CC BY
66
социальных аспектов инвалидности. На основе проведения структурно-логического анализа с учетом принципов системности построена графологическая модель решения проблем инвалидности путем оказания разных видов помощи. С помощью контент анализа проанализированы правовые аспекты инвалидности. Опираясь на экстенсивные показатели установлена структура инвалидности по общему заболеванию. Определена динамика инвалидизации взрослого населения в течении 2008-2012 годов. Своевременная ранняя диагностика новообразований даст возможность проводить радикальное комплексное лечение и повысит его эффективность, что позволит снизить уровень первичной инвалидности в Украине в результате новообразований.
Ключевые слова: инвалидность, онкозаболевания, динамика, показатели здоровья.
Стаття надшшла 18.02.2014 р.
УДК 616.728.3-073.48
medical and social aspects of disablement was held. On the basis of structural and logical analysis taking into account the principles of consistency a graphological model of solving problems of invalidity by providing various types of assistance was created. With the help of content analysis the legal aspects of disablement were analyzed. Relying on extensive index a structure of disablement by common diseases was set. Dynamics of invalidism among adult people during 2008-2012 years was defined. A well-timed diagnostics of tumors will give an opportunity to held the radical complex treatment and will increase its effectiveness that will decrease level of primary disability caused by tumors in Ukraine.
Key words: disablement, oncological diseases, dynamics, health indicators.
Рецензент Катрушов О.В.
Д1АГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОЛ1ННОГО СУГЛОБУ У ПАЦ1еНТ1В 13 ПРИПУХЛ1СТЮ ШДКОЛШНОÏ ЯМКИ
У стата наведет дат щодо диференщйно'1 дiагностики припухлост шдколшно'1 ямки, описат захворювання, при яких може зустрiчатись цей симптом, перелiченi тшчш та ультразвук^ критерп, необхщт для встановлення правильного дiагнозу. На основi клшжо - ультразвукових критерпв розроблений алгоритм визначення дощльност проведення ультразвукового обстеження суглобу, який полягае в наступному: при наявност захворювань суглоба в анамнезi -нараховуеться 2 бали, наявтсть травм в анамнезi ощнюеться в 5 балiв, вщсуттсть перерахованих ознак - 7 балiв. Ощнка штенсивносп болю проводиться вщповщно до юлькост набраних балiв вщ 1 до 10, швидюсть розвитку болю ощнюеться наступним чином: миттево - 6 балiв, швидко - 4 бали, поступово - 2 бали. Проба iз стисканням припухлости якщо вона позитивна, ощнюеться в 2 бали, якщо негативна - 4 бали. На основi отриманих даних нами був зроблений висновок щодо необхщност виконання УЗД колтного суглобу негайно, якщо сума балiв склала бшьше 15, планово, якщо сума балiв склала вщ 10 до 15, i пащент не потребуе проведення УЗД колтного суглобу, якщо сума балiв менше 10. Розроблений алгоритм дозволяе визначити необхщтсть та плановють проведення ультразвукового дослщження колтного суглобу в кожному конкретному випадку.
Ключов1 слова: колшний суглоб, иста Бейкера, бурсит, тромбоз тдколшно! вени, д1агностичний алгоритм.
У практищ спещалюттв р1зно1 спрямованосп зустр1чаються пащенти з1 скаргами на бшь та припухлють у тдкол1ннш ямцi. Досить часто при первинному огляд1 бувае важко розтзнати справжню причину цих скарг та призначити ввдповщне подальше обстеження, а тим бшьше, лшування. Саме тому ми намагались проанал1зувати можлив1 причини розвитку ще1 патологи та особливост проведення диференцшно1 д1агностики, як клшчно1, так i ультразвуково1 з метою визначення оптимального алгоритму д1агностичного пошуку. Найбшьш розповсюдженою патолопею, що призводить до розвитку болю та припухлост у тдкол1ннш ямц1 е к1ста тдколшно1 ямки, або к1ста Бейкера.
Вперше вона була описана у 1840 р. M. Adams, але зв'язок м1ж ушкодженнями кол1нного суглобу, артрозами та розвитком к1сти п1дкол1нно1 ямки був виявлений англ1йським х1рургом Вшьямом Бейкером (англ. William Morrant Baker) у 1877 р. [5]. Ця патолопя розвиваеться на фонi синовпту та видiлення велико1 кiлькостi рвдини в порожнину суглоба. Найбiльш типовi захворювання, що супроводжуються виникненням кюти Бейкера: ревмато1дний артрит, деформуючий остеоартроз, псорiатичний артрит.
Патогенез розвитку кюти передбачае розтягнення суглобово1 капсули та синовiальноï оболонки колiнного суглоба великою кшьшстю синовiальноï' рiдини. При активних рухах у суглобi внаслiдок тдвищення внутрiшньосуглобового тиску ця рiдина перемiщуеться у сухожилковi сумки литкового та натвперетинчастого м'язiв та розтягуе ï^, формуючи утворення, яке власне i називаеться кютою Бейкера.
Клiнiчно кюта Бейкера проявляеться у виглядi припухлост! яйцеподiбноï' форми, зазвичай у медiальнiй частинi пiдколiнноï' дiлянки. Найбiльш помгтною вона е при повнiстю роз^нутому колiнi, при зiгнутому - вона менш щiльна i випукла. В той же час, в залежносп ввд розмiрiв, це утворення може значно обмежувати рухливють в колшному суглобi. Досить часто кiста Бейкера зустрiчаеться одночасно на обох колшних суглобах [5].
Кiсти Бейкера невеликих розмiрiв зазвичай не мають симптоматики i бувають раптовою знахiдкою тд час обстеження колiнних суглобiв. За умови невеликих розмiрiв кiсти, ïï непомiтно пiд час загального
© 1ваницький 1.В., Пономаренко С.О., 2014
36
клшчного обстеження, пальпащя И неможлива, i зазвичай вiдсутнi будь-як клiнiчнi прояви. Велика иста Бейкера гарно пальпуеться як щшьно-еластичне утворення продовгувато-овально! форми, яке локалiзуeться в м'яких тканинах mдколiнно! ямки, переважно в И медiальних вiддiлах (до 90% випадкiв) [5]. При наявносп велико! кюти Бейкера, у пащенпв можуть бути скарги на бшь по заднiй поверхш колiнного суглобу при фiзичних навантаженнях, дискомфорт, наявнiсть пухлиноподiбного утворення в пщколшнш ямцi. Одночасно може спостер^атись бiль в литкових м'язах або порушення чутливостi по заднiй поверхш гомшки, особливо пiсля тривало! ходи (або сходами). 1з збiльшенням розмiру кiста може стискати пiдколiнну вену, провокуючи розвиток варикозного розширення вен гомшки. 1ншим можливим ускладненням е стискання пiдколiнного нерву, що зазвичай проявляеться вiдчуттям онiмiння, повзання мурашок при перебуваннi ноги навiть у положенш фiзiологiчного згинання.
Однiею iз клiнiчних ознак, що дозволяе вiдрiзнити кiсту Бейкера вiд iнших утворень пщколшно! ямки, е зв'язок кюти з порожниною суглоба за допомогою нiжки, для визначення його наявносп проводиться проба iз стисканням. Полягае вона у виконанш наступних дш Лiкар обережно стискае припухлiсть mдколiнно! дiлянки при напiврозiгнутiй нозi пащента, намагаючись не викликати вiдчуття болю. При цьому рiдина повiльно переходить iз кюти Бейкера в порожнину суглоба. Враховуючи вузьке спiвустя мiж ними, зворотнiй рух рiдини також уповшьнений. Таким чином, наслiдком проведення проби е зменшення розмiру припухлосп в пiдколiннiй дiлянцi. Проведення дано! проби може дати хибнонегативний результат у тому випадку, коли в порожниш суглобу присутня велика кшькють запально! синовiально! рiдини, що унеможливлюе перетiкання И iз порожнини кюти Бейкера в порожнину суглобу. Найбшьш оптимальним методом з точки зору доступносп i якостi дiагностики при цьому сташ е ультразвукове до^дження колiнного суглобу.
Метою роботи було створити дiагностичний алгоритм для визначення необхщносп проведення ультразвукового обстеження та сформулювати ультразвуковi диференцiйнi критери патологи у пащенпв iз припухлiстю пщколшно! дiлянки.
Матерiал та методи дослщження. Нами було обстежено 68 пащенпв (41 жiнка та 27 чоловЫв iз середнiм вiком 54,5± 5,2 роки) зi скаргами на припухлють та бiль в пiдколiннiй дшянщ. Для ощнки iнтенсивностi болю в колiнному суглобi нами використовувалась вiзуальна аналогова шкала (ВАШ). Ультразвукове обстеження колшного суглобу проводилось за стандартною методикою [6,8].
Пюля збору анамнезу нами було виявлено наявнiсть патологи колшного суглобу в анамнезi у 59 пащенпв з 68 обстежених, а саме: деформуючий остеоартроз (ДОА) в анамнезi у 25 пащенпв (з них 5 вказали на наявнють в минулому травми суглобу), ревмато1дний артрит (РА) у 16 пащенпв ( 3 пащенти iз даними про травми суглобу), псорiатичний артрит (ПСА) у 4 пащенпв, наявнють в анамнезi тiльки травм колшного суглобу - у 14 пащенпв, у 9 обстежених не було даних в анамнезi за будь - яку патолопю в дшянщ колiнного суглобу. Ощнку даних проводили наступним чином: при наявносп захворювань суглоба (ДОА, РА, ПСА) в анамнезi - нараховували 2 бали, наявнiсть травм в анамнезi ощнювали в 5 балiв, вщсутнють перерахованих ознак - 7 балiв. Ощнка iнтенсивностi болю за ВАШ проводилась вщповщно до кiлькостi набраних балiв вiд 1 до 10, швидкють розвитку болю ощнювали наступним чином: миттево - 6 балiв, швидко - 4 бали, поступово - 2 бали. Пробу iз стисканням припухлостi, якщо вона була позитивна, ощнювали в 2 бали, якщо негативна - 4 бали.
Результати дослщження та 1х обговорення. При проведенш ультразвукового до^дження кюту Бейкера зазвичай вдавалось вiзуалiзувати по заднш внутрiшнiй поверхнi колiнного суглобу, тобто медiально вiд пiдколiнноl артери i вени, що вiдповiдало даним лiтератури [4]. Кiста Бейкера завжди пов'язана з колшним суглобом за допомогою стввустя, яке переважно вiзуалiзувалось позаду вiд медiально! голiвки литкового м'яза (рис. 1) Кiста Бейкера у бшьшосп випадшв мала овальну форму або форму пiвмiсяця i не витягувалась в трубчасту структуру при поздовжньому скануваннi. Досить часто в кюп Бейкера вiзуалiзувались множинш перегородки, септи, вмiст кюти був неоднорiдним за рахунок як дрiбних часточок, так i великих хондромних тш (рис. 2). При шфекцшному запаленнi кюти Бейкера, яке перебрало як iзольовано вiд суглобу, так i на фонi гнiйного артриту, спнка кюти потовщувалась та розшаровувалась, а вмiст к1сти значно змшював властивостi, зазвичай за рахунок тдвищення ехогенностi (рис. 5).
Найбiльш типовим ускладненням тривало iснуючоl напружено! кюти Бейкера, за нашими даними, був !! розрив. Клiнiчно вiн проявлявся виникненням рiзкого болю в пiдколiннiй та литковiй дiлянцi, вираженим набряком гом1лки. Така сама клiнiчна симптоматика часто супроводжуе тромбоз вен нижшх к1нц1вок i тому потребуе проведення швидко! i якiсно! диференц1йно! дiагностики.
До найбiльш типових ознак розриву к1сти Бейкера при проведеннi УЗ дослщження ми вiднесли значне зменшення розмiру кiсти у порiвняннi iз попереднiми значеннями, iнколи кiста взагалi не вiзуалiзувалась (рис. 4). Другою типовою ознакою була вiзуалiзацiя анехогенно! рiдини мiж м'язами гомiлки (рис. 3). Ще однiею ознакою було збереження нормального кровотоку по судинам гомiлки при проведеннi кольорового допплерiвського дослiдження. У пацiентiв iз розривом кют Бейкера всi подальшi загострення синовi!ту колiнного суглобу призводили до набряку не тiльки самого суглобу, але i гомiлки. Такий стан мае назву хрошчно! кiсти гомшки (рис. 5, 6) [3].
ш м>< маке: ййзоиг1бэо/пр15/а1рв/газ'5/ п?4с ог/11/2с1 Го: т5сэ0еч 1с"-«
1 ' 1 г | 1« 1, "1м [в нер5
ш&агса
—
1 ш
1
I. ¡снйге нпт пэрсп
пвр»1 9.70 йпп -а 8'мй1 г<-»« г;«; и апосг реапт
Рис. 3. Рщина у ]шжм'язових просторах.
Рис. 4. Зменшення розм1р1в та неправильна форма гасти Бейкера на тш !! розриву.
Рис. 5. Юста Бейкера, що нагно!лась.
Рис. 6. Хрошчна иста гомшки у пащентки 1з розривом гасти Бейкера.
Гострий тромбоз глибоких вен гомшки, який може нагадувати за ктшчними проявами розрив кiсти Бейкера, при УЗД характеризуеться наявнютю гiпо- i анехогенних тромботичних мас в судит. Дiаметр вени збiльшений (бiльше 11 мм), вона не стискаеться при компресп датчиком, кровоток в нш або не рееструеться або значно знижений. Тромботичш маси в просвт судини не змiщуються при натисканш датчиком, тобто вони пов'язаш зi стiнкою судини. У випадках пiдгострого i хронiчного тромбозу тромботичш маси стають гiперехогенними, може бути реканалiзацiя тромбiв. Стiнки вени при тромбозi можуть бути потовщенi (рис. 7, 8).
Необхвдно пам'ятати, що вена в тдколшнш ямщ завжди вiзуалiзуеться поряд iз артерiею, тому, якщо поряд iз розтягнутим гшоехогенним не стискаемим неоднорiдним утворенням вiзуалiзуеться артерiя iз вiдповiдним кровотоком при допплерiвському дослiдженнi i не вдаеться знайти типову вену з характерним потоком при допплерографi!, це свiдчить про тромбоз пiдколiнно! вени. Необхвдно провести обстеження в вертикальному положенш, вiзуалiзувати стегнову та великогомiлкову вени, провести тест дистально! компрессi!. В той же час необхвдно пам'ятати, що частота виявлення кiсти Бейкера у хворих з тромбозом глибоких вен гомшки складае 3,1 - 4,1 %, а поеднання кюти Бейкера з тромбофлебитом глибоких вен - 0,2 - 11 % [2].
Рис. 7. Тромбоз пщколшно! вени, Рис. 8. Тромбоз пщколшно! вени,
поперечний зр1з._ поздовжнш зр1з.
Рис.9. Невринома малогомшкового нерву.
Рис.10. Бурсит сухожилку двоголового м'яза.
Рис. 11. Юста заднього рогу мед1ального мешска в пщколшнш ямщ.
Рис. 12. Фрагмент пошкодженого заднього рогу мед1ального мешска.
Використання допплерiвських метод1в при проведенш УЗД тдкол1нно! дiлянки дае можливiсть вiддифeрeнцiювати щ патологи. Цi ж методи дозволяють дiагностувати аневризму тдкол1нно1 артерп, яку при звичайному оглядi можна помилково сплутати i3 кастою Бейкера. У той же час, пальпащя цього утворення дозволяе виявити його пульсащю, що не е характерним для кюти Бейкера. Якщо при пальпацл припухлостi хворий вiдчувае бiль, що iррадiюе в стопу, це може сввдчити про наявнiсть пухлини загального малогомiлкового нерву. Проведення УЗД дозволяе виявити пухлинне утворення iз характерним розташуванням по латeральнiй повeрхнi колiнного суглобу, що пов'язане iз стовбуром нерву (рис. 9).
Бурсит сухожилку двоголового м'яза (bursitis tendinis m. Wapitis femоris) проявлявся болем та припухлютю зовнiшнього краю тдколшно! ямки. При ультразвуковому дослвдженш вдавалось вiзуалiзувати сумку сухожилку двоголового м'яза iз внутрiшнiм рiдинним вмiстом, що розташовувалась мiж сухожилком i зовнiшньою бiчною зв'язкою (рис. 10).
Ще одшею причиною виникнення припухлостi тдкол1нно1 ямки можуть бути кюти мeнiскiв [1]. Вiзуально припухлiсть, обумовлена кастою менюка, за нашими спостереженнями, може мати рiзнi розмiри, вiд горошини до грецького горiха. Дрiбнi кiсти зазвичай не пальпувались, у цьому випадку хворих турбував бiль у суглобовш щiлинi, що посилювався при напруженш та зменшувався у споко1. При порiвняно невеликих розмiрах кiсти, вона вiзуально зникала при згинаннi суглобу i з'являлась при розгинаннi. Найбшьших розмiрiв кюти мeнiску досягали в положенн неповного розгинання колiнного суглобу. Кюта зовнiшнього мeнiска зустрiчаеться набагато частше, нiж внутрiшнього, iз частотою 5:1 [3]. Кюта зовнiшнього менюка розташовуеться зазвичай в середнш третин мeнiска, як правило, в зовшшнш його частинi. Порiвняно рiдко кюта з'являеться у передньому або задньому розi поблизу прикрiплeння мeнiска до великогомтково! кустки. Кiста не поеднуеться з капсулою суглобу, остання натягнута на кистi i в цьому мющ витончена i розслаблена, якщо кюта не дуже велика. В бшьшосп випадк1в кiста зовнiшнього менюка випинаеться позаду зовшшньо! б1чно1 зв'язки, але iнколи може з'явитись i попереду вiд не1. У наших спостереженнях кiста зовнiшнього мeнiска викликала бiль настiльки iнтeнсивний, що хворий звертався до лшаря ще до виникнення припухлости Кiста мeдiального менюка може випинатись попереду або позаду внутршньо! б1чно1 зв'язки, а школи кiста випинаеться через саму внутршню зв'язку (рис. 11). 1з часом кюта цього менюка може збшьшуватись за розмiрами i ставати менш фiксованою.
Ультрасонографiчно виявлене пухлиноподiбнe утворення iз солiдним компонентом, потребуе диференщйно! дiагностики мiж фрагментами ушкоджених внутршньосуглобових структур (рис. 12) та синовюмою, яка е злоякюною пухлиною. Використання допплeрiвських мeтодiв дозволяе провести диференщйну дiагностику в цьому випадку, оскшьки фрагменти мeнiскiв не мають кровообку, в той час, як синовюма мае досить iнтeнсивний внутрiшнiй кровоток. Результати проведеного ультразвукового дослiджeння колiнних суглобiв та сумарне визначення ощнюваних ознак навeдeнi в таблицi:
Патолопя колшного суглобу К1ста Розрив К1сти Тромбоз Бурсит сухо- Фрагмента- Невринома
Бейкера к1сти мси1ску п1дкол1нно1 жилку двого- ц1я заднього малогом1лко
Бейкера вени лового м'яза рогу мен1ска вого нерву
Юльгасть пащенпв 35 8 7 9 7 1 1
Патолог1я суглобу в анамнез! 1,31 1,75 0,58 0,44 0,86 - -
(бали пац1ента)
Наявн1сть травми в анамнез1 1,43 3,75 4,28 - 1,43 - -
(бали пац1ента)
Бшь за ВАШ 5,2±1,1 8,5±1,9 3,5±0,8 8,9±0,7 5,9±1,2 6 5
Проба 1з стисканням 1,71 4 4 4 4 4 4
припухлост1 (бали)
Швидк1сть розвитку болю (бали) 2 5,75 2,5 4,9 2 2 2
Сума башв на 1 пащента 11,65 23,7 14,86 18,24 14,19 12 12
На основ! отриманих даних нами був зроблений висновок щодо необхщносп виконання УЗД колшного суглобу негайно, якщо сума бал1в склала бшьше 15, планово, якщо сума бал1в склала ввд 10 до 15, \ пащент не потребуе проведення УЗД колшного суглобу, якщо сума бал1в менше 10.
Таким чином, диференцшний д1агноз припухлост п1дкол1нно! ямки повинен мати м1ждисциплшарний п1дх1д \ поеднувати кл1н1чне обстеження 1з досконалим анал1зом отриманих даних, що обумовить дощльнють та своечасн1сть проведення ультразвукового досл1дження. Ультрасонограф1я кол1нного суглобу дае можливють правильно д1агностувати, \ в щлому вчасно \ правильно проводити необхвдне л1кування.
Перспективою подальших дослiджень е вдосконалення розробленого алгоритму оцтки симптомiв з метою бшъш ятсног та своечасноI дiагностики з використанням наявних ресурЫв.
Ж
1. Коваленко В. Н. Застосування МРТ i УЗД у д1агностиц1 остеоартрозу / В.Н. Коваленко, О.П. Борткевич // Укр. ревматол. журн. - 2010. - № 39. - С. 55-86.
2. Лелюк В. Г. Ультразвуковая ангиология. / В. Г. Лелюк, С. Э. Лелюк. - М.:«Реальное время. - 2003. - 324 с.
3. Миронов С. П. Современные подходы к диагностике и лечению кист подколенной области / С.П. Миронов, А.К. Орлецкий, К.А. Николаев // Кремлевская медицина - 2005. - №2. - С.33-36.
4. Терзов К.А. Роль ультразвукового дослщження в ощнщ уражень колшних суглобiв у хворих на ревмато'щний артрит / К.А. Терзов, О.М. Масик, О.П. Борткевич // Укр. ревматол. журн. - 2006. - №1. - С. 57 - 61.
5. Хитров Н.А. Киста Бейкера: варианты течения, сонографический контроль и лечение / Н.А. Хитров // Современная ревматология. - 2009. - №1. - С.44 - 48.
6. Юдж М.Н. Ультразвуковые исследования костно-мышечной системы / Юдж М.Н. - Москва: Видар-М -2007. -400с.
7. Conaghan P. G. Clinical and ultrasonographic predictors of joint replacement for knee osteoarthritis: results from a large, 3-year, prospective EULAR study / P. G. Conaghan, M. A. D'Agostino, M. Le Bars [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2010. - №69. - Р. 644-647.
8. Isenberg D.A. Imaging in Rheumatology / D.A. Isenberg, P. Renton. - Oxford University Press - 2003. - 240 p.
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ИССЛЕДОВАНИЯ КОЛЕННОГО СУСТАВА У ПАЦИЕНТОВ С ПРИПУХЛОСТЬЮ ПОДКОЛЕННОЙ ЯМКИ Иваницкий И.В. Пономаренко С.А.
В статье изложены данные относительно дифференциальной диагностики припухлости подколенной ямки, описаны заболевания, при которых может встречаться этот симптом, перечислены клинические и ультразвуковые критерии, необходимые для постановки правильного диагноза. На основе клинико -ультразвуковых критериев разработан алгоритм определения целесообразности проведения ультразвукового исследования сустава, который состоит в следующем: при наличия заболеваний сустава в анамнезе - начисляется 2 балла, наличие травм в анамнезе оценивается в 5 баллов, отсутствие перечисленных признаков - 7 баллов. Оценка интенсивности боли проводится согласно количеству набранных баллов от 1 до 10, скорость развития боли оценивается следующим образом: мгновенно - 6 баллов, быстро - 4 балла, постепенно - 2 балла. Проба со сжиманием припухлости, если она положительная, оценивается в 2 балла, если негативная - 4 балла. На основе полученных данных нами был сделанный вывод относительно необходимости выполнения УЗИ коленного сустава немедленно, если сумма баллов составила более 15, планово, если сумма баллов составила от 10 до 15, и пациент не нуждается в проведении УЗИ коленного сустава, если сумма баллов меньше 10. Разработанный алгоритм позволяет определить необходимость и плановость проведения ультразвукового исследования коленного сустава в каждом конкретном случае.
Ключевые слова: коленный сустав, киста Бейкера, бурсит, тромбоз подколенной вены, диагностический алгоритм.
Стаття надшшла 11.02.2014 р.
DIAGNOSTIC VALUE OF KNEE ULTRASOUND EXAMINATION IN PATIENTS WITH SWELLING OF THE POPLITEAL FOSSA Ivanytskyi I. V. Ponomarenko S. O.
The article presents data on the differential diagnosis of swelling of the popliteal fossa, described the disease, which can occur with this symptom, clinical and ultrasound criteria necessary for the correct diagnosis. We developed an algorithm to determine the feasibility of ultrasound joint, which consists of the following: the presence of joint disease in history - 2 points, the presence of a history of injuries is estimated at 5 points , the lack of these symptoms - 7 points. Evaluation is carried out in pain intensity according to the number of points from 1 to 10 , the rate of development of pain is estimated as follows: instant - 6 points, quickly - 4 points, gradually - 2 points . Sample with clenching swelling, if it is positive , estimated at 2 points, if negative - 4 points. Based on these results we concluded on the need to perform ultrasound knee immediately if the amount was more than 15 points , according to plan, if the sum of scores ranged from 10 to 15, and the patient does not need an ultrasound of the knee, if the amount is less than 10 points. The developed algorithm may be used to determine the planning of ultrasound examination of the knee joint in each case.
Key words: knee, Baker's cyst, bursitis, popliteal vein thrombosis, the diagnostic algorithm.
Рецензент Лтоненко О.В.
УДК 616.441-006.5-089
ДЕСЯТИЛ1ТН1Й ДОСВ1Д Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ ЗОБУ
Ххух ^У4 /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\>Х
Проведений аналiз 468 медичних карток стащонарних хворих, яю протягом 2004 - 2013 роюв опероват з приводу зоба у вщдшент хiрургii №2 2-1 мюько! кйтчно! лкарт м. Полтави. Чоловшв було 58, жток - 410. Вж хворих становив вщ 18 до 76, середнш - 58,6±5,48 роюв. Хiрургiчний доступ i об'ем оперативного втручання обирався виходячи з даних дооперацшного обстеження. Доступ, який ми застосовуемо при операщях на щитоподiбнiй залозi анатомiчно обгрунтований, забезпечуе необхiдну експозищю органа, добре загоення рани i косметичний ефект. Екстрафасцiальна методика видалення ЩЗ або 11 частини дозволяе оптимiзувати вiзуальний контроль операцii та забезпечуе И радикальнiсть. Досвiд оперативних втручань на ЩЗ дозволяе покращити результати хiрургiчного лкування, при цьому знизити юльюсть пiсляоперацiйних ускладнень. Отримат данi свiдчать про ефективнiсть та достатню безпечнiсть використаних нами пiдходiв до лiкування рiзних форм зобу.
Ключовi слова: щитоподiбна залоза, зоб, хiрургiчне лiкування.
Ххух ^у4 /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' /\/' Х\уХ Х\уХ
В останш роки змiнюеться тенденцАя поширеносп та структури захворювань щитоподiбноï залози (ЩЗ). Деяк1 автори вiдмiчають збшьшення такоï патологiï серед дорослого населения [3]. Причому, вiдбуваеться зменш До найбшьш типових ознак розриву кюти Бейкера при проведеииi УЗ дослвдження ми
© Ковальов О.П., Кравщв М.1. та inm., 2014 40
