CC BY
13
УДК 617.53-006.2-073.48
ШФОРМАТИВШСТЬ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРИ ДИФЕРЕНЦ1ЙН1Й Д1АГНОСТИЦ1 К1СТ БIЧНОÏ Д1ЛЯНКИ ШШ
В робот представленi особливостi проведення ультразвукового дослщження kîct 6Î4hoï дшянки ши'. На пiдставi отриманих результата та аналiзу було встановлено, що в цiй дiлянцi найчастiше локалiзуються юсти, кожна з яких мае сво' специфiчнi ознаки i за ехографiчною структурою ïx можна розподшити на бранхюгенш, етдермо'дш, дермоïднi та юсти слинних залоз, що в подальшому знайшло пiдтвердження при морфолопчному дослiдженнi матерiалу. Це засвiдчуе високу дiагностичну iнформативнiсть даного методу обстеження i який заслуговуе на бшьш широке застосування в повсякденнiй клтачнш практицi у пацiентiв з пухлинами та 9^агностика94я9494ми утвореннями ши'.
Ключов1 слова: ультразвукова д1агностика, 6i4Hi юсти шш.
Робота е фрагментом НДР «Алгоритм хiрургiчного та консервативного л^вання хворих,що мають косметичш дефекти щелепно-лицево'1 дшянки, шволюцшний птоз штри обличчя та шкiри,больовi синдроми обличчя та профтактика утворення патологiчнихрубцево змiнених тканин», державний реестрацшний номер - 0114U001910.
По тепершнш час залишаеться актуальним питания вщносно застосування додаткових метод1в д1агностики юстозних утворень щелепно-лицево'' дшянки та ши'' з метою об'ективного встановлення ïx топографо-анатом1чно'' локатзацн та розповсюдженость Особлива увагу прид1ляеться тим методам, яю були б простими, доступними та нешкщливими, але надавали достов1рну шформащю, котра так необхщна для визначення подальшо' тактики лшування [2].
Ультразвукове дослщження (УЗД) м'яких тканин обличчя та ши' в його сучасному вар1анп не потребуе застосування яких-небудь спещальних ультразвукових датчиюв чи сканер1в та може бути виконано на обладнанш, яке призначаеться для дослщження периферичних структур i цшком достатшми в даному випадку являються лшшш датчики з частотою коливань 5,0-7,5-9,0 МГц [3, 6]. Чрезшюрна ехограф1я мае високу шформатившсть i в основному задовольняе запитам клшщист1в, адже практично вс вщдши обличчя та ши' (включаючи тшо та коршь язика) доступн ехограф1чному дослщженню за умов використання зовшшшх датчиюв. Недоступними е лише верхн поверхи навкологлоткового простору та 941агностика94я94 прост1р, як екрануються гшкою нижньо'' щелепи. В1кових обмежень при цьому немае, а спещально' шдготовки пащента до проведення ехограф1чного дослщження не потр1бно [3, 7, 8].
Анатом1чна детал1защя сшввщношення органних структур мае велике значення, оскшьки визначення органопринадлежност патолопчного процесу та уточнення топографо-анатом1чних особливостей його розповсюдженост являються одшею з важливих задач д1агностики для щентифшацн нозолопчно'' форми захворювання. Цей аргумент набувае особливо' актуальносп, якщо враховувати, що при операщях в межах щелепно-лицево' дшянки перед х1рургом особливо гостро сто'ть задача пошуку компромюу м1ж вибором оптимального доступу для здшснення максимально можливо' радикальносп втручання та нанесенням меншо' естетично' шкоди обличчю пащента [1, 2, 4]. Цьому може сприяти ультразвукове д1агностичне обстеження, що i лягло в основу дано' роботи.
Метою роботи було вивчення д1агностично' шформативност ультразвукового методу дослщження при юстах б1чно' дшянки ши'.
Матерiал та методи дослiдження. З метою визначення д1агностично' шформативност УЗД було обстежено 67 пащенпв вшом вщ 15 до 74 роюв за допомогою сканер1в "HDI 5000" "Dornier AI 5200", "Aloka 630", ¡з лшшними або конвексними датчиками i частотою випромшювання 7,5 чи 10 МГц. Як пром1жне середовище використовували 941агностик мультичастотний. Тонкоголкова пункщя юст б1чно' дшянки ши' шд ультразвуковим контролем проводилась з метою визначення ïx сшввщношення до оточуючих тканин вс1м пащентам, в тому числ1 у 5 ¡з них (8,8%) 14 пункцш зроблено при нагноенш юст. Процедура виконувалась з дотриманням правил асептики та антисептики. Дослщження виконувалося в положенн пащента лежачи на спиш. Огляд б1чно'' юсти ши'' починали з серн поперечних сканувань загально'' сонно'' артерп. Послщовно вивчали поперечш, поздовжш й кос зр1зи, тсля чого зосереджували безпосередньо увагу на самому юстозному утворенш.
Результати дослщження та Тх обговорення. В результатi аналiзу отриманих напрацювань стосовно УЗД 67 пащентсв з кiстами бiчно! дiлянки ши! (КБДШ) у вщ вiд 15 до 74 було видшено чотири групи, кожна з яких мала схожу ультразвукову структуру утворень.
Вщповщно до створено! робочо! схеми, перша група була представлена 20 пащентами (29,7%) iз брахюгенною кiстою ши!, друга включала - 18 хворих (26,9%) iз епщермощною кiстою
бiчно! дiлянки ши!, третя - 18 хворих (26,
дермо!дною истою, четверта - 11 пащентсв
(16,5%) iз кiстою слинно! залози. При ютинних БКШ ультразвукове сканування виявило на ехограмах у ушх хворих ч^ко обмеженi ан- або гiпоехогеннi округлi структури з рiвними контурами. Товщина стiнки, зазвичай, складала 1 мм, вiдмiчалася гiдрофiльнiсть та наявнiсть у середиш порожнини дрiбнодисперсно! субстанцп (рис.1). У випадках наявност епщермощних кют при проведеннi УЗД визначалася ч^кють !х контурiв, гiпоехогеннiсть та гщрофшьнють з дрiбнодисперсним вмiстом в порожниш. Стiнка кiсти бiчно! дiлянки ши! мала товщину 1мм у 9 хворих (50%), 2 мм - у 9 пащеиив (50%) (рис.2). _
04/10/06:082904 1.12-5 38 БтРМ/ТИуг
МарЗ 170с1В/С4 Регз^ ОИ 20 0р»:Р5СТ Рг Яа1е:5игу БопоСТ®
МарЗ 170dB/C 3 2Э Ор^ЭСТ БопоСТ®
Рис. 1 Ультразвукове зображення юстозного утворення боково! д^нки ши! хворого Г., 45 роюв, iсторiя хвороби № 1730. Дiагноз: бранхюгенна кiста бiчно!' дiлянки ши! злiва. Вiзуалiзуеться порожнинне гiпоехогенне пдрофшьне утворення, розмiром 2х3 см, округло! форми з рiвними чiткими контурами, товщина стшки - 1мм. У порожниш гасти - 95iагностик голка.
Рис. 2 Ультразвукове зображення гастозного утворення бiчно! дiлянки ши! хворого П., 17 рогав, iсторiя хвороби № 1144. Дiагноз: ешдермо!'дна юста бiчно! дiлянки ши! злiва. Вiзуалiзуеться порожнинне, гiпоехогенне, гiдрофiльне утворення, розмiром 1,5х3 см, овально! форми з рiвними чiткими контурами, товщина стшки - 1,5мм.
За умов ультразвукового обстеження пащентсв з 95iагностика95 кютами ехоструктура вказувала на гiпоехогеннiсть та гщрофшьнють, ч^кють та рiвнiсть контурiв. У серединi порожнини прослiдковувалась наявнють рщинно! субстанцп з дрiбнодисперсними включеннями, яка була оточена щiльною та потовщеною стiнкою до 3мм (рис.3). Результати УЗД кют слинно! залози бiчно! поверхш ши! вказували на гшоехогеннють та гiдрофiльнiсть тканин кюти слинно! залози, чiткiсть контурiв iз товщиною оболонки до 1мм. У середиш порожнини визначався ехоирозорий умют. В 5спостереженнях (45,4%) вони мали иеретиики у вигляд! тяж1в (рис.4).
Рис. 3 Ультразвукове зображення гастозного утворення бiчно! дшянки ши! хворого С., 37 роюв, ютс^я хвороби № 1052. Дiагноз: дермо!дна юста бiчно! дiлянки ши! справа. Вiзуалiзуеться гiпоехогенне, гiдрофiльне утворення, розмiром 2,5х3 см, округло! форми з рiвними чiткими контурами, оточене стiнкою товщиною 3мм.
Рис. 4 Ультразвукове зображення юстозного утворення бiчно!' делянки ши! хворого В., 47 роюв, гсторя хвороби № 940. Дiагноз: юста слинно! залози справа. Вiзуалiзуеться два поряд розташованих порожнинних гiпоехогенних гвдрофильних 95iагност, розмiром 11,5см, i 2х2 см округло! i овально! форми з рiвними чiткими контурами, розмежованих ущiльненою пертинкою. Товщина станки - 1мм.
1. Отримаш результати ультразвукового дослщження мають певне практичне значення. "Класичш" ехографiчнi ознаки всiх рiзновидiв бiчних кiст - рiвнi контури, низька ехогеннють або анехогеннiсть, "еховшьна" (без 95iагности уключень) структура. Виражене дорсальне посилення зустрiчаеться не завжди.
з
2. Ехографiчна картина юстозних утворень в пащенпв дослщжувано! групи сшвпадае з даними лтератури. Проте ступiнь вираженостi гшоехогенносп та гiдрофiльностi тканин КБДШ, ч^юсть !х контурiв i характер вмюту рiзняться в порiвняннi з отриманими нами даними, як i частота цих проявiв. Товщина капсули утворень в 49 пащент1в (73,1%) становила 1-2мм; у 18 пацieнтiв (26,9%) вона була до 3мм, що потребуе додатково! конкретизаци i подальшого узагальнення.
Перспективи подальших дослiджень. Отримаж дат будуть використан для деталаащг показань щодо вибору методу оперативних втручань та засвiдчують доцтьшсть подальшого впровадження отриманих даних у клшчну практику.
1. Klyuchihin A. L. Kistoznyie obrazovaniya shei / A.L. Klyuchihin, G.I. Markov, A.E. Kashmanov [i dr.] // Vestnik otorinolaringologii. - 2003. - No.5. -S. 63-64.
2. Kiselev A. S. Branhiogennyie kistyi i svischi litsa i shei / A. S. Kiselev, A. R. Pazhetnev // Rossiyskaya otorinolaringologiya.
- 2007. - No.5. - S. 91-95.
3. Mitkov V. V. Klinicheskoe rukovodstvo po ultrazvukovoy diagnostike / V.V. Mitkov, M.V. Medvedev // - M.: Vidar, - 1996.
- S. 303-329.
4. Manakova A. A. Bokovaya kista shei / L.N. Manakova, A.A. Blotskiy, E.S. Elanskaya // Vestnik otorinolaringologii. - 2006.
- No.1. - S.65-66.
5. Malanchuk V. O. Dobroyakisni puhlini ta puhlino podibni urazhennya schelepno-litsevoyi dilyanki ta shiyi / V.O. Malanchuk, A.V. Konchak // - K.: Vidavnichiy dim «Askanlya», - 2008. - 320 s.
6. Tkachenko P.I. Kisti schelepno-litsevoyi dilyanki (kliniko-morfologichni aspekti) / P.I. Tkachenko, I.I. Starchenko, S.O. Bilokon [ta in.] // - Poltava, - 2013. - 103 s.
7. Gritzmann N. Sonography of soft tissue masses of the neck / N. Gritzmann, A. Hollerweger, P. Macheiner [et al.] // J. Clin. Ultrasound. - 2002. - Vol. 30. - № 6. - P. 356-373.
8. Koischwitz D. Ultrasound of the neck / D. Koischwitz, N. Gritzmann // Radiol. Clin. - N. Am. - 2000. - Vol. 38. - № 5. - P. 1029-1045.
ИНФОРМАТИВНОСТЬ УЛЬТРАЗВУКОВОГО
ИССЛЕДОВАНИЯ ПРИ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОЙ ДИАГНОСТИКЕ КИСТ БОКОВОЙ ОБЛАСТИ ШЕИ Ткаченко П. И., Резвина К. Ю.
В работе представлены особенности проведения ультразвукового исследования кист боковой области шеи. На основании полученных результатов и анализа было установлено, что в этой области чаще всего 961агностика96я кисты, каждая из которых имеет свои специфические признаки и по эхографической структурой их можно разделить на бранхиогенные, эпидермоидные, дермоидные и кисты слюнных желез, что в дальнейшем подтвердилось при морфологическом исследовании материала. Это свидетельствует о высокой диагностической информативности данного метода обследования и заслуживает 961агн широкого применения в повседневной клинической практике у пациентов с опухолями и опухолевидными образованиями шеи.
Ключевые слова: ультразвуковая 961агностика, боковая киста шеи.
Стаття надшшла 8.01.2016 р.
SELF-DESCRIPTIVENESS OF ULTRASONOGRAPHY IN THE DIFFERENTIAL DIAGNOSTICS OF CYST OF THE LATERAL NECK AREA Tkachenko P. I., Rezvina K. Yu.
This paper presents the features of ultrasound examination of cysts at the lateral areas of the neck. Based on the results and analysis it was found that in this area often localized cysts, each of which has its own specific features and sonographic structure can be divided into branhiohenni, epidermoid, dermoid and cysts of the salivary glands, which later was confirmed in morphological study material. This shows high diagnostic informative method of examination and which deserves wider use in everyday clinical practice in patients with tumors and tumor formations neck.
Key words: ultrasound diagnostics, lateral cyst of neck.
Рецензент Аветков Д.С.
УДК 618.001.895(477.53)
ДОСВ1Д РОБОТИ ПОЛТАВСЬКОГО М1СЬКОГО КЛ1Н1ЧНОГО ПОЛОГОВОГО БУДИНКУ В УМОВАХ ВТ1ЛЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
В статп представлен nopiBHK®arn даш по роках (2002 та 2012) юлькосп полопв, показниюв перинатально!', ранньо'1 неонатально'1 смертности юлькосп партнерських полопв та ускладнень в пологах у Полтавському мюькому клшчному пологовому будинку тсля втшення шновацшних технологш.
Ключов1 слова: шдивщуальш пологов1 зали, партнерсьи пологи, ранне грудне вигодовування.
