CC BY
70
УДК 616.7 - 071.3 - 053.4
Боднарук Н.1., Олексюк О.Б., Лисак Т.Ю.
ОЦ1НКА Ф1ЗИЧНОГО РОЗВИТКУ Д1ТЕЙ ДОШК1ЛЬНОГО В1КУ З ПАТОЛОГ16Ю ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ
Львiвський нацiональний медичний уыверситет ím. Д. Галицького
Дошкльний в/к - це важливий пер/од у розвитку дитини, коли в/дбуваються iHmeHCueHi процеси росту i розвитку орган/зму. Р/вень фiзичного розвитку е одним з важливих показник/в стану здоров'я дитини. Стан фiзичного розвитку залежить в/д взаемоди генетичних фактор/в та фактор/в на-вколишнього середовища i е чутливим показником, який може зм/нюватися п/д д/ею рiзноманiтних чинник/'в. Для вивчення стану фiзичного розвитку д/тей дошк/льного в/ку з патолог/ею опорно-рухового апарату (ОРА) обстежено 357 д/тей 3-6 рок/в (183 хлопчики та 174 д/вчинки). Обстежен/ дти в/дв/дували дитячi дошкiльнi заклади м. Львова, на базi яких е спец1'ал1'зован1' групи для д/тей з порушеннями ОРА. Для о^нки фiзичного розвитку (ФР) д/тей використовували антропометричнi показники (зрст тла, маса тла, 1МТ - iндекс маси тла). Таким чином, проведене досл/дження показало, що маса тла хлопчик/в з патолог/ею ОРА у вс/х в/кових групах (окр!м 4-х р/'чних), в середньому, була дещо вищою н/ж д/вчат. Анал/з маси тла д/тей залежно в/д виду патологи ОРА виявив, що серед д/вчат найвищi показники маси тла (17,96±0,28 кг) були зареестрован/ у д/вчат з плоскостопi-стю, а серед хлопц/в (18,53±0,41 кг) - при порушенн!' постави. Найменше важили д/вчата та хлопцi, як мали поеднанi хвороби опорно-рухового апарату (16,76±0,30 кг; 17,17±0,28 кг в/дпов/дно). Зага-лом, оц!нка зросту д/тей з патолог/ею ОРА св/дчить про р/знi темпи ф/зичного розвитку д/тей одного в/ку. Оц!нка зросту д/тей залежно в/д виду патологи показала, що найнижчими (1,08±0,01 м) е д/вчата та хлопц!' з поеднаними хворобами опорно-рухового апарату. Найвищий зрст (1,11±0,01 м) мали д/вчата з плоскостоп/стю та хлопцi з порушенням постави. Отже, для процесу росту та розвитку дитини притаманнi значнi iндив/дуальнi коливання, якi залежать в/д в/ку та стат!, через, що д/ти одного хронолог/чного в/ку i статi не е однор/дною групою. Тому нер!вном!рний процес розвитку дитини спонукае до подальшого вивчення ус/х фактор/в, що впливають на ф!зичний стан дитини.
Ключов1 слова: д1ти дошктьного в1ку, ф1зичний розвиток, патолопя опорно-рухового апарату.
Дане досл/дження е фрагментом планово'!' НДР «Стоматолог!чна захворювансть д!тей з урахуванням еколого-соц/альних чинниюв ризику та обфунтування диференц/йованих метод/в лкування та профлактики», № держ. реестрацИ' 0110U002147.
Вступ
Здоров'я дитини е найвищою цшнютю cycni-льства. Однак, динамка здоров'я дитячого на-селення нашо'Г кра'ши набула негативно! тенденций Зростае дитяча швалщнють, росте ктькють д^ей з хрошчною патолопею. Натепер близько 50% д^ей до 6-ти рош мають донозолопчш морфофункцюнальш вщхилення. Таку ситуацш дослщники пов'язують з економiчною нестабть-нютю, попршенням еколопчних та со^ально-побутових умов проживання, розповсюдженням шкщливих звичок серед д^ей, нехтуванням ос-новних правил здорового способу життя [1].
Дошктьний вк - це перюд, коли вщбувають-ся найбтьш штенсивы процеси росту i розвитку оргашзму. Згщно з результатами проведених дослщжень на сьогодн лише 2-5 % першоклас-ниш можна вважати здоровими, 53-68 % мають рiзнi функцюнальш вщхилення, 30-42 % - хрош-чн захворювання. Встановлено, що на початку першого класу порушення постави мають 67 % д^ей (з них сколютичну поставу - 8,4 %); плоску стопу - 36 %, зниження зору - 26 %, порушення бшокулярного зору - 8,7 %) [2].
Одним з найважливших та об'ективних пока-зниш, що характеризуе здоров'я дитини, е фiзи-чний розвиток (ФР). В кл^чнш педiатрil термш <^зичний розвиток» означае динамiчний процес росту (збтьшення довжини i маси тта, розвиток
окремих частин тта, тощо) i бюлопчного дозрн вання дитини в рiзнi перюди дитинства. Фiзич-ний розвиток дитини залежить вщ взаемоди генетичних факторiв та факторiв навколишнього середовища (саштарно-гтешчних умов, вигодо-вування i харчування, фiзичного виховання, режиму дня та ш.) та е досить чутливим показником, який легко змшюеться пщ дiею рiзноманiт-них чинниш [3]. На зрют дитини впливають: по-вноцшне харчування, штенсивнють роботи м'язово! системи, наявнють статичних наванта-жень, сон, хроычы захворювання. При недоста-тност бткового компоненту та кальцш спостерн гаеться значне зниження довжини та маси тта, щтьнють кютки [4,5,6,7,8,9]. Деяк батьки, готую-чи д^ей до школи, недооцшюють важливють фн зичного компоненту у процес розвитку дитини, помилково вважаючи фiзичнi вправи та рyхливi iгри другорядними заняттями [10,11]. Згщно з даними [12] добовi об'еми рyхiв д^ей (ходьба, 6ít) повинн складати в енергетичних одиницях 78,8%, а доля сидшня i стояння - лише 21,2%. Однак, дошктьнята значну частину часу (вщ 2 до 6 год) проводять в статичному положены, за-ймаючись сенсорною та шформацшно-шзнавальною роботою у дошктьних закладах, а також вдома за комп'ютером/планшетом та перед телевiзором. Це негативно позначаеться на стаж хребта i призводить до його викривлення [2,13]. Згщно з даними Мшютерства охорони
здоров'я хвороби опорно-рухового апарату (ОРА) у д^ей вком 0-6 рокiв входять у десятку найпоширешших хвороб. Також встановлено, що у структурi поширеностi хвороб д^ей 7-14 рокiв хвороби кютково-м'язовоТ системи та сполучноТ тканини займають п'яте мiсце, то у пщл^ковому вiцi уже трете [1]. Тому, важливо дiагностувати захворювання ранiше, на етап докл^чноТ стадй, щоб попередити розвиток хвороби та ТТ усклад-нення, або, коли ще можливi зворотнi процеси у розвитку хвороби. При несвоечасному виявленн та невщповщному лiкуваннi початковi стади захворювання та функцюнальы розлади ОРА швидко переходять у фiксованi форми, спричи-няючи вертеброгеннi захворювання та негативно впливають на розвиток дитини та якють життя [2,14]. Варто зазначити, що оцшка ФР (зрют, ма-са тiла, 1МТ) не лише показуе особливост та темп розвитку дитини, але е одним з дiагностич-них критерпв для подальшого поглибленого об-стеження дитини.
Мета дослщження
Оцiнка фiзичного розвитку д^ей дошкiльного вiку з патолопею опорно-рухового апарату.
Матерiал та методи дослщження
З метою аналiзу та оцiнки фiзичного розвитку обстежено 357 д^ей 3-6 рокiв (183 хлопчики та 174 дiвчинки). oбстеженi д^и вiдвiдували дитячi дошкiльнi заклади м. Львова, на базi яких е спе-цiалiзованi групи для д^ей з порушеннями опор-но-рухового апарату (ОРА). Дослщження проводили з дозволу батьш та дирекцп дитячих са-дочкiв. Характер порушень ОРА оцшювали ви-користовуючи витяги з протоколiв дiагностичних засiдань ЛьвiвськоТ мюькоТ психолого-медико-педагопчноТ консультаци. Для оцшки фiзичного розвитку (ФР) дiтей використовували антропо-метричнi показники (зрiст тта, маса тiла, 1МТ -шдекс маси тiла). Вимiрювання зросту тта проводили у положены дитини стоячи за допомогою вертикального ростомiра (м). Масу тта визна-
чали шляхом зважування на медичних терезах (кг). 1ндекс маси тiла (1МТ) обчислювали за формулою:
1МТ= маса тiла(кг)/довжина тiла (в метрах2).
Обстеження д^ей проводили вранцi до снн данку без верхнього одягу та взуття.
Результати дослщження опрацьован статис-тично з використанням критерш Стьюдента.
Результати дослiдження та 1х обговорення
Проаналiзувавши витяги з протоколiв дiагно-стичних засiдань ЛьвiвськоТ мюькоТ психолого-медико-педагогiчноТ консультаци було виявлено наступн захворювання опорно-рухового апарату: у 118 (33,05%) д^ей - плоскостопють, у 110 (30,81%) д^ей - порушення постави (ПП) та у 129 (36,14%) д^ей виявлено поеднану патолопю ОРА, що включае деформацш грудноТ клiтки та Х- або О-подiбнi деформацп нижнiх кш^вок. Аналiз розподiлу дiтей за вком виявив, що з патолопею ОРА було: у вiцi 3-х рош - 3,36% дiтей; 4-х - 16,81%; 5-ти - 56,58% та 6-ти рош -23,25% д^ей.
За результатами дослщження встановлено, що вщ 3-х до 6-ти рош (табл. 1) у д^ей спосте-рiгаеться поступове збiльшення маси тта в се-редньому вщ 14,04±0,41 кг до 19,39±0,27 кг (р<0,05). Така ж тенденцiя збер^аеться у групi дiвчат (вiд 13,77±0,48 кг до 18,90±0,24 кг; (р<0,05)) та хлопцiв (вiд 14,32±0,69 кг до19,93±0,50 кг; (р<0,05)). Найбiльше зростання маси тта у дiвчат вщбулося в перiод з 3 до 4 ро-кiв, в середньому на 2,43 кг, тод^ як у хлопав лише на 1,49 кг. Однак, у хлопав збтьшення маси тiла було вищим у вiцi 4-5 та 5-6 рош (в середньому на 2.0 кг та 2.13 кг вщповщно), тодi як у дiвчат лише в середньому на 1,1 кг та 1,6 кг вщповщно. Встановлено, що хлопчики у вах вь кових групах важили в середньому дещо бтьше, жж дiвчата. Винятком е середня вага дiвчат у 4-и роки (16,20±0,22) по вщношенню до середньоТ ваги хлопав цього ж вiку (15,81 ±0,25).
Таблиця 1
CepedHi показники маси тла, зросту та 1МТ dimeü 3-6 poKie при патологи опорно-рухового апарату
Вк, роюв Маса тiла, (кг) Зрют, (м) 1МТ
хлоп^ дiвчата дiти хлоп^ дiвчата дiти хлопцi дiвчата дiти
3 14,32±0,69 13,77±0,48 14,04±0,41 0,97±0,02 0,99±0,02 0,98±0,01 15,22±0,16 14,19±0,54 14,70±0,31
4 15,81±0,25 16,20±0,22 15,97±0,17 1,03±0,01 1,04±0,01 1,04±0,004 14,91±0,23 14,86±0,22 14,89±0,16
5 17,80±0,20 17,30±0,21 17,56±0,15 1,10±0,004 1,10±0,01 1,10±0,003 14,61 ±0,17 14,38±0,15 14,50±0,11
6 19,93±0,50 18,90±0,24 19,39±0,27 1,15±0,006 1,15±0,01 1,15±0,004 14,96±0,29 14,36±0,11 14,64±0,15
Коеф. ко- рел. з вiком, r (Р) +0,50р<0,05 +0,51 р<0,05 +0,50 р<0,05 +0,72р<0,05 +0,65 р<0,05 +0,69 р<0,05 -0,07 р>0,05 -0,12 р>0,05 -0,09 р>0,05
npuMimKa: Значуш^сть рiзницiм'жпоказниками хлопав та 6Í
Мiж вком обстежених д^ей та Тх середжми показниками маси тта були встановлеж прямi статистично значущi (р<0,05) кореляцiйнi зв'язки середньоТ сили (+0,50 у хлопав, +0,51 у дiвчат та +0,50 у груп всiх дiтей; р<0,05).
Також проаналiзовано значення найбтьшоТ та найменшоТ маси тта д^ей у кожнiй вковш групi (рис. 1). В результат виявлено рiзнi темпи
к * - р<0,05, ** - р<0,01,*** - р<0,001.
збтьшення маси тта у д^ей 5-6 рош. Так, серед хлопав у 6-ти рiчному вiцi рiзниця мiж мак-симальним (27,4 кг) та м^мальним (16,3 кг) зна-ченням складае 11,1 кг. У груп дiвчат 6-ти рокiв така рiзниця - лише 6,2 кг, вщповщно (max=22 кг; min=15,8 кг). У вiцi 5-ти рокiв при порiвняннi мiж максимальним та мiнiмальним значенням маси тта дiвчат та хлопцiв рiзницi не виявлено.
Проте, окремо серед дiвчат та хлопав така рiз-ниця складае 11,1 кг та 10,4 кг вщповщно, що свщчить про неоднорщнють обстежених груп дн
тей з патолопею OPA. Значно!' рiзницi у шших вi-кових групах заданими показниками не виявле-но.
Рис. 1. Нaйбiльшi та найменшi значення маси тла дiтей 3-6 poKie при патологП' опорно-рyxового апаратy (кг).
Aналiзуючи параметри зросту д^ей з патолопею OPA (табл. 1) виявлено поступове збть-шення зросту д^ей з 3-х до 6-ти рош в серед-ньому вщ 0,98±0,01 м до 1,15±0,004 м(р<0,05). Oцiнка зросту д^ей за вiком та статтю не вияви-ла суттeвоï рiзницi мiж значеннями, що свiдчить про однорщнють обстежених груп та однаковi темпи росту дiвчат та хлопав. Проведене дослiдження виявило статистично значущi прямi сильнi кореляцiйнi зв'язки мiж вiком обстежених дiтей та 1х середнiми показниками зросту. Для
усiх дiтей коефiцieнт кореляцiï Пiрсона мiж вiком i зростом становив +0,69 (р<0,05), для хлопцiв -+0,72 (р<0,05), а для дiвчат - +0,65 (р<0,05).
Oцiнюючи мiнiмальнi та максимальн значення зросту д^ей у кожнiй вiковiй групi ми не ви-явили рiзницi мiж дiвчатами та хлопцями одного вку (рис. 2). Проте, окремо у дiвчат та окремо у хлопав в межах одноГ вiковоï групи виявили сут-теву рiзницю у зросл, яка свiдчить про рiзнi тем-пи фiзичного розвитку д^ей одно1 статi. Найбн льшою виявилася рiзниця у 5-ти рiчних дiвчат та хлопцiв (0,19 м та 0,22 м вщповщно).
Рис. 2. Найбiльшi та найменшi значення зросту дтей 3-6 ро^в при патологП' oпopнo-pyxoвoгo апаpатy (м).
Подальшим^ дослщженням було визначення iндексу маси тта (1МТ) - величина, що дозволяе оцiнити ступiнь вiдповiдностi маси тта та ïï зросту, й тим самим, непрямо оцiнити, чи е маса недостатньою, нормальною чи надмiрною. Аналiзуючи результати обрахунку мiж вком об-стежених дiтей та ïx середнiми показниками ш-дексу маси тта статистично значущих кореля-цшних зв'язкiв виявлено не було (табл. 1). Найвищi показники iндексу маси тта у вах дiтей та окремо у дiвчат, були зареестроваш у вiковиx групах 4 роки (14,89±0,16 у всix дiтей та 14,86±0,22 у дiвчат), а у хлопав - у вiковiй груш 3 роки (15,22±0,16). Найнижчi показники шдексу маси тiла у вах д^ей та xлопцiв спостерiгались у вкових групах 5 рокiв (вщповщно 14,50±0,11 i 14,61 ±0,17), а у дiвчат - у вковш групi 6 рокiв (14,36±0,11).
Як у всix дiтей в цiлому, так i у д^ей окремих вiковиx груп, були виявлеш статистично значущi (р<0,05) прямi кореляцшш зв'язки середньоТ си-ли та сильш мiж масою тiла та зростом (табл. 2).
Кореляц1я м!ж показниками маси тла, зросту
Показники кореляци' ^рсона коливались у межах вщ +0,42 (вiковi групи 4 i 5 рош) до 0,71 (вкова група 3 роки). Для уах дiтей показник кореляци мiж масою тiла та зростом д^ей ста-новив +0,65 (р<0,05).
Дослiдження зарееструвало у всix дiтей в цiлому статистично значущi (р<0,05) прямi кореляцiйнi зв'язки середньоТ сили мiж масою тiла та шдексом маси тiла (r=+0,60), а також вщ'емш слабкi кореляцiйнi зв'язки мiж зростом та iндексом маси тта (r=-0,21).
У всix вiковиx групах д^ей, за винятком дiтей 3-х рош, мiж показниками маси тта та шдексом маси тта були виявлеш статистично значущi (р<0,05) прямi сильнi кореляцiйнi зв'язки (r=+0,63 у д^ей 4-х рокiв, r=+0,72 у д^ей 5-ти рокiв та r=+0,85 у дiтей 6-ти рокiв).
Статистично значущi (р<0,05) вiд'емнi кореляцiйнi зв'язки середньоТ сили мiж зростом та шдексом маси тта були виявлеш у вкових групах 4 роки (r=-0,44) та 5 роюв (r=-0,33).
Таблиця 2
1МТ у dimeü р1зних вкових груп (коеф1ц1ент кореляци П1рсона)
1 маса тта (кг) | рют (см) 1МТ (%)
3 роки
маса тта (кг) Х 0,71 (р<0,05) -0,38 (р>0,05)
Рют (см) 0,71 (р<0,05) Х -0,37 (р>0,05)
4 роки
маса тта (кг) Х 0,42 (р<0,05) 0,63 (р<0,05)
рют (см) 0,42 (р<0,05) Х -0,44 (р<0,05)
5 роюв
маса тта (кг) Х 0,42 (р<0,05) 0,72 (р<0,05)
Рют (см) 0,42 (р<0,05) Х -0,33 (р<0,05)
6 роюв
маса тта (кг) Х 0,68 (р<0,05) 0,85 (р<0,05)
рют (см) 0,68 (р<0,05) Х 0,19(р>0,05)
Разом
маса тта (кг) Х 0,65 (р<0,05) 0,60 (р<0,05)
рют (см) 0,65 (р<0,05) Х -0,21 (р<0,05)
Таблиця 3
CepedHi показники маси тла dimeü залежно eid наявнот у них рiзних видiв патологи опорно-рухового апарату, (у кг)
Bik, роки Плоскостопють Порушення постави Поеднанi хвороби
Хлопцi
3 - - 14,32±0,69
4 15,56±0,48 15,51±0,25 16,14±0,47
5 17,34±0,34 18,71±0,46 17,50±0,25
6 19,63±0,73 20,66±0,87 19,48±1,13
Разом 17,82±0,34 18,42±0,40 17,21±0,28*
Дiвчата
3 - - 13,77-0,48
4 16,69±0,17f 16,06±0,36 15,75±0,56
5 17,73±0,42 17,37±0,27 16,80±0,32f
6 19,01±0,39 18,51±0,38f 19,38±0,47
Разом 17,96*0,28 17,49*0,22 16,76*0,30**
Дiти
3 - - 14,04±0,41
4 16,24±0,25 15,73±0,21 16,02±0,36
5 17,55±0,27 18,05±0,28 17,18±0,20
6 19,29±0,39 19,47±0,48 19,43±0,62
Разом 17,90*0,22 17,96*0,23 17,01*0,21**
Пpимimки: Значуш^сть piзницi м'ж показниками маси тла: 1. хлопцiв/diвчаm/dimeй обох статей дано)' вково)' групи при одно-часному поpiвняннi трьох виdiв патологи опорно-рухового апарату: * - р<0,05, ** - р<0,01,*** - р<0,001; 2. хлопав та diвчаm дано)' вково)' групи за окремими видами патологи опорно-рухового апарату: f - р<0,05, ff -р<0,01, ftt - р<0,001.
Одночасне порiвняння середшх показниш маси тта як усiх дiвчат, так i хлопав, залежно вiд характеру патологи ОРА (табл. 3) виявило статистично значущi (p<0,05) рiзницi мiж ними. Серед усiх дiвчат найвищi показники маси тiла (17,96±0,28 кг) були зареестроваш у дiвчат з плоскостопютю, найнижчi - у дiвчат, якi мали поеднанi хвороби опорно-рухового апарату (16,76±0,30 кг). Серед уах хлопцiв найвищi показники маси тта (18,42±0,40 кг) були зареестроваш у хлопав при порушены постави, найни-жчi - у хлопав, якi мали поеднанi хвороби опор-
Середнi пом
но-рухового апарату (17,21±0,28 кг). У дiтей обох статей уах вкових груп нaйвищi показники маси тiлa (17,96±0,23 кг) були встановлен у дiтей, як страждали на порушення постави, нaйнижчi - у дiтей, якi мали поеднаш хвороби опорно-рухового апарату (17,01 ±0,21 кг). Маса тта д^ей обох статей, у яких була виявлена плоскостошсть, знаходилась на рiвнi 17,90±0,22 кг. Рiзниця мiж усiмa трьома показниками була статистично значущою (р<0,01).
Таблиця 4
зросту дiтей 3-6 роюв обох статей залежно eid наявнот у них рiзних видiв патологп опорно-рухового апарату
Вк, роки Плоскостошсть Порушення постави Поеднаш хвороби
Хпоп^
3 - 0,97±0,02
4 1,02±0,02 1,02±0,01 1,04±0,01
5 1,10±0,01 1,12±0,01 1,10±0,01
6 1,15+0,01 1,17+0,01 1,14+0,01*
Разом 1,10±0,01 1,11+0,01 1,08+0,01*
Дiвчaтa
3 - - 0,97±0,02
4 1,06±0,01 1,04±0,01 1,04±0,01
5 1,11±0,01 1,10±0,01 1,09±0,01
6 1,15±0,01 1,15±0,01 1,14±0,01
Разом 1,11+0,01 1,10+0,01 1,08+0,01*
Дiти
3 - - 0,98±0,01
4 1,04±0,01 1,03±0,01 1,04±0,01
5 1,10±0,01 1,11±0,01 1,09±0,01
6 1,15±0,01 1,16±0,01 1,14±0,01
Разом 1,11+0,01 1,10+0,01 1,08+0,01**
Примiтка: Значуш^сть рiзницi м'ж показниками зросту хлопцiв/дiвчат/дiтей обох статей дано) в'жовоТ групи при одночасному порiвняннi трьох видiв патологи опорно-рухового апарату: * - р<0,05, ** - р<0,01,*** - р<0,001.
Таблиця 5
Середнi показники iндексу маси тта дiтей 3-6 роюв залежно вiд наявностi у них рiзних вид'в патологи опорно-рухового апарату
Вiк, роки Плоскостошсть Порушення постави Поеднaнi хвороби
Хпопцi
3 - - 15,22±0,16
4 14,96±0,18 14,84±0,27 14,95±0,46
5 14,43±0,31 15,01±0,34 14,47±0,25
6 14,94±0,48 15,01±0,49 14,93±0,62
Разом 14,64±0,23 14,97±0,22 14,70±0,19
Дiвчaтa
3 - - 14,19±0,54
4 14,95±0,43 14,94±0,30 14,64±0,46
5 14,47±0,30 14,42±0,17 14,25±0,26
6 14,32+0,11 14,10+0,16 14,91+0,33*
Разом 14,49±0,18 14,41 ±0,12 14,40±0,18
Дiти
3 - - 14,70±0,31
4 14,95±0,26 14,88±0,02 14,86±0,35
5 14,45±0,21 14,72±0,19 14,37±0,18
6 14,60±0,23 14,51±0,25 14,92±0,35
Разом 14,56±0,14 14,70±0,13 14,57±0,14
Примiтка: Значуш^сть рiзницi м'ж показниками Шдексу маси тла хлопцiв/дiвчат/дiтей обох статей дано) вково) групи при одночасному порiвняннi трьох видiв патологи опорно-рухового апарату: * - р<0,05, ** - р<0,01,*** - р<0,001.
Попарне порiвняння середшх значень маси тта хлопав та дiвчaт, як окремих вкових груп, так i уах хлопав i дiвчaт, при окремих видах патологи опорно-рухового апарату встановило статистично знaчущi рiзницi ттьки мiж середш-
ми показниками маси тта: д^и вком 4 роки, як страждали на плоскостопють (15,56±0,48 кг у хлопав проти 16,69±0,17 кг у дiвчaт, р<0,05); дн тей вком 5 рош, у яких дiaгностувaлись поеднаш хвороби (вщповщно 17,50±0,25 кг проти
16,80±0,32 кг, р<0,05) та дiтей вiком 6 рош, якi страждали на порушення постави (вщповщно 20,66±0,87 кг проти 18,51±0,38 кг, р<0,05).
Одночасне порiвняння середнix значень зросту уах дiвчaт та xлопцiв, залежно вщ наявностi у них виду патологи (табл. 4) виявило статистично знaчущi (p<0,05) рiзницi мiж ними. Серед уах дiвчaт найвищий зрют (1,11 ±0,01 м) мали дн вчата, як страждали на плоскостопють, найниж-чий - дiвчaтa з поеднаними хворобами опорно-рухового апарату (1,08±0,01 м). Серед уах хлопав найвищими (1,11 ±0,01 м) були хлопца у яких дiaгностувaлись порушення постави, най-нижчими - хлопц з поеднаними хворобами опо-рно-рухового апарату (1,08±0,01 м).
У д^ей обох статей усix вкових груп нaйвищi показники зросту (1,11 ±0,01 м) були встановлеш у д^ей з плоскостопiстю, нaйнижчi - у д^ей, якi мали поеднаш хвороби опорно-рухового аппарату (1,08±0,01 м). Рiзниця мiж показниками була статистично значущою (р<0,01). Попарне порiв-няння середнix значень зросту хлопав та дiвчaт, як окремих вкових груп, так i уах хлопав i дiв-чат, при окремих видах патологи опорно-рухового апарату статистично значущих рiзниць не виявило.
Одночасне порiвняння середшх покaзникiв iндексу маси тта уах дiвчaт, так i уах хлопав, залежно вiд нaявностi у них плоскостопосп, порушення постави, поеднаних хвороб (табл. 5) статистично значущих рiзниць мiж ними не виявило. У д^ей обох статей уах вкових груп статистично значущих рiзниць мiж показниками ш-дексу маси тiлa також не було встановлено. Статистично значуща (p<0,05) рiзниця мiж усiмa трьома середшми показниками iндексу маси тта рееструвалась тiльки у шестирiчниx дiвчaт. Най-вищi значення iндексу маси тта (14,91 ±0,33) були встановлеш у дiвчaт, як мали поеднаш хвороби опорно-рухового апарату, нaйнижчi - у дiв-чат, якi страждали на порушення постави (14,10±0,16).
Попарне порiвняння середнix покaзникiв зросту хлопав та дiвчaт, як окремих вкових груп, так i уах хлопав i дiвчaт, при окремих видах патологи опорно-рухового апарату статистично значущих рiзниць не виявило.
Висновки
та перспективи подальших дослщжень
Таким чином, проведене дослiдження показало, що маса тiлa хлопчикв з пaтологiею ОРА у вах вкових групах (окрiм 4-х рiчниx), в серед-ньому, була дещо вищою, нiж дiвчaт.
Загалом оцшка зросту дiтей з пaтологiею ОРА не виявила суттевоТ рiзницi мiж значення-ми. Однак, встановлено рiзницю мiж м^маль-ними та максимальними значеннями зросту окремо серед дiвчaт та хлопав усix вiковиx груп, що свщчить про рiзнi темпи фiзичного розвитку дiтей одного вку.
Анaлiз маси тiлa дiтей залежно вщ виду па-
тологiï ОРА виявив, що серед дiвчaт нaйвищi показники маси тiлa (17,96±0,28 кг) були зареест-ровaнi у дiвчaт з плоскостопiстю, а серед хлоп-цiв (18,53±0,41 кг)- при порушенш постави. Най-нижчу масу тта виявили у дiвчaт та хлопав, якi мали поеднaнi хвороби опорно-рухового апарату (16,76±0,30 кг; 17,17±0,28 кг вiдповiдно).
Оцiнкa зросту д^ей залежно вiд виду патологи показала, що найнижчими (1,08±0,01 м) е дiв-чата та хлопц з поеднаними хворобами опорно-рухового апарату. Найвищий зрют (1,11 ±0,01 м) мали дiвчaтa з плоскостопютю та хлопц з пору-шенням постави.
Отже, для процесу росту та розвитку дитини притаманш значш iндивiдуaльнi коливання, якi залежать вщ вiку та стaтi, через що д^и одного xронологiчного вку i стат не е однорщною гру-пою. Тому нерiвномiрний процес розвитку дитини спонукае до подальшого вивчення уах фак-торiв, що впливають на фiзичний стан дитини.
Лтература
1. Щорiчнa доповщь про стан здоров'я населення, саштарно-епiдемiчну ситуaцiю та результати дiяльностi системи охорони здоров'я УкраТни. 2015 рк / за редaкцiею Шафранського В.В. ; МОЗ УкраТни, ДУ «У1СД МОЗ УкраТни». - КиТв, 2016. - 452 с.
2. Система прфтактино-оздоровчих зaxодiв з пщготовки дiтей старшого дошкiпьного вiку до навчання у загальноосвп"шх на-вчальних закладах: метод. Рекомендацп' / укл. : Н.С. Полька, 1.О. Калиниченко, С.В. Гозак [та ш.]. - Кив, 2013. - 52 с.
3. Пропедевтична педiaтрiя: пiдручник для студ. вищ. мед.навч. зaкпaдiв / [В.Г. Майданник, В.Г. Бурлай, О.Г. Гнатейко та ш.]; за ред. проф. В.Г. Майданника. - Вшниця : Нова Книга,2012. -880 с.
4. Коленко 1.О. Фiзичнй розвиток та структурно-функцюнальний стан юстковоТ тканини у дп"ей препубертатного та пубертатного вку, як проживають в репонах з пiдвищеним вмiстом фтору у питнш водi : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «Педiaтрiя» / 1.О. Коленко. -КиТв, 2008. - 20 с.
5. Поворознюк В.В. Стан фактичного харчування, фiзичний розвиток та формування пка юстковоТ маси у дтей та пiдпiткiв, якi мешкають у великому промисловому цен^ / В.В. Поворознюк, Г.М. Даниленко, А.Б. Втенський [та ш.] // Педiaтрiя, акушерство та гiнекопогiя. - 2002. - № 3. - С. 44-49.
6. Кожевникова Е.Н. Значение кальция в питании детей / Е.Н. Кожевникова, С.В. Николаева // Вопросы современной педиатрии. - 2010. - Т. 9, № 5. - С. 95-98.
7. Казюкова Т.В. Возможности диетической коррекции дефицита микронутриентов у детей раннего возраста / Т.В. Казюкова, Т.Н. Сорвачева, Е.В. Тулупова, Е.А. Пырьева // Педиатрия. -2010. - Т. 89, № 6. - С. 77-81.
8. Няньковський С.Л. Стан здоров'я школярiв в УкраТш / С.Л. Ня-ньковський, М.С. Яцула, М.1. Чикайло, 1.В. Пасечнюк // Здоровье ребенка. - 2012. - № 5 (40). - С. 109-114.
9. Смiян 1.С. Остеодифщитш стани у практик педiaтрa / 1.С. Смн ян, С.1. Смiян // Мистецтво лкування. - 2005. - № 10 (26). - С. 54-56.
10. Шадрин О.Г. Рациональное питание и состояние костной ткани и зубов первоклассников: проблемы и пути улучшения / О.Г. Шадрин, Е.А. Белуха, Е.С. Шутова [и др.] // Дитячий лкар. - 2012. - № 3-4 (16-17). - С. 47-50.
11. Харша Д.Л. Визначення рiвня фiзичного розвитку дп"ей старшого дошктьного вку / Д.Л. Харша // Педагогка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. -2013. - № 10 - С. 83-86.
12. Рещков В.А. Стан здоров'я дп"ей дошктьного вку в промисловому репош та шляхи його полтшення : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.10 «Педiaтрiя» / В.А. Рещков - Харюв, 2007. - 21 с.
13. Впровадженя програми профтактики i корекцп порушень опо-рно-рухового апарату «Красива постава» в навчальний процес зaкпaдiв дошктьноТ та середньоТ освiти: метод. рекомендацп' / укл. : Н.С. Полька, С.В. Гозак, О.Т. Sлiзaровa [та ш.]. - КиТв, 2012. - 36 с.
14. Середа Л. Порушення функцп' опорно-рухового апарату в дп"ей дошктьного вку як сучасна проблема / Л. Середа, Ю. Лянной // Фiзичне виховання, спорт i культура здоров'я у сучасному сусптьствк зб. наук. пр. - 2013. - № 1 (21). - С. 306-310.
Реферат
ОЦЕНКА ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА С ПАТОЛОГИЕЙ ОПОРНО-ДВИГАТЕЛЬНОГО АППАРАТА
Боднарук Н.И., Олексюк А.Б., Лысак Т.Ю.
Ключевые слова: дети дошкольного возраста, физическое развитие, патология опорно-двигательного аппарата.
Дошкольный возраст - это важный период в развитии ребенка, когда происходят интенсивные процессы роста и развития организма. Уровень физического развития является одним из важных показателей состояния здоровья. Состояние физического развития зависит от взаимодействия генетических факторов и факторов окружающей среды и является чувствительным показателем, который может изменяться под действием различных факторов. Для изучения состояния физического развития детей дошкольного возраста с патологией опорно-двигательного аппарата (ОДА) обследовано 357 детей 3-6 лет (183 мальчика и 174 девочки). Обследованные дети посещали детские дошкольные учреждения г. Львова, на базе которых имеются специализированные группы для детей с нарушениями ОДА. Для оценки физического развития (ФР) детей использовали антропометрические показатели (рост тела, масса тела, ИМТ - индекс массы тела). Таким образом, проведенное исследование показало, что масса тела мальчиков с патологией ОДА во всех возрастных группах (кроме 4-х летних), в среднем, была несколько выше, чем девочек. Анализ массы тела детей в зависимости от вида патологии ОДА обнаружил, что среди девочек самые высокие показатели массы тела (17,96 ± 0,28 кг) были зарегистрированы у девочек с плоскостопием, а среди мальчиков (18,53 ± 0,41 кг) - при нарушении осанки. Меньше весили девочки и мальчики, которые имели сочетанные болезни опорно-двигательного аппарата (16,76 ± 0,30 кг 17,17 ± 0,28 кг соответственно). В общем, оценка роста детей с патологией ОДА свидетельствует о различных темпах физического развития детей одного возраста. Оценка роста детей в зависимости от вида патологии показала, что самый низкий рост (1,08 ± 0,01 м) имели девочки и мальчики с сочетанными заболеваниями опорно-двигательного аппарата. Самый высокий рост (1,11 ± 0,01 м) - девочки с плоскостопием и мальчики с нарушением осанки. Итак, для процесса роста и развития ребенка присущи значительные индивидуальные колебания, которые зависят от возраста и пола, а поэтому дети одного хронологического возраста и пола не является однородной группой. Неравномерный процесс развития ребенка побуждает к дальнейшему изучению всех факторов, влияющих на физическое состояние ребенка.
Summary
ASSESSMENT OF PHYSICAL FITNESS IN PRESCHOOL CHILDREN WITH MUSCULOSKELETAL DISORDERS Bodnaruk N. I., Oleksyuk O.B., Lysak T.Yu.
Key words: preschool children, physical fitness, disorders of the musculoskeletal system.
The preschool age is known as an important period in the life of the child characterized by intensive processes of physical and mental development. The level of physical fitness is one of the important indicators of the child health. The state of physical development depends on the interaction of genetic factors and environmental factors and at the same time it is a sensitive indicator, which can alter under the influence of various factors. 357 preschool aged from 3-6 years (183 boys and 174 girls) with disorders of musculoskeletal system (MSS) were enrolled in the study to assess their physical fitness. The children attended preschool settings of Lviv where there were specialized groups for children with MSS disorders. The anthropometric indicators (height, weight, body mass index) were used to assess the physical fitness of the children. The study showed that body weight of the boys in all age groups (except 4-years-old) on average was slightly higher than that in the girls. The analysis of body weight in children depending on the type of MSS pathology demonstrated that among the girls the highest values of body weight (17.96±0.28 kg) were revealed in those with flat-footedness, while among the boys (18.53±0.41 kg) in those with posture disorders.
The girls and boys who had concomitant MSS diseases weighed less, 16.76±0.30 kg; 17.17±0.28 kg, respectively. The estimation of height of children with MMS disorders points out different rates of physical development of children the same age. The estimation of children's height, depending on the type of pathology showed that the lowest (1.08±0.01 m) was identified in the girls and boys with concomitant diseases of the musculoskeletal system. The greatest height (1.11 ±0.01 m) was registered in the girls with flat-footedness and in the boys with posture disorders. Thus, the growth and development of the child is characterized by large individual variations that depend on age and sex, therefore children of the same age and sex are not a homogeneous group. Therefore, the uneven process of development of the child induces further studies of factors influencing on the physical state of the child.
