CC BY
66
11. Хакен Г. Информация и самоорганизация: Макроскопический подход к сложным системам / Хакен Г.; пер. с англ. - М. : Мир, 1991. - 240 с.
12. Blanchard P. Differential Equations, Dynamical Systems, and an Introduction to Chaos /Blanchard, P.; Devaney, R. L.; Hall, G. R. - London: Thompson, 2004. - 402 p.
13. Кетле А. Социальная система и законы, ею управляющие / А. Кетле ; [пер. с франц. Л. Н. Шаховской]. - СПб. : Издание Н.Поляков и Ко, 1866. - 313, [5] с.
14. Easton D. A Systems Analysis of Political Life / Easton D. - New York: Wiley, 1965 - 507 p.
References
1. Philips D. C. The Methodological Basis of Systems Theory //The Academy of Management Journal, Dec., 1972. Vol. 15, No. 4, General Systems Theory. 469-477.
2. Boulding К. E. Political Implications of General Systems Research // International Journal of General Systems, 1961. Volume 6. 1-7.
3. Laszlo E. The Systems View of The World: A Holistic Vision For Our Time. USA: Hampton Press, Inc. [Third printing], 2001. 120 p. (Advances in Systems Theory, Complexity, And The Human Sciences).
4. Gegel G.V.F. Fenomenologiya dukha [Phenomenology of Spirit]. Moskva: Akademicheskiy Proekt, 2008. 767 s. (Filosofskiye tekhnologii: filosofiya)
5. Bertalanffy L. von. An Outline of General System Theory // British Journal for the Philosophy of Science. Vol. 1, 1950. 134-165.
6. Asratyan E.A. Ivan Petrovich Pavlov: Zhizn, tvorchestvo, sovremennoye sostoyaniye ucheniya [Life, creativity, modern state exercises]. M.: Nauka, 1981. 438 s.
7. Teoreticheskiye osnovy sistemnogo analiza [Theoretical Foundations of Systems Analysis] / [Novoseltsev Viktor Ivanovich, Tara-sov Boris Vasilyevich, Golikov Viktor Konstantinovich, Demin Boris Yevgenyevich]; pod red. V. I. Novoseltseva. M.: Mayor, 2006. 592 s.
8. Max Born /The Free Encyclopedia Wikipedia. http://en.wikipedia.org/wiki/Max_Born
9. Martius Georg Self-organisation for Autonomous Robot Development / Martius, Georg; Herrmann, Michael; Der, Ralf // Advances in Artificial Life 9th European Conference «MPI fur Dynamik und Selbstorganisation» / Nichtlineare Dynamik. http://edoc.mpg.de/display.epl?mode=doc&id=350217&col=43&grp=239
10. Suhakov V.Y. Osnovy synerhetyky [Fundamentals of synergy]. Kyiv: Oberehy, 2001. 288 s.
11. Khaken G. Informatsiya i samoorganizatsiya: Makroskopicheskiy podkhod k slozhnym si-stemam [Information and Self-organization: a macroscopic approach to complex systems] per. s angl. M.: Mir, 1991. 240 s.
12. Blanchard P., Devaney R.L.; Hall G.R. Differential Equations, Dynamical Systems, and an Introduction to Chaos. London: Thompson, 2004. 402 p.
13. Ketle A. Sotsialnaya sistema i zakony, yeyu upravlyayushchiye [Social system and the laws governing it] per. s frants. L. N. Shakhovskoy. SPb.: Izdaniye N.Polyakovi Ko, 1866. 313, [5] s.
14. Easton D. A Systems Analysis of Political Life. New York: Wiley, 1965. 507 p.
ДАН ПРО АВТОРА
Гордей Оксана Дми^вна, доктор економнних наук, професор кафедри фЫанав Нацюнальний уыверситет державно! податковоТ служби УкраТни вул. К. Маркса, 31, м. 1рпЫь КиТвська обл., 08201, УкраТна e-mail: oksana_@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Гордей Оксана Дмитриевна, доктор экономических наук, профессор кафедры финансов Национальный университет государственной налоговой службы Украины ул. К. Маркса, 31, м. Ирпень Киевская обл., 08201, Украина e-mail: oksana_@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Hordei Oksana, Doctor of Economics, Professor Department of the Finance National STS university of Ukraine K. Marks street, 31, Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine e-mail: oksana_@ukr.net
УДК 330.14
ФОНД Ц1ЛЬОВОГО КАП1ТАЛУ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА БЮДЖЕТНОГО Ф1НАНСУВАННЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Козарезенко Л.В.
Предметом роботи е економiчнi вiдносини, що виникають у процес формування та функц/онування фондiв цльового капталу. Метою роботи е виявлення можливостей, переваг та недолтв застосування фондiв и^льового капталу в укранськй господарськй практик. Методологiя проведення роботи. В процес дослiдження становлення фондiв ц)льового капталу використано сторичний метод, а можливостей використання фондiв цльового капталу в укранськй практиц - логiчного та порiвняльного аналiзу. Результати роботи. Обфунтовано до^льн^ть застосування фондiв и^льового капталу в яко^ альтернативи бюджетного фнансування розвитку людського потенщалу. Виявлено переваги та недолки застосування фондiв и^льового капталу в контек^ полтики розвитку людського потенщалу в УкраiHi. Галузь застосування результатiв. Формування основних напрямiв державноI полтики у сферi фнансування розвитку людського потенщалу. Висновки. Фонди и^льового капталу мають важливе значення у розвитку сощальноГ сфери, адже це е пдфунтям для И довгострокового планування та розвитку. Для некомерцйних органiзацiй, як м^мум, переваг двi. По-перше, стабльнсть фнансування. По-друге, стабльнсть з точки зору залучення спвробтниюв. Це \ гарантП фнансування, \ стабльного функщонування.
Ключов'1 слова. Фонд цльового капталу, ендаумент, фiлантропiя, благодйництво, щльовий каптал, фнансування, со^альна сфера, сфера охорони здоров'я, сфера освтмх послуг.
218
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 22/1
© Козарезенко Л.В., 2014
ФОНД ЦЕЛЕВОГО КАПИТАЛА КАК АЛЬТЕРНАТИВА БЮДЖЕТНОГО ФИНАНСИРОВАНИЯ РАЗВИТИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО ПОТЕНЦИАЛА
Козарезенко Л.В.
Предметом работы являются экономические отношения, возникающие в процессе формирования и функционирования фондов целевого капитала. Целью работы является выявление возможностей, достоинств и недостатков применения фондов целевого капитала в украинской хозяйственной практике. Методология проведения работы. В процессе исследования становления фондов целевого капитала использованы исторический метод, а возможностей использования фондов целевого капитала в украинской практике - логического и сравнительного анализа. Результаты работы. Обоснована целесообразность применения фондов целевого капитала в качестве альтернативы бюджетного финансирования развития человеческого потенциала. Выявлены преимущества и недостатки применения фондов целевого каптала в контексте политики развития человеческого потенциала в Украине. Область применения результатов. Формирование основных направлений государственной политики в сфере финансирования развития человеческого потенциала. Выводы. Фонды целевого капитала имеют важное значение в развитии социальной сферы, ведь они являются основой для ее долгосрочного планирования и развития. Для некоммерческих организаций, как минимум, преимуществ два. Во-первых, стабильность финансирования. Во-вторых, стабильность с точки зрения привлечения сотрудников. Это и гарантии финансирования, и стабильного функционирования.
Ключевые слова. Фонд целевого капитала, эндаумент, филантропия, благотворительность, целевой капитал, финансирование, социальная сфера, сфера здравоохранения, сфера образовательных услуг.
ENDOWMENT FUND AS AN ALTERNATIVE BUDGET FINANCING HUMAN DEVELOPMENT
Kozarezenko L.V.
Subject of work is economic relations emerging in the process of forming and operating funds of special-purpose capital. Aim of work is determination of possibilities, advantages and drawbacks of integrating the funds of special-purpose capital into the Ukrainian economic practices. Methodology of work. Historical method was used for researching the process of establishing the funds of special-purpose capital and method of logical and comparative analysis was used for determining the possibilities of integrating funds of special-purpose capital into the Ukrainian practices. Results of work. The work substantiated the expediency of applying the funds of special-purpose capital as an alternative to budget financing of human potential development, revealed the advantages and drawbacks of applying funds of special-purpose capital within the context of policy of human potential development in Ukraine. Branch of result application. Formation of the main directions of the state policy in the sphere of financing human potential development. Conclusions. Funds of special-purpose capital are significant for the development of the social sphere constituting the basis for its long-term planning and development. There are minimum two advantages for the non-commercial organizations. The first advantage is stability of financing. The second advantage is stability in the engagement of employees. Other advantages include guarantees of financing and stable functioning.
Key words. Fund of special-purpose capital, endowment, philanthropy, charity, special-purpose capital, financing, social sphere, sphere of health protection, sphere of educational services.
Постановка проблеми. У 1щрчному посланы Президента УкраТни до Верховно! Ради «Про внутршне та зовншне становище УкраТни в 2012 роф> [7] першочергового значення у процес реформування нацюналыноТ економки надаеться реформi системи сощалыного забезпечення й со^алыного захисту украТнсыких громадян. В контекст процесу реформування основними його принципами маюты стати гарантп надання адекватно! державно! допомоги тим, хто цыого дмсно потребуе, рацюналыы со^алыы видатки й висока якюты сощалыних послуг, що надаютыся громадянам з боку держави.
Дотримання цих принцитв у соцалынм пол^иц держави при реалiзацiТ реформ у сферi сощалыного захисту, охорони здоров'я, освт, кулытур^ дозволиты УкраТы наблизитися до створення моделi сучасноТ со^алыноТ ринковоТ економки. 1Т перевагами е високий рiвены со^алыних стандар^в, ефективний захист прав пращвниюв, розвинена система сощалыного захисту, всебiчний розвиток соцюкулытурноТ сфери краТни в цтому.
Реформуванню сощалыноТ сфери УкраТни вщведено також чи не найважлившу ролы у Програмi економiчних реформ на 2010-2014 роки «Заможне сусптыство, конкурентоспроможна економка, ефективна держава» [4], особливо це стосуетыся пщвищення стандар^в життя. Увага у Програмi загострена на таких складових як реформа медичного обслуговування, реформа системи пенсмного страхування, реформа системи освiти. В цтому, сптыним моментом у процес пщвищення стандар^в життя е пошук додаткових джерел фЫансування сощалыноТ сфери та направлення Тх разом iз коштами державного бюджету на ТТ розвиток.
Анашз останых дослщжень та публiкацiй. Фонд цтыового капiталу як алытернатива бюджетного фЫансування розвитку людсыкого потенцiалу е предметом дооглджены багатыох зарубiжних вчених. Особливо актуалыним питання доцiлыностi створення фондiв цiлыового капiталу е для росмсыких вчених, де, наразi, вщбуваетыся процес становлення цыого iнституту. В УкраТы фонди цiлыового капiталу е предметом дослщжены не багатыох науковщв. Це пов'язано з тим, що сощалына сфера краТни продовжуе бути об'ектом фЫансування з державного бюджету, а пошук алытернативних джерел фЫансування такого гострого значення ще не набув. Отже авторсыке дослiдження присвячене розгляду можливостей використання фондiв цтыового капталу в якост алытернативи бюджетного фЫансування розвитку людсыкого потенцiалу.
Постановка завдання. Серед ряду рекомендацм по реформуванню сощалыноТ сфери увагу привертае пропозищя по створенню в УкраТн фондiв цiлыового капiталу або ендауменлв, як алытернативи бюджетного фiнансування сощалыноТ сфери краТни. Отже метою статп е розгляд можливостi та доцтыност застосування ендаументiв в УкраТнi, як алытернативи бюджетного фЫансування розвитку людсыкого потентату.
Виклад основного матерiалу. Ендаумент (англ. «endowment»), або фонд цтыового капралу - це сформовав за рахунок пожертвуваны та (або) благодмних внескiв фонди фiнансових ресурсiв, доходи вщ iнвестування яких використовуютыся для фЫансування некомерцiйних органiзацiй, а саме осв™, медицини, кулытури, полiтики, екологп та iнших сфер дiялыностi.
lсторiя функцiонування ендауметiв мае майже 500^чну iсторiю. Як свiдчаты першоджерела, вперше аналог сучасних ендаументiв з'явився в XVI стол^т у ВеликобританiТ, коли М.Буфорт внесла пожертвування на створення кафедр богослов'я в уыверситетах мют Оксфорд i Кембридж. У США у створены ендауменлв лiдером став Гарвардсыкий унiверситет, коли в 1649 роц чотири випускники заповiдали цыому вищому навчалыному закладу дiлянку землк Сыогоднi на цiй територiТ знаходитыся унiверситетсыка бiблiотека.
Найбiлыш вiдомий ендаумент - Нобелiвсыкий - створений в ганц XIX столiття. Вiдповiдно до запов^у А.Нобеля кошти, вирученi вщ продажу його власностi, повинн бути вкладен в надiйнi цiннi папери, а премп вченим мали вручатися за рахунок вщсотгав вiд прибутку. На момент смертi А.Нобеля його каттал оцiнювався в сучасних цЫах приблизно в 212 млн. дол. США.
Сьогоднi активи Нобелiвського фонду перевищують 500 млн. дол. США. Цього цлком достатньо, щоб щорiчно видавати кожному лауреату НобелiвськоТ премiТ не менше 1 млн. дол. США.
У Росп аналоги сучасних ендаументв iснували з 1770 року у формi «Очного капталу» - банкiвського вкладу, вщсотками по якому покривалися поточнi витрати на благодмы проекти.
Традицйно поширення фонди цiльового капiталу отримали в тих краТнах, де iсторично вщсутня державна пiдтримка освiти, науки i культури, а нацiональнi традицiТ заохочують приватну благодiйнiсть. Наприклад, за допомогою ендаументiв унiверситети США, ВеликобританiТ, Японп, АвстралiТ та iнших краТн св^у мають можпивiсть фiнансувати прикпаднi дослдження, матерiально заохочувати професорсько-викладацький склад до якюноТ та продуктивноТ працi, надавати гранти талановитим студентам, запроваджувати уыверситетсью стипендiТ та iнше. У США органзатори ендаументiв впливають на вибiр викпадачiв (е, навiть, спецiальний термЫ «endowed professors» - викпадачi, запрошен на вимогу жертводавцiв), або студенев (Тм ендаументи призначають спецiальнi стипендп).
Унiверситети та коледжi, особливо США та ВеликоТ БританiТ, володiють найбтьшими ендаументами в свiтi (див. табл. 1).
Таблиця 1. Обсяги ендауменлв деяких унiверситетiв США та Великобритани
Назва уыверситету Обсяг ендаументiв у 2009 рощ, дол. США Обсяг ендаумешчв у 2010 рощ, дол. США Темп приросту, %
Гарвардський унверситет 27,56 28,14 -5,4
бльський унiверситет 16,33 16,65 2,0
Прiнстонський унверситет 12,61 14,4 14,1
Техаський унiверситет 12,16 14,05 15,5
Стенфордський унiверситет 12,62 13,85 9,8
Массачусетський технолопчний унiверситет 7,88 8,32 5,5
Мiчиганський унiверситет 6,00 6,56 9,4
Колумбмський унiверситет 5,89 6,52 10,6
*Джерело: [3].
На сьогоднi у таких фондах накопиченi значнi кошти. Гарвардський унiверситет мае в своему розпорядженн цiльовий капiтап майже в 30 млрд. дол. США. Його ендаумент складаеться з бтьше нж 10,8 тис. окремих фондiв. У 2010 фЫансовому роцi за Тх рахунок було профiнансовано майже третину операцйного бюджету унiверситету - понад 1,1 млрд. дол. США.
Ендаумент бльського унверситету на кiнець 2010 фЫансового року оцiнювався в майже 17 млрд. дол. США. Бюджет закладу, що перевищуе 2,07 млрд. дол. США, також на третину (684 млн. дол. США) був профЫансований за рахунок прибуткових надходжень ендаументу. Ендаументи ПрЫстонського i Стенфордського унверситетв забезпечують до 500 млн. дол. США |щ^чного фiнансування цих унверситетв.
Розмiри статутного капiталу ендаументв iнших унiверситетiв е значно меншими. Так, унiверситетськi фонди у Великобритани акумулювали всього близько 5 млрд. дол. США, при цьому майже 4 млрд. дол. США припадае в першу чергу на Оксфордський i Кембриджський унiверситети [8].
В середньому, довгострокова середньорiчна дохiднiсть Ывестицй ендаументiв складае близько 7-12% рiчних, розмiр виплат на основнi ц^ дiяльностi фонду - близько 5% (вщ суми його активiв), приблизно половина доходiв реiнвестуеться. Частина реЫвестованих доходiв поглинаеться iнфляцiею, що при ефективному управлiннi цiльовим капiталом забезпечуе рiчний прирiст активiв в межах 4-5% в реальному виразк В цлому ж, кошти ендаументiв приносять захщним ВНЗ до 40-50% рiчного доходу, виступаючи найважпивiшим джерелом фнансування поточних потреб унiверситетiв.
В США висловлюються що «ендаументленд - це краТна в краТнi, система, котра непщконтрольна владi, насамперед через свою повну фЫансову самосшнють» [9].
Активного поширення ендаументи набули i в сучаснй РосiТ. Прикладом успiшного функцонування ендаументiв (не враховуючи закпадiв осв^и) е Тх застосування у музейнй справi, наприклад Петергофi та Ерм^ажк
Можпивiсть використання такого iнструменту благодмносл вiдкрилася з прийняттям наприкiнцi 2006 року Закону № 275-ФЗ «Про порядок формування i використання цльового капталу некомерцйних органзацй»[6]. Спiльно з цим Законом були прийнят поправки до Податкового кодексу, що звтьняють дохщ вiд капiталу фондiв вщ податку на прибуток. Уряд РосйськоТ ФедерацiТ в даний час розглядае також можливють надання податкових птьг також i жертводавцям таких фондiв. На сьогоднi в Росп працюють близько 30 ендаументв.
Одним з перших в Росмсьш ФедерацiТ сучасних ендаументв е «Фонд розвитку ВищоТ школи менеджменту Санкт-Петербурзького державного унверситету» (ВШМ СПбДУ)», який юнуе з грудня 2007 року. Крм того, з початку 2011 року за участю Санкт-ПетербурзькоТ керуючоТ компанп «БФА», що керуе ендаументом вШм СПбДУ був сформований «Фонд пщтримки i розвитку Санкт-Петербурзького державного унверситету економiки i фiнансiв» i в даний момент знаходиться пщ ТТ управлiнням.
В УкраТнi ендаументи е Ыструментами фiнансування, насамперед, благодiйних фондiв, як от, «УкраТна для д^ей». На жаль, застосування в освт, музейнiй справi, охоронi здоров'я, соцалы-лй сферi такого поширення як на заходi чи РосiТ ендаументи не знайшли. Наприклад, лише з жовтня 2011 року за Ыщативою дирекцп 1нституту мiжнародних вiдносин КиТвського нацонального унiверситету iменi Тараса Шевченка розпочався процес формування ендаументу (Фонду розвитку 1нституту) до створення якого запрошують, в першу чергу, випускникв унверситету.
Ендаумент наповнюеться переважно за рахунок благодмних пожертвувань. В ролi потенцйних iнвесторiв ендаументiв можуть виступати, наприклад, випускники навчальних закпадiв, батьки студентв, студенти, великi компанiТ, благодiйнi оргаызаци, меценати.
Вельми цiкавий досвiд Принстонського унверситету, в якому щорiчно пожертвування в ендаумент вносять 55-60% (!) випускниюв. Даний фонд лщируе в свт по вiдношенню розмiру цтьового капiталу до числа студентiв - даний показник становить понад 2 млн. дол. США.
Варто вщзначити, що США е в цлому свтовим лiдером у сферi благодмництва та фандрейзингу (з англiйськоТ «fund» -кошти, фнансування, «raise» - пщымати, добувати, збирати) - це пошук ресурсв (людей, устаткування, Ыформацп, часу, грошей та iн.) для реалiзацiТ проектiв та/або пiдтримки юнування органiзацiТ. Благодiйнiстю займаеться 50% дорослого населення краТни - близько 100 мтьйоыв чоловiк. За рiк американська см'я витрачае на благодiйнiсть в середньому 1623 дол. США. У 2008 роц в США пожертви на благодмнють склали 2,2% ВВП, в тому числ 15% цеТ суми отримали освiтнi установи.
На другому мюц в свiтi знаходиться Великобританя, у якiй на благодмы цiлi витрачаеться 0,7% ВВП, хоча ця краТна значно вiдстае вщ США i за абсолютними показниками, i за рiвнем органiзацiТ роботи благодмних органiзацiй, оскiльки активно
розвивати управлЫня фандрейзингом англiйцi почали тiльки ктька десятилiть тому, тодi як у США ще в 1891 роц Дж.Рокфеллер надiслав своТх спiвробiтникiв для управлЫня коштами, що направлялися ним на благодмнють. Кражи континентальноТ бвропи значно вiдстають у сферi оргаызацп фандрейзингу не тiльки вiд США, але i вiд Великобританiï. В останн роки досить активно роботу в данм сферi почав вести Китай.
Рiзнi краïни свiту не прагнуть винаходити свою модель фандрейзингу, тому що американська модель довела свою ефективнють i еволюцюнувала протягом сторiч, i фактично розвиваються по стратеги «наздоганяючого розвитку».
Першi американськ коледжi отримували значну пiдтримку вщ приватних спонсорiв, iмена яких увiчненi в назвах коледжiв, унiверситетських бiблiотек. У кiнцi XIX столiття для залучення пожертвувань випускники провщних приватних уыверсителв (Гарвардського i бльського) оргаызувапи асоцiацiï випускникiв. Нинi асоцiацiï випускниюв створенi при багатьох ВНЗ. Випускники не ттьки самi видiляють кошти ВНЗ, але i е лобютами iнтересiв своïх «Alma Mater» у законодавчих органах, у дтових колах, мюцевому спiвтовариствi.
В американських вНз е спе^алы-л структури, що займаються питаннями залучення приватних коштiв, так зван «служби розвитку». Нерiдко в уыверситетах передбачено посаду вiце-президента з розвитку. Американськ унiверситети i коледа проводять цiлеспрямованi кампанiï iз залученням приватних пожертвувань, яга тривають iнодi до 6-7 рокiв. Кампанiï детально плануються, визначають ïх етапи, конкретну мету i шляхи ïï досягнення, з потенцмними спонсорами ведуть активну роботу. У 80-i роки метою кампанм деяких приватних дослiдницьких уыверсите^в визначали суму у 1 млрд. дол. США, у 90-i роки - вже 2 млрд. дол. США (Гарвардський уыверситет) [8].
Пожертвування ВНЗ стимулюються у США податковими птьгами, сума пожертвувань - у розмiрi до 50% оподатковуваного сукупного прибутку - звiльняеться вiд податюв. Важливим джерелом пожертвувань унiверситетам i коледжам е приваты корпорацп й фонди. Кошти корпорацм i фондiв дедалi частiше спрямовуються великим ВНЗ (часто державного сектора), що, на думку деяких експер^в, завдають збиток невеликим незалежним коледжам.
МНж державними уыверситетами i приватними коледжами йде конкурентна боротьба не ттьки за залучення приватних фЫансових коштв, але i за ствроб^ниюв, яга могли б ефективно провести кампанп iз залучення таких коштiв.
Спостерiгачi вважають, що масштабнi кампанiï великих державних уыверсите^в iз залучення коштiв, нададуть не негативний, а позитивний вплив на невелик приватнi коледжi. Рiч у тому, що цi кампанп приводять до створення нового «1шмату добродмностЬ, потенцiйнi спонсори краще дiзнаються про проблеми вищоï освiти, загалом, пiдвищуеться розмiр пожертвувань. На думку цих спостерiгачiв, негативний вплив вщповщних кампанiй великих державних унiверситетiв на невелик ВНЗ загалом може бути вельми обмеженим, осктьки значна частина приватноï фiнансовоï пiдтримки кожному конкретному ВНЗ надходить вщ випускникiв саме цього ВНЗ.
Приватна фЫансова допомога може бути корисна як студентам з амей зi середнiми прибутками (ц студенти дедапi частiше вимушен вдаватися до отримання кредитiв на оплату свого навчання), так i студентам iз амей з низькими прибутками (державно'1 фiнансовоï допомоги, що отримують таю студенти, виявляеться недостатньо для оплати навчання у коледж1). Приватна допомога призначена на виплату стипендм як найбiльш потребуючим студентам, так i найбтьш талановитим студентам, що мають найвищщ досягнення в навчаннк Потрiбно також враховувати, що, на вщмЫу вiд iнших, бтьш традицiйних джерел фiнансування вищоï школи, потенцiап розширення фiнансовоï допомоги з боку приватного сектора надзвичайно великий.
Для забезпечення зростання ф^н^во! пщтримки ВНЗ з боку приватного сектора важливим е створення нового партнерства вищих навчальних закладiв, корпорацiй, Ыдивщуальних спонсорiв, мiсцевих груп, некомерцiйних агентств, федерального i штатних урядiв.
Приватн кошти вiдiграють важливу роль у фЫансуванн вузiвських наукових дослiджень ВНЗ. Наприклад, такий провiдний американський уыверситет, як Масачусетський технологiчний iнститут (МТ1) проводить активну полiтику залучення коштв приватних фiрм для фiнансування наукових дослщжень. Протягом найближчих 5 роюв американська корпорацiя «Майкрософт» видiлить МТ1 25 млн. дол. США на проведення дос^джень в областi використання Ыформацмних технологiй в унiверситетськiй освт.
У США уряди багатьох шта^в (Мiчиган, Мiннесота, Нью-Йорк, lллiнойс, Калiфорнiï й iн.) стимулюють встановлення бтьш тюних зв'язкiв мiж державними дослщницькими унiверситетами i фiрмами високотехнологiчних галузей з метою створення на базi дослiдницькоï дiяльностi унiверситетiв центрiв нових технолопй.
У груднi 2012 роц британська органiзацiя «Charities Aid Foundation»1 презентувала данi щорiчного свiтового рейтингу благодмностк Лiдерами рейтингу протягом 2007-2011 роюв залишаються Австралiя, lрландiя, США, Нова Зеландiя та Канада (таблиця 2).
Таблиця 2. Компоненти Св^ового рейтингу благодiйностi та мiсце УкраУни в ньому в 2012 роцi
Крана та ïï мiсце Значення Грошовi Мюце в Волонтери Мюце в Допомога Мюце в
в рейтингу рейтингу(%) пожертви (%) рейтингу (%) рейтингу нужденним (%) рейтингу
Австра^я (1) 60 76 2 37 12 67 10
lрландiя (2) 60 79 1 34 15 66 13
Канада (3) 58 64 10 42 7 67 10
Украина (111) 21 7 130 20 56 36 108
Албаыя (144) 13 9 126 7 125 23 141
Грецiя (145) 13 5 141 3 145 30 124
Чорногорiя (146) 13 10 115 5 135 33 141
*Джерело: [2].
Як свiдчать дан таблицi 2, Украïна займае передостанн позицiï за всiма складовими рейтингу. Можна припустити, що така ситуа^я пояснюеться як недовiрою населення до дiяльностi благодiйних органiзацiй, так i, в цтому, складним матерiапьним становищем населення, подоланням крашою наслiдкiв св^во: фiнансовоï кризи, зниженням дiловоï активност в краïнi та темпiв економiчного зростання.
Нами проведений аналiз iснуючоï практики благодiйництва в Украïнi для розумЫня можливостей розвитку та заснування ендаумен^в, як альтернативних джерел фЫансування соцiальноï сфери краïни. Анапiз проведено за такими напрямами як, ктькють оргаызацм, що займаються благодiйнiстю, законодавство, напрями благодiйницькоï дiяльностi, форми надання допомоги, ставлення населення до благодiйноï дiяльностi.
1Charities Aid Foundation (CAF) - провщна мiжнародна благодiйна оргашза^я, офiцiйно зареестрована у Великобритании яка мае дев'ять осфнЫв по вЫх континентах св^у, метою функцiонування якоТ е пiдвищення ефективностi благодiйноï дiялыностi, збiлышення обсягiв пожертвувань, створення сприятливих умов для розвитку фтантропп, сприяння благодмним органiзацiям та тим, хто Ух пщтримуе.
европейський центр фундацй у Брюсселi, що об'еднуе близько 400 найбiльших европейських фондiв, уперше спробував 3i6paTM офiцiйнi дан краж - членiв еС про ктькють фондiв, якi працюють у регюн, та про обсяг щщрчних сум, якi вони видiляють на реалзацю сво!х програм. Результати е такими. На сьогодн в европ зареестрованi й активно працюють понад 110 тис. благоджних фондiв; в них трудиться, в середньому, вщ 750 тис. до 1 млн. осб (пряме працевлаштування); щорiчно фонди видтяють на своТ програми близько 100 млрд. евро.
У МЫютерсш юстицп Укражи на кiнець 2011 роц було зареестровано близько 12918 тис. фондiв [1]. Звичайно, порiвняно 3i 110 тис. установ по всж европ, вiтчизняна цифра може видатися досить значною: у еС один фонд припадае на чотири з половиною тисячi осiб, в УкраТы ж - на три тисячi осiб. Але, як свщчить практика, лише мала частка всх зареестрованих вiтчизняних фондiв справдi займаеться благоджною дiяльнiстю. Крiм того, розмитють законодавства дозволяе рееструвати пiд вивюкою «благоджний фонд» рiзнi громадськi органзацп, котрi практично не мають жодного стосунку до фондовоТ дiяльностi, а саме накопичення та перерозподту благоджних ресурсiв.
На жаль, на сьогодн в Украïнi досить складно точно пщрахувати обсяги фiнансування, що видтяеться на доброчиннiсть. Укражська податкова звтють, на вiдмiну вiд такоï в европейських кражах та США - закрита жформаця, IT публiчнiсть не е обов'язковою вимогою. На думку багатьох експертв, благодiйнi суми, яга найчастше нiде не декларуються, досить велик, особливо у сферi медицини. Результати дослджень дiяльностi громадських органзацй в Украïнi в 2011 роц презентують наступнi данi. Надходження благоджних коштiв у 2011 роцi на рахунки благодiйних органiзацiй вiдбулося у розмiрi 1454156,4 тис. грн. З них вщ пiдприемств та органзацй сума надходжень становила 563936,4 тис. грн., вщ громадян Укражи 199955,2 тис. грн., вщ нерезидентiв -690264,8 тис. грн. Як бачимо, найбльш вагомою часткою у загальнж структурi надходжень благодiйних внесгав становлять кошти нерезидентiв - 47,5%, наступними за обсягами надходжень е кошти пщприемств та органiзацiй - 38,8%, останнми за кiлькiстю пожертвувань е громадяни Укра'Гни - 13,8%. Пояснити ситуацю, пов'язану з тим, що найбльшу частку пожертв у 1'х загальнiй структурi займають кошти нерезидентв досить просто. Насамперед вважаемо, що культура благоджництва е досить новою для Укражи, подруге, громадяни Укражи ставляться, зазвичай, з недовiрою до дiяльностi благодiйних органiзацiй, по-трете, населення Укражи за рiвнем своГ'х доходiв зазвичай можливостi приймати участь у благодж дiяльностi не мае, адже i так витрачае близько 60% своГ'х доходiв на продукти харчування, що, як вiдомо, е однею з ознак зубожiння суспльства.
Як показали результати, основними об'ектами фiнансування вiтчизняних компанiй та органзацй е такi сфери благодiйноï дiяльностi як соцiальний захист (16%), осв^а (15%) та спорт i дозвшля (13%). Найменш привабливими сферами фжансування виявилися фiнансування розвитку прав людини (7%), фжансування науки, технологж та дослщжень (2%). Вважаемо, що ситуаця iз фiнансуванням науки, технологiй та дослщжень е неприйнятною, адже, пщприемства та компанп мають розумiти важливють нових технологiй та iнновацiй в розвитку не лише сво1х компанж, а й в економiчному розвитку кражи, таким чином мають переглянути напрями фжансування благодiйницькоï дiяльностi в бк ïх збiльшення в напрямi розвитку науки, iнновацiй, науково-дослiдних та дослщно-конструкторських робiт.
Якщо проаналiзувати в якж формi вiдбуваеться надання благодiйноï допомоги украïнськими пiдприемствами, то ситуаця е наступною. Найбiльш поширеною формою допомоги залишаються грошовi кошти (76%), значно зрю порiвняно з 2005 роком у 2009 роц обсяг допомоги пов'язаний iз волонтерською роботою працвникв компанiй (5% та 68%, вщповщно), зросли обсяги допомоги пов'язан iз наданням компанiями товарiв та послуг, що не пов'язан iз ïх основною дiяльнiстю (19% та 64%, вщповщно), також у 2009 роц порiвняно iз 2005 роком значно зросли обсяги допомоги, пов'язан iз наданням компанiями експертноï допомоги (0% та 44%, вщповщно). Тобто спостер^аеться рух до надання благодiйноï допомоги у натуральному вигляд^ що дозволяе уникнути нецльового витрачання коштв.
Парламенти рiзних краïн ухвалили понад 50 законв, що ними на даний час регулюються рiзнi аспекти дiяльностi благодiйних фондiв (вiд потреб, на яю можуть бути витрачен благодiйнi кошти, й до вимог до звiтностi та оподаткування). Наприклад, аби вщкрити благодiйний фонд на Мальт, засновникам досить внести на його рахунок первинний внесок на суму 240 евро. В Австрп - 70 тис. евро. А у Францп вщ окремих засновникв можуть вимагати внести у статутний каптал фонду не менше 1 млн. евро. Практично, в усх кражах еС законодавчо закржлено вимогу публiчноï звiтностi фондiв -один iз iнструментiв, котрi стимулюють довiру до ïхньоï дiяльностi. едина проблема, яку европейц намагаються вирiшити останн 15 рокiв, - це розробка спльного законодавчого документа, який би регулював дiяльнiсть благодiйних iнституцiй краж еС, дозволивши безперешкодно реалiзовувати мiжнароднi благодiйнi проекти. З одного боку, укражське «благоджне» законодавство здаеться досить лояльним i демократичним. З жшого - ниншня ситуацiя трохи пригнчуе. Упродовж 2008-2012 рокiв експерти укражського сектора доброчинностi брали активну участь у розробц Закону «Про благоджництво та благодiйнi органзаци», зареестрованого у Верховнж Радi в новiй редакцп ще 2010 року. У липн 2012 року парламент проголосував за прийняття закону в другому читанн. Схоже, керiвництво краïни поки що не готове повною мiрою оцнити роль, яку благодiйнi фонди та органзацп або вже виконують, або можуть виконувати в державк
Переживаючи наслщки фiнансовоï кризи, багато европейських держав намагаються перекласти завдання i вщповщальнють за вирiшенням окремих соцальних проблем на плечi приватних донорiв-фондiв. В умовах дефiциту державного бюджетну стае вигщно, аби фонди взяли на себе окремi зобов'язання, впровадили новi соцiальнi програми, розробили й апробували моделi вирiшення тiеï чи жиюТ проблеми. В Украïнi такий досвщ е. Наприклад, чинну систему зовншнього незалежного оцiнювання розробив, апробував i передав державi фонд «Вщродження». Тепер фонд спiльно з МУстерством юстицiï Укражи вiдкривае по всж територп Укражи юридичнi консультацiï для незаможних громадян. Однак виконавчий директор Мiжнародного благоджного фонду «Вiдродження» е. Бистрицький вщзначае, що поки що це не система, а, швидше, виняток iз правил.
Президент Мiжнародного благоджного фонду «Карiтас Укража» А. Васькович вважае, що причина безсистемност -небажання держави втратити монопол^ в соцальнж сферi, i це попри перманентний, упродовж десятка рокв, дефщит держбюджету в соцiальнiй сферк Хоча видимiсть залучення благодiйних фондiв та органiзацiй до вирiшення соцальних проблем створюеться, конкретних механiзмiв на рiвнi бюджетного кодексу та жших базових документiв для практичноï реалiзацiï такоï спiвпрацi немае.
Фiнансова криза вплинула на благоджний сектор як у европ, так i в Укражк З одного боку, експерти стверджують, що, попри це, европейський сектор продовжуе розвиватися. За словами голови европейськоï мережi донорських асоцацй, вще-президента Асоцiацiï благодiйних фондiв lспанiï Р.Галлего, в lспанiï, в середньому, щодня рееструеться новий фонд, а нмецький благодiйний сектор поповнюеться двома жституцями. Статистичнi данi Асоцацп фондiв Францiï свiдчать, що за 2001-2010 роках сектор благоджних фондiв зрiс на 60%. З жшого боку, чимало фондiв криза примусила замислитися про мету i термжи своеï дiяльностi.
Наприкiнцi 90-х рокв питання наявностi ендаумента - фонду цльового капiталу - належало до розряду необговорюваних. Вважалося, що статутний (цльовий) капiтал фонду, який вносився засновником на час його створення, а потм у мiру розвитку поповнювався, необхщно iнвестувати для отримання прибуткв, а сама благодiйна дiяльнiсть фонду мае здiйснюватися виключно за рахунок отриманих прибушв, забезпечуючи таким чином «довге^чнють» дiяльностi.
Сьогоднi деяк фонди приймають рiшення, вiдмовившись вщ ендаументу, спрямувати всi грошi на розв'язання одыеТ конкретно! проблеми (10-15 рогав). Коли фiнанси вичерпуються - фонд закриваеться. Це досить Ыновацмний пiдхiд, адже обмеження в час виводить питання ефективностi вкладень на перший план.
У груды 2012 року фонд «Демократичн Уцативи» сптьно з соцiологiчною службою Центру Разумкова на замовлення УкраТнського форуму благодмнигав провели загальнонацiональне опитування з метою вивчити ставлення населення та його залучення в дiяльнiсть благодмних фондiв i органiзацiй. Лише 21% респондент пiдтримав благодiйну дiяльнiсть фондiв i благодiйних органiзацiй. Серед основних Ыструмен^в пiдтримки були:
- фiнансовий внесок через благодмы скарбнички (43%);
- кутвля товару, частина грошей вщ якоТ йшла на благодiйнiсть (21%);
- участь у благодмних ащях, органiзованих компанiею-роботодавцем (16%);
- волонтерство (11%);
- бангавське переведення-пожертвування (9%);
- кутвля квитка на благодмний концерт (6%);
- благодiйне СМС (5%);
- кутвля благодiйноТ лиспвки (2%).
Серед опитаних 77% вщповти, що зробили це, бажаючи допомогти iншим. Лише 6% - завдяки довiрi до органiзацiТ, яку пщтримували. Серед найпоширенiших вiдповiдей тих 79% респондент, якi не займалися благодмнютю, були:
- «бо мене не просили це робити» (38%);
- «я не вважаю себе благодмником» (20%);
- «я не знаю про реальн потреби людей i благодiйних органiзацiй» (11%).
Отриманi дан свiдчать про недовiру до дiяльностi благодiйних фондiв та органiзацiй, яка сьогодн склалася в украТнському сусптьствк Непрозорiсть, непiдзвiтнiсть i закритiсть благодмного сектора, з одного боку, використання фондiв у полiтичних цiлях - з Ышого, сформували негативне ставлення до них i нерозумiння цЫносл й значимостi благодiйностi для розвитку украТнського суспiльства.
1нформування студентiв про прюритеты напрямки розвитку унiверситетiв i про важливiсть отриманих надходжень i доходу вiд ендаумента для зниження вартост навчання та пiдтримки значущих унiверситетських програм е важливим кроком до формування найбтьших меценатiв. Бтьш вiрогiдним е те, що саме ц благодiйники зроблять найбiльш цЫы пожертви на розвиток прiоритетних уыверситетських програм. 1нша найважливiша риса системи залучення коитв полягае в залучены випускнигав в добровiльнi програми, яга вар^ються вiд мотивування старшокурсникiв до ствпрац з органiзацiею до переконання ними своТх однокурсникiв внести в ганц року пожертвування до фонду i до прийняття пiклувальниками заходiв з пiдтримки фiнансового благополуччя уыверситету. Люди, якi усвiдомлюють себе частиною сiм'Т, колективу однодумцiв, бiльш схилы-л до того, щоб бути щедрими при появi у них такоТ можливостi. Такi донори частiше роблять тага пожертвування, яга не мютять вузького обмеження сфери Тх застосування та з яких адмЫютра^я вузу може за своТм розсудом фЫансувати прiоритетнi напрями його розвитку - дан пожертви е найцiннiшими з уах.
Ендаумент може iнвестувати своТ кошти з метою отримання доходу, однак зобов'язаний направляти весь отриманий дохщ на користь тих оргаызацм, для пщтримки яких вiн був створений. ВщмЫнютю ендаумента вiд звичайноТ благодiйноТ органiзацiТ е його цтьовий характер дiяльностi (як правило, ендаумент створюеться для пщтримки одыеТ оргаызацп, наприклад, певного унiверситету) i нацтений на отримання доходу за рахунок Ывестування коштiв.
Проведемо аналiз фЫансування ВНЗ за допомогою ендаументу на прикладi унiверситету середнього для УкраТни розмiру, у якому навчаеться близько 5000 студенлв денноТ форми навчання, яких навчають 600 оаб професорсько-викладацького штату.
Загальна сума ендаументу (ФЦК) буде створена за формулою 1:
ФЦК = (СФ х КФ) + (СЮ хКФ), (1)
де СФ - сума грошових внесгав вщ фiзичних осiб (грн.);
СФ - сума грошових внесгав вщ юридичних осiб, (грн.);
СЮ - ктьгасть фiзичних осiб, якi надають грошовi внески, (чол.);
КФ - ктьгасть юридичних осiб, зовнiшнiх вкладнигав (благодiйникiв), (чол.).
Для прикладу, якщо популяризувати ендаумент в унiверситетi то можна отримати благодмы внески вщ 500 фiзичних осiб по 1000 грн. Наприклад, це можуть бути оргаызацп, якi отримують вiд уыверситету випускникiв чи науковi послуги. Окрiм цього, можна отримати зовнiшню пщтримку вiд благодiйникiв в середньому по 10000 грн., наприклад, з 50 оргаызацп, то за формулою 1 отримаемо:
ФЦК =(1000 х 500) + (10000 х 50) = 1000000 (грн.)
Отже, за допомогою благодмних внесгав можна наповнити ендаумент на 1 млн. грн. за рк. Ц грошовi кошти е статутним капралом для цього фонду, адже використовуються для фЫансування ВНЗ лише бангавсьга вщсотки вщ Тх щеТ суми.
Нехай керуюча компаыя покладе дану сформовано суму на депозит у комерцмний банк, пщ 13% на рк, з виплатою вiдсоткiв в ганц перiоду. Тодi цiльовий каттап буде розраховуватися за формулою 2:
МФЦКп = МФЦК0 (1+Г/100)" (2)
де МФЦКп - значення майбутньоТ суми фонду цiльового капiтапу з урахуванням Ыфляцп, грн.;
МФЦКо - значення тепершньоТ суми фонду цтьового капiтапу, грн.;
г - вщсоткова ставка, %;
п - число рогав.
Проведемо розрахунок майбутньоТ суми грошей за перший рк за формулою 2:
МФЦК1 = 1000000 (1+13/100)1=1130000 (грн.)
За перший рк, чистий прибуток вiд вкладу на депозит буде складати 130000 грн., а щомюячний прибуток - 10833 грн.
МФЦК2 = 1000000 (1+13/100)2 = 1276900 (грн.)
За другий рк, чистий прибуток вiд вкладу на депозит буде складати 276900 грн., а щомюячний прибуток - 23075 грн.
МФЦКэ = 1000000 (1+13/100)3 = 1442879 (грн.)
За третм рк, чистий прибуток вщ вкладу на депозит буде складати 442897 грн., а щомюячний прибуток - 36908 грн.
Отже, вищий навчальний заклад у своему розпорядженн через 3 роки зможе мати 442879 грн.
В загальному, цтьовий каттал мае забезпечити:
- часткову незалежнють вщ разових пожертвувань i Ыших добровтьних
- надходжень;
- фЫансову стабтьнють за допомогою отримання гарантованого доходу;
- формування довготривалого джерела фЫансування певноТ некомерцiйноТ дiяльностi.
Ендаумент покликаний забезпечити:
- часткову незапежнiсть вщ разових пожертвувань та iнших добровтьних надходжень;
- фiнансову стабiльнiсть за допомогою отримання гарантованого доходу;
- формування довготривалого джерела фЫансування певноï некомерцiйноï дiяльностi.
Перевагою ендаумента е прозорий характер його дiяльностi. Осгальки кошти ендаумента можуть бути спрямован ттьки в ту органiзацiю, для пщтримки якоï вiн створений, то його неможливо використовувати для мiнiмiзацiï оподаткування (коли податки знижуються за рахунок видатгав, нiбито йдуть на благодмнють. Це актуально для тих кран, де благодiйнiсть не оподатковуеться).
У процесi формування i функцюнування ендаументiв беруть участь ряд суб'ек^в, а саме: одержувачi доходу вщ цiльового капiталу, власники цiльового капралу, донори або жертводавцi, керуючi компанп. Зупинимось на ïх короткiй характеристик.
Одержувачi доходу вiд цiльового катталу - некомерцiйнi органiзацiï, що працюють у сферi освiти, науки, охорони здоров'я, культури, фiзичноï культури i спорту (за винятком професiйного спорту), мистецтва, архiвноï справи, соцiапьноï допомоги (пщтримки).
Власники цтьового капралу - спе^ально створенi некомерцiйнi органiзацiï, що здмснюють збiр пожертвувань i розподт доходу вiд цiльового капiталу на користь Ыших отримувачiв.
Донори або жертводавц - будь-якi особи (як фiзичнi, так i юридичнi), що передають грошовi кошти некомерцiйним оргаызащям - власникам цiльового капiталу.
Керую^ компанiï - професiйнi лiцензованi управляю^ активами, яким передаються кошти ендауменлв в довiрче управлiння. Управляти коштами можуть компанп, яга мають лщенз№ на здмснення дiяльностi з управлЫня цiнними паперами або лiцензiю на здмснення дiяльностi з управлiння Ывестицмними фондами, пайовими iнвестицiйними фондами та недержавними пенсмними фондами.
Дiяльнiсть фонду носить довгостроковий характер. Досягнення миттевого устлху в справi будiвництва ендаумен^в мапоймовiрно. Так, наприклад, найбiльший у свт ендаумент Гарвардського унiверситету з активами 30 млрд. дол. США формуеться за рахунок пожертвувань вже понад 350 рогав.
Надходження вщ ендаумен^в у бюджетi одержувача довгий час можуть бути несуттевими, якщо ттьки фонд не починае життя з величезного внеску (як, наприклад, фонд Нобеля). Псля накопичення фондом певного обсягу вiн стае для власника джерелом стабтьного, постiйно зростаючого доходу на дуже довгу перспективу.
Ендаументи мають ряд переваг:
- створюють можливють для довгострокового планування i розвитку соцiапьноï сфери (мехаызм адекватноï загальноï стабiльноï ситуацп в краïнi);
- зручнi для великих компанм, схильних до стратепчного планування бiзнесу i вкладень в сощальну сферу;
- забезпечують гарантп для донорiв в цiльовому витрачанн коштiв;
- забезпечують для некомерцмних органiзацiй можливiсть змiнити пiдхiд до реалiзацiï соцiальних проектiв, вчитися заробляти кошти, а не ттьки виступати в ролi споживачiв;
- створюють можливють акумулювати кошти в благодмних цiлях, що робить ïх привабливими для середых i дрiбних компанм.
Недолiками ендаументiв е такi:
- ризики фЫансового характеру (малоприбуткових операцм, високий рiвень iнфляцiï, незахищенiсть вщ фiнансових криз);
- скпадностi з формуванням «тта» цiльового капiтапу такого розмiру, який гарантував би бтьш-менш iстотний за обсягом прибуток, що спрямовуеться на благодмну дiяльнiсть;
- вщсутнють швидкого ефекту для благо отримувача.
Модель розрахована на довгостроковий ефект, але не може забезпечити нагальы потреби, швидку вiддачу, що психолопчно некомфортно для деяких жертводавщв, якi звикли до надання пщтримки в традицмнм формi адресноï прямоï допомоги;
- можливiсть використання в шахрайських цтях;
- вiдсутнiсть податкового стимулювання жертводавщв
Вважаемо, що ендаументи або фонди цтьового капралу мають важливе значення у розвитку соцiальноï сфери, адже це е пщфунтям для ïï довгострокового планування та розвитку. Для некомерцiйноï органiзацiï, як мУмум, переваг двi. По-перше -стабтьне фiнансування. По-друге, для некомерцмних органiзацiй це е чинником стабтьносп з точки зору залучення ствроб^нигав. Це i стабiльнiсть фiнансування, i гаран™ стабiльного функцiонування.
Тут йдеться не про миттеву допомогу нужденним, а саме про серйознi со^аль^ iнвестицiï. Цiльовий капiтал не витрачаеться, тому можна будувати довгостроковi плани на його основк На десять рогав, наприклад, а не на рк або два, як це можливо у випадку разовоï пожертви або благодмного внеску. Це дае можливють здмснювати довгостроковi програми,даючи можливють людям, яга займаються цими програмами,забезпечити для себе хоча б мУмальний прожитковий мУмум. А в довгостроковм перспективi це створюе основу для створення приватного цтьового фЫансування, довгострокового, без небезпеки витрати грошей швидко, що потрiбно жертводавцям. Модель цтьового капралу зручна для великих пщприемств, яга роблять вклад в сощальну сферу в рамках стратепчного планування свого бiзнесу. Багато великих корпорацм фЫансують масштабнi програми,спрямованi на створення сприятливого со^ального середовища в репонах присутностi. Фiнансування таких програм е найбтьш оптимальним через модель цтьового катталу.
Зрозумiло, що робити це бiзнесу постiйно може бути невигщно, тому найбiльш вигiдно одноразово здмснювати вкладення у фонди цiльового катталу, а далi вже просто контролювати ц капiталовкладення в рамках конкретного фонду або оргаызацп соцiальноï сфери. Модель цтьового капралу забезпечуе можливють в цтому змiнити пiдхiд до реалiзацiï соцiапьних проектiв -вчитися заробляти i витрачати кошти, а не просто розподтяти пожертвування благодмнигав. Як висловився на форумi один iз меценатiв: «Можуть бути прямi пожертви нужденним... Це, що називаеться, дати рибу. А можуть бути сощальы Ывестицп. Це, що називаеться, дати не рибу, а вудку, i навчити цим користуватися. Це абсолютно Ыша сторона, Ыший пщхщ. З точки зору донора, напевно, переваг немае. А з точки зору роботи з контрагентами, безумовно, е, тому що це абсолютно правильний европейський пщхщ до справи, коли дають не рибу, а вудку» [5].
Надзвичайно актуальним вважаемо висловлювання Л. Прус про те, що «...цтьовий каттал повинен з часом звтьнити автономы установи вщ бюджетноï залежносп та дозволити 1м повноцiнно iснувати за рахунок доходiв вiд iнвестицiй.». Вважаемо, що саме таким е шлях виходу соцiальноï сфери iз кризи постмного недофiнансування, нестачi коштiв. З часом, це може призвести також до суттевого зниження навантаження на державний бюджет.
Зрозумто, що для цього недостатньо лише вивчити практику застосування фондiв цтьового капралу, наприклад, в Росп та скопiювати в себе. Нам необхщно прийняти вiдповiдне законодавство та внески поправки до юнуючого. Внести поправки до Податкового кодексу та звтьнити вщ сплати податку на додану вартють та податку на прибуток управляю^ компанiï та прибутки отримаы вiд капiтаповкладень за рахунок коитв фондiв цiльового катталу, запровадити прозорi механiзми контролю за використанням коштв. Стимулювати меценатiв, компанп, студенев, батькiв до пожертвувань з метою створення фондiв цiльового капралу також е завданням першоï важливостк
Висновки з проведеного дослiдження. Шлях видаеться дещо складним та, можливо, нелегким, адже з часв радянського союзу вс звикли, що соцiaльнa сфера повнстю знаходиться на утриманнi держави, е неприбутковою,тому iнвестори абсолютно не зацкавлен у вкпaценнi в неТ своТх коштiв. Але е впевненiсть в тому, що в рaзi прозорост, неупередженостi, громадському контролi за здмсненням дiяльностi ендaументiв, нaрештi, дотримaннi владою обiцянок щодо пщтримки меценaтiв та жертводавцв, ми нaрештi вийдемо зi складноТ фiнaнсовоТ ситуaцiТ у соцiaльнiй сферi та перейдемо на ягасно новий рiвень ТТ розвитку.
Список використаних джерел
1. Громадсью оргамзацИ'в УкраТн1: Стат. бюлетень/Державний комтет статистики УкраТни - К.: Держкомстат, 2013. - 152 с. С. 37.
2. Мировой рейтинг благотворительности 2012. Глобальные тенденции благотворительности - [Электронный ресурс]- Режим доступа: http://www.cafrussia.ru/files/blocks/index.pdf].
3. Моюн Б. Ендаумент-фонд як альтернативне джерело пдвищення фнансовоТ стЮкост1 вищого навчального закладу -[Електронний ресурс]- Режим доступу: http://www.archive.nbuv.gov.ua/portal/.../131-135.pdf
4. Нац/ональний план дй на 2012 рк щодо впровадження Програми економ1чних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспльство, конкурентоспроможна економка, ефективна держава» Указ Президента УкраТни в1д 12 березня 2012 року № 187/2012 - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/187/2012#n21
5. Отношение жертвователей к модели селевого капитала некоммерческих организаций. Аналитический отчет по результатам социологического исследования. - АНО «Социологическая мастерская Задорина» (Циркон) -[Электронный ресурс]- Режим доступа: http://www.zircon.ru
6. Официальный сайт компании «Консультант Плюс» - [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LA W_149890/
7. Про внутршне та зовншне становище УкраТни в 2012 роц): Щор1чне Послання Президента УкраТни до ВерховноТ Ради УкраТни. - К.: Н1СД, 2012. - 256 с.
8. Прус Л. Застосування ендаумент-фонд1в у формуванн1 финансового потенц1алу некомерц1йних орган1зац1й -[Електронний ресурс]- Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Tiru/2009_27/73.pdf
9. Яковенко Д. В вузах проклюнулся капитал /Д.Яковенко // Эксперт. - №45 (827). - 12 ноября 2012 года - [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://expert.ru/expert/2012/45/v-vuzah-proklyunulsya-kapital/
References
1. Gromads'ki organizacii v Ukraini: Stat. bjuleten' [Governmental organizations in Ukraine: Statistical Bulletin]. K.: Derzhkomstat, 2013. 152 p.
2. Mirovoj rejting blagotvoritel'nosti 2012. Global'nye tendencii blagotvoritel'nosti [World Giving Index 2012. Global trends charity]. http://www.cafrussia.ru/files/blocks/index.pdf].
3. Mokin B. Endaument-fond jak al'ternativne dzherelo pidvishhennja finansovoi stijkosti vishhogo navchal'nogo zakladu [The endowment fund as an alternative source of increasing financial sustainability of higher education institution]. http://www.archive.nbuv.gov.ua/portal/.../131-135.pdf
4. Nacional'nij plan dij na 2012 rik shhodo vprovadzhennja Programi ekonomichnih reform na 2010-2014 roki «Zamozhne suspil'stvo, konkurentospromozhna ekonomika, efektivna derzhava» Ukaz Prezidenta Ukraini vid 12 bereznja 2012 roku № 187/2012 [National Action Plan for2012 to implement the program of economic reforms for 2010-2014 "Prosperous Society, Competitive Economy, Effective State": Decree of the President of Ukraine]. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/187/2012Un21
5. Otnoshenie zhertvovatelej k modeli selevogo kapitala nekommercheskih organizacij. Analiticheskij otchet po rezul'tatam sociologicheskogo issledovanija [The ratio of contributors to the model debris capital nonprofits. Analytical report on the results of sociological research]. http://www.zircon.ru
6. Oficial'nyj sajt kompanii "Konsul'tant Pljus" [Consultant Plus: Official site of]. http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LA W_149890/
7. Pro vnutrishne ta zovnishne stanovishhe Ukraini v 2012 roci: Shhorichne Poslannja Prezidenta Ukraini do Verhovnoi Radi Ukraini [On the internal and external situation of Ukraine in 2012: Annual Message of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine]. K.: NISD, 2012. 256 p.
8. Prus L. Zastosuvannja endaument-fondiv u formuvanni finansovogo potencialu nekomercijnih organizacij [The use of endowment funds in shaping financial capacity of nonprofit organizations]. http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Tiru/2009_27/73.pdf
9. Jakovenko D. V vuzah prokljunulsja kapital [In universities appeared capital]. Jekspert [Expert]. No. 45(827) (2012). http://expert.ru/expert/2012/45/v-vuzah-proklyunulsya-kapital/
ДАН1 ПРО АВТОРА
Козарезенко Людмила Володимирiвна, кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки пщприемства та економiчноТ теорп
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григс^я Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Козарезенко Людмила Владимировна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики предприятия и экономической теории
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kozarezenko Ljudmila Vladimirovna, PhD, associate professor, assistant professor of business economics and economic theory department
SHEE "Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody" Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08400, Ukraine
