CC BY
19
© Кононова О. В.
УДК 616.314. - 17-008.18-002 Кононова О. В.
ВПЛИВ ОСВ1ЩЕННЯ ЖИТЛОВИХ ПРИМ1ЩЕНЬ I ПСИХОСОМАТИЧНОГО СТАНУ МЕШКАНЦ1В НА ТКАНИНИ ПАРОДОНТА
1нститут громадського здоров'я iменi О. М. Марзеева НАМН УкраТни
(м. Кив)
tstm-nmu.org.ua
Проведена наукова робота е частиною планово! науково! роботи кафедри терапевтично! стоматологи Нацюнального медичного унiверситету iменi О. О. Богомольця «Особливостi дiагностики, лiкування та профiлактики карiесу, захворювань пародонта та слизово! оболонки порожнини рота, що розвива-ються на фон соматично! патологи», № державно! реестраци 0107 и002 901.
Вступ. Захворювання пародонта е дуже розповсюдженими хворобами людини. Вони е (особливо генералiзований пародонтит) причиною видалення значно! кiлькостi зубiв. Розповсюдженiсть захворювань пародонта у рiзних кра!нах практично е однаково значною за винятком деяких репоыв Азi!. Серед населення Укра!ни вiком 35-44 рокiв i старше розповсюдженють захворювань пародонта становить вщ 92% до 98% [5,8]. Особливо тривож-ною е тенденцiя до зростання загально! юлькос-тi даних захворювань серед оЫб молодого в^ та збiльшення кiлькостi хворих на генералiзований пародонтит. Розповсюдженiсть захворювань пародонта серед оЫб молодого в^ (19-24 роки) досягае 30%, а 25-30 роюв - бiльше 60% [2,7,13,15].
СтупЫь тяжкостi i характер переб^у захворювань пародонта залежать вщ низки факторiв. Окрiм мюцевих подразнювальних факторiв (зубнi вщ-кладення, пародонтопатогенна мiкрофлора тощо) важливе мюце займае загальний стан органiзму, наявнють загальносоматичних захворювань, вплив навколишнього середовища, хронiчний стрес тощо [17,21,22]. Проведеними доотдженнями показано, що захворювання пародонта частше зустрiчаеться у людей вком старше 30 рокiв, якi мають системы захворювання, неадекватну ппену порожнини рота, високий рiвень стресу i низький со^ально-еконо-мiчний статус [11,12,16].
У рядi клУчних дослiджень вивчали можливий взаемозв'язок мiж психологiчним стресом i захворю-ваннями пародонта. Було зроблене припущення, що стрес може вщгравати певну провокуючу роль у розви-тку захворювань пародонта. Зокрема особи, як пере-бувають у стан психологiчного стресу бiльш схильн до розвитку генералiзованого пародонтиту [11,12,16,22].
Цiкавi результати дослiдження були отриман у разi вивчення впливу психолопчного стресу на молодих осiб. Проведен дослiдження показали високий рiвень тривожност серед студентiв, якi здавали юпити [19,23]. У них була виявлена значно бтьша кiлькiсть зубних бляшок i рiвень запалення
тканин пародонта. Дослщники зробили висновок про можливий негативний вплив психолопчного стресу на стан тканин пародонта молодих оЫб [18].
Вимiрювання тривоги як особисто! якост особливо важливе, осюльки ця якiсть багато в чому обу-мовлюе поведiнку суб'екта. Певний рiвень тривож-ностi - природна i обов'язкова особливiсть активно!, дiяльно! особистостi [1].
Враховуючи данi обставини представляло штер-ес визначити можливий взаемозв'язок мiж умовами житла (освгглення), психосоматичним станом жите-лiв та станом !х тканин пародонта.
Мета дослщження. Визначити вплив умов осв^лення житла на психосоматичний стан i тканини пародонта мешканцiв.
Об'ект I методи дослщження. Для вивчення суб'ективних реакцм людини на дiю рiзних факторiв довкiлля доцiльно використовувати спещально роз-робленi анкети. Перевагою анкетного опитування над iншими методиками е можливють отримання значних обсягiв емтрично! iнформацi! в короткi строки.
Всього було проанкетовано i оглянуто 350 жителiв рiзних районiв м. Киева, як проживали у рiзних житлових умовах. Контингент опитуваних складався переважно з людей молодого вку (середнм вiк - 31 рiк, при максимальному 68 роюв та м^мальному 18 рокiв). Серед анкетованих переважали жшки -63,14%, чоловiкiв склали лише 36,86%.
Збiр iнформацi! вщбувався завдяки анкетуван-ню. Анкети заповнювались штерв'юером в процесi бесiди. На даний момент для попереднього присто-сування опитувальника до проведення дослщжень та адаптацi! методiв статистично! обробки даних до даного доотдження опитано 350 респондент. За отриманими даними створен електроннi бази даних в формам Ехсе1. Проведений також яюсний аналiз вiдповiдей респондентiв на запитання.
Дiагностику самооцiнки рiвня тривожностi проводили шляхом визначення тесту реактивно! та особистюно! тривожностi Спiлбергера-Ханiна [9,10,14,24]. Тест дозволяе оцшити емоцiйний стан ^ зокрема, рiвень емоцiйного стресу. Оцшюються реактивний i особистiсний аспекти тривожностг Обстежуванi заповнювали опитувальник Сптбер-гера-Хаына, за допомогою якого визначаються особистюна i ситуативна тривожнiсть. В подальшо-му оцiнювали вiдповiдi згiдно ключiв i пiдраховували загальну кiлькiсть балiв за всiма судженнями окре-
мо по кожнм з шкал (ситуацмно'| тривожностi та особистюно'| тривожност^.
При оглядi ротово'| порожнини оцшювали колiр та консистенцiю слизово'| оболонки присшку, його гли-бину, стан i висоту прикрiплення вуздечок. Визнача-ли стан слизово'| оболонки щк, м'якого пiднебiння, твердого пiднебiння, язика, дна порожнини рота. Ясна обстежували з вестибулярного та орального боюв. Оцшювали ïx колiр, наявнiсть або вщсутнють набряку, консистенцiю, рельеф ясенного краю тощо. Наявнiсть, локалiзацiю та штенсивнють запального процесу ясен визначали за допомогою проби Пюа-рева-Шиллера [4]. Особливу увагу придiляли зуб-ним вiдкладенням: ïx виду, консистенцп, кiлькостi та локалiзацiï. Для виявлення зубного нальоту (зубних бляшок) використовували дiагностичнi барвники.
Усiм пацiентам на генералiзований пародонтит проводили ретельне кл^чне обстеження ротовоï порожнини: визначали стан твердих тканин зубiв, зубних рядiв, анатомiчнi особливостi будови присш-ку рота, рiвень прикрiплення вуздечок слизово'| оболонки, стан слизовоï оболонки ясен, пародонтальн кишенi, ширину прикршлених ясен, стан перiодонта та кютково'| тканини альвеолярних вiдросткiв щелеп. Обстеження включало: збiр анамнезу, власне кл^ч-не обстеження та рентгенографiчне доогмдження. При постановцi дiагнозу використовували класи-фiкацiю захворювань пародонта за М. Ф. Данилев-ським (1994) [3].
Оцшку гiгiенiчного стану порожнини рота проводили за допомогою ппеычного шдекса Федоро-ва-Володкiноï та шдексу Green-Vermillion (1964) [4]. Для визначення ступеню запалення ясен використо-вували шдекс РМА [3,4,20].
Статистичну обробку отриманих результат проводили в пакет «STATISTICA 6.1» з використанням па-раметричних i непараметричних методiв. Оцшювали правильнють розподiлу ознак за кожним iз варiацiйниx рядiв, середнi значення за кожною ознакою та |'х стандартнi похибки й вiдxилення [6].
Результати дослщження та ïx обговорення. Аналiз анкет опитаних показав, що 308 (88,0%) осiб сприятливо оцшювали пряме проникнення прямих сонячних промеыв у |'х помешкання. Лише 42 (12,0%) опитаних вказали, що проникнення прямих сонячних промеыв у |'х житло викликае неприемнi вiдчуття. 221 (63,14%) опитаних вважають, що пряме сонячне промшня приводить до кращого освiтлення житла. 53 (15,14%) опитаних вважають, що воно покращуе умови мкро-клiмату житла, 42 (12,0%) оЫб - викликае краще самопочуття, 34 (9,71%) опитаних вважають, що пряме сонячне промшня сприяе покращанню здоров'я. Таким чином, сонячна шсоля^я примщення справляе значний позитивний вплив на псиxологiчний стан оргаызму людини, що перебувае в помешканнг
Певна недостатнiсть природного освгглення i сонячноï iнсоляцiï жилих
примщень справляе в1дпов1днии негативнии вплив на стан здоров'я жител1в. 154 (44,0%) опитаних хворють 2 рази на рк, 119 (34,0%) - 1 раз на рк, 59 (16,86%) бтьше 2-х раз1в на рк I лише 18 (5,14%) -не хвор1юты протягом року. У 308 (88,0%) опитаних в 1х прим1щенн1 проживаюты хвор1 на бронх1алыну астму, лише у 42 (12,0%) - н1. Можливо це викликано тими обставинами, що жител1 мало буваюты на св1жому пов1тр1, що е дуже важливо для здоров'я, особливо дггей. 221 (63,14%) опитаних буваюты на св1жому пов1тр1 бтыше 1 години I 129 (36,86%) - менше 1 години. Це дуже мало для пщтримання оптимального стану здоров'я мешканц1в квартир.
Таким чином, результати опитування показали, що 204 (58,29%) опитаних мають недостатн р1вн1 природного осв1тлення житлового примщення, а 146 (41,71%) опитаних - задовтьнг
Б1льшуточнен1дан1 стосовно р1вня захворюваност1 опитаних показали, що пог1ршення стану здоров'я за одним I бтыше показниками (захворюванють, адаптац1я, ф1зичний стан, психоемоцмний статус) виявлене у 301 (86,0%) опитаних. 126 (36,0%) ос1б мали р1зн1 хрон1чн1 захворювання (травного тракту, серцево-судинно! системи, д1абет тощо) у стадИ компенсацИ I субкомпенсацИ, 221 (63,14%) мали не-задовтьы р1вн1 адаптацИ, 94 (26,86%) опитаних вва-жали св1й стан незадовтьним.
Як приклад, можна навести результати статис-тичного анал1зу пов'язаних показниюв недостатньо-го р1вня осв1тлення I захворюваност1 жител1в (Дода-ток 1).
Проведене тестування за допомогою тесту Спт-бергера показало у опитуваних пом1рний р1вень реактивно! тривожност1 - 34,72+2,45 I високий р1вень особистюно! тривожност1 - 50,64+3,58.
У опитаних, як1 проживали в незадовтьних стосовно умов природного освгглення умовах були ви-
Додаток1.Таблиця Д7. Зв'язок пов'язаних показнимв недостатнього рiвня освiтлення (питання № 6 анкети) i захворюваностi жителiв (питання № 21 анкети)
Crosstabulation - 6 & 21
v21 Total
а б в г
v6 а Count 116 114 44 24 298
% within v6 38,9% 38,3% 14,8% 8,1% 100,0%
% within v21 92,1% 83,2% 75,9% 82,8% 85,1%
% of Total 33,1% 32,6% 12,6% 6,9% 85,1%
б Count 10 23 14 5 52
% within v6 19,2% 44,2% 26,9% 9,6% 100,0%
% within v21 7,9% 16,8% 24,1% 17,2% 14,9%
% of Total 2,9% 6,6% 4,0% 1,4% 14,9%
Total Count 126 137 58 29 350
% within v6 36,0% 39,1% 16,6% 8,3% 100,0%
% within v21 100,0% 100,0% 100,0% 100,0% 100,0%
% of Total 36,0% 39,1% 16,6% 8,3% 100,0%
Chi-Square Tests
Value df Asymp. Sig. (2-sided)
Pearson Chi-Square 9,254a 3 ,026
Likelihood Ratio 9,538 3 ,023
N of Valid Cases 350
в опитаних. Зокрема у опитаних, як проживали в задовтьних стосовно умов природного освгглення умовах були виявлен наступнi закономiрностi розподiлу особистюно! тривожностi (табл. 2).
З даних таблиц! 2 видно, що наявнють захворювань пiдвищуе рiвень особистiсно! тривожност опитаних. У 32 (22,76%) опита-
a. 1 cells (12,5%) have expected count less than 5. The minimum expected count is 4,31.
Таблиця 1. них, як не вщмлчали наявних кглычних проявiв PiBeHb реактивноГ тривожностi залежно вщ захворювань серед опитаних, що проживали в незадовiльних умовах природного осв^лення житла
Наявнють захворювання Кiлькiсть % Реактивна тривожнють
Попршення стану здоров'я за одним i бтьше показниками 149 73,39 55,93+3,95
Наявнють хрошчних захворювань 57 28,08 51,27+3,62
Вважали свiй стан незадовтьним 24 11,82 58,22+4,11
Таблиця 2.
PiBeHb особистюно'!'тривожностi залежно вiд захворювань серед опитаних, що проживали в задовтьних умовах природного осв^лення житла
захворювань рiвень особистiсно! тривожностi знаходився у межах низького - 28,33.
Порiвняння даних особистюно! тривож-ностi залежно вщ проживання в умовах за-довiльного чи незадовiльного природного осв^лення житла показало наявнiсть певних вщмЫностей мiж ними (табл. 3). З даних таблиц! 3 видно, що виявлен достовiрнi (<0,05) вiдмiнностi показниюв особистiсно,i тривожностi при наявностi захворювань залежно вщ проживання в умовах задовтьно-го чи незадовтьного природного освiтлення житла.
Встановлена певна залежнють мiж рiвнем природно! шсоляци житла i рiвнем захворюваностi мешкан^в. Рiвень реактивно! тривожностi при рiзних умовах iнсоляцi! та наявностi захворювань практично однаковий. Вiдмiчено, що наявнють захворювань пщвищуе рiвень особистiсно! тривожност опитаних. Виявленi достовiрнi (<0,05) вщмшност показникiв особистiсно! тривожностi при наявност захворювань залежно вiд Таблиця3. проживання в умовах задовтьного чи
Порiвняння рiвня особистюно'Г тривожностi залежно незад°вшьн°г° природного освiтлення
»¡т »^»¡-.-т^шшс ^...-.-то житла. Як приклад статистично! обробки
вщ умов природного осв^лення житла . _
.-. г I- I- показникiв Додаток 2.
Для оцЫки стану тканин пародонта обстежен були роздiленi на двi групи: I група - 204 (58,29%) опитаних, що мають недостатн рiвнi природного освiтлення жит-лового примiщення; i II група - 146 (41,71%) опитаних, що мають задовтьы рiвнi природного освгглення житлового примщення.
Проведене епщемюлопчне обстеження показало, що в цтому розповсюдженiсть захворювань пародонта у обстежених I групи становила 95,09±6,7% (табл. 4). Приблизно розповсюдженють уражень пародонта
Наявнють захворювання Ктькють % Особистюна тривожнють
Попршення стану здоров'я за одним i бтьше показниками 139 94,56 49,13+3,47
Наявнють хрошчних захворювань 61 41,49 49,67+3,51
Вважали свм стан незадовтьним 56 38,09 56,22+3,97
Наявнють захворювання Особистюна тривожнють
Задовтьш умови проживання Незадо-втьш умови проживання р
Попршення стану здоров'я за одним i бтьше показниками 49,13+3,47 65,83+4,65 <0,05
Наявнють хрошчних захворювань 48,67+3,43 61,33+4,33 <0,05
Вважали свм стан незадовтьним 56,22+3,97 68,14+4,81 <0,05
явлен1 наступн! законом1рност1 розпод1лу реактивно! тривожност1 (табл. 1).
Анал1з даних особистюно! тривожност також виявив !х т1сний зв'язок з наявн1стю захворювань
така ж
виявлена i у обстежених II групи - 81,51±7,6%. Вщмн н1сть мiж цими показниками статистично достовiрна (р>0,05).
Таблиця 4.
Розповсюдженють i структура захворювань пародонта у обстежених мeшканцiв (%)
Група Число обстежених Хрошчний катаральний пнпв^ Генералiзований пародонтит Всього захворювань пародонта
абс. % абс. % абс. %
1з незадовтьними умовами (I група) 204 13 6,38±1,7 181 88,72±6,5* 194 95,09±6,7*
1з задовтьними умовами (II група) 146 11 7,53±2,3 108 73,97±6,9* 119 81,51±7,6*
Примггка. * - достов1рн1сть (р<0,05) м1ж даними I та II групами обстежених мешканцш.
Додаток 2
Зв'язок пов'язаних показниюв piBHq захворюваностi (питання № 24 анкети) та особистюною тривожнiстю (ОТ)
Crosstabulation - 24 & ОТ
ОТ Total
1,00 2,00 3,00
v24 а Count 39 18 1 58
% within v24 67,2% 31,0% 1,7% 100,0%
% within OT 23,1% 11,0% 5,9% 16,6%
% of Total 11,1% 5,1% ,3% 16,6%
б Count 130 146 16 292
% within v24 44,5% 50,0% 5,5% 100,0%
% within OT 76,9% 89,0% 94,1% 83,4%
% of Total 37,1% 41,7% 4,6% 83,4%
Total Count 169 164 17 350
% within v24 48,3% 46,9% 4,9% 100,0%
% within OT 100,0% 100,0% 100,0% 100,0%
% of Total 48,3% 46,9% 4,9% 100,0%
Chi-Square Tests
Value df Asymp. Sig. (2-sided)
Pearson Chi-Square 10,293a 2 ,006
Likelihood Ratio 10,633 2 ,005
N of Valid Cases 350
a. 1 cells (16,7%) have expected count less than 5. The minimum expected count is 2,82.
Проведений аналiз структури захворювань пародонта показав, що у обстежених I групи найбтьш розповсюдженим ураженням пародонта був генералiзований пародонтит, який був виявлений у 181 обстеженого (88,72±6,5%). У 13 (6,38±1,7%) був дiагностований хронлчний катаралыний гiнгiвiт, у 7 (3,43±1,3%) - пародонтоз. Клiнiчно здоровi тка-нини пародонта були виявленi лише у 3 (1,47±0,7%)
обстежених мешкан^в з недостатнiми рiвнями природного осв^лення житлового примiщення.
Приблизно така ж структура захворюваност тканин пародонта виявлена у обстежених II групи: генералiзований пародонтит виявлений у 108 обстежених - 73,97±6,9%, хроычний ката-ральний пнпвгг - у 11 обстежених (7,53±2,3%), пародонтоз - у 7 обстежених (4,79±0,9%) та клiнiчно здоровi тканини пародонта виявлен у 20 обстежених - 13,69±3,9%. Можна кон-статувати, що незважаючи на приблизну рiв-нють розповсюдженостi захворювань тканин пародонта, у обстежених мешкан^в дано! групи статистично достовiрно (р<0,05) нижчий рiвень генералiзованого пародонтиту при наявностi практично однакового рiвня запальних захворювань пародонта.
Висновки. Вивчення поширеност i структури захворювань пародонта у обстежених проводили з урахуванням наявност чи вщсутност у них соматичних захворювань того чи шшого походження (згiдно даних анкетування). Бiльший рiвень загальносоматичних захворювань виявлений у мешкан^в з недостатнiми умовами осв^лення житла. Це також впливало i на бiльший рiвень особистюно! тривожностi мешканцiв.
Результати проведеного обстеження можуть свiдчити про наявнiсть впливу недостатых умов освiтлення житла на психосоматичний стан мешкан^в i на тканини пародонта. У разi бтьш кращого психосоматичного стану мешканцiв рiвень захворюваностi на генералiзований пародонтит був меншим. Перспективи подальших дослiджень. Вивчення впливу психоемоцюнального стресу на перебк захворювань пародонта та подальша розробка вщповщних схем рацiонального медикаментозного л^вання захворювань пародонта (генералiзованого пародонтиту) у оЫб з психоемоцiональним стресом е перспективною актуальною задачею терапевтично! стоматологи.
Л1тература
1. Астапов В.М. Функциональный подход к изучению состояния тревоги / В.М. Астапов // Тревога и тревожность / Под ред. В.М. Астапова. — СПб.: Питер, 2001. — С. 156-165.
2. Данилевский Н.Ф. Распространенность основных стоматологических заболеваний и состояние гигиены полости рта у населения различных регионов Украины / Н.Ф. Данилевский, Л.Ф. Сиделыникова, А.Г. Ткаченко // Современная стоматология. - 2006. - № 2. - С. 14-16.
3. Данилевсыкий М.Ф. Захворювання пародонта / М.Ф. Данилевсыкий, А.В. Борисенко, А.М. Пол1тун [та ¡н.] / за ред. А.В. Борисенка. - К.: Медицина, 2008. - 614 с.
4. Иванов В.С. Диагностика состояния пародонта с использованием стандартных показателей (индексов) / В.С. Иванов, И.А. Баранникова, А.Н. Балашов. — М., 1982. — 21 с.
5. Косенко К.М. Епщемюлопя основних стоматолопчних захворювань у населення УкраУни i шляхи Тх профшактики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / К.М. Косенко. - К., 1994. - 45 с.
6. Мшцер О.П. Оброблення клЫчних i експериментальних даних у медицин / О.П. Мшцер, Ю.В. Вороненко, В.В. Власов. -К.: Вища шк., 2003. - 350 с.
7. Остапко О.1. Наукове обфунтування шляхiв та методiв профшактики основних стоматолопчних захворювань у дп"ей в регюнах з рiзним рiвнем забруднення довкшля: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / О.1. Остапко. - КиУв, 2011. - 38 с.
8. Павленко О.В. Планування л^вально-профшактичноУ допомоги хворим на генералiзований пародонтит на основi ощнки ризику ураження пародонту / О.В. Павленко, М.Ю. Антоненко, П.В. Сщельников // Современная стоматология. - 2009. - № 1. - С. 56-61.
9. Радюк О.М. Восьмифакторный личностный опросник Спилбергера-Радюка / О.М. Радюк. - Минск: РИВШ, 2009. - 96 с.
10. Спилбергер Ч. Концептуальные и методологические проблемы исследования тревоги / Ч. Спилбергер // Тревога и тревожность / Под ред. В.М. Астапова. — СПб.: Питер, 2001. — С. 88-103.
11. Тарасенко Л.М. Патогенез повреждения пародонта при стрессе: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Л.М. Тарасенко. — М., 1986. — 32 с.
12. Тарасенко Л.М. Стресс и пародонт / Л.М. Тарасенко, Т.А. Петрушанко. — Полтава, 1999. — 192 с.
13. Ткаченко А.П Особливост клЫчного переб^, л^вання та профшактики генералiзованого пародонтиту у оЫб молодого в^ 18-25 роюв: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / А.П Ткаченко. — Кш'в, 2006. - 20 с.
14. Ханин Ю.Л. Личностные и социально-психологические опросники в прикладных исследованиях: проблемы и перспективы / Ю.Л. Ханин // Социальная психология и общественная практика / Под ред. Е.В. Шорохова, В.П. Левкович. — М.: Наука, 1985. — С. 163-177.
15. Чижевський 1.В. «Клтчне та ппешчне обгрунтування профшактики карieсу зубiв у дгтей у промислово розвинутому регюш»: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / 1.В. Чижевський. - Кш'в, 2010. - 38 с.
16. Akhter R. Relationship between stress factor and periodontal disease in a rural area population in Japan / R. Akhter, M. Hannan, R. Okhuba, M. Morita // Eur. J. Med. Res. - 2005. - V. 10 (8). - P. 352-357.
17. Breivik T. Psychoneuroimmune interaction in periodontal disease / T. Breivik, P.S. Thrane // In: Psychoneuroimmunology. In: Ader R., Fetten D.L., Cohen N. 3nd ed. San Diego: Academic Press, 2001. - P. 627-644.
18. Deinzer R. Stress, oral health behavior and clinical outcome / R. Deinzer, N. Granrath, M. Spahl, S. Linz, B. Waschul, A. Herforth // Br. J. Health Psychol. - 2005. - V. 10 (2). - P. 269-283.
19. Omigbodun O.O. Stressors and physiological symptoms in students of medicine and allied health professions in Nigeria / O.O. Omigbodun, A.T. Odukogbe, A.O. Omigbodun, O.B. Yusuf, T.T. Bella, O. Olayemi // Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. - 2006. - V. 41 (5). - P. 415-421.
20. Parma C. Parodontopathien / C. Parma. — I. A. Verlag, Leipzig, 1960. — 203 р.
21. Peruzzo D.C. A systematic review of stress and psychological factors as possible risk factors for periodontal disease / D.C. Peruzzo, B.B. Benatti, G.M. Ambrosano // J. Periodontol. - 2007. - V. 78 (8). - P. 1491-1504.
22. Pistorius A. Relationship between stress factors and periodontal disease / A. Pistorius, T. Krahwinkel, B. Willerhausen, C. Bockstegen // Eur. J. Med. Res. - 2002. - V. 7 (9). - P. 393-398.
23. Smith C.K. Depression, anxiety, and perceived hassels among entering medical students / C.K. Smith, D.F Peterson, B.F. Degenhardt, J.C. Johnson // Psychol. Health. Med. - 2007. - V. 12 (1). - P. 31-39.
24. Spielberger ^D. Test Anxiety Inventory. Sampler Set. Manual, Test, Scoring / C.D. Spielberger. — Redwood City: Mind Garden, 1980. - 240 p.
УДК 616.314. - 17-008.18-002
ВПЛИВ ОСВ1ЩЕННЯ ЖИТЛОВИХ ПРИМ1ЩЕНЬ I ПСИХОСОМАТИЧНОГО СТАНУ МЕШКАНЦ1В НА ТКАНИНИ ПАРОДОНТА Кононова О. В.
Резюме. Житло е одним is найважливших факторiв зовншнього середовища людини. Св™о впливае на нервову вегетативну систему, формування iмунного захисту, рют i розвиток оргаызму та mini основы процеси життeдiяльностi людини. Вимiрювання рiвня тривоги визначае особливост активно! дiяльностi оргаызму, впливае на його стан здоров'я i тканини пародонта.
Мета: вивчення впливу св™а у житловому примщены на психосоматичний стан мешкан^в i тканини пародонта.
Об'ектiметодидослiдження. Для вивчення суб'ективних реакцм людини на дю рiзних факторiв довктля доцтьно використовувати спещально розроблен анкети. Дiагностику самооцшки рiвня тривожност проводили шляхом визначення тесту реактивно! та особистюно! тривожност Сптбергера. Стан тканин пародонта оцшювали на основi кгмычних та шдексних показниюв.
Результати. Показано, що бтьше половини опитаних - 204 (58,29%) мають недостатн рiвнi природно! шсоляци. Незадовтьы умови шсоляци житлових примщень пщвищують рiвень реактивно! та особистюно! тривожност мешкан^в. Незадовтьы умови природного освгтлення також негативно впливають на рiвень захворюваност мешкан^в. Це приводить до значного зростання у них розповсюдженост захворювань пародонта, особливо генералiзованого пародонтиту.
Висновки. Результати опитування показали, що бтьше половини опитаних - 204 (58,29%) мають недостатн рiвнi природно! шсоляци житлового примщення. Проведене тестування за допомогою тесту Сптбергера показало у опитуваних високий рiвень особистюно! тривожнос^ - 50,64+3,58. Разом щ фактори приводять до значного зростання розповсюдженос^ захворювань пародонта - 95,09±6,7%, особливо генералiзованого пародонтиту - 88,72±6,5%.
Ключов1 слова: рiвень свгтла житлових примщень, реактивна i особиста тривожнють мешкан^в, захворювання пародонта.
УДК 616.314. - 17-008.18-002
ВЛИЯНИЕ ОСВЕЩЕНИЯ ЖИЛЫХ ПОМЕЩЕНИЙ И ПСИХОСОМАТИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ЖИЛЬЦОВ НАТКАНИ ПАРОДОНТА Кононова О. В.
Резюме. Жилье является одним из важнейших факторов внешней среды человека. Свет влияет на нервную вегетативную систему, формирование иммунной защиты, рост и развитие организма и другие основные процессы жизнедеятельности человека. Измерение уровня тревоги определяет особенности активной деятельности организма, влияет на его состояние здоровья и ткани пародонта.
Цель: изучение влияния света в жилом помещении на психосоматическое состояние жильцов.
Объект и методы исследования. Для изучения субъективных реакций человека на действие различных факторов окружающей среды целесообразно использовать специально разработанные анкеты.Диагностику самооценки уровня тревожности проводили путем определения теста реактивной и личностной тревожности Спилбергера. Состояние тканей пародонта оценивали на основании клинических и индексных показателей.
Результаты. Показано, что более половины опрошенных - 204 (58,29%) имеют недостаточные уровни естественной инсоляции. Неудовлетворительные условия инсоляции жилых помещений повышают уровень личностной тревожности жителей. Неудовлетворительные условия естественного освещения также отрицательно влияют на уровень заболеваемости жителей. Это приводит к значительной распространенности у этих жильцов заболеваний пародонта, особенно генерализованного пародонтита.
Выводы. Результаты опроса показали, что более половины опрошенных - 204 (58,29%) имеют недостаточные уровни естественной инсоляции жилого помещения. Проведенное тестирование с помощью теста Спилбергера показало у опрашиваемых высокий уровень личностной тревожности - 50,64+3,58. Сочетание этих факторов приводит к значительному росту распространенности заболеваний пародонта -95,09±6,7%, особенно генерализованного пародонтита - 88,72±6,5%.
Ключевые слова: уровень освещенности жилых помещений, реактивная и личностная тревожность жителей, заболевания пародонта.
UDC 616.314. - 17-008.18-002
INFLUENCE OF LIVING SPACES NATURAL INSOLATION AND PSIHOSOMATIC STATE ON PERIODONTAL TISSUE OF RESIDENTS
Kononova O. V.
Abstract. Housing is one of the most important factors in the human environment. Visible light plays an important role in human life. Light affects the autonomic nervous system, the formation of immune protection, growth and development, and other key processes of human life. Measurement alarm level defines features of the vigorous activity of the body and affects his health and periodontal tissues.
Aim. To study the effect of natural light in the living room on the psychosomatic condition and periodontal tissue of tenants.
Object and methods. For the study of subjective human responses to the effect of various environmental factors is advisable to use a specially designed questionnaire. Diagnosis of the level of anxiety of self-determination test was carried out by reactive and personal anxiety by Spielberger. The estimation of periodontal tissues status was based on clinical features and index scoring.
Results. More than half of respondents - 204 (58.29%) have insufficient levels of natural insolation. Poor conditions of insolation premises increase the level of personal anxiety of inhabitants. Poor conditions of natural light also affect the level of population morbidity. This leads to the high prevalence of periodontal disease, especially generalized periodontitis among these residents.
Conclusions. The survey results showed that more than half of the respondents - 204 (58.29%) have insufficient levels of natural insolation premises. Testing conducted using the Spielberger test showed respondents have high level of personal anxiety - 50.64+3.58. The combination of these factors leads to a significant increase in the prevalence of periodontal disease - 95,09±6,7%, particularly generalized periodontitis - 88,72±6,5%. As a result a definite relationship between the level of natural sunlight exposure and the incidence of periodontal diseases (generalized periodontitis) among housing residents were established.
Keywords: level of illumination of premises, reactive and personal anxiety of residents, periodontal diseases.
Рецензент - проф. Скрипншов П. М.
Стаття надшшла 04.02.2017 року
© Кривенко Л. С.
УДК 616. 31-085: 616. 248
Кривенко Л. С.
ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИОКСИДАНТНОУ СИСТЕМИ Д1ТЕЙ З Г1НГ1В1ТОМ НА ТЛ1 АТОП1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Харк1вський нацюнальний медичний ушверситет (м. Харк1в)
Представлена робота е частиною науково-дослщно'| роботи кафедри стоматологи дитячого вку, дитячо'| щелепно-лицево'| хiрургiï та iмплантологiï Харювського нацюнального медичного уыверситету згщно з тематикою: «Характер, структура та л^вання основних стоматолопчних захворювань», № державно'! реестраци 0116U004975.
Вступ. Захворювання пародонту е запальними захворюваннями, як е результатом складних взаемодм мiж пародонтопатогенами та iмунною вщповщдю оргаызму людини. Два важливих i взаемозалежних фактори беруть участь у патофiзiологiчнiй прогреси захворювань пародонту, тобто у активаци iмунноï системи та виробництвi
