CC BY
13
ред. I. Ф. Щербини]; 1БСЕД, Проект «Змщнення Micqe-воТ фiнaнcовоí iнiцiaтиви», USAID. - К., 2014. - 108 с.
6. Савка В. В. Реформування системи планування та фiнaнcyвaння видaткiв мюцевих бюджeтiв [Електронний
ресурс] / В. В. Савка // Науковий вicник Львiвcького державного yнiвeрcитeтy внyтрiшнiх оправ. Сeрiя еконо-мiчнa. - 2013. - Вип. 2. - С. 304-313. - Режим досту пу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nvldu_e_2013_2_35.pdf
УДК 336.57
С.Я. СКВОРЦОВА, викладач УДФС Украни
Альтернативы джерела фшансового забезпечення сощальних гарантш населення
В статт'1 автором визначен основн джерела фНансового забезпечення соцальних гаран-т'1й населення; висвтлено заруб'1жний досвд функцюнування благоДйних орган\зац1й i соц\аль-них п'щприемств. Проаналiзовано податкове регулювання дяльност соцальних п'щприемств, що належать до р'1зних суб'ект'1в приватного права в Укран i сформульовано основн резерви альтернативного фнансування соц'1альних гарантй.
Ключовi слова: соДальн гарантИ, со^альн послуги, благодйництво, со^альне п'1дприемни-цтво, соцальний б'знес.
С.Я. СКВОРЦОВА, преподаватель УГФС Украины
Альтернативные источники финансового обеспечения социальных гарантий населения
В статье автором определены основные источники финансового обеспечения социальных гарантий населения; освещен заграничный опыт функционирования благотворительных организаций и социальных предприятий. Проанализировано налоговое регулирование деятельности социальных предприятий, принадлежащих к различным субъектам частного права в Украине и сформулированы основные резервы альтернативного финансирования социальных гарантий.
Ключевые слова: социальные гарантии, социальные услуги, благотворительность, социальное предпринимательство, социальный бизнес.
S. SKVORTSOVA, teacher UHFS Ukraine
Alternative sources of financial support social guarantees people
In the article the author defines the main sources of financial provision of social security of the population; highlights the experience of foreign charities and social enterprises. Analysis of tax regulation of social enterprises that belong to different entities of private law in Ukraine and formulated basic reserves of alternative financing of social security.
Keywords: social security, social services, philanthropy, social entrepreneurship, social businesses.
Постановка проблеми. Характерною ознакою цивiлiзовaноcтi ^еТ чи ЫшоТ краТни е не лише ста-ле eкономiчнe зростання, а й покращення добро-буту громадян, що переважно взаемопов'язано. В умовах загострення eкономiчноТ i ^^ально'!' ди-ферен^ацм cycпiльcтво дeдaлi ^льнше вщчувае проблеми фЫанмвого забезпечення м^альних гарант^ нaceлeння. Скорочення м^альних ви-трат держави, перехщ вщ зрiвняльного надання cоцiaльноí' допомоги до адре^ого, диферен^а^я
ТТ розмiрiв i тривaлоcтi вщповщно до стану ам'Т або людини, становлення ^стеми м^альних по^уг залежно вщ рiвня та структури доходiв i бюджет-них можливостей держави зaчiпa8 iнтeрecи бть-шоcтi нaceлeння i cyпeрeчить усталеый ^сте-мi cоцiaльних цiнноcтeй. Отже, погоды головним чинником приcкорeння м^альних реформ е не-зaдовiльнicть ^стеми cоцiaльних гaрaнтiй i cпроб Тх збереження, а головне нeвiдповiднicть фЫан^-вим можливоcтям держави.
78 Формування ринкових вщносин в УкраУы №3 (190)/2017
© С.Я. СКВОРЦОВА, 2017
CyTTEBi проблеми у бюджетному фЫансуван-Hi cоцiальниx гарантiй в Укра'1'Hi викликанi як об'ективними макроекономiчними диспропор-цiями, успадкованими вiд минуло! системи гос-подарювання та нагромадженими за роки не-послiдовниx реформ, так i значними вадами у реалiзацм само! софально[ полiтики держави. В умовах крайньо! обмеженостi бюджетних ре-сурсiв, актуальним на сучасному етап е розви-ток альтернативних джерел фiнансового забез-печення со^альних гарантiй населення.
Анал13 останшх досл1джень i публшацш. Теоретичнi та методичнi засади джерел фЫансо-вого забезпечення со^альних гарантiй населення та обгрунтування необxiдностi удосконалення джерел !х фiнансування розглядають такi в^чиз-нян науковцi, як Н. П. Борецька, О. Я. Коваль, А. М. Колот, В. I. Куценко, Е. М. Лiбанова, О. В. Макарова, О. Ф. Новкова, Ю. Павленко, О. М. Пал^, О. Скрипник, Л. Л. Тарасенко, Н. Якуненко та Ы. Водночас залишаються невир0еними пробле-ми формування системи, яка могла бути оптимальною для фЫансування та забезпечувати пд-ну якють життя тим, хто потребуе допомоги.
Метою статл е визначення основних джерел фг нансового забезпечення со^альних гарантiй населення та проблем со^ального захисту на сучасному етат; аналiзi свiтового досвiду фiнансування соцг альних гарантiй та обгрунтування напрямiв удосконалення основних резервiв позабюджетного фЫан-сування соцiальниx гарантiй населення в Укра'У.
Виклад основного мате^алу. Як пщтвер-джуе свiтовий досвщ, розвиток системи фЫан-сового забезпечення со^альних гарантiй повинен зд^снюватися шляхом комплексного використання усix джерел i оптимiзацií' !х структу-ри. ФЫансове забезпечення повинно включати таю джерела: бюджетне фiнансування; фЫансо-вi ресурси пiдпри8мств; спонсорство, меценатство, благод^ництво; страхування; кредитуван-ня; плату за послуги.
У демократичному суспiльствi мае вщбуватися повноцiнне партнерство держави та благод^них органiзацiй, створюючи сприятливi умови для розкриття громадського потенфалу й спряму-вання софально[ активность Так, у Заxiднiй 6в-роп та у США близько третини со^альних про-грам здiйсню8ться цими установами. За рiзними даними, у США зареестровано понад 65 тисяч фондiв, у 6вропi !х ктькють коливаеться вiд 80
до 100 тисяч. Виходячи з джерел фЫансування i програм дiяльностi, вони подтяються на фонди громад, а також приваты, корпоративн й операции фонди [1, с.151-152].
Найбiльш усп0ною формою фтантропп у свг т вважають модель дiяльностi фондiв громад. Гнучка органiзацiйна система роботи забезпечуе цим фондам практично довiчне юнування. До них надходять грошi, як члени громади заповiдають на благод^ну мету. Як правило, фонди цього типу не реалiзують самодостатых проектiв, а лише обирають громадську чи благод^ну органiзацiю, яка, власне, й бере на себе всю роботу - реалг зацш проек^в, спрямованих на благо громади, в яюй дi8 фонд. Розподiл кош^в та контроль за 'fx використанням зд^снюеться опiкунською радою або членами правлЫня. Фонди громад, зазвичай, мають так званий ендаумент - недоторканий капрал, який не витрачаеться на благодiйнi спра-ви, а Ывестуеться. Прибуток вiд нього забезпечуе стабтьне поповнення коштiв фонду.
Одыею з кран де благодiйна робота з вразли-вими сiм'ями досягнула високого рiвня розвитку, а благод^ництво мае бiльш нiж столiтню юторщ е Велика Британiя.
Важливо, що закрiплена британським законо-давством основна роль мюцевих органiв влади у наданн послуг у соцiальнiй сферi не означае мо-нополiю цих оргаыв. У багатьох випадках со^аль-нi заклади (агентства) волонтерського i приватного секторiв володiють кращими ресурсами й досвг дом, i тср мунiципалiтети повнiстю фiнансують дг яльнють таких закладiв з мiсцевого бюджету, тобто «купують» к послуги для населення. Подiбну модель со^альних послуг варто розвивати i в УкраМ
«Cвiтовий рейтинг благодiйностi» подае Ыфор-мацiю про стан благод^ност у свiтi для оргаыза-ц^ та приватних осiб, якi заЫтересоваы у розвитку громадянського сусптьства.
Отже, в рейтингу благодiйностi Украла - на 106 мiсцi tei 140), опустившись з минулорiчно-го 89 на 17 пози^й. Таю дан мiстить Cвiтовий рейтинг благод^ност - 2016, який щороку ви-дае британський фонд Charities Aid Foundation. Опитування рейтингу проводилося у 2015 роц у 145 крахах св^у [2].
В 2015 роц укра^ц жертвували менше грошей, але бтьше - часу, тобто, в краУ збтьши-лося число волонтерiв. Також укра^ц почали бтьш охоче допомагати незнайомцям. Середня
cyмa пoжepтвyвaнь в 2Q15 poцi cклaлa 3QQ фи-вeнь. Зaзвичaй гpoшi дaють тi, raTo нe нaзвeш зaмoжними. Iнoдi жepтвoдaвцi й caмi пoтpeбyють пiдтpимки - пeнcioнepи, пpaцiвники бюджeтнoï cфepи. Гpoмaдяни Укpaïни змeншили пoжepт-ви для в^ьгавих в зoнi ATÜ, зaтe збтьши-ли дoпoмoгy xвopим д^ям тa пopaнeним бiйцям. Haймeншe пepeпaдae бeзxaтчeнкaм - 1'м ^вв^-чизники жepтвyють нe нaдтo oxoчe [2].
Ha пepшoмy мicцi y Cвiтoвoмy peйтингy блa-гoдiйнocтi - 2Q16 знaxoдитьcя Mьянмa, дpyгe-тpeт8 дтять C0A i Aвcтpaлiя, зa ними йдe Hoвa Зeлaндiя. Дoнeдaвнa лiдepaми з фiнaнcyвaн-ня блaгoдiйниx пpoгpaм y cвiтi ввaжaлиcя C0A. Bпpoдoвж ocтaннix дecяти poкiв aмepикaнcькi фoнди щopiчнo витpaчaли нa cвoï блaгoдiйннi пpoeкти й iнiцiaтиви в cepeдньoмy 3Q млpд. дoл. Haйщeдpiшими в 6вpoпi е бpитaнцi. Haймeнш cxильнi дo блaгoдiйництвa китaйцi [2].
Ücнoвними тpyднoщaми дoбpoчиннoï дiяльнoc-тi в Укpaïнi зaлишaютьcя: нeдocкoнaлe зaкoнo-дaвcтвo; бpaк cтaндapтiв для здiйcнeння блaгo-дiйнoï дiяльнocтi; бpaк eкoнoмiчниx cтимyлiв для зaoxoчeння блaгoдiйникiв; oбмeжeнi мaтepiaль-нi pecypcи для пiдтpимки пoвcякдeннoï дiяльнocтi opгaнiзaцiй; низький piвeнь дoвipи гpoмaдcькoc-тi дo блaгoдiйництвa; вiдcyтнicть квaлiфiкoвaниx фaxiвцiв блaгoдiйнoï cпpaви.
З мeтoю пoдaльшoгo зaбeзпeчeння eфeктив-нocтi, вiдпoвiдaльнocтi i пpoзopocтi дiяльнocтi вг тчизняних блaгoдiйниx фoндiв тa opгaнiзaцiй, a тaкoж для пiдтpимки пpoцecy poзвиткy блaгoдiй-нocтi в Укpaïнi нeoбxiднo викoнaти низку пpiopи-тeтниx зaвдaнь, a caмe [1, c.177-178]:
- вдocкoнaлити вiтчизнянy зaкoнoдaвчy бaзy в cфepi блaгoдiйництвa з вpaxyвaнням мiжнapoд-нoгo дocвiдy;
- зaпpoвaдити cтaндapти блaгoдiйнoï дiяль-нocтi тa кoнтpoль зa ïx дoтpимaнням;
- cфopмyвaти дepжaвнy пiдтpимкy poзвиткy блaгoдiйнocтi;
- змiцнити cпiвпpaцю мiж piзними блaгoдiйни-ми iнcтитyцiями, opгaнaми викoнaвчoï влaди тa мicцeвoгo caмoвpядyвaння, бiзнecoм i ЗMI;
- пiдвищити piвeнь дoвipи гpoмaдcькocтi дo блaгoдiйництвa;
- пщвищити пpoфeciйний piвeнь poбoти пepco-нaлy блaгoдiйниx opгaнiзaцiй;
- змщнити вiтчизнянy iнфopмaцiйнo-мeтoдич-ну бaзy з питaнь блaгoдiйнoï cпpaви.
Biдcyтнicть cиcтeмнoгo, кoмплeкcнoгo вига-нaння дepжaвoю пoклaдeниx нa нeï фyнкцiй пo peaлiзaцiï coцiaльнoï пoлiтики пpизвoдить дo зa-гocтpeння cyпepeчнocтeй мiж узятими дepжaвoю coцiaльними зoбoв'язaннями i нeмoжливicтю ïx викoнaння. Üдним iз нaпpямiв poзв'язaння цieï cyпepeчнocтi е змiнa cпiввiднoшeння мiж yчacтю дepжaви y coцiaльнoмy зaxиcтi i caмoзaxиcтi гpo-мaдян нa кopиcть ocтaнньoгo. З тaкoю дyмкoю нe мoжнa нe пoгoдитиcя.
Щoпpaвдa, як cвiдчaть нayкoвi дocлiджeння i cвiтoвий дocвiд, ycyнeння cyпepeчнocтeй y poз-витку блaгoдiйництвa мoжливe «тiльки зa yмo-ви виcoкoгo cтyпeня eкoнoмiчнoгo й coцiaльнoгo poзвиткy» [3,c .67], щo пepeдбaчa8:
- icнyвaння пopяд iз cycпiльним ceктopoм вe-ликoгo пpивaтнoгo ceктopa, який зaймaeтьcя нa-дaнням coцiaльниx пocлyг i нa piвнi, нe нижчoмy зa дepжaвний ceктop, зaдoвoльня8 пoтpeби нaceлeн-ня в ocвiтi, oxopon здopoв'я, coцiaльнoмy зaxиcтi;
- icнyвaння coцiaльниx iнcтитyтiв, cпpoмoжниx eфeктивнo yпpaвляти coцiaльними pecypcaми бeз yчacтi дepжaви (дoбpoдiйнi opгaнiзaцiï, нe-дepжaвнi пeнciйнi, cтpaxoвi фoнди, aco^a^f взa-eмнoí' дoпoмoги, клуби зa iнтepecaми тoщo);
- виcoкi дoxoди нaceлeння, щo дaють змoгy пo-внicтю, бeз дepжaвниx дoтaцiй i cyбcидiй, oплa-чyвaти пocлyги пpивaтнoгo ceктopa. Знижeння coцiaльниx витpaт зa нaявнocтi циx yмoв вщбу-вa8тьcя зaвдяки пepeклaдaнню нa пpивaтний ceктop чacтини oбoв'язкiв щoдo зaбeзпeчeння нaceлeння тoвapaми i пocлyгaми.
Фopмyвaння зaзнaчeниx yмoв мoжe cпpия-ти peaлiзaцiя iдeï coцiaльнoгo пiдпpи8мництвa, в якiй oптимaльнo пoeднyeтьcя coцiaльнa мiciя i дi-лoвa iнiцiaтивa, щo пoвнicтю вiдпoвiдa8 пoтpeбaм i yмoвaм cyчacнoгo eтaпy poзвиткy.
Зayвaжимo, щo пiд coцiaльним пiдпpиeмни-цтвoм poзyмiють дiяльнicть, нaпpaвлeнy нa дo-cягнeння coцiaльнoгo eфeктy вщ нeкoмepцiйнoï opгaнiзaцiï, пoв'язaнy з peaлiзaцieю тoвapiв, poбiт i пocлyг нa плaтнiй ocнoвi [4, c.251]. Taким чи-нoм, гoлoвнe зaвдaння нeкoмepцiйниx opгaнiзa-цiй нa eтaпi cтaнoвлeння coцiaльнoгo пiдпpи8м-ництвa - нaвчитиcя caмocтiйнo зapoбляти гpoшi для викoнaння cвo8ï мiciï, щo дacть змoгy гpo-мaдcьким oб'8днaнням, з oднoгo бoкy cтaти фi-нaнcoвo нeзaлeжними вiд дoнopiв, нa чи'1' pecyp^ зopi8нтoвaнa бiльшicть нeкoмepцiйниx opгaнiзa-ц^. Aджe нe ceкpeт, щo cпoнcopи aбo мiжнapoднi
фонди, як надають гранти, намагаються peaëi-зувати, KpiM cbo'îx фiлaнтpопiчниx нaмipiв, влас-Hi noëiTèHHi i/або âiëîâi iнтepeси. 3 другого боку, розвиток со^ального пiдпpи8мництвa означае залучення aльтepнaтивниx âœepeë фiнaнсувaння дepжaвниx соцiaльниx пpогpaм. Тобто соцiaльнe пiдпpиeмство - öe така оpгaнiзaцiя, яка мае по-двiйну мeту свое!' дiяльностi - отpимaння пpибут-ку та виpiшeння соцiaльниx пpоблeм. Звичайно, останне е пpiоpитeтом |'хньо1' дiяльностi.
Амepикaнський бiзнeс-жуpнaл Fast Company щоpiчно публiку6 список 25 кpaщих со^альних пiдпpи8мцiв, допомагаючи нaйбiльш eфeктив-ним оpгaнiзaцiям, якi надають соцiaльнi послуги, звepнути на сeбe увагу i отpимaти фiнaнсувaння. Соцiaльнe пiдпpи8Mництво нав^ь стало учбовою дисциплiною, котpa вв^шла в пpогpaму пpи-близно 30 aмepикaнських бiзнeс-шкiл [5, с.48].
Пpоaнaлiзувaвши дepжaвну полiтику у сфe-pi соцiaльного пiдпpи8мництвa вapто зазначити, що на вщмЫну вiд США, у Câpom активно пpи-ймаються закони, що або за^плюють пeвну opгaнiзaцiйну фopму за сoцiaльними пiдпpиeм-ствами, або визначають кpитepiï та поняття со-цiaльнoгo пiдпpи8мствa, або ж вщповщно до яких дepжaвнi opгaни мають opieнтувaтися на пepшo-чepгoвe зaлучeння сoцiaльних пiдпpи8мств пpи здiйснeннi зaкупiвeль (Закон пpo сoцiaльнi ко-oпepaтиви (lтaлiя, 1991 p.), Закон 4019/309-2011 «Ïpo со^альну eкoнoмiку та сoцiaльнi пiдпpиeмствa» (Гpeцiя), Закон пpo Сoцiaльнi ко-oпepaтиви (Польща, 2006 p.), The Public Services (Social Value) Act (Закон пpo дepжaвнi послуги (сoцiaльнi цiннoстi)(Вeликoбpитaнiя, 2012 p).
У США дepжaвнa пiдтpимкa poзвитку со^аль-ного пiдпpиeмництвa зводиться до: «усунeння пpaвoвих aдмiнiстpaтивних бap'epiв, законодав-чого зaбeзпeчeння птьгових кpeдитiв, poзвитку сoцiaльнoгo пapтнepствa мiж дepжaвними opra^-зaцiями, бiзнeсoм i нeкoмepцiйним сeктopoм», на-дання пpeфepeнцiй в сфepi лiцeнзувaння та œp-тифкацм сoцiaльних пiдпpиeмств в таких сфepaх, як сoцiaльнe обслуговування, осв^а, мeдицинa. Також даним пiдпpиeмствaм гapaнтуeться мож-ливiсть oтpимaння сoцiaльних зaмoвлeнь вiд дep-жавних aгeнтств. У даый ^a^i вiдсутня пpaктикa активного зaлучeння opгaнiв влади до пiдтpимки сoцiaльних пiдпpиeмств, бо на сьогодышый дeнь питаннями у дaнiй сфepi займаеться Адмiнiстpa-цiя малого бiзнeсу, яка, oкpiм питань пов'язаних
з со^альними пiдпpиeмствaми, кepуe питаннями щодо poзвитку малого бiзнeсу. 0кpiм вищe зaзнaчeнoгo, уpяд США зд^снюе фiнaнсoву пщ-тpимку сoцiaльних пiдпpиeмств - був ствopeний Дeпapтaмeнт со^альних iннoвaцiй, який щopiчнo надае близько 2 млн. дол. на пiдтpимку найбтьш пepспeктивних iннoвaцiйних пpoeктiв, до числа яких пoтpaпляють i со^альы пiдпpиeмствa.
Основними iнстpумeнтaми peaлiзaцiï ^еТ чи Ы-шо!' кoнцeпцiï дepжaвнoï пiдтpимки е пpoгpaми та стpaтeгiï. На сьoгoднiшнiй дeнь нaйбiльш активна poбoтa у цiй сфepi пpoвoдиться у eвpoпeйських ^а^ах, oскiльки, мaйжe у кoжнiй тaкiй ^afci, пpи-ймалися чи стpaтeгiï, чи пpoгpaми. Вдалими ^о-кам Вeликoï Бpитaнiï на шляху poзвитку сoцiaль-ного пiдпpиeмництвa можна вважати пpийняття наступних дepжaвних стpaтeгiй: «Сoцiaльнe пiд-пpиeмництвo: стpaтeгiя успiху», «Kpaщий бiзнeс : стpaтeгiя i план дiй для со^альних пiдпpиeмств Шoтлaндiï», в яких ставилися таю цо як пщви-щeння poлi сoцiaльнoгo пiдпpиeмствa, вщ^иття pинкiв для таких пiдпpиeмств, ствopeння iнтeгpo-вaнoï пiдтpимки сeктopa та
Дepжaвнe спpияння poзвитку со^ального пiд-пpиeмництвa пepeдбaчae пepeдусiм його нop-мaтивнo-пpaвoвe peглaмeнтувaння. Останне у в^чизняному зaкoнoдaвствi oбмeжуeться Законом y^al^ «Ïpo сoцiaльнi послуги», який нe тopкaeться всiх aспeктiв софального пiдпpиeм-ництва. Нeoбхiднo дати вичepпнe тлумaчeння по-няттю «сoцiaльнe пiдпpиeмництвo» в вiтчизнянo-му зaкoнoдaвствi.
Рoзглянeмo пoдaткoвe peгулювaння дiяльнoстi сoцiaльних пiдпpиeмств, що нaлeжaть до piзних суб'ек^в пpивaтнoгo пpaвa в Укpaïнi.
Здiйснeння блaгoдiйнoю opгaнiзaцieю сoцiaль-ного пiдпpиeмництвa вiдбувaeться згiднo ЗУ «Ïpo благод^ну дiяльнiсть та блaгoдiйнi opгaнiзaцiï в Укpaïнi» [6] та Податкового кoдeксу Укpaïни (да-лi - ПКУ)[7]. Блaгoдiйнa opгaнiзaцiя мoжe пpoвa-дити пeвну гoспoдapську дiяльнiсть (нaпpиклaд, ствopeння сувeнipнoï пpoдукцiï або пошиття одягу) з мeтoю дoсягнeння статутних ц^й, aлe винятко-во бeз ц^й oтpимaння пpибутку. В стaтутi благо-дiйнoï opгaнiзaцiï мають мiститися пoлoжeння, якi дають пpaвo здiйснювaти пeвну гoспoдapську дi-яльнiсть та визначають ïï як oднe з джepeл фop-мування aктивiв (дoхoдiв) благод^но! opгaнiзaцiï.
Таким чином, пpoфiльнe та пoдaткoвe зако-нодавство дозволяе благод^ый opгaнiзaцiï са-
мocтiйнo cтвopювaти coцiaльнe пiдпpи8мcтвo, нe cплaчyвaти пoдaтoк з дoxoдiв (пpибyткiв) вiд здiйcнeння дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa зa yмoви дo-тpимaння вимoг щoдo пoлoжeнь cтaтyтy тa П^.
Здiйcнeння гpoмaдcькoю opгaнiзaцi8ю coцiaль-нoгo пiдпpи8мництвa вiдбyвaeтьcя згiднo ЗУ «^o гpoмaдcькi oб'8днaння» [B] тa П^ [7]. Üдним iз пpинципiв дiяльнocтi гpoмaдcькиx oб'eднaнь згщ-нo ЗУ «^po гpoмaдcькi oб'8днaння» е вдоутнють мaйнoвoгo iнтepecy: члeни (yчacники) гpoмaд-cькoгo oб'8днaння нe мaють пpaвa нa чacткy мaй-нa гpoмaдcькoгo oб'eднaння тa нe вiдпoвiдaють зa йoгo зoбoв'язaннями. Дoxoди aбo мaйнo ^кти-ви) гpoмaдcькoгo oб'8днaння нe пiдлягaють poз-пoдiлy мiж йoгo члeнaми (yчacникaми) i нe мoжyть викopиcтoвyвaтиcя для вигoди бyдь-якoгo oкpe-мoгo члeнa (yчacникa) гpoмaдcькoгo oб'eднaння, йoгo пocaдoвиx ocí6 (кpiм oплaти ïx пpaцi тa вiдpa-xyвaнь нa coцiaльнi зaxoди). Toбтo гpoмaдcькa op-гaнiзaцiя мa8 пpaвo вecти пiдпpиeмницькy дiяль-нicть (нaпpиклaд, пpoвoдити ceмiнapи, тpeнiнги, кoнфepeнцií', нaдaвaти в opeндy пpимiщeння то-щo) тa oтpимyвaти дoxiд вiд нeí'. Пpoтe, тaкий дoxiд нe мoжe бути poзпoдiлeний мiж зacнoвникaми тa члeнaми гpoмaдcькoí' opгaнiзaцií' i мa8 бути cпpя-мoвaний виключнo нa дocягнeння мeти гpoмaд-cькoí' opгaнiзaцií'. Щoдo вимoг ПKУ, тo гpoмaдcькe oб'eднaння нe е плaтникoм пoдaткy нa пpибyтoк зa yмoв, aнaлoгiчниx для блaгoдiйниx opгaнiзaцiй.
Üтжe, пpoфiльнe тa пoдaткoвe зaкoнoдaвcтвo дoзвoля8 гpoмaдcькiй opгaнiзaцií' caмocтiйнo cтвopювaти coцiaльнe пiдпpи8мcтвo, нe cплaчy-вaти пoдaтoк з дoxoдiв (пpибyткiв) вiд здiйcнeн-ня дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa зa yмoви дoтpимaння вимoг щoдo пoлoжeнь cтaтyтy тa П^.
Якщo пopiвнювaти пoдaткoвe нaвaнтaжeння нa дiяльнicть coцiaльнoгo пiдпpи8мcтвa влacнe нe-ypядoвoí' opгaнiзaцií' тa пiдпpиeмcтвa нa зaгaль-нiй cиcтeмi oпoдaткyвaння, то мoжнa зpoбити виcнoвoк: кoли дoxoди (пpибyтки) вiд здiйcнeн-ня дiяльнocтi coцiaльнoгo пiдпpи8мcтвa пoвнicтю cпpямoвyютьcя нa блaгoдiйнy дiяльнicть, нeypя-дoвa нeпpибyткoвa opгaнiзaцiя нe cплaчye пo-дaтoк нa пpибyтoк з будь-яга''' cyми, в тoй чac, як пpибyткoвe пiдпpи8мcтвo нa зaгaльнiй cиcтeмi oпoдaткyвaння змeншить дoxiд дo oпoдaткyвaн-ня лишe нa 4 вiдcoтки oпoдaткoвaнoгo пpибyткy пoпepeдньoгo звiтнoгo poкy [7].
Aлe, якщo мeтoю cтвopeння то дiяльнocтi co^-aльнoгo пiдпpиeмcтвa е cпpямyвaння лишe чac-
тини дoxoдy (пpибyткy) нa блaгoдiйнy дiяльнicть, a peштy чacтинy дoxoдiв (пpибyткiв) зacнoвники мa-ють poзпoдiлити мiж co6oki - тpeбa oбиpaти ca-мe тaкy opгaнiзaцiйнo-пpaвoвy фopмy. Пoтpiбнo вpaxoвyвaти, щo пpoфiльнe тa пoдaткoвe зaкoнo-дaвcтвo зaбopoня8 блaгoдiйним тa гpoмaдcьким opгaнiзaцiям poзпoдiляти дoxoди (пpибyтки) вщ будь-яга''' дiяльнocтi, y тoмy чи^ пiдпpиeмницькoí' мiж зacнoвникaми, yчacникaми то члeнaми.
Фiзичнa ocoбa-пiдпpиeмeць, якa пepeбyвae нa зaгaльнiй cиcтeмi oпoдaткyвaння нe мoжe вклю-чити дo витpaт cyми блaгoдiйнoí' дoпoмoги, якi е дoxoдoм вiд дiяльнocтi, щo cпpямoвaнa нa блaгo-дiйнicть. Toмy, тога мoдeль здiйcнeння пiдпpиeм-ницьга''' дiяльнocтi з мeтoю нaдaння блaгoдiйнoï дoпoмoги тa виpiшeння iншиx coцiaльниx пpo-блeм е знaчнo пoдaткoвo нaвaнтaжeнoю.
Згiднo ПKУ, пpи зacтocyвaннi cпpoщeнoï' cиcтeми oпoдaткyвaння, нiякиx пoдaткoвиx птьг щoдo зд^-cнeння юpидичнoю oco6oki чи фiзичнoю oco6oki-пiдпpиeмцeм дiяльнocтi coцiaльнoгo пiдпpи8мcтвa нe мae. To6to cпoчaткy тpeбa зaплaтити единий пo-дaтoк вiд cyми дoxoдy, a пoтiм cпpямoвyвaти дoxiд (пpибyтoк) нa виpiшeння coцiaльниx пpoблeм. To6-то тaкa мoдeль е aнaлoгiчнoю з зaгaльнoю фop-мoю oпoдaткyвaння для фiзичниx ociб-пiдпpи8мцiв в чacтинi пoдaткoвoгo нaвaнтaжeння нa дiяльнicть, cпpямoвaнy нa блaгoдiйництвo [7].
Пpoвeдeний aнaлiз пoдaткoвoгo peгyлювaння дiяльнocтi coцiaльниx пiдпpи8мcтв, щo нaлeжaть дo piзниx cyб'8ктiв пpивaтнoгo пpaвa в Укpaí'нi, як ми згaдyвaли paнiшe, е пepшим кpoкoм y вибo-pi opгaнiзaцiйнo-пpaвoвoï фopми тa фopми oпo-дaткyвaння здiйcнeння пiдпpиeмницькoï дiяль-нocтi нa кopиcть виpiшeння coцiaльниx пpoблeм.
Üднoю з пpичин нeпpивaбливocтi cфepи coцi-aльниx пocлyг в Укpaïнi для вклaдeнь пpивaтнoгo кaпiтaлy зaлишaютьcя вeликi витpaти нa пiдгo-тoвчoмy eтaпi i, як нacлiдoк, виcoкa coбiвapтicть coцiaльниx пocлyг, якi нaдaютьcя мaлим бiзнe-coм. Пpoблeмa зaлyчeння пpивaтнoгo ^^талу пocилюeтьcя iнфopмaцiйним вaкyyмoм y cфepi дocлiджeння cтaнy pинкy coцiaльниx пocлyг.
Üтжe, як бaчимo, зa кopдoнoм дepжaвa вiдiгpa8 вaгoмy poль y cтвopeннi тa poзвиткy coцiaльниx пiдпpиeмcтв, a тoмy, вiдпoвiднo дo вищe зaзнaчe-нoгo, aктивiзaцiя poзвиткy coцiaльниx пiдпpи8мcтв в Укpaí'нi вимaгae poзpoбки вiдпoвiднoí' дepжaв-нoí' cтpaтeгií', зoкpeмa, poзpoбкy cпeцiaльнoí' зa-кoнoдaвчoí' бaзи для фyнкцioнyвaння coцiaльниx
пщприемств, вщповщно'Т программ розвитку з ви-значеними прюритетами Тх державно! фЫансово'Т пщтримки, створення ¡нструментю залучення б1з-несу та громадських орган¡зац¡й для розвитку со-ц^льного п¡дприeмництва, та створення сприятли-вих умов у сфер¡ оподаткування малих пщприемств, оск¡льки б¡льш¡сть соц¡альних пщприемств функцг онують у форм¡ малого пщприемства.
Таким чином, соц¡альне пщприемництво в УкраТн потребуе державноТ пщтримки з боку нормативно-правового регламентування, а також вщповщного р¡вня фЫансового забезпечення та регулювання за допомогою фюкальних важел¡в державного впливу, що обумовлюе не-обх¡дн¡сть зд^снення певних зм¡н у бюджетному та податковому законодавствк
Викликае ¡нтерес нова економнна модель -«соц¡альний б^нес», автором якоТ е лауреат Но-бел^ськоТ премм св¡ту Мухаммад Юнус. Зг¡дно цг е'Т модел¡ мета б^несу не в максим^ацп прибутку, а в створены софальних благ. Софальний б^-нес ¡ соц^льне п¡дприeмництво, зг¡дно розум¡ння М. Юнуса, не одне ¡ теж саме. Соц^льне пщпри-емництво - бтьш ширше поняття, в межах якого кожна ¡нновац^на ¡н¡ц¡атива, що ставить за мету допомогу людям, може бути охарактеризована як соц^льне пщприемництво хоч на комерц^ый, хоч на некомерц^ый основ¡ [5, с.48]. Виходить, що кожний, хто займаеться соц¡альним б¡знесом е соц¡альним пщприемцем.
Юнус також ¡н¡ц¡атор так званого мкрофЫан-сування, з ц¡eю метою вЫ заснував Эгатееп Вапк - в переклад¡ з бенгальського «стьський банк»). Банк видае невелик¡ кредити б¡дним на основ¡ «системи солщарносш, коли члени невеликих груп об'еднуються ¡ несуть колективну вщ-пов¡дальн¡сть за повернення кредит¡в.
Соц^льний б¡знес не благод¡йна орган¡зац¡я. Це б^нес в прямому значенн¡ цього слова. В хо-д¡ виконання своТх соц¡альних задач в¡н повинен, подано до будь-якого б¡знесу, повнютю окупати своТ витрати, але залишаючись неприбутковою орган¡зац¡eю. Зрозум¡ло також, що в повному ро-зум¡нн¡ слова соц^льний б¡знес не може гаран-тувати соц¡альне забезпечення населення. Та-к¡ гарантп, що ми пщкреслювали неодноразово, самод¡яльн¡ категорм населення мають надавати сам¡ соб¡, а тими, хто без власноТ вини не може гарантовано забезпечити свое ¡снування (стар^ нем¡чн¡, хвор¡) повинна опкуватися держава.
На нашу думку, застосування економнно'Т мо-дел¡ «соц¡ального б^несу» в УкраТн допомогло б вир0ити немало соц¡альних проблем, зокрема:
Соц^льний б¡знес, котрий виробляе ¡ продае високояк¡сн¡ харчов¡ продукти по низьким цЫам для ц¡льового ринку - дтей з малозабезпечених с¡мей. Ц продукти не можуть продаватись за велик грош^ оск¡льки вони не конкурують на ринку бренда класу «люкс» ¡ не потребують дорогоТ упаковки ¡ реклами, а також тому, що компант-виробник не нац¡лена на максим^ацш прибутку;
Соц¡альний б¡знес, який створюе системи вщ-новлюваноТ енергм та продае Тх за «розумними» цЫами с¡льським громадам;
Соц¡альний б¡знес по переробц см¡ття, побу-тових стнних вод ¡ ¡нших в¡дход¡в, котр¡ в ¡ншому випадку забруднювали б навколишне середови-ще в бщних рег¡онах.
Висновки
Кожне розглянуте вище джерело фЫансово-го забезпечення соц^льних гарант¡й населення заслуговуе на увагу. Значення благод^ност не можна заперечувати. 0собливо корисним для УкраТни е заруб¡жний досв¡д доброчинноТ дальность Потребуе удосконалення нормативно-пра-вовове забезпечення у фй сфер¡ з обов'язковим врахуванням мжнародного досв¡ду. На нашу думку, аби не допустити зловживання доброчин-нють необх¡дна в екстремальних ситуацтх ¡ при наданн¡ допомоги д^ям з малозабезпечених сг мей, а також людям з важкою ¡нвалщнютю, котр¡ не можуть допомогти соб¡ самост¡йно. Не варто забувати, - коли перестаратися, то доброчин-н¡сть позбавляе людей ¡н¡ц¡ативи ¡ вщповщаль-ностк Безоплатне роздавання благ породжуе не благо самодопомоги ¡ самоствердження, а породжуе грк утриманства.
Не секрет, що безоплатна роздача допом^ створюе передумови для корупцм. Чиновники, як в¡дпов¡дають за розпод¡л безоплатних благ ¡ послуг, нерщко ¡ цин¡чно направляють гумаытар-ну допомогу самим соб^ своТм родичам ¡ друзям. У результат¡ саме бщы стають б¡льш уразливими для маыпуляфй. Та, нав¡ть якщо уникнути цих не-безпек, безмежний патернал^м, нав¡ть ¡з кращих спонукань, веде в тупик. Вщомо, - коли у людей е можлив¡сть самос^йно розпоряджатись своею долею, вони можуть досягнути набагато бтьшо-го ¡ набагато швидше. Задача державноТ влади
- створити сприятлив1 умови для самод1яльного гарантування со^ального забезпечення.
Ми вважаемо со^альне пщприемництво пер-спективним напрямком. В сучасый УкраТн в умовах крайньоТ обмеженост бюджетних кош^в, воно потребуе державноТ пщтримки найперше нормативно-правового характеру в сфер1 бюджетного i податкового законодавства. 3 огляду на державно-приватне ствробтицтво при ви-рiшеннi соцiальних проблем необхщно створити умови для ведення со^ального бiзнесу в Укра'н Зокрема, потрiбно сформулювати критерм що-до умов, на яких софальному бiзнесу можуть бути наданi конкретн податковi пiльги. 1нвестицм в со^альний бiзнес можна розглядати як пожерт-ву на користь звiльнених вщ податкiв благодiйних органiзацiй або фондiв i також звiльняти подiбнi внески вщ оподаткування.
Таким чином, в умовах крайньоТ обмеженос-тi бюджетних кош^в резерви позабюджетного фiнансування софальних гарантiй знаходяться в таких джерелах:
- самодiяльнi категорм населення мають надава-ти гарантм самi соб^ лише тими, хто без власноТ вини не може гарантовано забезпечити свое юнування (старi, немiчнi, хворй повинна опiкуватися держава;
- благод^ництво i спонсорство фтантротчно-го характеру з боку фiзичних i юридичних о^б;
- соцiальнi допомоги i послуги на засадах во-лонтерства;
- со^альне пiдприeмництво на засадах соцг альноТ мюм бiзнесу, його некомерфйноТ дiяльнос-тi та добровтьно'Т дшовоТ iнiцiативи; приклад со-
^ального пiдприeмництва за рубежем мае стати орieнтиром для соцiальних пiдприeмцiв в УкраТы.
Список використаних джерел
1. Со^альы технологи: свiтовий досвщ та тенден-цп розвитку в Укра'У: Монографiя / За ред.. В.В. Ба-рабаша. - Херсон, Вид-во: ПП Вишемирський В.С., 2008. - 340 с.
2. «Свтовий рейтинг благодмност - 2016» - [Елек-тронний документ] - Режим доступу: https: //www. ukninfonm.ua
3. Гринчук Н. Роль держави в процеа соцiалiзацiТ економiчних вiдносин //Н. Гринчук / Актуальнi проблеми державного управлЫня. - Зб. наук.праць ДР1-ДУ НАДУ / Редкол.: С.М. Серьогiн (голов. ред.) та iK.
- 2014. - Вип. 3 (17). - С.67-69
4. ТропЫа В.Б. Фiскальне регулювання со^ального розвитку суспiльства / В. ТропЫа; НДФ1. - К., 2008.
- 368 с.
5. Юнус М. Создавая мир без бедности: Социаль-ний бизнес и будущее капитализма /Мухаммад Юнус, Алан Джоли. - М.: Альпина Паблишерз, 2010. - 307 с.
6. Закон УкраТни «Про благодмну дiяльнiсть та бла-годiйнi оргаызацп в Укра'У» // Вщомост Верховно' Ради (ВВР), 2013, № 25, ст.252 - [Електронний документ] - Режим доступу: http: www.zakon.nada.gov.ua
7. Податковий кодекс УкраТни вщ 02.12.2010 №2755-VI [Електронний документ] - Режим доступу: http: www.zakon.nada.gov.ua
8. Закон УкраТни «Про громадськ об'еднання» // Вщомосл Верховно' Ради УкраТни (ВВР), 2013, № 1, ст.1 - [Електронний документ] - Режим доступу: http: www.zakon.nada.gov.ua
