CC BY
59
10. Who Pays? A Distributional Analysis of the Tax Systems in All 50 States, 4th Edition : Institute on taxation and economic policy.: http://www.itep.org/pdf/whopaysreport.pdf
11. Sherlock M.F. Tax Reform in the 113th Congress: An Overview of Proposals : Congressional Research Service. : http://fas.org/sgp/crs/misc/R43060.pdf
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Чекина Виктория Денисовна, старший научный сотрудник Института экономики промышленности НАН Украины, кандидат экономических наук
01011, г. Киев, ул. Панаса Мирного, 26, к. № 405.
victoria_chekina@ramble.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Chekina Viktoriia Denysivna, a senior fellow at the Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine, candidate of economic sciences
01011, Panas Myrny Str., 26, № 405.
victoria_chekina@ramble.ru
УДК 37.014.543(477)
Ф1НАНСУВАННЯ ЗАГАЛЬНО1 СЕРЕДНЬО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
Чередник В.А.
Предметом роботи е дослiдження фнансування загальноГ середньоi oceimu в Укра'М, аналiз ii стану та шляхи додаткового фнансування.
Мета написання статт'1. проаналiзувати стан фнансування галузi загальноi середньоi освти вiдповiдно до чинного законодавства про освту; сформулювати пропозищ щодо вдосконалення механiзмiв додаткового фнансування галузi освти.
Завдання дослдження. Дослiдити стан фнансування галузi середньоi освти та вказати можливi варiанти додаткового фнансування.
Методологя проведення роботи. Робота виконана за результатом дослiдження сучасних втчизняних поглядiв вчених на поняття фнансування освти та розглянуто альтернативн шляхи фнансування загальноi середньоi освти.
Результат роботи. Визначено сутнсть поняття фнансування освти, наведено динамi^ видатюв на освту загалом та на загальну середню освту i бльш детально вказан шляхи додаткового фнансування загальноi середньоi освти.
Галузь застосування Результати даного дослiдження можуть бути застосован у сферi вивчення проблем освти, зокрема фнансування галузi загальноi середньоi освти.
Висновки. Отже, проведене дослiдження сучасного стану фнансування освiти в Украiнi свiдчить, що для розв'язання проблем галузi необхiдно розробити яюсну систему державних заходiв, що будуть спрямованi на забезпечення ii ефективного розвитку. При цьому головним завданням, мае стати забезпечення достатнього фiнансування галузi, шляхом оптимiзаuji бюджетних та позабюджетних джерел ii розвитку.
Ключов'1 слова: загальна середня освта, фнансування, видатки, спе^альм фонди, фiнансово-економiчна самостйнсть, самофнансування, бюджетнi асигнування.
ФИНАНСИРОВАНИЯ ОБЩЕГО СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
Чередник В.А.
Предметом работы является исследование финансирования общего среднего образования в Украине, анализ его состояния и пути дополнительного финансирования.
Цель написания статьи. проанализировать состояние финансирования отрасли общего среднего образования в соответствии с действующим законодательством об образовании; сформулировать предложения по совершенствованию механизмов дополнительного финансирования отрасли образования.
Задачи исследования. Исследовать состояние финансирования отрасли среднего образования и указать возможные варианты дополнительного финансирования.
Методология проведения работы. Работа выполнена по результатам исследования современных отечественных взглядов ученых про понятие финансирования образования и рассмотрены альтернативные пути финансирования общего среднего образования.
Результат работы. Определена сущность понятия финансирования образования, приведена динамика расходов на образование в целом и на общее среднее образование и более подробно указаны пути дополнительного финансирования общего среднего образования.
Область применения Результаты данного исследования могут быть применены в области изучения проблем образования, в частности финансирование отрасли общего среднего образования.
Выводы. Проведенное исследование современного состояния финансирования образования в Украине свидетельствует, о том, что для решения проблем отрасли необходимо разработать качественную систему государственных мероприятий, которые будут направлены на обеспечение ее эффективного развития. При этом главной задачей должно стать обеспечение достаточного финансирования отрасли, путем оптимизации бюджетных и внебюджетных источников ее развития.
Ключевые слова: общее среднее образование, финансирование, расходы, специальные фонды, финансово-экономическая самостоятельность, самофинансирование, бюджетные ассигнования.
FINANCING OF SECONDARY EDUCATION IN UKRAINE
Cherednyk V.A.
The subject of the work is to study financing of secondary education in Ukraine, to analyze its condition and the ways of additional financing.
The purpose of article is to analyze the condition of financing of secondary education in accordance with the current legislation of education; to formulate the proposals for perfektion of the mechanisms of additional financing of education.
© Чередник В. А., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 24/1
169
Research objectives. to investigate the condition of financing of secondary education sector and to indicate the possible variants of additional financing.
The methodology of work conducting. The study was based on research resalts of contemporary domestic scholars views on the concept of education and its financing and there were examined the alternative ways of financing of secondary education.
The result. It was determined the main point of concept of educational funding, was given the dynamic of expenditures for education in general and for secondary education and there were schown in details the ways of additional financing of secondary education.
Field of application The results of this study can be applied in studying the problems of education, including funding the field of general secondary education.
Conclusions. Thus, our study of the current state funding of education in Ukraine shows that for the problems solving of this field it is necessary to develop a high-quality system of state measures that will be used to ensure its effective development. And at the same time the main objective should be to support the sufficient funding for the field by optimization of budget and off-budget sources of its development.
Key words: secondary education, finance charges, special funds, financial, economic independence, self-financing, budget allocations.
Актуальнють. Загальна середня ocBiTa e обов'язковою основною складовою безперервноТ ocBi™. Тобто, прюр^етним завданням держави e забезпечення доступност здобуття якiсноТ освiти протягом життя для Bcix громадян та подальше утвердження ТТ нацiонального характеру. Але поряд з цим критичним залишаеться стан фЫансування освiти УкраТни. Функцюнування освiти проходить за принципом обмеженост бюджетного фiнансування. Дане «обмеження» зумовили кризовий стан економки та дефщит державних ресурсiв. Тож, на сьогодн потребують глибокого дослiдження теоретичнi засади ефективност надання коштiв на осв^у.
CTyniHb дослiдження проблеми. Дослiдженнями питань фЫансування системи освiти займалися таю в^чизняы науковцi: Боголiб Т., Василик О., Величко А., Виноградня В., Власова Л., Дарманський М., ерошин В., Затуренська В., Каленюк I., Калько I., Козарезенко Л., Красм I., Малишко В., Яременко Л., та Ыших, а також росмських вчених та практикiв: Балихiн Г., Селюкова А., Куркiна е., Лiвшиць В.
Виклад основного MaTepiany. Осв^а - суспiльне явище, яке впливае на вс сфери економiчного життя сусптьства та е вагомим елементом на шляху досягнення високих темтв зростаючого поколiння, його вихованням та пщготовкою кадрiв [1,с.13].
Загальна середня осв^а спрямована на забезпечення всебiчного розвитку особистостi шляхом навчання та виховання, яга грунтуються на загальнолюдських цiнностях та принципах науковостi, пол^льтурност^ свiтського характеру освiти, системностi, Ытегративност^ eдностi навчання i виховання, на засадах гумаызму, демократiТ, громадянськоТ свщомост^ взаемоповаги мiж нацiями i народами в Ытересах людини, родини, сусптьства, держави.
Загальна середня осв^а - цтеспрямований процес оволодiння систематизованими знаннями про природу, людину, суспiльство, культуру та виробництво засобами тзнавальноТ i практичноТ дiяльностi, результатом якого е Ытелектуапьний, соцiальний i фiзичний розвиток особистост [11], що, в свою чергу, е основою для подальшоТ освiти i трудовоТ дiяльностi.
Тому, можна стверджувати, що загальна середня осв^а (ЗСО) е своeрiдним пщфунтям, де учень забезпечуе вiльний i всебiчний розвиток своеТ особистостi. На це нацтюе й Конституцiя УкраТни, де зазначаеться, що кожна людина мае обов'язки перед сусптьством.
На даний момент сусптьство потребуе вщ осв™нськоТ сфери пiдготування молодi, яка може йти «в ногу» iз часом, мае свою громадську позицю яка саморозвиваеться та мае подальше бажання до саморозвитку.
Ефективнють осв^янськоТ сфери значною мiрою залежить вщ ТТ фiнансування.
В економiчнiй лiтературi поняття "фЫансове забезпечення", "фЫансування" використовуються дуже широко i нерiдко у рiзних значеннях. Тому единоТ думки щодо Тх визначення та Тх змiсту не iснуe.
Так ФЫансовий словник-довiдник (2003 р.) трактуе: "ФЫансування - забезпечення необхiдними фiнансовими ресурсами видатгав на здiйснення або розвиток чого-небудь, наприклад, проекту, технiчного переозброення, плану заходiв, комплексноТ програми, бюджету та бюджетних видатгав тощо".
Стещв I.I. (2003 р.), Загороднiй А.Г. (2002 р.) розум^ть пiд фЫансуванням "забезпечення фiнансовими ресурсами економiки держави, сощальних потреб i програм, виробництва продукцп, науково-технiчних дослiджень, будiвництва i переоснащення пiдприeмств, а також утримання бюджетних органiзацiй тощо" [13, c.129];
Стосовно фiнансування закпадiв освiти i науки то у доступнiй лiтературi практично вiдсутнi його визначення. Зустрiчаються окремi тлумачення. Наприклад Бойко е.М. пропонуе пiд "фiнансовим забезпеченням пщготовки кадрiв вважати сукупнiсть економiчних форм та методiв, що виникають в процес створення, розподiлу, перерозподiлу та використання фонду фЫансових ресурсiв, який формуеться за рахунок бюджетних джерел та позабюджетних коитв та спрямовуеться на утримання i розвиток освiтнiх закладiв, що здiйснюють пiдготовку кадрiв" [2,с.115]; В.М. Гаврилюк стверджував, що фЫансування освiти е своeрiдним катталовкладенням з боку держави в майбутне наци. В свою чергу О.М. Яцунь називав це не витратами,а вкладенням.
У цьому контекст варто зауважити, що академк С.Г.Струмилiн (виходець з УкраТни,справжне його прiзвище Струмило) на основi розробленоТ ним методики обфунтував взаемозв'язок мiж освiтою i квалiфiкацieю. Науковець довiв, що шктьна освiта приблизно в 2,6 бтьше дае прибавку квалiфiкацiТ, нiж рк заводського стажу; вигоди вiд пщнесення продуктивностi працi перевищують вiдповiднi витрати держави на шктьну освiту в 27,6 разу [14,с.19 ].
На основi цього можна стверджувати, що держава мае дбати про осв^у, створювати необхщы умови для виховання пщростаючого поколiння, рiвень знань якого мае вщповщати сучасним вимогам.
Згщно ст. 61 п. 2 Закону УкраТни «Про осв^у», держава зобов'язуеться забезпечувати бюджеты асигнування на осв^у в розмiрi не менше 10% нацюнального доходу [12].
В той же час, як показуе аналiз, за чаав незапежностi УкраТни, у жодному бюджет зазначена стаття не виконувалась i обфунтування для щеТ норми не надано.
На рис. 1, 2 наведено динамку видатюв на осв^у загалом та на загальну середню осв^у.
За перюд з 2000 по 2013 роки питома вага видатгав на осв^у збiльшилася вiд 14,7% у 2000 роц до 21,2% у 2013 роцк Стверджувати, що тенденцiя до зростання видатгав мае позитивний характер - не можна, як бачимо вона мае непостмний характер. З одыеТ сторони це свщчить про тклування держави про фiнансове забезпечення закладiв освiти, але iнфляцiйнi процеси, що вщбуваються у суспiльствi не дозволяють стверджувати про позитивну динам^.
Видатки на осв^у здiйснюються за рахунок Державного та мюцевих бюджетв. Проте видiлених державою коштiв на галузь не вистачае для досягнення ТТ головноТ мети в сферi осв™ - створення умов для реалiзацiТ гарантованого Конституцieю УкраТни права громадян на отримання якюноТ повноТ загальноТ освiти.
Основнi джерела фЫансування розвитку освiти можуть доповнюватися джерелами, вщнесеними до категорiТ додаткових. Серед них варто назвати таю:
- кошти, одержав за навчання, пщготовку, пщвищення квапiфiкацiТ та перепiдготовку кадрiв згiдно з укладеними договорами;
- плата за надання додаткових освiтнiх послуг;
- кошти, одержанi за науково-дослщы роботи та послуги, виконанi навчальним закладом на замовлення пiдприeмств, установ, оргаызацм та громадян;
- доходи вщ реалiзацií продукцií навчально-виробничих майстерень, пщприемств, цехiв i господарств, вщ надання в оренду примiщень, споруд, обладнання;
- дотацп мiсцевих бюдже^в;
- кредити банкiв;
- добровтьы грошовi внески, матерiальнi цiнностi, одержав вiд пiдприeмств, установ, органiзацiй, окремих громадян;
- Ышл кошти.
2000 р1к 2005 р1 к 2010 р1к 2011 р1к 2012 р1к 2013 р1к (на
01.10.2013}
С22 Загалы-н видатки
Пигсима вага
Рисунок 1. Динамта видатмв на осв1ту у Зведеному бюджет! Укра'Гни
2000 рк 2005 рк 2010 рк 201 1 р1к 2012 р)к 2013 рк (на
01.10.2013)
'-1 -1 -' Загалы-н вццагки —I— Питома вдгд
Рисунок 2. Динамта видатюв на загальну середню осв1ту
Зокрема, до додаткових джерел фЫансування загальноí середньоí освiти можна вщнести наступнi:
- кошти вiдповiдних бюджелв;
- добровiльнi грошовi внески, одержав вiд пiдприeмств, установ, органiзацiй та окремих громадян;
- гумаытарна допомога [3].
Найбтьш рацiональним, на думку В. Затуренсько'1', е фiнансування закладiв шкiльноí освiти на основi поеднання бюджетних асигнувань i госпрозрахункових доходiв. Це можуть бути доходи вщ дiяльностi створених на базi школи спецiальних структурних пiдроздiлiв, що передбачено вщповщним статутом. прикладами таких структур можуть бути пщсобы господарства при школi або навчально-виробничi майстернi, в яких виготовляеться Ыструменти, iнвентар, iграшки. Можуть бути створенi також навчально-методичы, консультацiйнi, спортивнi центри, курси [9,с.14].
Вагомим джерелом позабюджетних надходжень е додатковi освiтнi послуги. За рахунок батьгав та пiдприемств можуть вводитися навчалы-л курси понад обсяг, визначений державним стандартом для вщповщного освтього рiвня. Так, у спецiалiзованих школах, лцеях i гiмназiях, а також у звичайних загальноосвiтнiх школах утворюються пролiцейнi i лiцейнi класи, в яких за кошти батьюв збтьшуеться гальгасть навчальних годин з окремих предмелв або вводяться додатковi дисциплЫи.
Додатковi осв^ы послуги часто стають формою легалiзацií платностi навчання. У лiцеях, гiмназiях (державних) офiцiйно вноситься плата не за навчання, а плата за додатковi освiтнi послуги.
Заклади шктьно''' освiти можуть запропонувати значну ктьюсть освiтнiх послуг, якi задовольняли б потреби та Ытереси рiзноманiтних сощальних груп населення. Адже ознакою цив^зованого суспiльства е, насамперед, можливiсть вибору послуг, виконавщв, видiв дiяльностi.
Основними положеннями господарського мехаызму в освт передбаченi широкi та рiзноманiтнi права закладiв шкiльноí освiти у виробничо-господарсьюй дiяльностi i соцiальному розвитку. На практик заклади шкiльноí освiти залишаються вiдокремленими структурними пiдроздiлами вiддiлiв осв™ районних державних адмiнiстрацiй, оскiльки правоздатнють та дiездатнiсть шкiл iстотно обмеженк Фiнансово-економiчна самостiйнiсть закладiв шкiльноí осв™ дiятиме лише за умов удосконалення господарського мехаызму шкiл, зокрема:
• переходу закладiв освiти до самоуправлЫня та фiнансовоí самостiйностi (заклади шюльно''' освiти здобувають статус юридично' особи, мають свiй власний рахунок, однак самоспйно не ведуть сво' фiнансовi справи);
• надання закладам прав юридично' особи, внаслiдок чого школа виступатиме об'ектом цивтьного права;
• ч^кого визначення юридичного регулювання вщносин мiж школою та iншими суб'ектами ринкових вщносин;
• юридичного регулювання вщносин мiж школою та органами державного управлЫня [8,с.72].
Бiльш детально про додатковi джерела фiнансування i новий економiчний механiзм в осв™нсьгай сферi в сво'х роботах розкривае брошин В.1., вказуючи на те, що новий господарський (або економiчний) мехаызм пред'являе поруч з бюджетним фЫансуванням широке залучення додаткових позабюджетних коштiв [7,с.17 ].
А саме:
- надходження коштiв за виконан роботи, послуги;
- проведення мiроприемств за договорами з державними, кооперативними i громадськими пiдприемствами, оргаызащями i закладами;
- створення госпрозрахункових пщрозд^в на базi власного майна закладiв.
На думку брошина В.1., з переходом на новi умови господарювання, кошти, яю поступають з рiзних джерел разом з бюджетним асигнуванням, створюють единий фонд фЫансових ресурав закладiв середньо' освiти, при цьому позабюджетнi (додатковi) кошти не повинн враховуватись при визначеннi сум асигнувань з державного бюджету за стабтьними нормативами.
Слушними щодо фЫансування витрат на утримання закладiв осв™ е пропозицií науковцiв Власово' Л.М., Дарманського М.М. та Василика О.Д. Вони вважають, що фЫансування даних закладiв повинно бути перенесено на рiвень мюцевих рад.
Так, Власова Л.М. зносить пропозицю про те, що новi форми господарювання (тобто самофЫансування та самоокупнiсть) для сфери середньо' освiти потрiбно розглядати на рiвнi закладiв загально' освiти, осктьки на рiвнi територií, яка знаходиться у вщомста мiсцевоí ради, тобто госпрозрахунок буде територiальним, а мiсцевi ради виступатимуть як централiзатори коитв на територп, якi 'м пщпорядковуеться. На и думку, з якою можна погодитись, що "силы-л" мiсцевi бюджети здатнi забезпечити i мцну матерiально-фiнансову базу закладiв шктьно''' освiти, що дозволить виключити з господарсько' практики закладiв загально' освiти такi елементи самофiнансування, як платы послуги, здача в оренду навчальних, спортивних, пiдсобних площадок i т.д., а також налагодження господарсько' дiяльностi в цих закладах тiльки в рамках навчальне - виховного процесу [5, с.19].
Дарманський М.М. вважае, що потрiбно на регiональному рiвнi створювати спецiальнi фонди фiнансування освiти. Для цього органам управлiння освп"ою в регiонi доцльно виступити з Ущативою та пiдготувати проект вимог територiальних громад до всiх суб'екпв пiдприемницькоí дiяльностi, яю функцiонують на 'х територií, щодо внеску у фонди фЫансування загальноосвiтнiх шкт. Розмiр таких внесюв може бути пропорцмним до кiлькостi працвниюв освiтнього закладу та 'хньому освiтньому рiвнi. Дан вимоги вiд iменi територiальних громад можуть затверджувати сеси вiдповiдних рад - представницьких органiв мiсцевого самоврядування. Керуватимуть фондами виборнi органи, а самi фонди мають бути вибудуван як окремi органiзацiйнi структури, що дють за сво'ми статутами. На думку Дарманського М.М. можуть бути i таю окремi фонди, як фонд Ыновацм, пiдтримки, поточного фЫансування, тощо.[ 6, с 260].
Василик О.Д, погоджуючись з пропозицiею Дарманського М.М. про створення мюцевих вщповщних фондiв, вказуе на те, що в умовах незапежносп Укра'ни, розширюються самосшнють територiально-адмiнiстративних одиниць, вiдкриваються можливост для принципово нового пiдходу до фЫансування освiтянськоí сферi. Для цього доцтьно при мiсцевих радах створення загальномюьких та районних освiтянських фондiв. Основна мета реорганiзацií - дати мюцевим радам, а в 1'хнм особi постiйним комiсiям, реальн важелi влади i можливiсть на основi концентрацií всiх фiнансових ресурав здмснювати гнучку полiтику, спрямовану на розвиток осв^янсько' гапузi. Система фЫансування, як вважае Василик О.Д., мае фунтуватись на збалансованому поеднаннi бюджетних i позабюджетних джерел при значнм децентра^зацп на користь самоврядних структур [4, с. 383].
Нещодавно було прийнято Закон Укра'ни №79 «Про внесення змЫ до Бюджетного кодексу Укра'ни щодо реформи мiжбюджетних вщносин» в якому щодо освiти запроваджуються новi субвенцií, зокрема освiтня субвенщя та субвенцiя на пiдготовку робiтничих кадрiв. Згiдно цього закону освтя субвенцiя спрямовуватиметься на оплату поточних видатюв ЗНЗ усiх ступенiв i типiв, шктьних вiддiлення НВК, спеща^зованих шкт (школи-iнтернатiв), включаючи школи-iнтернати з поглибленим вивченням окремих предметiв i курсiв для поглиблено' пiдготовки дп"ей в гапузi науки i мистецтв, фiзичноí культури i спорту, Ыших галузях, лiцеí з посиленою вмськово^зичною пiдготовкою; лiцеí (лiцеí-iнтернати); гiмназií (пмназпЧнтернати); колегiуми (колегiуми-iнтернати); вечiрнiх змiнних шкт; дитячих будинкiв (окрiм сiмейного типу та прийомних амей), а також спе^альних ЗНЗ для дiтей, яю потребують корекцií фiзичного та/або розумового розвитку, навчально-реабттацмних центрiв. Освiтня субвенщя розподiляеться мiж вiдповiдними бюджетами на основi формули, яка розробляеться МОН та затверджуеться Кабмiном i мае врахувати таю параметри, як юлькють учыв ЗНЗ у мiськiй та стьсьюй мiсцевостi, наповнюванiсть класiв, коригуючи коефiцiенти приведення, що застосовуються до юлькосп учнiв рiзних типiв шкт та залежно вiд мiсцевостi, в яш розташований заклад.
При цьому у склада зазначено' субвенцií передбачаеться резерв коштв, обсяг якого не може перевищувати 1 вiдсоток загального обсягу субвенцií, для здiйснення видатюв, що не могли бути врахован при застосуваннi формули.
Залишки коштв на кiнець бюджетного перiоду збер^аються на рахунках вiдповiдних мiсцевих бюджелв i використовуються у наступному бюджетному пер^ з урахуванням цiльового призначення субвенцм та на оновлення матерiально-технiчноí бази навчальних закпадiв [10].
Висновки. Проведене дослщження сучасного стану фЫансування освiти в Украíнi свiдчить про те, що для розв'язання проблем галузi необхщно розробити якiсну систему державних заходiв, що будуть спрямован на забезпечення и ефективного розвитку. При цьому головним завданням, мае стати забезпечення достатнього фЫансування галуз^ шляхом оптимiзацií бюджетних та позабюджетних джерел и розвитку. З розвитком сусптьних вiдносин будуть вдосконалюватись юную^ та з'являтись новi джерела фЫансування освiти, що стане якiсним и покращенням. Якщо об'еднати пропозицií науковщв i практичне дослiдження, можна розробити методику фЫансування видаткiв загальноосвiтнiх шкт для конкретно взятого репону, адже в навчально-виховних закладах освiти створюеться особистють людини, и властивостi як продуктивно' сили, здатнють створювати матерiальнi та духовнi багатства.
Список використаних джерел
1. Бахчеван Е. Сучасн проблеми финансового забезпечення установ oceimu в УкраТн1 / Е. Бахчеван, О. Шрамко // Науковий всник Одеський нацональний екoнoмiчнuй унверситет. ВсеукраТнська асоцаця молодих науковцв. - Науки: економка, пoлimoлoгiя, icmoрiя. - 2014. - № 5 (213). - С. 21-30.
2. Бойко А. Конкурентоспроможнсть освти як показник ТТ ефекmuвнocmi та якocmi / А. Бойко // Вища освта УкраТни. -2008. - №3. - С. 16-23.
3. Бублй Г. А. Пoзабюджеmнi джерела фнансування системи вищоТ освти [Електронний ресурс] / Г. А. Бублй. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2012_1/files/EC112_35.pdf
4. Василик О.Д. Державн фнанси УкраТни: [навчальний посбник] / О.Д. Василик - К. Вища школа, 2000. - 383 с.
5. Власова Л.М. Перспективы новых форм хозяйствования в общем образовании // Актуальные вопросы экономики общеобразовательной школы: [сборник научных трудов]/Л.М. Власова. - М., 1990. - 17-21 с.
6. Дарманський М.М. Соцально - педагoгiчнi основи управл ння освтою в регюм / М.М. Дарманський - Хмельницький. -Подлля, 1997. - 260 с.
7. Срошин В. И. Новый экономический механизм общего образования. / Срошин В. И. // Актуальные вопросы экономики общеобразовательной школы: [сборник научных трудов] - М., 1990. - 4-17 с.
8. Затуренська В Деяк питання реалiзаиiТ екoнoмiчнoТ реформи в cucmемi загальноТ середньоТ освти / В Затуренська // Економка УкраТни - 2000. - с.72.
9. Затуренська В. Управл ння екoнoмiчнoю дiяльнicmю сучасноТ школи / В. Затуренська // Директор школи. - 2001. -№12(156). - с.14
10. Про внесення змн до Бюджетного кодексу УкраТни щодо реформи мiжбюджеmнuх вiднocuн: Закон УкраТни 8.12.2014 № 79-VIII //В'домостi ВерховноТ Ради (ВВР) - 2010 р. - № 50-51, ст. 572.
11. Про загальну середню освту: Закон УкраТни вiд 13.05.1999 №651-XIV //Вiдoмocmi ВерховноТ Ради (ВВР) - 1999 -№28 - С. 230.
12. Про освту: Закон УкраТни вiд 23.03.1996 р. №1060-12 (iз зм нами та доповненнями) // Вiдoмocmi ВерховноТ Ради УкраТни. - 1996. - № 34.
13. Стоян В.1. Управлння фнансовими ресурсами в cucmемi казначейства /В.1. Стоян // Фнанси УкраТни. - 2006. - №7. - С. 85 - 92.
14.Харитонов Д.Я. Финансирование системы образования/ Д.Я. Харитонов, О.В. Утяшинова //Финансы и кредит. - 2007. -№27(267). - С.51. Див.: Струмилин С.Г. Хозяйственное значение народного образования. - М.: Экономическая жизнь, 1924. - С.19.
Referenes
1. Bakhevan E. Sychacni problemy financovogo zabezpechennya ocvity v Ukraini [Modern problems of financial institutions providing education in Ukraine] Nayky: ekonomika, politologiya, ictoriya. 2014. №5 (213). p.21-30.
2. Boiko A. Konkyrentospromozhnict' ocvity yak pokaznyk ii efektyvnocty tat a yakosti [The competitiveness of education as an indicator of its efficiency and quality ]// Vyscha osvita Ukrainy. 2008. №3. p.16-23.
3. Byblii G.A. Pozabyudzetni dzherela financyvannya systemyvyschoi osvity [Extra-budgetary sources of financing of higher education] http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2012_1/files/EC112_35.pdf
4. Vasylyk O.D. Derzhavni financy Ukrainy [Ukraine's public finances]/ K.: Vyshcha shkola, 2000. 383p.
5. Vlasova L.M. Percpektyvy novykh form gocpodaryuvannya v zagal'nii ocvity [Prospects for new forms of management in general education] M, 1990. 17-21 p.
6. Darmanc'kyi M.M. Cotsial'no-pedagogichni ocnvy upravlinnya ocvitoyu v regioni [Socio-pedagogical foundations of education in the region] Khmel'nyts'kyi. Podillya, 1997. 260 p.
7. Yeroshin V.I. Novyi ekonomichyi mekhanizm zakhal'noi ocvity [New Economic mechanism general education] M., 1990. 4-17 p.
8. Zatynenc'ka V. Deyaki pytannya realizatsii ekonomichnoi reformy v cyctemi zakhal'noi ceredn'oi ocvity [Some issues of economic reform in general secondary education] Ekonomika Ukrainy. 200. p.72
9. Zatynenc'ka V. Upravlinnya ekonomichoyu diyal'nictyu cychacnoi shkoly [Economic governance of the modern school] // Dyrektor shkoly. 2001. №129156. p.14.
10. Pro vnecennya zmin do Byudzetnogo kodekcy Ukrainy shchodo reformy mizhbyudzhetnykh vidnocyn: Zakon Ukrainy [On Amendments to the Budget Code of Ukraine on the reform of intergovernmental relations: law of Ukraine] 8.12.2014 №79-VIII / Vidomocty Verkhovnoi Rady (VVR) 2010 r. №50-51, р.572.
11. Pro zagal'ny serednyu ocvity: Zakon Ukrainy[On General Secondary Education: Law of Ukraine] 13.05.1999 №651-XIV // Vidomocty Verkhovnoi Rady (VVR). 1999. №28 p. 230.
12. Pro ocvity: Zakon Ukrainy [On Education: Law of Ukraine] 23.03.1996 r. №1060-12 (iz zminamyta dopovnennyamy) // Vidomocty Verkhovnoi Rady. 1996. №34.
13. Ctoyan V.I. Upravlinnya financyvymy recyrcamy v cyctemi kaznacheictva [Financial management system Treasury]// Financy Ukrainy. 2006. №7. p.85-92.
14. Kharitonov D.Ya. Financyvannya cyctemy ocvity [Funding for education] // Financy I kredit. 2007. №27(267). p.51.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Чередник Вiкторiя Анатоливна, астрантка Науково-доопщного фшансового ¡нституту «Академп фшансового управлшня» МЫютерства фшанав УкраТни, м. Кшв
вуп. Сухомпинського, 34 м. Переяспав-Хмепьницький, 08401, УкраТна.
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Чередник Виктория Анатольевна, аспирантка Научно-исследовательского финансового института «Академии финансового управления» Министерства финансов Украины, г. Киев
уп. Сухомлинского, 34 г. Переяспав-Хмепьницкий, 08401, Украина.
DATA ABOUT THE AUTHOR
Chereddnyk Viktoria Anatoliivna, postgraduate student of Science-research financial institute "Academy of financial management" Ministry of finance of Ukraine, Kyiv City.
34, Sukhomlynskyi st., Pereyaslav-Khmelnytsky area, 08401, Ukraine.
