CC BY
73
УДК 336.5:330.3
ДЕРЖАВН1 ВИДАТКИ НА СОЦ1АЛЬНИЙ ЗАХИСТ КР1ЗЬ ПРИЗМУ ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
Кучер Г.В.
Предметом досл'дження е вплив державного фнансування соцального захисту населення на забезпечення економ'чного розвитку краУни.
Метою досл'дження е розкриття рол/ державних видатк/'в на соцальний захист у фнансуванн економ'чного розвитку краУни.
Методи досл'дження. У робот/ застосовано ряд загальнонаукових та специфiчних методв i пдходв, у тому числi д'алектичний, системний, методи наукового абстрагування, порiвняльного i факторного аналзу та логчний пiдхiд.
Результати роботи. Розкрито роль та значення державного фнансування соцального захисту населення для економ'чного розвитку держави. Узагальнено науков пдходи стосовно значення та фактор'в впливу фнансування соцального захисту населення на забезпечення економ'чного розвитку. Показано взаемозв'язок фнансування соцальних видаткв та нарощування людського й !нтелектуального потенцалу як виробничого ресурсу розвитку. Визначено особливост/ впливу та напрями фнансування соцальних видаткв, що пов'язан з реформуванням соцальноУ сфери. Виокремлено пр оритети державного ф нансування соц ального захисту щодо забезпечення економ'чного зростання в контекст/ показникв сталого суспльного розвитку.
Галузь застосування результат'^ роботи. Фнансова полтика держави в соцiальнiй сферi для забезпечення економ'чного розвитку.
Висновки. Видатки на соцальний захист та соц/'альне забезпечення мають розглядатися як державн нвестиц У в розвиток виробництва, в людський кап тал, в здоров'я та нац онального нтелекту, що е передумовою iнформацiйного та iнновацiйного розвитку.
Для розбудови УкраУни як соцальноУ держави необх'дно забезпечити : вдосконалення законодавчоУ бази, пдвищення фнансовоУ та фскальноУ дисциплни населення та суб'ект'в господарювання, формування середнього класу, впровадження багатоканального фнансування соцальних проект'т i програм, удосконалення фнансового монторингу, посилення контролю та прозоростi формування й реалiзацiУ фнансовоУ полiтики, пдвищення рiвня соцальних стандарт'¡в та гарантiй, мМмальноУ зарплати, життевого р'вня населення в цлому, участ/ останнього в громадському житт/ та д 'яльност'! мюцевих органiв влади.
Полтика, спрямована на скорочення державних видатюв на соцальний захист населення, у тому числ! за рахунок скорочення клькост/ отримувачв соцальних виплат, пдвищення пенсшного вку, введення обмежень на розмiри виплат для працюючих пенсюнерiв, мае негативн наслiдки. Це виявляеться в соцiальнiй напрузi, погiршеннi демограф1'чно'У ситуацУ i чинникв 1ндикатора суспльного розвитку, а також призводить до ускладнень в д 'яльност'! соцальних служб / доступност/ ринку пращ, стимулюе зростання обсягiв тньовоУ економки тощо.
Ключов'1 слова: бюджетне фнансування, державы видатки, соцальний захист, 1ндекс суспльного розвитку, економ чний розвиток, пенс йне забезпечення.
ГОСУДАРСТВЕННЫЕ РАСХОДЫ НА СОЦИАЛЬНУЮ ЗАЩИТУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ
ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ
Кучер Г.В.
Предметом исследования является влияние государственного финансирования социальной защиты населения на обеспечение экономического развития страны.
Целью исследования является раскрытие роли государственных расходов на социальную защиту в финансировании экономического развития страны.
Методы исследования. В работе применен ряд общенаучных и специфических методов и подходов, в том числе диалектический, системный, методы научного абстрагирования, сравнительного и факторного анализа и логический подход.
Результаты работы. Раскрыто роль и значение государственного финансирования социальной защиты населения для экономического развития государства. Обобщены научные подходы относительно значения и факторов влияния финансирования социальной защиты населения на обеспечение экономического развития. Показана взаимосвязь финансирования социальных расходов и наращивания человеческого и интеллектуального потенциала как производственного ресурса развития. Определены особенности влияния и направления финансирования социальных расходов, связанных с реформированием социальной сферы. Выделены приоритеты государственного финансирования социальной защиты для обеспечения экономического роста в контексте показателей устойчивого общественного развития.
Область применения результатов работы. Финансовая политика государства в социальной сфере.
Выводы. Расходы на социальную защиту и социальное обеспечение должны рассматриваться как государственные инвестиции в развитие производства, в человеческий капитал, в здоровье и национального интеллекта, что является основой информационного и инновационного развития.
236
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 30/1
© Кучер Г.В., 2016
Для развития Украины как социального государства необходимо обеспечить: совершенствование законодательной базы, повышение финансовой и фискальной дисциплины населения и субъектов хозяйствования, формирование среднего класса, внедрение многоканального финансирования социальных проектов и программ, совершенствование финансового мониторинга, усиление контроля и прозрачности формирования и реализации финансовой политики, повышение уровня социальных стандартов и гарантий, минимальной зарплаты, уровня жизни населения в целом, участия последнего в общественной жизни и деятельности местных органов власти.
Политика, направленная на сокращение государственных расходов на социальную защиту населения, в том числе за счет сокращения количества получателей социальных выплат, повышения пенсионного возраста, введения ограничений на размеры выплат для работающих пенсионеров, имеет негативные последствия. Это проявляется в социальной напряженности, ухудшении демографической ситуации и факторов Индекса общественного развития, а также приводит к напряженности в деятельности социальных служб и доступности рынка труда, стимулирует рост объемов теневой экономики и тому подобное.
Ключевые слова: бюджетное финансирование, государственные расходы, социальная защита, Индекс общественного развития, экономическое развитие, пенсионное обеспечение.
PUBLIC EXPENDITURE ON SOCIAL PROTECTION THROUGH ECONOMIC DEVELOPMENT
Kucher G. V.
The research subject is the influence of public financing of social protection to ensure the country's economic development.
The article purpose is to reveal the role of public expenditure on social protection in the financing of economic development.
The research methods. The paper used the set of general scientific and specific methods and approaches, such as dialectic, systems, method of scientific abstraction, comparative and factor analysis, logical approach.
The results. The role and importance of public financing of social protection for the economic development of the state are the main focus of the article.The scientific approaches to the meaning and effect of population factors financing of social protection on economic developmentaressummarised. Interconnection social spending and increasing human and intellectual potential as a production resource development is shown. Features the influence and direction of funding social expenses related to the reform of the social sphere are determined. The prioritisation of public financing of social protection to ensure economic growth in the context of Indicator for sustainable social development are proposed.
Sphere of application results: the state financial policy in the social sphere.
Conclusions. Expenditure on social protection and social security should be treated as a public investment in the development of production, human capital, health and national intelligence, which are the basis of the information and innovation development.
For the development of Ukraine as a social state will be necessaries to ensure: the improvement of the legislative framework, increasing the financial and fiscal discipline for the population and economic entities, the middle class formation, the introduction of multi-channel financing of social projects and programs, improved financial monitoring, increased control and transparency of the formation and implementation of financial policies that increase the level of social standards and guarantees, minimum wages, living standards in general, the latter's participation in public life and the activities of local authorities.
Policies aimed to reduce public expenditure on social protection, including by reducing the number of social payments to recipients, raising the retirement age, the introduction of restrictions on the size of payments for working pensioners, has a negative impact. This is evident in social tension, worsening demographic situation and factors of social development index, as well as lead to tension in the activities of social services and access to the labor market, it stimulates the growth of the shadow economy etc.
Keywords: government funding, public expenditure, social protection, Social Development Index, economic development, pensions.
Вступ. Питання фшансування розвитку краТни та со^альноТ захищеност населення, його окремих верств активно вивчаеться та розглядаеться не лише науковцями та практиками економютами, фшансистами, правовиками, але й безпосередньо населенням i пол^иками. Накопичення невиршених со^альних проблем в умовах обмеженост фшансових ресурав мае рiзнi наслщки, що можуть проявлятися як незадоволення, страйки тощо. В сучасних умовах з'являються новi Тх прояви, що негативно впливають на розвиток економки окремих або групи краТн, Тх со^альну й пол^ичну стабтьнють, зокрема со^альна та трудова внутршня i зовшшня мiграцiя населення, зростання чисельност бiженцiв, злочинност та тшьовоТ економки, схильнють до насильства серед со^ально незахищених верств населення тощо.
Намагаючись конкретизувати питання та шляхи Тх виршення науковц розробляють моделi та пщходи до функцюнування економк со^альних держав iз урахуванням внутршшх та зовшшшх чинниш, що впливають на Тх розвиток, населення та громадянське сусптьство. В УкраТш та свт розроблено стратеги сприяння розвитку громадянського сусптьства та програми дш для найменш розвинених краТн i краТн, як розвиваються, для забезпечення сталого розвитку [1, 2], визначено та нацюнальним законодавством
затверджено со^альш rapaHTiï, запроваджуються нацiональнi та мiжнароднi программ соцiального захисту населення, що вщображае видатки на соцiальний захист як шдикатор та прiоритет сусшльного розвитку.
Актуальнiсть. Уряди краш тривалий час збтьшують державнi видатки на со^альний захист населення, що свщчить не лише про пiдвищення со^альних стандартiв, але й про зростання потреб у ïx фiнансуваннi, розширення кола питань, якi можуть/мають бути профшансоваш за рахунок державних видатмв. Тому надзвичайно актуальним е визначення ролi та значення державних видатш на соцiальний захист крiзь призму економiчного розвитку краши.
Аналiз публшацш по проблемi. Дослiдження питань фiнансування соцiального захисту та соцiальноï сфери, економiчного розвитку краши здiйснили Л. Баранник [3], Т. Боголiб [4], Дж. Б'юкенен [5], I.Запатрiна [6], Дж. Кейнс [7], I. Юронос [8, 9], О. Коваль [10], В. Лагутш [1l], Х. Ламперт [12], Л. Лисяк [13], Е. Лiбанова [14], М. Масфейв [5],В. Федосов [15], I. Чугунов [16, 17] та шшк Потребують подальших дослiджень питання щодо джерел фшансування та вщповщно форм управлiння со^альними та пенсiйними програмами (державнi та приваты); взаемозалежност та взаемовпливу економiчниx та соцiальниx видаткiв у фшансуванш суспiльного розвитку, поеднання рiзниx джерел фшансування державних со^альних програм (ринков^ домогосподарств/ населення, окремих громад тощо) розвитку краши.
Мета дослiдження: розкрити роль державних видатш на со^альний захист у фшансуванш економiчного розвитку краши.
Викладення основного матерiалу. Вплив св^овоТ глобалiзацiï на нацiональнi економки формуе стандартнi пiдxоди щодо зовшшшх чинниш та потребуе вщповщних змш фiнансового, економiчного, iнституцiйного середовища. Це формуе потреби у посиленш взаемозв'язку мiж соцiально-економiчною полiтикою нацiональниx урядiв та мiсцевиx громад. Зростання ступеня впливу мiжнародниx iнституцiй на окремi сфери та галузi передбачае внесення вщповщних змш у нацюнальне законодавство та впроваджувану полiтику держави. Вщбуваеться трансформацiя державного регулювання суспiльного розвитку пщ впливом глобалiзацiï,унiфiкацiï пiдxодiв та iндикаторiв суспiльного розвитку на мегарiвнi.
Поступове поглиблення засад функцiонування со^ально'|' держави та формування соцiального сусптьства передбачають розподiл «вiдповiдальностi за забезпечення со^ального захисту мiж державою, ринком, сусптьством (в особi громадських оргашзацш), iндивiдуумом i його неформальними мережами (ам'ею, друзями, сусiдами)» [8]. Посилення вщповщальносп як суспiльства, так i окремого шдивщуума, дозволяе узагальнювати пщходи до ролi та значення шдив^в як робочоТ сили. Дана ситуа^я вiдображае еволюцiю соцiальниx держав та застосування заxодiв в системi со^ального захисту на шляху до «активуючоТ» держави, «держави, що надае можливосп», «держави соцiальниx iнвестицiй».
Удосконалення мехашзму реалiзацiï фiнансовоï полiтики впливае на видатки на со^альну сферу та со^альний захист населення. Такi видатки варто розглядати не як «прощання» бюджетних коштiв, що оцiнювалося як негатив та обмежувальний чинник економiчного розвитку, а як соцiальнi швестици. Кiрнос I.O. видiляе наступнi три основш принципи й особливостi такоТ держави. «По-перше, вона об'еднуе економiчну i соцiальну полiтику, розглядаючи осв^у, здоров'я та iншi соцiальнi цшносп громадян як необxiдну умову економiчного зростання. Другою стратегiчною перевагою моделi е ïï приxильнiсть рiвностi можливостей. Третiй принцип стимулювання економiчноï участ ... Вся модель спрямована на виявлення значення со^альних iнвестицiй iз погляду економiчноï i соцiальноï продуктивность. До важливих компонент такоï держави вщнесено «залучення громадян до ринку прац з метою забезпечення со^ально'|' згуртованостi та економiчноï конкурентоспроможностi» [8].
Використання со^альноГ полiтики в економiчниx цiляx розпочалося Ф. Рузвельтом в США пщ час Велишь депресп для захисту вiд безробiття та створення нових робочих мюць, що передбачало пщвищення економiчноï ефективностi та зростання [9, С. 148 -149]. В сучасних умовах перед урядами краш актуальним е питання бюджетноГ значущост со^ального сектора та його зростаючого полночного впливу, що визначае застосування шструметчв соцiального захисту для досягнення економiчниx цiлей. В умовах зростаючих витрат на державн со^альш програми в нацiональниx економiчниx системах питання стосуеться фшансового потенцiалу та стратепчних прiоритетiв держави, що визначен як локомотив суспiльно-економiчного розвитку.
Науковий пщхщ, який зосереджуе увагу на негативному впливi видаткiв на со^альний захист на економiку краïни i пов'язаний з положеннями неолiберальноï економiчноï школи, що негативно оцiнювала роль i значення державного регулювання та управлшня економкою. Його прихильники акцентують увагу на негативних наслщках фшансування таких видатш: скорочення мотивацп до прац пiд впливом високих розмiрiв соцiальниx допомог, якi iнодi перевищують м^мальний рiвень оплати працi, заохочення безроб^тя, беззаконня, злочинностi, прийняття наркотимв тощо (Ч. Мюррей) [9, С. 150], що призводить до необхщносп фшансування додаткових видатш на подолання негативних наслщш таких явищ. Аргументом щодо негативних наслщш таких видатш е скорочення заощаджень та зростаючi потреби з акумулювання ресурав для ïx фшансування тобто непродуктивне використання фшансових ресурав. I якщо виходити з таких позицш, то видатки на со^альне забезпечення вважаються видатками прощання, що не забезпечують сусптьного розвитку, та розглядаються як неефективний чинник.
Ми вважаемо, що видатки на со^альний захист та со^альне забезпечення непрацездатних й шших со^ально незахищених громадян, на осв^у, науку та со^альну сферу можуть вплинути на людський, штелектуальний, науковий та фшансовий потен^ал кражи, процеси зовн^ньо^ ^^ально^ та трудовоï
мiграцiï, а також на сусптьний розвиток в цтому, процеси вiдтворення та загальну результативнють державних витрат. Лише за системного фшансування таких видаткiв ми можемо забезпечити зростання 1ндексу сталост суспiльства (SSI)[18]. Двi з трьох груп показниш, за яким проводиться оцшювання сталостi суспiльства, це людське здоров'я та економiчний добробут, у тому чи^ показники: достатностi обсяпв Тж1, достатностi води, наявностi умов профтактики i запобiгання поширення захворювань, рiвень освiти, здорового життя, гендерно''' рiвностi, справедливого розподiлу доходiв, приросту населення, доброго урядування, доступу до ринку працк Таким чином показники, що вщображають здоров'я, особисте та сусптьне здоров'я, пов'язан з 1ндексом розвитку людського потенцiалу е вагомими складовими формування 1ндексу сталостi сусптьства.
Державнi видатки на соцiальний захист дозволяють фiнансувати новi проекти та впливають на розвиток сфер, галузей та регюшв, якi в умовах ринку нецiкавi iнвесторам в силу рiзних обставин (наприклад, довготривалостi та ризикованост щодо отримання прибуткiв, депресивн регiони не мають умов для формування приватних джерел фшансування со^ального захисту тощо), забезпечувати стабтьнють фшансування таких видатш, якi е захищеними статтями бюджету в УкраМ, i формувати рiвнiсть прав громадян на со^альний захист. За рахунок державних видатш, особливо в умовах рецеси чи трансформацiйних процесiв,розвиваються продуктивнi сили, людське здоров'я, пщтримуеться дiлова активнють, розвиваеться ринок працi та покращуються умови до його доступу, зростае штелектуальний потенцiал кражи, що дозволить в майбутньому створювати новi якюж продукти, «новацiï»(за Й.А. Шумпетером), що й визначатимуть розвиток сусптьства в майбутньому.
Вважаемо, що бюджетне фшансування видатш на со^альний захист i со^альну сферу не лише забезпечуе виконання базових функцш держави, але й створюе передумови розвитку науково-техшчного прогресу та продуктивних сил в краМ, переходу до бiльш високого рiвня технологiчного укладу та шституцшного врядування в краïнi. Сучасне шформацшне суспiльство активно використовуе iнформацiю та знання як виробничий ресурс, що дозволяе в умовах глобально!' економки подолати проблеми обмеженосп, сформувати вiртуальнi та он-лайн умови для розробки й поширення шформацшних технологш. Зростання державних видатш на со^альний захист дозволяе стимулювати ефективнiсть знань, регулювати розвиток економiки з урахуванням и циклiчних коливань, долати негативнi тенденци на ринку й перепони в сусптьному розвитку.
Не врахування поточних та майбутшх економiчних наслiдкiв вщ фiнансування (або недофiнансування) таких видатш впливае на потен^ал розвитку кражи в розрiзi його структурних складових, що через мультиплкаторний механiзм впливае на сусптьний розвиток держави.
Аргументи щодо негативного впливу со^ального захисту, державних пенай на заощадження мають специфiчний прояв в рiзних секторах i галузях нацюнально''' економiки. Мова йде про державний та недержавний сектори, як формувалися пiд впливом багатьох чинниш i, в окремих випадках, не мають альтернативного фшансування чи постачальниш (надавачiв) суспiльних послуг, а також про значний перелк установ та закладiв, якi не працюють на засадах комерцмного розрахунку i найближчим часом не зможуть (а в окремих випадках це не е доцтьним), що потребуе 'х бюджетного фiнансування. В умовах значного розшарування та зубож1ння населення мае розвиватися як державний, так i недержавний сектори економш, та рiзнi форми власносп. Тотальний перехщ на ринкове фiнансування може зруйнувати окремi галузi кра'ни та негативно вплинути на ïï безпеку. Тому доцтьно застосовувати комплексний пiдхiд, що враховуе як державне фшансування, так i розвиток державно-приватного партнерства, посилення ролi громад та впровадження нових форм управлшня за участю громадських, благодмних та волонтерських оргаызацш.
Захист вщ со^альних ризикiв передбачае формування компенсацшних механiзмiв, що дозволяе мiнiмiзувати втрати (та збитки) вiд 'х настання з державних та недержавних джерел. Останн використовуються залежно вщ видiв соцiальних ризикiв, у тому чи^ можуть передбачати застосування страхових механiзмiв формування та використання. ресурав фондiв соцiального страхування.
Соцiальний захист як динамiчна система, що включае пол^ичну, фiнансово-економiчну, органiзацiйну та моральну складовi соцiального захисту держави, вщображае проваджувану державою модель фiнансiв со^ального захисту та соцiальну полiтику через фшансовий механiзм ï'ï забезпечення
Ми розглядаемо трансформацшш змiни в соцiально-економiчному розвитку кра'ни в ХХ1 стол^ як свiдчення якiсного суспiльного розвитку, при збереженш базових принципiв побудови со^ально''' держави. Ступiнь застосування ринкових механiзмiв в такiй державi, на нашу думку, мае визначатися з урахування комплексу факторiв, якi впливають на формування не лише со^ально''' пол^ики держави, але й фшансово' полiтики держави в соцiальнiй сферк Намагання скоротити державнi витрати за рахунок приватизацп державного сектора, надання податкових птьг вiдповiдним групам населення, на нашу думку, мае передбачати наявнють можливостей щодо вибору надавачiв суспiльних послуг (державних чи приватних) з вщповщними компенсацiйними механiзмами; а використання податкових птьг як шструменту для реалiзацiï фiнансовоï полiтики в со^альнш сферi мае обмеження лише щодо окремих груп населення.
Функцюнування фшанав соцiального захисту передбачае запровадження вщповщних iнститутiв, що дозволяе реалiзувати державну фiнансову стратегiю та тактику. Удосконалення шституцшно' складово'' покращуе умови та мехашзм реалiзацiй фiнансовоï пол^ики у соцiальнiй сферi. Комплексний пщхщ до фiнансування соцiального захисту дозволяе використовувати державы та недержавш, внутр^ш та зовнiшнi
джерела фшансових ресурав, мотивацшш чинники при формуванн та використаннi вiдповiдниx фондiв фшансових ресурав як окремими особами, шститу^ями, так i державою в цтому.
Результативнють фiнансування соцiального захисту мае визначатися як система якюних та ктькюних показникiв (iндикаторiв) вiдповiдно до програм, що фшансуються за рахунок державних та приватних джерел фшансування. Р. Масфейв визначав проблему в ефективност соцiального забезпечення, а найкращими ршенням вiн вбачав превентивне забезпечення та пряму фшансову допомогу, розмiр яш! залежить вiд рiвня доxодiв та ставок оподаткування, вiдповiдно до застосовуваного пщходу надання державноï (сусшльноО фiнансовоï допомоги та фiскального навантаження. При цьому, ним акцентовано увагу на те, що допомога на бщнють мае бути вибiрковою, а не загальною пол^икою та використовувати рiзнi пщходи: селективн програми, коли ïx метою е забезпечення м^мального рiвня доxодiв; унiверсальнi програми, коли суб'екти отримують однакову допомогу та платять податки за однаковою ставкою; та «зникаюча субсидiя до зароб^но^ плати», коли надаються податковi кредити на трудовий дохщ для стимулювання трудовое мотивацiï тим, хто не заробляе доxодiв, чи для неповних амей тощо. Для системи со^ального захисту Р. Масфейв пропонував «систему субсидш, яка б пiдтримувала ïï в умовах старiння населення, або ще також мае бути поточне фшансування з виплатами, шдексованими залежно вщ змш середнього доходу на душу населення. Справедливють мiж поколшнями ринки забезпечити не можуть, займатися цим мае держава» [5, С.94, 153].
Складнють со^ального страхування незахищених верств населення вбачаеться в забезпеченн справедливое™ при розподiлi та мiнiмiзацiï ризикiв (в термiнаx та з урахуванням «невизначеностi»). Державна полiтика мае активно виршувати дане питання та враховувати фактори, як спонукають людей уникати страхування. Видатки на со^альний захист та со^альне забезпечення передбачають фшансування со^ального захисту у випадку непрацездатносп, пенсiонерiв, ветеранiв вiйни та пращ захист амЧ, дiтей та молодо безробiтниx, допомог у виршенн житлових питань, соцiального захисту шших категорiй населення, фiнансування фундаментальних та прикладних дослiджень i розробок у сферi соцiального захисту та iншоï дiяльностi щодо соцiального захисту, що передбачено украшським законодавством починаючи з 2012 року [20].
З державних фондiв призначено фшансування пенсшних виплат для забезпечення едност умов i норм пенсшного забезпечення громадян. Со^альний захист пенсiонерiв враховуе можливiсть отримання громадянами трудових та со^альних пенсш. Для трудових пенсiй визначальними е наступн критерiï: вiк; наявнiсть швалщносп; втрата годувальника та вислуга ромв.
Пенсiйний вiк, або вiк виходу на пенаю, в Укрaïни пщвищено до 60 рокiв i при стажi роботи не менше 25 ромв для чоловiкiв та до 55 рош при стaжi роботи не менше 20 рош для жшок. В зaконодaвствi (Ст. 13) встановлено пiльговi умови, якi передбачають можливють дострокового виходу на пенаю, що пов'язано iз шкiдливими i важкими умовами прац (за так званими списками № 1 та № 2 виробництв, роб^, професш, посад i показнимв, затверджуваним Кабшетом Мiнiстрiв Украши), а також для окремих груп пра^внимв у транспортнш гaлузi, сiльському господaрствi, бaгaтодiтним матерям та матерям швал^в з дитинства,швалщам, учасникам вiйни, сiм'ям загиблих (померлих) вшськовослужбов^в, особам начальницького i рядового складу оргашв внутрiшнix справ та полщейських, громадянам, якi постраждали вщ Чорнобильськоï катастрофи, та iншиx.
Пенси за вiком мають обмеження за розмiрaми: мiнiмaльнi - встановлюються у розмiрi мiнiмaльного споживчого бюджету, а «в умовах кризового стану та спаду виробництва.не нижче межi малозабезпеченосп» [19, Ст. 19], та максимальний розмiр - не може перевищувати трьох, а для окремих пра^вниш - чотирьох м^мальних пенсiй за вком при тому, що «розмiр пенси за вiком ... не може перевищувати 75 процен^в зароб^ку, за винятком мiнiмaльниx пенсiй, пщвищених за роки роботи понад 25 рош у чоловтв i 20 - у жшок, а пра^вникам, зайнятим» на особливо шкiдливиx i особливо важких роботах та зайнятих на пщземних i вщкритих прничих роботах та в метaлургiï - 85 процен^в зaробiтку.
Виплата державних пенсш здшснюеться з коштiв Пенсшного фонду Украши. Пенсiйний фонд Украши -це сaмостiйнa фiнaнсово-бaнкiвськa система, формуеться за рахунок вщрахувань пщприемств i оргaнiзaцiй (в тому чи^ й тих, що використовують працю громадян за угодами цивтьно-правового характеру) «.на заходи со^ального страхування за тарифами, диференцшованими залежно вiд небезпечносп, шкiдливостi, тяжкостi робiт та стану шших умов пращ страхових внесш громадян, яю займаються пiдприемницькою дiяльнiстю, обов'язкових страхових внескiв громадян, а також кош^в державного бюджету Украши» [19, ст. 8]. В украшському законодавс^ щодо пенсiйного забезпечення визначено, що пенси не оподатковуються. В певний перюд (у зв'язку з обмеженютю фшансових ресурав у розпорядженш держави) можуть вводитися обмеження щодо со^альних виплат, наприклад, у перюд з 1 ачня 2016 року по 31 грудня 2016 року (ст. 85) особам, яю працюють на посадах та на умовах, передбачених законами Украши «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрм i статус сувдв», призначеы пенайш виплати не виплачуються (виключення становлять швалщи I та II груп, швалщи вшни III групи та учасники бойових дш, особи, на яких поширюеться дiя п.1 ст. 10 Закону Украши «Про статус ветерашв вшни, гаранти ïx со^ального захисту»); та особам (крiм птьгових кaтегорiй, зазначених вище), розмiр пенси яких перевищуе 150 вщсотш прожиткового м^муму для не працездатних, виплати здшснюються в розмiрi 85 вщсотш призначеного розмiру, але не менше 150 вщсотш прожиткового м^муму не працездатних оаб, a пiсля звтьнення з роботи працюючих пенсiонерiв виплата пенси поновлюеться.
З метою регулювання балансу Пенсiйного фонду в УкраТн встановлено обмеження щодо максимального розмiру пенсiй. Стаття 85 Закону УкраТни «Про пенсiйне забезпечення» зазначае, що максимальний розмiр пенсiй з урахуванням надбавок, пiдвищень, додатковоТ пенси, цтьовоТ грошовоТ допомоги, пенси за особливi заслуги перед УкраТною, шдексаци та iнших доплат до пенсп, встановлених законодавством, крiм доплати до надбавок окремим категорiям осiб, як мають особливi заслуги перед Батьшщиною не може перевищувати десяти прожиткових мiнiмумiв, установлених для осiб, як втратили працездатнiсть. Зокрема на перюд з 1 сiчня 2016 року по 31 грудня 2016 року вш не може перевищувати 10740 гривень [19].
Враховуючи, що виплати пенсш гарантован державою, Тх фшансування провадиться по всiй територп УкраТни щомiсячно незалежно вiд надходження кош^в, соцiально-економiчного стану регiонiв за рахунок кош^в Пенсiйного фонду УкраТни. Законодавчо заборонено порушувати строки фiнансування пенсшних виплат незалежно вiд адмiнiстративно-територiальних одиниць. За стабтьноТ позитивно!' динамiки показниш вiдтворення населення формування ресурсiв фонду забезпечуе своечаснють i повноту фшансування вщповщних пенсiйних виплат, та дозволятиме використовувати ресурси на швестицшш цл Це дозволяе формувати майбутнi надходження для пщвищення рiвня пенсiйного захисту.
В умовах природного скорочення населення, зовшшньоТ трудовоТ мiграцiТ, що впливае на ресурсну базу пенсшних фондiв, та при скороченн надходжень до пенсшних фондiв постае питання щодо джерел фшансування видатмв та балансування бюджету Пенсшного фонду. При загальнш тенденци до скорочення кiлькостi населення УкраТни в силу рiзних причин сформувалася ситуа^я, за якоТ частка громадян старше 60 рош мае тенденцш до зростання з 18, 23 вщсотш у 1991 роц до 22,02 вiдсоткiв у 2016 рощ що потребуе врахування при формуванн планiв витрат фiнансових для фшансування пенсшних видатмв.
За прогнозними розрахунками Нацюнального iнституту стратегiчних дослщжень протягом 2015 - 2050 рош при загальнш тенденци до скорочення чисельност населення, що пiдтверджуеться офщшними даними НацiональноТ служби статистики УкраТни, буде вщбуватися зростання чисельностi населення, старшого за 55 рош (див. рис. 1) [10, 14].
Наведет дат свщчать, що загальна ктькють населення старше 20 рош мае динамку до скорочення у даному перад на 3850,4 тис. оаб, тобто в середньому на 110,0 тис. оаб за рк. Найбтьше скорочення може вщбутися у 2020-2025 роках (майже 4529,5 тис. оаб). При цьому з рис. 1 видно, що чисельнють населення старше 55 рош мае динамку до зростання з 12915,6 до 16034,7 тис. оаб, тобто на 3119,1 тис. оаб, що у середньому становить 89,1 тис. оаб за рк. Таким чином ми бачимо, що мае мюце процес загального старшня населення в силу як скорочення його чисельносп, так i зростання кшькосл людей похилого вку, що свщчить про зростання майбутшх витрат пенсшного фонду.
ю 40000 о 35000 х 30000
I-
25000 20000 15000 10000 5000 0
2015
2020
2025
2030
2035
2040
2045
33113,8 33011 32682,2 31918
14678 15488,3 16154,2 16034,7
2050Роки
55-59 ШШ 65-69 75-79 ЕХХЭ 85-89 95-99
— —Загальна чисельнiсть населення 20+
60-64 70-74 80-84 90-94 100+
Ктьшсть населення 55+
Рисунок 1. Показники чисельност населення Украши в рiзних вiкових групах у 2015 - 2050 рр.
Врахування довгострокових тенденцш мае забезпечувати балансування бюджету пенсшного та шших державних со^альних фондiв та оцiнювати вплив чинниш, що негативно впливають на динамку майбутшх показниш вiдтворення населення та його тривалост його довголiття.
Альтернaтивнi заходи щодо скорочення ктькосп отримувaчiв пенсш за вислугу рош як пiльговоï пенси неоднозначно впливають на пенсшну систему в цтому. Дослщження Коваль О.П. засвщчило, що скорочення або взaгaлi вiдмовa вiд надання таких пенсш дозволяють знизити оптимальн показники пенсшного вку, позитивно впливають на баланс Пенсшного фонду. «Повна лквща^я iнституту довгострокових пенсiй знижуе цей показник у тому самому роц [1] на 1 рiк 8 мюя^в (iз 66 рокiв 8 мюя^в до 65 рокiв 4 мюя^в)». Для покращення балансу Пенсшного фонду, збереження сшввщношення мiж коефiцiентaми дожиття та зaмiщення пропонуеться постшне збiльшення пенсiйного вiку, оскiльки у противному випадку дотримання такого сшввщношення «потребуватиме постiйного збiльшення дотaцiй з держбюджету» [10, С. 36, 45]. Вщмова вiд додаткових зобов'язань та витрат забезпечують економш коштiв, хоча i певним чином впливають на баланс пенсшного фонду.
На нашу думку, в процеа тако^ «оптимiзaцiï» варто не опинитися в ситуацп чаав О. Бiсмaркa, коли «до пенси майже шхто не доживав», про що зазначае Коваль О.П., та пам'ятати, що провщш досягнення медицини, ям значно продовжують вк та прaцездaтнiсть людей, доступнi лише заможним громадянам. Враховуючи, що бтьше 20 вщсотмв населення живе за межею бщносп та лише 8,7 вщсотш населення отримуе доходи бтьше 3720,0 грн. (155 дол. США за курсом 24,0 грн. за один долар США) за мюяць, варто продовжувати пошук шших шляжв виршення даного питання. Вважаемо, що застосовуючи лише математичний пщхщ виршити питання наповнення бюджету пенсшного фонду неможливо, тому важливим е комплексний пщхщ до розвитку пенсiйноï системи як складово^ со^ального захисту краши та забезпечення сусптьного розвитку в цтому. В умовах скорочення чисельносп населення, його життевого рiвня, низького рiвня медичного обслуговування тощо не доцтьно вирiшувaти питання наповнення бюджету пенсшного фонду за рахунок скорочення нацюнального потен^алу до вiдтворення робочо^ сили.
Оскiльки бaгaторiчнi вiдрaxувaння кошлв до державних соцiaльниx фондiв внаслщок трaнсформaцiйниx змiн в соцiaльно-економiчнiй системi крaïни не забезпечують в повному обсязi фiнaнсувaння фiзiологiчниx потреб та со^альних гaрaнтiй як пенсiонерiв, так i шших незахищених верств населення, тому ïx наповнення е важливим питанням фшансово^ пол^ики як в сучасних умовах, так i в майбутньому. По-друге, скорочення життевого рiвня населення не стимулюе ïx активнють як щодо самофшансування пщвищення рiвня осв^и, так i щодо здшснення вiдрaxувaнь до пенсiйниx i страхових фондiв, та спонукае до ^^ально^ та трудовоï мiгрaцiï в iншi крaïни. Зазначене погiршуе демогрaфiчну ситуацш в держaвi та якiснi характеристики людського кашталу та робочоï сили як фактору економiчного розвитку. По-трете, пщвищуе недовiру до держави як гаранта сощального захисту, сприяе лшзацп економiки, приxовувaннi доxодiв вiд оподаткування тощо. На нашу думку дан про те, що лише 55% населення сплачуе плaтежi до со^альних фондiв, свiдчaть не лише про високий рiвень тiнiзaцiï та пщтверджуе нaшi узагальнення, але й про важливють посилення державного фiнaнсувaння сощального захисту для розбудови соцiaльноï держави в УкраМ, удосконалення системи державних фшанав, пiдвищення ефективностi фiскaльноï i фшансово^ полiтики держави в цтому. Це пов'язано з необхщнютю удосконалення законодавчо^ бази, пiдвищення фiнaнсовоï та ф^кально^ дисциплiни населення та суб'еклв господарювання, формування середнього класу в держaвi й впровадження багатоканального фшансування со^альних проектiв i програм, удосконалення фшансового монiторингу в держaвi, посилення контролю та прозорост формування й реaлiзaцiï фiнaнсовоï полiтики, пiдвищення рiвня соцiaльниx стaндaртiв та гaрaнтiй, життевого рiвня населення, учaстi останнього в функцюнуванш мiсцевиx громад тощо.
Украша регламентуе розмiри соцiaльниx пенсiй ст. 94 закону «Про пенсшне забезпечення» та закртила динaмiку до ïx зростання. Розмiри пенсiйниx виплат щороку пщвищуються вiдповiдно до iндексaцiï грошових доxодiв населення ( не менш як на 2 проценти зароб^ку, з якого обчислено пенаю, та не менше 2 проценлв мiнiмaльноï пенси за вком, вiдповiдно до ст. 97), шляхом проведення перерахунку пенсш внаслщок змши бази для ïï нарахування ( стаж роботи, заробток, амейний стан тощо) та подання вщповщних докуменлв до органу, що призначае пенси. Але зростання абсолютних розмiрiв со^альних виплат в умовах динамки шфляцшних процеав i девaльвaцiï нaцiонaльноï валюти не дозволяють
пщвищувати життевий рiвень населення та стимулювати розвиток економки.
Актуальним дотепер залишаеться пщвищення мiнiмaльноï зароб^но^ плати та посадового окладу (тарифное ставки) прaцiвникa I тарифного розряду единое тaрифноï сiтки; прожиткового м^муму та рiвня його забезпечення з урахуванням шдексу споживчих цiн; пщвищення розмiру держaвноï соцiaльноï допомоги та врахування мaтерiaльного становища сiм'ï при наданш соцiaльноï допомоги.
У 2015 ро^ видатки соцiaльного спрямування зведеного бюджету становили 377,7 млрд. грн. та зросли на 68,7 млрд.грн. (бтьше шж 22%). При цьому ïx частка у склaдi видатмв зведеного бюджету скоротилася в 2015 р. на 3,5% i становила 55,6 %. Максимальне значення протягом 2011-2015 рр. було в 2013 р. i становило 64,4 %, а найнижче у 2015 р. Варто вщм^ити, що у цей перюд частка таких видатмв мюцевих бюджелв становила 81,5 % [21, С. 43]. Видатки зведеного бюджету Украши на со^альний захист та со^альне забезпечення на 2016 рк передбачено в обсязi 251 227,7 млн. грн., що становить 30 % бюджету [22]. Значну роль у фшансуванш видатш мюцевих бюджелв становлять трансферти, зокрема
1Дан1 2015 року.
субвенцп на со^альний захист населення. В 2015 роц вони становила 36,4 % мiжбюджетниx трaнсфертiв з державного бюджету i становили 63,3 млрд. грн.
Пщвищення пенсшного вку в УкраМ науковц та практики обумовлюють рiзними причинами, зокрема запровадженням европейських стандарт соцiaльного забезпечення, застосуванням багатовекторного впливу державного регулювання в данш сферi тощо. На нашу думку, запровадження нових норм щодо пщвищення пенсшного вку мае негативш нaслiдки враховуючи високий рiвень безробiття в УкраМ За офiцiйними даними частка безроб^ного населення (за методологiею МОП) у вiцi 15-70 рокiв (у % до економiчно активного населення вiдповiдноï вiковоï групи) у 2014-2015 роках скоротилася з 9,3 до 9,1 вщсотш, що вщповщае 192, 9 тис. оаб, але при цьому економiчно активне населення в данш вковш груш скоротилося на 1823 тис. оаб, при тому, що чисельнють наявного населення в УкраМ з 01.01.2014 по
01.01.2015 р. скоротилася на 2496,9 тис.оаб iз урахуванням зовнiшньоï мiгрaцiï.
При реформуванш пенсiйноï системи крaïни варто враховувати не лише вш виходу на пенаю, тривалють пенсiйноï фази, але й очкувану тривaлiсть життя шсля 60 рокiв. Найменший показник в кражах еС для чоловiкiв - це 16 рош, а для жшок у кражах еС - 21 рк. Нaйбiльшi показники в крашах еС iз тривaлостi життя шсля 60 рош серед чоловшв мають Франтя та Iтaлiя, де показник вщображае 22 роки, та по 21 року в крашах: Авсщя, Гре^я, Iспaнiя, Кiпр, Нщерланди та Швецiя; серед жiнок найбтьший перiод 27 рокiв у Франци та 26 рокiв у 1тали та Iспaнiï.
В рiзниx крашах використовуються рiзнi заходи щодо подовження трудовое дiяльностi працюючих та обмеження можливостей дострокового виходу на пенаю. Варто видтити нaступнi обмеження, що застосовуються для «заохочення продовження трудовое дiяльностi» [10]: погiршення умов (скорочення обсяпв пенсiйниx виплат, застосування штрaфiв) виходу на пенсiю, запровадження премш (додаткових бонусiв), пiдвищення коефiцiентiв накопичень для тих продовжуе трудову дiяльнiсть.
Норми нaцiонaльного права також свщчать про пiдтримку пенсiонерiв шляхом надання додаткових бонуав для тих, хто вiдтермiновуе виxiд на пенсiю. Для тих, хто досяг пенсiйного вку, але бажае вiдтермiнувaти рiк виходу на пенаю, остання «призначаеться з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенси з пщвищенням розмiру пенси « залежно вщ перюду вiдклaдaння: 6% за кожний рк строком до 60 мюя^в та 9% понад зазначеного термшу [10]. Одночасно встановлено обмеження для працюючих пенсiонерiв: пенсiйнi виплати проводяться не в повному обсяз^ що спрямовано на економш кошлв пенсiйного фонду.
Нaцiонaльною стрaтегiею сприяння розвитку громадянського сусшльства в УкраМ на 2016 - 2020 роки визначено»... розвиток громадянського суспiльствa за системноï держaвноï пiдтримки дае змогу залучати додaтковi людськi, оргaнiзaцiйнi, фiнaнсовi та теxнiчнi ресурси для надання со^альних та iншиx суспiльно значущих послуг, сприяння процесу децентрaлiзaцiï державного управлшня i пiдвищенню його якостк.. i зaпобiгти корупцiйним ризикам». Для цього передбачено «запровадження практики зaкупiвлi со^альних та iншиx суспiльно значущих послуг через со^альне замовлення та забезпечення рiвного доступу оргaнiзaцiй громадянського сусптьства та бюджетних установ до надання со^альних та iншиx сусшльно значущих послуг за рахунок бюджетних кошлв; стимулювання розвитку соцiaльного пщприемництва, зокрема удосконалення меxaнiзмiв фiнaнсовоï пщтримки таш! дiяльностi» [1], у тому чи^ шляхом створення фонду розвитку громадянського сусшльства.
Висновки. Видатки на со^альний захист та со^альне забезпечення мають розглядатися як державш швестици в розвиток виробництва, в людський каштал, в здоров'я та нацюнального iнтелекту, що е передумовою шформацшного та iнновaцiйного розвитку.
Для розбудови Украши як соцiaльноï держави необхщно забезпечити : вдосконалення зaконодaвчоï бази, пщвищення фiнaнсовоï та фiскaльноï дисциплши населення та суб'ектiв господарювання, формування середнього класу, впровадження багатоканального фшансування со^альних проеклв i програм, удосконалення фшансового монiторингу, посилення контролю та прозоросп формування й реaлiзaцiï фiнaнсовоï полiтики, пiдвищення рiвня соцiaльниx стандар^в та гaрaнтiй, мiнiмaльноï зарплати, життевого рiвня населення в цiлому, учасл останнього в громадському життi та дiяльностi мiсцевиx оргaнiв влади.
Пол^ика, спрямована на скорочення державних видатш на со^альний захист населення, у тому чи^ за рахунок скорочення ктькосл отримувaчiв соцiaльниx виплат, пщвищення пенсшного вку, введення обмежень на розмiри виплат для працюючих пенсiонерiв, мае негaтивнi нaслiдки. Це виявляеться в со^альнш нaпрузi, погiршеннi демогрaфiчноï ситуaцiï i чинникiв 1ндикатора сусптьного розвитку, а також призводить до ускладнень в дiяльностi соцiaльниx служб i доступносп ринку прaцi, стимулюе зростання обсяпв тiньовоï економiки тощо.
Список використаних джерел
1. Нацюнальна стратегiя сприяння розвитку громадянського сусптьства в Укран на 2016 - 2020 роки: Про сприяння розвитку громадянського сусптьства в УкраЫ : Указ Президента УкраУни eid
26.02.2016 № 68/2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/68/2016/ paran20#n20
2. П'дсумковий документ Конференци ООН по стшкому розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://rio20.un.org/sites/rio20.un.org/files/a-conf.216-l-1_russian.pdf.pdf
3. Баранник Л. Б. Фнансовий механ1зм системи соцального захисту населення УкраТни: проблеми становлення та перспективи розвитку : монограф'я / Л. Б. Баранник. - Дн1пропетровськ : Днпропетр. держ. фн. академя, 2012. - 496 с.
4. Боголб Т.М. Нова модель економ'чного зростання УкраУнг. монограф1я / за ред. д.е.н., професора Боголб Т.М. - К.: Корпораця, 2015 - 384 с.
5. Б'юкенен Дж. М., Масфейв Р. А. Суспльнi ф1нанси i суспльний виб1р: : Два протилежн1 бачення держави /Дж.М. Б'юкенен, А.Р. Масфейв [пер. з англ. автор перекладу А .В. 1щенко] - К. : Вид. Дм «Киево-Могилянська Академя», 2004. - 176 с.
6. Запатр1на I. В. Бюджетний механ1зм економ'чного зростання: монограф'я / 1.В. Запатрна. - К.: 1н-т соц.-екон. стратегй, 2007. - 528 с.
7. Кейнс Дж. М. Общая теоря занятости процента и денег. Избранное /Дж.М. Кейнс. - М.: Эксмо, 2008. - 960 с.
8. Крнос I.O. Змна парадигми соцально'У держави / 1.О.Крнос // Вюник Днлропетровського унверситету. - Серя «Економка».- Випуск 6 (4).- 2012. - с. 26-34 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://vestnikdnu.com.ua/archive/201264/kirnos.html
9. Крнос I. О. Спт&дношення соцального та економ'чного в суспльному розвитку: систематизаця свтового досвду / I.O. Крнос // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. - 2014. - № 4. - С. 146 -154 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.elibrary.ru/issues.asp?id=37579
10. Коваль О. П. Пенсiйний вк: iноземний досвд та втчизнян реали : аналт. доп. / О. П. Коваль. - К. : Н1СД, 2014. - С. 9 - (Сер. «Соцальна полтика», вип. 1). [Електронний ресурс] [Режим доступу] // : http://www.niss.gov.ua/content/articles/ files/pens_vozrast-e0371.pdf
11.Лагутн В. Д. Людина i економка: Соцюеконом'ка /В.Д.Лагутн. - К.: Просвiта, 1996. - 336 с.
12.Ламперт Х. Социальная рыночная экономика. Германский путь : монографiя /Х. Ламперт. - М.: Дело, 1993. - 225 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.biznesbooks.com/2010-01-07-17-48-08/3269-lampert-h-socialnaja-rynochnaja-jekonomika-germanskij-put
13.Лисяк Л.В. Бюджетна полiтика у системi державного регулювання соцiально-економiчного розвитку УкраГни: монографiя /Л.В. Лисяк. - К.: ДННУ АФУ, 2009. - 600 с.
14.Комплексний демограф'чний прогноз Укра(ни на пер'юд до 2050 р. /за ред. чл.-кор. НАНУ, д.е.н., проф. Е.М. Л'баново'!. - К.: Укранський центр соцальних реформ, 2006. - 138 с.
15.Федосов В., Опар'н В., Льовочкн С. Ф'нансова реструктуризаця в УкраЫ: проблеми i напрями / За наук. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2002. - 387 с.
16. Чугунов I. Я. Бюджетний механiзм регулювання економ!чного розвитку / 1.Я.Чугунов. - К.: Н1ОС. -2003. - 488 с.
17.Державне ф/нансове регулювання економ!чних перетворень: монограф1я / 1.Я. Чугунов, А.В. Павелко, Т.В. Канева та н.; за заг. ред. А.А.Мазарак. - К.: КиУв. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. - 376 с.
18.Sustainable Society Foundation [Електронний ресурс] Режим доступу: // http://www.ssfindex. com/information/indexes/
19.Про пенсйне забезпечення: Закон УкраУни в1д 05.11.1991 № 1788-XII [Електронний ресурс]. -Режим доступу : //http://zakon5.rada.gov.ua/laws /show/1788-12
20. Про Основн напрями бюджетно'У полтики на 2012 рк : Постанова Верховно'/' Ради УкраУни вд 13.05.2011 № 3358-VI [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3358-vi
21.Бюджетний монiторинг: Аналз виконання бюджету за 2015 рк / [Зубенко В.В., Самчинська 1.В., Рудик А.Ю. та iн.] ; 1БСЕД, Проект «Змцнення мюцево'У фтансовоУ iнцативи (ЗМФ1-11) впровадження», . -К., 2016 - 80 с. [Електронний ресурс] - [Режим доступ] // http://www.ibser.org.ua/ UserFiles/File/Monitoring%20Quarter% 202015/KV_IV_2015_Monitoring_ukr.pdf
22.Соцальний захист та соц/альне забезпечення. Матерiали Мiнiстерства фнанав УкраУни [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/news/bjudzhet/socialnij-zahist-ta-socialne-zabezpechennja
References
1. Nacionaljna strateghija spryjannja rozvytku ghromadjansjkogho suspiljstva v Ukrajini na 2016 - 2020 roky: Pro spryjannja rozvytku ghromadjansjkogho suspiljstva v Ukrajini : Ukaz Prezydenta Ukrajiny vid 26.02.2016 No 68/2016 : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/68/2016/paran20#n20
2. Pidsumkovyj dokument Konferenciji OON po stijkomu rozvytku : https://rio20.un.org/sites/rio20.un.org/files/a-conf.216-l-1_russian.pdf.pdf
3. Barannyk L.B. Finansovyj mekhanizm systemy socialjnogho zakhystu naselennja Ukrajiny: problemy stanovlennja ta perspektyvy rozvytku : monoghrafija / L.B. Barannyk. - Dnipropetrovsjk : Dnipropetr. derzh. fin. akademija, 2012. - 496 s.
4. Bogholib T.M. Nova modelj ekonomichnogho zrostannja Ukrajini: monoghrafija /zared. d.e.n., profesora Bogholib T.M. - K.: Korporacija, 2015 - 384 s.
5. B'jukenen Dzh. M., Masgrejv R. A. Suspiljni finansy i suspiljnyj vybir: : Dva protylezhni bachennja derzhavy / Dzh.M. B'jukenen, A.R. Masgrejv [per. z anghl. Avtor perekladu A.V. Ishhenko] - K. : Vyd. Dim «Kyjevo-Moghyljansjka Akademija», 2004. - 176 s.
6. Zapatrina I. V. Bjudzhetnyj mekhanizm ekonomichnogho zrostannja: monoghrafija / I.V. Zapatrina. - K.: In-t soc.-ekon. strateghij, 2007. - 528 s.
7. Kejns Dzh. M. Obshhaja teoryja zanjatosty procenta y denegh. Yzbrannoe / Dzh.M. Kejns. - M.: Эksmo, 2008. - 960 s.
8. Kirnos I.O. Zmina paradyghmy socialjnoji derzhavy / I.O. Kirnos // Visnyk Dnipropetrovsjkogho universytetu. - Serija «Ekonomika».- Vypusk 6 (4).- 2012. - s. 26-34 : http://vestnikdnu.com.ua/archive/201264/kirnos.html
9. Kirnos I.O. Spivvidnoshennja socialjnogho ta ekonomichnogho v suspiljnomu rozvytku: systematyzacija svitovogho dosvidu /I.O. Kirnos //Nauchnye trudy DonNTU. Seryja: ekonomycheskaja. - 2014. - No 4. - S. 146 -154: http://www.elibrary.ru/issues.asp?id=37579
10. Kovalj O.P. Pensijnyj vik: inozemnyj dosvid ta vitchyznjani realiji: analit. dop. / O.P. Kovalj. - K. : NISD, 2014. -S. 9- (Ser. «Socialjnapolityka», vyp. 1). : http://www.niss.gov.ua/content/articles/ files/pens_vozrast-e0371.pdf
11. Laghutin V. D. Ljudyna i ekonomika: Socioekonomika / V.D. Laghutin. - K.: Prosvita, 1996. - 336 s.
12. Lampert Kh. Socyaljnaja rynochnaja ekonomyka. Ghermanskyj putj : monoghrafija / Kh. Lampert. - M.: Delo, 1993. - 225 s. : http://www.biznesbooks.com/2010-01-07-17-48-08/3269-lampert-h-socialnaja-rynochnaja-jekonomika-germanskij-put
13. Lysjak L.V. Bjudzhetna polityka u systemi derzhavnogho reghuljuvannja socialjno-ekonomichnogho rozvytku Ukrajiny: monoghrafija/L.V. Lysjak. - K.: DNNUAFU, 2009. - 600 s.
14. Kompleksnyj demoghrafichnyj proghnoz Ukrajiny na period do 2050 r. /za red. chl.-kor. NANU, d.e.n., prof. E.M. Libanovoji. - K.: Ukrajinsjkyj centr socialjnykh reform, 2006. - 138 s.
15. Fedosov V., Oparin V., Ljovochkin S. Finansova restrukturyzacija v Ukrajini: problemy i naprjamy / Zanauk. red. V. Fedosova. - K.: KNEU, 2002. - 387 s.
16. Chughunov I. Ja. Bjudzhetnyj mekhanizm reghuljuvannja ekonomichnogho rozvytku /I.Ja.Chughunov. -K.: NIOS. - 2003. - 488 s.
17. Derzhavne finansove reghuljuvannja ekonomichnykh peretvorenj: monoghrafija /I.Ja. Chughunov, A.V. Pavelko, T.V. Kanjevatain.; zazagh. red. A.A.Mazaraki. - K.: Kyjiv. nac. torgh.-ekon. un-t, 2015. - 376 s.
18. Sustainable Society Foundation : //http://www.ssfindex.com/information/indexes/
19. Pro pensijne zabezpechennja: Zakon Ukrajiny vid 05.11.1991 No 1788-XII : http://zakon5.rada.gov. ua/laws /show/1788-12
20. Pro Osnovni naprjamy bjudzhetnoji polityky na 2012 rik : Postanova Verkhovnoji Rady Ukrajinyvid 13.05.2011 No 3358-VI: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3358-vi
21. Bjudzhetnyj monitoryngh: Analiz vykonannja bjudzhetu za 2015 rik / [Zubenko V.V., Samchynsjka I.V., Rudyk A.Ju. ta in.]; IBSED, Proekt «Zmicnennja miscevoji finansovoji iniciatyvy (ZMFI-II) vprovadzhennja», . - K., 2016 - 80 s. : http://www.ibser.org.ua/ UserFiles/File/Monitoring%20Quarter% 202015/ KV_IV_2015_Monitoring_ukr.pdf
22. Socialjnyj zakhyst ta socialjne zabezpechennja. Materialy Ministerstva finansiv Ukrajiny : http://www.minfin.gov.ua/news/bjudzhet/socialnij-zahist-ta-socialne-zabezpechennja
ДАН1 ПРО АВТОРА
Кучер Галина BiKTopiBHa, кандидат економiчних наук, доцент кафедри фшанав КиТ'вський нацюнальний торговельно-економiчний ушверситет, Вул. Кюто, 19, м. КиТ'в, 02156, УкраТна е-mail: galinakucher@bigmir.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Кучер Галина Викторовна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов Киевский национальный торгово-экономический университет, Ул. Киото, 19, г. Киев, 02156, Украина е-mail: galinakucher@bigmir.net
DATA ABOUT THE AUTOR
Galyna Kucher, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv 19, KiotoStreet, Kyiv, 02156, Ukraine е-mail: galinakucher@bigmir.net
