е з'ясування eкономiчного змiсту соцiальних функцiй держави та диверсифка^я джерел Тх фiнансування в сучасних умовах еко-номiчного розвитку.
Виклад основного матерiалу. Нин продо-вжуеться дискусiя мiж прихильниками двох осно-вних пiдходiв щодо розв'язання со^альних проблем — уыверсальност та адрeсностi. Перший пiдхiд передбачае високий рiвeнь соцiального за-хисту у сусптьства переважно бюджетне фЫан-сування установ со^альноТ сфери, рiвний доступ всiх громадян до со^альних послуг. Вiдповiдно до другого пщходу виконання соцiальних функцiй здiйсню8ться з урахуванням мУмальних со^аль-них стандар^в. Унiвeрсальний пiдхiд та принцип адресност вiдповiдають трактуванню со^аль-
них функ^й В.Б. Тройною у широкому та вузь-кому розумЫнк Подiляючи думки в цтому щодо трактування cоцiальних фyнкцiй у широкому (зобов'язання держави щодо забезпечення умов для максимально можливого збiльшення пози-тивних со^альних явищ та зменшення негатив-них явищ у сyспiльствi) та бтьш вузькому значен-нi, тобто формування державою основ со^ально!' безпеки на основi мiнiмальних соцiальних стан-дартiв [9, с.199], хочеться акцентувати увагу на тому, що со^альы функцм' держави полягають у здатност держави забезпечувати у процесi сво-го фyнкцiонyвання задоволення особистих потреб усього сусптьства, а не окремих сусптьних груп.
Переважну частину со^альних фyнкцiй держава реалiзовye через функцюнування установ со-^ально''' сфери. Стосовно софально'!' сфери, то трактувати ïï доцiльно як цiлiснy пщсистему сус-пiльства, що постiйно змЫюеться i яка породжена об'ективною потребою сусптьства в безперерв-ному вщтворены сyб'eктiв соцiального процесу, що складаеться iз: галузей со^ально-культур-ного (наука, осв^а, культура, мистецтво, охоро-на здоров'я, фiзична культура, спорт, со^альний захист) та матерiально-побyтового спрямуван-ня (житлово-комунальне господарство, громад-ське харчування, зв'язок, транспорт, телекомунг кацм). Основним призначенням со^ально'!' сфери е надання: можливост для реалiзацiï конкретних умов повсякденного життя (працi, побуту, дозвт-ля); доступу до соцiально-кyльтyрних цЫностей i послуг (освiти, Ыформацм', лтератури, мистецтва, охорони здоров'я, соцiального захисту тощо); га-рантiй безпеки тощо.
Як вiрно зазначае А.М. Колот, що софальна сфера — це не ттьки витрати, але i Ыститут, який формуе передумови потенфйного економiчно-го зростання [2, с.199]. Усвщомлення того, що розвиток со^ально''' сфери сприятиме зростан-ню пла^жного попиту, структурним зрушення у сyспiльствi дасть можливiсть вносити коректи-ви у програми економiчного розвитку, змЫюючи при цьому соцiальнi стандарти у напрямi сутте-вого гх зростання.
Реал^ацт cоцiaльниx фyнкцiй держави зд^-снюеться через ефективну со^альну полiтикy, у процеci якоТ вщбуваеться полiпшення життево-го рiвня населення, зменшуеться рiвень бiдностi, утверджуеться со^альна стaбiльнiсть та безпе-ка юнування (полiтичнa, економiчнa, екологiчнa), вiдбyвa8ться гарантування со^альних прав конкретного громадянина. Со^альну полiтикy доцть-но трактувати як дiяльнiсть державних та громад-ських iнститyтiв, сyспiльниx груп та окремих о^б у нaпрямi реaлiзaцií науково сформульованих iдей, положень та концептуальних пiдxодiв, що поедну-ються iз системою конкретних дiй, зaxодiв, важе-лiв, стимyлiв, за допомогою яких практично регу-люються со^альы процеси. Даний термiн варто визначати, враховуючи принципи активного державного втручання та безпосереднього фЫансо-вого забезпечення. Невтручання держави в ре-гулювання со^альних проце^в, або мiнiмiзaцiя ТТ фyнкцiй недоцiльне, адже зменшуе ефективнiсть зд^снюваноТ со^альноТ полiтики.
Склaдовi софальноТ полiтики визнaченi Кон-ститу^ею УкраТни, а саме: полiтикa зайнятостк демогрaфiчнa полiтикa; полiтикa в гaлyзi охоро-ни прaцi; полiтикa софального захисту та соцг ального забезпечення; полiтикa формування та розподiлy доxодiв в межах сyспiльствa тощо. Традифйним методом фiнaнсyвaння е бюджетне фЫансування. Обмеженiсть обсягiв бюджетного фiнaнсyвaння зумовлюе поширення платних по-слуг у закладах софально'Т сфери. Стосовно фг нансування соцiaльниx фyнкцiй, то держава мае передбачати бюджетну, платну та страхову форму фЫансування. Реaлiзaцiю со^ально'Т функцм держави через державну пщтримку (фiнaнсовy, мaтерiaльнy, програмну тощо) необхщно розви-вати в силу таких причин: з метою зменшення рiвня емiгрaцií, софальноТ напруги та диферен-^ацм доxодiв в сyспiльствi, зростання зайнятоси плaтiжного попиту населення (див. рисунок).
Збтьшення видaткiв на певну галузь со^аль-ноТ сфери можливе лише при: змiнi прiоритетiв у розподтьый полiтицi уряду; збiльшеннi темтв економiчного росту. Biзьмемо, наприклад, охо-рону здоров'я. Бюджетна медицина з точки зору 11' доступност рiзним верствам населення з рiзним рiвнем доxодiв створюе передумови для найпо-внiшого забезпечення нею медичних послуг. Цей напрям треба розвивати i надал^ але при цьому потрiбно враховувати, що за бюджетного фЫан-
сування сьогоднi частина витрат оплачуеться на-селенням. Платну медицину доцтьно розгляда-ти лише як доповнення до бюджетноТ i страховоТ медицини, як необхщний елемент розвитку конкурентного середовища при нaдaннi медичних послуг. Тарифи на платы послуги, що надаються лкувально-профтактичними, саытарно-профг лактичними та комунальними закладами охоро-ни здоров'я мають бути регламентован вщповщ-ними органами законодавчоТ та виконавчоТ влади.
Рентaбельнiсть, що закпадаеться у цЫу медич-ноТ послуги мае бути середньою по в^х галузях со^альноТ сфери, що сприятиме рiвномiрномy розподiлy коштiв i адекватному розвитку вщпо-вiдно до потреб сусптьства.
З приводу впровадження страхового мехаыз-му у фiнaнсyвaннi охорони здоров'я думки вче-них роздiлились. Оды вважають, що термЫово слiд провести реформу софального страхування в УкраТн з уведенням системи державного обов'язкового медичного страхування, причому за системи стрaxовоТ медицини бтьшють медичних зaкпaдiв зароблятимуть кошти на свое утри-мання i працюватимуть на повному самофЫан-сyвaннi, за винятком окремого перелiкy зaклaдiв, якi i нaдaлi будуть фЫансуватись з бюджету. На думку Ыших, доцiльно поступове запроваджен-ня страховоТ медицини i активне залучення по-забюджетних коштiв (за рахунок надання зако-нодавчо визначеного перелiкy платних послуг, благод^них коштiв тощо), тобто перехщ до бю-джетно-страховоТ форми фЫансування.
Введення платноТ та стрaxовоТ медицини пе-ремiстить акцент вщ необxiдностi дотримання норм та нормaтивiв до врегулювання вiдносин на ринку страхових послуг за допомогою ринко-вих меxaнiзмiв. Принципи розширення джерел фiнaнсyвaння, децентрaлiзaцiя, регiонaлiзaцiя yпрaвлiння, що використовуеться при реформу-вaннi рiзниx сфер життeдiяльностi сyспiльствa, необxiдно застосувати i для охорони здоров'я.
Базовий стандарт зaгaльнодостyпноТ медичноТ допомоги (профiлaктичнi заходи, амбулаторне лкування, стaцiонaрнa допомога за основними спе^альностями) буде надаватись на першо-му рiвнi i фiнaнсyвaтись за рахунок кош^в державного i мiсцевого бюджетiв. Другий i третiй рiвнi будуть фiнaнсyвaтись за рахунок платноТ та страховоТ медицини, рiзниx видiв блaгодiйниx та сyспiльниx фондiв.
Етапи трансформацн
1) формування у сустльств1 ще! з приводу того, що сощальш витрати формують передумови потенцшного економ1чного зростання
2) вщбуваеться популяризацш ще! у сустльств1
Засоби популяризацн щс!" сталого розвитку
використання вс1х можливих форм та метод!в пропагування на р1вш держави та м1сцевих оргашв влади використання з метою популяризаци засоб1в матово? шформаци
1 г
Мета трансформацн фшансування сощальних функцш
На р1вш суспшьства На р1вш особистосп
зменшення р1вня емпрацп, сощально! напруги та диференщацп доход1в в сустльстш, зростання зайнятосп, плат1жного попиту населення виховання всеб1чно розвинуто! особистосп, шдвшцення якоси та тривалосп життя
бюджетне фшансування сощально! сфери
Диверсифнсац1я джерел фшансування сощальних функцш
держави
розвиток шституту страхування в
сощальнш сфер!
створення умов для
залучення власних
КОНГГ1В установами
сощально! сфери
Трансформацiя соцiальниx функцiй держави та джерел IX фiнансування
Джерело: розроблено автором
Норми та нормативи при цьому доцiльно пере-глянути у розрiзi гарантованого рiвня безоплат-ноТ медичноТ допомоги, планування зд^снювати окремо за джерелами видаткiв та за рiзними рiв-нями надання медичних послуг.
Фiнанcування со^альноТ сфери, зокрема, на стра-ховiй основу е елементом розподiльних вiдноcин. Останн походять i зумовлюються вci8ю низкою ви-
робничих вiдноcин та вщносин у cферi споживання. Отже, дослщжувати фiнанcування cоцiальних функ-цiй держави потрiбно тiльки в контекcтi тенден^й в економiцi краТни. Подальше впровадження страхового методу забезпечення реалiзацií cоцiальних функцiй сприятиме диверсифкацм джерел фшансування установ со^альноТ сфери, але не пщвищенню рiвня життя cоцiально вразливих верств населення.
З врахуванням адресного пщходу до фЫансу-вання соцiaльниx функ^й акцент державноТ со-^ально'Т полiтики перемiщy8ться на надання со-^альних гaрaнтiй, тобто виконання державою зобов'язань перед членами сусптьства з приводу формування доxодiв, умов отримання пев-них товaрiв та послуг, робочих мюць (як правило, на мУмально можливому рiвнi). До системи соцг альних гaрaнтiй вiдносять пенс^не забезпечення, державну допомогу сiм'ям з д^ьми, пiльги щодо сплати житлово-комунальних послуг, iндексaцiю грошових доxодiв населення, державну со^альну допомогу малозабезпеченим ^м'ям тощо.
Eфективнiсть со^ально'Т дiяльностi держави визначаеться з урахуванням економiчниx показ-никiв. Якщо прожитковий мiнiмyм в УкраТ'н зна-чно випереджуе i мiнiмaльнy зaробiтнy плату, i середньомюячну допомогу по безробiттю, то це е свiдченням неефективно'Т софально'Т полiтики.
Можна зробити висновок, що попршення по-бутових умов проживання певних категор^ гро-мадян, спричинене зниженням рiвня життя, е негативним фактором впливу не ттьки на фг нансування зaклaдiв со^ально'Т сфери за рахунок власних надходжень, але i на саму ефектив-нють установ со^ально'Т сфери.
Eфективнiсть со^альноТ дiяльностi держави доцiльно оцiнювaти на мaкрорiвнi. Критерiями оцiнки мають бути прирют (зменшення) населення краТ'ни в резyльтaтi екзогенних фaкторiв; кть-кiснi показники, що характеризують рiвень освг ти серед рiзниx софальних груп; кiлькiснi та якiснi показники наданих медичних, культурних послуг. Вищезгадан показники обов'язково мають бути узгоджен з рiвнем ВВП. При значному зростанн видaткiв на соцiaльнi цЫ за сталого розмiрy ВВП маемо констатувати лише результати перероз-подтьно'Т полiтики уряду, а не ТТ ефективнють.
Шкiдливим з точки зору практичного вико-ристання в подальшому е перенесення сyтностi ефективностi со^альноТ полiтики з макроеконо-мiчноТ' площини до розумЫня ТТ як надання кон-кретних соцiaльниx благ пщ конкретне соцiaльне замовлення.
При оцЫц дieвостi со^ально'Т полiтики краТ'ни мають бути з'ясован ТТ результати. Ефективнють регу-лювання соцiaльною сферою оцЫюеться не тiльки за мiрою розв'язання безпосередньо соцiaльниx проблем, але i за мiрою iнтегрyвaння со^альноТ по-лiтики у меxaнiзм економiчного зростання.
Для покращення фiнaнсyвaння со^альних функ-цiй держави необxiдно: пщняти рiвень платжноТ' дис-циплiни; посилити контроль за повним i своечасним перерахуванням внескiв на загальнообов'язкове державне со^альне та пенсiйне страхування; бтьш жорстко застосувати aдмiнiстрaтивнi стягнення у виглядi штрaфiв до порyшникiв.
Виправлення ситуацм, що склалась у даый галу-зi потребуе певних зaxодiв: соцiaльнa полiтикa мае формуватись виходячи з вiтчизняниx трaдицiй та соцiaльно-економiчноí доцiльностi; запроваджен-ня укрупненого нормативу при плануванн видaткiв на утримання соцiaльниx установ, при використан-н якого мають створюватись умови для фiзичного, розумового, духовного розвитку особистосп.
Водночас в укра'Тнському сyспiльствi поступово формуеться нове бачення перспективно' моделi фiнaнсyвaння соцiaльниx фyнкцiй держави. Осо-бливе мiсце у цьому нaпрямi мае обгрунтування концептуальних засад щодо об'еднання зусиль держави, недержавного сектору та особистосп з метою забезпечення серйозних структурних пе-ретворень, серед яких:
- зростае знaчимiсть вдосконалення державного регулювання со^альноТ сфери;
- необхщнють врахування зaгaльносвiтовиx тен-денцiй та обсягiв фiнaнсyвaння со^альних фyнкцiй;
- взaeмодiя держави, недержавних Ыститу^в, особистостi на партнерських засадах;
Формування теоретичних та практичних засад фЫансування софальних фyнкцiй потребуе ви-значення:
- передумов формування моделi фЫансуван-ня соцiaльниx фyнкцiй УкраТни у вщповщност до сyспiльного прогресу;
- концептуальних засад регулювання со^аль-но'Т сфери тощо.
Нинi розробляються рiзнi концепцм по галу-зям со^альноТ сфери. У кожнiй формуеться пев-на стрaтегiя розвитку гaлyзi. Але разом з тим вс ц гaлyзi - частини одые'Т сфери. При розширен-нi фiнaнсyвaння охорони здоров'я, освiти, куль-тури, со^альних потреб за рахунок не Ыфля-цiйниx джерел суттево зростае сукупний попит у сусптьства який, при вщповщному меxaнiзмi реaлiзaцiТ', може виступати важливим фактором економiчного росту. Це зумовлюе необxiднiсть пошуку единого тдходу до розробки стратеги со-^ально'Т полiтики та yпрaвлiння фiнaнсовими потоками со^ально'Т сфери.
Нин необхiдна активна державна ц1нова, соцг альна полiтика та полiтика доходiв. Остання особливо важлива у чаcтинi розробки заходiв щодо: вирiвнювання cпiввiдношення мiж рiвнем дохо-дiв рiзних cоцiальних верств населення; соц1аль-но виваженого перерозподту ВВП у напрямi п1д-вищення платiжного попиту незахищених верств населення.
Пщвищити дi8вicть соц1ально(, ц1ново( полiтики та полiтики доходiв можна досягти використовуючи як прямi, так i непрямi методи державного регулю-вання, якi базуються на викориcтаннi рiзних еконо-мiчних, фiнанcових важелiв, таких, як податки, вщ-сотки, птьги тощо. Прямi методи, якi реалiзуютьcя на оcновi прийнятих законодавчих акт1в доцiльно використовувати при регулюваннi доходiв прац1в-никiв соц1ально( сфери, дотриманы норм Конвен-цiй МОП з охорони прац1, обмеженнi монопольного впливу при формуваны цiн, особливо на товари мг нiмального споживчого кошика.
Висновки
Каталiзатором при виконаннi сощальних функ-цiй держави, 'гх фшансування мають виступати перш за все Ытереси переciчного громадянина; особливо важливу роль врграе державна полг тика у cферi охорони здоров'я, оcвiти, cоцiального захисту та соц1ально( допомоги Необхщно пропа-гувати iдею розвитку галузей соц1ально( сфери з урахуванням диверсифкацм форм фiнанcування.
Список використаних джерел
1. Деева Н.М. Потенц1ал соц1ал1заци I його регулю-вання в економщк теор1я, методолог1я, перспективи: Монограф1я. - Дн1пропетровськ: АРТ_ПРЕСС, 2006.
2. Колот А. М. СоцГально-трудова сфера: стан вщ-носин, новi виклики, тенденцп розвитку : монографiя / А. М. Колот. - К. : КНЕУ, 2010. - 251 с.
3. Людський розвиток в Укра'У: iсторичний вимiр трансформацн державно! соцiальноí полiтики (колек-тивна монографiя) / за ред. Е.М. ЛГбаново''; 1н-т де-мографГ' та сощальних дослiджень iM. М.В. Птухи НАН Укра'ни. - К., 2014. - 380 с.
4. Макарова О.В. СоцГальна полiтика в Укра'У: Мо-нографiя / О.В. Макарова: 1н-т демографГ' та соцГаль-них дослiджень iм. М.В. Птухи НАН Укра'ни. - К., 2015. - 244 с.
5. Оыюенко В.В. Ринок працi та соцiальний захист населення Укра'ни: ретроаналiз, проблеми, шляхи ви-рiшення: [науково-аналiтична монографiя] / В.В. ОнЬ кieнко - К.: 1н-т демографГ' та соцiальних дослiджень iменi М.В. Птухи НАН Укра'ни, 2013. - 456 с.
6. Орлова Н.С. СоцГальн аспекти економiчного розвитку Укра'ни: Монографiя / Н.С. Орлова, Н.Ю. Сабiна, 1.М. Верьовiна. - Донецьк: Издательство, 2014. - 200 с.
7. Сарюгло В. Г. ОцЫювання соцГально-економГч-них показниюв: прикладнi аспекти застосування не-прямих методiв : [монографiя] / Сарюгло В. Г. - К. : 1нститут демографГ'' та сощальних дослГджень iменi М. В. Птухи НАН Укра'ни, 2012. - 136 с.
8. Стратепя економiчного i соцiального розвитку Укра'ни (2004 -2015 роки) «Шляхом бвропейсько''' ¡нтеграцГ'» / авт. кол. :А. С. Гальчинський, В. М. Геець та ¡н.; [Нац. ¡н-т стратегiчних дослiджень, 1н-т екон. прогнозування НАН Укра'ни, М-во економки з пи-тань европейсько''' ¡нтеграцГ'' Укра'ни]. - К. : 1ВЦ Держ-комстату Укра'ни, 2004. - 416 с.
9. ТропЫа В.Б Бюджетне забезпечення соцГаль-но' функцм держави в Укран // ФЫанси Укра'ни. -2008. - № 5. - с. 15-31.
УДК 339.9
Т.М. МЕЛЬНИК,
д.е.н., професор, завдувач кафедри м'жнародних економ1чних вдносин Кивського национального торговельно-економ'нного ун\верситету
А.С. ВАР1БРУСОВА, асп1рант кафедри м'жнародноi економки Кивського национального торговельно-економ'нного ун\верситету
Детермшанти формування нацюнального бренду в умовах глобально! конкуренцп
Формування национального бренду як фактора нац1ональноi конкурентоспроможност'1, що е важ-ливою передумовою успшного виходу втчизняних товар'в i послуг на м1жнародн1 ринки потребуе щентифкацю детермнант, що визначають успшнсть його просування та ефективне позицону-вання у свтовому простор'1. З'ясовано специфку национального брендингу розвинутих кран - Ве-
