CC BY
19
ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ
Василь ВАСИЛЮК Ф1ЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТ1В: ФАКТОРИ ВПЛИВУ
У статтi проаналгзовано проблеми фгзичного виховання молодоI генерацИ. Висвiтлено фактори впливу на фгзичне виховання студентiв. Доведено необхiднiсть створення та iмплементацii системи валеологiчних знань у закладах освiти.
Вчеш, медики, психологи, педагоги, сощологи констатують, що незважаючи на заходи щодо вдосконалення системи фiзичного виховання, iмплементацiю рiзноманiтних iнновацiйних освiтнiх проектов та наукових шкiл, здоров'я молодо! генераци потребуе особливо! уваги зi сторони владних структур, оскiльки катастрофiчно погiршуеться. Аналiз концепцiй та програмних документiв, якi розроблялись у провщних кра!нах свiту та в Укра!ш (Програма розвитку ООН, програма Всесвггньо! органiзацi! охорони здоров'я (ВООЗ), Нащональна програма патрiотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовносп та змiцнення моральних засад сустльства, Цiльова комплексна програм '^зичне виховання — здоров'я нащ!"', iншi) свщчить що свiтова спiльнота тримае у полi зору вирiшення проблем збереження людського потенцiалу та його здоров'я [1, 2].
Отже, актуальною сьогодш е вирiшення проблем фiзичного виховання молодо! генераци, формування здорового способу життя, фiзичного, психiчного, соцiального та духовного здоров' я.
Метою статт1 е висвтолення факторiв впливу на фiзичне виховання студентов.
Програма розвитку, запропонована ООН, дозволяе окреслити фактори, що впливають на стан здоров'я людини, рiвень !! життя та довголiття. До них вщносять фактори якi мають загальноцивiлiзацiйний характер i пов'язанi з фундаментальними еволюцiйними законами природи, розвитком людсько! цивiлiзацi!.
За ними слщують фактори, якi мають спiльну основу i широкий спектр причин: елементарна техтчна безграмотнiсть, непiдготовленiсть людини до виконання певних професшних операцiй, нехтування суспiльних, соцiальних, екологiчних, етичних, духовних, моральних, правових норм i критерив. До них ми вiдносимо: забруднення довкiлля, неготовнiсть людини адекватно реагувати на сощальт потрясiння або техногенш катастрофи, що, зазвичай, виникають, коли вщбуваеться перехiд суспiльства на яюсно новий рiвень науково-технiчного прогресу.
90-т роки минулого столiття для Укра!ни, як i для всiх кра!н на пост - радянському простор^ стали кризовими для багатьох сощальних iнституцiй. Однак, найбiльшо! кризи зазнав шститут сiм'!. За даними Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни характерними ознаками тако! кризи е народження дтоей, якi мають затримку психофiзичного та емоцшного розвитку.
Дослiдники (I. Брехман, В. Колбанов, С. Лебедченко Л. Татаршкова) зазначають, що в результат кризово! ситуацi!, яка вражае полтоичну, економiчну, соцiальну сфери життедiяльностi сустльства, особливо! загрози зазнае тдростаюче поколшня, тобто майбутне нацi!. Аналiтичнi дат Мшютерства здоров'я Укра!ни свiдчать, що майже 60% першокласникiв мають певш вiдхилення у здоров'!, до них вщносять: зниження темпiв росту, поганий зiр, дисфункцiй у роботi внутршшх органiв тощо. I як результат, — у кожного другого учня до кшця навчання у школi цi вiдхилення трансформуються у хрошчш захворювання. Кожного року збiльшуеться кшькють пiдлiткiв, котрi мають обмежений резерв здоров'я та дисгармошю фiзичного та псиичного розвитку, Отже, рiвень захворювань серед дiтей та молодi мае тенденщю збiльшуватись [3; 4; 5; 6].
ОБГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ
На жаль, сучасш навчальш заклади, якi е складовою суспшьства, не можуть забезпечити гармонiйне фiзичне виховання, сприяти змiцненню, збереженню, вщновленню здоров'я молодо! генераци, формуванню у не! здоров'язбер^аючо! компетенци. Стан здоров'я учшв, котрi навчаються в шновацшних освiтнiх закладах (гiмназiях, лщеях, коледжах, спецiалiзованих школах), де навчальне навантаження та його iнтенсивнiсть зростае, а вимогливють викладачiв надзвичайно висока, е набагато пршим нiж у !х однолiткiв.
У школах нового типу учнi хворiють у 2-,3 рази частiше, оскiльки великi навантаження е основною причиною психiчних так i соматичних дисфункцiй i призводить до захворювань.
Загальновiдомо, що стан здоров'я людини та 11 репродуктивна функщя залежить вiд багатьох факторiв. але найбiльш вагомими е матерiально-побутовi умови життя. Фахiвцi вважають, що забруднення довкiлля та зниження якост продуктiв харчування, алкоголiзацiя та наркотизащя суспiльства, неефективнiсть превентивних та профшактичних заходiв щодо поширення В1Ч-СН1Д та шших iнфекцiйних захворювань, несвоечасна медична допомога, яка мае низьку яюсть, негативно впливае на стан фiзичного, соцiального, психiчного та духовного здоров'я наци.
Чшьне мiсце серед хрошчних захворювань у молодiжному середовищi займають хвороби органiв травлення, статевих оргашв та алергiчнi захворювання.
Педагоги та психологи вважають, що саме у шдл^ковому та юнацькому вiцi спостер^аеться тенденцiя до зростання захворювань, оскшьки, у бiологiчному вiдношеннi цей вш найбiльш критичний, а змiни в ендокриннш системi роблять органiзм молодо! людини найбшьш чутливим до впливу шюдливих факторiв. Анкетування, яке проводилось серед першокурсниюв вищих навчальних закладiв м. Рiвного (Рiвненський державний гумаштарний унiверситет, Рiвненський iнститут слов'янознавства, Нащональний унiверситет водного господарства та природокористування, Мiжнародний економiко - гуманiтарний ушверситет iм. академiка С. Дем'янчука) свщчить, що кожен другий респондент курить, майже 40% опитуваних вживали або пробували алкоголь. 38% опитуваних не можуть дати визначення термшу "здоровий спошб життя"; 85% — не займаються фiзкультурою i спортом; а 45% опитуваних не бояться захворгги на В1Ч-СН1Д, оскiльки не знають i не усвiдомлюють наслiдкiв ще! жахливо! хвороби, майже 50% респондешгв нехтують порадами батькiв, викладачiв, старших людей щодо здорового способу життя, не задумуються про шкоду, що завдае алкоголь, тютюнокуршня, наркотики, раннiй статевий дебют .для молодого оргашзму.
Низький рiвень здоров'я молодi безпосередньо впливае на стан збройних сил кра!ни та виробничий потенщал кра!ни. Як результат, - за останш 10 роюв майже 27% молодих людей, яю мають хронiчнi захворювання, отримали вщстрочку вiд призову до армi!.
У 80-т роки минулого столiгтя широкого вжитку набув термш "валеолопя". Валеолопя визначила новий напрям у наущ, що передбачав фiзичне виховування молод^ складовими якого е формування здорового способу життя, здоров'язбертаючо! компетенцi!, та окреслення технологiй активного його формуванням. На думку Л. Татаршково!, найважлившими факторами, що впливають на формування фiзичного, соцiального, психiчного та духовного здоров'я наци е: освта, виховання, культура [6].
Цшавим, на нашу думку, е досвщ росiйських колег. Так, у 1991 рощ на Першш Росшськш Асамбле!, яка вщбувалась у Москвi, були представленi дослщження, котрi пiдтвердили, що майже у вшх навчальних закладах кра!ни не реалiзуються навчальнi програми, якi забезпечують духовний, моральний, фiзичний та психiчний розвиток особистостi. Росiйськi психологи констатували, що процеси, якi вiдбуваються в закладах освгш, порушують психологiчний клiмат закладу, погiршують стан здоров'я вихованщв. Вони швидко втомлюються, не почуваються комфортно, ^ як результат — у них з'являеться почуття дисгармони з собою та оточуючим свггом. В той же час, медики констатують тенденщю до збiльшення захворювань i серед педагогiв, яку пов'язують з оргашзащею !х трудово! дiяльностi. Нервове та психологiчне перевантаження е причиною дидактогенних станiв (психологiчних порушень), якi пов'язують з iнтенсифiкацiею педагопчного процесу, що негативно впливае на стан здоров'я вшх його учасниюв.
Отже, актуальною сьогоднi е суспшьна потреба формувати у молодi iмперативiв здоров'я та здорового способу життя та здоров 'язбертаючо! компетенцi!. Першочерговими мають бути
ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ
радикальш змiни у полчищ, економiцi, культурi, ocbîtî, екологiï, медициш, але найважливiше -у свщомосп кожноï людини щодо власного здоров'я та здорового способу життя.
Для реатзаци мети, а саме: тдготовка молодоï генерацiï до майбутньоï повноцiнноï життeдiяльностi необхiдно розробити та впровадити у навчальний процес освiтнiх заклащв систему валеологiчних знань, що сприятиме формуванню фiзичного, соцiального, психiчного та духовного здоров' я.
Л1ТЕРАТУРА
1. Постанова Кабшету Мш1стр1в Украши в1д 15 вересня 1999 р. № 1697 "Про затвердження Нацюнально1 програми патрютичного виховання населения, формування здорового способу життя, розвитку духовносп та змщнення моральних засад сустльства".
2. Указ Президента Украши про затвердження Цшьовш комплексно! програми "Ф1зичне виховання — здоров'я нацй" //Шдомосп Верховно1 Ради. — 1998. — № 18. — С. 37.
3. Брехман I.I. Валеолопя — наука про здоров'я. — М.: "Ф1зкультура i спорт", 1990. — С. 206-207.
4. Колбанов В .В.Здоров'я i освгга. — С.Пб., 1995. — 178 с.
5. Лебедченко С.Ю. Формування культури здоров'я. майбутнього вчителя в процеа професiйноï тдготовки: Дис.... канд. пед. наук. — Волгоград, 2000. — 230 с.
6. Татаршкова Л.Г. Педагопчна валеолопя: генезис. Тенденцiï розвитку. — 2-е видання. — С.-Пб., 1997. — 134 с.
Олександр САБ1РОВ
ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТА ЯК НАЩОНАЛЬНА КУЛЬТУРНА ЦШШСТЬ У ОСВ1ТНЬОМУ 6ВРОШТЕГРАЦШНОМУ ПРОСТОР1
У cmammi здшснено анализ i узагальнено теоретичш напрацювання з проблеми удосконалення стану здоров'я студентiв i формування принцитв здорового способу життя на основi входження Украши до евроттеграцтного простору.
Здоров'я — одне з найвищих людських цшностей, вщ яко1' залежать добро i щастя кожно1' людини. Не випадково у традицн вшх народiв iснуe правило при rni^i бажати людинi "мiцного здоров'я". Та о^м цього персонального вимiру воно мае багато соцiальних аспекпв. Здоров'я е необхiдною умовою, що сприяе самовиявленню особистостi, збереженню i зростанню продуктивностi працi, економiки держави, гарантуе благополуччя всього сустльства [1; 3; 4].
Отже, здоров'я — суспшьне багатство, один з фундаментальних показниюв добробуту народу [6]. Однак, його не можна спрощувати до суто фiзiологiчних показникiв, адже, як засвщчують науковцi, це комплексне i багатогранне поняття. Доктор педагогiчних наук В. Оржеховська, наголошуе: "Свiтова наука передбачае цшсний погляд на здоров'я як на феномен, що штегруе принаймш чотири сфери здоров'я: фiзичну, псих1чну (розумову), соцiальну (суспiльну) та духовну. Усi цi складовi невщ'емш одна вiд одно1', тiсно взаемопов'язаш, дiють одночасно, а ix штегрований вплив визначае стан здоров'я людини" [10].
У рамки фiзичного здоров'я входить виразне прагнення людини досягти й зберегти фiзичну досконалiсть i вправшсть у молодому вiцi. Кожен мае усвщомлювати наскiльки важливо для тривалого i плiдного життя збертати високу загальну фiзичну працездатнiсть, загартовашсть органiзму, дотримання рацiонального режиму дня, виконання вимог особистоï гiгiени, правильного харчування та iн.
На наш погляд, у рамках псих1чного вимiру iснуе той значний резерв, у рамках якого можна посилювати виховний вплив освггньо-виховних закладiв на молодь шляхом рацюнальшшого i повнiшого використання тих нов^тх досягнень наук, яю вивчають дiяльнiсть мозку та шших важливих для псиxiки систем оргатзму людини. Про ïx роль у фундаментально-науковш пiдтримцi педагогiки i психологи вказують не лише науковцi США [2], але й Украши [5].
Останшм часом втизняш та зарубiжнi науковцi наголошують на важливостi емоцшного штелекту людини. Вiн потрiбний ш для iндивiдуального успixу. Але в рамках псиxiчно-соцiального вимiру вищого значення набувае не показник ментально-анал^ичних здiбностей
