CC BY
146
УДК 616.31 - 053.5 Череда В.В.
ГЕНДЕРН11НДИВ1ДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ОС1Б МОЛОДОГО В1КУ ЗАЛЕЖНО В1Д СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО СТАТУСУ
ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматолопчна aкaдемiя", Полтава
Концеп^я роботи полягае в тому, що особи з певними стоматолог'чними захворюваннями мають загальн психофiзiологiчнi особливостяк е суттевими для формування та перебгу захворювання. З метою вивчення гендерних психофiзiологiчних особливостей оаб молодого вку з р'зною стшкстю до кар'есу та запальних захворювань пародонта обстежен 182 студенти медичного вузу вком 19-29 рок'т (93 чоловiкiв, 89 ж/'нок). Встановлено, що р'тень особистсноГ i реактивноУ тривожностi не впливае на схильнсть до кар'есу i запальних захворювань пародонта. Особистсна тривожнсть у жнок вища, нiж у чоловтв. Показник екстра-iнтровертивностi суттево не впливае на схильнсть до стоматолог'чних захворювань. Для жнок усх досл'джуваних груп бльш притаманна нтровертивнсть, яка е найбльшою у контрольн1'й групi. Бльшсть чоловтв мають екстраверсивн/ особливост/ характеру. Стшю до кар'есу та запальних захворювань пародонта чоло&ки та жнки характеризуються емоц/йною стабльнстю. Розвиток кар'есу i запальних захворювань пародонта спостергаеться у емо^йно лабльних оаб, р'тень нейротизму бльший у жнок.
Ключов1 слова: тривожнють, екстраверая, нейротизм, стоматолопчний статус
Наведене наукове дослiдження е фрагментом науково-дослiдноi'роботи ВДНЗ УкраУни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» "Визначити роль запальних захворювань зубо-щелепного апарату в розвитку хвороб, пов'язаних iз системним запаленням", № державноГреестрацп 0112Ш01538.
Вступ
Епщемюлопчж дослщження останшх рош свщчать про високу розповсюдженють стоматолопчних захворювань в рiзних статевих, вкових i со^альних групах населення, а також визначають фактори, що впливають на рют i розвиток стоматолопчно'Г захворюваност [1, 2, 3, 4].
За даними ВООЗ проблеми карieсу зубiв i захворювань тканин пародонта залишаються невиршеними сучасною медициною, а 'х актуальнють визначаеться великим попитом населення на ефективне лкування цих захворювань, а найголовшше - попередження виникнення [5, 6].
Глибоке розумшня причини розвитку патолопчних процеав тюно пов'язано з обов'язковим урахуванням ролi оргашзму у виникненш захворювання. Один i той же фактор може бути патогенним для одного оргашзму й не викликати патолопчних змш в шшому. Хвороботворний агент у дшсносп не просто дiе на оргашзм, а вщбуваеться 'х своерщна взаемодiя. У виникненш захворювання мають значення властивост як самого фактора, так i оргашзму зокрема. 1снуе думка, що причина хвороби обов'язково пов'язана з особливостями оргашзму людини, вона е внутршньою для нього, а будь-який зовшшнш фактор може бути патогенним, якщо вш здатний викликати патолопчну реакцш у даного оргашзму [7, 8,].
Роль психолопчних характеристик особистост у виникненш та розвитку стоматолопчних захворювань обфунтована рядом дослщжень в^чизняних вчених, в яких розглядалися
закордонних особливосл
емоцшно-особистюно''' сфери па^ен^в з рiзною стiйкiстю до захворювань твердих тканин зубiв та пародонта [9, 10, 11, 12]. В той же час недостатньо вивченими залишаються гендерш особливост шдивщуально-психолопчних
характеристик оаб з рiзною штенсивнютю карiесу та захворюваннями пародонта.
Концеп^я роботи полягае в тому, що особи iз певними стоматологiчними захворюваннями мають загальш психофiзiологiчнi особливостi, як е суттевими для формування та переб^у захворювання. Вивчення взаемозв'язкiв стоматолопчних захворювань iз шдивщуально-типологiчними властивостями оргашзму може сприяти не ттьки подальшому науковому обфунтуванню типових характеристик шдивщуального рiзноманiття
морфофункцiональних i психофiзiологiчних показникiв органiзму, в тому чи^ i гендерних, але й встановленню рiвня його стiйкостi до ураження твердих тканин зубiв i захворювань пародонта.
Мета роботи
Вивчення гендерних психофiзiологiчних особливостей оаб молодого вку з рiзною стiйкiстю до кaрiесу та запальних захворювань пародонта.
Матерiали та методи дослiдження
Нами обстежеш 182 студенти медичного вузу вком 19-29 рокiв (93 чоловiкiв, 89 жшок), з них 22 особи (11 чоловшв i 11 жшок), що не мали уражень твердих тканин зубiв i пародонта, склали контрольну групу. Дослiднi групи формували з урахуванням стоматолопчного статусу та статк 1 група - 51 особа з рiвнем
КПВ<6 (26 чоловiкiв, 25 жiнок), 2 група - 52 особи з piBHeM КПВ>6 (27 чоловiкiв, 25 жшок), 3 група - 57 oci6, у яких був дiагностований хpонiчний катаральний riHriBiT (29 чоловшв, 28 жiнок).
Обстеження полягало у виконанн загальноприйнятого стоматологiчного клiнiчного обстеження, для чого визначали шдекс КПВ, гтеычний iндeкс (Г1) Grenn-Vermilion (OHI-S), РМА в модифкацп' C.Parma, шдекс Muhlemann, шдекс Muhlemann-Saxer (PBI), штердентальний Г1 (HYG), комплексний пародонтальний шдекс (КП1) [13]. Психологiчнe тестування включало оцшку eмоцiйноï сфери за шкалою самооцшки особистюно' i реактивно''' тривожност Cпiлбepгepа (C.D.Spielberger), адаптованого Ю.Л.Ханiним, визначення екстраверси-iнтpовepсiï i нейротизму проводили за
Психофiзiологiчнi характеристики
допомогою опитувальника Айзенка (H.J.Eysenck) [14].
Статистичний аналiз peзультатiв дослiджeння здiйснювали за допомогою програм SPSS 17.0 i Microsoft Excel 2003. Загальну вибipку аналiзували параметричними методами пюля попередньо''' пepeвipки на наявнiсть нормального pозподiлу за допомогою тесту Колмогоpова-Cмipнова. Наявнiсть вщмшностей мiж дослiджуваними показниками оцiнювали за кpитepieм Стьюдента.
Результати та ïx обговорення
Психологiчнe тестування дозволило оцшити особистiсну i реактивну тpивожнiсть як у цтому у дослiджуваних групах, так i при сшвставленш даних за групами чоловшв i жшок (таблиц 1 -3).
Таблиця 1
i6 молодого eiKy i3 pi3HUM сmомаmологiчним статусом (бали)
Показники Контрольна група 1 група 2 група 3 група
Тpивожнiсть Особистюна реактивна 39,86±1,44 39,14±1,02 41,74±1,08 40,94±0,94 39,67±0,97 39,12±0,86 40,26±1,03 41,07±0,76
Екстpаiнтpовepсiя 12,22±0,78 14,02±0,48 13,55±0,48 13,28±0,45
Нейротизм 9,95±0,84 12,96±0,51* 13,0±0,65* 13,60±0,48*
npuMimKa: у цй i наступних таблицях * - вiрогiднiсть в'дмШи крuтерieм Стьюдента, р<0,05.
Особистюна тривожнють е вщносно стшкою шдивщуальною якiстю особистосп, яка свiдчить про ïï здатнють сприймати достатньо широке коло ситуацш як загpозливi i реагувати на них появою стану тpивожностi piзного piвня. Реактивна тpивожнiсть - це стан особистосп,
Психофiзiологiчнi характеристики чо
пей показни^в осб досл'дних груп та контрольноï за
який характеризуе ступшь його занепокоення, турботи, емоцшно''' напруги за конкретною стресовою ситуа^ею. Цей стан може бути достатньо динамiчним i за часом, i за ступенем виявлення [14].
Таблиця 2
Ыв молодого вку з рiзним стоматологiчним статусом (бали)
Показники Контрольна група 1 група 2 група 1 3 група
Тpивожнiсть особистiсна 35,91±2,01 39,23±1,56 38,56±1,40 37,28±1,12
реактивна 38,73±1,24 39,46±1,01 37,81 ±1,19 41,17±1,07л
ЕкстраштроверЫя 13,64±0,77 14,46±0,73 13,59±0,73 13,90±0,68
Нейротизм 9,73±1,26 11,88±0,57 11,96±0,95 12,86±0,84*
Примiтка: А - вiрогiднiсть вiдмiнностей показни^в особистсноГ та реактивноГ тривожнот за критерieм Стьюдента, р<0,05.
Таблиця 3
Психофiзiологiчнi характеристики жнок молодого вiкy з рiзним стоматологiчним статусом (бали)
Показники Контрольна група 1 група 1 2 група 1 3 група
Тpивожнiсть особистюна реактивна 43,82±1,26" 39,56±1,68 44,36±1,32" 42,48±1,56 40,88±1,32 40,52±1,21 43,36±1,55" 40,96±1,17
Екстpаiнтpовepсiя Нейротизм 10,81±1,26 10,18±1, 15 13,56±0,64 14,08±0,79*" 13,52±0,62 14,12±0,86* 12,64±0,58 14,36±0,72*
Примiтка: " - вiрогiднiсть вiдмiнностей показни^в у чоловтв i
Як показали нашi дослщження, особистюна i реактивна тривожнють у чоловшв i жшок, а також в цтому у групах, е помipною i суттево не впливае на схильнють до розвитку каpiесу i запальних захворювань пародонта. Однак, особистюна тривожнють жшок в контрольнш груш та у групах оаб з piвнeм КПВ<6, хрошчним катаральним гшпв^ом перевищувала цей показник у чоловшв вщповщно на 22,03% (р<0,05), 13,08% (р<0,05) та 16,31% (р<0,05) i наближалась до високо'. Реактивна тpивожнiсть у чоловiкiв з катаральним гшпвтом перевищувала особистiсну на 10,43% (р<0,05).
Також нами дослщжеш особливостi
ок за критерieм Стьюдента за таблицями 2 та 3, р<0,05. характеру, як отримали назву екстраверая, штроверая i нейротизм. За штерпрета^ею Л.А.Ульяново' показник eкстpа-iнтpовepтивностi в межах 1 - 13 балiв свщчить про iнтpовepтивнiсть, 14-24 балiв - про eкстpавepтивнiсть [14]. За нашими даними, показник екстра-штровертивносп, який е достатньо стабтьною характеристикою особи, оаб, суттево не впливав на схильнють до стоматолопчних захворювань. Хоча звертае на себе увагу, що для жшок уах дослiджуваних груп бтьш притаманна iнтpовepтивнiсть, яка е найбтьшою у контpольнiй гpупi. У чоловшв виявлена тенден^я до збтьшення показника
екстра-штроверсш, що свщчить про бiльшу ктькють чоловiкiв, що мають екстраверсивнi особливосл характеру.
Для екстравертiв найбiльш характеры таю риси, як невимушенють, життерадюнють, впевненiсть у собi, прагнення до лщерства. Вони мають багато друзiв, оптимiстично налаштованi, але iнодi бувають запальнi, нестриманi. 1нтроверти спокiйнi, врiвноваженi, контролюють своТ вчинки, дм Тх завжди продуманi, рацiональнi. Коло друзiв невелике, надають перевагу книгам, особистим зус^чам [14].
За нашими даними збтьшення рiвня нейротизму сприяе розвитку стоматолопчних захворювань. Контрольна група оаб незалежно вiд статi характеризувалася емоцшною стабiльнiстю (див. табл. 1). В оаб з КПВ<6 рiвень нейротизму був вище на 30,25% (р<0,05), з КПВ>6 - на 30,65% (р<0,05), хворих на катаральний пнпвп" - 36,68% (р<0,05) i характеризувався як помiрний.
Нейротики вiдрiзняються нестабтьнютю, неврiвноваженiстю нервово-психiчних процесiв, емоцiйною лабтьнютю. Для них характернi мiнливiсть настрою, недовiрливiсть, схильнiсть до песимiзму, нершучють [14].
Аналiзуючи показники у жшок, виявленi аналогiчнi закономiрностi. Жiнки з КПВ<6 мали рiвень нейротизму на 38,31% (р<0,05), з КПВ>6 -на 38,70% (р<0,05), хворих на катаральний пнпв^ - 41,0б% (р<0,05) вище нiж у контрольно' групи. Тобто, жшки, що не мали стоматолопчноТ патологи, характеризувалися як емоцшно стабiльнi, розвиток карiесу i запальних захворювань пародонта спостерiгався у емоцшно лабтьних жiнок(див.табл. 3).
У чоловшв також виявили подiбну тенденцш, рiвень нейротизму у чоловiкiв з катаральним гшпвтом на 32,17% (р<0,05) переважав його рiвень у контрольних емоцшно стабтьних чоловiкiв (див. табл. 2). Слщ зазначити, що жшки в цтому характеризувалися бiльш високим рiвнем нейротизму, нiж чоловiки.
Одним iз факторiв, що сприяють росту стоматолопчних захворювань, е високий рiвень психоемоцшноТ' напруги в життi студенев. Психогеннi ситуацiТ як провокуючий фактор запускають спочатку загальну неспецифiчну реакцш адаптацiТ. Стiйка адаптацiя до умов будь-якоТ дiяльностi мае свою «цшу», яка може проявлятися у прямому зношуванн рiзних функцiональних систем, на як у процесi адаптацiТ припадае найбтьше навантаження. За умов повторних впливiв психогенних факторiв реакцiя оргашзму на стрес набувае специфiчнiсть у виглядi уражень оргашв-"мшеней", що мають до цього спадкову схильнють. Велику роль в оргашзацп адаптацшноТ вiдповiдi мають такi властивостi як рухливють нервових процесiв, емоцiйнiсть i тривожнiсть. Вони багато в чому визначають форми психофiзiологiчноТ адаптацiТ на вах
етапах адаптацiйного процесу.
Таким чином, психофiзiологiчнi
характеристики людини в^грають важливу роль у виникненнi i розвитку карiозних уражень зубiв i запальних захворювань тканин пародонта. Отриман нами результати вносять внесок у вивчення закономiрностей адаптацiТ студентiв до навчальноТ дiяльностi, результати якого повинн бути спрямованi не тiльки на досягнення усшшносп навчання, але i збереження здоров'я особи.
Висновки
1. Рiвень особистiсноТ i реактивноТ тривожностi не впливае на схильнють до карiесу i запальних захворювань пародонта. Особистюна тривожнiсть у ж1нок вища, ыж у чоловiкiв.
2. Показник екстра-штровертивносп суттево не впливае на схильнють до стоматолопчних захворювань. Для жшок уах дослщжуваних груп бiльш притаманна штровертивнють, яка е найбiльшою у контрольнш групi. Бiльшiсть чоловiкiв мають екстраверсивн особливостi характеру.
3. Стшк до карiесу та запальних захворювань пародонта чоловки та жiнки характеризуються емоцшною стабтьнютю. Розвиток карiесу i запальних захворювань пародонта спостерiгаеться у емоцшно лабтьних оаб, рiвень нейротизму бтьший у ж1нок.
Лiтерaтурa
1. Фирсова И.В. Мотивация населения к получению специализированной стоматологической помощи / И.В. Фирсова, В.Ф. Михальченко, М.П. Макарова, А.В. Порошин // Акт. вопр. эксперимент., клинич. и проф. стоматологии. -Волгоград, 2006. - №1., Т.63. - С.193-197.
2. Образцов Ю.Л. Стоматологическое здоровье : сущность, значение для качества жизни, критерии оценки / Ю.Л. Образцов // Стоматология. - 2006. - №4, Т.85. - С.41-44.
3. Oliveira A.F.B. The influence of enamel defectson the development of early childhood caries in a population with low socioeconomic status: A longitudional study / A.F.B. Oliveira, A.M.B. Chaves, A.Rosenblatt // Car. Res. - 2006. - V.40, №4, - P.296-302.
4. Schoroth R.J. Determining the prevalence and risk factors for early childhood caries in a community dental health clinic / R.J. Schoroth, V. Cheba // Pediatr. Dent. 2007. - V.29. - P.387-396.
5. Бутова В.Г. Система организации стоматологической помощи населению России / В.Г. Бутова, В.Л. Ковальский, Н.Г. Ананьева. - М. : Медицинская книга, 2005. - 166 с.
6. Бочковская О.О. Изучение информированности о современных методах стоматологического лечения и индикаторов качества стоматологических услуг в общественном мнении / О.О.Бочковская, А.М.Соловьева // Клиническая стоматология. -2006. - №2 (38). - С.68-76.
7. Воложин А.И. Болезнь и здоровье: две стороны приспособления / А.И.Воложин, Ю.К.Субботин. - М. : Медицина, 1998. - 480 с.
8. Петрушанко Т.О. Зв'язок стоматолопчноТ захворюваност
з Тх психолопчним статусом / Т.О.Петрушанко, Н.В.Гавриш // Современная стоматология. - 2009. - №1. -С.17-22.
9. Тарасенко Л.М. Стресс и пародонтит / Л.М.Тарасенко, Т.О.Петрушанко. - Полтава, 1999. - 192 с.
10. Сухова Т.В. Особенности эмоционально-личностной сферы больных хроническим генерализованным пародонтитом и плоским лишаем слизистой рта. Применение «Мексидола» в комплексном лечении этих заболеваний / Т.В.Сухова, О.В.Рослякова, Т.И.Лемецкая [и др.] // Пародонтология. - 2008.
11. №4 (49). - С.44-49.
12. Гонтарь Е.А. Изучение влияния психосоматического статуса на интенсивность кариеса зубов / Е.А.Гонтарь, А.Е.Гаврилов // Вюник стоматологи. - 2008. - №1. - с.25.
13. Брагин А.В. Психофизиологические характеристики лиц с различной устойчивостью к заболеваниям пародонта /
A.В.Брагин, Т.В.Беспалова // Институт стоматологии. - 2008. -№1. - С.84-85.
14. Терапевтическая стоматология / под. ред. Л.А.Дмитриевой, Ю.М.Максимовского. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2009. - 912 с.
15. Михайлов Б.В. Психотерапия в общесоматической медицине (клиническое руководство) / Б.В.Михайлов, А.И.Сердюк,
B.А.Федосеев. - Харьков : Прапор, 2002. - 108 с.
Реферат
ГЕНДЕРНЫЕ ИНДИВИДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОЛОДЫХ ЛЮДЕЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСА Череда В.В.
Ключевые слова: тревожность, экстраверсия, нейротизм, стоматологический статус
Концепция работи заключается в том, что люди, страдающие определенными стоматологическими заболеваниями, имеют общие психофизиологические особенности, существенные для формирования и течения заболевания. С целью изучения гендерных психофизиологических особенностей людей молодого возраста с различной резистентностью к кариесу и воспалительным заболеваниям пародонта обследованы 182 студента медицинского вуза возрастом 19-29 лет (93 мужчины, 89 женщин). Установлено, что уровень личностной и реактивной тревожности не вдияет на предрасположенность к кариесу и воспалительным заболеваниям пародонта. Личностная тревожность у женщин выше, чем у мужчин. Показатель экстра-интровертивности существенно не влияет на предрасположенность к стоматологическим заболеваниям. Для женщин всех исследованных групп более присуща интровертивность, найбольшая в контрольной группе. У большинства мужчин выявлены экстраверсивные особенности характера. Резистентные к кариесу и воспалительным заболеваниям пародонта мужчины и женщины характеризуются эмоциональной стабильностью. Развитие кариеса и воспалительных заболеваний пародонта наблюдается у эмоционально лабильних людей, уровень нейротизма выше у женщин.
Summary
GENDER-RELATED INDIVIDUAL AND PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF YOUNG ADULTS DEPENDING ON THEIR ORAL STATUS Chereda V.V.
Key words: oral status, dental diseases, gender, young adults, personal self-assessment test.
The conception of the research presented consists in then following: the person suffering form certain oral diseases have common psychological and physiological traits relevant for the development and clinical course of the diseases. The research was aimed to study gender-related psycho-physiological characteristics of the young people with different resistance to caries and inflammatory periodontal diseases. The research included 182 students of higher medical school aged 19-29 (93 males, 89 females). It has been shown the personal and reactive anxiety in men and women does not significantly affect the predisposition to the development of caries and inflammatory periodontal diseases. The women of all the groups under the observation demonstrate introvertion, which is especially high in the test group. The most men show extroverted personality characteristics. The resistance to caries and inflammatory diseases of periodontium is peculiar to those men and women who demonstrate emotional stability. Caries and inflammatory periodontal diseases are observed to develop in the persons with emotional lability, and women are more prone to neuroticism.
