Научная статья на тему 'Економічний діалог між бізнесом та владою: реалії та перспективи'

Економічний діалог між бізнесом та владою: реалії та перспективи Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
273
34
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЕКОНОМіЧНИЙ ДіАЛОГ / ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО / СОЦіАЛЬНА ВіДПОВіДАЛЬНіСТЬ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Усик В. І.

Розглянуто сутність та роль економічного діалогу між бізнесом та органами державної влади. Окреслені основні проблеми, які заважають проводити цей діалог в Україні на належному рівні

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Економічний діалог між бізнесом та владою: реалії та перспективи»

ефективному застосування механ1зм1в ринкового середовища.

Висновки: вщносини УкраУни з МФО повинн базуватись на наступних принципах:

- забезпечення максимального захисту со^альних та економ1чних Ытереш УкраУни протягом узго-дження умов надання пщтримки МФО для реал1зац1У системних та структурних реформ;

- ч^ке та своечасне виконання зобов'язань, узятих на себе УкраУною в рамках ствроб^ництва з МФО.

Хоттося окремо пщкреслити, що сьогодн основними перешкодами для розвитку ствроб^ництва УкраУни з МФО можуть стати:

- неузгодженють окремих норм податкового законодавства та термов i порядку Ух ¡мплементаци (внас-лщок внесення в нього змт у зв'язку з прийняттям Держбюджету на 2005 р.) з принципами ринковоУ еко-номки, нормами i принципами, що закладен в директивах 6С, а також з одним ¡з основних принцитв надання фтансово'У допомоги з боку МВФ - "проведення ефективноУ податковоУ полiтики, що сприяе розвитку ¡нвестування i пiдприeмництва";

- невизначенють полiтики Уряду щодо розвитку ¡нституту власностi (тривалi дискусiУ щодо репривати-зацiУ, невизначенiсть критерiУв щодо умов перегляду приватизац^них конкурсiв, що вщбулися за часiв не-залежносд та вiдсутнiсть державноУ програми приватизаци на перспективу) е вкрай небезпечною як з огляду на перспективи ствпрац з МФО, так i з огляду на залучення в краУну iнвестицiй;

- втручання Уряду в економ^, зокрема, шляхом регулювання цт на конкурентних ринках, та нехтуван-ня розвитком системи державного регулювання суб'еклв природних монополiй та сумiжних ринкiв, супе-речить одному з ключових принципiв надання фтансово'У допомоги з боку МВФ - "забезпечення максимального розвитку ринкових механiзмiв i конкуренцiУ, вiдмiна контролю над цтами, заробiтною платою".

Л1тература

1. Новицький В.В. Динам!ка зовн!шн!х боргових зобов'язань Укра!'ни. /Новицький В.В., Плотн!ков О.В. -К.: Пол!тична думка, 2000. - 330 с.

2. Використання м!жнародних кредитних л!н!й для розвитку в!тчизняно'1 економ!ки /Гончаров В., Гриценко Д. // Сх!д. - №6 (72). - 2005. - С.60-65.

3. Колосова В.П. Особливост! кредитування Свтовим банком кран з перех!дною економ!кою / В.П. Колосова // Ф!нанси Укра'1'ни. - №8. - 2002. - С.48-53.

4. Смоляр Ю.О. Розвиток державних запозичень у кранах Зах!дно1 Ввропи /Ю.О. Смоляр // Ф!нанси Ук-ра'1'ни. - №4. - С.58-62.

5. Базилевич В. Проблематика зовн!шнього ф!нансування: деяк! теоретичн! п!дходи / В.Базилевич // Ф!-нанси Украни. - 2004. - № 8. - С. 19-34.

6. Губський Б. В. Економ!чна безпека Укра'1ни: методолог!я вим!ру, стан ! стратег!я забезпечення./ Губ-ський Б. В. - К.: ДП "Укрархбуд!нформ", 2001. - 122 с.

7. В.Т. Шлемко Економ!чна безпека Украни: сутн!сть ! напрямки забезпечення: монограф!я / В.Т. Шлем-ко, 1.Ф. Б!нько - К. : Н1СД, 1997. - 144 с.

8. Колосова В. П. Особливост! кредитування Свтовим банком кра'1'н з перех!дною економ!кою / В. П. Колосова // Фнанси Укра'1'ни. - 2002. - № 8. - С. 48-53.

9. Мар'янович Г. О. М!жнародн! економ!чн! орган!зацИ': Проблеми ¡нтеграцИ' Украни в м!жнародне еконо-м!чне спвтовариство // Науков! прац! НДФ1. - 2002. - № 1 (16). - С. 49-56.

10. Шлемко В. Т. Економ!чна безпека Украни: сутн!сть ! напрямки забезпечення/Шлемко В. Т., Б!нько I. Ф. //Рада нацюнально!' безпеки ! оборони Украни; Нацональний ¡н-т стратепчних досл!джень. - К., 1997. - 143 с.

УДК 33.05-044.63(477)

Усик В.1.,

к.е.н., ДВНЗ "КиУвський нацюнальний економiчний уыверситет iменi Вадима Гетьмана"

ЕКОНОМ1ЧНИЙ Д1АЛОГ М1Ж Б13НЕС0М ТА ВЛАДОЮ: РЕАЛ11 ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Розглянуто сутн!сть та роль економ!чного д!алогу м!ж б!знесом та органами державноI влади. Окреслен! основн! проблеми, як! заважають проводити цей д!алог в Укран! на належному р!вн! Ключов1 слова: економ!чний д!алог, державно-приватне партнерство, соц!альна в!дпов!дальн!сть.

Рассмотрена сущность и роль экономического диалога между бизнесом и органами государственной власти. Очерчены основные проблемы, которые мешают проводить этот диалог в Украине на должном уровне.

Ключевые слова: экономический диалог, государственно-частное партнерство, социальная ответственность.

176 Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 17/1

© Усик В.1., 2011

The essence and the role of economic dialogue between business and public authorities are considered. Basic problems that prevent conduct this dialogue in Ukraine at the appropriate level are outlined Key words: economic dialogue, public-private partnerships, social responsibility.

Постановка проблеми. Останшм часом величезноУ актуальное^ набувае питания побудови ефектив-них взаемовщносин Mix органами державно! влади та б1знесом. В УкраУш наявн певн складов! економ1ч-ного д!алогу, проте вт поки що не набув належного р!вня та цЫсносл. У сучасному свт ц два суб'екти -б!знес i державна влада - тюно пов'язан м!ж собою, тому питання партнерства м!ж ними е ниш дуже актуальною темою. На жаль, державна щеолопя була змтена, що надало можливють чиновникам уах р!вшв змтити реальний д!алог на в!ртуальний. Проте спткування мае бути й повинно вщбуватися саме у форм! д!алогу - р!вноправного обмту думками двох сторт, а не у форм! диктату, як це бувае зазвичай.

Анал1з останшх дослщжень i публкацш. Окрем! спроби зрозум!ти i дати характеристику деяким еле-ментам взаемозв'язку тститулв влади з пщприемницькими структурами присутн в роботах вщомих основоположник теорп пщприемництва М. Вебера, Р. Канттьйона, X. Ламперта, А. Маршалла, А. Смита, Дж. Слглща, Ж. - Б. Сея, М. Фрщмена, Й. Шумпетера та ¡н.

Дослщження, що заклали глибш! основи у вивченн взаемодп б!знесу i влади, були проведен! заруб!ж-ними ученими, як! займалися анал!зом дм представниюв Ытереав б!знесу на пол!тичний процес в США, Великобритании 1талп i Францп. Для сучасного розумтня д!алектики взаемоди пол!тики i б!знесу найбшьш значущими стали концепцп, викладен в роботах А. Бентж, М. Олсона Г. Трумена, Ф. Шм^тера, та ¡н. В УкраУт також юнуе низка напрацювань у цьому напряму таких науков^в та пол!тиюв, як I. Аюмова, 3. Варналй Я. Жалто, Н. Королевська, О. Кужель, К. Лятна, Д. ЛяпЫ, але ступть теоретичного i методичного опрацювання цього питання залишаеться недостатшм.

Невиршеш частини проблеми. Незважаючи на достатню кшькють напрацювань перед нами послйно постають питання "Чи вдасться налагодити д!алог м!ж владою та б!знесом?", "Чи потр!бен цей д!алог вла-д!?", "Пщприемц i чиновники - це союзники чи опоненти?", "Чи д!йсно реформування державно! служби може стати Ыструмент полтшення б!знес-шмату в УкраУт?". В посткризовий перюд варто визначити су-часн Ытереси учасниюв та мету економ!чного д!алогу, а також шляхи пщвищення со^альноУ вщповщаль-ност б!знесу та активного залучення громадськост до виршення юнуючих проблем.

Метою дослщження е анал!з стану, проблем та перспектив розвитку д!алогу м!ж б!знесом та владою в УкраМ

Основы результати дослщження.

В свт видтяють дешька основних моделей взаемоди влади i б!знесу [1]:

- Модель "примусу" передбачае адмЫстративний тиск. Влада вимагае вщ б!знесу певних вкладень в реал!зацш УУ со^альних програм i проеклв, використовуючи адмтютративний апарат i структури, покликан! зд^снювати контроль за д!яльнютю б!знесу.

- Модель "патронажу" припускае компенсацп витрат б!знесу на реал!зацш со^альних програм i проек-т!в за рахунок певного доступу для б!знесу до контрольованих владою ресурав. Ця модель припускае можливють торгу навколо умов пщтримки б!знесом со^альних програм i проеклв влади.

- Модель "невтручання" влади. Влада не займае активноУ позици по вщношенню до со^альноУ пол!ти-ки, що проводиться б!знесом.

- Модель "партнерства", у рамках якоУ представники влади i б!знесу досягли компромюу.

Функцп б!знесу, як правило, е локальшшими i реал!зуються на територп перебування, а функци влади - глобальшшими i реал!зуються на державному, нацюнальному р!вш. В той же час, реал!зац!я своУх функцп обома суб'ектами i ефективна взаемод!я м!ж ними, ведуть до стабшьного розвитку сусптьства i пщви-щення добробуту населення. Найбшьш ефективною моделлю взаемод!У влади ! б!знесу е "партнерська", заснована на взаемовигщному обм!н! ресурсами. У сучасних соц!ально-економ!чних умовах вона е най-б!льш прийнятною, працюючою за принципом "випдно кожному - вигщно ус!м".

Б!знес на сьогодн! е руш!йною силою стабiлiзацiУ та розвитку економки ! держави, а влада мае бути за-ц!кавлена у д!алоз! та дослухатися до його потреб. Сучасний стан розвитку д!алогу залишаеться складним i суперечливим. Багато чого зроблено, однак цей процес зрушиться ттьки завдяки зусиллям, готовносл до взаемов!дносин ус!х учасник!в, пол1тичшй вол! орган!в державноУ влади та впливових пол1тиюв. Т!льки шляхом наполегливосл, об'еднання i консолiдованостi зусиль малий та середшй б!знес зможе зд!йснюва-ти реальний вплив на державу та покращити партнерсью в!дносини.

Загалом економ!чний д!алог необх!дний для того, щоб, по-перше, б!знес усв!домив той факт, що вт е р!вноправним партнером побудови майбутнього нац!У. Це буде спонукати представниюв б!знесу до веден-ня чесноУ профес!йноУ д1яльносл та до квал!ф!кованих пропозиц!й щодо побудови державноУ економ!чноУ пол!тики. По-друге, вщкритий економ!чний д!алог м!ж владою та б!знесом зменшуе ризики ведення б!зне-су за рахунок збшьшення передбачуваност! державноУ економ!чноУ пол!тики як вагомого чинника середо-

Економ!чний вюник ун!верситету | Випуск № 17/1 177

EKOHOMHHA TEOPIß

вищa фyнкцioнyвaння бiзнecy. Пo-тpeтe, кoнcтpyктивний дiaлoг мiж пpeдcтaвникaми бiзнecy тa влaди дo-звoлить cтвopити cпpиятливi yмoви для poзвиткy пpiopитeтниx гaлyзeй тa poзpoбки й зaпpoвaджeння cyc-пiльнo кopиcниx piшeнь в eкoнoмiцi чepeз yтвopeння кoмплeкcy мaкpoeкoнoмiчниx yмoв. I ocтaннe, aлe нaйбiльш вaжливe для cycпiльcтвa, coцiaльнe пapтнepcтвo як нeвiд'eмнoï eлeмeнт eкoнoмiчнoгo дiaлoгy дoзвoляe вcтaнoвити дoгoвipнi вiднocини з бiзнecoм cтocoвнo piвня oплaти тa yмoв пpaцi, пpи зaбeзпeчeн-н дepжaвoю дoтpимaння мiнiмaльниx coцiaльниx cтaндapтiв [2].

Baжливoю вiдмiннicтю eкoнoмiчнoгo дiaлoгy вiд бaгaтьox iншиx зacoбiв пiдтpимки poзвиткy бiзнecy е тe, щo вiн нe пoв'язaний бeзпocepeдньo н з бюджeтними, нi з пoдaткoвими витpaтaми. A з iншoгo 6okó, yдoc-кoнaлeння iнcтитyцiйнoгo cepeдoвищa тa oптимiзaцiя дepжaвнoï eкoнoмiчнoï пoлiтики змoжyть знaчнo пo-кpaщити eфeктивнicть дiяльнocтi бiзнecy,a цe в cвoю чepгy пoлiпшить якicть життя гpoмaдян, cпpиятимe coцiaльнiй тa пoлiтичнiй cтaбiльнocтi в iparni.

Дepжaвнo-пpивaтнi пapтнepcтвa мaють фyнтyвaтиcя нa cпiльниx зaвдaнняx, oб'eднaннi pecyp^, poз-пoдiлi pизикiв i винaгopoд. Toмy мeтoю пoдaльшoгo вдocкoнaлeння вiднocин дepжaвнoï влaди i бiзнecy в Укpaïнi мae cтaти пoшyк нeoбxiдниx шляxiв пepeфopмaтyвaння пapтнepcтвa вiд вузьга кopпopaтивнoгo дo бiльш шиpoкoгo, в^фите^ i пpoзopoгo пapтнepcтвa.

Дepжaвнa eкoнoмiчнa пoлiтикa Укpaïни пiдпopядкoвaнa виключнo iнтepecaм вeликoгo бiзнecy, пpeд-cтaвники ягаго пpaцюють в цeнтpaльниx opгaнax влaди, щo пpизвeлo дo нeoбмeжeнoï мoнoпoлiзaцiï. To-му oдним з нaпpямкiв cтвopeння cпpиятливoгo бiзнec-cepeдoвищa мae агати дeмoнoпoлiзaцiя yпpaвлiння eкoнoмiкoю. Ceктop мaлoгo тa cepeдньoгo бiзнecy мae вiдчyвaти ceбe piвнoпpaвним пapтнepoм y пoбyдo-вi мaйбyтньoгo. Для цьoгo вapтo пpoвoдити aктивнy кoнкypeнтнy пoлiтикy, зaвepшити пepeбyдoвy cyдoвoï cиcтeми, нaдaвaти пoвний oбcяг iнфopмaцiï пpo cтaн cпpaв в нaцioнaльнiй eкoнoмiцi, пiдвищити якють дepжaвниx пocлyг тa зaбeзпeчити гapaнтiï нeдoтopкaнocтi влacнocтi для пiдпpиeмcтв, як eфeктивнo i лe-гaльнo пpaцюють.

Kpiм дeмoнoпoлiзaцiï нeoбxiднo пapaлeльнo зд^нити дeкpимiнaлiзaцiю влaдниx cтpyктyp. Пpoтидiя пoвиннa oпиpaтиcя нa peфopмy в po6o^ дepжaвнoгo aпapaтy. Tiньoвий бiзнec нeгaтивнo впливae нa aвтo-pитeт дepжaви, е ocнoвoю для poзвиткy кopyпцiï; вiн тaкoж викликae cyпepeчнocтi мiж opгaнaми влaди тa cyб'eктaми гocпoдapювaння, якi дiють нa лeгaльниx пiдcтaвax.

Ùe oднieï пpoблeмoю е peйдepcтвo як пpoтизaкoннe пocягaння нa кoнcтитyцiйнe пpaвo гpoмaдян нa пiдпpиeмницькy дiяльнicть. Пpoцec бopoтьби з peйдepcькими aтaкaми мae бути мaкcимaльнo пpoзopим тa дieвим, a змiни дo чиннoгo зaкoнoдaвcтвa пoвиннi yнeмoжливити oтpимaння peйдepaми "зaкoннoгo пщфунтя" для opгaнiзaцiï aтaк нa cyб'eктiв гocпoдapювaння, щo в peзyльтaтi викopiнить кpимiнaл тa poз'eднae бiзнec i влaдy [3, c. 70].

Baжливим мoмeнтoм y пoбyдoвi дieвoгo eкoнoмiчнoгo дiaлoгy е зaбeзпeчeння piвниx yмoв дiяльнocтi нa pинкy для вcix пpeдcтaвникiв вiтчизнянoгo бiзнecy тa iнoзeмниx кoмпaнiй, нaдaння oднaкoвиx мoжливocтeй дocтyпy дo зaoxoчyвaльниx iнcтpyмeнтiв дepжaвнoï eкoнoмiчнoï пoлiтики тa фopмyвaння мexaнiзмiв нaдaн-ня мaкcимaльнo пoвнoï iнфopмaцiï пpo cтaн cпpaв в нaцioнaльнiй eкoнoмiцi, нa внyтpiшнix pинкax. Cиcтeм-нe здiйcнeння aктивнoï кoнкypeнтнoï пoлiтики, зaбeзпeчeння зaxиcтy внyтpiшньoгo pинкy вiд пpипливy нe-дoбpoякicнoï, нeбeзпeчнoï iмпopтнoï пpoдyкцiï, нaдaння пoлiтикo-пpaвoвoï пiдтpимки yкpaïнcьким пiдпpи-eмcтвaм нa зoвнiшнix pинкax, cпpияння фopмyвaнню пoзитивнoгo iмiджy yкpaïнcькиx кoмпaнiй зa кopдo-нoм, пpocyвaнню eкcпopтy, пoшyк тopгoвиx пapтнepiв - цe вкpaй нeoбxiднi, тотемы кpoки для cтвopeння peзyльтaтивнoгo дiaлoгy мiж бiзнecoм тa влaдoю.

Бiзнec y cвoю чepгy пoвинeн бути coцiaльнo вiдпoвiдaльним тa aктивнiшe зaлyчaтиcя дo coцiaльниx пpo-eктiв. Miжнapoдний дocвiд пepeкoнye, щo coцiaльнa вiдпoвiдaльнicть нe тiльки кopиcнa для poзвиткy гам-пaнiï, aлe й нeoбxiднa. Koжнe пiдпpиeмcтвo, кoтpe xoчe poзмicтити cвoï aкцiï нa лoндoнcькiй чи нью-йopк-cькiй бipжi, знae: cepeд iншoгo з нeï вимaгaтимyть i coцiaльний звiт, дe мae бути вкaзaнo, як caмe кoмпa-шя тypбyeтьcя пpo cвiй пepcoнaл, пpo cycпiльcтвo, пpo eкoлoгiю тoщo. Coцiaльнa вiдпoвiдaльнicть бiзнecy - цe йoгo yчacть y фiнaнcyвaннi coцiaльнoï cфepи нa дoдaтoк дo coцiaльниx витpaт дepжaви. B yмoвax мo-дepнiзaцiï eкoнoмiки y вiднoвний пicля физи пepioд y зв'язку iз змeншeнням мoжливocтeй дepжaви в oблa-cn coцiaльниx iнвecтицiй poзвитoк coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi бiзнecy пpидбaвae ocoбливy знaчyщicть.

B Укpaïнi ocтaннiм чacoм пoчaли гoвopити пpo coцiaльнy вiдпoвiдaльнicть ввeдeння бiзнecy як пpo бiзнec-cтpaтeгiю. Бaгaтo пiдпpиeмcтв зaдeклapyвaли, щo в ^oin poбoтi вoни oпиpaютьcя нa пpинципи coцiaльнoï вщ-пoвiдaльнocтi бiзнecy, aлe кpизa дaлa чiткy кapтинкy пpo тe, xтo нacпpaвдi пpaцюe нa пoзицiï coцiaльнoï вiдпo-вiдaльнocтi, a xto викopиcтoвyвaв цe для caмopeклaми тa зaдля oтpимaння пiльг з 6okó дepжaви.

Cлiд тaкoж ycвiдoмлювaти, щo coцiaльнo вiдпoвiдaльнa дiяльнicть бiзнecy мoжe poзвивaтиcя пoвнoю мь poю лишe нa бaзi йoгo пpибyткoвoгo фyнкцioнyвaння i виcoкoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi тa мae нaдaвaти вiдчyтний eфeкт y raposo aбo cepeдньocтpoкoвiй пepcпeктивi. Heкoнкypeнтocпpoмoжний i збиткoвий бiз-нec нe мaтимe cтимyлiв i мoжливocтeй вклaдaти pecypcи в poзвитoк людcькoгo ^п^лу i нaвкoлишньoгo cepeдoвищa. Biдтaк пoняття coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi бiзнecy нepoзpивнe з пoняттям вiдпoвiдaльнocтi

EKOHOMI4HA TEOPIß

дepжaви пepeд бiзнecoм зa cтвopeння yмoв для змiцнeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльниx кoмпa-нiй. Biдoмo, щo Sвpoпeйcький бaнк peкoнcтpyкцiï i poзвиткy, тaк caмo як i Bce^i™^ бaнк, для тиx кoмпa-шй, якi мaють вiдкpитy звiтнicть тa чiткo дeклapyють cвoï кpитepiï coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi, нaдae пть-гoвий пдощ в кpeдитyвaннi i пoзики пщ нижчi вiдcoтки. Aлe цi птьги тaк caмo як i кpитepiï coцiaльнo вщ-пoвiдaльниx кoмпaнiй, вapтo чiткo пpoпиcaти, тoмy щo знoв бyдe виникaти кopyпцiя [4].

Bлiткy 2010 Bepxoвнa Paдa Укpaïни пpийнялa Зaкoн "Ïpo дepжaвнo-пpивaтнe пapтнepcтвo", який виз-нaчae opгaнiзaцiйнo-пpaвoвi зacaди взaeмoдiï дepжaвниx пapтнepiв з пpивaтними тa ocнoвнi пpинципи дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa нa дoгoвipнiй ocнoвi [5].

Cфepaми зacтocyвaння дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa е тaкi вaжливi нaпpями як oxopoнa здopoв'я, тypизм, oчищeння вoди, oбpoблeння вiдxoдiв, виpoбництвo eлeктpичнoï eнepгiï, бyдiвництвo дopiг тa зa-лiзниць, poзвiдкa poдoвищ кopиcниx кoпaлин i т.д. Дepжaвнa пiдтpимкa здiйcнeння дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa нaдaeтьcя пepeвaжнo шляxoм нaдaння гapaнтiй тa фiнaнcyвaння зa paxyнoк кoштiв дepжaв-нoгo тa мicцeвoгo бюджeтiв.

Öe дyжe знaчний i вaжливий кpoк y нaпpямi змiни вiднocин мiж влaдoю тa бiзнecoм, aлe, нa жaль, дepжaв-нi opгaни влaдa в Укpaïнi нe зaцiкaвлeнi в aктивнoмy poзвиткy peaльнoгo й пocтiйнoгo дiaлoгy з бiзнecoм, aджe цe oзнaчae втpaтy чacтини ïxнix пoвнoвaжeнь тa cyттeвe пocилeння кoнтpoлю зa ïx дiяльнicтю. Cьoгoд-нi виxoдить тaк, щo дiaлoг пoтpiбeн лишe мaлoмy i cepeдньoмy бiзнecy, який зaймae пpиблизнo 90% зape-ecтpoвaниx пiдпpиeмcтв Укpaïни. Opгaни ж дepжaвнoï влaди cьoгoднi нe гoтoвi дo eфeктивнoгo дiaлoгy, в пepшy чepгy - зaвдяки нe вивaжeним дiям дepжaви тa тaкими чинникaми, як нeпocлiдoвнicть пpoцeciв лiбe-paлiзaцiï бiзнec cepeдoвищa, нecпpиятливe для poзвиткy пoдaткoвe зaкoнoдaвcтвo тa бaгaтo iншиx.

Baжливим eлeмeнтoм eфeктивнoгo дiaлoгy влaди i бiзнecy е виcoкoopгaнiзoвaнi i виcoкoквaлiфiкoвaнi гpoмaдcькi oб'eднaння пiдпpиeмцiв, якi мaють CTa™ нaдiйними виpaзникaми й eфeктивними зaxиcникaми iнтepeciв бiзнecy. Пpoтe в Укpaïнi якicть poбoти гpoмaдcькиx oб'eднaнь бiзнecy, пoпpи вiдчyтнe зpocтaння, вce щe вaжкo нaзвaти кoнкypeнтocпpoмoжнoю. Пpoтягoм ocтaннix poкiв cтвopeнo бaгaтo oб'eднaнь пщ-пpиeмцiв, aлe cиcтeмa caмoкoнтpoлю бiзнecy, нa жaль, icнye тiльки нa пaпepi.

Eкoнoмiчний дiaлoг мae пepeдбaчaти нaявнicть взaeмнoï вiдпoвiдaльнocтi йoгo yчacникiв - дepжaви, бiз-нecy тa opгaнiзaцiй гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Biдтaк ocнoвнi зacaди eкoнoмiчнoгo дiaлoгy щoдo rnc™-тyтiв взaeмнoгo пpeдcтaвництвa тa фopм вpaxyвaння пoзицiй cтopiн пoвиннi нaбyти нopмaтивнo-пpaвoвo-гo oфopмлeння (нaпpиклaд, y Фpaнцiï icнye iнcтитyт coцiaльнo-eкoнoмiчниx paд зaкpiплeний Koнcтитyцieю кpaïни). Toбтo, вapтo нaдaти зaкoннe пpaвo пiдпpиeмцям тa гpoмaдcьким oб'eднaнням кoнтpoлювaти тa нaдaвaти влacнi пpoпoзицiï щoдo piшeнь opгaнiв дepжaвнoï влaди, якi знaxoдятьcя в paмкax ïxньoï кoмпe-тeнцiï. ^м тoгo, нeoбxiднo cтвopити нopмaтивнo-пpaвoвy бaзy мexaнiзмy цивiлiзoвaнoгo вiдcтoювaння бiзнecoм влacниx iнтepeciв тa впpoвaдити мexaнiзм вiдпoвiдaльнocтi пocaдoвиx ocí6 opгaнiв дepжaвнoï влaди зa нeвипpaвдaнe втpyчaння в дiяльнicть бiзнecy. Öe cпpиятимe пiдвищeнню ягаст eкoнoмiчнoгo дь aлoгy, yкopiнeнню кyльтypи йoгo здiйcнeння, cyттeвoмy пoлiпшeнню eкoнoмiчнoï пoлiтики в Укpaïнi [4].

Зaлyчeння гpoмaдcькocтi дo виpoблeння дepжaвнoï пoлiтики мae cтaти peaльним, a нe фopмaльним oбoв'язкoм peгyлятopниx opгaнiв. Пepeдyмoвoю тaкoгo зaлyчeння е пiдвищeння пpoзopocтi peгyлятopнoï дiяльнocтi opгaнiв влaди тa зaбeзпeчeння ними бeзпepeшкoднoгo дocтyпy дo iнфopмaцiï пpo цю дiяльнicть. Лишe вoлoдiючи пoвнoю iнфopмaцieю, гpoмaдcькicть мoжe cтaти piвнoпpaвним yчacникoм пpoцecy зд^-cнeння дepжaвнoï peгyлятopнoï пoлiтики [6, c.20].

Гpoмaдcькi oб'eднaння, яким дepжaвa пoвиннa пepeдaти чacтинy cвoïx функ^й, мoжyть 6ути гapaнтa-ми пpи oтpимaннi кpeдитниx кoштiв, виcтyпaти в poлi cyб'eктiв cepтифiкaцiï, нaдaвaти кoнcyльтaцiï cyб'eк-тaм CMCÁ. Kpiм того, шляxoм зaлyчeння гpoмaдcькиx oб'eднaнь дo peaлiзaцiï пoлiтики cпpияння poзвит-ку CMCÁ вдacтьcя cкopoтити чac пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь тa змeншити вiдпoвiднi cтaттi витpaт y дepжaвнoмy бюджeтi. Зaлyчeння гpoмaдcькocтi дo cиcтeми дepжaвнoгo yпpaвлiння дacть змoгy зaбeзпe-чyвaти пocтiйний мoнiтopинг дepжaвнoï пoлiтики з мeтoю вcтaнoвлeння мoмeнтiв ïï нeyзгoджeнocтi зi зaв-дaннями poзвиткy пiдпpиeмництвa.

Bлaдa мae цiлecпpямoвaнo й нaпoлeгливo вчитиcя нe кepyвaти, a, як cпpaвжнiй cyб'eкт pинкy, pea^a-ти нa пoпит i пoтpeби гpoмaдян y нeoбxiднocтi дepжaвнoгo втpyчaння. To6to, нa зpaзoк бiзнecy, - opieнтy-вaтиcя нa кoнкpeтнy пoтpeбy, нa кoнкpeтнoгo cпoживaчa, клieнтa. B Укpaïнi пpeдcтaвникaм влaди вapтo пoзбyтиcя бyквaльнoгo, пpямoлiнiйнoгo poзyмiння пpинципy дiaлoгy влaди й бiзнecy, як paзoвиx мacoвиx aкцiй, бeзпocepeднix зycтpiчeй i кoнcyльтaцiй cлyжбoвцiв тa пiдпpиeмцiв. Cпiльнe зaвдaння влaди i бiзнe-cy - кoнcoлiдoвaними зycиллями пpoфeciйнo виявляти й ycyвaти icнyючi в cycпiльcтвi диcбaлaнcи ^epe-ciв, якicнo зaдoвoльняти aдмiнicтpaтивнi й cпoживчi пoтpeби людeй. Cпiлкyвaння мae бути й пoвиннo вщ-бyвaтиcя caмe y фopмi дiaлoгy - piвнoпpaвнoгo oбмiнy дyмкaми двox cтopiн, a нe y фopмi диктaтy, як цe бyвae зaзвичaй. Зaкoнoмipнo, щo дiaлoг мoжливий лишe мiж cyб'eктaми, щo poзмoвляють cпiльнoю мo-вoю i пepeбyвaють y пoдiбниx cиcтeмax кoopдинaт.

Bиcнoвки. Дiaлoг мiж влaдoю тa бiзнecoм пoвинeн вiдбyвaтиcя нe пpocтo y виглядi зycтpiчeй тa poзмoв,

а це повинна бути вщкрита та зрозумУпа й прийнятна для Bcix CTopiH система управлтня взаемовщносина-ми влади i бiзнеcу на вcix piвняx, узгодження Ытереав державного, приватного й громадського cектopiв.

Для започаткування такого екoнoмiчнoгo дiалoгу, держава повинна стимулювати бiзнеc до со^ально спрямованих дiй (пiдтpимка тратив, пов'язаних з coцiальнoю вiдпoвiдальнicтю, стосунки державно-приватного партнерства тощо), i коли будуть пpoпиcанi чiткi, зрозумЫ правила гри, бiзнеc пiдлаштуeтьcя i со-цiальнo вiдпoвiдальна пoведiнка буде йому просто вигщно. А результат такого послйного i вiдкpитoгo дь алогу повинен вiдoбpазитиcя на покращенн piвня життя населення та со^альних cтандаpтiв.

Л1тература

1. Чирикова А. Бизнес как субъект социальной политики в современной России / А. Чирикова // Общество и экономика. - 2006. - № 9. - С. 116 - 117

2. Економ'нний диалог: партнерство заради прогресу/[Я.А. Жалло, I.M. Акмова, Д.В. Лятн та iн.]. - К.: Н1СД, 2007. - 124 с.

3. Про стан та перспективи розвитку пдприемництва в Украíнi: Нашональна доповдь / [К.О. Ващенко, З.С. Варналiй, В.6. Воролн, В.М. Геець, О.В. Кужель, Е.М. Лiбанова та н.]. - К.: Держкомпщприемництво, 2008. - 226 с.

4. Щодо органiзацií на^онального економiчного далогу як засобу сусп!льно'1' консолiдацií навколо зав-дань соцiально-економiчного розвитку Укра'1'ни [Електронний ресурс] / Аналiтичнi записки щодо проблем i под!й сушльного розвитку На^онального iнституту стратепчних досл'!джень . - Режим доступу:

http://old.niss.gov.ua/Monitor/Marrch/02.htm

5. Закон "Про державно-приватне партнерство" в'щ 01.07.2010 року № 2404-17 [Електронний ресурс] / Верховна Рада Укра '1'ни. - Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2404-17

6. Татаревський О. Усунення адммстративних бар'ер'ш та покращення державноi регуляторно/' полiтики в Украíнi / О. Тататревський // Проект №121495 "Послуги з пдтримки малого та середнього бiзнесу у пр'1-оритетних репонах Украни", 2005. - 45 с.

УДК 331.5

Шимченко Л.А.,

к.ф.н., доцент, кафедри економ!чноУ теорп та методологи наукових доожджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен Григор!я Сковороди"

РИНОК ПРАЦ1 В УКРА1Н1: ПРОБЛЕМИ ТА СКЛАДНОЩ1 РЕФОРМУВАННЯ

В статт! розглянуто проблеми, суперечностi функц!онування ринку працi в Укра1'н1.

Ключов1 слова: ринок працi, безроб!ття, зайнят!сть, економ!чний розвиток, продуктивн!сть працi, як!сть робочоiсили.

В статье рассмотрено проблемы, противоречия функционирования рынка труда в Украине.

Ключевые слова: рынок труда, безработица, занятость, экономическое развитие, производительность труда, качество рабочей силы.

The article deals with the problem, conflict functioning labor market in Ukraine.

Keywords: labor market, unemployment, employment, economic development, productivity, quality workforce.

Актуальшсть теми. На початок ХХ1 стол^тя провщш катталютичш краУни запропонували нов! проекти соц!ально-економ!чного розвитку, пов'язан з скороченням безробтгя, звуженням пр!рви м!ж багатими i бщ-ними, зростаючим со^альним захистом, стабшьною зайнятютю та економ!чним зростанням. В бвроп мю-це ЛюабонськоУ стратеги-2000 у березн 2010 року поста стратепчна програма "бвропа-2020". П!сля вихо-ду ¡з сучасноУ фтансово-економ!чноУ кризи передбачаеться пщвищення зайнятост населення бвропи вком вщ 20 до 64 роюв лише вщ 69% до 75% до 2020 року i зниження числа европей^в, як! живуть за межею бщ-носд ¡з 80 млн. до 60 млн. оаб [1, с. 29]. бвропа та ¡нш! високо розвинут краУни тшли шляхом перегляду власних моделей розвитку, зд^снюючи пошук нових формул виршення соц!ально-економ!чних проблем, так як i в США (за р!зними методолопями обрахунку вщ 10%, офМйного безробтгя, до 17-22 %, за мето-долопями сучасних науков^в та науковоУ методологи 1980 р.), i в бвроп (до середини серпня 2009 року безробтгя становило 9,1%, тобто 21,9 млн. чоловк) р!вень безроб!ття пом!тно збшьшився [1, с. 40, 44].

Постановка проблеми. Процес зростання безробтгя завжди супроводжуеться зростанням протестних настроУв, пошуком краУнами "золотого мтьярда" шлях!в виршення власних проблем за рахунок тих наро-д!в св^у, що приречен на обслуговування ¡нтереав сильних св^у цього, зокрема й за рахунок украУнсько-го народу, який волод!е одним ¡з найбшьш дорогоцтних ресурав виживання - родючими фунтами. Осшь-

180 Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 17/1

© Шимченко Л.А., 2011

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.