CC BY
25
ANALYSIS OF ERRORS AND COMPLICATIONS OF ADHESIVE SPLINTING WITH THE ABNORMAL MOBILITY OF FRONTAL TEETH
Belikova N. I.
Abstract. Pathological mobility of teeth is one of the leading symptoms of periodontitis, and can also be traumatic genesis (dislocation, tooth contusion, mobility after using orthodontic devices); causes functional and morphological disruption of the unity of the dentition, and in the frontal area has a aesthetic defect and disrupts the function of biting of food.
In order to analyse mistakes and complications of splinting the frontal teeth of previously performed adhesive splinting using various methods, 73 patients with 75 manufactured designs of adhesive tires were examined. Shinning of teeth was carried out by dentists of the dental care offices in Poltava, Chernivtsi, Poltava and Chernivtsi regions during 2010-2015. Among them 24 (32.0%) structures were made by non-invasive technique, 51 (68, 0%) - by invasive. When inspecting previously made structures, the violation of the edge adhesion of the adhesive tire or its detachment from the tooth surface, splinting was assessed. The marginal fit of the tire was assessed visually, with the help of a dental probe, caries indicators and a diagnostic light guide of a LuxDent photopolymerization lamp with a green spectrum of light.
When placing the reinforcing element of the adhesive tire from the oral side of the teeth, which the patients used for about a year, in 32.0% of cases, violations of its marginal fit were detected, in 29.3% - aesthetic deficiencies and violation of diction, and in 28.0% - deterioration of hygiene oral cavity. Among the patients who had an adhesive tooth splinting for more than a year, such complications were established. In 50.7% of cases, depravation of oral hygiene was noted. 46.7% had vestibular teeth displacement, 40.0% had an abnormal fit of the tire, 24.0% had an aesthetic flaw and violation of diction, at 22,7% - chipped sections of the filling material, 16.0% - the presence of defects between the teeth, 8.0% - the detachment of the teeth from the design, in 6.7% - the cracks of the tire, and 4.0% - chipped of crown part of the teeth.
Reasons, led to the complications of adhesive splinting are: non-compliance the recommendations given in the instructions of manufacturers during working with reinforcing materials and composites, unreasonable introduction into the design of adhesive tooth tires with the third degree of mobility, the manufacture of tires for patients with low level of oral hygiene, carrying out splinting with abnormally located teeth (fan-shaped differences in teeth, crowding of teeth, vestibular and oral inclinations) without orthodontic preparation, adaptation of the adhesive tire to the interdental spaces with the help of fishing line, flosses, dental probe without the use of rubber wedges and the like.
Key words: abnormal mobility of teeth, adhesive splinting, errors and complications.
Рецензент - проф. Король Д. М.
Стаття надшшла 22.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-355-359 УДК 616.314. - 17-008.18-002 Кононова О. В.
ОБГРУНТУВАННЯ АНТИОКСИДАНТНОГ ДМ МЕДИКАМЕНТОЗНОГ КОМПОЗИЦП ДЛЯ Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ
ПАРОДОНТИТ З ПСИХОСОМАТИЧНИМ СТРЕСОМ
1нститут громадського здоров'я iMeHi О. М. Марзеева НАМН Укра'Гни (м. Кив)
vladoks2010@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Проведена наукова робота е частиною планово! науково! роботи кафедри тера-певтично! стоматологи Нацюналыного медичного уыверситету iменi О.О. Богомольця «Особливост дiагностики, лкування та профтактики карiесу, за-хворювань пародонта та слизово! оболонки порож-нини рота, що розвиваються на фон соматично! патологи», № державно! реестраци 0107 11002 901.
Вступ. На сыогодншнм день найбтыш актуальною проблемою стоматологи е захворювання пародонта, особливо генералiзований пародонтит. 1х розповсюдженюты досягае серед оЫб вком 35-44 роюв i старше 92-98% [8,12] i зростае серед оЫб молодого в^ (19-24 роки) до 30%, а 25-30 роюв -бтыше 60% [3,4,11,16,18].
Серед основних етюлопчних факторiв захворю-ваны пародонта важливе мюце мае психолопчний стрес. Кгмычними доогмдженнями показано, що у оЫб, як перебуваюты у стан психолопчного стресу виявлена бтыша розповсюдженюты генералiзова-ного пародонтиту [14,15,20,23,25-27]. Дослщники зробили висновок про можливий негативний вплив психолопчного стресу на стан тканин пародонта мо-лодих оЫб [21-23].
Враховуючи вищевикладене, важливим було ви-явлення рiвня тривоги серед обстежених мешкан^в мют Укра!ни та експерименталыне обфунтування комплексу медикаментозних засобiв, здатних ней-тралiзувати можливий вплив психолопчного стресу на оргаызм хворих iз захворюваннями пародонта. При цыому враховували, певний рiвены тривожнос-
Ti e природною особливiстю активно'!, дiяльноï осо-бистост [1,2].
Мета: визначити психосоматичний стан жителiв, вплив психолопчного стресу на тканини пародонта та експериментальне обфунтування медикаментоз-но'| композицп для нейтралiзацiï стресового стану.
Об'ект i методи дослiдження. Для визначення рiвня тривожностi (реактивно'! та особистюно|') був використаний тест тривожност Спiлбергера-Ханiна [13,19,20,28] у виглядi опитувальника, який запо-внювали пацieнти. Було проанкетовано i оглянуто 350 жителiв молодого вку рiзних районiв мм. Киева, Вшнищ Днiпра.
В подальшому у обстежених проводили оцiнку стану тканин пародонта. Наявнють, локалiзацiю та штенсивнють запального процесу ясен визначали за допомогою проби Шiллeра-Писарева [3,5]. Нал^ i зубнi бляшки виявляли за допомогою дiагностич-них барвниюв. Дiагноз ураження тканин пародонта визначали за класифкащею захворювань пародонта М.Ф. Данилевського (1994) [3]. Ппеычний стан порожнини рота визначали за допомогою ппеыч-ного шдексу Green-Vermillion (1964) [3,5], рiвень за-палення ясен визначали за допомогою шдексу РМА [3,5,24].
У разi наявност у пацieнтiв тривожного стану (психоемоцмного стресу) для його нейтралiзацiï була запропонована медикаментозна компози^я до складу яко'| були уведенi зоксон (по 0,002 г 1 раз на день), нщерголш (по 0,005 г 3 рази на день), Ы-базон (по 0,005 г 1 раз на день). IÏ рекомендували приймати за 1-2 години перед кожним сеансом лку-вання захворювань пародонта.
Для обфунтування пародонтопротекторно'| (мембраностаб^зувально'О дм дано'| медикамен-тозно|' композицп були проведенi експериментальнi дослiдження на щурах, у яких моделювали адренал^ новий стрес [6,7]. Його викликали уведенням щурам адреналшу та лшкомщину. Це викликае виникнення у експериментальних тварин запального процесу в пародонт на фон порушення процесiв перекисного окиснення ло^в.
Для експериментальних доогмджень були обранi бiлi щури лшп Вiстар: 21 тварина, самки, вком 12-13 мiсяцiв та живою масою 290-330 г). Адреналiновий стрес моделювали щоденними аплiкацiями гелю з адреналшом (0,36 мг/кг маси тварини) та уведенням лшкомщину (його додавали у питну воду) про-тягом 10 дыв. Експериментальн тварини були по-дiленi на три групи по 7 щурiв. Першу групу склали тварини у яких моделювали адреналшовий стрес, але не проводили медикаментозного л^вання (контрольна група). Другу (основну) групу склали тварини у яких моделювали адреналшовий стрес i на фон цього стресу вони адреналшового стресу отримували щоденн аплкацп гелю запропоновано'| медикаментозно|' композици з адреноблокаторами (зоксон, нщерголш, сибазон). Третю групу (порiв-няння) склали тварини, яю на фонi адреналiнового стресу отримували щоденн аплкаци гелю з кверту-лiном. Тривалiсть експерименту становила 10 дыв. Евтаназiю щурiв здмснювали на 11-й день пiд тю-
пенталовим наркозом (20 мг/кг) шляхом тотального кровопускання з серця.
Експерименти виконан з дотриманням вимог бвропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщних та iнших наукових цiлей, (Страсбург 1986) та Закону Укра!-ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (2006).
Для визначення наявностi запального процесу в пародонт експериментальних тварин у сироватц кровi визначали активнють каталази [9]. Вплив за-пропоновано! медикаментозно! композицiI на про-цеси перекисного окиснення оцшювали шляхом визначення у сироватц кровi активностi каталази та вмюту малонового дiальдегiду (МДА) [9]. За ств-вiдношенням активной каталази i вмiсту МДА роз-раховували антиоксидантно-прооксидантний iндекс АП1 [9]. Результати обробляли стандартними ста-тистичними методами [10,17].
Результати дослщження та 'Гх обговорення. Рiвень стану захворюваност обстежених оцшюва-ли суб'ективно на основi анкет. Погiршення стану здоров'я оцшювали за одним i бтыше показниками (захворюванiсть, адаптацiя, фiзичний стан, психо-емоцiйний статус). Наявнiсть рiзних системних захворювань була виявлена 301 (86,0%) опитаних. Серед них 126 (36,0%) оЫб мали рiзнi хроычы захво-рювання (травного тракту, серцево-судинно! систе-ми, дiабет тощо). Таким чином опитування показало, що 204 (58,29%) з 350 опитаних вважали свм стан здоров'я недостатым, а 146 (41,71%) опитаних - за-довтьним.
На основi аналiзу даних тесту Спiлбергера було виявлено високий рiвень особистюно! тривожностi - 50,64+3,58, в той час як рiвень реактивно! тривож-ностi був помiрним - 34,72+2,45.
Важливим було вияснити взаемозв'язок мiж на-явнютю хронiчних системних захворювань i рiвнем тривожностi. Подiбний аналiз показав, що у 204 (58,29%) опитаних, яю оцшювали свм стан здоров'я як незадовтьний рiвень реактивно! тривожнос-т становив 58,22+4,11 i особистiсно! тривожност 68,14+4,81. У 146 (41,71%) опитаних, яю вважали, що мають задовiльний стан здоров'я рiвень реактивно! тривожност становив 49,73+3,51 i особистiсно,|, тривожностi - 49,13+3,47. Таким чином було вста-новлено, що наявнють захворювань пщвищуе рiвень реактивно! та особистюно! тривожностi опитаних. У 32 (22,76%) опитаних, яю не вiдмiчали наявних югм-нiчних проявiв захворювань рiвень особистiсно! три-вожност знаходився у межах низького - 28,33.
Наявнють захворювань пародонта у оЫб, яю оц^ нювали свм стан здоров'я як задовiльний виявлена у 119 (81,51±7,6%) осiб. Серед них генералiзований пародонтит виявлений у 108 обстежених - 73,97± 6,9% оЫб. У групi опитаних, яю оцiнювали свiй стан здоров'я як незадовтьний захворювання пародонта виявлен у 194 (95,09±6,7%) осiб. Генерал^ зований пародонтит виявлений у 181 (88,72±6,5%) обстеженого. Таким чином, наявнють е певний взаемозв'язок мiж рiвнем захворюваносД ступенем реактивно! та особистiсно! тривожнютю i розповсю-дженiстю та структурою захворювань пародонта.
Наявнють подiбного стану психосоматично! напруги слщ враховувати у разi проведення комплексного лкування захворюваны пародонта, зокрема генера-лiзованого пародонтиту.
Для зменшення негативного впливу психоемо-цiоналыного стресу на оргаызм пацiентiв був запро-понований комплекс медикаментозних засобiв: зо-ксон (по 0,002 г 1 раз на день), нщерголш (по 0,005 г 3 рази на день), Ыбазон (по 0,005 г 1 раз на день). Даний комплекс медикаментозних препара^в реко-мендували приймати патентам перед кожним сеансом стоматолопчного л^вання.
У хворих на генералiзований пародонтит одним з важливих моментiв патогенезу е порушення про-цесiв перекисного окиснення лтщв, що приводить до порушення цтюност клiтинних мембран тканин пародонта. Представляло штерес вияснити наяв-нiсты пародонтопротекторно! дi! у запропонованого комплексу медикаментозних засобiв.
Для проведення експериментальних дослщжень була обрана модель адреналiнового стресу. При !! оцiнцi було показано, що уведення адреналЫу та лн комiцину викликае в сироватцi кровi зниження актив-ностi каталази i вмiсту загального холестерину, що пщвищуються при адреналiновому стресi. Введення лшкомщину на тлi адреналiнового стресу викликае зниження активност лiзоциму, пiдвищення ступеня дисбiозу i активностi маркера запалення еластази.
У щурiв з адреналЫовим стресом у сироват-цi кровi вiдмiчено пiдвищення рiвня глюкози (до 7,46±0,3 ммоль/л), триглiцеридiв (до 1,42±0,1 ммоль/л) та холестерину (до 1,56±0,08 ммоль/л). Погiршуютыся показники, як характеризують рiвены антибактерiалыного захисту: пщвищення рiвня маркеру мiкробного обсiменiння уреази (до 1,40±0,14 нкат/л), зниження рiвня захисту - лiзоциму (до 63±3 од/л) та пщвищення рiвня дисбiозу до 1,81±0,22 од. Розвиток адреналшового стресу викликае у тварин змши показникiв запалення (еластази) та перекисного окиснення (малонового дiалыдегiду - МДА). Зокрема рiвены еластази пщвищуеться до 138±10,4 мк-кат/л, а вмют МДА пiдвищуетыся до 1,06±0,06 ммоль/л. Одночасно розвиток адреналшового стресу викликае у тварин зниження активной каталази до 0,22±0,02 мкат/л i антиоксидантно-прооксидант-ного шдексу (АП1) до 2,07±0,17 од.
Таким чином при вщтворены дано! моделi в орга-нiзмi тварин вiдмiченi значнi змiни, якi певним чином
корелюють з подiбними змiнами в органiзмi хворих на генералiзований пародонтит.
Визначення впливу аплкацм гелю iз запропо-нованими адреноблокаторами показало, що вони приводять до значного зниження цих показниюв: еластази до 112,4±12,0 мк-кат/л i вмiсту МДА до 0,90±0,02 ммоль/л. Аплiкацi! квертулiну (у тварин групи порiвняння) справляють бтьш виражену про-тизапальну дiю, знижуючи активнiсты еластази до 99,7±8,9 мк-кат/л i незначно впливають на проце-си перекисного окиснення, знижуючи вмют МДА до 1,01±0,04 ммоль/л.
Аплiкацi! гелю з адреноблокаторами пiдвищуюты активнють каталази до 0,30±0,01 мкат/л та шдексу АП1 до 3,33±0,21 од. Аплкацп гелю квертулiну у тварин групи порiвняння пiдвищуюты активнють каталази до 0,37±0,03 мкат/л та шдексу АП1 до 3,66±0,25 од.
Отриманi результати свiдчаты, що гелi з адреноблокаторами мають протизапальну дiю на рiвнi квер-тулiну i значно краще нормалiзуюты процеси перекисного окиснення лтщв. Це свiдчиты про здатнiсты дослщжених запропонованих препаратiв позитивно впливати на антиоксидантний статус оргаызму, що е перспективним у разi !х ключного застосування в комплексному лiкуваннi хворих на генералiзований пародонтит у разi наявностi у них психосоматичного стресу.
Висновки. Проведеними доотдженнями показано наявнють взаемозв'язку мiж рiвнем захворюва-ностi на системнi захворювання, рiвнем тривожностi (реактивно! та особистiсно!) та розповсюдженютю i структурою захворювань пародонта. Бтьший рiвены особистiсно! тривожностi обстежених позитивно корелюе з бшьшою розповсюдженютю у них гене-ралiзованого пародонтиту. Експериментальними дослiдженнями показано, що медикаментозна ком-позицiя адреноблокаторiв справляе протизапальну дт та антиоксидантну дiю (бтьш виражену, ыж апл^ кацi! препарату порiвняння квертулiну). Це свiдчиты про позитивний вплив запропоновано! медикамен-тозно! комбiнацi! на процеси перекисного окиснення лтщв i, вiдповiдно, на стан кттинних мембран.
Перспективи подальших дослiджень. Визначення особливостей психоемоцiоналыного стану у хворих iз захворюваннями пародонта. Розроблен-ня клiнiчних методик корекци порушень психоемо-цiоналыного стану, !х застосування в комплексному лкуваны захворювань пародонта е перспективною актуальною задачею терапевтично! стоматологi!.
^iTepaTypa
1. Astapov VM, redaktor. Trevoga i trevozhnost. SPb.: Piter; 2001. Razdel 3, Kontseptualnyie i metodologicheskie problemyi issledovaniya trivogi; s. 88-103. [in Russian].
2. Astapov VM, redaktor. Trevoga i trevozhnost. SPb.: Piter; 2001. Razdel 5, Funktsionalnyiy podhod k izucheniyu sostoyaniya trivogi; s. 156-65. [in Russian].
3. Borysenko AV, redaktor. Zakhvoriuvannia parodonta. Kyiv: Medytsyna; 2008. 614 s. [in Ukrainian].
4. Danilevskiy NF, Sidelnikova LF, Tkachenko AG. Rasprostranennost osnovnyih stomatologicheskih zabolevaniy i sostoyanie gigienyi polosti rta u naseleniya razlichnyih regionov Ukrainyi. Sovremennaya stomatologiya. 2006;2:14-16. [in Russian].
5. Ivanov VS, Barannikova IA, Balashov AN. Diagnostika sostoyaniya parodonta s ispolzovaniem standartnyih pokazateley (indeksov). Moskva; 1982. 21 s. [in Russian].
6. Kononova OV. Vliyanie linkomitsina na sostoyanie parodonta u kryis s adrenalinovyim stressom. Visnik stomatologiyi. 2016;3:26-28. [in Russian].
7. Kononova OV. Vliyanie oralnyih geley kvertulina i adrenoblokatorov na sostoyanie parodonta u kryis s adrenalinovyim stressom. Visnik stomatologiyi. 2016;4:8-11. [in Russiаn].
8. Kosenko KM. Epidemiolohiia osnovnykh stomatolohichnykh zakhvoriuvan u naselennia Ukrainy i shliakhy yikh profilaktyky [avtoreferat]. Kyiv: Ukrainskyi derzhavnyi medychnyi universytet; 1994. 45 s. [in Russiаn].
9. Levitskiy AP, Denga OV, Makarenko OA. Biohimicheskie markeryi vospaleniya tkaney rotovoy polosti. Metodicheskie rekomendatsii. Odessa; 2010. 16 s. [in Russiаn].
10. Mintser OP, Voronenko YuV, Vlasov VV. Obroblennia klinichnykh i eksperymentalnykh danykh u medytsyni. Kyiv: Vyshcha shkola; 2003. 350 s. [in Ukrainian].
11. Ostapko OI. Naukove obgruntuvannia shliakhiv ta metodiv profilaktyky osnovnykh stomatolohichnykh zakhvoriuvan u ditei v rehionakh z riznym rivnem zabrudnennia dovkillia [avtoreferat]. Kyiv: Nats. med. un-t; 2011. 38 s. [in Ukrainian].
12. Pavlenko OV, Antonenko MIu, Sidelnykov PV. Planuvannia likuvalno-profilaktychnoi dopomohy khvorym na heneralizovanyi parodontyt na osnovi otsinky ryzyku urazhennia parodontu. Sovremennaia stomatolohyia. 2009;1:56-61. [in Ukrainian].
13. Radyuk OM. Vosmifaktornyiy lichnostnyiy oprosnik Spilbergera-Radyuka. Minsk: RIVSh; 2009. 96 s. [in Russiаn].
14. Tarasenko LM. Patogenez povrezhdeniya parodonta pri stresse [avtoreferat]. Moskva: Moskovskiy med. stomatologicheskiy institut; 1986. 32 s. [in Russiаn].
15. Tarasenko LM, Petrushanko TA. Stress i parodont. Poltava; 1999. 192 s. [in Russiаn].
16. Tkachenko AH. Osoblyvosti klinichnoho perebihu, likuvannia ta profilaktyky heneralizovanoho parodontytu u osib molodoho viku 18-25 rokiv [avtoreferat]. Kyiv: Nats. med. un-t; 2006. 20 s. [in Ukrainian].
17. Truhacheva NV. Matematicheskaya statistika v mediko-biologicheskih issledovaniyah s primeneniem paketa Statistica. Moskva: GEOTAR-Media; 2012. 379 s. [in Russiаn].
18. Chyzhevskyi IV. Klinichne ta hihiienichne obhruntuvannia profilaktyky kariiesu zubiv u ditei u promyslovo rozvynutomu rehioni [avtoreferat]. Kyiv: Nats. med. un-t; 2010. 38 s. [in Ukrainian].
19. Shorohov EV, redaktor. Sotsialnaya psihologiya i obschestvennaya praktika. Moskva: Nauka; 1985. Razdel 3, Lichnostnyie i sotsialno-psiho-logicheskie oprosniki v prikladnih issledovaniyah: problemyi i perspektivyi; s. 163-77. [in Russiаn].
20. Akhter R, Hannan M, Okhuba R, Morita M. Relationship between stress factor and periodontal disease in a rural area population in Japan. Eur. J. Med. Res. 2005;10(8):352-57.
21. Breivik T, Thrane PS. Psychoneuroimmunology. San Diego: Academic Press; 2001. Chapter 12, Psychoneuroimmune interaction in periodontal disease; p. 627-44.
22. Deinzer R, Granrath N, Spahl M, Linz S, Waschul B, Herforth A. Stress, oral health behavior and clinical outcome. Br. J. Health Psychol. 2005;10(2):269-83.
23. Omigbodun OO, Odukogbe AT, Omigbodun AO, Yusuf OB, Bella TT, Olayemi O. Stressors and physiological symptoms in students of medicine and allied health professions in Nigeria. Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. 2006;41(5):15-421.
24. Parma C. Parodontopathies Leipzig: I. A. Verlag; 1960. 203 p.
25. Peruzzo DC, Benatti BB, Ambrosano GM. A systematic review of stress and psychological factors as possible risk factors for periodontal disease. J. Periodontol. 2007;78(8):1491-1504.
26. Pistorius A, Krahwinkel T, Willerhausen B, Bockstegen C. Relationship between stress factors and periodontal disease. Eur. J. Med. Res. 2002;7(9):393-98.
27. Smith CK, Peterson DF, Degenhardt BF, Johnson JC. Depression, anxiety, and perceived hassels among entering medical students. Psychol. Health. Med. 2007;12(1):31-9.
28. Spielberger СD. Test Anxiety Inventory. Sampler Set. Manual, Test, Scoring. Redwood City: Mind Garden; 1980. 240 p.
ОБГРУНТУВАННЯ АНТИОКСИДАНТНО1' ДМ МЕДИКАМЕНТОЗНОЙ' КОМПОЗИЦИ ДЛЯ Л1КУВАННЯ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ З ПСИХОСОМАТИЧНИМ СТРЕСОМ Кононова О. В.
Резюме. Психолопчний стрес е важливим фактором патогенезу захворювань пародонта. Важливим е визначення зв'язку мiж психосоматичним стресом та захворюваннями пародонта. Для л^вання стресового стану у хворих на генералiзований пародонтит запропонована медикаментозна компози^я. Для експери-ментального обфунтування ÏÏ пародонтопротекторно' дм важливо визначити ÏÏ антиоксидантну дю
Мета: визначити психосоматичний стан жителiв, вплив психолопчного стресу на тканини пародонта та експериментальне обфунтування медикаментозно! композици для нейтралiзацiÏ стресового стану.
Методи дослiдження. Для дiагностики рiвня тривожност було використано тест на самовизначення, що включае реактивну та особистюну тривожнють за Сптбергером.
Експериментальний адреналшовий стрес моделювали у щурiв пероральним застосуванням гелю з адреналшом у дозi 0,36 мг/кг протягом 10 дыв. Лшкомщин уводили з питною водою в дозi 60 мг/кг Гель адреноблокаторiв (зоксон + нщерголш i Ыбазон) уводили шляхом застосування у дозi 0,6 мг/кг У сироватц кровi щурiв визначали активнють каталази, вмют малонового дiальдегiду (МДА), розраховували антиокси-дантно-прооксидантний шдекс АП1.
Результати. Тестування за допомогою тесту Сптбергера виявило у обстежених середнм рiвень реактивно'! тривожност - 34,72±2,45 i високий рiвень особистюно!' тривожност - 50,64±3,58. У пащен^в з високим рiвнем особистюно'! тривожност виявлено значно бтышу поширенють захворювань пародонта, особливо генералiзованого пародонтиту. Експериментальними дослщженнями показано, що гель адреноблокаторiв пщвищуе активнють каталази, знижуе вмют МДА i нормалiзуе антиоксидантно-прооксидантний шдекс АП1.
Висновки. Високий рiвень особистюно'! тривожност - 50,64±3,58 призводить до значного збтышення поширеност захворювань пародонта - 95,09±6,7%, особливо генералiзованого пародонтиту - 88,72±6,5%. Пероральне застосування гелю з адреноблокаторами справляе антиоксидантну дто пюля моделювання адреналшового стресу уведенням тваринам адреналшу та лшкомщину.
Ключовi слова: реактивна та особистюна тривожнiсть мешканцiв, захворювання пародонта, адреналшовий стрес, адреноблокатори, антиоксидантна дiя.
ОБОСНОВАНИЕ АНТИОКСИДАНТНОГО ДЕЙСТВИЯ МЕДИКАМЕНТОЗНОЙ КОМПОЗИЦИИ ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ С ПСИХОСОМАТИЧЕСКИМ СТРЕССОМ
Кононова О. В.
Резюме. Психологический стресс является важным фактором патогенеза заболеваний пародонта. Важным является определение связи между психосоматическим стрессом и заболеваниями пародонта. Для лечения стрессового состояния у больных генерализованным пародонтитом предложена медикаментозная композиция. Для экспериментального обоснования ее пародонтопротекторного действия важно определить ее антиоксидантным действием.
Цель: определить психосоматическое состояние жителей, влияние психологического стресса на ткани пародонта и экспериментальное обоснование медикаментозной композиции для нейтрализации стрессового состояния.
Методы исследования. Для диагностики уровня тревожности было использовано тест на самоопределение, включающий реактивную и личностную тревожность за Спилбергером.
Экспериментальный адреналиновый стресс моделировали у крыс пероральным применением геля с адреналином в дозе 0,36 мг/кг в течение 10 дней. Линкомицин вводили с питьевой водой в дозе 60 мг/ кг Гель адреноблокаторов (зоксон + ницерголин и сибазон) вводили путем применения в дозе 0,6 мг/кг. В сыворотке крови крыс определяли активность каталазы, содержание малонового диальдегида (МДА), рассчитывали антиоксидантно-прооксидантный индекс АПИ.
Результаты. Тестирование с помощью теста Спилбергера выявило у обследованных средний уровень реактивной тревожности - 34,72±2,45 и высокий уровень личностной тревожности - 50,64±3,58. У пациентов с высоким уровнем личностной тревожности выявлено значительно большую распространенность заболеваний пародонта, особенно генерализованного пародонтита. Экспериментальными исследованиями показано, что гель адреноблокаторов повышает активность каталазы, снижает содержание МДА и нормализует антиоксидантно-прооксидантный индекс АПИ.
Выводы. Высокий уровень личностной тревожности - 50,64±3,58 приводит к значительному увеличению распространенности заболеваний пародонта - 95,09±6,7%, особенно генерализованного пародонтита
- 88,72±6,5%. Пероральное применение геля с адреноблокаторами оказывает антиоксидантное действие после моделирования адреналинового стресса введением животным адреналина и линкомицина.
Ключевые слова: реактивная и личностная тревожность жителей, заболевания пародонта, адреналиновый стресс, адреноблокаторы, антиоксидантное действие.
THE SUBSTANTIATION OF ANTIOXIDANT ACTION OF MEDICAMENTOUS COMPOSITION FOR TREATMENT OF PATIENTS WITH GENERALIZED PARODONTITIS AND PSYCHOSOMATIC STRESS
Kononova O. V.
Abstract. Psychological stress is an important factor in the pathogenesis of periodontal disease. It is important to determine the relationship between psychosomatic stress and periodontal disease. For the treatment of stress in patients with generalized periodontitis, a medicinal composition is proposed. It is important to determine its antioxidant effect for the experimental substantiation of its periodontioprotective action.
Objective: to determine the psychosomatic state of the inhabitants, the effect of psychological stress on the periodontal tissue and the experimental substantiation of the drug composition for the neutralization of the stress state.
Methods: to study subjective human responses to the effect of various environmental factors a specially designed questionnaire is advisable to be used. To diagnosis of anxiety level was made by means of a self-determination test including reactive and personal anxiety according to Spielberger.
Adrenaline stress was made in rats by oral application of gel with adrenalin in dose 0,36 mg/kg during 10 days. Lincomycin was introduced with drinking water in dose 60 mg/kg. The gel of adrenoblocators (zocson + nicergolin and sibason) was introduced by application in dose 0,6 mg/kg. The activity of catalase, contents of malonic dialdehide (MDA) were determined into serum and antioxidant-prooxidant index of API was calculated.
Results. Testing by means of Spielberger test showed a moderate level of reactive anxiety among respondents
- 34.72±2.45 and a high level of personal anxiety - 50.64±3.58. In patients with a high level of personal anxiety, a significantly higher prevalence of periodontal disease, especially generalized periodontitis, has been detected. Experimental studies have shown that gel adrenoblockers increases activity of catalase, reduces the content of MDA and normalizes the antioxidant-prooxidant index of AIP.
Conclusions. A high level of personal anxiety - 50.64±3.58 leads to a significant increase in the prevalence of periodontal diseases - 95,09±6,7%, especially generalized periodontitis - 88,72±6,5%. Oral application of the gel with adrenoblocators made an antioxidant effect after the modeling of adrenaline stress by administering animals to adrenalin and lincomycin.
Key words: reactive and personal anxiety of residents, periodontal diseases, adrenaline stress, adrenoblocator, antioxidant action.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 05.01.2018 року
