CC BY
33
УДК 336.011(477)
Баранник Л.Б.,
к.е.н., докторант Науково-дослщного фЫансового iнституту ДННУ «Академiя фiнансового управлiння» MiHicTepcTBa фiнансiв УкраТни
Ф1НАНСОВ1 АСПЕКТИ САМОЗАХИСТУ УКРАНСЬКИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ
Проаналiзовано гуман'1тарн'1 та матерiальнi чинники фiнансового механзму самозахисту домогосподарств Украни, обрунтовано Heo6xidHicmb реформування системи со^ального захисту населення з метою посилення можливостей домогосподарств до самозахисту. Акцентовано на ролi та значенн освiти у самозахист'1.
Ключовi слова: система со^ального захисту населення, домогосподарства, самозахист, фiнансування, освiта, видатки бюджету.
Проанализированы гуманитарные и материальные факторы самозащиты домохозяйств Украины, обоснована необходимость реформирования системы социальной защиты населения с целью усиления возможностей самозащиты домохозяйств. Сделан акцент на роль и значение образования в самозащите.
Ключевые слова: система социальной защиты населения, домохозяйства, самозащита, финансирование, образование, расходы бюджета.
Humanitarian and material factors of financial mechanism of self-protection of household in Ukraine are analyzed in the article; the necessity of social protection system reforming is grounded in the article too. The special accent spares to the role and significance of the education in the self-protection.
Keywords: social protection system, household, self-protection, financing, education, budget expenses.
Актуальжсть проблеми. Зараз в УкраТн вщбуваеться реформування системи со^ального захисту населення. Уряд намагаеться покращити добробут малозабезпечених верств населення через збтьшення розмiрiв со^альних виплат. Безперечно, це е важливим засобом. Проте в умовах суттевих посткризових фЫансових негараздiв, демографiчних та мiграцiйних проблем збтьшення со^альних виплат не е виршенням проблеми в довгостроковм перспективк Отже, потрiбно робити все можливе для посилення самозахисту домогосподарств, принайми цього вимагае не ттьки ситуа^я, що склалась в краТ'ы, а й сама щея ринковоТ економки.
Стутнь дослщження проблеми. Питання становлення i розвитку системи со^ального захисту населення, починаючи з перших роюв розбудови незалежност i до сьогодышнього дня дослщжуються у працях таких украТнських вчених, як 1.К. Бондар, Н.П. Борецька, 1.Ф. Гнибщенко, Л.Я. Гончарук, М.1. Казнова, Т.М. Юр'ян, Л.М. К^вщенко, Е.М. Лiбанова, В.М. Новков, О.Ф. Новкова, В.М. Пастушенко, Г. А. Пкалова, Д.В.Полозенко, С. В. Сiденко, О. Г. Скомарохова, Л.1. Слюсар, Б.1. Сташюв, Т.О. Стеценко, Т.Б. Токарський, А.А. Халецька, Л.М. Черенько, Ю.О. Шклярський та iнших. Соцiальний захист населення в контекст загальних проблем соцiально-економiчного розвитку украТнського суспiльства дослiджують таю провщы вченi, як О.1. Амоша, З.С. Варналiй, В.М. Геець, Т.1. Сфименко, В.О. Мандибура, В.М. Федосов, 1.Я. Чугунов, А.А. Чухно та багато Ыших. Фiнанси домогосподарств е предметом наукового аналiзу у працях Т.О. Юзими та Ю.1. Юрiя.
Не дивлячись на такий значний Ытерес вiтчизняних науковцiв до проблем со^ального захисту населення, ще чимало питань з ^е'Т проблематики залишаються невирiшеними. На сучасному етапi розвитку украТнського сусптьства нагальною
проблемою е переосмислення концепцп соцiального захисту населення та ролi держави у цьому процесi. На нашу думку, через пол™чы мiркування Уряд, який поперемЫно представляють тi чи iншi полiтичнi сили, все нiяк не може вщмти вiд пасивноТ патерналютсько! функцiT держави у здiйсненнi со^ального захисту до бiльш активно! («проринково!») - створення належних умов для самозахисту громадян. У зв'язку з цим постае потреба аналiзу фЫансових можливостей украТнського населення самостiйно будувати свм добробут.
Мета статтi полягае у з'ясуванн ряду чинникiв, яю сприяють чи перешкоджають самозахисту домогосподарств.
Виклад основного матерiалу. Фiнанси акумулюються в сiм'ях - в домогосподарствах, тому предметом нашого дослiдження буде фЫансова спроможнiсть домогосподарства протистояти со^альним ризикам.
Упродовж останнiх рокiв увага дослщниюв до домашнiх господарств як самостмно! економiчноT одиницi значно зросла. В^чизняы вченi С.1. Юрiй i Т.О. Кiзима вважають, що «рют економiчноT самостiйностi домашнiх господарств змушуе теоретикiв по-новому поглянути на деяк вихiднi постулати економiчноT науки та !! специфiчноT сфери - теорп фiнансiв загалом i фiнансiв домогосподарств, зокрема. У зв'язку з цим надзвичайно актуальним ...е питання формування науково! парадигми фЫанав домогосподарств та визначення основних прюрите^в Tх розвитку в сучасних умовах» [1, с.3]. С ще одна обставина: в умовах ринково! економiки можливостi держави стосовно со^ального захисту зменшуються, тому особливого значення набувае самозахист людини чи и сiм'T (у подальшому ми будемо використовувати узагальнений термЫ «домогосподарство»). Вагомим аргументом на користь вищесказаного е хоча б т факти, що нин держава не мае можливост допомагати украTнським ам'ям на виховання дiтей, як це роблять деяк европейськi краTни; 65% пенсiонерiв отримують пенсiю, нижчу 1000 грн. [2], та майже 3 млн. пенсiонерiв продовжують працювати.
Пщ самозахистом ми розумiемо всi можливi засоби, перш за все фiнансовi ресурси, якi дозволяють домогосподарству повноцЫно жити i працювати. Показником ефективного самозахисту е ступЫь незалежностi вщ держави, роботодавця, тобто рiвень фЫансово! самостiйностi домогосподарства.
На нашу думку, мехаызм самозахисту домогосподарства можна представити у виглядi сукупностi чинникiв, як дозволяють (не дозволяють) самостiйно протистояти життевим негараздам. Умовно !х можна подiлити на двi групи чинниюв: гуманiтарного та матерiального характеру (див. табл. 1).
Таблиця 1
Складовi механiзму самозахисту домогосподарств_
Гумаытары складовi Матерiальнi складовi
Пол™чна ситуацiя (антинародний режим, демократичний устрм) Доходи з рiзних джерел
Соцiальнi гарантiT держави, в тому чи^ гарантiT на отримання осв™, на оплачувану роботу, медичне обслуговування Ступiнь розвиненостi ринкових вщносин у цiлому, можливiсть вiдкриття власно! справи
Рiвень освiти людини Цiни на товари першо! необхiдностi
Стан медичного обслуговування Податки
Стан науково-техычного прогресу Умови працi
Досконалють законодавства Виплати з державно! системи со^ального захисту
Вiдкритiсть краTни
Виховання в ам'! Со^альы нормативи
Морально-етичнi цiнностi в суспiльствi Системи соцiального та комерцмного страхування
Гумаытарною основою, яка на перший погляд не мае безпосереднього фЫансового вимiру, проте значно впливае на життя людини, и доходи, е таю чинники, як пол™чна ситуацiя в краТн (антинародний режим, демократичний устрм i т.п.), стан науково-технiчного прогресу, державы гарантп на освiту, оплачувану роботу, вщпочинок, медичне обслуговування, досконалють законодавства, вiдкритiсть краТни до зовышых зносин, виховання у сiм'Т, морально-етичн цiнностi у суспiльствi тощо.
Матерiальною основою самозахисту е доходи з рiзних джерел. Усi вони, поступаючи у виглядi фiнансових ресурсiв чи со^альних послуг (як, наприклад, безкоштовн медичнi послуги чи загальна середня освта), формують бюджет домашнього господарства. ^м доходiв на можливостi самозахисту впливають й цiни на товари та послуги (у тому числГ тарифи на житлово-комунальн послуги), податки, умови прац (тривалiсть робочого дня, безпечн та санiтарно-гiгiенiчнi умови виробництва), ступiнь розвиненостi ринкових вiдносин, виплати з державноТ системи соцiального захисту населення, со^альы нормативи та деяк iншi.
У межах однiеТ статт неможливо проаналiзувати дiю всiх зазначених чинниюв на самозахист домогосподарства, тому зосередимось на дектькох iз них. Дослщження елементiв гуманiтарноТ складовоТ мехаызму самозахисту виходить далеко за межi теми статтi, але все ж таки деяких з них ми мусимо торкнутися. Це стосуеться державноТ гарантп отримання осв™. Саме освта, ТТ якють у формуваннi життевого шляху будь-якоТ особи грае виршальну роль. Вiд можливостей людини здобути осв^у у подальшому залежить ТТ конкурентоспроможнють на ринку працi i, вiдповiдно, ТТ матерiальна забезпеченiсть.
1снуе думка, що в ринковiй економщ вища освiта «девальвуе», головною цЫнютю стають не знання, а грошi та власнiсть. В якостi аргументу наводяться приклади того, що мтьйонерами ставали люди без осв™. Це - поодинок факти, якi, скорше е винятком з правил. Сучасне життя вимагае вщ працiвникiв все бтьшого обсягу рiзноманiтних знань i навичок, якi визначають оплату працк Жодна держава не може створити умови для отримання середньоТ спе^ально'Т чи вищоТ освiти усiм бажаючим, осктьки не може всiх працевлаштувати. Тому для пiдготовки фахiвцiв повинен бути в^^р за здiбностями. I це справедливо. Але насправдi ця проблема не так справедливо виршуеться. В УкраТы, згiдно статтi 53 Конституцп, безкоштовна освiта, принаймнi так задекларовано. Реально здобуття загальноТ середньоТ осв™ надаеться громадянам «натвбезкоштовно», середньоТ спе^альноТ та вищоТ освiти -безкоштовно чи платно в залежност вiд результатiв конкурсних випробувань. В УкраТн вищу освiту на платнм основi отримують дiти з заможних амей, а для бiдних, звюно, такого каналу не iснуе. Ктькють мiсць для навчання за рахунок бюджету - так званого держзамовлення (ктькють студенев, якi навчаються за рахунок бюджету. -Авт.) - щороку скорочуеться, а отже, зменшуються шанси для певноТ частини населення стати конкурентоспроможними фахiвцями. Чому ж це так...
Ситуа^я з вищими навчальними закладами (ВНЗ) в УкраТн характеризуеться наступними даними. За останн 20 роюв кiлькiсть украТнських вузiв збiльшилася майже вдвiчi, але процес ринкового вщбору тривае. Кiлькiсть ВНЗ скоротилося в 2010 р. в порiвняннi з 2009 р. на 1% - з 861 до 854. У тому числ^ ктькють вузiв I i II ступеыв акредитацп скоротилася на 1,2% - з 511 до 505, а ктькють вузiв III i IV ступеыв акредитацп залишилася майже незмЫною - 249 в 2010 р. i 250 в 2009 р. [3]. У 2010/11 навчальному роц ктькють вузiв приватноТ форми власност становила 188 закладiв [4, с. 60]. Динамка навчання у ВНЗ характеризуеться такими даними. Загальна ктькють учыв вузiв уах ступенiв акредитацп в 2010 р. скоротилася в порiвняннi з 2009 р. на 4,2% - з 2 599,4 тис. до 2 491,3 тис. У тому числ^ ктькють учыв вузiв I i II ступеыв акредитацГТ зросла на 2% - з 354,2 тис. до 361,5 тис., а у вузах III та IV ступеыв акредитацп впала на 5,2% - з 2 245,2 тис. до 2 129,8 тис. Ктькють тих, хто вступив до ВНЗ в 2010 р. в пороняны з 2009 р. зросла на 12% - з
463,9 тис. до 521 тис. У тому числ^ ктькють тих, хто вступив до By3iB I i II ступеыв акредитацiT зросла на 38% - з 93,4 тис. до 129,1 тис., а до By3iB III i IV ступеыв акредитаци на 5,8% - з 370,5 тис. до 392 тис. При цьому, ктькють випускниюв ВНЗ у 2010 р. в порiвняннi з 2009 р. зросла на 1,96% - з 642,1 тис. до 654,7 тис. У тому числ^ ктькють випускниюв вyзiв I i II ступеыв акредитаци впала на 3,3% - з 114,8 тис. до 111 тис., а випускниюв вyзiв III i IV ступеыв акредитаци зросла на 3,1% - з 527,3 тис. до 543,7 тис.[3]. У 2011 р. через «демографiчнy яму» до ВНЗ мали можливють поступити практично вс бажаючк У вузах Дыпропетровщини, наприклад, на 600 тис. студентських мюць прийшлось всього 192 тис. абiтyрieнтiв. В 2011 р. школу заюнчили лише 195 тис. yчнiв краТни, що на 42% менше в порiвняннi з 2010 р. [4]. Близько 52% абiтyрieнтiв краТни минулого року поступили саме туди, куди хотти.
У 2012 р. школу заюнчать близько 320 тис. школярiв, тобто в два рази бтьше, ыж у 2011 р. Очевидно, що конкурс на одне бюджетне мюце збiльшиться. В Мiнiстерствi осв™ та науки УкраТни (Мiносвiти) державне замовлення з подготовки фахiвцiв оцЫюють на рiвнi 40% вiд юлькосл випyскникiв школи, тобто близько 128 тис. чоловк [5], а 60% будуть навчатися платно. Якщо бракуе грошей на отримання вищоТ осв™, то можна удатися до кредитв. Зазвичай Тх можна отримати ктькома способами: за допомогою комерцiйних банюв та цiльовоT державноТ програми. Кредити на навчання у краТнах з розвиненою ринковою економiкою - досить поширений засiб «виходу з положення». Практика кредитування рiзноманiтна. Наприклад, ымецьки студенти, при облiкy власних доходiв i доходiв батькiв, можуть отримувати кредит на навчання, половину якого треба потм повернути державi. ^м звичайноТ стипендiT, в Нiмеччинi юнуе безлiч стипендiй, якi призначаються рiзними фондами. 1снують фонди партiй, церков, yрядiв земель, вiддiлiв нiмецького уряду, мунщипал^етв, невеликих регiональних органiзацiй, а також Фонд ымецького народу. Стипенди зазвичай розрахованi на певну категор^ стyдентiв, наприклад, особливо обдарованих д^ей або з малозабезпечених сiмей.
В УкраТн небагато банкiв, якi надають кредити на навчання, а банювська позика - обтяжлива, i хоча останым часом банки пропонують рiзнi за термiном й умовами виплат схеми, але вони не викликають шаленого попиту навiть при тих умовах, як пiдносять в якост «пiльгових для позичальника».
Кредит на навчання може отримати платоспроможний студент-заочник, тобто працюючий студент, котрий мае постмне джерело доходу, або батьки студента, як мають постiйний дохщ i можуть виплачувати кредит. Банк кредитуе до 3 роюв пщ 27% рiчних. Найчастiше кредити беруть на 4-5 курси навчання. Можливе тому, що здобуття магютерського ступеню практично у всiх вузах краТни стало платним. На першi три роки родини зазвичай вщкладають грошк Банк перераховуе грошi безпосередньо у ВНЗ.
Державнi банки не надають таких кредитв, хiба що цей кредит може звучати як «на поточн потреби» i то пiд заставу майна, але е цiльовi пiльговi державнi кредити на здобуття вищоТ осв™, про як мало хто знае, хоча кошти у Держбюджетi для цього закладають. Вони передбачен Постановою КабЫету Мiнiстрiв №916 вiд 16 червня 2003 р. «Про затвердження Порядку надання цтьових птьгових державних креди^в на здобуття вищоТ освiти». Постанова е чинною. Одержати державы кредити можуть молодi громадяни УкраТни до 28 роюв, як yспiшно склали вступн iспити або навчаються на будь-якому кура ВНЗ (незалежно вщ форми власностi вишу та форми навчання - денна, заочна, вечiрня). Кредит надаеться лише один раз, при цьому ВНЗ мае знаходитись на територи УкраТни. Кошти iз Держбюджету розподтяються по ВНЗ. Розмiр кредиту вказуе ВНЗ, виходячи iз вартост навчання, i затверджуеться цей розмiр центральним органом виконавчоТ влади, якому пщпорядкований вуз (для закладiв, що у власностi АР Крим та тих, що в комунальнм власност - Мiносвiти АР та управлЫнями освiти ОДА).
Для цього ВНЗ подають заявку на МУстерство освiти та науки, сктьком ïxhîm студентам потрiбен такий кредит у зв'язку з ïxhîm скрутним матерiальним становищем. Ti студенти, яю потребують державного цiльового кредитування, можуть повщомити про це у приймальнм ^Midi або звернутись i3 проханням в управлЫня чи вiддiли осв™. Якщо студента влаштовують умови, вЫ пiдписуe договiр. Кредит надаеться на 15 роюв пiд 3% рiчних. Але практика показуе, що отримання такого кредиту супроводжуеться великою бюрократичною тяганиною, крiм того, Постанова дiе, але грошей не вистачае. Останн два роки держава лише дофЫансовуе навчання тих, кому вже пообщяла кiлька рокiв тому.
У захщних крахах досить розповсюдженою е така форма подготовки, як навчання за рахунок того пщприемства чи фiрми, в якiй буде працювати майбутнм фахiвець. Задля цього укладаеться спе^альна угода мiж сторонами. У такий споаб вирiшуеться не тiльки проблема подготовки кадрiв, а й Т'хне працевлаштування.
Збiльшення питомо!' ваги ринкових послуг багато у чому зв'язано зi змЫами структури послуг осв™: комерцiалiзацiею сфери та замЫою значно1 частини неринкових послуг ринковими. Осв™ послуги переважно становляться платними. Основна частина ïx надаеться державними закладами. ЦЫи на послуги ростуть високими темпами. Безкоштовна освiта все менш доступна. Мiносвiти проводило моыторинг, щоб встановити, скiльки мае коштувати контрактне навчання на рiк, пюля чого освiтянськi чиновники дiйшли висновку, що воно мае бути щонайменше 8-9 тисяч гривень, а в мютах-мтьйонниках - 12-14 тисяч гривень. Хоча, на думку чинного мУстра осв™ Д.Табачника, у новому закон про вищу освiту мае бути визначено, що питання встановлення плати за осв^у е компетен^ею вузiв [6].
Отже, основна частина укра'|'нських вузiв - державнi, вони складають 88% вiд загальноï кiлькостi, тут навчаеться основна маса студенев. У державних ВНЗ домЫуе пiдготовка спе^алютв iнженерного та природничого профiлю, а в недержавних -економiчного та юридичного, що вiдображае реакцiю системи вищо' професiйноï освiти на вимоги ринково)' економiки, що формуеться. Слщ також зазначити, що зниження якост пiдготовки випускникiв загальноосвiтнix закладiв робить неможливим для багатьох з них навчання на техычних факультетах, внаслщок чого пщвищуеться попит на гумаытарн та економiчнi спецiальностi. Найбiльш привабливою залишаеться унiверситетська освiта, оскiльки уыверситети проводять науковi дослiдження та навчання по широкому спектру галузей науки.
УкраТнський науковець Я.Г. Бучковська, аналiзуючи обсяги бюджетного фЫансування освiти протягом 2006-2008 рр., вiдзначае, що домЫуючими статтями видаткiв зведеного бюджету е видатки на загальну середню осв^у (коливаються у межах 41-42%), вищу осв^у (28-30%), дошктьну освiту (11-12%) та профеайно-теxнiчну освiту (в межах 6%) [7, с.23]. Треба визнати, що такий пщхщ вщповщае не тiльки сучасним свiтовим тенден^ям, а й логiцi цивiлiзацiйного розвитку. З цього приводу роайський вчений Г. Баришева справедливо, на нашу думку, зазначае, що «найбтьший со^альний ефект дае саме загальна освта: пiдвищення грамотностi, культури, толерантностi члеыв суспiльства, рiвнi стартовi можливостi та рiвний доступ громадян до осв^ых послуг. А професiйна освiта мае додатково фЫансуеться приватним сектором через пряму та непряму пщтримку бiзнесом затребуваних ринком освiтнix програм» [8, с. 37]. Така схема забезпечуе зниження структурних диспропорцм на ринку пращ навчання саме тим профеаям, на яю пред'являеться ринковий попит та економ^ бюджетних коштiв. З цього однак не виткае судження про неефективнють основноï органiзацiйно-правовоï форми освтього закладу -державного закладу. «Представники росiйськоï академiчноï науки вважають, що саме Ыститут «державний заклад» дозволяе виршувати багато завдань, яю стоять перед сферою освiти. Форма акцюнерних товариств для вузiв та академiчниx наукових iнститутiв протипоказана. Акцюнери не спроможнi визначити, в якому напрямi
n0Tpi6H0 розвиватися науцГ Такими можуть бути Start-up компанп (Ti, що ттьки виникли), малi пiдприeмства та ¡ншГ навколонауковi оргаызаци, що виникли при Ыститутах за участю в них вчених» [там само]. Ми такоГ ж думки.
Академп i вузи займаються переважно фундаментальними дослiдженнями як джерелом розробок, яю вимагають додаткових дослщжень i коштiв i не можуть забезпечити швидку фiнансову вщдачу. УкраГна, маючи з радянських чаав розвинену матерiальну базу НД1, пщготовлеы кадри, науковi школи, нобелiвських лауреа^в -вихiдцiв з УкраГни та традицп наукових розробок у галузях оборонно)' промисловосД електрозварювання, авiацiï, моторобудування, хГмп, молекулярноГ бюлогп та багатьох ¡нших до цих пiр входить до числа краГн, якi ведуть дослiдження з великого спектра фундаментальних наук, а це, звюно, вимагае великого обсягу бюджетного фЫансування. Тому абсолютно природно, що i в сферi осв™ i науки мае вщбуватися розвиток ринкових вiдносин. Це мае проявлятися не ттьки у конкуренцп за учыв чи абiтурiентiв, а у розповсюдженнi практики замовлень на т чи iншi науковi роботи, професiï, зростаннi якостi 'х пiдготовки. Що ж стосуеться плати за навчання у вузах, то вона врегулюеться тодГ, коли ВНЗ дмсно самостiйно будуть ïï визначати, а учн матимуть вибiр. Плата за навчання у сумi 12-14 тис. грн., безперечно, не по карману середньостатистичнм украïнськiй сiм'ï, якщо взяти до уваги ïï грошовi доходи, хоча вони й зростають протягом останых рокiв (табл. 2).
А за умов юнуючоГ диферен^ацп в украïнському суспiльствi не може й бути мови про рiвнi стартовi можливостi здобуття освiти. Аналiз динамiки чисельностi осiб, якi навчалися у навчальних закладах уах форм та рiвнiв акредитацГТ протягом 2006/2007 - 2010/11 навчальних роюв у розрахунку на 10 тисяч населення свщчить про сталу тенден^ю ïï зменшення [4, с. 59].
Коли немае суттевих структурних зрушень в економр, немае нових робочих мюць, скоротився набiр до армiï та не вщбулась ïï реорганiзацiя до створення контрактно! армп, мляво вщроджуеться система ПТУ, а основна маса безробтих -це молодь, держава повинна серйозно пщмти до осмислення зазначених проблем. Комер^алТза^я та маркетиза^я вищоï школи та наукових оргаызацм не приведуть до позитивного впливу на динамку економТчного зростання. 1нновацмний процес не полягае у змн органiзацiйно-правовоï форми осв^ых закладiв i не зв'язаний з мiнiмiзацiею участ держави в економiчнiй чи со^альнм сферах. Економки високих технологiй та процв^аючоГ держави з бщним населенням не бувае. Бщна людина -поганий споживач, а без реалТзаци вироблених благ неможливе Гх вщтворення. Неможливо й успшно проводити економТчы реформи з 28-30% бщного населення, при зростанн цЫ i тарифiв, воно просто не сприймае реформ i не пщтримуе ïх.
Можливють працювати за обраною професiею нами не розглядаеться в якост фактора самозахисту, осктьки, вважаемо, така можливють е виключно результатом зб^у обставин та наполегливост самоï людини.
РТвень медичного обслуговування впливае на самозахист не менше, ыж освiта. Чим пршим вЫ е, тим менша частина сусптьства виявляеться економiчно активною, а отже, спроможною себе утримувати. Велика ктькють лкарняних обертаеться для держави втратами людинодыв, а для ам'Г - матерГальними втратами. Про те, що в краГы не ¡снуе надiйноï системи охорони здоров'я, а украГнська нацГя е нацюю хворих людей, свщчать епГдемГ| туберкульозу (хвороби бщних та знедолених) та ВШчнфекцп, рГвень загальноï захворюваност та високий рГвень смертность
З метою дослщження доступност для населення послуг охорони здоров'я, л^в та медичних товара, а також отримання ^формаци щодо самооцiнки стану здоров'я та рюня захворюваностi населення, Держстат Укради у жовтн 2011 р. провю опитування оаб, яю входять до складу 10,7 тис. домогосподарств, що брали участь у виб^ковому обстеженн умов Гхнього життя.
Таблиця 2
Доходи домогосподарств 2
_(в середньому на одне домогосподарство за рк, грн.)
Види доходiв 2007 2008 Темп росту
Усього У мюьких У стьськш Усього У мюьких У стьськш (%)
поселеннях мюцевост1 поселеннях мюцевост1
Грошовi 21499,6 23159,0 17812,8 30497,3 33201,7 24482,4 141
доходи1
Сукупш 24145,2 25170,1 21868,7 34714,1 36776,5 30127,7 69,5
ресурси1
Реальиi 19059,9 20531,0 15791,5 24358,9 26518,9 19554,6 78,2
грошовi
доходи
Реальиi 21405,3 22313,9 19387,1 27726,9 29374,2 24063,7 77,2
сукупиi
доходи
Грошовi 32039,5 34448,9 26617,6 37516,9 40297,6 31288,2 85,4
доходи1
Сукупиi 36183,0 37792,6 32567,5 41629,4 43261,0 37975,2 86,9
ресурси1
Реальы 27644,1 29723,0 22974,6 34293,33 36835,1 28599,82 80,6
грошовi
доходи
Реальиi 31219,2 32608,0 28099,7 38052,47 39543,88 34712,25 82,0
сукупиi
доходи
За матер1алами обстеження умов життя домогосподарств 2 Розраховано на пщстав1 [4, с.93]
Пщсумки досл1дження, розповсюджен1 на вс1 домогосподарства УкраТни, св1дчать, що 47% населения (у 2010 р. - 46%) оц1нювало стан свого здоров'я як «добрий». Найвища частка таких ос1б (77-70%) була серед д1тей до 14 роюв (за оц1нками батьк1в). Майже кожна друга особа серед дорослих уважала стан свого здоров'я «задовтьним». За даними опитування, частка домогосподарств, у яких хто-небудь потребував медичноТ допомоги та л1к1в, пор1вняно з 2010 р. збтьшилась на 0,2 в.п. I становила 98%. З них частка домогосподарств, як1 пов1домили про випадки неможливост1 задовольнити так1 потреби, склала 23%, що на 8 в.п. бтьше, н1ж у 2010 р. Основною причиною недоступност1 окремих вид1в медичноТ допомоги переважна б1льш1сть респондент1в указала занадто високу варт1сть л1к1в, медичних товар1в та послуг охорони здоров'я [9]. Серед найменш забезпечених домогосподарств першоТ децильноТ групи та серед домогосподарств, середньодушов1 загальн1 доходи яких нижче прожиткового мУмуму, вщповщно 28% та 26% домогосподарств (у 2010 р. -по 17% кожноТ групи) при потреб1 не змогли отримати лки, медичн1 товари та послуги. У 44% домогосподарств, у яких хто-небудь 1з член1в при потреб1 не отримав медичну допомогу (десята частина ус1х домогосподарств), хвор1 не мали можливост1 вщвщати л1каря, у с1льськ1й м1сцевост1 таких домогосподарств було 51%. У 81% таких випадюв опитуван пояснили це високою варт1стю послуг, по 10% - вщсутнютю медичного спец1ал1ста. Вщвщали платну медичну установу або лкаря з приватною практикою (кр1м стоматолога) лише 1,8% ос1б, як1 зверталися за медичною допомогою [9]. Отже, як це не здаеться 1рон1чним, самозахист у даному випадку полягае у самол1куванн1.
Що стосуеться Ыших гуман1тарних чинник1в самозахисту, Тх вплив важко пщдаеться вим1ру, проте сьогодн навряд будь-хто буде заперечувати, наприклад,
залежнють зростання добробуту людей через розвиненють демократп чи вщкритють економiки св^овк
Соцiальний захист населення з боку держави становлять кошти, що надходять до домогосподарств у виглядТ безпосередых виплат та надання послуг з боку сфери охорони здоров'я, осв™ та культури, що сплачуються за рахунок фЫансових ресурав бюджетно1 системи i державних цтьових страхових фондю. Сума кошОв необхiдного соцiального захисту населення залежить переважно вщ середнього рюня життя населення: чим нижчТ доходи населення з фонду оплати пращ тим бiльша питома вага видатюв бюджету у структур! фЫанав домогосподарств.
Статистика засвiдчуе, що заробта плата покривае далеко не вс потреби незаможних сiмей. Спецiалiсти УкраТнського центру економiчних i пол™чних дослщжень ¡м. О. Разумкова з'ясували, що 26% амей в Украïнi зароб^но)' плати не вистачае навiть на харчування, ще 42% - на одяг та взуття i лише 24% охарактеризували свм матер^льний стан як задовтьний. Вони без проблем можуть придбати на заробту плату одяг, взуття, продукти харчування, а також заощаджувати грошТ для куп^ товара тривалого користування, зокрема холодильник^, телевiзорiв тощо [10, с. 7].
За даними Державной' служби статистики Укради, у 2010 р. питома вага зароб¡тноï плати в структур! дохода населення становить 41,7%. Частка дохода у виглядГ прибутку та змшаного доходу в структур! дохода населення складае 14,6%; доходГв вщ власностi, одержаних - 5,2%; со^альних допомог та ¡нших поточних трансферов - 38,5 % [11, с. 386].
Однак, заробта плата не завжди може гарантувати людин споживання матер^льних благ та послуг нав^ь на мiнiмально необхiдному для збереження ïï життедыльносО рГвы. А вщтак, вона не може бути тим стандартом, на який потр^но орюнтуватися у визначеннi розмГру допомоги за правом соц^льного забезпечення.
Звичайно, значення окремого виду джерела у конкретно1 амЧ визначаеться ïï соцiальним складом. G домогосподарства, де оплата прац складае майже 100% грошового доходу (працююча молода ам'я без д^ей), е таю, де грошовий дохщ формуеться ттьки за рахунок державних со^альних трансферов (подружжя пенсiонерiв). Останым часом особливого значення набули субсидп населенню на вiдшкодування витрат для оплати житлово-комунальних послуг та для придбання скрапленого газу, твердого та рщкого пнного побутового палива У 2010 р. ктькють амей, яшм призначено субсидп, склало 1766,8 тис. [11, с. 475].
За даними ДержавноТ служби статистики Укради, у 2010 р. була надана грошова та натуральна допомога малозабезпеченим непрацездатним верствам населення. Було виявлено громадян, як потребують допомоги, 1174,5 тис., з них у стьсьюй мюцевост 563,8 тис. Середнм розм^ допомоги однм осо6Г склав 354,6 грн. [11, с. 472].
Певний ¡нтерес представляють результати соцюлопчного опитування мешкан^в Дн^ропетров^коТ областi, проведеного нами у жовтн¡-листопад¡ 2010 р. з метою вивчення Тх думки про фЫансову спроможнють системи соцiального захисту населення. З'ясувалось, що наш¡ спГввГтчизники найбтьш важливим ¡нститутом фiнансування соцiально спрямованих захода загальнонацiонального та регiонального масштабу вважають державу. Друге мюце посто обласне керiвництво, трете - керюництво пiдприемств, установ, органiзацiй, четверте - профсптки, п'яте -благодiйнi фонди. Самозахисту у вщповщях, як можна бачити, не знайшлося мюця (див. рис.1).
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10
90,2
55,3-
47,5
7,1 8,2
3,5 3,9 I I I
2,7 2,7 | |
держава
керiвництво репону
керiвництво пiдприемств, орг-цiй, установ
профсптки
благодiйнi фонди
0
Рис. 1. 1нститути фiнансування заходiв сопельного захисту*
*(% тих, хто надав в1дпов1дним позиц1ям перший ранг; св1тлим кольором пом1чено стовпчики, як1 вщображають в1дпов1д1 стосовно краТни взагал1, темним -стосовно област1).
На рис. 2 показан! результати усереднення рангових оц1нок, наданих опитуваними р1зним джерелам ф1нансування. Державн1 кошти розглядаються вс1ма категор1ями опитуваних як найб1льш прюритетне джерело ф1нансового забезпечення соц1альних програм, що реал1зуються в краТн1 в цтому та на рег1ональному р1вн1. Друге м1сце пос1дають фонди соц1ального страхування, трете - за усередненими оц1нками - кредити МВФ I банюв (за к1льк1стю тих, хто надав позицп перший ранг, вона розташувалася у к1нц1, практично на одн1й позиц1Т з пожертвами громадян I орган1зац1й.
Рис. 2. Джерела фшансування заходiв соцiального захисту (середнi ранги за критерicм важливостi)
На четвертому, п'ятому та шостому мюцях розташувалися, вщповщно, усереднен1 ранги позиц1й «кошти працедавц1в», «кошти благод1йних фонд1в», «пожертви окремих громадян, орган1зац1й». Результат саме по цьому питанню е дуже
симптоматичним, осктьки показуе, що наш¡ громадяни все ще покладаються на допомогу держави, оргаыв мюцевого самоврядування та ¡ншГ соцiальнi ¡нститути, серед них мало тих, хто впевнений у со6Г, у своТх можливостях. До реч^ те, що украïнцi апелюють до держави i покладаються на нет у випадках життевих негараздю, немае нного поганого. Держава повинна виконувати свм конституцмний обов'язок -захищати своТх громадян вщ соц^льних ризиюв. Разом з тим, не можемо не вщм™ти ще ¡снуючТ настроï утриманства, яю е наслщком тривалоï опки державою радянського часу своТх громадян.
Висновки. Розглянут ф^нсовГ аспекти самозахисту домогосподарств дають пщставу стверджувати, що для подолання бщност недостатньо декларування гарантiй чи пщвищення соцiальних виплат. Набагато важливiше створювати умови для ix реалiзацiï. До таких умов насамперед вщноситься розвиток ринкових вщносин. Це передбачае розширення можливостей громадян запровадити власну справу або займатися ¡ндивщуальною трудовою дтльнютю, усування таких недолив нашого життя, як корупцт, недотримання законодавства з боку судових чи податкових оргаыв, посилення контролю за лквщацюю заборгованостей по виплат заробiтноï плати тощо. Необхщно управляти фiнансами домогосподарств особливо в сучасних умовах нестабтьно1 економнно1 ситуацiï в краïнi.
Лiтература
1. Юрм С.1., Фiнанси домогосподарств: теоретичн пщходи до трактування сутност / С.1. Юрм, Т.О. Кiзима // ФЫанси Украïни. - 2008. - № 8 (153). - С. 3-10.
2. 1нтерв'ю С. Тппка украТнським телеканалам. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Матерели iнформацiйних агентств. [Електронн ресурси]. - Режим доступу: http://rss.novostimira.com/n_612051. htm l та http://www.unn.com. ua/ua/news/19-02-2011/227316/
3. Ктькють вузГв в УкраТы скоротилася... [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://euroosvita.net/index.php/?category=1&id=952
4. Со^альы ¡ндикатори рГвня життя населення. Статистичний зб^ник. Вщпов. за випуск 1.В. Калачова. - К.: Державна служба статистики Укради, 2011. - 220 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
5. На бюджет смогут поступить около 128 тысяч абитуриентов. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://donbass.ua/news/i obs-and-education/2012/01/21
6. Табачник хоче, щоб студенти платили за навчання не менше 8 тисяч на рк. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/tabachnik-hoche-schob-studenti-platili-za-navchannya-ne-menshe-8-tisyach-na-rik.html
7. Бучковська Я.Г. Проблеми фЫансування осв™ в УкраТы / Я.Г. Бучковська // Наука й економка. - 2010. - № 2 (18). - С. 20-24.
8. Барышева Г. Вклад образования в создание ВВП страны / Г. Барышева // Экономист. - 2006. - № 7. С. 35-39.
9. Доповщь «СамооцЫка населенням стану здоров'я та рюня доступност окремих видю медичноТ допомоги у 2011 роцЬ>. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk
10. Цит. по: Шангина Л. Труд как источник, или о красоте моего государства / Шангина Л. // Зеркало недели. - 2003. - № 32.
11. Статистичний щорнник Укради за 2010 р. / За ред. О.Г. Осауленка - К.: ТОВ «Август Трейд», 2011. - 559 с.
