CC BY
7
Summary
ORAL HEALTH LITERACY AND LEVEL OF ORAL HYGIENE IN OVERWEIGHT CHILDREN Kostura V.L., Bezvushko E.V.
Key words: oral hygiene, educational knowledge, children, overweight, gingivitis.
Hygienic oral care for the most school age children is still found out as inadequate that contributes to the development of common dental diseases. The purpose of this study was to assess the state of oral hygiene and to evaluate oral health literacy in overweight children. Materials and methods: The state of hygiene of the oral cavity was analyzed by the Fedorov-Volodkina index in 278 overweight children, 89 obese children and 292 children with normal body weight, who made up a control group. The age of patients ranged from 12 and 15 years. Results. According to the survey, 35.41±2.87% of overweight children kept regular hygienic oral care that was 1.76 times less compared with the children of the control group and 1.48 times less than in children with obesity. The most of 12-year-old overweight and obese children were found to have satisfactory oral hygiene and good oral hygiene state, and only in 15-year-old overweight children demonstrated good oral hygienic state. The value of the Fedorov-Volodkina index in the overweight children with gingivitis was higher and corresponded to the unsatisfactory hygienic state than that of their peers without gingivitis.
УДК 617.538-006.2-07
Ткаченко П.1., Резвна К.Ю., Швець А.1., Костр'шов А.В.
1НФОРМАТИВН1СТЬ Д1АГНОСТИЧНИХ ЗАХОД1В НА ЕТАПАХ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ З Б1ЧНИМИ К1СТАМИ ШИ1
ВДНЗ Украши "Украшська медична стоматолопчна акаде1^я", м. Полтава
Поетапне обстеження 158 хворих з 6i4HUMu кстами шиТ дозволило встановити, що '¡нформатив-нють ультразвуковой д'агностики, пунк^йно'У бюпсп i морфологiчних досл'джень значно рiзняться при Ух рiзних нозологiчних формах. Порiвняння д'агнозу, встановленого при обстеженнi за полiклiнi-чних умов, з результатами вивчення г'ютолог'чноТ структури всх кстозних утворень дозволило встановити, що нев'дпов'дн'ють мiж ними складае 42,8%, що формуе певну насторогу i потребуе подальшого розширення застосування спектру спе^альних метод'т досл'джень на догосптально-му етапi з метою бльш об'ективноТ о^нки кл1'н1'чноТ' ситуац'й в кожному конкретному випадку. Ключов1 слова: кюти шиТ, дермоТды, епщермоТды, 6i4Hi, ектопован слинн залози, поетапне обстеження, д1агностика. Робота е фрагментом НДР «1нтегративно-диферен^йоване обфунтування вибору оптимальних методик оперативних втручань та обсягу лкувальних заходiв при хiрургiчнiй патологи щелепно-лицевоТ длянки», державний реестра^йний номер 0116U003821.
В кл^чнш практик xipypra-стоматолога до-сить часто зус^чаються кюти 6i4HOi поверхн шиТ, що складае 25% вщ ycix кют м'яких тканин щелепно-лицевоТ дтянки [1;2;3]. Серед них, зп-дно загальноприйнятоТ класифкацп, видтяють 6i4^ кюти шиТ, дермоТды, ешдермо'щы та кюти ектопованих слинних залоз. Наявнють певних труднощiв у дiагностицi та схожють шшчних проявiв зумовлюють актуальнють даноТ пробле-ми для хiрургiчноТ стоматологи, тим бтьше, що останшми роками помине збтьшення ктькосп хворих, як звертаються в клшки з приводу но-воутворень голови та шиТ [2;5;7;8].
Труднощi на етапах дiагностики, високий по-казник рецидивiв та пюляоперацшних усклад-нень при лкуванш кют бiчноТ поверхн шиТ до-сить тюно пов'язан з особливостями Тх топо-графо-анатомiчноТ локалiзацiТ. Ускладнюеться ця ситуа^я ще й за рахунок вщсутносп чiтко спланованих дiагностичних заходiв на етапах обстеження, що нерщко призводить до виявлен-ня захворювання лише на при його виражених кл^чних проявах [1 ;3;6;12].
Тому з метою пщвищення ефективностi хiру-ргiчноТ допомоги пацiентам з ^ею патологiею ва-гоме мiсце придтяеться застосуванню сучасних методiв дiагностики на вах етапах клiнiчного об-
стеження для створення можливост вщдифере-нцшвати кiсти мiж собою з метою подальшого визначення шформативносп тактичних заходiв [6;7;8].
Мета дослiдження
Встановити шформативнють та уточнити специфiку дiагностичних заходiв на етапах обстеження хворих з бiчними кiстами шиТ.
Матерiали та методи
Згiдно з метою роботи нами було проведено узагальнення власних шшчних спостережень iз залученням додаткових i спецiальних методiв обстеження та проаналiзовано архiвний матерн ал викладений в iсторiях хворих, як перебували на стацiонарному лiкуваннi у вщдтены щелеп-но-лицевоТ хiрургiТ ПолтавськоТ обласноТ лiкарнi iм. М.В. С^фосовського з 2007 по 2017 роки.
Придтяли увагу клiнiчним проявам, як хара-ктернi саме для бiчних кiст шиТ. Поетапно про-стежували iнформативнiсть дiагностичних захо-дiв на вах етапах обстеження: при ультразвуковому дослщжены, заборi матерiалу з порожнини кюти з подальшим цитолопчним та бiохiмiчним дослiдженням пунктату [5;9;10;11]. В пюляопе-рацiйному перiодi проводили гiстологiчне ви-
вчення структурних компонент стiнок кiстозних утворень за стандартними методиками з метою 'х верифкаци [4].
Результати та 1х обговорення
Загальний аналiз архiвних даних, представ-лених в iсторiях хвороб тематичних па^енпв та власних спостережень, дозволив встановити, що ктькють хворих з кютами бiчно''' дiлянки ши' за 10 рокiв склала 197 пацieнтiв вiком вiд 18 до 73 рош. 1з 197 хворих ми взяли до подальшо'' розробки 158 (80,2%). Вони були повнютю об-
стеженi вiдповiдно до розробленого нами алгоритму дiагностики для ^е' категорп хворих [9]. Вивчення частоти встановлення дiагнозу при первинному зверненн в полiклiнiку з рiзними нозологiчними формами кiстозних утворень ^е' дiлянки дозволило встановити, що найчаспше зустрiчалися iстиннi бiчнi (бранхiогеннi) кюти -89 хворих (56,3%), дермо'щы кiсти виявленi у 41 (26%), ешдермо'щы дiагностовано у 20 па^етчв
(12,7%), а кiсти слинних залоз у 8 - (5%) (Рис.1).
Рис. 1 Д:аграма частоти б1ааностування р1зновиб1в кст б1чноГ длянки шш при первинному обстеженн1 за пол1кл1н1чних умов
Щодо отриманих даних стосовно вкового пе-рюду у па^етчв з кютами бiчноТ поверхн ши''', то можна стверджувати, що найчаспше зверталися хворi зрiлого вiку за класифка^ею ВОЗ - 21-35 рош.
Скарги у всiх хворих зводилися до наявност утворення на бiчнiй поверхнi ши'' злiва у 72 патента (45,6%), справа вщповщно - 86 (54,4%).
На початковому етап обстеження нами були виявлен загальнi клiнiчнi ознаки. Щодо форми, то у 78 хворих (49,4%) визначалася асиметрiя в середнш третин ши'' у виглядi овально'' конф^у-рацп та у 80 хворих (50,6%) - округло'. Розмiр i консистенцiя вiдповiдали даним, що наведет у л^ературних джерелах [3;4;10;12].
Колiр шкiрних покривiв над утвореннями у вах хворих залишався без змш, шкiра бралася в смужку. Сшввщношення до кивального м'язу бу-ло варiабельним i по переднiй його поверхн кю-та розташовувалася у 101 хворого (63,9%), по заднш поверхн и локалiзацiя спостерiгалася у 35 хворих (22,1%) а безпосередньо над грудино-ключично-соскоподiбним м'язом вона мала мю-це у 11 хворих (7%) та у 11 хворих (7%) залягала пiд м'язом.
Наступний етап дiагностичного обстеження був представлений ультразвуковою вiзуалiзацi-ею, яка була проведена з урахуванням наших напрацювань [1;9;11]. Вона надала можливiсть
визначити товщину стшки кiсти та встановити ступшь ехогенностi структурних компонентiв '"' вмюту (рис. 2).
Вiдповiдно до цих оцшочних критерпв, при товщинi стшки кютозного утворення до 1,5 мм та присутност ознак гiдрофiльностi i наявнiсть у серединi порожнини дрiбнодисперсних включень дозволили вiднести 'х до ютинних бiчних кiст у 68 випадках ( 43%).
У 47 хворих (28,9%) пщ час ультразвукового дослщження кютозних утворень ши' вдалося встановити характеристики, притаманн дермо'-дним кютам. Що стосуеться стiнки кюти, то вона в даному випадку вiзуалiзувалася щтьною з по-товщеннями до 3 мм, а в утворенн визначалися гiперехогеннi включення з превалюванням круп-нодисперсних часток.
1нший варiант ультразвуково' картини визна-чався при епщермо'дних кiстах. Вiдмiчалася чп--кiсть контурiв утворення з товщиною стiнки до 2 мм, а вмют вiзуалiзувався гiпоехогенним з наяв-нiстю дисперсних включень рiзно'' фрагментацп. Ми констатували за цими даними наявнють еш-дермо'дних кiст у 36 хворих, що склало 22,8%.
При кютах слинно' залози (7 па^ен^в - 4,4%) визначалася ч™сть ''' контурiв iз товщиною оболонки до 1 мм, а порожнина була заповнена вмютом з ознаками пдрофтьностк
Рис. 2 Ультразвукове зображення еп'дермоТдноТ кюти б1чноГ
дЛянки ши'( зл!ва хворого Л., 25 роюв, ¡стор1я хвороби №1119. Визначаеться гпоехогенне овальне утворення ро-зм/ром 34х24 мм з р1вними /' ч1ткими контурами з включен-ням дисперсних компонент1в р1зноГ фрагментацп. Товщина стнки 2мм.
Наступним етапом обстеження хворих було цитолопчне дослщження пунктату, яке дозволило розширити уяву про походження кют за раху-нок вивчення кл^инного складу 'х вмюту. Пред-ставництво злущених ештелюцтчв (цилшдрич-ний, мерехтливий ештелш) було притаманне бранхюгенним кютам, що виявлено в 65 випад-ках (41,1%).
Для пункта™ iз епщермо'щних кют була характерна наявнють в цитограмах велико' ктько-сп клiтин плоского ештелш, присутнiсть кератину та кристалiв холестерину, якi були виявленi в 49 хворих (31%).
Присутнють кристалiв жирних кислот, рогово' маси, мономорфних кл^ин залозистого епiтелiю притаманнi дермо'дним кiстам, i така картина встановлена при цитолопчному дослiдженнi 39 пункта™ (24,7%).
В цитограмах 5 пункта™ кiст слинних залоз (3,2%) виявлен сплощенi клiтини залозистого епiтелiю. Пщтвердженням тому слугував i пози-тивний результат на присутнють Е-амтази у вмют пунктату.
За загальноприйнятими класичними правилами, весь операцшний матерiал пiдлягав гюто-логiчному дослщженню, що дозволило нам на пiдставi чiтких морфологiчних характеристик встановити особливост будови, якi притаманнi тiльки певнш нозологiчнiй формi кiстозних утво-рень.
В 57 випадках (36,1%) внутршня епiтелiаль-на поверхня кiст була нерiвною, утворювала чи-сленнi гребiнцi, як глибоко вдавались у пiдлеглу тканину у виглядi виростiв. Сам ештелш був представлений 9-12 рядами, а безпосередньо в гребшцях нараховувалося до 20-40 рядiв плоских або цилшдричних клiтин. Поверхневий шар його практично не мав ознак ороговшня чи пара-кератозу i в значнiй мiрi був представлений ши-пуватими або цилiндричними клiтинами. Спо-стерiгалися явища дистрофп, переважно у ви-
глядi спонгiозу, з вщшаруванням окремих клiтин та 'х пласпв з утворенням значних порожнин по типу вакуолiзацi''. На пiдставi цих морфолопч-них ознак можна стверджувати, що цi кiсти вщ-носяться до бранхюгенних, тобто мають лiмфо-епiтелiальне походження.
Аналiз структурно' будови стшок 50 кiст (31,6%) показав, що внутршня поверхня 'х ви-слана багатошаровим плоским неороговiваючим епiтелiем, який мiсцями був потоншений до 5-10 шарiв та мав ознаки паракератозу. Часто спо-стерiгалися прояви дистрофп, явища спонгiозу iз вщшаруванням пласпв епiтелiю. Субепiтелiаль-но прослщковувалися зони кругло^тинно' шфн льтраци, в якш клiтини часто розмiщувалися в дтянках набряку. По периферп розташовуеться щiльна волокниста капсула, що являла собою власне стшку кiсти. Вказана гютолопчна будова характерна для кют ектодермального походження.
Пстолопчне дослщження препара™ стiнки дермощно'' кiсти (45 випадш - 28,5%) показало, що '"' внутрiшню поверхню утворюе неороговiва-ючий, багаторядний епiтелiй, що складався з 3-4 рядiв плоских паракератозних кл^ин, 5-8 шипу-ватих та 1-2 базальних, розмщених на добре вираженш базальнiй мембранi. Поверхневий шар був представлений шипуватими ештелюци-тами, спостер^алося вiдшарування 'х, спонгiоз та вакуольна дистрофiя. Епiтелiй утворював числены швапнаци. У субепiтелiальних вщдтах виявлялися розширення ацинарних вiддiлiв за-лозистих структур, подiбних до придатш шкiри. Вогнища кругло^тинно' iнфiльтрацiТ чергували-ся з прошарками ущiльненоТ сполучно' тканини з вираженим сосочковим шаром, прослщковува-лись добре розвинутi сальн залози, волосянi цибулини, що е типовою ознакою дермо'дних кiст. Структура капсули була представлена фiб-розною сполучною тканиною.
При вивченн морфологiчноТ архiтектонiки 6 бюпта™ (3,8%) встановлено ознаки, притаманнi кютам слинно' залози. Епiтелiальна вистилка була представлена багатошаровим, переважно плоским епiтелiем, який складався з 1-2 рядiв базальних клiтин, 4-7 - шипуватих i 3-4 рядiв плоских кл^ин з явищами паракератозу. При цьому ештелш утворював вирости й швапнаци' -епiтелiальнi гребiнцi. Вогнища балонуючо' дистрофи спостерiгалися в шипуватому та плоскому шарах з ознаками спонгюзу серед базальних кл^ин. Субепiтелiально прослiдковувалась обширна зона круглокл^инно' iнфiльтрацiТ, що переходила в шар, утворений ацинусами залозистого ештелш, роздтених сполучнотканинними перетинками, серед яких виявляли маленьк осередки круглокл^инних скупчень. Встановлено ШИК-позитивну реакцiю у всьому шарi еште-лiального пласта. Саме цi диференцшш ознаки характернi для кiсти слинно' залози.
Таблиця 1
Змни нозолог'нних форм КБДШ на pi3Hux етапах д'агностики
Тип кюти При первинному зверненш Пюля УЗД Пюля цитолопчно-го дослщження Пюля гютолопчно-го дослщження Невщповщнють кшшчного дiагнозу патогютолопчному
Абс. % Абс. % Абс. % Абс. % Абс. %
Бранхюгенна 89 56,3 68 43 65 41,1 57 36,1 32 20,2
ДермоТдна 41 26 47 29,8 39 24,7 45 28,5 4 2,5
ЕпщермоТдна 20 12,7 36 22,8 49 31 50 31,6 30 18,9
СлинноТ залози 8 5 7 4,4 5 3,2 6 3,8 2 1,2
Всього 158 100 158 100 158 100 158 100 68 42,8
Сшвставлення результат верифкацп з дiаг-нозом, який встановлено за полкл^чних умов при первинному обстеженш, дозволило встано-вити, що |'х невiдповiднiсть при бранхюгенних кн стах складае 20,2%, дермо'дних - 2,5%, епщер-мо'дних - 18,9% i при кiстах слинних залоз 1,2% (Таб. 1).
Висновки
На пiдставi кропiткого динамiчного порiвнян-ня результатiв УЗД, якi школи досить схож1 та мають однаковi ознаки, нам вдалося, в певнш мiрi, роздiлити кiсти бiчноТ дтянки ши' на бран-хiогеннi, епщермощы, дермо'ды та кiсти слинних залоз. Пюля вивчення клiтинного складу пункта-тiв встановлено, що показники цитограм зазна-вали певних змiн, що дозволило додатково кон-кретизувати вид кютозних утворень на даному етап обстеження. На кiнцевому етапi, пюля вивчення морфолопчно''' структури кютозноТ стiнки встановлено, що в 36,1% випадкв це були бран-хюгенш кiсти, дермоТднi кiсти виявленi в 28,5%, в 31,6% спостережень ешдермоТ'ды та 3,8% припадало на кюти слинних залоз, що загалом в 42,8% випадш рiзнилося з показниками встано-вленого дiагнозу при первинному зверненш за полiклiнiчних умов.
Перспективи подальших розробок
Проведення поетапного обстеження хворих з кiстами бiчноТ дiлянки ши' сприяе оптимiзацiТ дiа-гностики вже на догоспiтальному етап та, в де-якiй мiрi, дозволяе визначитися з тактичним шд-
Реферат
ИНФОРМАТИВНОСТЬ ДИАГНОСТИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ НА ЭТАПАХ ОБСЛЕДОВАНИЯ БОЛЬНЫХ С БОКОВЫМИ КИСТАМИ ШЕИ
Ткаченко П. И., Резвина К.Ю., Швец А. И., Костриков А.В.
Ключевые слова: кисты шеи, дермоидные, эпидермоидные, боковые, эктопированные слюнные железы, поэтапное обследование, диагностика.
В клинической практике хирурга-стоматолога довольно часто встречаются кисты боковой поверхности шеи, что составляет 25% от всех кист мягких тканей челюстно-лицевой области. Трудности на этапах диагностики, высокий показатель рецидивов и послеоперационных осложнений при лечении кист боковой поверхности шеи достаточно тесно связаны с особенностями их топографо-анатомической локализации. Осложняется эта ситуация еще и за счет отсутствия четко спланированных диагностических мероприятий на этапах обследования, что нередко приводит к выявлению заболевания только при его выраженных клинических проявлениях. Поэтому с целью повышения эффективности хирургической помощи пациентам с данной патологией важное место уделяется применению современных методов диагностики на всех этапах клинического обследования для создания возможности отдифференцировать кисты между собой с целью дальнейшего определения информативности тактических мероприятий. Целью работы было обобщение собственных клинических наблюдений с привлечением дополнительных и специальных методов обследования, ретроспективного анализа архивного материала, изложенного в тематических историях болезни пациентов, находившихся на стационарном лечении в отделении челюстно-лицевой хирургии Полтавской областной клиниче-
ходом до ведення цих хворих на перспективу. Лтература
1. Дьомша К. Ю. Клiнiко-iмуногiстохiмiчна характеристика 6i4^x KicT шиТ : дис. канд. мед. наук : 14.01.22 - «Стоматолопя» / Дьомша К. Ю. - Полтава, 2007. - 160 с.
2. Кюти щелепно-лицевоТ дтянки (кпшко-морфолопчш аспекти) / [П.1. Ткаченко, 1.1. Старченко, С.О. Бтоконь, К.Ю. Резвша]. -Полтава, 2013. - 103 с.
3. Маланчук В.О. Доброякюш пухлини та пуxлиноподiбнi уражен-ня щелепно-лицевоТ дтянки та шиТ / В.О. Маланчук, А.В. Кон-чак. - Навчальний поЫбник. - К.: Логос, 2011. - Т. 1. - 669с.
4. Меркулов А.Б. Курс патогистологической техники / А.Б. Меркулов - Л.: Медицина, 1969. - 237с.
5. Ткаченко П.1. Про походження та морфолопчш вщмшност щи-то-язиковоТ i зобно-глотковоТ проток як анатс^чних утворень, що можуть стати джерелом розвитку кют шиТ / П.1. Ткаченко, I. I. Старченко, С.О. Бтоконь - Вюник проблем бюлогп i меди-цини. - 2014. - Вип. 2. Т. 2. - С. 179-182.
6. Ткаченко П.1. Середины кюти та нориц / П.1. Ткаченко, I.I. Старченко, С.Щ. Бтоконь, О. В. Гуржш. - СтоматологИнфо. -2013. - №12. - С. 47-50.
7. Ткаченко П.1. Ембрюлопчш передумови виникнення кют шиТ / П.1. Ткаченко, I. I. Старченко, С. О. Бтоконь, О. М. Чертков, О.О. Павлюков. - Ыновацп в стоматологи. - 2014. - №3. - С. 177-178.
8. Ткаченко Ш. Доброякюш новоутворення м'яких тканин щелеп-но-лицевоТ дтянки та слинних залоз у дп"ей / Ш. Ткаченко, I.I. Старченко, С.О. Бтоконь, О.В. Гуржш, Н.М Лохматова. - Полтава, 2015. - 80с.
9. Ткаченко Ш. Алгоритм обстеження хворих з кютами бiчноТ дн лянки шиТ / Ш. Ткаченко, К.Ю. Резвiна // Свiт медицини та бюлогп. - 2011. - №1. - С. 104-107.
10. Старченко I.I. Морфолопчна характеристика щитоязиковоТ i зобно-глотковоТ проток як можливих джерел розвитку кют шиТ / I.I. Старченко, С.О. Бтоконь / Global scientific unity 2014 // The European scientific and practical congress vol. 2. - Prague (Czech republic), 2014. - C. 77-78.
11. Ahuja A.T. Second branchial cleft cysts: variability of sonographic appearances in adult cases / A.T. Ahuja, A.T. King, C. Metreveli // Am. J. Neuroradiol. - 2000. - Vol. 21. №2. - P. 315-319.
12. Charous D.D. Third branchial pouch cyst presenting as a lateral neck mass in an adult / D. D. Charous, M.T. Charous, J. R. Spiegel // Ear, Nose & Throat J. - 2006. - Vol. 85 (11). - P. 754-759.
ской больницы им. М.В. Склифосовского с 2007 по 2017 годы. Поэтапное обследование 158 больных с боковыми кистами шеи позволило установить, что информативность пункционной биопсии и морфологических исследований существенно различаются при их различных нозологических формах. Сравнение диагноза, установленного при обследовании в поликлинических условиях, с результатами изучения гистологической структуры всех кистозных образований позволил установить, что несоответствие между ними составляет 42,8%, что формирует определенную настороженность и требует дальнейшего расширения применения спектра специальных методов исследований на догоспитальном этапе с целью более объективной оценки клинической ситуации в каждом конкретном случае.
Summary
VALUE OF DIAGNOSTIC MEASURES AT STAGES OF EXAMINING PATIENTS WITH LATERAL NECK CYSTS Tkachenko P.I., Rezvina K.Yu., Shvets A. I., Kostrikov A.V.
Key words: neck cysts, dermoid, epidermoid, lateral, extrusive salivary glands, phased examination, diagnostics.
In the clinical practice of oral surgeons, cysts of the lateral surface of the neck are quite often detected that makes up 25% of all cysts of the soft tissues within the maxillofacial region. Difficulties during their diagnosis, a high rate of relapses and postoperative complications in the treatment of cysts of the lateral surface of the neck are closely related to the peculiarities of their topographic and anatomical localization. This situation becomes more complicated due to the lack of well-planned diagnostic measures at the survey stages that often leads to the detection of the disease only in case of its pronounced clinical manifestations. Therefore, in order to improve the effectiveness of surgical care for patients with this pathology, an important place is given to the use of modern diagnostic methods through all the stages of the clinical examination to create the possibility to identify the cysts in order to choose the proper tactical measures and build up a treatment plan. The aim of this work was to summarize our own clinical experience and observations by using additional and special survey methods, retrospective analysis of archival material described in the case histories of patients who took the treatment at the Maxillofacial Surgery Inpatient Department of M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital for 2007 to 2017. A phased examination of 158 patients with the lateral cysts of the neck made it possible to establish that the value of puncture biopsy and morphological studies differ significantly in their various nosological forms. Comparison of the diagnoses made during the initial examination and the results of studying histological structures of all cystic formations allowed us to conclude that the discrepancy between them made up 42.8% that causes alarm and requires more sophisticated application of the spectrum of special investigation methods at the pre-hospital stage in order to care more objective assessment of the clinical picture in each case.
УДК 616.314:616.716.1/.4]-007-053.2:371.72.018.32 Фур М.Б.
Ф1ЗИЧНИЙ РОЗВИТОК Д1ТЕЙ 13 ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛ1ЯМИ 3 ШК1Л-1НТЕРНАТ1В
Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького, м. Львiв
Метою дано)'роботи стала оцнка зв'язку мж фiзичним розвитком та зубощелепними аномал'ями у дтей шк'тчнтернат'т. Представленi результати обстеження та проаналiзованi показники ф/'зич-ного розвитку у 528 д/'тей 7, 9, 12, 15 роюв з> шкiл-iнтернатiв (основна фупа) та 122 д/'тей однолi-ток загальноосв'тньо)' школи (контрольна фупа). Виявлено достов'рно нижч!' показники фiзичного розвитку, а саме зросту та маси тла у дтей з шк'тчнтернат'т, що св'дчить про певне в/'дхилення у фiзичному розвитку дтей шк'тчнтернат'т в'дносно в'дпов'дних показник'т у дтей iз загальноос-в'тшх шкл. Встановлено, що у дтей шк'тчнтернат'т без зубощелепних аномалiй зрст та маса тла також е вищими у пор!внянн!' з )х однолтками з ортодонтично патолог'ею. Анал'з показник'т iндексу маси тла не виявив значних в'дхилень в'д норми, але, загалом, дти з загальноосв'тшх шкл та дти шк'тчнтернат'т без ЗЩА також мали вищ!, а отже кращi значення iндексу.
Ключов1 слова: зрют, маса тта, ф1зичний розвиток, зубощелепн аномалп, поширенють, д1ти шк1л-1нтернат1в. Дана робота е фрагментом НДР «Обфунтування профлактики основних стоматологiчних захворювань у дiтей ie зубощелепними аномалiями з шкiл-iнтернатiв», № державно)'реестрацИ' 0110U002147, шифр: 1Н 30.00.004.10
Вступ
Одними iз найважливших параметрiв здо-ров'я оргашзму дитини та адекватним шдикато-ром со^ального благополуччя, на думку бага-тьох авторiв [2;3;4], е показники фiзичного розвитку дитини. Дiя на оргашзм дитини, в той чи шший перюд його формування та росту, неспри-
ятливих чинниш може спричинити або поглиби-ти формування стоматолопчноТ патологи, зок-рема ортодонтичноТ [5]. Тому вивчення зв'язку мiж фiзичним розвитком та станом зубощелеп-ноТ системи у д^ей штернатних закладiв е акту-альним завданням.
