Научная статья на тему 'ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛіОКСИДОНіЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОГО ОДОНТОГЕННОГО ОСТЕОМІЄЛІТУ ТІЛА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ У ДІТЕЙ'

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛіОКСИДОНіЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОГО ОДОНТОГЕННОГО ОСТЕОМІЄЛІТУ ТІЛА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ У ДІТЕЙ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
130
46
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДЕТИ / ОСТРЫЙ ОДОНТОГЕННЫЙ ОСТЕОМИЕЛИТ ТЕЛА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ / ЛЕЧЕНИЕ / ПОЛИОКСИДОНИЙ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Ткаченко П. І., Весніна Л. Е., Доброскок В. О., Микитюк М. В.

У статті представлені результати обстеження 10 дітей з гострим одонтогенним остеомієлітом тіла нижньої щелепи, яким до складу протокольного лікування додатково був введений поліоксидоній. Встановлено його виражений позитивний вплив на клінічний прояв захворювання і вагомий імуномодулюючий вплив на цитокіновий статус на рівні організму і порожнини рота, що проявлялося зниженням рівня прозапальних і підвищенням протизапальних інтерлейкінів в ротовій рідині і сироватці крові на момент клінічного одужання.В статье представлены результаты обследования 10 детей с острым одонтогенным остеомиелитом тела нижней челюсти, которым в состав протокольного лечения дополнительно был введен полиоксидоний. Установлено его выраженное положительное влияние на клиническое проявление заболевания и весомое иммуномодулирующее воздействие на цитокиновый статус на уровне организма и полости рта, что проявлялось снижением уровня провоспалительных и повышением противовоспалительных интерлейкинов в ротовой жидкости и сироватке крови на момент клинического выздоровления.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Ткаченко П. І., Весніна Л. Е., Доброскок В. О., Микитюк М. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛіОКСИДОНіЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОГО ОДОНТОГЕННОГО ОСТЕОМІЄЛІТУ ТІЛА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ У ДІТЕЙ»

© П. I. Ткаченко, Л. Е. Веснша, В. О. Доброскок, М. В. Микитюк

УДК 616. 716. 8-002-053-2-085

П. I. Ткаченко, Л. Е. Весшна, В. О. Доброскок, М. В. Микитюк

ЕФЕКТИВНЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛЮКСИДОШЯ В КОМПЛЕКСНОМУ Л^ВАНШ ГОСТРОГО ОДОНТОГЕННОГО ОСТЕОМieЛiТУ ТiЛА НИЖНЬО'1"

ЩЕЛЕПИ У ДiТЕЙ

Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни

«УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)

Робота е фрагментом НДР ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматолог1чна академ1я» « Комплексне доотдження генетично обумовлених особливостей ЫР-кБ опосередковано! сигнально! трансдукцИ, що визначае розвитокхроычногосистемногозапалення у хворих на метабол1чний синдром та цукровий д1абет 2-го типу», державний реестрацмний номер 0111и001774.

Вступ. Л1кування гострих запальних захворювань щелепно-лицево! д1лянки на сучасному етап1 розвитку медицини е складною проблемою I далекою вщ свого вир1шення. Це пояснюеться зростанням !х числа, збтьшенням к1лькост1 випадк1в атипового та важкого переб1гу захворювання з поширенням процесу на ктька анатом1чних областей, розвитком ускладнень, як1 загрожують життю пац1ент1в та призводять до хроызацп процесу [4,10,12].

1нколи основн1 труднощ1 в проблем! !х л1кування проявляються вже на догоспггальному етап1 I пов'язан вони 1з несвоечасним зверненням за допомогою або з д1агностичними помилками, в необ'ективнм оц1нц1 тяжкост1 переб1гу захворювання, використанн1 нерац1онального комплексу л1кувальних заход1в та в недостатньому контрол1 за його ефективн1стю [2,7,9].

Найчастше причини даних помилок полягають у в1дсутност1 уявлення про особливост1 кл1н1чних прояв1в саме одонтогенних запальних захворювань. Своерщнють переб1гу гостро! одонтогенно! ш-фекци пов'язана з постмним перемщенням р1зними шляхами 1нфекц1йного агента з пульпи чи перюдонта в юсткову тканину, п1д ок1стя, навколощелепн м>як тканини, рег1ональн1 л1мфатичн1 вузли. Ц1 обставини I повинн1 бути покладен в основу диференц1йованого п1дходу до визначення методу л1кування хворих з р1зними нозолог1чними формами гострих одонтогенних запальних захворювань. Показання до оперативного втручання I його обсяг, виб1р фармаколопчних препарат1в, ф1з1отерапевтичних процедур та Ыших л1кувальних заход1в повинно визначатися лише шдивщуально в кожн1й конкретн1й ситуац1! на п1дстав1 аналогичного узагальнення вс1х кл1н1чних

даних та результат1в додаткових метод1в обстеження [8,13,15,16,17].

Останым часом досить часто до складу л1кувальних заход1в р1зних захворювань стали вводити цитоюнов1 препарати природного похо-дження, зокрема Лейк1нферон I Суперл1мф, як1 мю-тять досить великий наб1р циток1н1в, що контролю-ють запалення I першу фазу 1мунно! в1дпов1д1. Перш за все, вони д1ють на клгтини, що беруть активну участь у розвитку запалення, процесах регенера-ц1! I формуванн сили 1мунно! в1дпов1д1. Зокрема, Суперл1мф представлений комплексом природних циток1н1в та протим1кробних пептид1в, завдяки чому в1н стимулюе фагоцитарну активн1сть моноцит1в I нейтрофш1в, п1двищуе р1вень продукц1! вироблення цитоюыв (!1_-1, ФНП-а), сприяе руйнаци внутршньо-кл1тинних паразит1в, регулюе м1грац1ю макрофаг1в I лейкоцит1в. Кр1м того, вш приймае участь в синте-з1 колагену, впливае на прол1феративну активн1сть ф1бробласт1в та р1вень фактор1в антиоксидантного захисту, стимулюе регенерац1ю [3,20].

Одним з сучасних 1мунотропних препарат1в е I пол1окс1дон1й, який окр1м 1муномодулюючо! д1! волод1е детоксикац1йними та антиоксидантними властивостями. Ефективнють його застосування доотджувалася при л1куванн1 стоматолог1чних (парадонтиту, пнпвгту), алерг1чних I злояк1с-них захворюваннях та при шших видах сома-тично! патолог1! (п1елонефрит, урогеытальний герпес, туберкульоз та 1н.) [1,5,14]. Проте матер1-али про його використання при лкуваны гостро-го одонтогенного остеом1ел1ту щелепних к1сток у д1тей не зустр1чаються, що I обумовило проведення нашого досл1дження.

Метою проведеного дослщження являеться визначення 1муномоделюючо! д1! пол1оксидон1я при введенн1 його до складу прокольного л1кування гострого одонтогенного остеом1ел1ту т1ла нижньо! щелепи у д1тей.

Об'ект I методи дослщження. Нами було проведено обстеження та л1кування 10 хворих з гострим одонтогенним остеом1ел1том тта нижньо!

щелепи вком в1д 7 до 12 роюв i 10 практично здорових дп"ей того ж в1ку.

Увс1ххворихокр1мзагальнокл1н1чногообстеження додатково проводили 3a6ip нестимульованоТ' ротовоТ' рщини натщесерце в проб1рки ЕпЫдорфа при госттал1заци i на день виписки 3i стацюнару протягом 15 хвилин, яку збер1гали при температур! - 20еС в рефрижератор! до часу дослщження.

Р1вень як прозапальних (IL-1J3, IL-6, IL-8), так i протизапальних (IL-4, IL-10) цитоюыв визначали методом твердофазного ¡муноферментного анал1зу за допомогою реактив1в тест - системи «Цитокин» (Санкт - Петербург, Россия) вщповщно до вказ1вок ¡нструкци.

Базове л^вання проводилось пiсля розтину гнiйника зовншым доступом за протоколом надання медичноТ допомоги i3 включенням до його складу полюксидоыя, який вводили внутршньовенно крапельно щоденно протягом перших 3-4 дiб в розрахунку 0,1 мг/кг, а по™ переходили на його внутршньом'язове введення курсом 7-10 Ы'екцм. Отриманi результати порiвнювалися з тими, як були встановленi в груп дiтей, що лiкувалися за протоколом надання медичноТ допомоги.

Статистичний аналiз проведено з використанням пакета програм "Microsoft Excel 2003" та "SPSS for Windows. Release 13. 0». Враховуючи подальший

розподш отриманих даних, при порiвняннi груп доошдження використовували критерм Стьюдента для вибiрок, а рiзницю рахували з помилкою при р < 0,05 [6].

Результати дослщжень та Тх обговорення. На

час госпiталiзацiТ скарги зводились до попршання самопочуття дитини, сну, апатиту, появи головного болю, нудоти, розладу шлунково - кишкового тракту, значного пщвищення температури тiла, наявностi припухлост м'яких тканин в областi проекци тiла нижньоТ щелепи, бiль, що посилювався при прийомi Тжi, вщкриваны рота та ковтаннi.

При зовншньому оглядi вiдслiдковувалась виражена асиметрiя обличчя за рахунок припухлост м'яких тканин, переважно в област проекцiТ тша нижньоТ щелепи, але ТТ площа залежала вiд розповсюдження гнiйника на суады анатомiчнi дiлянки та проявiв колатерального набряку. Шкiрнi покриви у вах випадках мали рiзну стутнь вираженостi гiперемiТ, були напруженi i в складку не збиралися (рис.). Пальпаторне обстеження, яке було досить болюним, дозволило визначити щшьний розповсюджений iнфiльтрат. Флюктуацiя зовнi i по перехщнм складцi визначалася у вах дiтей, а симптом Венсана у 7 д^ей iз 10 (70,0 %).

У всiх хворих обмежувалось вiдкривання рота, ступiнь якого залежала вщ превалювання напрямку розповсюдження гнмного ексудату. На червонiй облямiвцi губ була наявнють кiрочок, покритих плiвкою iз слизу та фiбрину, а з рота вщчувався вкрай неприемний запах.

Через добу пiсля оперативного втручання у вах дiтей покращувався загальносоматичний

Рис. Зовшшнш вигляд хворого В., 10 ромв, iсторiя хвороби № 1832. Дiагноз: гострий

одонтогенний остеомieлiт тiла нижньоТ щелепи злiва, остеофлегмона пщнижньощелепно'Г та щiчноY дiлянок.

стан, стухала яркiсть больового вiдчуття в дшянщ розташування рани, знижувалась температура тша до 37,8 - 38,1еС. Однак збер^алась млявiсть, незначна блщють шкiрних покривiв та певна насторога при жуванн та прийомi Тж.

Асиметрiя обличчя мала тi ж прояви, слизова оболонка i м'якi тканини навколо вогнища запалення залишались iнфiльтрованi, гiперемованi

1 набряклi. Симптом Венсана збер^ався лише у

2 хворих (28,5 %) iз 7, у яких вЫ визначався при госпiталiзацiТ. Вiдкривання рота було обмежене у вах i супроводжувалось посиленням болю. Лунки видалених зубiв мали гнмний вмiст.

Пов'язки просяклi гнмно-кров'янистим ексу-датом, що в значнм кiлькостi видiлявся iз ранових ходiв, навколо яких м'якi тканини були Ыфшьтроваы

3 колатеральним набряком. СтЫки ранового каналу i поверхня рани вкрит нашаруваннями з фiбрину, а ТТ середня площа становила 517,03 ± 16,02мм2.

При обстеженн пащен^в на третю добу пiсля оперативного втручання скарги обмежувались незначним покращенням самопочуття, температура тiла знижувалась до 37,0-37,5еС. Дiти стали активнiшi, полтшувався сон i апетит.

Прослiдковувалось вщчутне зменшення зони iнфiльтрацiТ та набряку м'яких тканин в област розташування фокусу запалення. Стутнь вщкривання рота збшьшувалась, а симптом Венсана був вщсутым у всiх хворих, що мали його ранше. Зберiгався набряк та незначна гiперемiя слизовоТ оболонки прилеглоТ до сегменту нижньоТ щелепи, втягнутого в запалення. СтЫки лунок видалених зубiв стали чистiшими, як i краТ.

Зберiгалась асиметрiя обличчя за рахунок ущшьнення та набряку м'яких тканин, що зменшилась за площею, як i прояви ппереми шкiри. Рановi поверхнi i рановi канали були виповненi дрiбними острiвцями бiлiсуватих соковитих грануляцiй в незначнм кiлькостi та перетинками сiруватого фiбрину. Планiметрiя дозволила встановити зменшення площ рановоТ поверхнi за цей час на 11 % за добу - до 423,54 ± 14,43мм2 (р < 0,05).

На 6-7 добу вщ початку л^вання скарг майже не було, за виключенням вiдчуття скутостi при вщкриваны рота, у всiх хворих нормалiзувались загальносоматичний стан i температура тта. Вiзуально визначалась незначна асиметрiя, вщ-кривання рота залишалось щадним i в деякiй мiрi обмеженим, слизова оболонка в дтянц запалення щелепи зберiгала помiрний набряк. Лунки вида-лених зубiв почали виповнюватися осередками грануляцiйноI тканини.

В дтянц рани i ранового ходу збер^алась ледь вiдчутна пальпаторно iнфiльтрацiя та набряк м'яких тканин з вшчиком пперемп шкiри навколо раново! поверхы, видима частина яко! представлена значною кiлькiстю соковитих, яскравих грануляцiй. Площа раново! поверхнi зменшилась до 309,72 ± 17,04мм2 (р < 0,05) в порiвняннi з попереднiм термшом замiру, що становило по 6,7 % за добу.

При обстеженн на 10-11 добу пюля оперативного втручання, перед випискою, лише одна хвора скаржилась на незначний дискомфорт при вщкриваны рота та прийомi ш. Загальний стан всiх шших дiтей був задовiльним, м'якi тканини в област ранових каналiв i перехщно! складки залишались незначно Ыфтьтроваы, визначалась епiтелiзацiя

поверхнi рани, площа яко! займала 285,29 ± 18,21 мм2 (р > 0,05) i значно не вiдрiзнялась вiд попе-

реднього термiну. Вiдкривання рота в повному обсяз^ а слизова оболонка рiвномiрно i помiрно зволожена. Лунки видалених зубiв частково виповненi грануля^ями,

слизова оболонка навколо них без видимих змн

Загалом, спiвставлення результа^в клiнiчних проявiв перебiгу ранового процесу наведених нами ранше в групах порiвняння [11] дозволило констатувати створення бтьш лiпших умов для репаративно! регенерацп рани i ранового каналу у хворих, що отримували полюксидонм.

В попередых наших публ^ ка^ях [18,19] було засвiдчено про наявнють порушень цито-кiнового статусу в ротовм рiдинi та сироватцi кровi у хворих з остеомieлiтом тта нижньо! щелепи на час госпiталiзацi!. На час клiнiчного одужання в ротовм рiдинi дiтей, що додатково отримували полюксидонм, виявили нормалiзацiю вмю-ту iнтерлейкiнiв прозапально! групи 11_-1р i !1_-8 крiм 11_-6, який залишався вищим в 1,3рази.

При цьому змiни проти-запальних Ытерлейюыв мали рiзнонаправлену спрямованiсть

- рiвень !1_-4 знизився в 1,3, а 11_-10 пiдвищився в 1,2 рази, однак вЫ так i не досяг контрольних значень.

В порiвняльному аспектi це виглядало наступним чином: в груп дiтей, що отримували комплексне л^вання з нашим доповненням, рiвнi прозапальних iнтерлейкiнiв 11_-1р, !1_-6, !1_-8 знизились в 1,2; 1,5 i 1,7 рази, вщповщно, а показники протизапального !1_-4 покращилися в 2,2 рази при незначних вщмшностях концентрацi! !1_-10 (табл. 1).

В периферичнм кровi на цей час вщбулася тiльки нормалiзацiя !1_-1р. Рiвнi же !1_-6 та !1_-8 рiзнилися в 1,3 рази вщ контрольних величин при зменшеннi протизапального !1_-4 в 1,2 i паралельному пщви-щенн !1_-10 в 1,3 рази.

При порiвняннi !х величин з показниками групи хворих, що л^вались за протоколом, встановлено суттеве зниження концентраци прозапальних iнтерлейкiнiв в разi застосування полюксидоыя. Зо-крема, !1_-1р в 1,7; !1_-6 в 1,3; !1_-8 в 1,4 рази. Протиза-пальний !1_-4 знизився в 1,5 рази, а !1_-10 цiе! ж групи пщвищився в 1,1 рази (табл. 2).

Висновки. Таким чином, в груп дтей з гострим одонтогенним остеомiелiтом тiла нижньо! щелепи, як отримували у складi комплексу лкувальних заходiв полiоксидонiй, вдалося досягти прогресую-чого покращення показникiв цитокiнового профтю, як в ротовiй рiдинi, так i в сироватцi кровi. Однак, не зважаючи на клiнiчне одужання, деяк з них так i не

Таблиця 1

Piвень прозапальних i протизапальних iнтерлейкнiв в ротовш рiдинi (M ± а)

Показ-ник (пг/мл) Контрольна група (п = 10) Хвор1

Л1кування за протоколом Л1кування за протоколом з доповненням

на час госп1тал1зац|| (п = 8) на час одужання (п = 8) на час госттал1зацп (п = 10) на час одужання (п = 10)

!Ыр 142,86 ± 7,06 195,38 ± 10,07 р1 < 0,05 172,40 ± 4,57 р2 < 0,05 р32 < 0,05 189,25 ± 8,28 р1< 0,05 146,27 ± 6,49 р2 > 0,05 р2 < 0,05 р, < 0,05

И-4 5,49 ± 0,41 2,56 ± 0,31 р1 < 0,05 3,66 ± 0,32 р2 < 0,05 р32 < 0,05 2,41 ±0,21 р1< 0,05 5,(55 ± 0,29 р2 > 0,05 р2 < 0,05 р3 < 0,05

И-6 3,16 ± 0,68 12,28 ± 0,87 р1 < 0,05 9,03 ± 0,49 р2 < 0,05 р32 < 0,05 12,22 ± 0,49 р1< 0,05 4,03 ± 0,23 р2 < 0,05 р2 < 0,05 р3 < 0,05

И-8 5,77 ± 0,67 18,84 ± 0,43 р1 < 0,05 10,43 ± 0,53 р2 < 0,05 р32 < 0,05 18,36 ± 0,42 р1< 0,05 6,01 ±0,41 р2 > 0,05 р2 < 0,05 р3 < 0,05

И-10 2,24 ± 0,18 1,23 ± 0,10 р1 < 0,05 1,76 ± 0,14 р2 < 0,05 р32 < 0,05 1,19 ± 0,14 р1< 0,05 1,82 ± 0,10 р2 < 0,05 р2 < 0,05 р. > 0,05

Примiтка: - вiрогiднiсты р1зниц1 мж показниками контролыноí групи I хворими на час госпгталгаацм; р2 - вiрогiднiсты р1зниц1 м1ж показниками контрольно! групи I хворими на час одужання; р3 - вфопднють р1зниц1 м1ж показниками у хворих на час госп1тал1зацп та на час одужання; р4 - в1рог1дн1сть р1зниц1 м1ж показниками у хворих на час одужання за протоколом I л1куванн1 за протоколом з доповненням.

Таблиця 2

PiBeHb прозапальних i протизапальних iнтерлейкiнiв в сироватцi KpoBi (M ± а)

Показник (пг/мл) Контрольна група (n = 10) Хворi

Л1кування за протоколом Л1кування за протоколом з доповненням

на час госпiталiзацii (n = 8) на час одужання (n = 8) на час госпiталiзацii (n = 10) на час одужання (n = 10)

IL-1 р 5,78 ± 0,15 15,31 ± 0,18 р,< 0,05 10,39 ± 0,22 р2 < 0,05 р2 < 0,05 15,22 ± 0,15 р1 < 0,05 5,99 ± 0,15 р2 > 0,05 р2 < 0,05 р4 < 0,05

IL-4 2,71 ± 0,15 7,84 ± 0,16 р,< 0,05 4,85 ± 0,12 р2 < 0,05 р2 < 0,05 7,95 ± 0,23 р, < 0,05 3,15 ± 0,16 р2 < 0,05 р2 < 0,05 р4 < 0,05

IL-6 5,15 ± 0,16 12,35 ± 0,14 р,< 0,05 8,36 ± 0,31 р2 < 0,05 р2 < 0,05 11,96 ± 0,19 р1 < 0,05 6,64 ± 0,18 р2 < 0,05 р2 < 0,05 р4 < 0,05

IL-8 1,62 ± 0,10 4,24 ± 0,20 р,< 0,05 2,91 ± 0,16 р2 < 0,05 р2 < 0,05 4,37 ± 0,22 р1 < 0,05 2,05 ± 0,18 р2 < 0,05 р2 < 0,05 р43 < 0,05

IL-10 1,91 ± 0,12 1,02 ± 0,02 р,< 0,05 1,31 ± 0,03 р2 < 0,05 р2 < 0,05 1,03 ± 0,02 р1 < 0,05 1,46 ± 0,02 р2 < 0,05 р2 < 0,05 р4 < 0,05

Примiткa: р1 - вiрогiднiсть рiзницi мiж показниками контрольно! групи i хворими на час rocnn^i3au,fi; р2 - BiporwHicib рiзницi мiж показниками контрольно! групи i хворими на час одужання; р3 - вiрогiднiсть рiзницi мiж показниками у хворих на час госпiталiзацii та на час одужання; р4 - вiрогiднiсть рiзницi мiж показниками у хворих на час одужання при л^ваннл за протоколом i за протоколом з доповненням.

досягли значень величин контрольно! групи дггей, що свiдчить про незавершенють формування iмунноI вiдповiдi органiзму в повному обсязi на цей перюд спостереження i потребуе подальшого вивчення цього феномена. ^м того, нормалiзувались рiвнi прозапального !_-1р в ротовм рiдинi i сироватцi кровi та протизапальних Ытерлейюыв (!_-4 i 11_-10) в ротовiй рiдинi. Значно зменшилась концентра-цiя !_-6 i !_-8 в ротовiй рiдинi та прослщковувалась тенденцiя до вiдновлення фiзiологiчноI ктькост !_-4, !_-6, !_-8, !_-10 в сироватц кровi, що наочно рiзни-лося вiд результатiв отриманих в попереднм групi хворих, що л^валися за протоколом.

Перспективи подальших дослщжень. В подальшому плануеться дослiдити ефективнiсть застосування у складi протокольного л^вання полiоксидонiю при iнших запальних захворюваннях щелепно-лицево! дiлянки у дiтей.

Л^ература

1. Алетдинова С. М. Пременение препарата полиоксидоний при лечении хронических апикальных периодонтитов в стадии обострения / С. М. Алетдинова, Л. П. Герасимова, Г. Р. Валеева // Медицинский весник. - 2012. - Т. 7, № 6. -С. 29-32.

2. Барило О. С. Оптим1зац1я д1агностики та л1кування гшйно-запальних захворювань лиця та ши! : дис. на здобуття вченого звання доктора мед. наук : спец. 14. 01. 22 «Стоматолопя» / Барило Олександр Семенович. - В1нниця, 2008. - 354 с.

3. Баркевич О. А. Подавление цитопатического действия вируса герпеса простого I типа комплексом природных цитокинов (препаратом Суперлимф) in vitro / О. А. Баркевич, Л. В. Ковальчук // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. -2005. - № 1. - С. 57-60.

4. Баситханова Э. И. Профилактика послеоперационных воспалительных осложнений у больных с патологией челюстно-лицевой области / Э. И. Баситханова // Стоматология. - 2005. - № 2. - С. 50-51.

5. Блашкова С. Л. Применение полиоксидония в комплексном лечении хронического генерализированного парадонтита / С. Л. Блашкова, Н. А. Макарова // Казанский медицинский журнал. -2010 . - № 5, Т. 91. - С. 666-669.

6. Боровиков В. П. Искусство анализа данных на компьютере (для профессионалов) / В. П. Боровиков. - [3-е изд.]. - СПб.: Питер, 2003. - 688 с.

7. Витковская С. В. Клинико-лабораторное обоснование применения «трофосана» в комплексном лечении больных с одонтогенными абсцессами : дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14. 01. 22 «Стоматология» / Витковская Светлана Валериевна. - К., 2006. - 181 с.

8. Возможности и задачи медикаментозного лечения при воспалительных процессах челюстно-лицевой области / С. Н. Григоров, А. В. Рак, О. В. Ткаченко [и др.] // Су-часна стоматолопя та щелепно-лицева хiрургiя : наук. -практ. конф.: тези доп. - К., 2009. - С. 198-199.

9. Вуйцик Н. Б. Комплексная диагностика воспалительных заболеваний головы и шеи / Н. Б. Вуйцик, А. И. Федосова, Г. И. Кунцевич // Сборник материалов научно-практических работ ВМУ ФСБ России. - М.: Граница, 2007. - С. 107-111.

10. Динамика иммунного статуса больных с флегмонами челюстно-лицевой области при эндолимфатической антибиоти котерапии / А. Е. Терещенко, B. C. Агапов, Е. А. Кузнецов [и др.] // Стоматология. - 2000. - № 6. - С. 35-37.

11. Доброскок В. О. Переб^ ранового процесу та клп~инний склад ексудату при гострому одонтогенному остеомiелiтi тта нижньоУ щелепи у дтей / В. О. Доброскок // Св^ медицини та бюлогп. - 2013. - №1(36). - С. 31-34.

12. Зеленский В. А. Детская хирургическая стоматология и челюстно-лицевая хирургия / В. А. Зеленский, Ф. С. Мухорамов. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - 206 с.

13. Зотин А. В. Диагностика и тактика при остром гнойном лимфадените у детей / А. В. Зотин, В. Г. Шаляпин // Актуальные вопросы хирургии : IV Региональная конференция хирургов : тезисы докл. Нижневартовск, 2007. - С. 75-78.

14. Караков К. Г. Клиническая характеристика флегмон челюстно-лицевой области и комплексное лечение с применением иммуномодулятора полиоксидония / К. Г. Караков, М. П. Порфириадис, В. В. Шулаков // Врач. - 2008. № 5. - С. 74-77.

15. КлЫко-морфолопчш аспекти загоення шюри та пщшюрно'У кштковини при гшйшй ран щелепно-лицевоУ дтянки у дтей / П. I. Ткаченко, К. 6. 1щейюн, С. О. Бтоконь, Н. П. Бтоконь // Вюник проблем бюлогп та медицини. - 2011. - Вип. 2, Т. 2 - С. 168-171.

16. Коротких Н. Г. Оптимизация комплексной фармакотерапии острых одонтогенных воспалительных заболеваний лица / Н. Г. Коротких, Г. В. Тобоев // Актуальные проблемы стоматологии : межрегиональная науч. -практ. конф.: тезисы докл. - Рязань, 2008. - С. 92-93.

17. Ксембаев С. С. Острые одонтогенные воспалительные заболевания челюстей. Диагностика и лечение ангио и остеогенных нарушений / С. С. Ксембаев, И. Г. Ямашев. - М.: МЕДпресс-информ, 2006. - 128 с.

18. Рiвень прозапальних та протизапальних штерлейюшв в сироватц кровi при гострому гшйному лiмфаденiтi i гострому одонтогенному остеомiелiтi нижньоУ щелепи у дтей / П. I. Ткаченко, Л. Е. Веснша, В. О. Доброскок, М. В. Микитюк // УкраУнський стоматолопчний альманах. - 2013. - №2. - С. 83-85.

19. Цитоюновий профУпь ротовоУ рщини при гострому гшйному лiмфаденiтi i гострому одонтогенному остеомiелiтi тта нижньоУ щелепи у дтей / П. I. Ткаченко, Л. Е. Веснша, В. О. Доброскок, М. В. Микитюк // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2013. - Т. 1(98). - Вип. 1. - С. 245-248.

20. IL-lp secretion induced by Aggregatibacter (Actinobacillus) actinomycetemcomitans is mainly caused by the leukotoxin / P. Kelk, R. Claesson, C. Chen [et al.] // Int. J. Med. Microbiol. - 2008. - Vol. 298, № 5. - P. 529-541.

УДК 616. 716. 8-002-053-2-085

ЕФЕКТИВНЮТЬ ВИКОРИСТАННЯ полюксидошя У КОМПЛЕКСНОМУ Л^УВАНЫ ГОСТРОГО ОДОНТОГЕННОГО ОСТЕОМieЛiТУ ТША НИЖНЬОТ ЩЕЛЕПИ У Д^ЕЙ Ткаченко П. i., Веснша Л. Е., Доброскок В. А., Микитюк М. В.

Резюме. У статп представлен результати обстеження 10 дггей з гострим одонтогенним остеоммелггом тта нижньоУ щелепи, яким до складу протокольного л^вання додатково був введений полюксидонм. Вста-новлено його виражений позитивний вплив на кгпычний прояв захворювання i вагомий iмуномодулюючий вплив на цитоюновий статус на рiвнi оргаызму i порожнини рота, що проявлялося зниженням рiвня прозапальних i пщвищенням протизапальних штерлейюыв в ротовм рщиы i сироватц кровi на момент клiнiчного одужання.

Ключовi слова: дiти, гострий одонтогенний остеомiелiт тiла нижньоУ щелепи, л^вання, полiоксидонiй. УДК 616. 716. 8-002-053-2-085

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ПОЛИОКСИДОНИЯ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ОСТРОГО ОДОНТОГЕННОГО ОСТЕОМИЕЛИТА ТЕЛА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ У ДЕТЕЙ Ткаченко П. И., Веснина Л. Е., Доброскок В. А., Микитюк М. В.

Резюме. В статье представлены результаты обследования 10 детей с острым одонтогенным остеомиелитом тела нижней челюсти, которым в состав протокольного лечения дополнительно был введен полиоксидоний. Установлено его выраженное положительное влияние на клиническое проявление заболевания и весомое иммуномодулирующее воздействие на цитокиновый статус на уровне организма и полости рта, что проявлялось снижением уровня провоспалительных и повышением противовоспалительных интерлейкинов в ротовой жидкости и сироватке крови на момент клинического выздоровления.

Ключевые слова: дети, острый одонтогенный остеомиелит тела нижней челюсти, лечение, полиоксидоний.

UDC 616. 716. 8-002-053-2-085

Efficiency Of Use Of Polyoxidonium In Treatment Of Acute Odontogenic Osteomyelitis Of The Body Of The Lower Jaw In Children

Tkachenko P. I., Vesnina L. Y., Dobroskok V. O., Mykytyuk M. V.

Abstract. Treatment of acute odontogenic osteomyelitis of the jaws; despite availability of modern diagnostic equipment in local clinics and presence of a significant number of new pharmacological medications the challenge for maxillofacial surgery still remains as evidenced by the fairly frequent occurrence of atypical disease and chroni-zation of inflammation process.

Multiple pathogenic factors, including immunologic ones participating in the development of acute odontogenic osteomyelitis of the jaws, cause the search for new technologies of treatment of this disease with the use of pharmacological medication that enable targeted influence on elimination of revealed violations, including cytokine status. Cytokines are known to be part of the biological active substances contained in various biological substrates and tissues, determine, to some extent, the resistance of the oral cavity, the activity of monocytes and macrophages in the mucosa of the mouth. With the development of inflammation in most cases, the content of proinflammatory cytokines significantly increases both in systemic circulation and locally that has both diagnostic and prognostic significance.

This paper studies changes in the content of proinflammatory and anti-inflammatory interleukins in oral fluid and peripheral blood of children with acute odontogenic osteomyelitis of the body of the mandible body to determine the need for additional inclusion of Polyoxidonium to the drug treatment. According to research, it activates nonspecific resistance of the organism, phagocytosis, humoral and cellular immunity, and it refers to a group of high - molecular and chemically pure immunomodulators.

The article presents the results of a survey of 10 children with acute odontogenic osteomyelitis of the body of the mandible aged 7 to 12 years and 10 healthy children of the same age who were treated according to the protocol of medical care with additional immunomodulator polyoxidonium. To determine its pharmacological activity, oral fluid intake and blood serum tests were taken from all patients at the time of hospitalization, clinical recovery, which conducted the study of the levels of proinflammatory and anti-inflammatory interleukins. The analysis of the data showed the pronounced positive effect of polyoxidonium on the course of wound healing and its pronounced immunomodulatory effect on cytokine profile, both at the level of the body and mouth. It was shown by the decreased levels of pro-inflammatory and increased anti-inflammatory interleukins in oral fluid and blood serum for the clinical recovery.

The results obtained were compared with those established in the group of children treated with the protocol of treatment. Its application was approved to lead to the correction of immunological parameters that were studied, both at systemic and local levels. But additional use of polyoxidonium allowed normalizing levels of IL-ip in oral fluid and blood serum and IL-4 and IL-10 in oral fluid. This significantly reduced the concentration of IL- 6 and IL- 8 in oral fluid and there was a trend towards restoration of physiological amounts of IL-4, IL-6, IL-8, IL- 10 in blood serum.

Despite the positive results, the problem of treatment of acute odontogenic osteomyelitis of the body of mandible remains open to further scientific developments in this field.

Key words: children, acute odontogenic osteomyelitis of the body of mandible, treatment, Polyoxidonium.

Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.

Стаття надшшла 17. 01. 2014 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.