CC BY
22
реферат. канд. мед. наук, спец.: 14.01.22 - стоматолопя / В.П. 10.
eфiменко - К. :Ки1в, 2006. - 20 с.
бфименко В.П. Посттравматичш запальш процеси щелепно-лицевоТ дiлянки у дiтей / В.П. бфименко, Г.М. Коротченко // Ма- 11.
терiали науково-практичноТ кнференцп "Новi технологи в дiаг-ностицi та лiкуваннi одонтогенноТ' шфекцп та захворювань сли-зовоТ' оболонки порожнини рота", Одеса. - 2004. - С. 74. 12.
Задоя Н. I. Диференцшована седативна пщготовка дп"ей 7-11 рокiв при хiрургiчнiй санацп порожнини рота : дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Задоя Нша 1вашвна -Полтава, 2005. - 153с. 13.
Мэш Э. Детская патопсихология. Нарушения психики ребенка / Э. Мэш, Д. Вольф // (Проект «Психологическая энциклопедия») — СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК. 2003. - 384 с. 14.
Непорада К. С. Взаемозв'язок метаболiчних змш у тканинах па-родонту при стрес i3 типолопчними особливостями нервовоТ' системи та 'х корекцiя : Автореф. дис... канд. мед. наук: 15.
14.03.18 «Медична бiохiмiя» / Непорада Карте Степашвна ; Харювський держ. медичний ун-т. - Х., 1995. - 17 с. Анисимова Н.Ю. Обоснование использования способов коррекции стоматологического стресса в амбулаторной практике / Н.Ю. Анисимова, Н.А. Сирота, С.А. Рабинович, Е.Н. Анисимова 16.
// Российская стоматология. - 2013. - №3. - С.58-60. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. / Д.Я. Райгородский - Самара: Изд. Дом «Бахрах», 1998. - 672с.
Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва - М.: Медиа Сфера. - 2002. - 312с. Романеко 6.Г. Методика определения сиаловой кислоты в слюне / 6.Г. Романеко, А.И. Руденко // Свп" медицини та бюлогп. - №1. - Полтава. - 2013. - С.139-142. ^мощенко Н. М. Лкування переломiв вилицевого комплексу з корек^ею стану нейро-м'язового апарату: автореферат... канд. мед. наук, спец.: 14.01.22 - стоматолопя / ^мощенко Н. М. - К. : Нац. медичний ун-т iм. О.О. Богомольця, 2015. - 20 с. Ткаченко П.1. Психоемоцшний стан дп"ей при хiрургiчнiй санацп порожнини рота / П.1. Ткаченко, Н.1. Задоя // УкраТнський стома-толопчний альманах. -№3. - Полтава. - 2007. - С.76-80 Харьков Л.В. Травматические повреждения мягких тканей че-люстно-лицевой области у детей / Л.В. Харьков, В.П. Ефименко // Вюник стоматологи. - 2003. - № 2. - С. 12-14. Malanchuk V.A. Diagnostics of temporal muscles condition in patient with zygomatic complex fractures treated surgically with coronary access / V.A. Malanchuk, I.P. Logvinenko, N.M. Ti-moshchenko // XXI congress of EACMFS. - Dubrovnic; Croatia, 2012. - P.234.
Lowry O.H. Protein measurement with Folin phenol reagent / O.H. Lowry, N.J. Rosebrough, A.L. Farr, R.J. Randall // J. Biol. Chem. -1951. - V. 193. - №1. - P. 265-275.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ТРАВМАТИЧЕСКОГО ПОВРЕЖДЕНИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ У ДЕТЕЙ НА КАЧЕСТВЕННЫЕ СВОЙСТВА РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ.
Ткаченко П.И, Белоконь С.А., Лохматова Н.М., Попело Ю.В.
Ключевые слова: дети, стресс, травматическое повреждение, челюстно-лицевая область, ротовая жидкость.
Представлены результаты обследования 22 детей с травматическим повреждением мягких тканей челюстно-лицевой области и 21 с переломами различных костей лицевого скелета. Установлено снижение продукции ротовой жидкости с повышением содержания в ней общего белка, сиаловых кислот, вязкости, активности а-амилазы, уровня молекул средней массы. Это является следствием сочетан-ного воздействия стресса и самой травмы, что требует соответствующей коррекции.
Summary
IMPACT OF TRAUMATIC INJURIES OF MAXILLOFACIAL REGION IN CHILDREN ON QUALITATIVE PROPERTIES OF ORAL FLUID
Tkachenko P., Belokon S. A., Lokhmatovа N. M. Popelo Yu.V.
Key words: children, stress, traumatic injury, maxillofacial area, the oral liquid.
This article presents the results obtained after examining 22 children with traumatic injuries of the soft tissues of maxillofacial area and 21 children with fractures of various bones of the facial skeleton. The injuries are accompanied with following decrease in production of oral fluid, increase in the concentration of total protein, sialic acids, viscosity, activity of а-amylase, the level of average weight molecules. We suggest this is a consequence of the combined effects of stress and trauma that requires appropriate correction.
4
5
6
7
8
9
УДК [616.716+617.52] -053.4-001-002:613.86
Ткаченко П.1., Доброскок В.О., Блоконь С.О., Гоголь А.М., Попело Ю.В. ПРОЯВИ СТРЕСОРНО1 РЕАКЦП У Д1ТЕЙ ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ ПОШКОДЖЕНН1 ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
В роботi представлено узагальнен результати вивчення стресорного впливу травматичного фактора на ступнь вираженост!' психоемоцйного напруження у 21 дитини з пошкодженням м'яких тканин обличчя та 19 з порушенням цШсност'! ксток щелепно-лицевого остова. Порушення кл!н!ч-них показник/'в, виявлених при обстеженнi на час звернення за спец!ал'зованою допомогою, полягали в пдвищеннi р'!вня артер!ального тиску, почастшанню пульсу, змн!' вегетативного ндексу та хвилинного об'ему кровi. 1'х прояви залежали в!д ступеню тривожностi i характеру травми. Ключов1 слова: д1ти, щелепно-лицева дтянка, травматичне пошкодження, стрес, психоемоцшне напруження.
Як вщомо, емоцп вщображають стан душ^ а ТТ н ноцицептивне сприйняття супроводжуеться негативн прояви супроводжують переб^ вах за- найвищим рiвнем болючосп, при цьому па^енти хворювань, тим паче коли мова йде про травма- вщчувають виражене емоцшне напруження i тичне пошкодження тканин i оргашв. Щелепно- страх [2,7,12,15,19].
лицева дтянка являеться потужною рефлексо- При цьому штенсивнють болю залежить вщ
генною зоною, яка досить чутливо реагуе на рiз- впливу низки головних внутршых i зовшшшх номаштш подразники, особливо больовк За оцн факторiв:
нками медиш саме в цьому анатомiчному репо- - дитячий неспокш, депреая, страх;
- вщчуття негативних CMMnTOMiB i нестандар-тне сприйняття дитиною ситуаци, в якш вона пе-ребувае;
- особливост умов оточення, лiкувальний режим [5,10,18].
Бть i страх тiсно перепл^аються, вступаючи в складнi причинно-наслiдковi зв'язки. Незважа-ючи на вiдсутнiсть спе^ального органу сприй-мання болю, феномен його складний та багато-гранний. Належить вш до категорп досвщу шди-вiдуального, який може бути одночасно вщчут-ним i осктьки цi вiдчуття викликають подраз-нення рiзних вiддiлiв нервовоТ та ендокринноТ систем, бiль як явище в людини охоплюе емо-цiйний, вегетативний статус, рухову та поведш-кову реакцш, а отже, представляе собою пси-хофiзiологiчний стан органiзму, що виникае вна-слiдок сприйняття больового компонента [1,4,8,9,16].
Прийнято вважати, що юнують двi системи передачi больових iмпульсiв. Фтогенетично мо-лодша система, яка дiе через волокна А-б (група
III - тонкi мiелiнiзованi), негайно дае iнформацiю про характер i локалiзацiю ушкодження. 1Т нази-вають первинною й екстероцептивною, осктьки вона реагуе здебтьшого на зовшшы подразни-ки. Друга система, еволюцшно давнiша й ушвер-сальна, дiе сповiльнено через С-волокна (група
IV - немiелiнiзованi), що передае тупий дифуз-ний бiль, який проводиться тривало. Його нази-вають штерорецептивним, оскiльки вiн сигналн зуе переважно про патолопчш процеси в тканинах i органах [6].
Особливють больовоТ реакцiТ обумовлена взаемозв'язком з основними нервовими та гумо-ральними субстан^ями мозку. Больовий iм-пульс, потрапляючи в таламус i гiпоталамус, поширюеться на ретикулярну формацiю та кору, а також зону гiпофiза, який формуе гiпофiзарно-наднирковi та симпатико-адреналовi реакцiТ, ви-кликаючи викид ендрогенних пептидiв. Ппота-ламо-гiпофiзарний нейросекреторний комплекс становить собою вищий нейроендокринний трансм^ер оргашзму, який координуе ендокрин-ну регуляцш обмiну речовин iз дiяльнiстю веге-тативноТ нервовоТ системи й штегральними емо-цiйно-поведiнковими реакцiями. Таким чином, не викликае сумнiвiв той факт, що виршальну роль у виникненн стресорноТ реакцiТ вiдiграе не об'ективна сутнють ситуацiТ, а ТТ суб'ективна оцн нка [3,14,17].
Мета роботи
Вивчення проявiв стресорноТ реакцп у дiтей при травматичному пошкодженн м'яких тканин i кiсток лицевого скелету.
Матерiали i методи дослщження
Результати клiнiчноТ роботи фунтуються на обстеженнi 48 дiтей з травматичним пошко-дженням м'яких тканин без проникнення в поро-жнину рота (26 - 54,2%) i кюток лицевого скеле-
ту без пошкодження цiлiсностi слизових оболо-нок (22 - 45,8%) при розташуванн Тх в рiзних анатомiчних дiлянках. Обстеження проводилось в iзольованих умовах хiрургiчного вiддiлення ди-тячоТ мiськоТ кл^чноТ лiкарнi м. Полтава перед проведенням мантуляцш.
В обох групах д^ей психоемоцiйна напруга була обумовлена стресорною ситуацieю, пов'язаною з нанесенням травм, рiзних за характером i видом ранячого предмету.
iз 26 пацieнтiв з травмою м'яких тканин хлоп-чикiв було 18 - 69,2%, дiвчаток 8 - 30,8%. Серед 22 обстежених з травмою лицевих кюток хлоп-чиш нараховувалося 18 - 81,8%, а дiвчаток 4 -18,2%. Контрольну групу склали 20 практично здорових д^ей, тестування яких проводилось за спокшних доброзичливих обставин.
Для визначення психоемоцшного стану трав-мованих використовували психолопчне дослн дження в тестовiй форм^ а показники тривожно-стi оцшювали за допомогою модифiкацiйного колiрного тесту Люшера. Проводилося вимiрю-вання систолiчного i дiастолiчного тиску, частоти серцевих скорочень та встановлювався iндекс напруженостк Оцiнювали також показники хви-линного об'ему циркулюючоТ кровi i вегетативний шдекс Кердо. З метою об'eктивiзацiТ штен-сивностi страху використовували типову вiзуа-льно-аналогову шкалу, оцшку проводили видн ляючи три ступен його: низький 1-4 бали; сере-днiй 5-7 балiв i високий 8-10 [5].
При травмi кюток лицевого скелету обов'язково проводилося рентгенолопчне обстеження за загальноприйнятими методиками i в залежност вiд зони пошкодження.
Отриман данi загальноклiнiчного дослщження обробляли за допомогою варiацiйно-статистичного аналiзу методом Ст'юдента-Фшера [11].
Результати дослiдження та 1х обговорення
Розподiл дiтей за видом травматичного пошкодження тканинних структур, статтю i вiком наведено в таблиц 1.
Найчастiше травмуванню пiддавалися хлопчики - 75,0%, а на дiвчат припадало 25,0%. Це стосувалося переважно д^ей молодшого шкть-ного вiку 58,3% i старшоТ вiковоТ групи 31,3%. iз всiх дiтей, в залежностi вщ мiсця проживання, 32 - 66,7% склали жителi сiльськоТ мiсцевостi i 16 -33,3% мiста.
iз анамнезу захворювання встановлено, що у д^ей з травмою м'яких тканин у 22 випадках (84,6%) поранення нанесли собаки, у 3 - 11,5% домашыми i бродячими юшками i в 1 - 3,9% до-машнiй щур (дитина ясельного вку). Прослщко-вувалася певна залежнють частоти ушкоджень вiд сезону, це весняно-л^нш-осшнш перiоди, на якi приходилося 19 випадюв (73,1%).
Таблиця 1
Розподл дтей в залежнот Bid пошкоджених тканинних структур, cmammi та вку
Травмован тканини Травма м'яких тканин Травма кюток
Кiлькiсть хворих 26 22
xлопцi абс. 18 18
Стать % 69,2 81,8
дiвчата абс. 8 4
% 30,8 18,2
Грудний, вщ народж. до року абс. - -
% - -
Ясельний, вiд 1 до 3 рокiв абс. 2 -
% 7,7 -
B^cmi групи Дошкiльний, вiд 3 до 7 роюв абс. 2 1
% 7,7 4,5
Молодший шкiльний, вiд 7 дро 12 роюв абс. 13 15
% 50,0 68,2
Старший шкiльний, вщ 12 до 15 рокiв абс. 9 6
% 34,6 27,3
Серед ушкоджень кюток лицевого скелету превалювали переломи рiзних дтянок нижньоТ щелепи - (19 - 86,4%), у 2 випадках (9,1%) це стосувалося верхньоТ щелепи i в 1 - (4,5%) це стосувалося вилицевоТ кютки. В структурi превалювали побутовi та спортивн травми - 17 спостережень (77,3%), i в 5 випадках (22,7%) Тх характер носив iншi поодинокi причиннi фактори без явноТ сезонноТ залежностi.
Отриман дан засвiдчили, що при травмуван-Hi м'яких тканин обличчя превалювали д^и з ви-соким ступенем тривожност (63,6%). Це вказу-вало на ïx пiдвищену iмпульсивнiсть i загострене сприйняття ними тривоги, невпевненостк На наш погляд, це можна пояснити не ттьки впли-вом стресорного чинника, а й вiдчуттям жаху, адже переважна бтьшють потерпiлиx бачила свое вщображення з нанесеними ушкодженнями в дзеркалi.
При травматичному пошкодженн кiсток лицевого комплексу переважали д^и з середнiм ступенем тривожност (57,1%). Це вказувало на виражену чутливють ïx до ситуацiï у яку вони по-трапили i вщчуття гостро''' потреби у пщтримцк Вiдсутнiсть видимих пошкоджень, незначнi бо-льовi вiдчуття у бiльшостi травмованих, напевно, i е тим фактором, який в певнш мiрi ывелюе насторожене сприйняття оточуючого середови-ща.
Псиxоемоцiйне навантаження на оргашзм ди-тини, що виникае внаслщок неординарностi си-туацп, в якш вона опинилася, викликае ряд змш, котрi залежать вiд ступеня стресостшкосп (табл. 3).
Iнтенсивнiсть страху на перюд первинного обстеження у д^ей з середнiм ступенем триво-
Для проведення тестування, з метою визна-чення ступеня тривожносп, було залучено 22 дитини з травмою м'яких тканин i 21 з травмати-чним пошкодженням кiсток лицевого скелету, як входили до молодшоТ i старшоТ шктьноТ вiкових груп (вiд 7 до 15 рош). Результати тестування за Люшером дозволило встановити рiзу ступшь вираженостi проявiв тривожностi (табл. 2).
Таблиця 2
Розподл травмованих дтей за ступенем тривожност1
жност мала тенденцш до пщвищення в 2,3 рази в обох групах. У па^ен^в високого ступеня три-вожност цей показник був вищим в 2,8 рази при травмi м'яких тканин i в 2,5 рази за умов пошкодження кюткового остову обличчя.
За умов гострого психоемоцшного напружен-ня спостер^алися i змши основних показникiв центрально' гемодинамки. У дiтей з середым i високим ступенем тривожностi прослщковувало-ся пiдвищення систолiчного та дiастолiчного ти-ску в 1,2 рази, за виключенням групи з пошкодженням м'яких тканин при високш тривожносп, коли показник систолiчного тиску був вищим в 1,3 рази в порiвняннi з контрольними показника-ми.
Частота дихання та серцевих скорочень за умов стресу пщвищувалися в 1,4 рази в обох групах, незалежно вщ ступеня тривожносп, за виключенням змш цих показниш в 1,5 рази у дн тей з травматичним пошкодженням м'яких тканин при високому степен тривожност i в 1,3 рази при пошкодженн кюток у па^етчв з середым ступенем тривожностк Коефiцiент Хтьдебранта практично не змiнювався, крiм у дiтей з високим ступенем тривожносп, у яких була травма м'яких тканин, i вш був вищим в 1,3 рази вщ показника здорових д^ей.
Стушнь тривожност Травматичне пошкодження
м'яких тканин (n=22) кюток (n=21)
абс. % абс. %
Низький - - - -
Середнш 8 36,4 12 57,1
Високий 14 63,6 9 42,9
Таблиця 3
Показники центральноГ гемодинамки в залежност'1 eid виду травмованих тканин та ступеня тривожнот (М±т)
Показники Контрольна група (n=20) Травма м'яких тканин (n=22) | Травма кюток (n=21)
Ступiнь тривожностi
середнiй (n=8) високий (n=14) середнiй (n=12) високий (n=9)
Систстчний тиск, мм. рт. ст. 105,4±8,1 126,6±3,1 р, <0,05 136,5±5,2 р! <0,05 р2>0,05 129,7±7,1 р! <0,05 р3>0,05 132,9±6,3 р1<0,05 р2>0,05 р3>0,05
Дiастолiчний тиск, мм. рт. ст. 68,2±4,8 82,3±4,7 р! <0,05 84,7±5,1 р! <0,05 р2>0,05 80,5±6,4 р! <0,05 р3>0,05 83,2±4,3 р1<0,05 р2>0,05 р3>0,05
Частота дихання за хв. 26,7±0,9 37,2±1,3 р! <0,05 40,2±5,2 р! <0,05 р2>0,05 37,4±2,5 р! <0,05 р3>0,05 38,1±3,4 р1<0,05 р2>0,05 р3>0,05
Пульс за хв. 89,4±3,9 121,7±7,4 р! <0,05 130,1±4,5 р! <0,05 р2>0,05 119,7±8,2 р! <0,05 р3>0,05 123,4±7,5 р1<0,05 р2>0,05 р3>0,05
Коеф^ент Хтебранта 3,5±0,08 3,8±0,07 р! <0,05 4,2±0,09 р! <0,05 р2>0,05 3,8±0,06 р! <0,05 р3>0,05 3,9±0,05 р1<0,05 р2>0,05 р3>0,05
Вегетативний шдекс 36,2±0,8 25,6±3,8 р! <0,05 28,4±3,2 р! <0,05 р2>0,05 22,7±2,3 р! <0,05 р3>0,05 26,3±2,9 р1<0,05 р2>0,05 р3>0,05
Хвилинний об'ем, л/хв. 1,8±0,06 2,2±0,3 р! <0,05 2,8±0,4 р! <0,05 р2<0,05 2,1±0,2 р! <0,05 р3>0,05 2,3±0,3 р1<0,05 р2>0,05 р3<0,05
Прим1тка: 1. р1 - вiрогiднiсть рiзницi мiж показниками контрольноГ групи i хворими з травматичним пошкодженням;
2. р2 - вiрогiднiсть рiзницi мiж показниками груп в залежностi вiд ступеня тривожнот
3. р3 - вiрогiднiсть рiзницi мiж групами в залежнот вiд виду травмованих тканин
Вегетативний шдекс Кердо в групах iз серед-жм ступенем тривожност при травмi м'яких тканин та кюток обличчя знижувався 1,4 i 1,5 рази, вщповщно, а при високш тривожност вш падав в 1,3 рази.
Встановлено, що у па^енпв з середжм ступенем тривожност хвилинний об'ем циркулюю-чоТ кровi збiльшувався в обох групах в 1,2 рази. У групах з високим ступенем тривожност цей показник пщвищувався в 1,6 рази при пошко-дженж м'яких тканин i 1,3 рази при травмi лице-вих кiсток.
Висновки
За умов стресорно''' ситуацп, обумовлено''' травматичним пошкодженням м'яких тканин ще-лепно-лицево''' дтянки превалюють дiти з високим ступенем тривожност - 63,6%. При переломах кюток лицевого скелету серед па^етчв пе-реважають особи з середжм ступенем тривож-ност - 54,14%. Психоемоцiйне напруження, яке вщчувае дитина в очiкуваннi виршення питання стосовно надання медично''' допомоги, супрово-джуеться пiдвищенням показникiв центрально'' гемодинамки i порушеннями вегетативно' регу-ляцп. Це потребуе розробки комплексу профта-ктичних премедикацiйних диференцiйованих за-ходiв з врахуванням ступеня тривожностк
Перспективи подальших розробок в даному напрямку
Результати проведених дослщжень дозволя-
ють спланувати оптимальн! вар1анти премеди-кацп у д1тей з травматичним пошкодженням тканин щелепно-лицевоТ дтянки за необхщносп проведення у них х1рурпчних втручань i мажпу-ляцш.
Лiтература
1. Аронсон Э. Социальная психология / Э. Аронсон, Т. Уилсон, Р. Эйкерт // Психологические законы поведения человека в социуме. - СПб.: Прайм-Еврознак, 2002. - 560с.
2. Гришин Г. Стресс в стоматологии. / Г. Гришин - Харьков: Каравелла, 1998. - 168с.
3. Жулев Е.Н. Коррекция психоэмоционального состояния у больных стомалгией / Е.Н. Жулев, Н.В. Тиунова, Л.М. Лукиных // Кубанский научный медицинский вестник. - 2015. - № 3 (152). -С. 55-57.
4. Задоя Н.И. Изменения биохимических показателей ротовой жидкости у детей при амбулаторных оперативных вмешательствах в зависимости от индивидуальных психоэмоциональных особенностей / Н.И. Задоя // Арх. кпш. мед. - 2004. - №1 (4). -С. 20-23.
5. Задоя Н. I. Диференцшована седативна пщготовка дп"ей 7-11 роюв при хiрургiчнiй санаци порожнини рота : дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Задоя Нша 1вашвна -Полтава, 2005. - 153с.
6. Зайчик А. Ш. Основы общей патологии. Ч.1. Основы общей патофизиологии (Учебное пособие для студентов мед.вузов) / А. Ш. Зайчик - СПб.: ЭПБИ, 1999. - 624с.
7. 1лик Р.Р. Страх i довiра патента до лкаря-стоматолога / Р.Р. 1лик // Новини стоматологи. - 2005. - №1. - С.75-77.
8. Лысенко Г. Проблема боли в общеврачебной практике (Часть 2. Диагноз боли, оценка состояния пациента и мониторинг) / Г. Лысенко, В. Ткаченко // Лки УкраТни. - 2005. - №4. - С. 7-11.
9. Любий В.В. Лкування дп"ей з укушеними ранами щелепно-лицьовоТ дтянки, як нанесет собаками (клшко^кробюлопчне дослщження): : авторефер. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / В.В. Любий -Полтава, - 2004. - 16с.
10. Полищук С.С. Коррекция психоэмоционального состояния у больных с травмами челюстно-лицевой области / С.С. Поли-щук // Вюник стоматологи. - 2005. - №1. - С. 50-56.
11. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. 16. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва - М.: Медиа Сфера, - 2002. - 312с.
12. Петровская Л.В. Результаты сравнительного изучения психо-физиологичских факторов, влияющих на осознание (оценку) боли при проведении терапевтических стоматологических вмешательств // Л.В. Петровская, Ю.М. Максимовский, Е.В. Зо- 17. рян, В.М. Гринин / Стоматология. - 2003. - №2. - С.15-20.
13. Рослякова В. А. Клинико-психопатологическая характеристика депрессивных расстройств непсихотического уровня у больных с опухолями челюстно-лицевой области / В. А. Рослякова // 18. Медична психолопя. - 2012. - Т.7, № 1(25). — С. 85-88.
14. Сивовол С.И. Боль и парестезии. Определение понятий / С.И. Сивовол // Стоматолог. - 2002. - №12. - С.19-21. 19.
15. ^мощенко Н.М. Дiагностика функцюнального стану пщочноям-кового судинно-нервового пучка при переломах вилицевого комплексу / Н.М. ^мощенко, Р.О. Мамонов // УкраТнський ме-дичний альманах: матерiали наук.-практ. конф. - Луганськ, 2014. - С.91.
Реферат
ПРОЯВЛЕНИЯ СТРЕССОРНОЙ РЕАКЦИИ У ДЕТЕЙ ПРИ ТРАВМАТИЧЕСКОМ ПОВРЕЖДЕНИИ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ
Ткаченко П.И., Доброскок В.А., Белоконь С.А., Гоголь А.М., Попело Ю.В.
Ключевые слова: дети, челюстно-лицевая область, травматическое повреждение, психоэмоциональное напряжение.
В работе представлены результаты обследования относительно проявлений стрессорной реакции у 48 детей с травматическими повреждениеми челюстно-лицевой области. Из них у 22 пациентов были травмированы мягкие ткани и у 21 - кости лицевого скелета, которые обследовались при одинаковых условиях перед решением вопроса о необходимости оказания медицинской помощи, определению ее вида и объема. Период ожидания сопровождался повышением показателей центральной гемодинамики и вегетативными реакциями, что требует взвешенного подхода к установлению дифференцированных схем медикаментозной коррекции психоэмоциональной тревожности в зависимости от степени ее выраженности.
Summary
MANIFESTATIONS OF STRESS REACTIONS IN CHILDREN WITH TRAUMATIC INJURIES OF MAXILLOFACIAL AREA Tkachenko P. I., Dobroskok V. A., Belokon S. A., Gogol, А. М., Popelo Yu. M. Key words: children, oral and maxillofacial area, traumatic injury, emotional stress.
The paper presents the results of the research aimed at studying the manifestations of stress reactions in 48 children with traumatic injuries of maxillofacial area. 22 patients had injuries of soft tissue and 21 had injured bones of the facial skeleton. All the children, the type, severity and extent of their traumas were examined under the same conditions before the decision on tactics of proper medical assistance was made. During the waiting period we observed the increase in the values of central hemodynamic and autonomic responses that require a balanced approach to the selection of schemes for patient-centred drug correction of psycho-emotional anxiety, depending on its severity.
^мощенко Н.М. Травматична невропа™ пщ очноямкового нерва при переломах вилицевого комплекса / Н.М. ^мощенко // Спе^альш питання дiагностики та лкування захворювань ЛОР-оргашв, кранюфа^альноТ дтянки та органу зору: тези мiжка-федральноТ конференцп студ. та молодих вчених. - КиТв. -
2011. - С.55-56.
^мощенко Н. М. Лкування переломiв вилицевого комплексу з корек^ею стану нейро-м'язового апарату: автореферат... канд. мед. наук, спец.: 14.01.22 - стоматолопя / Н. М. ^мощенко -К. : Нац. медичний ун-т iм. О.О. Богомольця, 2015. - 20 с. Ткаченко П.1. Психоемоцшний стан дп"ей при хiрургiчнiй санацп порожнини рота / П.1. Ткаченко, Н.1. Задоя // УкраТнський стома-толопчний альманах. - 2007. - №3. - С.76-80. Malanchuk V.A. Diagnostics of temporal muscles condition in patient with zygomatic complex fractures treated surgically with coronary access / V.A. Malanchuk, I.P. Logvinenko, N.M. Ti-moshchenko // XXI congress of EACMFS. - Dubrovnic; Croatia,
2012. - P.234.
