CC BY
11
The level of IL-2 in oral fluid of studied patients also increased relative to performance standards. Prior to the implanting it increased 45 times and after implantation 36 times. Comparing the content of this cytokine after the operation with content before the surgical intervention we found a decrease its concentration in 1.2 times. L-2 stimulates the cellular immune response is involved in immune defense and antitumor reactivity activates monocytes and macrophages, which increase the secretion of TNFa, IL-6, IL-8.
The content of IL-6 in the oral fluid of persons in the group prior to the DI increased by 4 times compared with the control group. After surgical intervention levels of this interleukin increased 3.8 times compared with the index norms and almost unchanged compared to the level prior to the implant. IL-6 - is synthesized by mononuclear phagocytes, fibroblasts, lymphocytes, endotheliocytes. As IL-1 and TNFa it belongs to the powerful pro-inflammatory cytokines, but later is synthesized inhibits their products and completes the development of inflammation.
Persons who have been recommended DI partial loss of teeth due to caries, periodontal diseases or other diseases of the teeth-jaw system. A statistically significant increase in levels of interleukin ip, 2 and 6 in the oral fluid of patients indicates the presence of inflammation. One month after implantation was observed a significant reduction in oral fluid concentrations of IL-1 в and IL-2 and the tendency to reduction of IL-6. Such dynamics of oral fluid cytokine profile indicates a decrease in the intensity of inflammation in the oral cavity.
Dental implantation reduces the intensity of inflammation in the mouth about what indicates decrease levels of IL-1 в, IL-2 and IL-6. One of the most important and promising areas of modern dentistry is replacing defects of dentition with implants that have a positive impact on the state of non-specific reactivity of the oral mucosa.
Keywords: interleukins, oral liquid, implantation.
Рецензент - проф. Аветжов Д. С.
Стаття надшшла 20.01.2017 року
© Ткаченко П. I., Доброскок В. О., Бтоконь С. О., Гуржм О. В. УДК 616.716.4-002-053.4-089:613.86
Ткаченко П. I., Доброскок В. О., Блоконь С. О., Гурж1й О. В.
СТРЕС-РЕАКЦ1Я ПЕРЕД ОПЕРАТИВНИМ ВТРУЧАННЯМ У
Д1ТЕЙ З ГОСТРИМ ОДОНТОГЕННИМ ОСТЕОМ1СЛ1ТОМ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
vitalinadobroskok@yandex.ua
Робота е фрагментом НДР ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматолопчна академiя» «1нтегративно-ди-ференцмоване обфунтування вибору оптимальних методик оперативних втручань та обсягу л^вальних заходiв при хiрургiчнiй патологи щелепно-лицево! д^ лянки», № державно! реестраци 011611003821.
Вступ. Зовншн впливи на оргаызм, як змЫюють психiчну й емоцмну дiяльнiсть дитини, незалежно вщ масштабу, виступають своерщною агреЫею у вщповщь на яку вона моб!тзуе рiзнi захисн та компенсаторы мехаызми, спрямован на вщновлення нормального взаемозв'язку iз оточуючим середовищем. Передоперацмна ж ситуа^я, провокуючи виникнення емоцмного стресу, призводить до дезоргаызаци дiяльностi функцюнальних систем, змш психiчного стану людини, розвитку в органiзмi сукупност адаптацмно-захисних реакцм [2,5].
Показником ступеня вираженост адаптацмних можливостей оргаызму на вплив стресових факторiв е переважання симпатичного збудження. Це пояснюеться активащею гiпофiзарно-наднирковоI системи, яка моб^зуе життево-охоронн ресурси оргаызму. Але тоызащя парасимпатичного в^дщ-лу вегетативно! системи властива для недостат-нього рiвня адаптацп оргаызму до стресових чин-ниюв. Психоемоцмний компонент, створюваний вщчуттям страху, больових проявiв, !х оч^ванням, часто викликае у хворих загострення сприймань,
що в окремих випадках доходить до трансформаци тактильнихподразненьубольов^ а слабкихбольових - у сильн [1,3,6,14].
У стоматолопчнм практик необхщнють урахування меж реактивност оргаызму е необхiдною умовою лiкування i проведення профтактичних заходiв. Найчастiше психоемоцiйне напруження оцшюе лiкар шляхом спостереження за поведЫкою пацiента, а також вивчаючи змЫи функцiй органiв та систем оргаызму. Швидкiсть i ступiнь розвитку в людини напруженост значною мiрою визначаються iндивiдуальними психологiчними особливостями, зокрема рiвнем емоцiйноI стiйкостi, особистiсноI тривожност^ як здатностей протистояти емоцiогенним впливам, Ыдивщуальним ставленням до цих впливiв i II первинним станом [7,10].
Встановлено, що поступова адаптацiя до повторних короткочасних подразниюв запобiгае розвитковi стресорних виразок слизово1 оболонки шлунка i змiнам активностi травних фермен^в, ушкодженням серця, тканин пародонта й шших органiв. Цей факт пояснюеться пригыченням стресорно1 реакцiI у процес адаптацiI, що зумовлено обмеженням мобьтзацм резервiв стрес-реалiзуючих систем (якi вщповщають за порушення гомеостазу) i пщвищенням активностi стрес-лiмiтуючих механiзмiв (якi обмежують стрес-реакцiю й запобiгають стресорним ушкодженням оргаыв) [1,2,8,15].
Невщ'емною та дуже важливою ланкою патогенезу запалення е процес активаци перекисного окислення лiпiдiв, KpiM того пщвищення 1хньо1 концентрацiI в тканинах виступае iндикатором первинного медiатора стресу, запускаючи весь механiзм адаптацiйноI реакци органiзму на екстремальний вплив. З Ышого боку, за тривалих i тяжких стреЫв значно виражена гiперкатехолемiя зумовлюе вторинну активацiю процесiв перекисного окислення лтщв (ПОЛ) в органах- мшенях i бiологiчних рiдинах, зумовлюючи деструкцiю бiомембран та порушення 1хньо1 проникностi за умов зниження рiвня факторiв антиоксидантного захисту (АОЗ) [3,5,11,12].
У зв'язку з цим першочерговим завданням в умовах спецiалiзованого стоматолопчного стацiонару е запо-бiгання негативному впливу психоемоцмного компонента на функцю центрально! нервово! системи.
Мета досл1дження:
встановити ефективнiсть рiзних видiв премедикацiI перед оперативним втручанням у дггей з гострим одонтогенним остеомiелiтом.
Об'ект i методи
дослiдження. До науково! розробки пiсля комплексного обстеження було залучено 45 дггей вком вщ 7 до 12 рокiв з гострим одонтогенним остеомiелiтом, що л^валися в дитячому хiрургiчному вiдцiленнi Полтавсько! дитячо! мiсько! клiнiчно! лiкарнi, яка являеть-ся базою кафедри дитячо! х^ рургiчно! стоматологи. Всiх хворих було розподтено на двi групи спостереження. В першу ввмшло 24 хворих, iз яких пiсля тестування видiлено робочу групу в 15 дтей з середнiм ступе-нем тривожностг (м оперативне втручання проводилось пщ внутрiшньовенним наркозом (калiпсол, кеталар, кетамЫ) через 30-40 хвилин пюля внутрiшньом'язово! премедикаци за традицiйною методикою в розрахунку на 1 кг маси тта:
Sol. Dimedroli 1%
Sol. Atropini sulfatis 0,1%.
Другу кл^чну групу склав 21 хворий, iз них до поглибленого обстеження залучено 11 дтей iз середым ступенем тривожностi, яким до складу премедикацмно! сумiшi додатково вводили 0,5% розчин сибазону, адже представ-никам цього ряду препаратiв при-таманнi вираженi антифобiчний та антидепресивний ефекти [13]. Контрольну групу склали 20 клiнiчно здорових щентичних
дiтей, у яких було встановлено середнм рiвень тривожностi.
Показники тривожност^ як прояву реакци на стресову ситуацю оцiнювали за допомогою модифкованого колiрного тесту Люшера (КТЛ). Ми використали в сво!й робот скорочений набiр iз 8 кольорових карток: 4-х основних та 4-х додаткових (рис.), який дае повний обсяг достовiрно! шформаци в доогмджены i разом з тим е простший та зручнший у робот з дiтьми. Рiвень функцiонування вегетативно! нервово! системи оцЫювали за показниками систолiчного (САТ) та дiастолiчного тиску (ДАТ) i частоти пульсу [9].
Забiр ротово! рiдини здiйснювався до премедикаци та пiсля 30-40 хвилин вщ !! проведення протя-гом 10 хвилин, безпосередньо перед оперативним втручанням.
Рис. Класичний спектр кольорових еталошв за Люшером (короткий Ha6ip).
Таблиця 1.
Показники перекисного окислення л1пщ1в та фактор1в антиоксидантного захисту в ротовш р1дин1 у д1тей Í3 середн1м ступенем тривожност1 при застосуванн1 традицшно'Г премедикацГГ
№ Показник Контрольна група (п=20) Дослiджувана група (п=15)
п/п до премедикаци пiсля премедикаци
1 МДА, початковий рiвень, мкмоль/л 1,45+0,14 2,82+0,12* 3,27+0,19**
2 МДА тсля шкубаци, мкмоль/л 1,78+0,09 3,67+0,21* 4,21+0,18**
3 Прирют МДА, % 28,57 35,78* 42,73**
4 СОД, ОД -0,05+0,01 -0,06+0,02 -0,05+0,01
5 Каталаза, ОД 4,30+0,28 2,51+0,17* 2,38+0,23*
ПримГтка: * — р1зниия достов1рна вщносно контрольно!' групи; ** — р1зниця достов1рна в досл1джуван1й груп1.
Таблиця 2.
Показники перекисного окислення лтщ1в та фактор1в антиоксидантного захисту в ротовш рщиш у д1тей Гз середн1м ступенем тривожност1 при застосуванн у склад1 премедикацшно'Г сум1ш1 сибазону
№ Показники Контрольна Дослщжувана група (п=11)
п/п група (п=20) до премедикаци тсля премедикаци
1 МДА, початковий рiвень,мкмоль/л 1,45+0,14 2,91+0,13* 3,07+0,15*
2 МДА тсля шкубаци, мкмоль/л 1,78+0,09 3,59+0,18* 3,63+0,12*
3 Прирют МДА, % 28,57 36,51* 38,02**
4 СОД,ОД -0,05+0,01 -0,06+0,01 -0,06+0,01
5 Каталаза, ОД 4,30+0,28 2,56+0,18* 2,53+0,16*
Примгтка: * - р1зниця достов1рна в1дносно контрольно! групи; ** - р1зниця достов1рна в досл1джуван1й груп1.
Динамку показниюв ПОЛ та АОЗ в ротовм рг динi вивчали по ступеню накопичення малонового дiальдегiду (МДА), каталази, супероксиддисмутази (СОД) [14].
Для порiвняння величин визначали достовiрнiсть вiдмiнностей статистичних результатiв по критерт Ст'юдента-Фiшера [4].
Результати досл1джень та Ух обговорення.
Ситуацмне стресорне навантаження на оргаызм дитини та наявнють гострого одонтогенного остеомiелiту щелепних кюток супроводжувалось певними змiнами центральное гемодинамки перед оперативним втручанням. Зокрема, у них прослiдковувалось пiдвищення рiвня систолiчного тиску в 1,4, а дiастолiчного в 1,2 рази. Зростала i частота серцевих скорочень в 1,2 рази.
Застосований традицмний склад премедикаци незначно впливав на показники центрально! гемодинамки, тому САТ та ДАТ практично не змЫювалися, а частота серцевих скорочень збть-шувалася в 1,2 рази в порiвняннi з показником до проведення премедикаци.
Перед проведенням традицмно'! премедикаци у ротовм рщиы дiтей першо! групи визначено пщвищення рiвня МДА до i пюля iнкубацiI в 1,9 та 2 рази вщповщно, а показник приросту МДА в 1,4 рази був вищий вщ норми. Активнiсть СОД значно не вiдрiзнялися, при достовiрному падiннi активностi каталази в 1,7 рази (табл. 1).
Через 30-40 хвилин пюля премедикаци, безпо-середньо перед хiрургiчним втручанням, спостерг галося прогресуюче пщвищення початкового рiвня МДА (в 2,2 i 1,2 рази), а пюля 1,5 години шкубаци в 2,4 i 1,2 рази, вщповщно, при порiвняннi з показни-ками контрольно! групи i на час первинного обсте-ження. Його прирют збiльшився в 1,5 i 1,2 рази, вщ-повiдно. Вмют СОД i рiвень каталази в ротовм рiдинi на цей час обстеження практично не змшювалися.
Таким чином, за умов перебування в хiрургiчному вешены в очiкуваннi оперативного втручання в стан психоемоцiйного напруження i наявностi вогнища запалення, в ротовм рiдинi вiдмiчалось пiдвищення накопичення первинних продук^в перекисного окислення лтщв, на що вказував рiвень МДА до i пiсля iнкубацiI (в 1,9 та 2,0 рази вщповщно) та показник його приросту, який зростав в 1,4 рази в порiвняннi з нормою. При цьому активнють СОД практично не змшювалась, а активнють каталази знижувалася в 1,7 рази.
За показниками центрально! гемодинамки в груп дтей, де до складу премедикаци було додатко-
во залучено сибазон, на час первинного обстеження нами встановлено достовiрне пщвищення систо-лiчного та дiастолiчного тиску (в 1,3 та в 1,2 рази, вщповщно). Частота серцевих скорочень була в 1,2 рази вищою вщ контрольного показника, тобто вона практично не вiдрiзнялась вщ результа^в отриманих в попереднм групг
Застосування цього способу премедикаци спри-яло збереженню стабiльностi показникiв тиску через 30-40 хвилин пюля премедикаци. Лише частота серцевих скорочень незначно збтьшувалась - в 1,3 та в 1,1 рази, в порiвняннi з контролем та з первинним обстеженням, вщповщно.
Аналiз результа^в, отриманих пюля застосування сибазону вказував не ттьки на покращення психоемоцмного стану пащен^в, а впливав i на бiохiмiчнi складовi ротово! рщини (ПОЛ i АОЗ), висхiднi величини яких на перюд первинного обстеження значно не вiдрiзнялися вiд показниюв в попереднiй групi. На перюд проведення оперативного втручання (через 30-40 хвилин пюля премедикаци) у дггей дано! групи встановлено незначне пщвищення початкового i юнцевого рiвнiв МДА та його приросту при незмЫних величинах показниюв СОД i каталази (табл. 2).
Позитивы змши бiохiмiчних складових компо-нентiв ротово! рщини при цьому вказують на бтьш виражене потенцтвання стресостiйкостi i пщвищення компенсаторно-адаптацмних можливостей органiзму дтей цiе! групи спостереження до хiрур-гiчного втручання.
Висновки. Таким чином, для пщвищення ефективност премедикацi!, психоемоцмно! ре-лаксацi!, запобiгання активацi! вегетативно! нервово! системи та метаболiчних порушень перед проведенням оперативного втручання у дтей з гострим одонтогенним остеомiелiтом щелепних кiсток доцiльно включати до складу премедикацмно! сумiшi нейролептики i атарактичнi засоби, зокрема 0,5% розчин сибазону. Позитивы при цьому змЫи бiохiмiчних складових ротово! рiдини вказують на бтыш виражене потенцювання стресостмкост i пiдвищення компенсаторно-адаптацiйних можливостей оргаызму дiтей до хiрургiчного втручання.
Перспективи подальших дослiджень. Можливiсть пщвищення ефективност премедикацi! перед оперативним втручанням у дггей з гострими запальними процесами щелепно-лицево! дгпян-ки може в значнм мiрi реалiзуватися за рахунок залучення до !! складу допомiжних препаратiв седативно! спрямованостi.
Л^ература
1. Владимиров Ю.А. Свободные радикалы в биологических системах / Ю.А. Владимиров // Соросовский образовательный журнал. - 2000. - № 12. - С. 13-19.
2. Грудянов А.И. Зависимость показателей перекисного окисления в слюне от тактики локального применения диклоран-желе при пародонтите / А.И. Грудянов, В.В. Овчинникова, Л.Е. Серебрякова // Стоматология. - 2002. - № 4. - С. 31-34.
3. Дубовая Л.И. Состояние ПОЛ в слюне как критерий степени выраженности психоэмоционального напряжения при стоматологических вмешательствах / Л.И. Дубовая, О.И. Цебржинский, М.Г. Панченко // Биоантиоксидант: тез. доклада III Всесоюзной конференции. - М., 1989. - Т. 2. - С. 204-205.
4. Зюзш В.О. Статистичш методи в охорош здоров'я та медициш / В.О. Зюзш. - Полтава: УМСА, 1995. - 112 с.
5. Изменение показателей имунной защиты в ротовой жидкости при хроническом генерализированном пародонтите / А.Р. Горкунова, М.М. Совмиз, Н.И. Быкова [и др.] // Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. - 2015. - № 3-4. - С. 567-570.
6. Изменение иммунологической реактивности и функционирование тиоловой системы антиоксидантной защиты на локальном и системном уровне при хроническом пародонтите и коморбидной патологии / А.Р. Горкунова, И.М. Быков, А.А. Басов, Н.В. Лапина // Аллергология и иммунология. — 2014. — Т. 15, № 3. — С. 186-190.
7. Корекщя порушень метаболiзму при генералiзованому пародонтит стресопротекторними препаратами / 1.Ю. Литовчен-ко, Т.О. Петрушанко, Л.М. Тарасенко, Т.О. Дев'ятюна // Свп" медицини та бюлогп. - 2011. — № 4. - С. 103-106.
8. Литвинова М.Г. Показатели свободнорадикального окисления в крови и ротовой жидкости у больных при ишемической болезни сердца и сахарном диабете 2 типа / М.Г. Литвинова, A.A. Басов, И.М. Быков // Кубанский научный медицинский вестник. — 2012. — Т. 132, № 3. — С. 94-98.
9. Микрофлора полости рта с различной PH смешанной слюны у больных с кислотозависимыми заболеваниями / И.В. Маев [и др.] // Медицина критических состояний. - 2008. - № 3. - С. 31-34.
10. Науменко В.А. Оценка степени стрессорных реакций и антистрессорной защиты в амбулаторной анестезиологической практике / В.А. Науменко, А.А. Хижняк // Бшь, знеболювання, штенсивна тератя. - 2001. — № 1. - С. 33-36.
11. Окислительный стресс и свободно-радикальное окисление / Р.Ф. Камилов, Т.В. Ханов, Р.Н. Яппаров, Д.Ф Шакиров // Казанский медицинский журнал. — 2007. — № 4, Т. 88. — С. 85-86.
12. Окислительный стресс: патологические состояния и заболевания / Е.Б. Меньщикова, Н.К. Зенков, В.З. Ланкин [и др.]. — Новосибирск: АРТА, 2008. - 284 с.
13. Особливост етюлогп та патогенезу хвороб скронево-нижньощелепного суглоба, ускладнених дисфункщею жувальних м'язiв / 1.В. Яценко, Д.С. Аветков, В.М. Гаврильев [та ш.] // УкраУнський стоматолопчний альманах. - 2016. — № 3 (Т. 1). - С. 108-111.
14. Процессы перекисного окисления липидов и состояние антиоксидантной системы ротовой жидкости при различных степенях вторичной адентии / Т. С. Кочконян, А.Ф. Гаспарян, А.А. Ладутько [и др.] // Кубанский научный медицинский вестник. - 2010. — № 2 (116). - С. 46-50.
15. Шевченко О.В. Изменения прооксидантно-антиоксидантной системы органов ротовой полости при стоматологических заболеваниях и их коррекция / О.В. Шевченко // Укр. стомат. альманах. - 2002. — № 1. - С. 67-70.
УДК 616.716.4-002-053.4-089:613.86
СТРЕС-РЕАКЦ1Я ПЕРЕД ОПЕРАТИВНИМ ВТРУЧАННЯМ У Д1ТЕЙ З ГОСТРИМ ОДОНТОГЕННИМ ОС-ТЕОМЮЛ1ТОМ
Ткаченко П. I., Доброскок В. О., Бшоконь С. О., Гуржш О. В.
Резюме. В статт представлено результати стосовно антистресорноУ ефективност1 сибазону при додатковому залучены його до складу премедикацмноУ сум1ш1 перед оперативним втручанням у 26 д1тей з гострим одонтогенним остеом1ел1том щелепних кюток 1з середым ступенем тривожност1. За рахунок цього вщбувалась стаб1л1зац1я артер1ального тиску, частоти серцевих скорочень, р1вня показниюв перекисного окислення лтщ1в i антиоксидантного захисту в ротовм рщиы, що вказуе на прояви його вираженоУ антистресорноУ дм.
Ключовi слова: дiти, стрес, остеомiелiт, ротова рщина, премедика^я.
УДК 616.716.4-002-053.4-089:613.86
СТРЕСС-РЕАКЦИЯ ПЕРЕД ОПЕРАТИВНЫМ ВМЕШАТЕЛЬСТВОМ У ДЕТЕЙ С ОСТРЫМ ОДОНТОГЕННЫМ ОСТЕОМИЕЛИТОМ
Ткаченко П. И., Доброскок В. А., Белоконь С. А., Гуржий Е. В.
Резюме. В статье представлены результаты относительно антистрессорной эффективности сибазона при дополнительном включении его в состав премедикационной смеси перед оперативным вмешательством у 26 детей с острым одонтогенным остеомиелитом челюстных костей со средней степенью тревожности. За счет этого происходила стабилизация артериального давления, частоты сердечных сокращений, уровня показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты в ротовой жидкости, что указывает на проявления его выраженного антистрессорного действия.
Ключевые слова: дети, стресс, остеомиелит, ротовая жидкость, премедикация.
ийС 616.716.4-002-053.4-089:613.86
THE STRESS REACTION BEFORE SURGICAL INTERVENTION IN CHILDREN WITH ACUTE OSTEOMYELITIS ODONTOGENIC
Tkachenko P. I., Dobroskok V. A., Belokon S. A., Gurzhiy E. V.
Abstract. Treatment of acute odontogenic osteomyelitis of the jaws; despite availability of modern diagnostic equipment in local clinics and presence of a significant number of new pharmacological medications the challenge for maxillofacial surgery still remains as evidenced by the fairly frequent occurrence of atypical disease and chroni-zation of inflammation process.
Despite significant scientific achievements of modern dentistry and anesthesiology problem to combat pain and stress symptoms remains one of the most complex issues today. This necessitates the use of protective measures, in particular, sedation before surgery to reduce the threshold level of psychoemotional tension and relieve fear. The most effective remedy is the use of tranquilizers, neuroleptics, antidepressants that have sedative properties.
Psycho-emotional condition of the child, especially with acute inflammatory processes of the maxillofacial area, which is a significant area of nociceptive sensitivity is an essential component of nonstandard situation in which the child in this case. From a balanced approach to sedation preparation of the patient before surgery largely depends on the quality of the manipulation, and sometimes even the subsequent course of the disease.
Therefore, the question regarding the development or testing of new methods of sedation with the inclusion in the composition of pharmacological agents that are characterized antistressor properties and allowing, to a certain extent, to neutralize any adverse symptoms from the сentral nervous system before and after surgery is very important.
The article presents the results antistressor efficiency sibazon with additional involvement in the composition of the mixture premedication before surgery in 26 children with acute odontogenic osteomyelitis of the jaw bones with an average degree of anxiety. Due to this, there is a stabilization of blood pressure, heart rate, indicators of lipid peroxidation and antioxidant protection in the oral fluid, indicating the manifestation of his pronounced antistressor action.
The analysis of the results obtained after the application of sibazon pointed not only to improve the emotional state of patients, and effect on biochemical components of the oral fluid, the ascending values of which for the period of the initial survey did not significantly differ from the parameters in the previous group. For the period of surgical intervention (after 30-40 minutes after premedication) in children this group has a slight increase in the initial and final levels of MDA and its growth at constant values of the indicators of SOD and catalase.
Positive changes in biochemical components of the oral fluid at this point to a more pronounced potentiation of stress resistance and increase compensatory-adaptive possibilities of organism of children of this group of observation to surgical intervention.
Keywords: children, stress, osteomyelitis, oral liquid, premedication.
Рецензент — проф. Авепков Д. С.
Стаття надшшла 05.01.2017 року
© Удод О. А., Драмарецька С. I. УДК 616.314-089.23:535.242.2 Удод О. А., Драмарецька С. I.
ВТРАТИ 1НТЕНСИВНОСТ1 СВ1ТЛОВОГО ПОТОКУ СВ1ТЛОД1ОДНОГО ФОТОПОЛ1МЕРИЗАТОРА В СКЛОВОЛОКОННИХ АРМУЮЧИХ ЕЛЕМЕНТАХ
Донецький нацюнальний медичний ушверситет МОЗ Укра'Гни (м. Краматорськ, Донецька область)
svetlanadramareckay@yandex.ua
Дана робота е фрагментом НДР «Оптимiзацiя сучасних пiдходiв до дiагностики, л^вання, профг лактики та реабшггаци па^енпв iз захворюваннями оргаыв порожнини рота i щелепно-лицево! дтянки» (№ державно! реестраци 0116 и 004055).
Вступ. В останн десятилгття спостеркаеться стрiмкий розвиток шновацмних технолопй та стоматолопчного матерiалознавства. Завдяки цьому, для вщновлення цтюност зубних рядiв з малими включеними дефектами у ктычнм практик достатньо широко почали використовувати адгезивн мостоподiбнi протези (АМП), до позитивних якостей яких необхщно вщнести, перш за все, чудову естетичнють та м^мальну Ывазивнють щодо препарування опорних зубiв. Особливо слщ наголосити на швидкост виготовлення таких протезiв за прямого методу та незалежност лкаря-стоматолога вщ зуботехычно! лабораторп [2,5,10].
Довготривалють експлуатаци адгезивних мосто-подiбних протезiв, як вщомо, визначаеться мщнютю !х конструкцiI та стiйкiстю до зносу [3,9]. Але доте-пер, незважаючи на юнуюче рiзноманiття конструк-цiй АМП та числены до^дження щодо розрахунюв навантажень i параметрiв, единих пiдходiв вiдносно оптимально! конструкцiI таких протезiв немае.
Одним з питань стосовно обфунтування кон-струкцп адгезивних мостоподiбних протезiв, яке не знайшло достатнього висв^лення у вже проведених наукових дослщженнях, е опромiнення вщновлю-вального матерiалу, з якого моделюють штучний зуб та вiдновлення в опорних зубах, св^ловим потоком фотополiмеризатора, режим та параметри його, особливо, коли моделювання АМП вщбуваеться безпосередньо у порожнин рота пацiента. З одного боку, добре вивчен втрати Ытенсивност свiтлового
потоку галогенових та свгглодюдних фотополiме-ризаторiв у зразках рiзноманiтних вiдновлювальних матерiалiв, якi твердiють пщ впливом свiтла (фото-композицiйних матерiалiв, компомерiв, склоюно-мерних цементiв), та св^лопроводних клинах [1,4,7]. З шшого ж, зовсiм не були дослщжеы втрати свiтла в армуючих елементах, як використовують пiд час виготовлення адгезивних мостоподiбних протезiв, i це, не дивлячись на те, що ступшь твердiння вщнов-лювального матерiалу та режим свiтлового впливу, можливо, вiдiграють провiдну роль у забезпеченн витривалостi конструкци та визначають, згодом, строк функцюнування таких протезiв.
Доцтьнють лабораторного дослiдження втрат iнтенсивностi свгглового потоку свiтлодiодного фотополiмеризатора при проходженн його крiзь зразки скловолоконних армуючих елементв адгезивних мостоподiбних протезiв обфунтована тим, що значною мiрою фiзико-механiчнi характеристики цих конструкцiй обумовлен мiцнiстю зв'язку фото-композицiйних матерiалiв, з яких моделюють штучнi зуби i вiдновлення опорних зубiв, з армуючими еле-ментами, а ц параметри, в свою чергу, залежать вщ ступеня затвердiння самих матерiалiв i адгезивних систем, що використовують в ходi виготовлення адгезивних мостоподiбних протезiв. Зрозумiло, що вирiшальним фактором для забезпечення повно-цiнного затвердшня е спрямованiсть i iнтенсивнiсть свгглового потоку фотополiмеризатора, який, як вг домо, iнiцiюе хiмiчну реакцiю, а також час, протягом якого цей св^ловий вплив вщбуваеться.
Слщ також врахувати, що в даний час юнуе широкий вибiр армуючих елементв для виготовлення АМП, у конструк^ях нин застосовують армуючi елементи рiзно! оптично! щiльностi, на яку, перш за
