CC BY
8
24. Sheregi F. E. Narkosituatsiya v molodizhnomu seredovischi: struktura, tendentsiyi, profilaktika / F. E. Sheregi, O. L. Arefiev // - M.: Vidavnichiy Budinok. Genzher. - 2003.- 110 s.
25. Hepfner K. SPID (mediko-biologicheskie i sotsialnyie aspektyi bolezni) / K. Hepfner // - M.: Pedagogika-ekspress, - 1992.
СОЦИАЛЬНО-ГИГИЕНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРОФИЛАКТИКИ ВРЕДНЫХ ПРИВЫЧЕК СРЕДИ МОЛОДЕЖИ Старишко О. Н., Ерошкина Т. В.
Курение - это не просто вредная привычка, но и абсолютно не совместимое с здоровым образом жизни увлечение. Можно абсолютно точно констатировать, что каждая новая затяжка сокращает людскую жизнь меньше чем на одно дыхание, а каждая выкуренная сигарета - на 15 минут жизни. У курильщиков никотин становится необходимым элементом в организме. Так и формируется никотиновая зависимость. В мире, ежегодно от болезней, связанных с курением, умирает 1,5 млн. людей. Никотин негативно влияет на нервную систему, дыхательную, сердечно-сосудистую систему и систему пищеварения. Вероятность заболеть раком легких, бронхитом, стенокардией, гастритом, язвой желудка значительно выше у людей, которые курят. Статистика свидетельствует, что рак легких у людей, которые курят, встречается в 30 раз чаще, чем у некурящих. Особенного вреда курение доставляет подросткам и беременным. Безусловно, наиболее серьезного вредного влияния на организм от никотина получает сам человек, который курит, но и не меньшего вреда получает от пассивного курения, когда человек, который не курит, вынужден вдыхать воздух, который отравлен сигаретным дымом. Поэтому важным компонентом борьбы с вредными привычками является бережное отношение к своему здоровью, формирование у молодежи, подростков и будущих матерей мировоззрения, которое базируется на эффективном использовании здорового потенциала народных методов и обрядов.
Ключевые слова: вредные привычки, молодежь, профилактика.
Стаття надшшла 23.02.2017 р.
SOCIAL-HYGIENIC ASPECTS OF PREVENTION OF
HARMFUL EATING HABITS AMONG YOUNG PEOPLE Starishko О. M., Yeroshkina Т. V.
Unhealthy lifestyle of adult population suggests, that many Ukrainians don't realize the risks they are exposed too. That is unhealthy lifestyle - smoking, alcohol abuse, poor nutrition and lack of exercise - is one of the main causes of high morbidity. This causes the relevance of this study. Among the main reasons for the emergence and spread of harmful habits we can be call like: social coherence. If one or the other model of behavior adopted in the group, which a person belongs to,or which he identificeret yourself with, he feels the need to follow it to show their affiliation to this group, and thence fashion a bad habit; Satisfaction. One of the main reasons why people succumb to bad habits - is a related and enjoyable (firstly) feelings, from wellness and relaxing to the mystical euphoria. This issue can be showed also through the prism of psychological knowledge. The motives of the first tobacco and alcohol consumption, most interviewed children in the first place put forward the motive of "it was interesting". Therefore, we can conclude that a significant impact on attracting young people to psychotropic substances use has a negative environment. Smoking, excessive alcohol use, other substance use not only increases the risk of cardiovascular disease, but also is the reason for the growing mortality due to accidents and injuries. An important component of prevention with addictions is the formation of teenagers' positive motivation to assimilate health knowledge and care about their health, the formation of a belief system in the minds of students, which is based on the effective use of healthy potential of people's habits and rituals.
Key words: harmful eating, youth, prophylaxis.
Рецензент Катрушов О.В.
УДК 616.716.4-002-053.4-08:613.86
ПСИХОЕМОЦШНИИ СТАН Д1ТЕИ З ГОСТРИМ ОДОНТОГЕННИМ ОСТЕОМ1€Л1ТОМ
ЩЕЛЕПНИХ К1СТОК ТА ЙОГО КОРЕКЦ1Я
В стата представлено динамжу змш показниюв центрально! гемодинамжи та фiзико-хiмiчних характеристик ротово! рщини при гострому одонтогенному остеомieлm щелепних исток у дтей при застосуванш традицшно! премедикацй та з додатковим залученням 0,5% розчину сибазону. Отримаш результати дають можливють стверджувати про його виражену антистресорну дш, що дае змогу використовувати цю схему i при шших нозолопчних формах гншного запалення щелепно-лицево! локалiзацi!'.
Ключов! слова: д1ти, стрес, остесишелт премедикащя, сибазон.
Робота е фрагментом НДР «1нтегративно-диференцшоване обхрунтування вибору оптимальних методик оперативних втручань та обсягу лщвальних заходiв при хiрургiчнiй патологи щелепно-лицевоI дшянки», державний реестрацшний номер 011би003821.
Дшянка, в якш здшснюе машпуляцп лшар-стоматолог являеться важливою рефлексогенною зоною, тому питания болю та аналгезн займае одне з центральных мюць у сучасшй медициш { е предметом широкомасштабного дослщження. Рацюнал1защя застосування юнуючих, а також пошук нових метод1в { засоб1в для попередження та боротьби ¡з болем потребуе ясних уявлень про ф1з1олог1чн1, б1ох1м1чн1, психоф1зюлопчш мехашзми формування його та проведення больових ¡мпульшв до центрально! нервово! системи [1, 4, 5].
Дослщження останшх роюв встановили значну рiзницю в нейрофiзiологiчних i нейрохiмiчних MexaHÍ3Max виникнення болю при pÍ3HMx патологiчних станах. Це передбачае застосування рiзних знеболюючих засобiв для попередження або кутювання больових синдромiв, орiентуючись на особливост характеру та патогенезу останнiх. Виникнення вщчуття подразнення i болю тюно пов'язане зi змiнами концентраци водневих iонiв у середовищi, що оточуе нервове заюнчення. Вважаеться, що при вщчутп подразнення i болю нервовi закiнчення працюють як рН-метри [2, 3].
Встановлення ступеня емоцшного напруження, вiдчуття страху перед оперативним втручанням, часткове або ж повне усунення !х за умов гншного запалення тканин щелепно-лицево! дшянки залишаються актуальною проблемою сьогодення. Тому, безперечно, досить важливим фактором являеться проведения ефективно!, повнощнно! седативно! шдготовки та безпечного анестезiологiчного забезпечення при хiрургiчному лiкуваннi запальних процесiв як одонтогенного, так i неодонтогенного походження [5, 10, 11].
Не зважаючи на те, що на сьогодшшнш день з'явилась значна кшьюсть нових анестетикiв, вони за умов запалення недостатньо ефективш, деякi з них е токсичними, а дитина залишаеться емоцiйно-лабiльною. У зв'язку з цим в хiрургiчнiй практицi значну увагу придшяють седативнiй пiдготовцi пацiентiв, завдяки чому лiкарi прагнуть знiвелювати нейроендокринш, вегетосудиннi, метаболiчнi та iншi порушення [1, 2, 8, 9, 12].
1снуе значна кiлькiсть методик, що забезпечують зменшення психоемоцшно! напруги у дггей. Однак, найефективнiшим засобом е психофармакотератя з включенням до li складу транквiлiзаторiв, нейролептикiв, седативних препара^в [3, 6, 7]. Тому вибiр методу премедикаци та реалiзацiя його результат в значнiй мiрi впливають на проведення хiрургiчного втручання i його результатившсть.
Метою роботи було шдвищити ефективнiсть седативно! пiдготовки перед оперативним втручанням у дтей з гострим одонтогенним остеомiелiтом щелепних юсток.
Матерiал та методи дослiдження. Матерiалом роботи були результати комплексного обстеження i лiкування 45 дiтей вшом вiд 7 до 12 роюв з гострим одонтогенним остеомiелiтом, як лiкувалися в хiрургiчному вiддiленнi Полтавсько! дитячо! мюько! клшчно! лiкарнi. В подальшому всiх хворих було розподшено на двi групи спостереження. В першу групу ввшшло 24 хворих (10 дiвчаток i 14 хлопчиюв), яким оперативне втручання проводилось шд внутрiшньовенним наркозом (калiпсол, кеталар, кетамш), через 30-40 хвилин пiсля внутршньом'язово! премедикаци за традицiйною методикою в розрахунку на 1 кг маси тша: Sol. Dimedroli 1%, Sol. Atropini sulfatis 0,1%. Другу клшчну групу склав 21 хворий (9 дiвчаток i 12 хлопчикiв), яким до складу премедикацшно! сумiшi додатково вводили 0,5% розчин сибазону, адже представникам цього ряду препара^в притаманш вираженi антифобiчний та антидепресивний ефекти [13]. Контрольну групу склали 20 клшчно здорових iдентичних дiтей, у яких було встановлено середнш рiвень тривожностi. Рiвень функцiонування вегетативно! нервово! системи оцiнювали за показниками систолiчного (САТ) i дiастолiчного тиску (ДАТ) та частоти пульсу загальноклшчними методами. Для визначення психоемоцiйного стану дтей використовували психологiчне дослiдження в тестовш формi. Показники тривожностi, як прояву реакц^! на стресову ситуацiю, ощнювали за допомогою модифiкованого колiрного тесту Люшера (КТЛ). Ми використали в сво!й роботi скорочений набiр iз 8 кольорових карток: 4-х основних та 4-х додаткових, який дае повний обсяг достовiрноi iнформацi! в дослщженш i разом з тим е простший та зручнiший у робоп з дiтьми [6].
Забiр ротово! рiдини здiйснювався до премедикаци та пiсля 30 - 40 хвилин вщ !! проведення протягом 10 хвилин, безпосередньо перед оперативним втручанням. Для об'ективно! ощнки ефективностi премедикаци у хворих вивчали швидюсть салiвацi! без стимуляц^, рН i в'язюсть ротово! рiдини [13].
Для порiвняння величин визначали достовiрнiсть вiдмiнностей статистичних результатiв по критерiю Ст'юдента - Фшера [5].
Результати дослiдження i Тх обговорення. Нами встановлено, що з 24 хворих першо! групи 5 (24,8%) вибрали яскравi (червоний i синш) кольори, що вказувало на низький стушнь тривожностi; 15 (62,5%) - вщдали перевагу нейтральним тонам (сiрий, фiолетовий), що характерно для середнього рiвня тривожностi; 4 (16,7%) - вибрали темш кольори (коричневий i чорний) i !х було вiднесено до групи дтей iз високим ступенем тривожностi. З 21 хворого друго! групи 4 (19,1%) розмютили кольори в послщовносп вiд яскравих до темних, що дозволило ввести !х до групи з низьким ступенем тривожность Для 12 дтей (57,1%) була властива вибiрка карт рiзного кольору без певно! послiдовностi, що дозволило констатувати у них середнш стушнь
тривожносп. У 5 (23,8%) виявлено високий стутнь тривожносп, адже вони вiддали перевагу темнш кольоровiй гамь В подальшому для поглибленого вивчення впливу премедикацшно! сумiшi на стресостшюсть хворих до науково! розробки було включено лише 15 дтей першо! групи та 12 дтей друго! групи i3 середнiм ступенем тривожносп.
Ситуaцiйне стресорне навантаження на оргaнiзм дитини та наявшсть осередку запалення визивали перед оперативним втручанням певнi змiни центрально! гемодинамши. Зокрема, у дiтей i3 середнiм ступенем тривожностi прослiдковувaлось шдвищення рiвня систолiчного тиску в 1,4 рази, а дiaстолiчного в 1,2 рази, як i зростання частоти серцевих скорочень (табл.1).
Застосований комплекс премедикаци незначно впливав на показники центрально! гемодинамши, адже САТ та ДАТ мали лише тенденщю до шдвищення. Проте частота серцевих скорочень збшьшувалася в 1,2 рази в порiвняннi з показником до проведення премедикаци.
Таблиця 1
Змiни показникчв центрально! гемодинамiки у дiтей i3 середнiм ступенем тривожностi при
застосуванм традицiйно'l' премедикацi'l'
Показники Контрольна група (п=20) Дослщжувана група (п=15)
до премедикаци тсля премедикаци
САТ, мм рт. ст. 95,38±2,21 133,53±2,77* 135,17±5,49*
ДАТ, мм рт. ст. 72,53±1,83 89,12±3,52* 94,15±2,14*
ЧСС, хв 84,23±2,15 99,12±2,17* 123,59±3,28**
Примiткa * - рiзниця достовiрнa вiдносно контрольно! групи ** - рiзниця достовiрнa в дослщжуванш групi
За умов використання традицшно! схеми премедикацii швидкiсть салiвацн знизилась в 2 рази у порiвняннi з показником контрольноi групи та в 1,4 рази в порiвняннi з перюдом до премедикацii. Спостер^алося пiдвищення в'язкостi ротовоi рiдини в 1,7 та 1,2 рази, вщповщно, а показник юшв водню залишався нижче в 1,2 рази вщносно контрольних показникiв, так i щодо перiоду, коли премедикацiя ще не проводилась (табл.2).
Таблиця 2
Швидккть сал1вацп та фiзико-хiмiчнi властивостi ротовоТ рiдини у дiтей iз середмм
ступенем тривожностi при застосуваннi традицшно!' премедикащ''
Показники Контрольна група (п=20) Дослщжувана група (п=15)
До премедикаци тсля премедикаци
Швидюсть сал1вацн, мл/хв 0,39±0,02 0,27±0,02* 0,20±0,02**
В'язюсть, сП 1,37±0,03 1,91±0,03* 2,34±0,05**
рН, в1д. Од. 6,92±0,12 5,69±0,04* 5,75±0,05*
Примiткa: * - рiзниця достовiрнa вiдносно контрольно! групи; **- рiзниця достовiрнa в дослiджувaнiй групi
За умов виникнення запалення в щелепних юстках i психоемоцiйного напруження у дiтей з середнiм ступенем тривожносп, що потрапляють до хрурпчного вiдцiлення, перед оперативним втручанням спостер^алися змни показникiв ценIральноi гемодинамiки у виглядi пiдвищення рiвня систолiчного i дiастолiчного тиску в 1,4 та 1,2 рази вщповщно. Частота серцевих скорочень за цих умов також зростала в 1,2 рази вщносно контрольних величин. Швидюсть слиновидiлення зменшувалася в 2 рази, в'язюсть ротово!' рщини перевищувала показник здорових дгтей в 1,7 рази, а рiвень рН знижувався в 1,2 рази. За показниками центральноi гемодинамiки в груп дiтей, де до складу премедикаци було додатково залучено сибазон, на час первинного обстеження нами констатовано достовiрне пiдвищення систолiчного та дiастолiчного тиску (в 1,3 та в 1,2 рази, вщповщно). Частота серцевих скорочень була в 1,2 рази вищою вщ показника контрольно! групи (табл. 3).
Таблица 3
Змши показникчв центрально! гемодинамiки у дiтей iз середнiм ступенем тривожностi при
застосуванм у складi премедикацшно! сумiшi сибазону
Показники Контрольна група (п=20) Дослщжувана група (п=11)
до премедикаци тсля премедикаци
САТ, мм рт. ст. 95,38±2,2 119,32±2,1* 120,42±3,4*
ДАТ, мм рт. ст. 72,53±1,8 87,79±1,3* 92,18±2,4*
ЧСС, хв 84,23±2,1 104,31±2,1* 112,54±4,3*
Примака * - рiзниця достстарна вiдносно контрольно! групи; **- рiзниця достовiрнa в дослiджувaнiй групi.
Застосування цього способу премедикaцi!' сприяло збереженню стaбiльностi покaзникiв тиску через 30-40 хвилин шсля премедикaцi!. Частота серцевих скорочень лише незначно збшьшувалась - в 1,3 та в 1,1 рази, в порiвняннi з контролем та з первинним обстеженням, вщповщно. Отримаш результати шсля застосування сибазону опосередковано вказують на
покращення психоемоцшного стану пащенпв, який вщобразився на фiзико-хiмiчних параметрах ротово! рiдини, величини яких на перiод первинного обстеження значно не вiдрiзнялися вiд попередшх показникiв. При цьому, швидкiсть салiвацн зменшилась по вiдношенню до перюду перед проведенням премедикаци в 1,5 рази, та в 2 рази по вщношенню до показниюв контрольно! групи дiтей. В'язкiсть, концентрацiя юшв водню ротово! рiдини мали незначш коливання в порiвняннi з показниками допремедикацшного перiоду (табл.4).
Таблиця 4
Швидккть сал1вацп та фiзико-хiмiчнi властивост ротовоТ рiдини у дiтей Í3 середнiм
Показники Контрольна група (п=20) Дослщжувана група (п=11)
до премедикаци тсля премедикаци
Швидюсть сал1вацй, мл/хв 0,39±0,02 0,29±0,02* 0,20±0,03**
В'язюсть, сП 1,37±0,03 1,80±0,03* 1,98±0,04**
рН, в1д. Од. 6,92±0,12 5,80±0,03* 5,84±0,05*
Прим1тка: * - р1зниця достсшрна вщносно контрольно! групи; **- р1зниця достстарна в дослщжуванш груш.
1. Застосування традицiйио!' схеми премедикаци перед оперативним втручанням у д1тей з гострим одоитогеииим остео]шел™м не дозволяе у повиiй мiрi отримати бажаний результат по усуненню «вегетативного дисбалансу» i стресогеииостi очшування хiрургiчиого втручання на що вказують змши основних показиикiв гемодииамiки, кшьюсних та деяких якiсиих показиикiв фiзико-хiмiчиих характеристик ротово! рiдиии.
2. Використання медикаментозних методiв корекцi! психоемоцшного напруження у дiтей перед проведенням оперативного втручання, зокрема сибазону, дозволяе стабшзувати прояви вегетативних реакцiй, запобпти розвитку побiчиих порушень рiзиого характеру та спрямованосп, що пiдвищуе ефектившсть комплексного лiкуваиия хворих з гострими гиiйиими запальними процесами щелепно-лицево! дшянки.
Перспективи подальших до^джень. Застосування лтарських nреnаратiв з комплексом властивостей адаптованих до цшьового призначення премедикаци дозволяе диференцшовано тдходити до IX застосування в залежностi вiд психоемоцшного стану дитини, що i представляе подальшу перспективу даного напрямку дотджень.
1. Bezvushko E. V. Otsinka yakosti zhittya ditey m. Lutska za subyektivnimi indikatorami stomatologichnogo zdorovya / E. V. Bezvushko // Ukrayinskiy stomatologichniy almanah. - 2016. - No.3. - S. 89-94.
2. Vasilkova T. I. Znachenie psihologicheskih faktorov v formirovanii miofastsialnogo bolevogo sindroma / T. I. Vasilkova, A. Yu. Lototskiy // Psihiatriya konsultirovaniya i vzaimodeystviya: nauch. - prakt. konf.: materialyi. - SPb.,-2004. - No.1. - S. 4-6.
3. Zhulev E. N. Korrektsiya psihoemotsionalnogo sostoyaniya u bolnyih stomalgiey / E. N. Zhulev, N. V. Tiunova, L. M. Lukinyih // Kubanskiy nauchnyiy meditsinskiy vestnik. - 2015. - No. 3 (152). - S. 55-57.
4. Zyuzin V. O. Statistichni metodi v ohoroni zdorov'ya ta meditsini / V. O. Zyuzin // - Poltava: UMSA, - 1995. - 112 s.
5. Zoryan E. V. Novyie vozmozhnosti profilaktiki boli v ambulatornoy stomatologii / E. V. Zoryan, S. A. Rabinovich, N. A. Antonova // Klinicheskaya stomatologiya. - 2005. - No.1. - S. 42-44.
6. Kiseleva E. G. Rezultatyi primeneniya metodiki Lyushera dlya otsenki emotsionalnogo sostoyaniya u detey s negativnyim otnosheniem k lecheniyu zubov do i posle naznacheniya gidazepama, lorazepama i platsebo / E. G. Kiseleva, A. A. Vasyanina // - M., -2005. - S. 347-349.
7. Kononenko Yu. G. Pidgotovka pervinnogo patsienta do stomatologichnogo vtruchannya / Yu. G. Kononenko // Stomatolog. -2005. - No.4. - S. 31-36.
8. Lysenko G. Problema boli v obschevrachebnoy praktike (Chast 2. Diagnoz boli, otsenka sostoyaniya patsienta i monitoring) / G. Lysenko, V. Tkachenko // Liki Ukrayini. - 2005. - No.4. - S. 7-11.
9. Malamed S. F. Allergicheskie i toksicheskie reaktsii na mestnyie anestetiki / S. F. Malamed // Klinicheskaya stomatologiya. -2004. - No. 4. - S. 26-30.
10. Osipova N. A. Sovremennoe sostoyanie nauki o boli. Ostryie i hronicheskie bolevyie sindromyi (informatsiya o H Vsemirnom kongresse po boli) / N.A. Osipova, V.V. Nikoda // Anesteziologiya i reanimatologiya. - 2003. - No. 5. - S. 4-9.
11. Petrovskaya L. V. Rezultatyi sravnitelnogo izucheniya psihofiziologicheskih faktorov, vliyayuschih na osoznanie (otsenku) boli pri provedenii terapevticheskih stomatologicheskih vmeshatelstv / L. V. Petrovskaya, Yu. M. Maksimovskiy, E. V. Zoryan [i dr.] // Stomatologiya. - 2003. - No.2. - S. 15-20.
12. Polischuk S. S. Korrektsiya psihoemotsionalnogo sostoyaniya u bolnyih s travmami chelyustno-litsevoy oblasti / S. S. Polischuk // Visnik stomatologiyi. - 2005. - No.1. - S. 50-56.
13. Tkachenko P. I. Rol rotovoyi ridini v adaptivnih reaktsiyah organizmu pri gostromu odontogennomu osteomieliti tila nizhnoyi schelepi u ditey / P. I. Tkachenko, V. O. Dobroskok // Ukrayinskiy stomatologichniy almanah. - 2013.
14. Terehova T. N., Informativnost sub'ektivnyih indikatorov v vyiyavlenii faktorov riska kariesa zubov sredi starshih shkolnikov Belarusi / T. N. Terehova, P. A. Leus, E. I. Melnikova // Stomatologicheskiy zhurnal. - 2015. - No.3. - S.170-176.
ПСИХОЕМОЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ДЕТЕЙ С ОСТРЫМ ОДОНТОГЕННЫМ ОСТЕОМИЕЛИТОМ ЧЕЛЮСТНЫХ КОСТЕЙ И ЕГО КОРРЕКЦИЯ Ткаченко П.И., Доброскок В.А., Лохматова Н.М.,
Коротич Н.Н. В статье представлена результативность относительно эффективности использования сибазона при дополнительном включении его в состав премедикационной смеси у детей за условий психоэмоционального напряжения и наличии гнойного очага одонтогенного происхождения. Установлено, что за счет его удалось частично достичь физиологической коррекции вегетативного дисбаланса и ситуативной стресогенности перед ожиданием оперативного вмешательства, что подтверждено изменением основных показателей гемодинамики и физико-химических свойств ротовой жидкости.
Ключевые слова: дети, стресс, остеомиелит, премедикация, сибазон.
Стаття надшшла 27.12.2016 р.
PSIHOEMOTSYONALNOE STATUS OF CHILDREN WITH ACUTE ODONTOGENIC OSTEOMYELITIS OF THE BONES CELESNIK AND ITS CORRECTION Tkachenko P. I., Dobroskok V. A., Lokhmatov N. M., Korotich N. N.
The article presents the performance of the efficient use sibazon with the additional inclusion in the composition premedication mixtures in children in terms of emotional stress and the presence of purulent lesion of odontogenic origin. It is established that due to it managed to achieve physiological correction of autonomic imbalance and situational strategienota before waiting surgery, which is confirmed by the change in the basic hemodynamic parameters and physico-chemical properties of oral fluid.
Key words: children, stress, osteomyelitis, premedication, sibazon.
Рецензент Аветиков Д.С.
УДК - 616.743-007.253-071-089
Ф1СТУЛОГРАФ1Я В Д1АГНОСТИЦ1 I Л1КУВАНН1 НОРИЦЬ ШИ1
В робой представлено аналiз клшчних ситуацш, яи виникають тд час хiрургiчного лкування хворих з бiчними истами ши!, та тих, що нагно!лися. Було встановлено, що в шсляоперацшному перiодi можливе формування норицевих ходiв. Для встановлення !х конкретноi локалiзацii, спрямованосп, протяжности стввщнотення до прилеглих тканин i оргашв ши! була проведена фiстулографiя, що дозволила визначити оптимальний варiант оперативного доступу, його обсяг, що впливае на результатившсть та инцевий результат.
Ключов! слова: шия, дермо!дна иста, ешдермощна иста, норищ, фютулограф1я.
Робота е фрагментом НДР "1нтегративно-диференцшоване обхрунтування вибору оптимальних методик оперативних втручань та обсягу лщвальних заходiв при хiрургiчнiй патологи щелепно-лицевоI дшянки", державний реестрацшний номер 011би003821.
Нориця - патолопчний канал, що з'еднуе глибою шари тканини чи порожнисп органи з зовшшньою поверхнею тша (шюрою чи слизовою оболонкою), або ж представлений тяжистими утвореннями чи !х окремими камерами, з'еднаними м1ж собою. З огляду на це !х под1ляють на зовшшш та внутршш. Залежно вщ розмщення внутршнього тканинного кшця норищ, остання може бути слшою або наскр1зною, що проникае в порожнину якогось внутршнього органа (глотку, кишку, жовчш чи сечов1 шляхи тощо) [2].
Вони бувають вроджеш та набути Вроджеш норищ завжди вистелеш еп1тел1ем (ендотел1ем), а набуп - переважно складаються з грануляцшно! тканини, рщше ¡з ештелда. Виникають вони унаслщок порушення формування оргашв у перюд ембрюгенезу, тобто е аномал1ями, або вадами розвитку. Найбшьшу кшьюсть серед них в стоматолопчнш практищ складають 61чш норищ ши!, що з'еднують глотку з1 шюрою. Значш незручност для !ндивщуума представляють набуп випадков1 норищ р1зного походження, зокрема i травматичного, що можуть виникати унаслщок поранень обличчя та ши!, особливо шсля колото-р!заних [1].
Локал!зац!я 61чних шийних нориць залежить вщ того, з яко! зяброво! кишеш вони виникли: якщо з першо! — вони вщкриваються в д1лянщ мочки вуха, з друго! - в середнш третинi ши! спереду вщ грудино-ключично-соскопод!бного м'яза, з третьо! - над ключицею вздовж розташування згаданого м'яза. Частше вони бувають поодинокими, рщше множинними й походять з друго! чи третьо! кишеш, i досить рщко визначаються дво61чш Бшьшють цих нориць нас^зш, тобто проникають у глотку, i являються похщними вщ друго! кишенi та вiдкриваються над мигдаликом, з третьо! - тд ним. 1нколи щ норищ бувають слшими i не мають глоткового отвору. Р1зновид походження норищ, зокрема зовшшньо!, у бшьшосп випадкiв може бути визначений за характерними видшеннями з не! (гнш, жовч, слиз, слина, газ тощо), а також за !! локалiзацiею. Легшою е дiагностика гншних пiсляоперацiйних (лiгатурних) нориць, а також деяких зовшшшх, зокрема, природжених слизових 61чних нориць ши! [1, 2].
