CC BY
11
ПСИХОЕМОЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ДЕТЕЙ С ОСТРЫМ ОДОНТОГЕННЫМ ОСТЕОМИЕЛИТОМ ЧЕЛЮСТНЫХ КОСТЕЙ И ЕГО КОРРЕКЦИЯ Ткаченко П.И., Доброскок В.А., Лохматова Н.М.,
Коротич Н.Н. В статье представлена результативность относительно эффективности использования сибазона при дополнительном включении его в состав премедикационной смеси у детей за условий психоэмоционального напряжения и наличии гнойного очага одонтогенного происхождения. Установлено, что за счет его удалось частично достичь физиологической коррекции вегетативного дисбаланса и ситуативной стресогенности перед ожиданием оперативного вмешательства, что подтверждено изменением основных показателей гемодинамики и физико-химических свойств ротовой жидкости.
Ключевые слова: дети, стресс, остеомиелит, премедикация, сибазон.
Стаття надшшла 27.12.2016 р.
PSIHOEMOTSYONALNOE STATUS OF CHILDREN WITH ACUTE ODONTOGENIC OSTEOMYELITIS OF THE BONES CELESNIK AND ITS CORRECTION Tkachenko P. I., Dobroskok V. A., Lokhmatov N. M., Korotich N. N.
The article presents the performance of the efficient use sibazon with the additional inclusion in the composition premedication mixtures in children in terms of emotional stress and the presence of purulent lesion of odontogenic origin. It is established that due to it managed to achieve physiological correction of autonomic imbalance and situational strategienota before waiting surgery, which is confirmed by the change in the basic hemodynamic parameters and physico-chemical properties of oral fluid.
Key words: children, stress, osteomyelitis, premedication, sibazon.
Рецензент Аветиков Д.С.
УДК - 616.743-007.253-071-089
Ф1СТУЛОГРАФ1Я В Д1АГНОСТИЦ1 I Л1КУВАНН1 НОРИЦЬ ШИ1
В робой представлено аналiз клшчних ситуацш, яи виникають тд час хiрургiчного лкування хворих з бiчними истами ши!, та тих, що нагношися. Було встановлено, що в шсляоперацтиому перiодi можливе формування норицевих ходiв. Для встановлення !х конкретно! локалiзацiI, спрямованоси, протяжности стввщношення до прилеглих тканин i оргашв ши! була проведена фiстулографiя, що дозволила визначити оптимальний варiант оперативного доступу, його обсяг, що впливае на результатившсть та инцевий результат.
Ключов! слова: шия, дермо!дна иста, ешдермо!дна иста, норищ, фютулограф1я.
Робота е фрагментом НДР "1нтегративно-диференцшоване обхрунтування вибору оптимальних методик оперативних втручань та обсягу лщвальних заходiв при хiрургiчнiй патологи щелепно-лицевоI дшянки", державний реестрацшний номер 011би003821.
Нориця - патолопчний канал, що з'еднуе глибою шари тканини чи иорожнисп органи з зовшшньою поверхнею тша (шюрою чи слизовою оболонкою), або ж представлений тяжистими утвореннями чи !х окремими камерами, з'еднаними м1ж собою. З огляду на це !х под1ляють на зовшшш та внутршш. Залежно вщ розмщення внутршнього тканинного кшця норищ, остання може бути слшою або наскр1зною, що проникае в порожнину якогось внутршнього органа (глотку, кишку, жовчш чи сечов1 шляхи тощо) [2].
Вони бувають вроджеш та набуп. Вроджеш норищ завжди вистелеш еттел1ем (ендотел1ем), а набуп - переважно складаються з грануляцшно! тканини, рщше ¡з ештел1ю. Виникають вони унаслщок порушення формування оргашв у перюд ембрюгенезу, тобто е аномал1ями, або вадами розвитку. Найбшьшу кшьюсть серед них в стоматолопчнш практищ складають б1чш норищ ши!, що з'еднують глотку з1 шюрою. Значш незручност для ¡ндивщуума представляють набуп вииадков1 норищ р1зного походження, зокрема 1 травматичного, що можуть виникати унаслщок поранень обличчя та ши!, особливо шсля колото-р1заних [1].
Локал1защя б1чних шийних нориць залежить вщ того, з яко! зяброво! кишеш вони виникли: якщо з першо! — вони вщкриваються в д1лянщ мочки вуха, з друго! - в середнш третиш ши! спереду вщ грудино-ключично-соскопод1бного м'яза, з третьо! - над ключицею вздовж розташування згаданого м'яза. Частше вони бувають поодинокими, рщше множинними й походять з друго! чи третьо! кишеш, { досить рщко визначаються двоб1чш. Бшьшють цих нориць наскр1зш, тобто проникають у глотку, { являються похщними вщ друго! кишеш та вщкриваються над мигдаликом, з третьо! - тд ним. 1нколи щ норищ бувають слшими { не мають глоткового отвору. Р1зновид походження норищ, зокрема зовшшньо!, у бшьшосп вииадюв може бути визначений за характерними видшеннями з не! (гнш, жовч, слиз, слина, газ тощо), а також за !! локатзащею. Легшою е д1агностика гншних шсляоиерацшних (лиатурних) нориць, а також деяких зовшшшх, зокрема, природжених слизових б1чних нориць ши! [1, 2].
Епiтелiальнi юсти шюри, що розташованi в проекци голови та ши! в залежност вiд !х мшроскошчно! будови розпод^ються на ешдермо!дш та дермо!дш. За сво!ми клiнiчними проявами вони практично рiвнозначнi. Солнцев А.М., Колесов В.С. [4] називають „ешдермо!дними" кiсти, як не мiстять у сво!й стшщ дериватiв шкiри, а за оболонку мають виключно епiдермiс та не вiдрiзняються клiнiчно вiд дермо!дних. Ештелш цих кiст плоский багатошаровий, мае yd шари, субепiтелiальний прошарок пухкий, не утворюе сосочкiв, а основна стшка представлена щiльною волокнистою сполучною тканиною. Умiст тако! кiсти збагачений роговими лусочками, часто проникае ^зь епiтелiй у „дерму" i сприяе виникненню запалення з утворенням пгантських клiтин чyжорiдних тiл [3 ,5, 7].
Дермо!дна кiста також являеться вродженим пyхлиноподiбним кiстозним новоутворенням, що вщноситься до тератом i яке виникае при порушенш ембрiогенеза в мюцях злиття та заростання ембрюнальних борозен та порожнин, йдучи вглибину смужки епiдермисy. Складаеться вони з елеменпв ектодерми - сальних та потових залоз, волосся, жирових включень, а li розмiр варiюе вщ декiлькох мiлiметрiв до декiлькох сантиметрiв з локалiзацiею в бyдь-якiй тканиш [6, 8].
Лiкyвання обох рiзновидiв кiстозних утворень, в тому чи^ i тих, що нагно!лися, хiрyргiчне, однак всi iснyючi способи i методи не в змозi забезпечити в деяких випадках неускладнений перебк- пiсляоперацiйного перiодy, в тому чи^ це стосуеться формування норицевого ходу.
Метою роботи було вивчення дiагностично! шформативносп фютулографи за умов наявностi норицевого ходу тсля екстирпацп чи розтину юст бiчно! поверхнi ши!.
Матерiал та методи дослiдження. Клiнiчнi дослщження хворих з кiстами бiчно! дшянки ши! проводилися за стандартною схемою: збiр скарг, анамнезу життя i захворювання, огляд хворого, визначення тривалост захворювання та особливостей його переб^у. Оцiнювали розмiр, форму, та колiр шкiрних покровiв, тургор тканин у мющ проекци кiсти, чiткiсть контyрiв, спiввiдношення з грyдино-ключично-соскоподiбним м'язом, консистенщю, спаянiсть з оточуючими тканинами. Юстозш утворення були видаленi хiрyргiчним шляхом, а при !х нагноеннi проводили розтин вогнища запалення i ведення хворих за класичними варiантами [4, 5, 6]. Фютулографда проводили за загальноприйнятими методиками з введенням водорозчинних рентгенконтрастних речовин.
Всi обстеження проводилися на базi кафедри дитячо1 хiрyргiчно! стоматологи з пропедевтикою хiрyргiчно! стоматологи Вищого державного навчального закладу Укра1ни "Укра!нська медична стоматолопчна академiя" м. Полтава, вщдшення щелепно-лицево1 хiрyргil Полтавсько1 обласно1 клшчно! лiкарнi iм. М. В. Сктфосовського та хiрyргiчного вiддiлy дiагностичноl служби Донецького обласного клшчного територiального медичного об'еднання (ДОКТМО).
Результати дослiдження та Тх обговорення. Обстеження проводилося 102 хворим на юсту бiчноl дшянки ши! вшом вiд 13 до 65 роюв. 1з них чоловшв - 54 (52,9%), жiнок - 48 (47,1%). Аналiз отриманих даних дозволив встановити, що пiк захворюваност на КБДШ приходився на зрший вiк першого перiодy за вшовою класифiкацiею ВОЗ (21 - 35 роюв). Превалювала лiвостороння локалiзацiя юст - 56 хворих (54,9%), у 46 хворих (45,1%) вони розташовувалися праворуч. Нами був розроблений алгоритм обстеження хворих з юстами ши! [7], за яким вс пащенти були розподiленi на чотири групи: перша представлена 39 пацiентами (38,2%) iз бранхiогенною кiстою ши!, друга включала - 27 хворих (26,5%) iз ешдермо!дною кiстою бiчно! дшянки ши!, третя - 20 хворих (19,6%) з дермо!дною юстою бiчно! дiлянки ши!, четверта - 16 пащеипв (15,7%) iз кiстою слинно! залози.
Група пацiентiв з ешдермо!дною кiстою бiчно! дiлянки ши! склала 27 осiб (26,5%) вiд загально! кiлькостi спостережень, з пiком захворюваност в 21-35 рокiв. Статевий розподш показав належнiсть до чоловiчо! стал 13 хворих (48,1%) та 14 (51,9%) до жшочо!. Стосовно локалiзацil - 18 хворих (66,7%) мали лiвобiчне розташування утворення, у 9 пащенпв - (33,3%) кiста локалiзyвалася праворуч.
Локально при обстеженнi хворих визначалась асиметрiя ши! за рахунок наявност утворення овально! форми в дшянщ проекци сонного трикутника в 17 пащенпв (63%), округло! -в 10 (37%). Колiр шюрного покриву над мiсцем припухання залишався звичайного забарвлення в yсiх випадках, а вш сам легко брався в смужку. Вiдносно кивального м'яза сшввщношення кiст бiчно! дiлянки ши! було варiабiльним: у 6 випадках (11,1%) вона розташовувалась шд м'язом, у 6 -над м'язом (16,7%), для 8 спостережень (38,9%) характерним було розташування утворення попереду м'яза i у 7 (33,3%) воно локалiзyвалось позаду нього. Уам хворим було зроблено
оперативне втручання, iз них шд загальним знеболенням у 22 пацieнтiв (81,5%) та мюцевим - у 5 (18,5%). Група хворих на дермо!дну кюту бiчно! дiлянки ши! включала 20 пащенпв (19,6% вiд загально! кшькосп), серед яких було 10 жшок (50%) та 10 чоловiкiв (50%) вшом вiд 17 до 70 роюв. Бiльша кiлькiсть хворих припадала на вшовий перiод iз 21 до 35 роюв. Локалiзувалася кюта лiворуч у 9 хворих (45%), праворуч - у 11 (55%). При обстеженш визначалась асиметрiя ши! за рахунок наявносп овального утворення в 9 хворих (45%), округло! форми - в 11 (55%). Колiр шюрного покрову д^нки над мюцем припухання завжди залишався без змш, а саме шкiра над утворенням бралася в смужку. Вiдносно кивального м'яза локалiзацiя дермо!дно! кiсти була варiабiльною: у 4 випадках (20%) вона локалiзувалася пiд м'язом, для 9 випадюв (45%) характерним було розташування !! попереду м'яза та в 7 пащенпв (35%) вона розташовувалася позаду нього. Усiм хворим було проведено оперативне втручання, iз них шд загальним знеболенням у 12 пащенпв (60%) та мюцевим - у 8 (40%). Кютозш утворення, видалеш в обох групах, були направлеш на гiстологiчне дослщження. 1з всiх пацieнтiв, якi звернулися за допомогою з кiстами ши!, у 26 випадках (25,5%) мали ознаки !х нагноення. Бiльше за шших кiст це стосувалося дермо!дних - 19 випадкiв (18,6%) та 7 випадюв (6,9%) припадало на етдермо!дну кiсту, що було шдтверджено вивченням клiтинного складу цитограм, отриманих пiсля пункцiйно! бiопсi! [6]. Пюляоперацшний перiод в обох групах не вiдрiзнявся, рани велися пiд асептичною пов'язкою, призначалося медикаментозне лiкування.
Слщ зауважити, що iз 76 хворих iз кiстозними утвореннями, прооперованих в плановому порядку, нориця шсля хiрургiчного лiкування виникла у 5 хворих (6,6%) i було це пов'язано з труднощами, що виникли шд час операцi! (пошкодження !! стшки при вилущеннi). Пюля розтину 26 кют, що нагно!лися, виникнення норицевого ходу прослщковувалось у 7 хворих (26,9%). При цьому у 5 оаб (71,4%) це стосувалося дермо!дних кют i у 2 (28,6%) i було пов'язано з ешдермо!дною кiстою. Слiд зазначити, що iз всього загалу, 13 хворих, у 2 (15,4%) повторно виник рецидив. У хворих з дермо!дною кютою ши! норищ локалiзувалися у верхнш третинi бiчно! поверхнi ши! попереду грудино-ключично-сосцевидного м'язу i проходячи мiж внутрiшньою та зовнiшньою сонними артерiями вiдкривалися в дiлянцi пiднебiнного мигдалика. При !х зондуваннi визначено, що вони прямують вниз, мають кишеш та розгалуження, слiдуючи попереду i назовнi вiд загально! сонно! артери.
Зовнiшнi неповнi норицi ши! заюнчувалися в м'яких тканинах на рiвнi щитовидного хряща. Клiнiчно шкiрний (зовшшнш) отвiр бiчно! норицi в 4 випадках (39,8%) був у виглядi точки, в 9 (69,2%) - широкий з оточеннями пишних грануляцш. Навколо гирла норицi, через постшш серозно-слизистi або слизисто-гнiйнi видiлення, шюра мала ознаки мацерацi!. При зондуванш норицi тонким полiетиленовим катетером вдавалося проникати на глибину вiд 2 до 810 см. Мшроскошчно в цитограмах iз видiлень виявляли злущеш епiтелiальнi клiтини, лейкоцити, поодиною еритроцити, лiмфоцити, кристали холестерину. При бактерюлопчному дослiдженнi ексудату iз нориць видели умовно-патогеннi та патогеннi стафшококи i стрептококи в монокультур! чи в асощацп.
Рис. 1 В д1лянщ верхньо! третини б1чно! поверхш шш Рис.2 В д1лянц1 середнього вщд1лу б1чно! поверхн1 ши! на
визначаеться депо рентгеноконтрастно! речовини на мкщ м1сц1 розташування к1сти визначаеться депо
розташування гасти з фестончатими краями по перифери (1) та рентгеноконтрастно! речовини р1зно! 1нтенсивност1 з
наявшсть !! по ходу норищ (2). неч1ткими контурами [ залишки !! в просв1т1 нориц1.
Для уточнення напрямку та протяжностi ходу норищ ушм хворим перед втручанням було проведено фiстулографiю за допомогою введення водорозчинних рентгенконтрастних речовин (верографш, уротраст, триамбраст) - (рис.1, 2). Щоб чiтко визначитися з локалiзацiею бiчно!
норищ ши! шд час !! вишчення в !! зовшшнш отв1р безпосередньо перед оперативним втручанням вводили розчин д1амантового зеленого або метиленового синього.
Пюля вис1чення вс норищ були направлен! на морфолопчне дослщження. М1кроскошчно стшка норищ складалася з щшьно! волокнисто! сполучно! тканини, яка була вистелена як багатошаровим плоским незрогов1ючим ештел1ем, так { багаторядним цил1ндричним ештел1ем. 1х внутршня поверхня в бшьшосп випадюв покрита бородавчастими розростаннями, представленними л1мфо!дною тканиною.
Таким чином, шсля х1рурпчного видалення юст б1чно! д1лянки ши! та розтину тих, що нагно!лися, можливе виникнення норицевих ход1в, що може обтяжувати перебп шсляоперацшного перюду та призводити до виникнення ускладнень. Проведення фютулографп дозволяе виявити анатом1чну локал1защю, напрямок, протяжшсть (глибину), сшввщношення норицевих ход1в до прилеглих тканин { життево-важливих орган1в б1чно! дшянки ши!. Отриману шформащю доцшьно використовувати при плануванн1 оперативного доступу та його обсягу.
Перспективи подальших до^джень. При вроджених та набутих норицях шиа тд проводити фiстулографiю з використанням рiзних водорозчинних контрастних речовин в порiвняльному аспектi для визначення якостi ах рентгеноконтрастностi i iнформативностi.
1. Kuzin M. I. Hirurgicheskie bolezni / M. I. Kuzin // - M.: meditsina. - 2002. - 797 s.
2. Kiselev A. S. Branhiogennyie kistyi i svischi litsa i shei / A. S. Kiselev, A. R. Pazhetnev // Rossiyskaya otorinolaringologiya. - 2007. - No.5. - S. 91-95.
3. Malanchuk V. O. Dobroyakisni puhlini ta puhlino podibni urazhennya schelepno-litsevoyi dilyanki ta shiyi / V. O. Malanchuk, A. V. Kopchak // - K.: Vidavnichiy dim "Askaniya", - 2008. - 320 s.
4. Solntsev A. M. Kistyi chelyustno-litsevoy oblasti i shei / A. M. Solntsev, V. S. Kolesov // - K., - 1982. - 142 s.
5. Timofeev A. A. Chelyustno-litsevaya hirurgiya / A. A. Timofeev // - K., - 2010. - 574 s.
6. Tkachenko P. I. Algoritm obstezhennya hvorih z kistami bichnoyi dilyanki shiyi / P. I. Tkachenko, K. Yu. Rezvina // Svit meditsini ta biologiyi. - 2011. - No.1. - S. 104-107.
7. Tkachenko P. I. Kisti schelepno-litsevoyi dilyanki (kliniko-morfologichni aspekti) / P. I. Tkachenko, I. I. Starchenko, S. O. Bilokon [ta in.] // - Poltava, - 2013. - 103 s.
8. Kurokawa I. Cutaneous dermoid cyst: cytokeratin and filaggrin expression suggesting differentiation towards follicular infundibulum and mature sebaceous gland / I. Kurokawa, K. Nishimura, A. Hakamada [et al.] // Oncol Rep. - 2006. - Vol. 16, N 2. - P. 295-299.
ФИСТУЛОГРАФИЯ В ДИАГНОСТИКЕ И ЛЕЧЕНИИ СВИЩЕЙ ШЕИ Ткаченко П. И., Резвина К. Ю.
В статье представлены результаты собственных клинических наблюдений, которые касаются свищевых ходов, возникающих после хирургического лечения плановых больных с дермоидными и эпидермоидными боковими кистами шеи, а также тех, которые нагноились. Было установлено, что в послеоперационном периоде за счет погрешностей при проведеними вмешательства, возможно формирование свищевых ходов. Для установления их конкретной локализации, направления, протяженности, соотношения с прилежащими тканями и органами шеи была проведена фистулография, которая позволяет определить оптимальный вариант оперативного доступа, его объем, что влияет на результативность и конечный результат.
Ключевые слова: шея, дермоидная киста, эпидермоидная киста, свищи, фистулография.
Стаття надшшла 2.01.2017 р.
FISTULOGRAPHY IN THE DIAGNOSIS AND TREATMENT OF FISTULAS NECK Tkachenko P., Rezvina K.
Fistula - abnormal channel that connects the deeper layers of tissue or hollow bodies from the outer surface of the body (skin or mucosa) or submitted tyazhystymy entities or their individual chambers interconnected. Given this, they are divided into external and internal. Depending on the placement of internal tissue end fistula, the latter may be blind or penetrating, penetrating into the cavity of some internal organs (pharynx, intestine, biliary or urinary tract). Fistula are congenital and acquired. Congenital fistula always lined epithelium (endothelium) and acquired - mostly consisting of granulation tissue, sometimes with epithelium. They arise due to violation of the formation during embryogenesis, that there are anomalies or malformations. The largest number of them in a dental practice make fistula lateral neck connecting the throat to the skin.
Key words: neck, dermoid cyst, epidermoid cyst, fistula, fistulography.
Рецензент Аветжов Д.С.
