CC BY
28
УДК 37.014.543
Малишко В.В.,
астрантка кафедри фЫанав, грошового o6iry та кредиту, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ Ф1НАНСОВОТ ПОЛ1ТИКИ ДЕРЖАВИ В ГАЛУЗ1 ЗАГАЛЬНОТ СЕРЕДНЬОТ ОСВ1ТИ
У cmammi проаналiзовано теоретичне обрунтування ф'1нансово! полiтики держави в галузi загальноi середньо)' oceimu.
Ключовi слова: фiнанcoва пoлimuка, загальна середня ocвimа, чинники внутршнього i зовншнього середовища, держава, со^альна сфера, джерела фiнанcування.
В статье проанализированы теоретическое обоснование финансовой политики государства в области общего среднего образования.
Ключевые слова: финансовая политика, общее среднее образование, факторы внутренней и внешней среды, государство, социальная сфера, источники финансирования.
In the article the theoretical ground of financial policy of the state is analysed in industry of universal middle education.
Keywords: financial policy, universal middle education, factors of internal and external environment, state, social sphere, sourcings.
Актуальшсть. У кожнм державi реалiзyeться певна економiчна пол^ика, яка впливае на Bci стадп сусптьного вщтворення. Важливою складовою економiчноT пол^ики держави е фЫансова пол^ика, яка являе собою сукупнють розподтьних i перерозподiльних заходiв, яю держава здiйснюе через фiнансовy систему, щодо оргаызацп та використання фЫансових вiдносин з метою забезпечення зростання валового внутршнього продукту i пщвищення добробуту всiх членiв сyспiльства.
Ступшь дослiдження. ^рунтовы дослiдження фiнансовоT пол^ики держави, формування та використання фЫансових ресyрсiв закладами освiти, реалiзацiT бюджетноТ полiтики в галyзi освiтньоT сфери мютяться у працях украТнських учених:
B. Андрiенко, Т. Боголiб, G. Бойка, О. Василика, Н. ВерхоглядовоТ, В. Гельман, Т. Гребнева, В. Журавського, I. Каленюк, В. Кременя, В. Куценко, А. Монаенка,
C. Нколаенка, В. Огаренка, В. Новкова, К. Павлюк, Д. Полозенка, С. Салиги, В. ТропЫоТ'.
Вивченню питання фЫансового забезпечення розвитку освiтньоT галyзi присвяченi працi росiйських учених: А. Анчишкина, С. Белякова, А. Вифлеемського, О. Врублев^^, Г. Григоряна, А. Дайновського, В. ЖамЫа, С. СтрумтЫа, Д. Чупрунова.
Мета написання статт полягае в обфунтуваны фiнансовоT полiтики держави в галyзi загальноT середньоT освiти.
Виклад основного матерiалу. ФЫансову полiтикy можна розглядати як цтеспрямовану дiяльнiсть держави та iнших суб'ек^в господарювання у сферi формування, розподту i використання фiнансових ресyрсiв для досягнення поставленоT мети.
Головна мета фiнансовоT полiтики полягае у пщвищены рiвня сyспiльного добробуту шляхом оптимального розподту ВВП мiж галузями нацiональноT економiки, соцiальними групами населення та окремими територiями. В умовах розвитку постiндyстрiального сyспiльства прiоритетного значення набувае освтя сфера, адже саме там продукуються новi знання, якi е основою сусптьного багатства. Фiнансова пол^ика держави в освiтнiй сферi мае забезпечувати вщповщы
обсяги фЫансових ресурав для розвитку осв™ шляхом оптимального розподiлу ВВП. Реалiзуeться фiнансова полiтика за допомогою фЫансового механiзму. Головна мета фiнансовоT пол^ики УкраТни в освiтнiй сферi и забезпечення фiнансовими ресурсами в обсягах, якi визначено Законом УкраТни "Про осв^у" на рiвнi 10% ВВП, з часу прийняття закону (1991). Ця мета не була досягнута. Найбiльшi обсяги фiнансових ресурсiв видтених на освiтню галузь складали 7,4% ВВП [3].
Кожний громадянин потребуе соцiально-економiчних гарантiй, закрiплених законодавчо. Серед таких гаранта доцiльно видiлити задоволення так званих прюритетних потреб сусптьства, якi держава не може довiрити кожному громадянину самостiйно з причин сусптьно важливих наслiдкiв таких гаранта. До них належать потреба у здобутт загальноТ освiти, виховання д^ей та пiдлiткiв, проведення культурно-освiтньоT роботи, подготовка кадрiв, органiзацiя охорони здоров'я члеыв суспiльства тощо. Держава законодавчо гарантуе задоволення перелiчених потреб за рахунок бюджету, у мУмально достатых розмiрах, у формi безплатних послуг.
Конституцiею УкраТни визначено, що держава забезпечуе доступнють та безоплатнють дошкiльноT, повноТ загальноТ середньоТ, професiйно-технiчноT, вищоТ освiти в державних та комунальних навчальних закладах. Надання со^альних гаранта сприяе тому, що стають можливими пiдтримання життевого рiвня, а також розвиток здiбностей людини незалежно вiд ТТ матерiального становища, рiвня заробiтноT плати i впливу економiчних та iнших зовышых факторiв, по вiдношенню до окремих громадян [4].
Розвиток ринкових вщносин охоплюе всю життедiяльнiсть народного господарства, включаючи й галузi соцiальноT сфери. Соцiальна сфера до тепершнього часу залишаеться однiею з найменш розвинутих в нашiй краТн сфер суспiльного виробництва, значно поступаючись за масштабами та якiсними характеристиками свтовому рiвню. Тому вiдбуваеться перегляд звичайних стереотитв та застарiлих концепцм, перехiд до економiчного регулювання галузi освiти на основi ринкових вщносин.
Рис. 1. Система закладiв осв™
Законом УкраТни "Про осв^у" передбачено, що "держава забезпечуе бюджеты асигнування на осв^у в розмiрi не менше десяти вщсотюв нацiонального доходу, а також валюты асигнування на основну дiяльнiсть" [3].
Система закладiв осв™ формуеться i розвиваеться пiд випливом багатьох чинниюв внутрiшнього i зовышнього середовища.
З рисунку 1 видно, що найвагомшими чинниками, якi визначають передумови формування i розвитку системи закладiв освiти, е демографiчна ситуа^я, мiграцiйнi потоки та державна пол^ика у сферi соцiального захисту i фiнансування освiти. У свою чергу назван фактори генеруються ефектами внутршнього i зовнiшнього середовища (рис. 2).
Формування сучасноТ системи закладiв осв™ вiдбуваеться у специфiчних умовах, вплив яких зумовлений тим, що УкраТна тривалий перюд часу перебувала
Рис. 2. Фактори, як впливають на розвиток системи закладiв освiти
Також вагомий вплив на перебудову системи ocbîthîx закладiв в Укра'|'ы чинить спадщина СРСР, найбтьший вплив вщчуваеться на системi бюджетного фiнансування, яке до цих nip носить затратний характер i фунтуеться на системi коштоpисiв. З рисунку 2 видно, що чинники розвитку системи закладiв осв™ тiсно пов'язанi i3 загальною економiчною та полiтичною ситуацiею в державк Важливо, що зв'язок цей проявляеться не тiльки у фЫансовм сфеpi, але i в со^альнм.
Так Фiнансовий словник-довiдник (2003 р.) трактуе: "ФЫансування -забезпечення необхщними фiнансовими ресурсами видаткiв на здмснення або розвиток чого-небудь, наприклад, проекту, техычного переозброення, плану заходiв, комплексно)' програми, бюджету та бюджетних видатюв тощо".
Стецiв 1.1. (2003 р.), Загороднм А.Г. (2002 р.) розум^ть пiд фiнансуванням "забезпечення фiнансовими ресурсами економки держави, соцiальних потреб i програм, виробництва продукцп, науково-технiчних дослщжень, будiвництва i переоснащення пiдпpиемств, а також утримання бюджетних оргаызацм тощо".
Специфiчне визначення фiнансування дае Белолтецький В.Г. (1998 р.). Вiн стверджуе, що "фЫансуванням називаеться процес перетворення капралу iз грошово'1' форми в продуктивну" [1].
Окремо слiд розглянути тлумачення "фiнансування бюджетне", "фiнансування бюджету" i "бюджетне асигнування". Найбiльш розповсюдженими в економiчнiй i фiнансовiй науковм лiтеpатуpi зустpiчаються цi визначення, як вони сформульован в нормативних документах. Так, "фЫансування бюджетне - надання в безповоротному порядку кош^в iз державного бюджету пiдпpиемствам, установам, оргаыза^ям, бюджетам нижчого piвня для повного або часткового покриття Тхых видатюв".
"Фiнансування бюджету - надходження та витрати у зв'язку iз змЫою обсягу боргу, а також змЫою залишку готiвкових коштiв по бюджету, як використовуються для покриття piзницi мiж доходами i видатками бюджету". З таким визначенням погоджуються Дем'яненко М.Я. i Мельник П. В. [5].
Бюджетне призначення - повноваження надане головному розпоряднику бюджетних кош^в Бюджетним кодексом. Законом про Державний бюджет, що мае ктькюы та часовi обмеження та дозволяе надавати бюджеты асигнування.
Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних кош^в вщповщно до бюджетного зобов'язання на здмснення платежiв з конкретною метою в процес виконання бюджету.
Бюджетне зобов'язання - будь-яке здмснення вщповщно до бюджетного асигнування розмщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здмснення Ыших аналопчних операцм протягом бюджетного перюду, згщно з якими необхщно здмснити платежi протягом цього ж перюду або у майбутньому.
Видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здмснення програм та заходiв, передбачених вщповщним бюджетом, за винятком кош^в на погашення основно'1 суми боргу та повернення надмipу сплачених до бюджету сум.
Стосовно фЫансування закладiв освiти i науки то у доступна лiтеpатуpi практично вщсуты його визначення. Зустpiчаються окpемi тлумачення. Наприклад Бойко G.M. пропонуе пщ "фiнансовим забезпеченням пiдготовки кадpiв вважати сукупнiсть економiчних форм та методiв, що виникають в процеа створення, розподту, перерозподту та використання фонду фЫансових pесуpсiв, який формуеться за рахунок бюджетних джерел та позабюджетних кош^в та спрямовуеться на утримання i розвиток осв^ых закладiв, що здмснюють пiдготовку кадpiв" [2].
Узагальнивши визначення поняття фiнансування (фЫансове забезпечення) пропонуеться пiд фiнансовим забезпеченням аграрних наукових установ i
навчальних закладiв вважати покриття грошовими ресурсами видатюв на здiйснення науково-дослiдних роб^, надання освiтнiх послуг i на вщтворення основного капiталу.
Формування джерел фЫансування поточних i капiтальних видатюв може здiйснюватися двома методами: безповоротним (метод фЫансування) i поворотним (метод кредитування).
Безповоротний метод фЫансування передбачае надання установам науки та осв™ фiнансових ресурав на поточнi та капiтальнi видатки у порядку прямого Тх видтення та без наступного повернення. У такому порядку використовуються бюджеты асигнування, власы надходження бюджетних установ, власы i залучен кошти iнвесторiв.
Надання фЫансових ресурсiв у порядку прямого фЫансування поточних i капiтальних видатюв на науку i освiту здмснюються на основi таких принципiв: планово-цтьового характеру використання; надання коштiв у мiру фактичного виконання обсягiв поточних i капiтальних робiт; безповоротний характер наданих ресурав i контроль за Тх цiльовим використанням.
Планово-цiльовий характер використання фЫансових ресурсiв при фЫансуваны поточних i капiтальних видаткiв означае, що кошти видаються на фЫансування ттьки тих оборотних та основних (будов, об'ек^в) засобiв, що включен до кошторисiв та планiв будiвництва, забезпеченi необхiдною проектно-кошторисною документацiею, затвердженими в установленому порядку, i по них прийнято вщповщне рiшення.
Принцип надання кош^в у мiру фактичного виконання обсяпв робiт, наприклад будiвництва, означае, що кошти пiдрядним та Ышим органiзацiям, що здiйснюють будiвництво, видаються не пiд план каттальних вкладень, а в мiру його фактичного виконання, пщтвердженого вiдповiдними документами (актами, довщками) пiдрядника, узгодженими з замовником.
Безповоротний характер надання фЫансових ресурав полягае у тому, що видтеы на фiнансування поточних i капiтальних видаткiв кошти надаються закладам науки та осв™ без Тх повернення у майбутньому.
Контроль за цтьовим використанням фiнансових ресурсiв, що спрямовуються на фЫансування дiяльностi установ осв™ i науки, здiйснюеться з боку суб'ек^в, що видiляють вщповщы кошти, банкiв i ДержавноТ казначейськоТ служби. Так, за використанням бюджетних асигнувань i власних надходжень бюджетних установ контроль здмснюють органи, що видтяють цi кошти, i Державна казначейська служба.
Поворотний метод забезпечення функцюнування закладiв освiти передбачае надання Тм кредитiв у тимчасове користування на суворо визначений термЫ, за плату, на умовах повернення i цтьового використання. Кредитування закладiв загальноТ середньоТ освiти бiльше повинно вщповщати умовам переходу до ринку. Воно повинно стимулювати ц органiзацiT до пщвищення ефективностi використання позикових ресурав.
Джерела фiнансування освiти ми пропонуемо класифкувати за такими ознаками:
- за видом послуг: плата за навчання, надходження вщ науковоТ дiяльностi, надходження вщ господарськоТ та виробничоТ дiяльностi, плата за оренду майна, надходження вщ реалiзацiT майна;
- за способом формування: кошти загального фонду державного та мюцевих бюдже^в; власы надходження бюджетних установ; благодмы внески, гранти та дарунки; кошти, що надходять для виконання конкретних доручень вщ юридичних та фiзичних оаб; кредити; кошти Ыновацмних компанiй;
- за видом дiяльностi: основнi (плата за навчання, надходження вщ науковоТ дiяльностi тощо); допомiжнi (надходження вщ господарськоТ або виробничоТ дiяльностi, плата за оренду майна, надходження вщ реалiзацiT майна тощо);
- за формою власносп: державы (кошти загального фонду державного бюджету); приваты (плата за навчання, благодмы внески, гранти та дарунки, кошти, що надходять для виконання окремих доручень вщ юридичних та фiзичних оаб, оплата послуг приватними юридичними особами);
- за постмыстю надходження: постмы (плата за навчання, надходження вщ господарсько' та виробничо' дiяльностi, плата за оренду майна тощо); тимчасовi (надходження вщ реaлiзaцiï майна, благодмы внески, гранти та дарунки, кошти, що надходять для виконання окремих доручень вщ юридичних та фiзичних оаб тощо);
- за належыстю до держави: в^чизняы (кошти державного бюджету, юридичних оаб, зареестрованих в Укра'ы, та фiзичних осiб - громадян УкраТни); Ыоземы (кошти юридичних i фiзичних осiб iнших держав).
ФЫансування видаткiв на освiту ми пропонуемо класифкувати за певними ознаками.
1. За способом формування джерел: фЫансування, що здмснюеться за кошти бюджету i власы фiнансовi ресурси; фЫансування, що здiйснюеться банками; корпоративне фЫансування (коли для фiнансування використовуються кошти навчально''' установи); фiнансування, що здмснюеться iнституцiональними iнвесторами (iнвестицiйними банками, Ывестицмними фондами, пенсiйними фондами, лiзинговими компаыями тощо); фiнансування змiшаного типу, у якому беруть участь уа вищевказаы Ыституцп, в т.ч. й держава.
2. За ступенем ризику: звичайне фЫансування; венчурне фЫансування.
3. За видами проек^в: фiнансування реальних Ывестицмних проектiв; фiнансування фiнансових iнвестицiйних проек^в.
4. За видом вiдповiдальностi (методом фЫансування): фiнансування з повним регресом на позичальника; фЫансування без регресу на позичальника; фЫансування з обмеженим регресом на позичальника; фЫансування на консор^умних засадах.
Важливе значення у формуваны фiнансових ресурсiв займае проектне фЫансування. Технологiя проектного фiнансування - це набiр взаемопов'язаних способiв, методiв i прийомiв та конкретних процедур, яю дiють у певнiй лопчый послiдовностi, що забезпечуе оптимальнiсть процесу фЫансування iнвестицiйного проекту для досягнення юнцевоТ' мети - його здмснення.
Технологiя проектного фiнансування на практик модифiкуеться залежно вiд рiзних чинниюв, основнi з яких: тип проекту (мега, моно, мульти); вид проекту (реальний, фЫансовий, змшаний); джерела фЫансування (приватнi, комерцiйнi банки, держава, фiнансово-промисловi групи); методи фiнансування (з регресом, без регресу, з обмеженим регресом, на комерцмних засадах); види Ывестицмних ресурав (мaтерiaльнi, iнтелектуальнi, фiнансовi); учасники проекту (пщрядник, субпiдрядник, керiвник проекту й Ыш^; оргaнiзaцiйнa схема реaлiзaцiï iнвестицiйного проекту. Пiд впливом таких чинниюв формуються оргaнiзaцiйнi схеми технолопй проектного фiнaнсувaння.
Висновки. Реaлiзaцiя фЫансово' полiтики в сферi зaгaльноï середньо' освiти мае передбачати iнтегрaцiю фЫансового мехaнiзму розвитку загально' середньо' осв™ з iншими фiнaнсово-економiчними складовими, у тому числк aнaлiз стану та проблеми в гaлузi загально' середньо' освiти; формування прiоритетiв та цтей у сферi загально' середньо' осв™; принципи фiнaнсового забезпечення загально' середньо' освiти; оцiнювaння рiвня та якост загально' середньо' освiти, що сприятиме створенню вщповщних умов для пщвищення результативност та ефективностi фiнaнсового забезпечення загально' середньо' освiти.
Лiтература
1. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. / В. Г. Белолипецкий. - М. : Инфа-М., 1998. - С. 72.
2. Бойко А. Конкурентоспроможнють осв™ як показник и ефективностi та якостi / А. Бойко // Вища освта УкраТни. - 2008. - №3. - С. 16-23.
3. Закон УкраТни "Про осв^у" - К., 1991. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?.
4. Конститу^я УкраТни вщ 28.06.1996 №254к/96-ВР // Вiдомостi ВерховноТ Ради (ВВР) - 1996 - №30, С. 23.
5. Мельник Л. Социально-экономические проблемы информационного общества: монография / под ред. д-ра экон. наук, проф. Л. Мельника. - Сумы : "Университетская книга", 2005. - 430 с.
