CC BY
335
УДК 336:196
Журило О. М.,
астрант кафедри фЫанав, грошового o6iry i кредиту, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ПОЗАБЮДЖЕТНОГО Ф1НАНСУВАННЯ Ф1ЗИЧНО1' КУЛЬТУРИ I СПОРТУ В УКРАН1
В cmammi дослiджено основн джерела фiзичноl культури та спорту в УкраЫ, розглянуто основн недолiки бюджетного фiнансування даноi галузi, запропоновано шляхи розвитку позабюджетного фiнансування та проаналiзовано IX ефективнiсть.
Ключовi слова: бюджетне фiнансування, комерцiалiзацiя спорту, самофiнансування, фiзична культура та спорт, фiзичний розвиток.
В статье исследованы основные источники физической культуры и спорта в Украине, рассмотрены основны недостатки бюджетного финансирования данной отрасли, предложены пути развития внебюджетного финансирования и проанализирована их эффективность.
Ключевые слова: бюджетное финансирование, коммерциализация спорта, самофинансирование, физическая культура и спорт, физическое развитие
In this paper the main sources of physical culture and sports in the Ukraine, the main drawbacks of budget financing of the industry, proposed the development ofextra-budgetary funding, and analyzed their performance.
Key words: commercialization of sport, culture and sports, government funding, self-financing, physical development.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Основу розвитку спорту вищих досягнень складае система централiзованоT подготовки спортсмеыв, яка поступово наповнюеться сучасними формами та технолопями у в^х TT складових. З ^ею метою здмснюеться активне ствробтицтво з вщповщними суб'ектами громадського та приватного секторiв сфери фiзичноT культури i спорту, надання Тм пщтримки для забезпечення ефективноТ навчально-тренувальноТ та змагальноТ дiяльностi.
3i змщненням здоров'я громадян краТни тюно пов'язане фiзичне виховання д^ей, пщл™в, дорослого населення. Фiзична культура е важливим засобом пщвищення соцiальноT i трудовоТ активностi людей, задоволення Тх моральних, естетичних та творчих запи^в, життево важливоТ потреби взаемного спiлкyвання, розвитку дружых вiдносин мiж народами i змiцнення миру. Спорт - оргаычна частина фiзичноT культури, особлива сфера виявлення та уыфкованого порiвняння досягнень людей у певних видах фiзичних вправ, техычноТ, iнтелектyальноT та Ышо'Т пiдготовки шляхом змагальноТ дiяльностi. Со^альна цiннiсть спорту визначаеться його дiевим стимулюючим впливом на поширення фiзичноT культури серед рiзних верств населення.
ФЫансування фiзичноT культури та спорту в УкраТн складае 0,3% вщ видаткiв державного бюджету [7], у той час, як у розвинених краТнах даний показник становить вщ 6 до 10%, тобто в середньому на душу населення припадае 200 дол. США проти 4,8 дол. США в УкраТн [2, с. 235]. Тому пошук шляхiв позабюджетного фЫансування фiзичноT культури i спорту в УкраТн е досить актуальним.
Аналiз останнiх дослiджень. Аналiз останнiх дослiджень i пyблiкацiй засвщчив, що проектному фiнансyванню присвячуеться все бтьше уваги в працях в^чизняних фахiвцiв. Проте вiтчизняна наукова думка мае незначний обсяг роб^, у
яких дослщжуеться використання проектного фЫансування саме як Ыструменту адмiнiстрування доходiв та видатюв мiсцевих бюджетiв.
Питанням фiнансово-економiчноT дiяльностi у сферi розвитку фiзичноT культури i спорту в УкраТы займалися такi дослiдники, як Воробйов М., Мiчуда Ю., Дудорова Л., 1мас ¿., Кокун О., Довгенько Ю.
Видiлення невирiшених частин загально! проблеми. В економiчнiй лiтературi питання удосконалення державного фЫансування фiзичноT культури i спорту розкритi доволi широко. Проте майже вс вони базуються на використаннi податкових важелiв. В той же час питання ефективност фЫансування фiзичноT культури i спорту лежить не сттьки в площин достатностi джерел бюджетного фiнансування, сктьки у використаннi позабюджетних iнструментiв та ефективносл використання даних коштiв. Запровадження методу проектного фЫансування разом iз залученням коштiв приватних iнвесторiв сприятиме бтьш ефективному розвитку фiзичноT культури та спорту в УкраТы.
Формування цшей статтi. Основними задачами дослщження е аналiз основних проблем бюджетного фЫансування фiзичноT культури та спорту в Укра'|'ы, аналiз динамiки та обсягу бюджетного фЫансування даноT галуз^ виявлення основних недолiкiв, розробка заходiв позабюджетного фiнансування фiзичноT культури та спорту з урахуванням свтового досвщу в УкраTнi та аналiз IX ефективностi.
Виклад основного матерiалу. Одним iз визначальних протирiч сучасного етапу розвитку економки фiзичноT культури i спорту в УкраTнi е гостра невщповщнють мiж намаганням держави зберегти провiдну роль в забезпеченнi життедiяльностi сфери i TT обмеженими ресурсними можливостями. Сьогодн реалiзуеться курс не лише на збереження, а у багатьох випадках - i на посилення ролi держави у розвитку сфери фiзичноT культури i спорту. Про це свiдчать, зокрема, ухвалення вщповщних нормативно-правових актiв: 7 ак^в ВерховноT Ради УкраTни, серед яких 6 закоыв та 1 постанова, 16 указiв та розпоряджень Президента Укради, 42 постанови та розпорядження КабЫету Мiнiстрiв УкраTни [1].
Маючи такi законодавчо забезпеченi економiчнi повноваження, держава мала б досягти ютотного економiчного впливу на сферу фiзичноT культури i спорту. Однак цього не вщбуваеться у практичному житД оскiльки держава реально не спроможна пщкртити отриманi повноваження вiдповiдними фЫансовими ресурсами.
Як видно з представлено1 структури джерел фiнансування, вони складаються з п'яти основних груп [4, с. 132]:
1. Державного фЫансування, здмснюваного з державного та мюцевого бюджетiв;
2. Самофiнансування, здiйснюваного спортивними оргаыза^ями за рахунок власноT пщприемницько! дiяльностi (включаючи участь у комерцмних змаганнях), а також спонсорства;
3. Фiнансування по лЫп позабюджетних фондiв, професiйних спток;
4. Фiнансування, здiйснюваного по лЫп олiмпiйських комiтетiв i мiжнародних спортивних оргаызацм;
5. Надходження вiд благодмно! дiяльностi (меценатства) окремих громадян та оргаызацм.
Очевидно, що всi зазначен групи джерел фiнансування значно розрiзняються за своею економiчною природою, а також формам i способам отримання грошових коштiв. Бiльш того, нав^ь всерединi однiеT групи iнструменти фЫансування можуть досить iстотно диференцiюватися.
Так, наприклад, державне фЫансування може здмснюватися у виглядi податкових пiльг (коли спортивна оргаыза^я звiльняеться вiд частини податюв i може витратити вивтьнеы таким чином кошти на свм розвиток), субсидiй (грошових допомог i стипендiй окремим спортсменам) або субвенцiй (цiльовоT допомоги
спортивним оргаыза^ям пщ конкретнi програми). Те ж саме можна сказати i про пщприемницьку дiяльнiсть у фiзкультурi та спортi, яка зачiпае найрiзноманiтнiшi напрямки залучення фiнансових ресурсiв.
Рисунок. Структура джерел фшансування спортивних клубiв i органiзацiй
Джерело: складено автором на основi [4]
У державi вiдсутня система державних преференцiй для позабюджетного фЫансування сфери фiзичноT культури i спорту. Якщо в 1талп, Нiмеччинi, ФранцiT, Польщi та Ыших краTнах доходи вiд спортивних лотерей е суттевим джерелом асигнувань для спорту, то в Укра1н така система вщсутня.
Проаналiзуемо обсяги державного фЫансування розвитку людського капiталу загалом та фiзичноT культури та спорту зокрема в Укра1н за перюд 2006 - 2010рр. Звернення до Висновюв щодо виконання Державного бюджету Укради за 2006-2010 роки, яю пiдготовлено Департаментом з питань бюджетно1 полiтики i затверджено постановами Колегп РахунковоT палати, надало змогу надати оцЫку рiвня виконання намiчених планових обсяпв бюджетних витрат на формування людського капралу (табл. 1).
Надана анал™чна оцiнка виконання плану Державного бюджету Укради за видатками на формування людського капралу у 2006-2010 роках показала, що за перюд дослщження намiченi плановi обсяги не були виконаннк Найбiльший вiдсоток
виконання плану щодо видатюв Державного бюджету Укра'ни на формування людського катталу було досягнуто у 2007 роц - 95,99% та у 2010 роц - 96,64%. У 2006 роц плановий обсяг видаткiв на формування людського капралу передбачався в обсязi 50,7 млрд. грн., а фактично було витрачено 47,9 млрд. грн. Недовиконання плану склало 5,52%.
Таблиця Анал^ична оцiнка виконання плану Державного бюджету Украши за видатками на формування людського катталу у 2006-2010 рр.*, млрд грн.
Перюд дослiдження, роки Видатки Державного бюджету Укра'ни Всього видатюв на формування людського катталу
Охорона здоров'я Духовний i фiзичний розвиток Освта Со^альний захист та со^альне забезпечення
2006 (план) 4,4 1,6 12,9 31,8 50,7
2006 (факт) 4,1 1,4 12,1 30,3 47,9
% виконання плану 93,18 87,5 93,79 95,28 94,48
2007 (план) 6,5 2,1 16,0 30,2 54,8
2007 (факт) 6,3 2,0 15,1 29,2 52,6
% виконання плану 96,92 95,24 94,38 96,69 95,99
2008 (план) 8,0 3,2 22,6 52,5 86,3
2008 (факт) 7,4 2,9 21,6 50,8 82,7
% виконання плану 92,5 90,63 95,58 96,76 95,83
2009 (план) 8,0 3,5 25,8 53,9 91,2
2009 (факт) 7,5 3,2 23,9 51,5 86,4
% виконання плану 93,75 91,43 92,64 95,55 94,74
2010 (план) 9,0 5,4 30,6 71,0 116,0
2010 (факт) 8,8 5,2 28,8 69,3 112,1
% виконання плану 97,78 96,29 94,12 97,61 96,64
Прим1тка: * - анал1тичн1 розрахунки проведено автором за даними Рахунково' палати Укра'ши [7]
За статтею «Охорона здоров'я» недовиконання склало 3,08%, за статтею «Духовний i фiзичний розвиток» 4,76%. Проте за статтею духовний i фiзичний розвиток» рiвень виконання плану достатньо помто збiльшився у 2010 роцi та склав вщповщно 96,29% та 97,61%. В цтому за перiод дослщження, простежуеться постiйне недовиконання планових обсяпв бюджетних коштiв на покриття витрат по формуванню людського капiталу в Укра'нк
Тому гостро постае проблема пошуку шляхiв позабюджетного фiнансування фiзичноï культури та спорту в Укра'нк
Самофiнансування, тобто самостiйне залучення грошових коштiв з усiх можливих джерел для власних потреб, здмснюеться у фiзичнiй культурi i спортi за рахунок пщприемницько' дiяльностi. Пiд пщприемницькою дiяльнiстю розумiеться iнiцiативна самостiйна дiяльнiсть окремих iндивiдiв та 'х об'еднань, пов'язана з комерцмним ризиком i спрямована на отримання прибутку. 1ншими словами, пщприемець - це особа, яка приймае на себе весь ризик у будь-якому виглядi бiзнесу, результатом якого можуть бути як прибуток, так i збитки.
Пщприемницька дiяльнiсть здiйснюеться в самих рiзних сферах економiки - в промисловосД на транспортi, фiнансових ринках, аграрному виробництвi та багатьох iнших областях. Не став винятком i пщприемництво у сферi фiзичноï культури, спорту i пов'язаних з ними галузей. Економiчний образ мислення i комерцмна дiяльнiсть глибоко iнтегрувалися в сучасний спорт, багато в чому змЫили структуру i
орган1зац1ю змагань, чемпюнат1в, систему оплати та обслуговування спортсмеыв, тренер1в та арб1тр1в.
Без комерц1йноТ д1яльност1 та спортивного б1знесу немислим1 сучасний профес1йний спорт I найб1льш1 св1тов1 под1Т - Ол1мп1йськ1 1гри, чемп1онати св1ту, Свропи та 1нших континент1в. Заборона на пщприемницьку д1яльн1сть та участь спортсмен1в-професюнал1в на Ол1мп1адах до початку 1990-х роюв поставила п1д питання саме юнування ц1еТ головноТ мультиспортивноТ поди в свт [5, с. 93]. Вщсутнють профес1йних спортсмен1в на Ол1мп1адах стало з часом негативно вщбиватися на 1грах - спортсмени-аматори не могли показувати видатних результат1в, встановлювати нов1 св1тов1 рекорди, збирати на стадюнах та б1ля екран1в телев1зор1в багатом1льйонн1 аудитор1Т. В1дпов1дно, пад1ння глядацького 1нтересу викликало у в1дпов1дь реакц1ю у рекламодавц1в I покупц1в прав трансляцп змагань, яка виразилася в зменшенн ц1ни реклами та зниження грошових надходжень на користь Ол1мп1йського руху. Своечасний в1дмова М1жнародного Ол1мп1йського ком1тету в1д принципу неучаст1 професюнал1в в 1грах I комерц1ал1зац1я спорту вщродили до Ол1мп1ад глядацький Ытерес.
Руш1йними мотивами п1дприемницькоТ д1яльност1 в спорт1 е [3, с. 41]:
- бажання працювати в спортивному б1знес1, в1ддаючи себе т1й сфер1 д1яльност1, до якоТ в1дчуваеш покликання;
- потреба в самореал1заци I самоствердженн через отримання прибутку;
- розкриття свого творчого та особистюного потенц1алу за допомогою самост1йного ведення справ.
Природно припустити, що представники р1зних вид1в спорту I р1зн1 М1жнародн1 спортивн1 федерац1Т будуть по-р1зному в1дноситися до самоТ тенденц1Т комерц1ал1зацп спорту вищих досягнень. Представники "багатих" вид1в спорту можуть дотримувати такоТ крайньоТ точки зору, як, наприклад, чемпюн св1ту по шахам Г. Каспаров, що ще в 1989 р. вимагав заборонити використання грошей, отриманих в одних видах спорту, на розвиток Ыших, скоротити програми ол1мп1йськоТ пщготовки у видах спорту, що не мають комерцмного усп1ху [4, с. 321]. Представники ж "бщних" вид1в спорту будуть прагнути зберегти сформоване положення, бороти проти професюнал1зацп спорту I його комерц1ал1зацп, вимагати ф1нансування з боку держави I перерозподту засоб1в, виходячи з "медалеемкостГ' вид1в спорту в програм1 Ол1мп1йських 1гор.
Ще одна проблема полягае в тому, що комерц1ал1зац1я спорту формуе вщносно вузьке коло спортивноТ ел1ти, що користуеться увагою преси, що одержуе значн1, а Ыод1 о винятково велик! доходи вщ занять спортом, I одночасно вщдаляе його в1д основноТ маси спортсмеыв, що не досягли вершин майстерност1. Ц1лком природно, що ц1 спортсмени, а також Тхн1 тренери й обслуговуючий персонал, не одержать вигод вщ комерц1ал1зац1Т спорту, бтьш того, неминуче втратять частину матер1альних I ф1нансових ресурс1в. Така тенденц1я досить ч1тко виявляеться в даний час, коли йде значне скорочення ф1нансування спорту, не зв'язаного з демонстрац1ею вищого р1вня досягнень, I це, природно, викликае оп1р з боку людей, зацкавлених у збереженн 1снуючого положення.
Комерц1ал1зац1я веде I до розширення сфери впливу спонсор1в на спорт, у структур! спортивних орган1зац1й з'являються фах1вц1 з маркетингу, б1знесмени втручаються в р1шення спортивних питань, починаючи з указ1вок, у яюй форм1 I з використанням якого Ывентарю повинен виступати спортсмен, I до складання розкладу змагань I добору спортсмеыв у команди.
Важливим чинником реформування економ1чних вщносин у сфер1 ф1зичноТ культури I спорту е впровадження ефективного мехаызму залучення позабюджетних кошт1в, зокрема Фонду соц1ального страхування з тимчасовоТ втрати непрацездатност1, в1драхування роботодавцями кошт1в профкомам на ф1зкультурну I
оздоровчу роботу, як це передбачено статтею 44 Закону УкраТни „Про професмы спiлки, Тх права та гарантп дiяльностiм, внескiв пiдприeмств, установ, оргаызацм, об'еднань громадян та фiзичних оаб, кошти вiд фiнансово-господарськоТ дiяльностi закладiв фiзичноТ культури i спорту та оргаызацм фiзкультурно-спортивноТ спрямованостi, продажу прав на використання спортивноТ символiки i на трансляцiю спортивних змагань, вщ проведення спортивно-видовищних заходiв тощо.
Слщ визначити мiру участi держави у забезпеченн процесу розширеного вiдтворення у сферi фiзичноТ культури i спорту. Насамперед потребуе якiсноТ переорieнтацiТ змют економiчноТ дiяльностi центрального органа виконавчоТ влади з фiзичноТ культури i спорту. Його доцiльно звiльнити вщ функцiТ оперативного розпорядження фiнансовими ресурсами з метою забезпечення утримання нацюнальних збiрних команд з видiв спорту, проведення навчально-тренувальних зборiв та Ыших заходiв тощо. Замiсть цього вЫ, як повноважний представник держави, мае забезпечувати реалiзацiю функцiТ регулювання економiчних вiдносин у сферi фiзичноТ культури i спорту. З цiею метою слщ оволод™ методами стратегiчного планування та прогнозування на основi визначення прюрите^в розвитку сфери, реалiзацiТ проек^в стратегiчного значення, формування кадровоТ пол^ики, iнформацiйного та науково-методичного забезпечення суб'ек^в господарськоТ дiяльностi, здiйснення маркетингових дослщжень.
Висновки. Отже, необхiдно також розробити систему пщтримки малого та середнього бiзнесу з метою залучення додаткових джерел фЫансування вiтчизняного виробника спортивного Ывентарю та обладнання, а для економiчноТ пiдтримки сфери на мюцевому рiвнi, на державному рiвнi необхщно врегулювати питання звiльнення вiд плати за землю закладiв фiзичноТ культури i спорту та спортивних споруд.
Л^ература
1. Закон УкраТни «Про фiзичну культуру i спорт» вщ 24.12.1993 - №3808-XII // Верховна Рада УкраТни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3808-12
2. Грянова А. В. Проблемы финансирования спорта в Украине [Текст] / А. В. Грянова // Здоровья и образования: проблемы и перспективы. Материалы II Международной научно-практической конференции. Донецк: Норд-прес, ДонНУ, 2010. - С. 234-236.
3. 1мас е.В. Протирiччя економки фiзичноТ культури i спорту в перехщних сусптьних системах / СВ. 1мас, Ю.П. Мiчуда // Економiка та держава, 2008. - №2, С. 41.
4. Экономика физической культуры. Учеб. пособ. / Под общ. ред. В.Ж. Кузина. -М., 2004. - 496 с.
5. Мiчуда Ю. Програмно-цтьове управлЫня матерiально-технiчною базою олiмпiйського та паралiмпiйського спорту в УкраТ'нк питання теорiТ / Ю. Мiчуда, Ю. Довгенько // Теорiя i методика фiзичного виховання i спорту, 2005. - №4, С 91-95.
6. Гуляев А. М. Економiчнi проблеми оргаызацп дiяльностi в галузi фiзкультури та спорту в сучаснм УкраТнi / А.М. Гуляев, А.М. Линник // Вюник Донецького Нацюнального унiверситету. Сер. В: Економка i право, вип.1, Т.1, 2011. - С. 112-122.
7. Офщйний сайт Державного Ком^ету статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. - Назва з екрану.
