CC BY
13
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
social and health problems as increased frequency of body weight deficiency, stunting, obesity, abnormal physiometric and functional parameters of school age children, and their dependence on the environmental factors. The results we obtained indicate there is a correlation between bite abnormalities and BMI. The bite anomalies are much more commonly detected in children with BMI deficiency, compared with children whose values of BMI correspond to normal age values. In addition, the bite anomalies are more often diagnosed in children with BMI above the age norm, compared with children with BMI below the age norm.
УДК [616.716+617.52]-001-053.4:613.86
Ткаченко П.1, Блоконь С.О., Лохматова Н.М., Попело Ю.В.
ВПЛИВ ТРАВМАТИЧНОГО ПОШКОДЖЕННЯ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ У Д1ТЕЙ НА ЯК1СН1 ВЛАСТИВОСТ1 РОТОВО1 Р1ДИНИ.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава.
В робот! представлен результати обстеження 22 дтей з травматичним пошкодженням м'яких тканин щелепно-лицево'У длянки / 21 '¡з переломами рiзних кюток лицевого скелету. Результатами досл'дження доведено змну показник'т центральноУ гемодинамки, зниження швидкост/ сал'тацИ, пдвищення вмсту загального блка, салових кислот, в'язкост, активност/ а-амлази та рiвня молекул середньо'У маси. Даний факт можна пояснити результатом поеднаного впливу стресу / само'У травми, що потребуе подальшо'У корекцУУ. Ключов1 слова: д1ти, стрес, травматичне пошкодження, щелепно-
Вступ
Найхарактершша риса дитини - лабшьшсть и емоцш, вона дуже жваво вщгукуеться на негати-внi та позитивы змши свого оточення. Цi переживания здебтьшого мають позитивний характер i мають дуже велике значення у пристосу-ваннi дитини до мшливого життя. Проте, за пев-них умов, почуття можуть вiдiгравати i негативну роль, призводити до невротичних або соматич-них розладiв. Це вiдбуваeться тодi, коли сила емоцп сягае такого рiвня, що стае причиною стресу [5].
На стади дистресу спочатку транзиторно, а по™ i стiйко уражуються мехашзми саморегу-ляцп рiзних функцiональних систем, що призво-дить до порушення бiоритмiв, змiн рiвня гормо-шв, ритму дихання, серцебиття. Не викликае сумнiвiв той факт, що не об'ективна сутнють си-туацп, а и суб'ективна оцiнка вiдiграе важливу роль у виникненнi стресу, який найчаспше про-вокуеться етико-деонтологiчними помилками медичного персоналу, страхом болю, неприем-ними вщчуттями, тривалим очiкуванням прийому лкарем [6,9].
Реакцiя хворого на майбутне оперативне втручання значною мiрою залежить вщ типу його нервово' системи, iндивiдуального психоемоцш-ного стану. Числены експериментальн дослн дження i клiнiчнi спостереження свiдчать про те, що в одних i тих самих стресорних ситуа^ях ш-дивщуум проявляе рiзну стiйкiсть [7,8].
Вивчення стшкосп до емоцiйного стресу до-зволяе визначити, якi природнi фiзiологiчнi фак-тори забезпечують резистентнiсть оргашзму, а також накреслити фактори розробки профтак-тичних заходiв щодо пщвищення стiйкостi до емоцiйних напружень. Чим раыше втрутитися у динамiку патогенезу психосоматичних розладiв, тим ефективнiшими будуть антистресорш захо-
лицева дтянка, ротова рщина.
ди [1,6,15].
Страх досить часто мае мюце пiсля травма-тичних пошкоджень, але вiзуально не ва змiни проявляються однаковою мiрою. В повсякденнiй клiнiчнiй практицi не звертають належно' уваги на психоемоцшний стан пацiентiв, що нерiдко призводить до непередбачених наслщш. Основна увага при цьому звертаеться на вибiр оптимального варiанту усунення болю, техыки i методу оперативного втручання. Разом з тим аспе-кти стосовно розвитку психолопчних реакцiй ви-свiтлюються дуже рiдко i, як правило, без про-ведення належних бiохiмiчних дослiджень, в тому чи^ i ротово' рiдини, як об'ективно пщтвер-джують 'х наявнють [3,4,12,13,14].
Суб'ективнi методи визначення ступеня пси-хоемоцiйного напруження пацiентiв передбача-ють застосування спецiальних запитальникiв. 1х-нi переваги полягають у самооцшц обстежува-них свого ставлення до лкування, а використан-ня 'х дозволяе оцiнити рiвень тривожностi па^е-нтiв як рису особистостi. Найбтьш доцiльним е застосування в даному випадку кольорового тесту Люшера, який мютить елементи гри, що е одним з важливих моменпв визначення психо-емоцiйного стану дитини [9].
Мета дослщження
Вивчити залежнють змiн бiохiмiчних показни-кiв ротово' рiдини у дiтей вiд поеднаного впливу стресу i травматичного пошкодження тканин щелепно-лицево' дiлянки.
Матерiали та методи дослщження
Проведена клiнiчна робота базуеться на об-стеженнi 48 д^ей з травматичним пошкодженням м'яких тканин без проникнення в порожнину рота (26 - 54,2%) i кюток лицевого скелету без пошкодження цшюносп слизових оболонок (22 -45,8%) при розташуванш 'х в рiзних анатомiчних
дтянках. Обстеження проводилось в iзольовa-них умовах хiрургiчного вщдтення дитячоТ мюь-коТ кшычноТ лiкарнi м. Полтава перед проведен-ням мантуляцш.
1з 26 пацieнтiв з травмою м'яких тканин хлоп-чикiв було 18 - 69,2%, дiвчаток 8 - 30,8%. Серед 22 обстежених з травмою лицевих кюток хлоп-чиш нараховувалося 18 - 81,8%, а дiвчаток 4 -18,2%. Контрольну групу склали 20 практично здорових д^ей, тестування яких проводилось за спокшних доброзичливих обставин.
Для визначення психоемоцшного стану трав-мованих використовували психолопчне дослн дження в тестовш формi, а показники тривожно-стi оцiнювали за допомогою модифкацшного колiрного тесту Люшера. Проводилося вивчення основних гемодинамiчних показникiв, а з метою об'eктивiзацiТ iнтенсивностi страху використовували типову вiзуально-аналогову шкалу, оцшку проводили видiляючи три ступенi його: низький 1-4 бали; середнш 5-7 балiв i високий 8-10 [5].
Забiр ротовоТ рiдини проводили на день пер-винного обстеження протягом 10 хв. без стиму-ляцп визначаючи при цьому швидкiсть салiвацiТ.
Встановлення рН ротовоТ рiдини у вщносних одиницях проводили за допомогою цифрового рН - метра вщразу шсля ТТ забору.
Рiвень загального бтка визначали за методом Лоур^ який базуеться на виявленн забарв-лених продуктiв ароматичних кислот та цистеТну з реактивом Фолша за бiуретовою реакцiею на пептиды зв'язки [16].
Для визначення в'язкост ротовоТ рщини використовували каптярний гемовiскозиметр ВК-4; в'язкiсть оцiнювали у сантипуазах.
Активнють a-амiлази (Мод/л) визначали вщ-повiдно наданоТ iнструкцiТ до набору реактивiв. Принцип методу полягае в тому, що пщ дiею а-aмiлaзи синтетичний субстрат G3HpNP пдроль зуе з утворенням втьного гaлогенiзовaного по-хiдного пару - ытрофенолу, що мае максимум поглинання при довжин хвилi 405 нм.
Вмют сiaлових кислот являеться показником стресовоТ реaкцiТ, який визначали ушфкованим методом Гесса, принцип якого фунтуеться на
Отримaнi дaнi зaсвiдчили, що при травмуван-нi м'яких тканин обличчя превалювали дiти з ви-соким ступенем тривожностi (63,6%). Це вказу-вало на Тх пщвищену iмпульсивнiсть i загострене сприйняття ними тривоги, невпевненостк На наш погляд, це можна пояснити не ттьки впли-вом стресорного чинника, а й вщчуттям жаху, адже переважна бтьшють потерпiлих бачила свое вщображення з нанесеними ушкодженнями
тому, що безбтковий фiльтрaт пiддaеться гщро-лiзу, а розрахунок проводили за допомогою ка-лiбрувaльноТ кривоТ [11]
Молекули середньоТ маси в ротовiй рщиы вимiрювaли в умовних одиницях при Л=254 нм оптичноТ щiльностi пюля вiдокремлення вiд ротовоТ рщини грубодисперсноТ фрaкцiТ бiлкiв [2].
Отриман дaнi клiнiчних дослiджень обробля-ли за допомогою вaрiaцiйно-стaтистичного ана-лiзу, а достовiрнiсть вiдмiнностей оцiнювaли за критерiем Ст'юдента [10].
Результати дослщження та Тх обговорення
Анaлiз отриманих результaтiв дозволив вста-новити, що найчаспше травмуванню пщдавали-ся хлопчики - 75,0%, а на дiвчaт припадало 25,0%. Це стосувалося переважно д^ей молод-шого шкiльного вку 58,3% i старшоТ вiковоТ групи 31,3%. 1з всiх дiтей, в залежност вiд мiсця про-живання, 32 - 66,7% склали жителi стьськоТ мь сцевостi i 16 - 33,3% мюта.
1з анамнезу захворювання встановлено, що у д^ей з травмою м'яких тканин у 22 випадках (84,6%) поранення нанесли собаки, у 3 - 11,5% домашыми i бродячими кiшкaми i в 1 - 3,9% до-мaшнiй щур (дитина ясельного вку). Прослщко-вувалася певна зaлежнiсть частоти ушкоджень вiд сезону, це весняно-л^нш-осшнш перiоди, на якi приходилося 19 випадюв (73,1%).
Серед ушкоджень кюток лицевого скелету превалювали переломи рiзних дтянок нижньоТ щелепи - (19 - 86,4%), у 2 випадках (9,1%) це стосувалося верхньоТ щелепи i 1 випадок (4,5%) припадав на вилицеву кютку. В структурi превалювали побутовi та спортивн травми - 17 спо-стережень (77,3%), i в 5 випадках (22,7%) Тх характер носив iншi поодинок причиннi фактори.
Для проведення тестування, з метою визна-чення ступеня тривожносп, було залучено 22 дитини з травмою м'яких тканин i 21 з травмати-чним пошкодженням кiсток лицевого скелету, як входили до молодшоТ i старшоТ шктьноТ вiкових груп (вiд 7 до 15 рош). Результати тестування за Люшером дозволило встановити рiзу ступiнь вирaженостi проявiв тривожностi (табл. 1).
Таблиця 1
Розподл травмованих дiтей за ступенем тривожно^
в дзеркалк
При травматичному пошкодженн кюток лицевого комплексу переважали д^и з середым ступенем тривожностi (57,1%). Це вказувало на виражену чутливють Тх до ситуацп у яку вони по-трапили i вщчуття гостроТ потреби у пiдтримцi. Вщсутнють видимих пошкоджень, незнaчнi бо-льовi вiдчуття у бiльшостi травмованих, напевно, i являються тим фактором, який в певнiй мiрi
Стушнь тривожностi Травматичне пошкодження
м'яких тканин (п=22) кюток (п=21)
абс. % абс. %
Низький - - - -
Середнiй 8 36,4 12 57,1
Високий 14 63,6 9 42,9
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
швелюе насторожене сприйняття оточуючого середовища.
Враховуючи вщсутнють вiрогiдно''' рiзницi мiж групами порiвняння в залежностi вiд ступеня тривожност i виду травмованих тканин ми наводимо узагальнен середньостатистичнi дат.
Аналiз результатiв, що стосуеться швидкост салiвацiï i змiн показникiв ротово'Т рiдини, отри-маних при обстеженн на час звернення (табл. 2) дозволив встановити зменшення швидкостi са-лiвацiï при травмуваннi м'яких тканин в 1,5, а кюток в 1,3 рази. При цьому концентра^я юыв во-дню в змшанш слинi практично не змшювалася.
Психоемоцiйне напруження викликае пщви-щення вмюту загального бiлка в ротовш рiдинi, ïï в'язкостi в обох групах спостереження в 1,9 i 1,7 рази та 1,6 i 1,2 рази, вщповщно. При цьому ак-тивнють а-амтази в нш зростала у дiтей з травматичним пошкодженням м'яких тканин в 1, 5 рази iз незначною тенден^ею до пiдвищення при переломах кюток лицевого скелету.
Властивостi
Стресорна ситуа^я, яка виникае у д^ей вна-слiдок травматичного пошкодження тканин ще-лепно-лицево''' дiлянки сприяла пщвищенню i вмiсту нейрамiнових кислот в ротовш рщиш. При цьому ступшь пiдвищення ïï при травмi м'яких тканин перевищувала показник контрольное' гру-пи в 1,8 рази, а переломах кюток в 1,4 рази. Концентра^я молекул середньоТ маси перевищувала показник здорових оаб в 1,5 i 1,2 рази, вщповщно, вщ виду задiяних тканин.
При сшвставленш величин показниш, що ви-вчалися в залежностi вiд групи порiвняння, встановлено, що у д^ей з травматичним пошкодженням кюток лицевого скелету ступшь вира-женост змiн в ротовiй рiдинi була менш вщчут-ною. Зокрема, вмют загального бiлка i в'язкiсть були нижчими в 1,2 i 1,4 рази, вщповщно. Актив-нють а-амтази та рiвень сiалових кислот в 1,3 рази, а концентра^я молекул середньоТ маси зменшувалася в 1,2 рази.
Таблиця 2
ротовоТpiduHU в залежносmi eid виду травмованих тканин (М±т)
Показник Контрольна група (n=20) Травми м'яких тканин (n=22) Травми кiсток (n=21)
Швидюсть салiвацiï, мл/хв 0,42±0,04 0,29±0,03 р1<0,05 0,33±0,04 р1<0,05 р2>0,05
рН, вщн.од. 7,12±0,19 6,87±0,11 р1>0,05 7,02±0,12 р1<0,05 р2<0,05
Бток, г/л 2,05±0,06 3,81±0,05 р1<0,05 3,23±0,04 р1<0,05 р2<0,05
В'язкють, сП 2,35±0,11 3,89±0,09 р1<0,05 2,85±0,12 р1<0,05 р2<0,05
а-амтаза, Мод/л 4,28±0,12 6,32±0,11 р1<0,05 4,87±0,13 р1<0,05 р2<0,05
Сiаловi кислоти, ммоль/л 1,21±0,05 2,17±0,06 р1<0,05 1,69±0,03 р1<0,05 р2<0,05
МСМ, у.о. 0,215±0,02 0,321±0,03 р1<0,05 0,263±0,02 р1<0,05 р2<0,05
npuMimKu: р1 - вipогiднiсть piзнuцi м'ж показниками контрольноï групи i патентами з травматичним пошкодженням; р2 - вipогiднiсть piзнuцi мiж показниками мiж групами в залежнот вiд виду травмованих тканин.
ВИСНОВКИ i в бтьш вщдалеш термши.
При травматичному пошкодженн м'яких тканин i кюток лицевого скелету на час первинного обстеження змшювалися показники центрально' гемодинамки, знижувалась швидкють салiвацiï, зростав вмют загально бтка i аалових кислот в ротовш рщиш, пщвищувалась и в'язкють, актив-нiсть а-амiлази в нш i рiвень молекул середньо'' маси. Це являеться наслiдком не ттьки стресо-рноТ реакцп на ситуацш, в якiй опинилася дити-на, але i безпосереднiм впливом багаточисель-них складових механiзмiв самого травмування. Вираженють змiн бiльш вщчутна при пошко-дженнi м'яких тканин, що потребуе диференцн йованого пщходу у визначеннi способу седатив-ноТ пiдготовки пацiентiв дано''' категорп не ттьки перед проведенням необхщних мантуляцш, але
Перспективи подальших дослiджень
Полягають у розробц лкувально-профiлактичного комплексу, спрямованого на корекцш психоемоцiйного стану, продукцш ро-тово' рiдини та и якiснi властивостi у травмованих дiтей не тiльки тимчасово за рахунок преме-дикацп, але i на перспективу в пюляоперацшно-му перiодi.
Лiтература
1. Блейхер В.М. Практическая патопсихология // В.М. Блейхер, И.В. Крук, С.Н. Боков - Минск: Высшая школа, 1996. -287с.
2. Габриэлян Н.И. Опыт использования показателя средних молекул в крови для диагностики нефрологических заболеваний у детей / Н.И. Габриэлян, В.И. Липатова // Лабор. дело. - 1983. -№3. - С.138-140.
3. Sфiменко В.П. Дiагностика та лкування травматичних пошко-джень виросткового вщростка нижньо'' щелепи у дп"ей: : авто-
реферат. канд. мед. наук, спец.: 14.01.22 - стоматолопя / В.П. 10.
eфiменко - К. :Ки1в, 2006. - 20 с.
бфименко В.П. Посттравматичш запальш процеси щелепно-лицевоТ дiлянки у дiтей / В.П. бфименко, Г.М. Коротченко // Ма- 11.
терiали науково-практичноТ кнференцп "Новi технологи в дiаг-ностицi та лiкуваннi одонтогенноТ' шфекцп та захворювань сли-зовоТ' оболонки порожнини рота", Одеса. - 2004. - С. 74. 12.
Задоя Н. I. Диференцшована седативна пщготовка дп"ей 7-11 рокiв при хiрургiчнiй санацп порожнини рота : дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Задоя Нша 1вашвна -Полтава, 2005. - 153с. 13.
Мэш Э. Детская патопсихология. Нарушения психики ребенка / Э. Мэш, Д. Вольф // (Проект «Психологическая энциклопедия») — СПб.: ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК. 2003. - 384 с. 14.
Непорада К. С. Взаемозв'язок метаболiчних змш у тканинах па-родонту при стрес i3 типолопчними особливостями нервовоТ' системи та 'х корекцiя : Автореф. дис... канд. мед. наук: 15.
14.03.18 «Медична бiохiмiя» / Непорада Карте Степашвна ; Харювський держ. медичний ун-т. - Х., 1995. - 17 с. Анисимова Н.Ю. Обоснование использования способов коррекции стоматологического стресса в амбулаторной практике / Н.Ю. Анисимова, Н.А. Сирота, С.А. Рабинович, Е.Н. Анисимова 16.
// Российская стоматология. - 2013. - №3. - С.58-60. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. / Д.Я. Райгородский - Самара: Изд. Дом «Бахрах», 1998. - 672с.
Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва - М.: Медиа Сфера. - 2002. - 312с. Романеко 6.Г. Методика определения сиаловой кислоты в слюне / 6.Г. Романеко, А.И. Руденко // Свп" медицини та бюлогп. - №1. - Полтава. - 2013. - С.139-142. ^мощенко Н. М. Лкування переломiв вилицевого комплексу з корек^ею стану нейро-м'язового апарату: автореферат... канд. мед. наук, спец.: 14.01.22 - стоматолопя / ^мощенко Н. М. - К. : Нац. медичний ун-т iм. О.О. Богомольця, 2015. - 20 с. Ткаченко П.1. Психоемоцшний стан дп"ей при хiрургiчнiй санацп порожнини рота / П.1. Ткаченко, Н.1. Задоя // УкраТнський стома-толопчний альманах. -№3. - Полтава. - 2007. - С.76-80 Харьков Л.В. Травматические повреждения мягких тканей че-люстно-лицевой области у детей / Л.В. Харьков, В.П. Ефименко // Вюник стоматологи. - 2003. - № 2. - С. 12-14. Malanchuk V.A. Diagnostics of temporal muscles condition in patient with zygomatic complex fractures treated surgically with coronary access / V.A. Malanchuk, I.P. Logvinenko, N.M. Ti-moshchenko // XXI congress of EACMFS. - Dubrovnic; Croatia, 2012. - P.234.
Lowry O.H. Protein measurement with Folin phenol reagent / O.H. Lowry, N.J. Rosebrough, A.L. Farr, R.J. Randall // J. Biol. Chem. -1951. - V. 193. - №1. - P. 265-275.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ТРАВМАТИЧЕСКОГО ПОВРЕЖДЕНИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ У ДЕТЕЙ НА КАЧЕСТВЕННЫЕ СВОЙСТВА РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ.
Ткаченко П.И, Белоконь С.А., Лохматова Н.М., Попело Ю.В.
Ключевые слова: дети, стресс, травматическое повреждение, челюстно-лицевая область, ротовая жидкость.
Представлены результаты обследования 22 детей с травматическим повреждением мягких тканей челюстно-лицевой области и 21 с переломами различных костей лицевого скелета. Установлено снижение продукции ротовой жидкости с повышением содержания в ней общего белка, сиаловых кислот, вязкости, активности а-амилазы, уровня молекул средней массы. Это является следствием сочетан-ного воздействия стресса и самой травмы, что требует соответствующей коррекции.
Summary
IMPACT OF TRAUMATIC INJURIES OF MAXILLOFACIAL REGION IN CHILDREN ON QUALITATIVE PROPERTIES OF ORAL FLUID
Tkachenko P., Belokon S. A., Lokhmatovа N. M. Popelo Yu.V.
Key words: children, stress, traumatic injury, maxillofacial area, the oral liquid.
This article presents the results obtained after examining 22 children with traumatic injuries of the soft tissues of maxillofacial area and 21 children with fractures of various bones of the facial skeleton. The injuries are accompanied with following decrease in production of oral fluid, increase in the concentration of total protein, sialic acids, viscosity, activity of а-amylase, the level of average weight molecules. We suggest this is a consequence of the combined effects of stress and trauma that requires appropriate correction.
4
5
6
7
8
9
УДК [616.716+617.52] -053.4-001-002:613.86
Ткаченко П.1., Доброскок В.О., Блоконь С.О., Гоголь А.М., Попело Ю.В. ПРОЯВИ СТРЕСОРНО1 РЕАКЦП У Д1ТЕЙ ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ ПОШКОДЖЕНН1 ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
В роботi представлено узагальнен результати вивчення стресорного впливу травматичного фактора на ступнь вираженост!' психоемоцйного напруження у 21 дитини з пошкодженням м'яких тканин обличчя та 19 з порушенням цШсност'! кюток щелепно-лицевого остова. Порушення кл!н!ч-них показник/'в, виявлених при обстеженнi на час звернення за спец!ал'зованою допомогою, полягали в п/двищеннi р/вня артер/ального тиску, почаст/шанню пульсу, змн!' вегетативного iндексу та хвилинного об'ему кров1.1х прояви залежали в 'д ступеню тривожностi i характеру травми. Ключов1 слова: д1ти, щелепно-лицева дтянка, травматичне пошкодження, стрес, психоемоцшне напруження.
Як вщомо, емоцп вщображають стан душ^ а ТТ н ноцицептивне сприйняття супроводжуеться негативн прояви супроводжують переб^ вах за- найвищим рiвнем болючосп, при цьому па^енти хворювань, тим паче коли мова йде про травма- вщчувають виражене емоцшне напруження i тичне пошкодження тканин i оргашв. Щелепно- страх [2,7,12,15,19].
лицева дтянка являеться потужною рефлексо- При цьому штенсивнють болю залежить вщ
генною зоною, яка досить чутливо реагуе на рiз- впливу низки головних внутршых i зовшшшх номаштш подразники, особливо больовк За оцн факторiв:
нками медиш саме в цьому анатомiчному репо- - дитячий неспокш, депреая, страх;
