CC BY
29
ковому дисб^ / А.П. Левицький, С. Б. Осипенко, Ю. В. Цюель- 35.
ський [та iH.] // Фп-отерашя. - 2009. - № 3. - С. 26-30.
33. Ттгузова Н.А. Клшко-лабораторне обгрунтування диференцн йованого застосування препара^в-адаптогешв рослинного по-ходження в комплексному лшуванш хворих на хронiчний ката-ральний пнпвп" i генералiзований пародонти : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 36. «Стоматолопя» / Н.А. Ттгузова ; 1н-т стоматологи АМН УкраТ-ни. — О., 2002. — 19 с.
34. Деньга О.В. Адаптогенш профiлактика та лкування основних стоматологiчних захворювань у дп"ей : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / О.В. Деньга; Нац. мед. ун-т iм. О.О. Бого-мольця. — К., 2001. — 32 с.
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОСТОЯНИЯ МИКРОБИОЦЕНОЗА ПАРОДОНТАЛЬНЫХ КАРМАНОВ БОЛЬНЫХ ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ НА ФОНЕ ГЕЛЬМИНТОЗОВ ПОД ВЛИЯНИЕМ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ Савельева Н.Н.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, энтеробиоз, токсокароз, микроорганизмы, микробиоценоз пародонтального кармана, комплексная терапия.
Исследованы количественный и качественный состав микробиоценоза пародонтальных карманов до- и после применения разработанной комплексной терапии больных генерализованным пародонти-том I и II степени тяжести хронического течения на фоне гельминтозов: энтеробиоза и токсокароза. Показано, что под влиянием комплексной терапии у больных генерализованным пародонтитом I и II степени тяжести хронического течения основной группы восстанавливается микробиоценоз пародон-тальних карманов и остается стабильным в течение 6 месяцев после лечения по сравнению с аналогичными показателями при применении традиционной терапии.
Summary
ASSESSMENT OF MICROBIOCENOSIS IN PERIODONTAL POCKETS OF PATIENTS WITH GENERALIZED PERIODONTITIS AND CONCOMITANT HELMINTHIASIS AFTER COMPLEX THERAPY Savel'eva N.
Key words: generalized periodontitis, enterobiosis, toxocariasis, microorganisms, microbiocenosis in periodontal pocket, complex therapy.
We evaluated the quantitative and qualitative composition of microbiocenosis in periodontal pockets before and after combined therapy we designed by our own in patients with chronic generalized periodontitis of I and II degree of severity and concomitant helminthiasis as enterobiosis and toxocariasis. It has been shown that influenced by the combined therapy, microbiocenosis in periodontal pockets of the patients of the test group restores and stays stable for 6 months following the treatment, compared with the values obtained after the standard therapy.
Микитенко А.О. Патогенетичне обгрунтування ефективност мультипробютикотерапп у хворих на хрошчний генералiзова-ний пародонтит (експериментально-кшшчне дослщження) : автореферат дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.04 «Патолопчна фiзюлоriя» / А.О. Микитенко; Сум. держ. ун-т МОН Укра'ши. - Суми, 2015. - 20 с. Савко Н.В. Препарати рослинного походження у комплексному лкуванш хворих на хрошчний нейродермп" (експериментально-кшшчш дослщження : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.20 «Шюрш та венеричш хво-роби» / Н.В. Савко ; Нац. мед. ун-т iм. О.О.Богомольця. — К., 2002. — 17 с.
УДК 616.314.2-007.26-053.2:616-071.3. Смоляр Н.1., Мсьшв А.Л., Гутор Т.Г.
V _____ V
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК АНОМАЛ1И ПРИКУСУ З Ф1ЗИЧНИМ РОЗВИТКОМ Д1ТЕИ
Л^вський нацюнальний медичний уыверситет iменi Данила Галицького
Важливим показником здоров'я дитини е ТТ фiзичний розвиток. Стан фiзичного розвитку дитини певного вку е основою для прогнозування виникнення патологи, яка буде впливати на яксть жит-тя впродовж наступних рок'т. Тому, метою нашого досл'дження було визначити основн антропо-метричнi показники довжину та масу тла, та Ух взаемозв'язок '¡з зубощелепними аномал'ями. Нами проведено еп/'дем/'олог/'чне обстеження 981 дитини вком 7, 12, та 15 рок'т. Анал'з результат'¡в об-стеження дтей показав, що поширенсть зубощелепних аномалiй в середньому, становить 74,2±1,46%. Встановлено, що у структур'1 ЗЩА найчастше зустр'чаються аномали окремих зуб'т -31,41±1,55%. Аномали зубних рядв дагностовано у 29,51±1,52% та 14,93±1,19% припадае на аномали прикусу. Аномали прикусу значно частше зустр'чаються у дтей з в1'дхиленням у ФР за 1МТ, у пор1внянн1 з дтьми з 1МТ, що в'дпов'дае &ковш нормi. О^м того, аномали прикусу частше д'агно-стовано у дтей з 1МТ вище за в/'кову норму, у пор!внянн!' з дтьми, у яких 1МТ нижче за в/'кову норму. Ключов1 слова : зубощелепн аномали, фнзичний розвиток, Ыдекс маси тта.
Дане домдження е фрагментом плановоТ НДР «Оцнка стоматолог/'чноТ захворюваност/' у дiтей з урахуванням еколого-со^альних аспе^в та ефективнот профлактики ка^есу та хвороб пародонта», № держ. реестрацп 0115Ш00037.
Вступ
Фiзичний розвиток д^ей i шдл™в вщображае закономiрнiсть росту i розвитку, процес дозрн вання оргашзму, а також його морфолопчний i функцюнальний стан у кожному вковому перн
одк Стан фiзичного розвитку дитини певного вку е основою для прогнозування виникнення патологи, яка буде впливати на якють життя впродовж наступних рош [2]. За вщсутносп належ-них умов навколишнього середовища гармошя
рiвноваги мiж довкiллям i органiзмом порушу-еться i це призводить до того, що пристосування до нових умов може супроводжуватися пору-шенням нормального розвитку оргашзму [1,4,6]. Розвиток одних оргашв впливае на розвиток ш-ших, що, в свою чергу, визначае розвиток усього оргашзму як единого цтого. Критичними перн одами розвитку, коли оргашзм дитини i пiдлiтка чутливий до несприятливих впливiв довкiлля, е вiк 6-7 рош, 12-13 рокiв та 14-15 рош. Щоб оцн нити фiзичний розвиток дитини необхщно ви-значити бюлопчний вiк та вiдповiднiсть його календарному, зютавити основнi антропометричнi показники з вковими стандартами, а також оцн нити гармонiйнiсть розвитку [1,3,5,7].
Особливу увагу в умовах сьогодення науковц звертають на таку со^ально-медичну проблему, як збiльшення частоти дефщиту маси тiла, низь-корослостi, ожиршня, зниження фiзiометричних i функцiональних показниш саме у шкiльному вн Ф, в залежностi вiд комплексу умов зовшшнього середовища [8,9].
Мета дослщження
Оцiнити взаемозв'язок аномалiй прикусу з фн зичним розвитком дiтей шктьного вiку.
Об'ект i методи дослщження
Нами проведено епiдемiологiчне обстеження 981 дитини у населених пунктах Львiвськоl об-ластi. Обстеження проводилось у ключових вь кових групах 7, 12 та 15 рош. Характер прикусу визначали за класифка^ею Калвелюа Д.А. Для
вивчення фiзичного розвитку д^ей ми застосо-вували антропометричш методи дослiдження. Визначали основнi антропометричш показники: довжину тта (см), та масу тта (кг). На основi дослiдження фiзичного розвитку визначали ш-декс маси тiла (1МТ) - величину, що дозволяе оцшити стушнь вiдповiдностi маси тiла до зрос-ту.
Результати дослщжень та 1х обговорення
Результати аналiзу показали, що серед об-стежених 7-рiчних дiтей 1МТ за вiковою нормою зафiксовано у бтьшосп як серед дiвчат (56,77%), так i серед хлопцiв (63,26%) (рис. 1) Частота аномалiй прикусу як у дiвчат (19,64%), так i серед хлопцiв (13,23%) з 1МТ, що вiдповiдае вiковiй норм^ встановлена значно нижча по вщ-ношенню до дiтей з 1МТ вищим або нижчим за вкову норму. Проте, серед дiтей з 1МТ вищим за вiкову норму аномали прикусу виявлено значно часпше як у дiвчат (37,50%), так i серед хлопцiв (36,27%), у порiвняннi з дiтьми з 1МТ нижчим за вiкову норму (28,57% i 32,27% вiдповiдно).
Встановлено, що у 7^чних хлопцiв i дiвчат iснуе прямий достовiрний (р<0,05) кореляцшний зв'язок помiж 1МТ та наявнютю аномалiй прикусу. У дiвчаток коефiцiент кореляцп слабко! сили (г = 0,28), а у хлопав середньо! сили (г = 0,31). Це означае, що iз збтьшенням 1МТ у дiтей 7-рiчного вiку зростае поширенiсть аномалiй прикусу, про що вщображено на рисунках 2 та 3.
Рис. 1. Частота аномал1й прикусу у 7 р1чних д'вчат та хлопц1в з урахуванням Ндексу маси тла (у %).
Коефщент кореляцм: г = 0,28; р < 0,05
>
и &
а. с
0
1 <
В1ДСуТН1
^ "
.... ^ х X " ______
............................
дов1рчий ¡нтервал
12
14
16
20
22
18 1МТ
Рис. 2. Взаемозв'язок пом1ж 1МТ та аномал:ями прикусу у 7-р1чних д1вчат. Коефц1ент кореляцП': г= 0,31; р с 0,05
24
& &
'В
я
[:| ДСуТН!
1 й1й.....-У у 1 А \ у ! / ■ / ! ,
г г' ' : ... '
J ■■ г
X J
д ое: ¡р ч ий ¡нтервал
...........^ / У р отпето-сш
У У
10
12
14
16
18 1ПЛТ
20
22
24
26
Рис. 3. Взаемозв'язок пом1ж 1МТ та аномалиями прикусу у 7-р1чних хлопц1в.
Серед обстежених д^ей 12^чного вку збь льшуеться вiдсоток з нормальною масою тта та зростом за результатами обрахування 1МТ (65,68% у дiвчат та 76,36% у хлопав). Виявлено, що частота аномалш прикусу у д^ей у цiй вiковiй категорп знижуеться при рiзних значеннях 1МТ (рис. 4). Отже, у дiвчат з |Мт, що вiдповiдае вко-
вш нормi, аномалп прикусу знизились до 17,64%, а у хлопав спостер^аеться зростання до 21,62%. Найчаспше аномалп прикусу як i у 7-рiчних дiтей виявленi при значены 1МТ вищим за вкову норму, як серед дiвчат, так i серед хлоп-цiв, у порiвняннi з показниками 1МТ нижчим за вкову норму.
Рис. 4. Ча^ота аномалй npuKycy y 12 рiчниx д'вчат та xлопцiв з yраxyванням ндеKcy маcu тла (y %).
Puc. 5. Ча^ота аномалй npuKycy y 15 рiчнux д 'вчат та xлопцiв з yраxyванням нде^ маcu тла (y %).
Коефщент кореляци: г = 0,29; р < 0,05
>
и s
О.
с
0
1 <
В|дсутн|
'''
................ - - ' ' - J ~
^ X '
^Xk.95% дов1рчий ¡нтервал
14
16
18
20 IMT
22
24
Puc. 6. ßзаeмозв'язок пом'ж 1МТ та аномал'тми npuKycy y 15-piчнux д'вчат.
У 12^чних хлопав i дiвчат коефiцieнт коре-ляцп помiж 1МТ та наявнiстю аномалiй прикусу слабкий, прямий та недостовiрний (p>0,05). У дн вчат BiH становить r = 0,01, а у хлопав r = 0,12.
При аналiзi 1МТ серед 15-рiчних дiтей вияв-лено, що кiлькiсть дiтей з 1МТ, що вiдповiдаe вн ковш нормi, значно бiльша (80,28%) у порiвняннi з дiтьми 7-рiчного та 12^чного вiку (60,01% та 71,02%). Значно зменшилась кiлькiсть дiтей як серед дiвчат (2,80%), так i серед хлопцiв (2,33%) з 1МТ вище за вiкову норму.
Доведено, що у д^ей з 1МТ, що вiдповiдаe вн ковiй норм^ аномали прикусу виявлено дещо ча-стiше у дiвчат (22,37%) та хлопав (23,25%) у по-рiвнянi з дiтьми 7-рiчного та 12^чного вiку (рис. 5). Тобто з вком частота аномалiй прикусу збн льшуеться. Найвища частота аномалiй прикусу виявлена як у дiвчат (32,86%), так i у хлопцiв (35,65%) з 1МТ вище за вiкову норму, у порiвнянi з д^ьми з 1МТ нижче за вкову норму (28,53% i 26,35% вщповщно).
У цей вiковий перiод частоту аномалш прикусу частiше дiагностовано серед дiвчат у порiв-нянн з хлопцями.
Встановлено, що у 15^чних дiвчат iснуe прямий слабкий достовiрний (p<0,05) кореляцш-ний зв'язок помiж 1МТ та наявнiстю аномалш прикусу (r = 0,29), про що вщображено на рис. 6. Це означае, що iз збтьшенням 1МТ у 15-рiчних дiвчат зростае поширенють аномалiй прикусу. Натомiсть у 15^чних хлопцiв коефiцiент коре-ляцп помiж 1МТ та наявнiстю аномалш прикусу слабкий, прямий та недостовiрний (r = 0,12, p>0,05).
Висновки та перспективи подальших дослiджень
Отже, отриманi результати свiдчать про вза-емозв'язок помiж аномалiями прикусу та фiзич-ним розвитком дiтей, оцiненим за 1МТ. Аномали прикусу значно частше зустрiчаються у дiтей з вщхиленням у ФР за 1МТ, у порiвняннi з дiтьми з 1МТ, що вiдповiдае вiковiй нормi. Окрiм того, аномали прикусу частiше дiагностовано у дiтей з 1МТ вище за вкову норму, у порiвняннi з дiтьми, у яких |МТ нижче за вiкову норму.
Лiтература
1. Безвушко Е.В. Взаемозв'язок мiж фiзичним розвитком i зубо-щелепними аномалiями у дiтей, якi проживають на забрудненiй територп / Е.В. Безвушко, Н.Л. Чухрай, А.-Х. Джасер // Вюник стоматологи. - 2013. - № 3. - С. 71 - 76.
2. Берзшь В.1. Особливост формування стану здоров'я та психо-фiзiологiчного розвитку дтей в умовах техногенного наванта-ження / В.1. Берзiнь, В.П. Стельмахiвська, Ю.В. Мартиненко // Здоров'я сусшльства. - 2013. - № 1. - С. 66-71.
3. Величко В.1. Фiзичний розвиток дiтей шктьного вiку Пiвдня Укра'ни / В.1. Величко, 1.Л. Бабiй // К^шчна педiатрiя. - 2011. -№ 3. - С. 62-65.
4. Дудша О.О. Ситуацшний аналiз стану здоров'я дитячого насе-лення / О.О. Дудша, А.В. Терещенко // Вюник со^ально''' гiгiени та оргашзацп охорони здоров'я Укра'ни. - 2014. - № 2 (60). - С. 49-57.
5. Квашина Л.В. Оценка физического развития ребенка / Л.В. Квашина // Мистецтво лкування. - 2006. - № 12. - С. 74-76.
6. Моюеенко Р.О. Особливост динамки здоров'я учшв початково'' та основно''' школи / Р.О. Моiсеенко, Г.М. Даниленко, Л.1. Поно-марьова // Современная педиатрия. - 2013. - №1. - С. 13-16.
7. Няньковський С.Л. Стан здоров'я школярiв в УкраТш / С.Л. Ня-ньковський, М.С. Яцула, М.1. Чикайло, 1.В. Пасечнюк // Здоровье ребенка. - 2012. - №5(40). - С. 109-114.
8. ПаЫчнюк 1.П. Порiвняльний аналiз фiзичного розвитку учшв 1 -11 кпаЫв Львова i районiв Львiвсько''' област на пiдставi дослн дження шдексу маси тiла / 1.П. ПаЫчнюк, С.Л. Няньковський // Медицина транспорту Укра'ни. - 2014. - № 3. - С. 9-15.
9. Friedman L.S. Social-environmental factors associated with elevated body mass index in a Ukrainian cohort of children / L.S. Friedman, E.M. Lukyanova, A. Serdiuk [et al.] // Int. J. Pediatr. Obes. - 2009. - Vol. 4 (2). - P. 8
Реферат
ВЗАИМОСВЯЗЬ АНОМАЛИЙ ПРИКУСА И ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ. Смоляр Н.И., Миськив А.Л., Гутор Т.Г.
Ключевые слова: зубочелюстные аномалии, физическое развитие, индекс массы тела.
Важным показателем здоровья ребенка является его физическое развитие. Состояние физического развития ребенка определенного возраста является основой для прогнозирования возникновения патологии, которая будет влиять на качество жизни в течение последующих лет. Поэтому целью нашего исследования было определить основные антропометрические показатели длину и массу тела, и их взаимосвязь с зубочелюстными аномалиями. Нами проведено эпидемиологическое обследование 981 ребенка возрастом 7, 12 и 15 лет. Анализ результатов обследования детей показал, что распространенность зубочелюстных аномалий в среднем составляет 74,2 ± 1,46%. Установлено, что в структуре ЗЩА чаще всего встречаются аномалии отдельных зубов - 31,41 ± 1,55%. Аномалии зубных рядов диагностированы у 29,51 ± 1,52% и 14,93 ± 1,19% приходится на аномалии прикуса. Аномалии прикуса значительно чаще встречаются у детей с отклонением в ФР по ИМТ, по сравнению с детьми с ИМТ, что соответствует возрастной норме. Кроме того, аномалии прикуса чаще диагностированы у детей с ИМТ выше возрастной нормы, по сравнению с детьми, у которых ИМТ ниже возрастной нормы.
Summary
CORRELATION BETWEEN BITE ANOMALIES AND PHYSICAL DEVELOPMENT OF CHILDREN
Smolyar N.I., Miskiv A.L., Gutor T.G.
Key words: bite anomalies, BMI, physical development.
The physical development of children and adolescents reflects the pattern of growth and development, maturation of an organism and its morphological and functional state in each age period. State of the physical development of child of a certain age is a basis for predicting the pathology, which will affect the quality of life in the later life. The development of some organs influences on the development of others that in turn determines the development of the body as a whole. Nowadays scientists pay the particular attention to such
social and health problems as increased frequency of body weight deficiency, stunting, obesity, abnormal physiometric and functional parameters of school age children, and their dependence on the environmental factors. The results we obtained indicate there is a correlation between bite abnormalities and BMI. The bite anomalies are much more commonly detected in children with BMI deficiency, compared with children whose values of BMI correspond to normal age values. In addition, the bite anomalies are more often diagnosed in children with BMI above the age norm, compared with children with BMI below the age norm.
УДК [616.716+617.52]-001-053.4:613.86
Ткаченко П.1, Блоконь С.О., Лохматова Н.М., Попело Ю.В.
ВПЛИВ ТРАВМАТИЧНОГО ПОШКОДЖЕННЯ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ У Д1ТЕЙ НА ЯК1СН1 ВЛАСТИВОСТ1 РОТОВО1 Р1ДИНИ.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Укра'шська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава.
В робот! представлен/ результати обстеження 22 д1тей з травматичним пошкодженням м'яких тканин щелепно-лицево'У длянки / 21 ¡з переломами р1зних юсток лицевого скелету. Результатами досл'дження доведено змну показник'т центральноУ гемодинамки, зниження швидкост/ сал'тацИ, пдвищення вм'юту загального блка, салових кислот, в'язкост¡, активност/ а-амлази та р1вня молекул середньо'У маси. Даний факт можна пояснити результатом поеднаного впливу стресу / само'У травми, що потребуе подальшо'У корекцУУ. Ключов1 слова: д1ти, стрес, травматичне пошкодження, щелепно-
Вступ
Найхарактершша риса дитини - лабшьшсть ïï емоцiй, вона дуже жваво вщгукуеться на негати-BHi та позитивнi змiни свого оточення. Ц пере-живання здебiльшого мають позитивний характер i мають дуже велике значення у пристосу-ванн дитини до мiнливого життя. Проте, за пев-них умов, почуття можуть вiдiгравати i негативну роль, призводити до невротичних або соматич-них розладiв. Це вiдбуваeться тод^ коли сила емоцiï сягае такого рiвня, що стае причиною стресу [5].
На стадп дистресу спочатку транзиторно, а по™ i стшко уражуються механiзми саморегу-ляцiï рiзних функцiональних систем, що призво-дить до порушення бiоритмiв, змiн рiвня гормо-нiв, ритму дихання, серцебиття. Не викликае сумнiвiв той факт, що не об'ективна сутжсть ситуаций а и суб'ективна оцшка вiдiграе важливу роль у виникненн стресу, який найчастiше про-вокуеться етико-деонтолопчними помилками медичного персоналу, страхом болю, неприем-ними вiдчуттями, тривалим очкуванням прийому лiкарем [6,9].
Реак^я хворого на майбутне оперативне втручання значною мiрою залежить вiд типу його нервово' системи, iндивiдуального психоемоцш-ного стану. Численнi експериментальнi досль дження i клiнiчнi спостереження свщчать про те, що в одних i тих самих стресорних ситуа^ях ш-дивiдуум проявляе рiзну стшкють [7,8].
Вивчення стiйкостi до емоцшного стресу до-зволяе визначити, як природнi фiзiологiчнi фак-тори забезпечують резистентнiсть органiзму, а також накреслити фактори розробки профшак-тичних заходiв щодо пiдвищення стiйкостi до емоцшних напружень. Чим ранiше втрутитися у динамку патогенезу психосоматичних розладiв, тим ефектившшими будуть антистресорнi захо-
лицева дiлянка, ротова рiдина.
ди [1,6,15].
Страх досить часто мае мюце пюля травма-тичних пошкоджень, але вiзуально не всi змiни проявляються однаковою мiрою. В повсякденнiй кшычнш практицi не звертають належно' уваги на психоемоцшний стан пацiентiв, що нерщко призводить до непередбачених наслщмв. Основна увага при цьому звертаеться на вибiр оптимального варiанту усунення болю, технiки i методу оперативного втручання. Разом з тим аспе-кти стосовно розвитку психолопчних реакцш ви-свiтлюються дуже рщко i, як правило, без про-ведення належних бiохiмiчних дослiджень, в тому чи^ i ротово' рiдини, якi об'ективно пщтвер-джують 'х наявнiсть [3,4,12,13,14].
Суб'ективнi методи визначення ступеня пси-хоемоцiйного напруження па^етчв передбача-ють застосування спе^альних запитальникiв. 1'х-нi переваги полягають у самооцшц обстежува-них свого ставлення до лкування, а використан-ня 'х дозволяе оцiнити рiвень тривожностi па^е-нтiв як рису особистостк Найбiльш доцiльним е застосування в даному випадку кольорового тесту Люшера, який мютить елементи гри, що е одним з важливих момен^в визначення психо-емоцшного стану дитини [9].
Мета дослщження
Вивчити залежнiсть змiн бiохiмiчних показни-кiв ротово' рiдини у д^ей вiд поеднаного впливу стресу i травматичного пошкодження тканин щелепно-лицево' дтянки.
Матерiали та методи дослiдження
Проведена кл^чна робота базуеться на об-стеженнi 48 дiтей з травматичним пошкодженням м'яких тканин без проникнення в порожнину рота (26 - 54,2%) i кюток лицевого скелету без пошкодження цшюносп слизових оболонок (22 -45,8%) при розташуванн 'х в рiзних анатомiчних
