CC BY
23
СTОMATОЛОГIЯ ДИТЯЧОГО BIKy
УДК616.314 - 002:616.7]:616 - 071.3 - 053.4 H.I. Бoднapyк, E.B. Бeзвyшкo
B3A€M03B^30K M^ ФIЗИЧHИM РОЗBИTKОM ДITEЙ I3 ПATОЯОГIeЮ ОПОРНО-РУХОВОГО AnAPATy I KAРIeG0M ЗУБIB
Львiвський нацюнальний медичний унiвeрситeт iMeHi Данила Галицького
Bcryn
Важливим i об'ективним кpитеpieм здоpов'я дитини e cтан ïï фiзичного pозвиткy (ФP), який залежить вщ вза-емод^' генетичниx фактсрв i фактоpiв навколишнього cеpедовища та e до^ть чутливим показником, який легко змiнюeтьcя пiд дieю piзноманiтниx неcпpиятливиx чинникiв [1]. Так, на зpicт дитини впливають xаpчyвання, iнтенcивнicть pоботи м'язовоï cиcтеми, наявнють стати-чниx навантажень, cон, xpонiчнi xвоpоби. Oтже, за недо-статноал бiлкового компонента, кальцiю, вiтамiнy D та iншиx важливиx нyтpieнтiв cпоcтеpiгаeтьcя значне змен-шення довжини i ма^ тiла, щiльноcтi кicтки [2-7]. Тpива-ле пеpебyвання дiтей дошктьного вiкy в cтатичномy положены, займаючиcь cенcоpною й iнфоpмацiйно-тзнавальною pоботою в дошкiльниx закладаx, а також удома за комп'ютеpом/планшетом i пеpед телевiзоpом негативно позначаeтьcя на стан xpебта i пpизводить до його вифивлення [8; 9]. Згщно з даними Miнicтеpcтва оxоpони здоpов'я xвоpоби опоpно-pyxового апаpатy (OPA) y дп"ей вiком 0-6 pокiв вxодять y деcяткy найпо-шиpенiшиx xвоpоб. Також ycтановлено, що за чаc на-вчання в школi вщоэток дiтей iз заxвоpюваннями кютко-во-м'язово1 cиcтеми i cполyчноï тканини зpоcтаe. Так, якщо y вiцi 7-14 pокiв патологiя OPA в crpyicrypi пошиpе-ноcтi xвоpоб займаe п'яте мюце, то в пiдлiтковомy вiцi yже тpетe [10]. Надзвичайно важливим e дiагноcтyвання xвоpоб OPA на доклУчнм cтадiï, щоб запобiгти pозвиткy xвоpоби та ïï ycкладненням, або коли ще можливi звоpо-тн пpоцеcи в pозвиткy xвоpоби. За неcвоeчаcного вияв-лення або невщповщного лiкyвання початковi cтадiï за-xвоpювання i фyнкцiональнi pозлади OPA швидко пеpе-xодять y фiкcованi фоpми. Тим cамим cпpичиняють веpтебpогеннi заxвоpювання, якi МОЖУТЬ пpовокyвати cиcтемнi змЫи в оpганiзмi та негативно вплинути на pоз-виток i якють життя дитини в майбyтньомy [11]. Систем-нicть ypаження зyмовлена значним пошиpенням отолу-чноï тканини в оpганiзмi. Наявнicть cполyчноï тканини в ycix оpганаx iа cиcтемаx, ^льн^ть ïï поxодження, ïï полiфyнкцiональнicть пеpедбачають можливicть ви-никнення диcплаcтичниx змЫ y 6удь-якому оpганi та ^o^i [12], тим cамим cпонyкаючи до подальшого поглибленого обcтеження дитини i вивчення впливу патологи OPA на виникнення rapiecy зyбiв у дтей.
Мета дослiдження - вивчити й оцЫити взаe-мозв'язок мiж rapiec^ зyбiв i фiзичним pозвитком дь тей дошкiльного вiкy з патоло^ю OPA.
Maтepiaл i мeтoди дocлiджeння
Для доcягнення поcтавленоï мети було обcтежено 357 дiтей вiком 3-6 pокiв, iз ниx 183 xлопчики i 174 дь вчинки. Oбcтеженi дiти вiдвiдyвали дитячi cадки м. Львова, на базi якиx e cпецiалiзованi гpyпи для дiтей iз поpyшеннями опоpно-pyxового апаpатy (OPA). До^ лiдження пpоводили з дозволу батьюв i кеpiвництва дитячиx дошкiльниx закладiв. Хаpактеp поpyшень OPA вивчали викоpиcтовyючи витяги з пpотоколiв дiа-гноcтичниx заciдань Львiвcькоï мicькоï пcиxолого-медико-педагопчно1 конcyльтацiï. Стан твеpдиx тканин зyбiв у дiтей оцiнювали за ^тен^вшсю каpiecy (кп). Oцiнкy фiзичного pозвиткy (ФP) дiтей пpоводили за оотовними антpопометpичними показниками -зpicт тiла, маcа тiла. Також оцЫювали iндекc маcи ть ла (МТ). Зpicт вимipювали в положеннi дитини стоячи за допомогою веpтикального pоcтомipа (м). Mаcy тiла визначали шляxом зважування на медичниx теpезаx (кг). Ыдега маcи тiла (|MТ) обчи^ювали за фоpмy-лою: IMТ= маcа тiла (кг)/довжина тiла (в метpаx2). o6-cтеження дiтей пpоводили вpанцi до cнiданкy без веp-xнього одягу i взуття. Pезyльтати до^щження були опpацьованi cтатиcтично.
Peзyльтaти дocлiджeння Ta oбгoвopeння
Pезyльтати доcлiджень ФP та iнтенcивноcтi rapie-cy д^ей iз патологieю OPA наведенi на pиc. 1. Згiдно з pезyльтатами доcлiджень ycтановлено, що з вком у дiтей cпоcтеpiгаeтьcя поcтyпове збтьшення маcи тiла вiд 14,04±0,41 кг до 19,39±0,27 кг (p<0,05), що в cеpе-дньому cкладаe 17,60±0,13 кг, та зpоcтy - вщ 0,98±0,01 м до 1,15±0,004 м (p<0,05), (у cеpедньомy 1,10±0,003 м).
За нашими pозpаxyнками виявлено, що мам дитини найбiльше зpоcтаe в пеpiод iз 5 до 6 pокiв, у œ-pедньомy, на 2,34 кг, а найменше - з 4 до 5 pокiв - у cеpедньомy, на 1,59 кг. Загалом вага д^ей збтьши-лаcя, в cеpедньомy, на 5,35 кг. Водноча^ довжина тта дитини збiльшyeтьcя однаково, в cеpедньомy на 5-6 cм в pi! та cyмаpно з 3 до 6 pокiв збiльшилаcя, в cеpедньомy, на 0,17 м. Aналiз МТ виявив xвилепо-дiбний xаpактеp показниюв пpи найменшому значен-нi в 5 pокiв (14,50 ±0,11) i найвищому (14,89 ±0,16) у 6 pокiв.
19,39
Маса Tina Зрют 1МТ 1нтенсивнють
3 роки 4 роки 5 poKÍB 6 pokíb кaрieсу
Рис. 1. Показники маси тта (в кг), зросту (в м Í3 патолог1ею ОРА
Дослщження кореляцмних залежностей м1ж ¡нтен-сивн1стю кар1есу (кп) та антропометричними показни-ками д1тей Í3 патолопею ОРА показало наявн1сть зво-ротних слабких статистично значущих (р<0,05) кореляцшних зв'язк1в м1ж 1нтенсивн1стю кар1есу i ма-сою тina дiтей (r=-0,13), а також iндексoм маси тта (r=-0,15) (табл.1).
Таблиця 1
Кореляця м1ж показниками кп, маси тла, зросту та 1МТ у dimeü р1зних в1кових груп (коеф1ц1ент кореляцТ Прсона)
Маса тта (кг) Зpiст (м) 1МТ
3 роки
кп -0,86 (р<0,01) -0,32 (p>0,05) -0,51 (p>0,05)
маса тта (кг) Х 0,57 (p>0,05) 0,37 (p>0,05)
зрют (м) 0,57 (p>0,05) Х -0,55 (p>0,05)
4 роки
кп -0,14 (p>0,05) -0,27 (p>0,05) -0,06 (p>0,05)
маса тта (кг) Х 0,26 (p>0,05) 0,75 (р<0,001)
зрЮт (м) 0,26 (p>0,05) Х -0,44 (р<0,01)
5 роюв
кп -0,16 (р<0,05) 0,09 (p>0,05) -0,24 (р<0,01)
маса тта (кг) Х 0,38 (р<0,001) 0,72 (р<0,001)
зрЮт (м) 0,38 (р<0,001) Х -0,35 (р<0,001)
6 роюв
кп -0,09 (p>0,05) 0,09 (p>0,05) -0,09 (p>0,06)
маса тта (кг) Х 0,68 (р<0,001) 0,84 (р<0,001)
зрЮт (м) 0,68 (р<0,001) Х 0,19 (p>0,05)
Разом
кп -0,13 (p<0,05) 0,23 (р<0,001) -0,15 (р<0,01)
маса тта (кг) Х 0,63 (р<0,001) 0,61 (р<0,001)
зрЮт (м) 0,63 (р<0,001) Х -0,23 (р<0,001)
Мiж штенсивнютю кapiесу i зростом дтей був ви-
CepedHi показники маси тла, зросту, 1МТ та кп у dimeü 3-6
ñ), 1МТ та iнmeнсивносmi каресу зубв у dimeй у вковому аспeкmi
явлений прямий слабкий кореляцшний зв'язок (r=+0,23, р<0,001). Тобто в дп"ей iз високим зростом штенсивнють кapiесу вища, нiж у нижчих дп"ей. Показники маси тта дп"ей позитивно корелювали з Тхым ростом (r=+0,63, р<0,001).
Анaniз кореляцмних зв'язкiв мiж iнтенсивнiстю ка-piесу i масою тina дiтей окремих вкових груп виявив звopoтнi зв'язки мiж ними, однак статистично значу-щими вони були тinьки в дп"ей трьох (r=-0,86, р<0,01) i п'яти (r=-0,16, р<0,05) poкiв. Кореляцшы зв'язки мiж iнтенсивнiстю кapiесу i зростом д^ей окремих вiкoвих груп були статистично незначущими. 1ндекс маси тта негативно корелював з штенсивнютю кapiесу дiтей окремих вiкoвих груп, однак значущим цей кoефiцiент кореляцп був лише в п'ятиpiчних дтей (r=-0,24, р<0,01).
У всiх вкових групах дiтей маса тina позитивно ко-релювала з Тхнiм зростом, однак ттьки в дiтей п'яти i шести роюв oбчисnенi кoефiцiенти кореляцп' були значущими (r=+0,38 i r=+0,68 вiдпoвiднo, р<0,001).
Оцiнкa вищезазначених антропометричних показ-ниш залежно вщ стaтi виявила aнanoгiчну з поперед-нiми дoсniдженнями тенденцiю до зростання з вком. Результати дoсniдження подано в табл. 2. Отже, ви-явлено, що вага дiвчaт е дещо меншою пopiвнянo з вагою хлопав i вiд 3 до 6 роюв зростае з 13,77±0,48 кг до 18,90±0,24 кг (р<0,05) при сеpеднiх значеннях 17,43±0,16 кг, тoдi як у хnoпцiв - вщ 14,32±0,69 кг до 19,93±0,50 кг (р<0,05) при сеpеднiх значеннях 17,76±0,20 кг. Нaйбinьше зростання ваги в дiвчaт вщ-булося в перюд з 3 до 4 роюв, у середньому, на 2,43 кг, тoдi як у хлопав лише на 1,49 кг. Однак у хлопав збinьшення маси тта було вищим у вiцi 4-5 i 5-6 рогав (у середньому на 2,0 кг i 2,13 кг вщповщно), тoдi як у дiвчaт - лише на 1,1 кг i 1,6 кг вщповщно. Вага тта хлопав сумарно збтьшилася на 5,61 кг, а вага дiвчaт - на 5,13 кг. Мiж вком обстежених дiтей та Тхшми се-pеднiми показниками маси тта були встановлен пpямi статистично знaчущi кopеnяцiйнi зв'язки серед-ньоТ сили (r=+0,50 у хnoпцiв, r=+0,51 у дiвчaт; р<0,05).
Таблиця2
окв при патологи опорно-рухового апарату залежно eid сmаmi
Bík (у роках) Маса тina, (кг) Зpiст, (м) 1МТ lнтенсивнiсть, (кп)
хлоп^ дiвчaтa хлоп^ дiвчaтa хnoпцi дiвчaтa хnoпцi дiвчaтa
3 14,32±0,69 13,77±0,48 0,97±0,02 0,99±0,02 15,22±0,16 14,19±0,54 4,14±0,61 4,18±0,73
4 15,81±0,25 16,20±0,22 1,03±0,01 1,04±0,01 14,91±0,23 14,86±0,22 5,97±0,46 5,59±0,53
5 17,80±0,20 17,30±0,21 1,10±0,004 1,10±0,01 14,61±0,17 14,38±0,15 6,76±0,29 6,46±0,30
6 19,93±0,50 18,90±0,24 1,15±0,006 1,15±0,01 14,96±0,29 14,36±0,11 8,29±0,53 7,61±0,42
коеф. корел з вком, r (p) +0,50 р<0,05 +0,51 р<0,05 +0,72 р<0,05 +0,65 р<0,05 -0,07 р>0,05 -0,12 р>0,05 +0,28 р<0,001 +0,33 р<0,001
Примimка: dосmовiрнiсmь рiзницi м'жпоказниками вd 3 до 6 рок в: р<0,05; р<0,001; р>0,05.
38
Анал1з показник1в зросту виявив, що д1вчата в 3-4 роки були вищими пор1вняно з хлопцями, проте у в1ц1 5-6 рош, за середн1ми показниками, мали однаковий Í3 хлопцями зр1ст. Так, у середньому, д1вчата зроста-ли з 0,99±0,02 м у 3 роки до 1,15±0,01 м у 6 рош, а хлопц1 - з 0,97±0,02 м до 1,15±0,006 м в1дпов1дно (р<0,05). Сумарно хлопц1 виросли з 3 до 6 роюв, у середньому, на 0,18 м, а д1вчата - на 0,1б м. М1ж в1ком обстежених д1тей та Тхн1ми середшми показниками зросту були встановлен1 прям1 статистично значущ1 кореляц1йн1 зв'язки (r=+0,72 у хлопц1в, r=+0,65 у д1вчат; р<0,05).
Результати анал1зу показник1в 1МТ у в1ковому аспект! залежно вщ стат1 у хлопц1в пор1вняно з д1вчата-ми. Крива показниюв |Мт у хлопц1в мае виразнший характер 1з найвищим значенням у трир1чних д1тей (15,22±0,16) та найнижчим у п'ятир1чних (14,61±0,17). У д1вчат крива показник1в 1МТ мае плавнший хвиле-под1бний характер при найнижчому значены в 3 роки (14,19±0,54) та найвищому в 4 роки (14,86±0,22). М1ж в1ком обстежених д1тей та Тхн1ми середн1ми показниками шдексу маси т1ла статистично значущих кореляцшних зв'язк1в виявлено не було.
Вивчення кореляцшних зв'язк1в м1ж штенсивнютю кар1есу та антропометричними показниками в хлопц1в ус1х в1кових груп показало наявнють зворотних слаб-ких статистично значущих кореляцшних зв'язк1в м1ж величинами кп i масою т1ла (r=-0,15), а також 1ндексом маси тта (r=0,19, р<0,05) (табл.3). Мiж штенсивнютю карiесу i зростом установлено позитивний кореляцш-ний зв'язок слабкоТ сили (r=+0,23, р<0,01).
Таблиця3
Кореляц/я мiж показниками кп, маси тла, зросту та 1МТ у хлопав 3-6 роюв iз патологieю ОРА (коефiцieнт кореляцц' niрсона i його значуш/сть)
Маса тта (кг) Зрiст (м) 1МТ
3 роки
кп -0,87 (р>0,05) -0,91 (p>0,05) -0,51 (p>0,05)
маса тта (кг) Х 0,98 (р<0,05) 0,82 (p>0,05)
зрют (м) 0,98 (р<0,05) Х 0,70 (p>0,05)
4 роки
кп -0,10 (p>0,05) -0,27 (p>0,05) -0,09 (p>0,05)
маса тта (кг) Х 0,24 (p>0,05) 0,77 (р<0,001)
зрют (м) 0,24 (p>0,05) Х -0,43 (р<0,05)
5 роив
кп -0,34 (р<0,05) 0,08 (p>0,05) -0,39 (р<0,05)
маса тта (кг) Х 0,29 (р<0,01) 0,76 (р<0,01)
зрют (м) 0,29 (р<0,01) Х -0,39 (р<0,05)
6 роив
кп -0,16 (p>0,05) 0,12 (p>0,05) -0,15 (p>0,05)
маса тта (кг) Х 0,68 (р<0,001) 0,91 (р<0,001)
зрют (м) 0,68 (р<0,001) Х 0,31 (p>0,05)
Разом
кп -0,15 (p<0,05) 0,23 (р<0,01) -0,19 (р<0,05)
маса тта (кг) Х 0,64 (р<0,001) 0,65 (р<0,001)
зрют (м) 0,64 (р<0,001) Х -0,18 (р<0,05)
Бтьшють кореляцшних зв'язюв мiж величинами кп у хлопав рiзних вкових груп та Тхшми антропометричними показниками були незначущими. Однак у п'ятирiчних хлопав мiж iнтенсивнiстю карiесу i масою тта, а також 1МТ були зареестрован значущi зворотнi кореляцiйнi зв'язки середньоТ сили (r=-0,34 i r=-0,39 вщповщно, р<0,05). Обчисленi кореляцiйнi зв'язки мiж iнтенсивнiстю карiесу в хлопцiв та Тхшм зростом у всiх окремих вкових групах були незначущими.
Привертае увагу те, що в перюд збтьшення зросту хлопцiв збтьшуеться Тхня маса тiла. У вах вiкових групах хлопцiв, за винятком хлопав 4-х рокiв, коефiцiент кореляцп мiж масою тiла i зростом був по-зитивним i значущим та для вах обстежених хлопав становив r=+0,64, (р<0,001).
Аналiз кореляцшних зв'язгав мiж iнтенсивнiстю ка-рiесу та антропометричними показниками в дiвчат iз патологiею ОРА виявив значущi зворотнi слабкi коре-ляцiйнi зв'язки мiж величиною кп i масою тта, а також кп та 1МТ (r=-0,17 i r=-0,16 вщповщно, p<0,05), (табл. 4). При збтьшенш зросту дiвчат значуще зростали i показники штенсивносл карiесу (r=+0,24, р<0,01). Сила кореляцiйного зв'язку мiж кп i зростом дiвчат була слабкою.
Таблиця4
Кореляц/я м/ж показниками кп, маси тша, зросту та 1МТ у д/вчат 3-6 роюв iз патолог/ею ОРА (коеф/ц/ент кореляцц' Шрсона i його значуш/сть)
Маса тта (кг) Зрiст (м) 1МТ
3 роки
кп -0,92 (p<0,05) -0,03 (p>0,05) -0,60 (p>0,05)
маса тiла (кг) Х 0,30 (p>0,05) 0,39 (p>0,05)
зрют (м) 0,30 (p>0,05) Х -0,76 (p>0,05)
4 роки
кп -0,24 (p>0,05) -0,19 (p>0,05) -0,09 (p>0,05)
маса тта (кг) Х 0,27 (p>0,05) 0,73 (р<0,01)
зрют (м) 0,27 (p>0,05) Х -0,46 (p>0,05)
5 рокiв
кп 0,01 (p>0,05) 0,07 (p>0,05) -0,06 (p>0,05)
маса тта (кг) Х 0,45 (р<0,001) 0,66 (р<0,001)
зрют (м) 0,45 (р<0,001) Х -0,36 (р<0,01)
6 рокiв
кп -0,08 (p>0,05) 0,07 (p>0,05) -0,23 (p>0,05)
маса тта (кг) Х 0,81 (р<0,001) 0,49 (р<0,01)
зрют (м) 0,81 (р<0,001) Х -0,12 (p>0,05)
Разом
кп -0,17 (p<0,05) 0,24 (р<0,01) -0,16 (p<0,05)
маса тта (кг) Х 0,65 (р<0,001) 0,52 (р<0,001)
зрют (м) 0,65 (р<0,001) Х -0,31 (р<0,001)
Мiж масою тта i зростом дiвчат був виявлений прямий позитивний кореляцшний зв'язок середньоТ сили (r=+0,64, при р<0,001).
Аналiз кореляцшних залежностей мiж показниками
дiвчaт окремих в^ових груп показав нaявнiсть значу-щих негативних кореляцмних зв'язкiв середньоТ сили мiж iнтенсивнiстю кapiесу i масою тта, а також 1МТ ттьки серед п'ятиpiчних дiвчaт (r=-0,34 i r=-0,39 вiдпoвiднo, р<0,05).
Мiж масою тта дiвчaт окремих вiкoвих груп та Тх-нiм зростом були зapеестpoвaнi пpямi кopеnяцiйнi зв'язки piзнoТ сили, якi були значущими у вах вiкoвих групах, за винятком групи чoтиpиpiчних дiвчaт.
Висновки
Установлено, що вага дитини з 3 до 6 роюв зага-лом збinьшиnaся на 5,35 кг. Найбтьше зростання ваги тina зареестровано в перюд з 5 до 6 роюв, у серед-ньому, на 2,34 кг, а найменше - з 4 до 5 рогав - у се-редньому, на 1,59 кг. Довжина тта дитини збтьшу-еться однаково, в середньому на 5-6 см за piK та су-марно з 3до 6 poкiв збinьшиnaся, в середньому, на 0,17 м.
Виявлено, що вага дiвчaт е дещо меншою пopiв-няно з вагою хлопав i вiд 3 до 6 рогав зростае з 13,77±0,48 кг до 18,90±0,24 кг (р<0,05) при середых значеннях 17,43±0,16 кг, тод^ як у хnoпцiв - вщ 14,32±0,69 кг до 19,93±0,50 кг (р<0,05) при сеpеднiх значеннях 17,76±0,20 кг. Сумарно вага тina хлопав збinьшиnaся на 5,61 кг, а вага дiвчaт - на 5,13 кг.
Дослщження кopеnяцiйних залежностей мiж ¡нтен-сивнiстю кapiесу (кп) та антропометричними показни-ками ФР д^ей iз пaтonoгiею ОРА показало наявнють зворотних слабких статистично значущих (р<0,05) ко-pеnяцiйних зв'язкiв мiж ¡нтенсивнютю кapiесу i масою тina дтей (r=-0,13), а також iндексoм маси тта (r=-
0.15). Мiж ¡нтенсивнютю кapiесу та зростом дiтей ви-явлений прямий слабкий кopеnяцiйний зв'язок (r=+0,23, р<0,001). Отже, дiти з високим зростом, малою масою тта i низьким 1МТ мають вищий ризик ви-никнення кapiесу зубiв. Показники маси тina дп"ей iз пaтonoгiею ОРА позитивно корелювали з Тхнiм ростом (r=+0,63, р<0,001). Анanoгiчнi результати виявлено при aнaлiзi кopеnяцiйних залежностей мiж антропометричними показниками ФР та ¡нтенсивнютю кapiесу окремо в дiвчaт i хлопав iз пaтonoгiею ОРА.
Лiтература
1. Пропедевтична педiaтpiя: пiдpучник для студ. вищ. мед.навч. зaкnaдiв / В.Г. Майданник, В.Г. Бурлай, О.Г. Гнатейко [та ¡н.]; за ред. проф. В.Г. Майданника. - Вш-ниця: Нова Книга, 2012. - 880 с.
10.
11.
12.
Коленко 1.О. ФЬичнй розвиток та структурно-функцюнальний стан кiсткoвoí тканини у дтей препу-бертатного та пубертатного вку, якi проживають в реп-онах з пщвищеним вмiстoм фтору у питнш вoдi: авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.10 "Пед^трт"/ 1.О. Коленко. - К.,2008. - 20 с.
Поворознюк В.В. Стан фактичного харчування, фЬич-ний розвиток та формування пка кютковоТ маси у дтей та пiдniткiв, якi мешкають у великому промисловому центpi / В.В. Поворознюк, Г.М. Даниленко, А.Б. Втен-ський [та ¡н.] // Пед^трт, акушерство та гiнекonoгiя. -2002. - №3. - С. 44-49.
Кожевникова Е.Н. Значение кальция в питании детей / Е.Н.Кожевникова, С.В. Николаева // Вопросы современной педиатрии. - 2010. - Т.9, №5. - С.95-98. Возможности диетической коррекции дефицита микро-нутриентов у детей раннего возраста /[Т.В. Казюкова, Т.Н. Сорвачева, Е.В. Тулупова, Е.А. Пырьева] // Педиатрия. - 2010. - Т.89, №6. - С.77-81. Стан здоров'я школярш в УкраТж / [С. Л. Няньковський, М. С. Яцула, М. 1.Чикайло, I. В. Пасечнюк] // Здоровье ребенка. - 2012. - №5(40). - С.109-114. Смтн 1.С. ОстеодефЩитж стани у практик пед^тра / 1.С. Смiян, С.1. Смтн // Мистецтво niкувaння. - 2005. -№10(26). - С. 105-108.
Система профтактично-оздоровчих заходш з пщготов-ки дiтей старшого дoшкinьнoгo вку до навчання у зага-льноосв^ых навчальних закладах: метод. рекоменда-цп / укл.: Н.С. Полька, 1.О. Калиниченко, С.В. Гозак [та ¡н.]. - К., 2013. - 52 с.
Впровадження програми профтактики i корекцп пору-шень опорно-рухового апарату «Красива постава» в навчальний процес закладш дoшкinьнoí та середньоТ освти: метод. рекомендацп / укл.: Н.С. Полька, С.В. Гозак, О.Т. блЬарова [та ¡н.]. - К.,2012. - 36 с. Щорнна дoпoвiдь про стан здоров'я населення, саыта-рно-епщемнну ситуaцiю та результати дiяnьнoстi сис-теми охорони здоров'я УкраТни. 2015 piK ; за ред. Шаф-ранського В.В. ; МОЗ УкраТни, ДУ «У1СД МОЗ УкраТни».
- К., 2016. - 452 с.
Середа Л. Порушення функцп опорно-рухового апарату в дтей дошктьного вiку як сучасна проблема / Л. Середа, Ю. Лянной // ФЬичне виховання, спорт i культура здоров'я у сучасному сусптьствг зб. наук. праць.
- 2013. - №1(21). - С.306-310.
КалЫненко Ю.А. Взаемозв'язок та взаемовплив стома-тonoгiчнoгo та соматичного здоров'я дтей та пiдniткiв як сучасна медико-со^альна проблема / Ю.А. Калшь ченко, Т.А. ^ротченко // Здоровье ребенка. - 2010. -№3(24). - С. 83-86.
Стаття надшшла 16.06.2017 р.
Резюме
Вивчено i проаналЬовано стан фЬичного розвитку (ФР) дп"ей дoшкinьнoгo вiку з пaтonoгiю опорно-рухового апарату (ОРА) та виявлено взаемозв'язок ¡з карюсом зубiв. Було обстежено 357 дп"ей вiкoм 3-6 роюв (183 хлопчики i 174 двчинки), якi вiдвiдувanи дитячi садки, на бaз¡ яких е спе^алЬоваы групи для дiтей ¡з порушеннями ОРА. Оцшку ФР дiтей проводили за антропометричними показниками - зрют, маса тта та ¡ндекс маси тта (1МТ). Сто-мaтonoгiчний статус оцшювали за iнтенсивнiстю кapiесу (кп). Установлено, що вага д^ей ¡з 3 до 6 poкiв загалом збinьшиnaся на 5,35 кг, а зрют, у середньому, - на 0,17 м. Дослщження кореляцмних залежностей м^ ¡нтенсивнь стю кapiесу (кп) та антропометричними показниками ФР дтей показало наявнють зворотних слабких статистично значущих (р<0,05) кореляцмних зв'язкiв м^ iнтенсивнiстю кapiесу i масою тта дтей (r=-0,13), а також ¡ндексом маси тina (r=-0,15). Мiж ¡нтенсивнютю кapiесу i зростом дiтей був виявлений прямий слабкий кopеnяцiйний зв'язок (r=+0,23, р<0,001). Анanoгiчнi результати виявлено при аналЫ кopеnяцiйних залежностей м^ антропометричними показниками ФР та ¡нтенсивнютю карюсу окремо в дючат i хnoпцiв ¡з пaтonoгiею ОРА.
Ключовi слова: дiти дoшкinьнoгo вку з пaтonoгiею опорно-рухового апарату, фЬичний розвиток, кapiес.
Резюме
Изучено и проанализировано состояние физического развития (ФР) детей дошкольного возраста с патологией опорно-двигательного аппарата (ОДА) и выявлена взаимосвязь с кариесом зубов. Было обследовано 357 детей в возрасте 3-6 лет (183 мальчика и 174 девочки), которые посещали детские сады, на базе которых имеются специализированные группы для детей с нарушениями ОДА. Оценку ФР детей проводили по антропометрическим показателям - рост тела, масса тела и индекс массы тела (ИМТ). Стоматологический статус оценивали по
интенсивности кариеса (кп). Установлено, что вес детей с 3 до 6 лет суммарно увеличился на 5,35 кг, а рост, в среднем, - на 0,17 м. Исследование корреляционных зависимостей между интенсивностью кариеса (кп) и антропометрическими показателями детей показало наличие обратных слабых статистически значимых (р<0,05) корреляционных связей между интенсивностью кариеса и массой тела детей (r=-0,13), а также индексом массы тела (r=-0,15). Между интенсивностью кариеса и ростом детей была обнаружена прямая слабая корреляционная связь (r=+0,23, р<0,001). Аналогичные результаты выявлены при анализе корреляционных зависимостей между антропометрическими показателями ФР и интенсивностью кариеса отдельно у девочек и мальчиков с патологией ОДА.
Ключевые слова: дети дошкольного возраста с патологией опорно-двигательного аппарата, физическое развитие, кариес.
UDK 616.314 - 002:616.7]:616 - 071.3 - 053.4
RELATIONSHIP BETWEEN THE PHYSICAL DEVELOPMENT OF CHILDREN WITH THE PATHOLOGY OF THE MUSCULOSKELETAL SYSTEM AND DENTAL CARIES
N. I. Bodnaruk, E. V. Bezvushko
Danylo Halytsyi Lviv Medical University
Summary
The state of physical development of the preschool children with pathology of the musculoskeletal system was investigated and analyzed and the relationship with caries was discovered. 357 children aged 3-6 years (183 boys and 174 girls) were examined; they attended kindergartens, which are based on specialized groups for children with pathology of the musculoskeletal system. Assessment of physical development of children was carried out by anthropometric indicators - growth of body, weight and body mass index (BMI). Dental status was evaluated by the intensity of caries (df). It was established that the weight of children from 3 to 6 years in general increased by 5,35 kg and height, on average, 0,17 m. The study of the correlation relationships between the intensity of caries (df) and anthropometric indicators of physical development of the children revealed a weak reversible statistically significant (p <0,05) correlation between the intensity of caries and body weight of children (r = -0,13), and body mass index (r = -0,15). Between intensity of caries and growth of children the direct weak correlation was found (r = + 0,23, p <0.001). Similar results were found during the analysis of correlation relationships between anthropometric indicators of physical development and intensity of caries separately in girls and in boys with the pathology of the musculoskeletal system.
Key words: preschool children with the pathology of the musculoskeletal system, physical development, caries.
