CC BY
32
8. Садова Н. В. Диагностика, профилактика и лечение перинатальной Streptococcus agalactiae инфекции / Н. В. Садова, А. Л. Заплатников, О. Ю. Шипулина [и др.] // Мать и дитя. Педиатрия. - 2011. - № 22. - С. 1334 - 1336.
9. Шкоба Л. С. Профшактика штраамшального шфжування у ваптних тсля допомiжних репродуктивних технологш: автореф. дис. на здоб. наук. ст. к. мед. наук : спец. 14.00.01 «Акушерство та пнеколопя» / Л.С. Шкоба // - К., 2005. - 19 c.
10. Apgar B. S. Prevention of Group B Streptococcal disease in the newborn / B. S. Apgar, G. Greenberg, G. Yen // Am. Fam. Physician. - 2005. - Mar.1, Vol. 71(5). - Р. 903 - 910.
11. Baltimore R. S. Early-onset neonatal sepsis in the era of group В streptococcal prevention / R. S. Baltimore, S. M. Huie, J. I. Meek [et al.] // Pediatrics. - 2001. - Vol. 108. - Р. 1094-1098.
12. Berner R. Group B-Streptococcus during pregnancy and infancy / R. Berner //Curr. Opin. Infect. - 2002. - Vol. 15. - P. 307 - 313.
13. Centers for Disease Control and Prevention: Prevention of perinatal group B streptococcal disease // Morbid Mortal Weekly Rep. - 2002. - Vol. 51. - Р. 1 - 22.
14. Committee on infectious diseases and committee on fetus and newborn. Recommendations for the prevention of perinatal Group B Streptococcal (GBS) disease // Pediatrics. - 2011. - № 1. - Р. 128:000.
15. Schrag S. Prevention of perinatal group B streptococcal disease. Revised guidelines from the CDC / S. Schrag, R. Gorwitz, K. Fultz-Butts [et al.] // MMWR Recomm. Rep. - 2002. - Vol. 51 (RR-11). - P. 1 - 22.
ВЛИЯНИЕ СТРЕПТОКОККА ГРУППЫ «В» НА ТЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ, РОДОВ И ПОСЛЕРОДОВОГО ПЕРИОДА У СГВ-ПОЛОЖИТЕЛЬНЫХ БЕРЕМЕННЫХ ПОСЛЕ ЭКО Перебендюк Т.В.
Изучено течение беременности и родов у СГВ-положительных беременных после ЭКО на фоне применения различных схем профилактики и лечения интраамниального СГВ-инфицирования плода. Установлено, что обострение урогенитальной патологии во время беременности, несомненно ассоциируется с СГВ-колонизацией беременной. При использовании предложенной схемы лечебно-профилактических мероприятий интраамниального инфицирования плода наблюдается достоверное уменьшение количества беременных с осложнениями во время беременности и родов.
Ключевые слова: ЭКО, интраамниальное инфицирование, стрептококк группы В, беременность, роды.
Стаття надшшла 15.01.2014 р.
IMPACT OF GROUP B STREPTOCOCCUS ON THE MOTION OF PREGNANCY, LABOR AND POSTPARTUM PERIOD OF GBS-POSITIVE PREGNANT AFTER IVF Perebenduk T.V.
The motion of pregnancy and labor at GBS-positive pregnant women after IVF against application of various schemes of prevention and treatment of intra-uterine GBS-infection of a fetus is studied. It is established that the exacerbation of urogenital pathology during pregnancy, undoubtedly associates with GBS-colonization of the pregnant woman. When using the offered scheme of treatment-prophylactic actions of intra-uterine infection of a fetus reliable reduction of number of pregnant women with complications is observed during pregnancy and labor.
Key words: IVF, intra-uterine infection, group B streptococcus, pregnancy, labor.
Рецензент Лiхачов В.К.
РОЛЬ РЕГУЛЯЦП Р1ВНЯ 1НТЕРЛЕЙК1Н1В У РЕАЛ1ЗАЦП ПЕРЕБ1ГУ ГОСТРОГО ГН1ЙНОГО П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО ЛИМФАДЕН1ТУ У Д1ТЕЙ
В стата наведено клтачну характеристику переб^у гострого гншного тднижньощелепного лiмфаденiту у дтей та представлено динамжу змши рiвнiв про- та протизапальних штерлейюшв в ротовш рщиш та сироватщ кровi при включенш до складу протокольних заходiв препарату цитоюнового ряду полюксидошя. Отримаш результати дають можливють стверджувати про його виражену iмуномоделюючу дто, що дае змогу використовувати його i при шших нозолопчних формах гншного запалення.
Ключов! слова: д1ти, л1мфадешт, полюксидонш.
Робота е фрагментом НДР «Комплексне дотдження генетично обумовлених особливостей МЕ-кБ опосередковано! сигнальной трансдукцй, що визначаерозвиток хрошчного системного запалення у хворих на метаболiчний синдром та цукровий дiабет 2-го типу», державний реестрацшний номер 011Ш 001774.
Цитокши, в першу чергу, регулюють ¡мунну вщповщь на р1вш тканинних структур за участю р1зних формених елеменпв кров1, ендотелда, сполучно! тканини { ештелда. Захист на мюцевому р1вн1 розвиваеться шляхом формування типово! запально! реакцп з И класичними проявами: виникненням набряку, почервоншням, появою больового синдрому та порушенням функцн. В результат у хворого тдвищуеться температура тша, як один ¡з прояв1в мехашзму захисту, адже бшьшють м1кроорган1зм1в повшьшше розмножуються при цьому, а кл1тини, яю виконують захисну функщю стають бшьш активш при такш температур1 [11,13].
В остант роки все часпше увагу дослщниюв привертае питання вивчення вмюту цитоютв в р1зних бюлопчних субстратах, яю являються д1агностичними та прогностичними маркерами при ряд1 захворювань. Зокрема, представлен1 результати комплексного дослщження компонент1в системи
© Ткаченко П.1., Вестна Л.Е., Доброскок В.О., 80
Микитюк М.В., 2014
цитоюшв на локальному i загальному рГвнях при захворюваннях легешв (позалГкарняно!, нозокомГально! пневмонп, туберкульозi), вiрусних iнфекцiях (геморагiчна лихоманка з нирковим синдромом, вiрусний гепатит С) [1,12]; при деструктивних запальних захворювань (ревмато!дний артрит, парадонтит) [6,7,9]; при гемобластозах у дгтей [8]. В свою чергу, доведена також досить вагома роль регуляцл складових компонентiв системи iнтерлейкiнiв у перебГгу одонтогенних i неодонтогенних абсцесiв та флегмон ЩЛД, проте данi дослщження проводились в основному у дорослих [2,14].
З огляду на це, простежуються перспективи щодо застосування iмунокорегуючих препаратiв дано! спрямованостi у дгтей з гострим гнiйним лiмфаденiтом з метою шдвищення ефективностi лiкувальних заходiв. Данi лiкарськi препарати являються генно-шженерними аналогами ендогенних цитоюшв людини - пептидиних медiаторiв ¡мунного походження. З
а рахунок активаци цитоюново! системи рекомбшантш цитоюни впливають на окремi ланцюги патогенезу запального процесу та сприяють загальнiй стимуляци ¡мунно! вгцповщГ. Основна мета проведения ¡мунозамюно! терапн цитоюновими препаратами - пiдвищення Гмунолопчно! реактивностi органiзму шляхом активаци окремих складових елементiв ¡мунно! системи для досягнення ктшчного ефекту [3,5,15].
На основГ цитоюшв в останнi роки розробляються новГ фармакологiчнi препарати, яю з усшхом використовуються в лшуванш хворих ¡з запальними захворюваннями щелепно-лицево! дшянки.
На кафедрi ¡мунологи Росшського державного медичного унiверситету розроблено оригшальний метод локально! аутощтоюнотерапи, заснований на мюцевому застосуваннi натуральних композицш цитоюшв, що секретуються лiмфоцитами периферично! кровГ пацieнта. Цей метод мае ряд переваг перед застосуванням рекомбiнантних цитоюшв, адже комплекс, який представлений !х природною комбiнацiею регулюе перебiг запалення на всГх стадiях ранового процесу i не чинить токсично! дп [16,19].
Таким чином, виразнiсть активност клшчних проявГв запалення на мюцевому i загальному рГвнях в значнш мГрГ залежить вщ складових цитоюнового профшю в рГзних середовищах i тканинах. Питання стосовно ролГ рГзновидГв прозапальних та протизапальних iнтерлейкiнiв у перебГгу гострого гншного лГмфадешту саме у дГтей майже не вивчалося, що i обумовлюе необхщнють проведення наукових дослщжень в даному напрямку.
Метою роботи було вивчення рГвшв про- та протизапальних штерлейюшв в ротовш рщиш i сироватщ кровГ в динамщ лГкування гострого гншного лГмфадешту щелепно-лицево! дГлянки у дгтей.
Матерiал та методи дослiдження. Ид нашим наглядом знаходилось 10 хворих вшом вщ 7 до 12 роюв з гострим гншним тднижньощелепним лГмфадештом, що знаходились на стащонарному лшуванш в хГрурпчному вщдшенш дитячо! мюько! ктшчно! лшарш м. Полтава.
Групу порГвняння склали 10 практично здорових дГтей того ж вшу.
ВсГм пащентам було проведено загальноклшГчне обстеження, забГр ротово! рщини натщесерце та перифершно! венозно! кровГ на час госшталГзацп i при одужанш, яю збериалися при температурГ - 20°С в рефрижераторГ до часу проведення дослщження. РГвень прозапальних ( IL-1P, IL-4, IL-6) та протизапальних цитоюшв (IL-8, IL-10) визначали методом твердофазного ¡муноферментного аналГзу за допомогою реактивГв тест - системи «Цитоюн» (Санкт - Петербург, Россия) вщповщно шструкци.
Статистичний аналГз проведено з використанням пакета програм "Microsoft Excel 2003" та "SPSS for Windows. Release 13.0". Враховуючи подальший розподш отриманих даних, при порГвнянш груп дослщження використовували критерш Стьюдента для вибГрок, а рГзницю рахували з помилкою при р<0,05 [4].
Результати дослiдження та ix обгоаорення. Свого часу нами було проведено вивчення цитоюнового профшю в ротовш рщиш i сироватщ кровГ у 10 хворих з гострим гншним тднижньощелепним лГмфадеттом [16,18], яке дозволило встановити шдвищення в даних бюлопчних субстратах рГвня прозапальних i зниження протизапальних штерлейюшв. Дшування !х за протоколом надання медично! допомоги не дало змоги в повнш мГрГ зшвелювати виявлеш порушення на час ктшчного одужання.
Це спонукало нас до додаткового включення до його складу ¡муномодулятора полюксидошя, який призначався внутршньом'язово в дозуванш 0,1мг/кг маси тша через день, курс 4 ш'екцп. На перюд первинного обстеження у всГх хворих вщмГчалась асиметрГя обличчя, виражена в рГзнш мГрГ, за рахунок припухлост м'яких тканин у шднижньощелепнш дГлянцг Пальпаторно визначались шфшьтративш змши з колатеральним набряком шюряних покривГв i незначною гшеремГею !х (рис.
1). Симптом флюктуацп простежувався у вшх пащенпв, обмежувалось вiдкривання рота i посилювались больовi вiдчуття при артикуляци.
Вшм дiтям, пiсля встановлення клiнiчного дiагнозу, проведено розтин гнiйника пiд внутршньовенним кетамiновим наркозом. При проведеннi ктшчного обстеження на першу добу тсля оперативного втручання всi хворi та !х рiднi вiдмiчали покращення загального самопочуття не дивлячись на те, що деякi ознаки притаманнi гострому запаленню залишились, але !х прояви носили менш виражений характер.
Зокрема, знижувалась температура тiла, iнтенсивнiсть болю, покращувався апетит, дiти ставали актившшими. На цей час навколо рани збертався колатеральний набряк та шфшьтративш змши, проел ¡дковувався в1нчик гшереми шири по II периферп.
Пальпаторне обстеження супроводжувалось больовими вiдчуттями, а iз ранового каналу видiлявся гнiйний ексудат в незначшй кiлькостi. Поверхня рани, стшки ранового каналу i дно порожнини гншника були вкритi помiрною кiлькiстю фiбринозно - некротичного нальоту, який iнтимно утримувався на них. Середня площа раново! поверхнi становила 225,45±11,09 мм2.
Через 3 дш навколо рани були присутнi незначний набряк м'яких тканин, iнфiльтративнi змши та вiнчик гшереми шкiрних покривiв. При пальпацп та натисканнi на прилем тканини iз ранового каналу видшялась мiзерна кiлькiсть гнiйного ексудату.
Ранова поверхня та видимi дшянки ранового каналу були представленi яскравими, чистими острiвцями грануляцшно! тканини з поодиноко розташованими тяжами сiруватого фiбрину, а И
Рис. 1 Зовшшнш вигляд хворого Я., 10 роюв, ютор1я хвороби № 9015. Д1агноз: гострий гншний тднижньощелепний л1мфадешт справа.
площа зменшилась на цей час до 149,78±13,02 мм , що становить 16,8% за добу (р<0,05).
Рiвень прозапальних i протизапальних штерлей^мв в ротовiй р1днн1 (М±д)
Таблиця 1
Показник (пг/мл) Контрольна група (п-10) Хвор1
Лжування за протоколом Лкування з доповненням
на час гостта-л1зацп (п-10) на час одужання (п-10) на час гостта-л1зацн (п-10) на час одужання (п-10)
1Ь-1Р 142,86±7,06 165,88±4,12 р1 <0,05 149,91±5,99 р2<0,05 р^: 0,05 164,75±3,67 р1 <0,05 144,48±5,81 р2>0,05 р^: 0,05 р4<0,05
1Ь-4 5,49±0,41 4,27±0,51 р1 <0,05 4,72±0,65 р2<0,05 р3<0,05 4,02±0,35 р1 <0,05 5,67±0,38 р2>0,05 р3 - 0,05 р4<0,05
1Ь-6 3,16±0,68 9,06±0,66 р1 <0,05 6,23±1,10 р2<0,05 р3 - 0,05 8,72±0,27 р1 <0,05 3,77±0,42 р2<0,05 р3 - 0,05 р4<0,05
1Ь-8 5,77±0,67 13,74±0,74 р1 <0,05 10,37±0,64 р2<0,05 р^: 0,05 13,36±0,46 р1 <0,05 5,99±0,47 р2>0,05 р3 - 0,05 р4<0,05
1Ь-10 2,24±0,18 1,70±0,15 р1 <0,05 1,92±0,10 р2<0,05 р3 - 0,05 1,64±0,20 р1 <0,05 2,18±0,12 р2>0,05 р3 - 0,05 р4<0,05
Примтки: тут i далг. 1. р! - в1ропдшсть р1знищ м1ж показниками контрольно! групи госттал1защ!'. 2. р2 - в1ропдшсть р1знищ м1ж показниками контрольно! групи 1 хворими на час одужання р1знищ ]шж показниками у хворих на час госттал1защ! та на час одужання. 4. р4 - в1ропдшсть р1знищ хворих на час одужання при лкуванш за протоколом 1 за протоколом з доповненням.
1 хворими на час . 3. р3 - в1ропдшсть м1ж показниками у
На 7 добу шсля оперативного втручання хворi д^и та !х рiднi скарг не мали. При пальпаторному обстеженш простежувалась незначна iнфiльтрацiя м'яких тканин по ходу ранового каналу i вщбувалась контракцiя кра!в рани, площа яко! рiвнялась 125,56±11,17 мм2 (р<0,05).
Видiлень не було, вся ранова поверхня була вкрита яскравими соковитими гранулящями i в середньому за добу И площа скорочувалась на 7,4%.
Загалом, клiнiчнi прояви переб^у гострого гнiйного лiмфаденiту в данш групi хворих були значно лшшими, як i вiзуальнi ознаки якост репаративно! регенерацн рани при сшвставленш з пацieнтами, якi лшувались за протоколом [10].
Порiвняння показниюв в групах спостереження на час виписки iз стацiонару дозволило встановити, що запропоноване лiкування призвело до того, що на час виписки рiвнi 1Ь-1Р; 1Ь-4; 1Ь-8; 1Ь-10 в ротовiй рiдинi практично не вiдрiзнялись вiд показникiв контрольно! групи дiтей. Виключення становив 1Ь-6, який залишався вищим в 1,2 рази.
Слщ зауважити, що в порiвняннi з хворими, що лiкувались за протоколом, в цш групi вмют !Ь-1р i !Ь-10 нормалiзувався, рiвнi !Ь-4, !Ь-6 були кращими в 1,2, !Ь-8 в 1,7 рази, вщповщно (табл. 1).
Таблиця 2
Рiвень прозапальних i протизапальних штерлейнашв в сироватцi кров1 ^±д)_
Показник (пг/мл) Контрольна група (п=10) Хвор1
Лжування за протоколом Лкування за протоколом з доповненням
на час гостта-л1зацп (п=10) на час одужання (п=10) на час гостта-л1зацп (п=10) на час одужання (п=10)
1Ь-1Р 5,78±0,15 11,31±0,10 р1 <0,05 8,19±0,14 р2<0,05 р30,05 11,46±0,25 р1 <0,05 6,02±0,17 р2>0,05 р3 - 0,05 р4<0,05
ГЬ-4 2,71±0,15 3,77±0,09 р1 <0,05 3,17±0,13 р2<0,05 р3- 0,05 3,65±0,22 р1 <0,05 2,84±0,11 р2>0,05 р3 - 0,05 р4<0,05
1Ь-6 5,15±0,16 8,35±0,14 р1 <0,05 6,79±0,10 р2<0,05 р3- 0,05 8,26±0,25 р1 <0,05 6,21±0,14 р2<0,05 р^: 0,05 р4<0,05
ГЬ-8 1,62±0,10 2,82±0,12 р1 <0,05 2,34±0,11 р2<0,05 р3- 0,05 2,78±0,06 р1 <0,05 1,92±0,13 р2<0,05 р^: 0,05 р4<0,05
1Ь-10 1,91±0,12 1,20±0,01 р1 <0,05 1,42±0,01 р2<0,05 р^: 0,05 1,19±0,03 р1 <0,05 1,82±0,04 р2>0,05 р30,05 р4<0,05
Стосовно вмюту !х в сироватщ кровi, то на час ктшчного одужання картина була наступна -штерлейкши 1Ь-1р, 1Ь-4 i 1Ь-10 досягали контрольних величин, а прозапальш 1Ь-6 i 1Ь-8 так i залишались пiдвищеними в 1,2 рази.
При сшвставленш !х рiвнiв в групах спостереження встановлено, що запропонований обсяг лiкувальних заходiв з включенням до його складу полiоксидонiя дозволив полшшити ситуацiю i концентрацiя прозапальних 1Ь-1Р; 1Ь-6; 1Ь-8 була нижчою в 1,3; 1,1; 1,2 рази, вщповщно. Рiвень же протизапальних !Ь-4 i !Ь-10 став кращим в 1,1 i 1,2 рази, вщповщно (табл. 2).
Включення до складу лшувальних протокольних заходiв полiоксидонiя дозволило полшшити умови для репаративно! регенерацп рани, особливо на третю добу спостереження та зшвелювати змiни складових компонентiв цитокiнового профiлю як в ротовш рiдинi, так i в сироватщ кровь Пщтвердженням тому являеться i прискорення в 1,2 рази швидкост контракцi! кра!в рани на час ктшчного одужання в групi хворих, котрi отримували полiоксидонiй.
Перспективи подальших дослгджень. Плануетъся подальше вивчення iмуномодулюючоl ефективностi полюксидотя при тших нозологiчних формах гострого запалення у дтей щелепно-лицевоI локалiзацн.
1. Астафьев А. В. Динамика уровня цитокинов и качества жизни у больных внебольничной пневмонией на фоне хронической обструктивной болезни легких / А. В. Астафьев, В. И. Совалкин // Омский научный вестник. - 2009. - № 1. - С. 56-60.
2.Ахмедов Г.Д. Влияние на цитокиновый статус антибактериальной и иммуномодулирующей терапии инфекционно-воспалительных осложнений хирургических вмешательств в полости рта / Г. Д. Ахмедов Т. В. Царёва / Стоматология. -2011. - № 4. - С. 13-15.
3.Абатуров А. Е. Инициация воспалительного процесса при вирусных и бактериальных заболеваниях, возможности и перспективы медикаментозного управления / А. Е. Абатуров, А. П. Волосовец, Е. И. Юлиш. - Харьков, - 2011. - 391с.
4.Боровиков В. П. Искусство анализа данных на компьютере (для профессионалов) / В. П. Боровиков // - СПб. : Питер, -2003. - 688 с.
5.Бабаченко И. В. Перспективные направления применения рекомбинантного интерлейкина-2 в комплексной терапии инфекционных заболеваний / И. В. Бабаченко, В. Н. Егорова // Terra Medica. - 2006. - № 4 (44). - С. 35-39.
6. Бшоклицька Г. Ф. Особливост цитоюнового статусу у хворих на генералiзований пародонтит, асоцшований з рiзними формами ревмато!'дного артриту / Г. Ф. Бшоклицька, Г. М. Воробйова, Н. В. Цецура // Новони стоматологи. - 2010. - № 3. - С. 64-67.
7.Гударьян А. А. Цитокиновый статус у больных генерализованным пародонтитом при сахарном диабете 2 типа / А. А. Гударьян // Укра!'нський стоматолопчний альманах. - 2007. - № 3. - С. 24-29.
8. Головкин А. С. Цитокиновый статус при онкогематологических заболеваниях у детей в процессе химиотерапевтического лечения / А. С. Головкин, А. В. Шабалдин, Н. М. Головкина // Медицинская иммунология. - 2007. - Т. 9, № 2-3. - С. 273-274.
9.Доржиева З. В. Роль цитокинов в регуляции воспаления тканей пародонта у больных сахарным диабетом 2-го типа / З. В. Доржиева, О. О. Спасова // Российский стоматологический журнал. - 2008. - № 6. - С. 28-29.
10. Доброскок В.О. Оптимiзацiя лкування дтей з гострими гншними запальними захворюваннями щелепно-лицево!' дшянки : дис. ... канд. мед. наук : 14.01.22 / Доброскок В^алша Олекспвна. - Полтава, - 2013. - 193 с.
11. Железникова Г. Ф. Цитокины как предикторы течения и исход инфекций / Г. Ф. Железникова // Цитокины и воспаление. - 2009. - Т. 8, № 1. - С. 10-17.
12. Исамулаева А. З. Стоматологический статус и показатели цитокинового спектра в секрете полости рта у детей с бронхиальной астмой / А. З. Исамулаева, Т. Ф. Данилина, О. А. Башкина [и др.] // Астраханский медицинский журнал. -2010. - № 4. - С. 33-37.
13. Игнатов М. Ю. Цитокины и аутоантитела к ним при одонтогенных абсцесах челюстно-лицевой области / М. Ю. Игнатов, Н. Н. Цибиков // Кубанский научный медицинский вестник. - 2010. - № 1. - С. 39-41.
14. Карзакова Л. М. Цитокиновый профиль при гнойно-воспалительных заболеваниях лица и шеи / Л. М. Карзакова, И. А. Сидоров, В. А. Романов // Вопросы клинической медицины : материалы научно-практической конференции. Вып. 2 / под общ. ред. В. В. Тенюкова : тезисы докл. - Чебоксары, 2012. - С. 42-44.
15. Сидоров И. А. Выбор оптимального варианта комплексного лечения острых гнойно-воспалительных заболеваний лица и шеи / И. А. Сидоров, А. Н. Волков, Л. М. Карзакова [и др.] // Здравоохранение Чувашии. - 2009. - № 3. - С. 87-92.
16. Сидоров И. А. Оценка эффективности цитокинотерапии при тяжелых гнойно-воспалительных заболеваниях лица и шеи / И. А. Сидоров, Л. М. Карзакова, А. Н. Волков, А. С. Симбирцев // Цитокины и воспаление. - 2012. - Т. 11, № 3. - С. 31- 34.
17. Ткаченко П.1. Рiвень прозапальних та протизапальних штерлейюшв в сироватщ кровi при гострому гншному лiмфаденiтi i гострому одонтогенному остеомieлiтi нижньо! щелепи у дтей / П.1. Ткаченко, Л.Е. Весшна, В.О. Доброскок, М.В. Микитюк // Украшський стоматолопчний альманах. - 2013. - №2. - С.83-85.
18. Ткаченко П.1. Цитоюновий профшь ротово!' рщини при гострому гншному лiмфаденiтi i гострому одонтогенному остеомieлiтi нижньо! щелепи у дтей / П.1. Ткаченко, Л.Е. Веснша, В.О. Доброскок, М.В. Микитюк // Вюник проблем бюлоги i медицини. - 2013. - №1. - С.245-248.
19. Kelk P. IL-lß secretion induced by Aggregatibacter (Actinobacillus) actinomycetemcomitans is mainly caused by the leukotoxin / P. Kelk, R. Claesson, C. Chen [et al.] // Int. J. Med. Microbiol. - 2008. - Vol. 298, № 5. - P. 529-541.
РОЛЬ РЕГУЛЯЦИИ УРОВНЯ ИНТЕРЛЕЙКИНОВ В
РЕАЛИЗАЦИИ ТЕЧЕНИЯ ОСТРОГО ГНОЙНОГО ПОДНИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО ЛИМФАДЕНИТА УДЕТЕЙ
Ткаченко П.И, Веснина Л.Е., Доброскок В.А., Микитюк М.В.
В работе представлена клиническая характеристика течения гнойной раны при остром гнойном поднижнечелюстном л1мф-адените челюстно-лицевой области у детей и изменения составляющих цитокинового статуса в ротовой жидкости и сыворотке крови у 10 детей. Дополнительное включение у них в состав протокольного лечения полиоксидония, из расчета 0,1 мг/кг массы тела через день на курс 4 иньекции, позволило стабилизировать уровни провоспалительных и противовоспалительных интер-лейкинов в данных биологических субстратах.
Ключевые слова: дети, лимфаденит, полиоксидоний.
Стаття надшшла 10.12.2013 р.
ROLE OF INTERLEYKINE LEVEL REGULATION
IN REALIZATION OF THE ACUTE PURULENT SUBMANDIBULAR LYMPHADENITIS COURSE AT CHILDREN Tkachenko P.I., Vesnina L.E., Dobroskok V.A., Mikityuk M.V.
The paper presents the clinical characteristics of the flow of purulent wounds in acute purulent lymphadenitis of the maxillofacial region in children and changes in the components of cytokine status in the oral fluid and blood Sirovatka 10 children. Additional inclusion of them in the treatment protocol polioksidonija of 0.1 mg / kg body weight every day for 4 injections of course, possible to stabilize the anti-inflammatory interleukins, and the data of biological substrates.
Key words: children, lymphadenitis, polyoxidonium.
Рецензент Ковальов £.В.
