CC BY
20
© Ткаченко П. I., Резвша К. Ю. УДК - 616.743-006.2-07 Ткаченко П. I., РезвНа К. Ю.
Д1АГНОСТИЧН1 АСПЕКТИ Б1ЧНИХ К1СТ ШШ
ВДНЗ УкраГни «УкраГнська медична стоматолопчна aKaAeMiq» (м. Полтава)
khirstom@ukr.net
Робота е фрагментом НДР «1нтегративно-дифе-ренц1йоване обфунтування вибору оптимальних методик оперативних втручань та обсягу лкуваль-них заход1в при х1рург1чн1й патологи щелепно-лице-во! д1лянки», № державно! реестрацИ 0116U003821.
Вступ. Ембр1ональн1 кюти щелепно-лицево! д1лянки, за даними лггератури, складають близь-ко 1,4% вщ вс1х х1рург1чних стоматолог1чних за-хворювань. (х поширен1сть представлена р1зними цифрами, але, за даними А.А. "Лмофеева, вони зу-стр1чаються в 25% вщ ус1х к1ст м'яких тканин ще-лепно-лицево! д1лянки. З анатом1чно! точки зору це вроджене патолопчне порожнинне утворення доброяк1сного характеру, р1зно! форми та розм1р1в i складаеться 1з замкнуто! сполучнотканинно! обо-лонки з рщким або напiврiдким умютом [1,2,5].
(х патогенез до цього часу трактуеться в наукових публка^ях досить суперечливо. Деякi дослiдники вважають !х похiдними друго! зяброво! щтини та дру-го! глотково! кишеы, iншi пов'язують утворення кiст з необлггерованютю зобно-глотково! протоки, третi висувають лiмфо-епiтелiальну теорiю походження.
Класифiкацi! кют ши! мають досить велику дав-нiсть та основанi на !х походженнi i локалiзацi! [1,5,6], але у Мiжнароднiй класифiкацi! хвороб у роз-дiлi вроджених вад Q 18.0 - 18.9 видтяють лише наступи форми: Q 18.0 - пазуха, фютула i кiста зяброво! щтини, зябровий (бранхюгенний) рудимент; Q 18.2 - Ышм пороки розвитку зяброво! щтини: пороки розвитку зяброво! щтини БДВ, шийна раковина, отоцефалiя; Q 18.9 - уроджен вади розвитку го-лови та ши!, не уточнена уроджена аномалiя голови та ши! БДВ [4].
Загальноприйнята класифка^я ембрюнальних кiст щелепно-лицево! дiлянки була запропонована В.М. Безруковим ще у 1965рощ але вона найчаст^ ше застосовуеться в кл^чнм практицi:
1. Кюти та фютули привушно! дiлянки.
2. Середины кюти та фiстули ши!.
3. Бiчнi кiсти та фютули ши!.
Встановити раны ознаки наявност ембрюнальних кют щелепно-лицево! дтянки досить складно. Зазвичай, вони виявляються випадково або пщ час нагноення, що виникае найчастiше пiсля активаци таких провокуючих факторiв, як ГРВ1 чи переохоло-дження. Клiнiчно кюти бiчно! дiлянки ши! - безболю-нi утворення округло! чи овально! форми, щтьное-ластично! консистенцi!. Шюра над ними в кольорi не змЫена, гiперемiя виникае лише при приеднанн вторинно! iнфекцi! [6].
1х диференцiйну дiагностику ши! слiд проводити з хроычними лiмфаденiтами (специфiчними та не-специфiчними), доброякiсними чи злояюсними пух-линами або пухлино подiбними утвореннями м'яких тканин ши!, судин, нервiв та метастазами. Велика iмовiрнiсть малiгнiзацi! кiст бiчно! дiлянки ши! у ви-глядi бранхiогенного раку, який виявляеться у 4,5% хворих з бiчними кiстами ши! [5]. Складнють дiа-гностики та великий вщсоток випадкiв малiгнiзацi,|, спонукае до бтьш широкого залучення в систему дiагностичних заходiв простих, але шформативних методiв дослiдження.
Метою роботи стало визначення ефективност тонкоголково! аспiрацiйно! бюпси для удосконален-ня дiагностичних заходiв та вибору тактики л^ван-ня кют бiчноl дiлянки ши!.
Об'ект i методи дослiдження. Загальнi мето-ди обстеження передбачали ретельний збiр скарг, встановлення анамнезу життя i захворювання, огляд хворого, визначення тривалост захворювання та особливостей його переб^. Оцiнювали форму, колiр шкiрних покровiв та тургор тканин у мюц проекцi! кiсти, визначали розмiри, чггкють контурiв, стввщно-шення з грудино-ключично-соскоподiбним м'язом, консистенцiю, спаянiсть з оточуючими тканинами.
Тонкоголкова аспiрацiя кют бiчноl дiлянки ши! пiд ультразвуковим контролем проводилась 89 патентам, в тому чиогл 14 хворих (15,7%) були з нагно!в-шимися кiстами. Цю манiпуляцiю проводили з метою отримання пунктату i його подальшого вивчення без-посередньо за добу-двi перед оперативним утручан-ням з дотриманням правил асептики. Достатым для проведення доошджень вважали об'ем 0,05мл, а вивчення кштинного складу астрату проводився за за-гальноприйнятими канонами [3,8].
Для контролю i вiзуалiзацi! цiе! процедури за-стосовували стандартну методику ультразвукового дослщження у В-режимi. У випадку затрудненого проникнення голки в кютозну порожнину (при на-явностi щiльно! фiброзно! капсули) для запобiгання пошкодження структур розташованих поблизу кюти обиралась траекторiя пункцмного каналу, не екс-траполююча на значимi за дiаметром кровоносн судини, тобто в бiльш вертикальному напрямку. Для тонкоголково! аспiрацi! використовувався стандарт-ний одноразовий шприц об'емом 5-10 мл з голкою 20-22 й. З метою мiнiмiзувати ризик ушкодження кровоносних судин, в якост мiкродренажу викорис-товували «Вiнфлон», який застосовували для вщми-вання порожнин кют, що нагно!лися. В деяких випад-ках, а це стосуеться лише дермо!дних кiст з ознаками
нагноення, проведення евакуацií густого гшйного вмiсту було неможливим i потребувало розтину гшй-ного осередку в 5 випадках, що склало 5,6%.
Результати дослщження та 'Гх обговорення.
Клiнiчнi спостереження стосуються 89 хворих на кюту бiчноí дiлянки шш вiком вiд 13 до 65 роюв. 1з них чоловiкiв - 42 (47,2%), жшок - 47 (52,8%). Ана-лiз отриманих даних дозволив встановити, що пк захворюваност на КБДШ приходився на вковий пе-рiод iз 21 до 35 роюв, тобто зрiлий вк першого пер^ оду за вковою класифiкацiею ВОЗ. Локалiзувалися кiстознi утворення частое злiва - 56 хворих (62,9%), справа - 33 хворих (37,1%).
Вщповщно до розробленого нами алгоритму об-стеження [7], ус хворi на КБДШ були розподтеш на групи: перша представлена 27 патентами (30,3%) iз бранхiогенною кютою шиí, друга включала - 23 хворих (25,8%) iз епщермощною кiстою бiчноí дiлянки шиí, третя - 24 хворих (27%) з дермощною кютою бiчноí дiлянки шш, четверта - 15 пацiентiв (16,9%) iз кiстою слинноí залози. Це знайшло пщтверджен-ня пiсля вивчення цитолопчно( картини пунктату та проведеного ультразвукового дослщження.
Зокрема, при бранхюгенних кютах у всiх 27 хворих пщ час проведення тонкоголково( аспiрацií пiд контролем УЗД отримано слизувату мутну рiдину бiло-сiрого кольору, багату на злущенi епiтелiоцити зi збереженою формою, що розташовувалися окре-мо (цилiндричний i плоский еттелм) та у виглядi конгломератiв, поодинок дегенеративнi форми ет-телiоцитiв, лiмфоцити, еритроцити.
При епiдермоíднiй кiстi - в пунктат при цитоло-пчному дослiдженнi аспiрату з порожнини 23 хворих встановлено присутнють характерно( аморфноí маси жовто-бiлого кольору, мутно(, крихкуватоí або слизоподiбноí рiдини з утворенням на поверхш блис-кучо( плiвки, яка вмiщувала кристали холестерину. Характерною ознакою була наявнiсть у препаратах безструктурних мас, залишкiв зруйнованих ^тин, лусочок, "голих" ядер. На цьому фош нами знайдена велика ктькють клiтин плоского епiтелiю, як розташо-вувались як окремо, так i у виглядi шарiв та плас^в. 1н-коли зустрiчалися поодиною еритроцити, лiмфоцити, кератин, що свщчило на користь епiдермоíдноí кiсти.
Пщ час проведення ТГА у 24 хворих при дермо-íдних кютах з порожнини утворення отримано сумш брудно-сiрого кольору з неприемним запахом, що вмщував безструктурнi маси та плоск епiтелiальнi клiтини, якi нагадували зернист клiтини епiдермiсу, зустрiчалися лусочки плоского еттел^. На фонi детриту визначалася присутнють жиру, кристалiв жир-них кислот та рогових мас, дрiбнi мономорфнi кл^и-ни залозистого еттел^.
При проведеннi тонкоголково( аспiрацií кiстозних утворень, похiдних з слинних залоз у вЫх па^ен^в отримували прозорий умiст жовтуватого кольору. Цитолопчне дослiдження пунктату дозволило ви-явити в цитограмах на фош безструктурних мас на-явнiсть велико( кiлькостi клiтин плоского епiтелiю у виглядi шарiв i пластiв та поодиноких еритроци^в, лiмфоцитiв i кристалiв холестерину.
З причини нагноення утворень за медичною до-помогою звернулися 14 пащен^в (15,7%). 1з них
Рис. Мшрофотограмма мазка при нагноенш кiсти бiчноГ дiлянки ши'Г хвороГ В., 41 рiк, iсторiя хвороби № 33086. Визначаеться наявнiсть детриту, фрагментованих нейтроф^в, поодиноких моноцитiв, еритроцитiв та лiмфоцитiв рiзних розмiрiв.
в 10 випадках (11,2%) це стосувалося дермощних кют i по 2 випадки (2,3%) припадало на бранхюгенну та епщермощну кiсту.
Проявiв запального процесу при наявност кiсти слинно( залози ми не спостерiгали.
Пункцмна бiопсiя дозволила отримати гнiйний ексудат. При цитолопчному дослiдженнi якого в цитограмах вдалося виявити на фош детритних мас значну ктькють нейтрофтьних лейкоци^в з ознака-ми дегенеративних змiн та фрагментацiю ^тинних елементiв, íх поодинокi збереженi форми, моноци-ти, лiмфоцити i еритроцити. Переважна бтьшють клiтин не мае ч^ких контурiв, втративши специфiчну зернистють (рис.).
Для всiх кiст характерною ознакою була присутнють класично( картини запального процесу. З метою зняття його проявiв нами запропонована методика евакуацп умюту утворення за допомогою мкро-катетера «ВЫфлон» пiд час проведення ТГА пщ УЗД контролем. Санацiю порожнини проводили розчи-ном дiоксидину протягом 3-4 дiб до отримання його без детритних домшок i ексудату. Пюля додаткового проведення консервативних медикаментозних за-ходiв i стихання явищ запалення через 3-4 тижш всi хворi були прооперованi за класичною методикою.
Висновки. Для удосконалення дiагностичних за-ходiв у хворих з кютами бiчноí дiлянки шиí слiд ви-користовувати метод тонкоголковоí аспiрацií умюту утворення з додатковим застосуванням мкродре-нажу «ВЫфлон» пiд контролем ультразвукового дослщження. Пюля вивчення ^тинного складу пунктату вже на догосттальному етат е пiдстави для розподту кiст на бранхiогеннi, дермощш, епщермо-íднi та кiсти слинних залоз, що дозволяе визначити-ся з тактикою подальшого лiкування. При нагноенш кютозних утворень в переважшй бiльшостi випадкiв вдаеться лiквiдувати явища запалення консерватив-ними методами i лише у 2,3% спостережень хворi потребували оперативного втручання i стосувалося це дермощних кют.
Перспективи подальших дослiджень. Плану-еться продовжити вивчення ефективност та засто-сування дiагностичного алгоритму у хворих з кютами бiчноí дiлянки шш.
Л^ература
1. Киселев А.С. Бранхиогенные кисты и свищи лица и шеи / А.С. Киселев, А.Р. Пажетнев // Российская оториноларингология. -
2007. - №5. - С. 91-95.
2. Маланчук В.О. Доброякюш пухлини та пухлино подiбнi ураження щелепно-лицево' дшянки та ши' / В.О. Маланчук, А.В. Кон-
чак. - Навчальний поЫбник. - К.: Видавничий дiм «Асканiя», 2008. - 320 с.
3. Митьков В.В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / В.В. Митьков, М.В. Медведев. - М.: Видар, 1996. -
С. 303-329.
4. Мiжнародна статистична класифка^я хвороб спорщнених проблем охорони здоров'я: Десятий перегляд. - Том. 1. - Части-
на 2. - Всесвпля оргашзащя охорони здоров'я. - Женева, - 1998. - С. 199.
5. Тимофеев А.А. Челюстно-лицевая хирургия / А.А. Тимофеев. - К., 2010. - 574 с.
6. Ткаченко П.1. Кюти щелепно-лицево' дшянки (клшко-морфолопчш аспекти) / П.1. Ткаченко, 1.1. Старченко, С.О. Бшоконь,
К.Ю. Резвша. - Полтава, 2013. - 103 с.
7. Ткаченко П.1. Алгоритм обстеження хворих з юстами бiчноi дшянки ши' / П.1. Ткаченко, К.Ю. Резвша // Свп" медицини та
бюлогп. - 2011. - №1. - С. 104-107.
8. Gritzmann N. Sonography of soft tissue masses of the neck / N. Gritzmann, A. Hollerweger, P. Macheiner [et al.] // J. Clin.
Ultrasound. - 2002. - V. 30. - № 6. - P. 356-373.
УДК - 616.743-006.2-07
Д1АГНОСТИЧН1 АСПЕКТИ Б1ЧНИХ К1СТ ШИТ
Ткаченко П. I., Резвша К. Ю.
Резюме. В статт наведен результати власних кгмьлчних спостережень та цитолопчного дослщження вмю-ту к1ст б1чно' дшянки ши'. Визначена д1агностична 1нформативн1сть кттинного складу пунктату, який отримува-ли пщ контролем ультразвукового досл1дження. На пщстав1 пор1вняльного анал1зу даних показниюв встанов-лено, що в ц1й д1лянц1 можуть локал1зуватися к1сти р1зн1 за походженням: бранх1огенн1, дермощн1, епщермощы та к1сти слинних залоз.
Ключовi слова: к1сти ши', цитолог1чне досл1дження, тонкоголкова асп1рац1я, ультразвукова д1агностика. УДК - 616.743-006.2-07
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ БОКОВЫХ КИСТ ШЕИ Ткаченко П. И., Резвина К. Ю.
Резюме. В статье приведены результаты собственных клинических наблюдений и цитологического исследования содержимого кист боковой области шеи. Определена диагностическая информативность клеточного состава пунктата, который получали под контролем ультразвукового исследования. На основании сравнительного анализа данных показателей установлено, что в этой области могут локализоваться кисты различного происхождения: бранхиогенные, дермоидные, эпидермоидные и кисты слюнных желез.
Ключевые слова: кисты шеи, цитологическое исследование, тонкоигольная аспирация, ультразвуковая диагностика.
UDC - 616.743-006.2-07
DIAGNOSTIC ASPECTS OF NECK LATERAL CYST Tkachenko P., Rezvina K.
Abstract. Set the early signs of fetal cysts maxillofacial area is difficult. Usually, they are randomly or during festering that occurs most often after activation of trigger factors, such as ARVI or hypothermia. Clinically, cysts lateral neck area - the formation of painful round or oval, dense consistency. The skin over them in color is not changed, congestion occurs only when you connect to a secondary infection.
Their necks differential diagnosis should be made with chronic lymphadenitis (specific and nonspecific), benign or malignant tumors or tumor formations like the soft tissues of the neck, blood vessels, nerves and metastases. Large cysts likelihood of malignancy lateral neck area as branhiohenic cancer that is found in 4.5% of patients with lateral neck cysts. The complexity of diagnosis and a high percentage of cases of malignancy leads to greater involvement in the diagnostic management of simple but informative methods. The aim was to determine the effectiveness. Fine needle aspiration biopsy to improve diagnostic measures and choice of treatment of cysts of the lateral neck area.
Material and methods. General survey methods included the careful complaints installation and life history of the disease, patient examination, determination of disease duration and characteristics of its flow. Evaluated the shape, color of skin and tissue turgor in the seat projection cysts determined size, sharpness of contours, ratio of sternum-clavicular-mastoid muscle, consistency, cohesion with the surrounding tissues. Clinical observations concerning 89 patients with bone lateral neck area aged 13 to 65 years. Of them men - 42 (47.2%), women - 47 (52.8%). Analysis of the data revealed that the peak incidence at age cyst of lateral area of neck - its patients from 21 to 35 years, that mature age of first period by age World Health Organization classification. Localized cystic formation often left -56 patients (62.9%), right - 33 patients (37.1%). According to the survey algorithm developed by us cyst of lateral area neck all patients were divided into groups: the first is represented by 27 patients (30.3%) its branhiohenic cyst of neck, the second included - 23 patients (25.8%) of epidermoid cyst of the lateral area neck, third - 24 patients (27%) of dermoid cyst of the lateral areas of the neck, the fourth - 15 patients (16.9%) of salivary gland cyst. This was confirmed after examining cytological punctate pattern and conducted ultrasound examinations. After studying the cellular composition punctate at the prehospital is reasonable for distribution to branhiohenic cysts, dermoid, epidermoid cysts and salivary glands cysts, allowing you to decide on further treatment tactics. When festering cystic formations in most cases can eliminate the effects of inflammation conservative methods, and only 2.3% of cases, patients required surgery and concerned a dermoid cyst.
Keywords: cysts of neck, cytological examination, ultrasound diagnostic.
Рецензент - проф. Рибалов О. В. Стаття надшшла 03.03.2016 року
