Фонды целевого капитала как источник долгосрочного развития вузов Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 37(330.322+.001.76)

ФОНДИ ЩЛЬОВОГО КАП1ТАЛУ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОВГОСТРОКОВОГО

РОЗВИТКУ ВУЗ1В

О.В. Молша, к.е.н., с.н.с.

1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАНУ, Одеса, Украта

Молта О.В. Фонди цыъового катталу як джерело довгострокового розвитку вузгв.

Шднято питания використання ресурав благо-дшносл для формування фондiв цiльового капiталу By3iB. Проаналiзована практика становлення iнституту ендаументу в Росп. Дана оцiнка законодавчо! основи формування i фуикцiонування ендаументiв в нацюна-льнiй економiцi.

Ключовi слова: економiка освгти, фондовi меха-шзми, ендаумент, державно-приватне партнерство, за-конодавча основа

Молина Е.В. Фонды целевого капитала как источник долгосрочного развития вузов.

Поднят вопрос использования ресурсов благотворительности для формирования фондов целевого капитала вузов. Проанализирована практика становления института эндаумента в России. Дана оценка законодательной основы формирования и функционирования эндаументов в национальной экономике.

Ключевые слова: экономика образования, фондовые механизмы, эндаумент, государственно-частное партнерство, законодательная основа

Molina O. V. Endowment funds as the source of long-term high school development.

The question of charity using for high school endowment is described. The Russian practice of endowment institute formation is analyzed. The legislative ground of endowment formation and functioning in national economy is evaluated.

Keyword: economy of education, fund mechanisms, endowment, state-private partnership, legislative ground

Формування в Укра!ш шновацшного освгтнього простору як передумова росту шновацшно! активносп в кра!ш нереально без використання шновацшних мехашзм1в та шструменпв фшансування освгти. Вичизняна освгга ввдчувае значний дефщит фь нансових кошпв, що становить, за деякими оцш-ками, близько 60-70%, наслщком чого е його низька як1сть i невисока ефектившсть. На цьому тл1 модернiзацiя його фiнансового забезпечення йде по шляху створення системи багатокана-льного фшансування на основi розширення пе-релiку позабюджетних джерел, у тому числг залу-чення ресурсiв благодшних фондiв.

Використання ресурсiв благодiйностi для фшансування проекпв та програм у сферi освiти i науки все бшьш широко використовуеться в сучаснш зарубiжнiй практицi. Формуванню ще! тенденцп сприяло динамiчний розвиток у всьому свт сектора некомерцiйних (неприбуткових) оргашзацш (НКО) i прагнення держав перекласти на них частину функцiй у сферi сощально! поль тики. Якщо спочатку ресурси благодiйностi вико-ристовувалися виключно для вирiшення проблем у сферi соцiального захисту, то сьогодш вони активно застосовуються для накопичення людського капiталу, в тому числг фiнансування освiти та науково! дiяльностi.

Особливе мiсце серед благодшних фондiв займають фонди цiльового катталу або ендаумен-ти. Наявнiсть у оргашзаци ендаументу пiдвищуе li стшшсть та фiнансовi можливостi в реалiзацil освiтнiх та науково-дослiдних проектiв. На rai iнвестицiйного голоду системи освгти кра!ни постановка завдання впровадження в нацюнальну практику ендаументiв е досить актуальною.

Анaлiз останшх дослiджень та публжацш

Практичне використання фондГв цшьового капiталу як джерела фiнансування освгти та науко-во-дослщно! дГяльносп установ освгти i науки е для вичизняно! теорп i практики темою новою та мало дослщженою. Тривала вщсутшсть необхь дно! нормативно-законодавчо! бази створення i функцiонування ендаументiв обмежувала досль дження дано! проблеми описом позитивного зару-6гжного досвщу без прив'язки до вичизняно! практики. Hi в теоретичному, m в практичному плаш даний механiзм вирiшення фшансових проблем освгти не представляв реального ште-

ресу. Тшьки поява вщповщного закону [1], який легалiзував ендаументи в Украíнi, дозволила перевести дану тему в практичну площину.

Мета дослiдження полягае в аналiзi свiтового досвiду становлення шституту ендаументу у сферi вищоí освгга й обгрунтування «вузьких» мiсць його формування та розвитку в Укршш

Виклад основного матерiалу

Серед фондiв фiнансування сфери освiти осо-бливе мюце займають накопичувально-розпо-дiльчi фонди цiльового катталу або ендаументи. Вщповщно до словника фiнансових та швести-цiйних термiнiв, «ендаумент - безстроковий дар у виглядi коштiв або майна, переданий оргашзаци на спешальш цiлi. Ендаументи можуть бути вкла-денi в фiзичнi активи або швестоваш з метою отримання доходу на фшансування дiяльностi» [2].

Перший ендаумент був створений у Великобритании де для його позначення часпше засто-совуеться поняття «траст». Траст - це зобов'язан-ня, вiдповiдно до яких одна особа (довiрчий влас-ник) може управляти майном, переданим йому для цих цшей iншою особою (власником) в штересах третiх осiб (бенефiцiарiв), як володiють правом вимагати примусового виконання [2]. Держава у Великобританп зашкавлена у створеннi ендауме-нтiв. Наприклад, для того, щоб допомогти вузам створити сво! ендаументи, уряд видшив 200 тис. фунтiв стерлiнгiв. Причому, кошти отримали i тi вузи, яш не мали фондiв, i тi, у кого вони вже були, але в меншому розмiрi [3].

Найбiльшого поширення ендаументи отримали в США i, в першу чергу, - ушверситетсьш ендаументи. Найбшьший з них - ендаумент Гарвар-дського унiверситету. Його розмiр у 2012 р. ста-новив 30,4 млрд. дол [4]. Фонд приносить 33% доходу ушверситету. Над його розвитком працюе вщдш у склащ 280 осiб. У фондi Массачусетсько-го технологiчного унiверситету шдивщуальш пожертвування до фонду перевищують пожертву-вання корпорацiй майже в три рази.

Довiрче управлiння американськими ендауме-нтами часто здiйснюють випускники ушверситету, яш переслiдують при цьому бшьш iмiджевi цiлi. Сьогоднi ушверситетсьш ендаументи США мають можливiсть здшснювати широку дивер-сифiкацiю iнвестицiйного портфеля, що дозволяе !м забезпечувати досить високу прибутковють фондiв - до 20 %. 1х сучасний швестицшний портфель складаеться переважно з ризикових шстру-

Таким чином, ендаумент представляе собою сукупнiсть активiв, пожертвуваних некомерцшнш (неприбутковiй) органiзацií, у даному випадку вузу, з метою акумулювання, наступного швесту-вання та отримання додаткового доходу. Швестицшний дохщ, або яка-небудь його частина, вит-рачаеться на и поточну дiяльнiсть.

Ендаументи створюються благодiйником (донором), який е «зовшшшм свиом» по вщношенню до органiзацií - бенефщару благодiйноí допо-моги. Його вщмшшстю вiд звичайноí благодiйноí органiзацií е строго цшьовий характер дiяльностi. Найбшьш вiдомий у свiтi ендаумент - Нобелiвсь-кий фонд.

Основнi суб'екти формування та розвитку фонду цшьового катталу та íх роль на рiзних етапах його життевого циклу наведено в таблица

ментiв (вкладення у венчурний капiтал, шструме-нти ринку нерухомосп, хедж-фонди). 1нструменти з фжсованою прибутковiстю сьогоднi становлять близько 1/3 вах вкладень фонду.

Залежно ввд особливостей формування фонду, структури його жертводавшв, активностi роботи з ними, iнформацiйноí прозоростi та iнших пара-метрiв ендаумент-фонди створюються за одшею з трьох моделей [6]:

— вщкрита модель;

— закрита модель;

— «змшана» модель.

Для закршго моделi (ендаумент великих власник1в) характерне незначне число жертводавшв, великий розмiр пожертвувань, рщке поповнення фонду, низька шформацшна прозо-рiсть функцюнування. Для вiдкритоí - демокра-тичноí моделi (ендаумент «середнього класу») властивг велике число жертводавцiв, диверсифь кована структура пожертвувань, наявшсть пожертвувань рiзних розмiрiв, постiйне поповнення фонду, висока шформацшна прозоркть. У практиш США бiльшiсть фондiв може бути ввд-несено до третьоí модель

Для Украíни представляе iнтерес досвщ Росií, яка пiдiйшла до практичноí реалiзацií ендаументiв у 2006 р. з появою Закону РФ «Про порядок формування та використання цшьового катталу некомерцшних органiзацiй», який набрав чинносп в сiчнi 2007 р. i з того часу зазнав лише двi поправки.

У разi державного або мунiципального освь тнього закладу ендумент-фонди виступають як

Таблиця. Етапи управлiння цiльовим капiталом

Етапи Участь у реанзацй етапу

Вуз Фонд Жертводавщ УК

Шдготовчий + + + -

Формування цiльового катталу + + + -

Довiрче управлiння - - - +

MexaHi3M gep^aBHO-npuBaraoro napTHepcTBa b ocBiTi. nig ocraHHiM po3yMieTbca cucTeMa goBro-crpoKOBHx BigHocuH Mi® gep^aBoro (mo npeg-craBnaroTb noro cy6'eKTaMH) i cy6'eKTaMH npu-BaTHoro ceKTopy eKOHOMiKH 3 peani3ami npoeKTiB y c$epi npo^eciHHoi ocBiTH Ha ocHoBi o6'egHaHHa pecypciB Ta po3noginy goxogiB hh HeManHOBux bh-rog, BHTpaT i pu3HKiB [6].

BignoBigHo go 3aKoHogaBcTBa P® mnbOBHH KaniTan Mo^yTb cTBopwBaTH bhkmhho HeKOMep-mnm (6e3npu6yTKOBi) opram3ami. Ha 36ip no®ep-TByBaHb BigBogHTbca oguH piK, MiHiManbHHH po3Mip $OHgy - 3 MnH. py6., MiHiMa^bHHH TepMiH gii eH-gayMeHTy - 10 poKiB. 3aKoHoM BcraHOBneHO nepeniK o6'eKTiB, b aKi Mo®yTb 6yru po3MimeHi rpomoBi KomTH, aKi cKnagawTb mnbOBHH KaniTan [5]:

— gep®aBHi mHHi nanepu P®, gep®aBHi цiннi nanepu cy6'eKTiB P®, o6nirami mmux po-cincbKHx eMiTeHTiB;

— aKqii pocmcbKux eMiTeHTiB, cTBopeHux y $opMi BigKpuTux aKqioHepHux TOBapucTB;

— gep®aBHi mHHi nanepu iHO3eMHHx gep®aB, Big-noBigHi BHMoraM, BH3HaneHHM go 6oproBux 3o6oB'a3aHb iHO3eMHHx gep®aB, b aKi MO®yrb po-3MimyBaTuca KomTH Cra6ini3amHHoro $OHgy P®;

— o6nirami h aKqii rnmux iHO3eMHHx eMiTeHTiB;

— inoTeHHi mHHi nanepu, Bunymern BignoBigHo go 3aKoHogaBcTBa P® npo inoTeHHi цiннi nanepu;

— iHBecTHmöm nai 3aKpuTux nanoBux iHBecm-mnHux ^oHgiB, aKmo npaBunaMH goBipnoro ynpaBniHHa цнмн nanoBHMH iHBecmmHHHMH $oHgaMH nepeg6anaeTbca BunnaTa goxogy Big goBipnoro ynpaBniHHa He pigme ogHoro pa3y Ha

piK;

— iHBecTHmöm nai' imepBanbHHx nanoBux iHBe-cmmHHHx ^OHgiB;

— iHBecTHmöm nai BigKpuTux nanoBux iHBec-TumnHux ^OHgiB;

— o6'£kth HepyxoMoro ManHa;

— geno3HTH b py6nax i iHO3eMHiä BanwTi b KpegHT-hhx opгaнiзaцiax.

iHBecTyBaHHa KomTiB, mo craHOBnaTb mnbOBHH KaniTan, y BHmeBKa3aHi цiннi nanepu (3a BHHaTKOM iHBecmmHHHx naiB BigKpuTux nanoBux iHBecmmHHHx ^oHgiB) MO®e 3gincHMBaTuca TinbKH b ToMy BunagKy, aKmo bohh 3BepTawTbca Ha opram-3oBaHoMy puHKy цiнннx nanepiB.

Haпpнкiнцi 2011 p. cnemanbHHM 3aKoHoM 6yno po3mupeHO go3BinbHHH cnucoK no®epTByBaHb b c^opMoBaHHH mnboBHH KaniTan. ^Kmo ^opMyBaTH eHgayMeHT aK i paHime, MO®nHBO TinbKH nume 3a paxyHoK rpomoBux KomTiB y BanwTi P® a6o iHO3e-MHin BanwTi, to nonoBHWBaTH - 3a paxyHoK mHHHx nanepiB, HepyxoMoro ManHa, guBigeHgiB, npo^H-THoro KynoHHoro goxogy, rnmux goxogiB 3a mH-hhmh nanepaMH.

3a nepiog 2006-2008 pp.. b Pocii 6yno cTBopeHo 60% ycix ^oHgiB. B gaHHH Hac eHgayMeHTH cTBopeHi npu 6inbmocTi HaBHanbHux 3aKnagiB, My3eax, TeaT-pax, 6i6nioTeKax i T.g. - Bcboro 110 $OHgiB.

Han6inbm BenuKi yHiBepcHTeTcbKi eHgayMemu -цe CKonTex (po3Mip $OHgy 4,7 Mnpg. py6), $OHg M,3,IMB (po3Mip $OHgy 1,0 Mnpg. py6., oguH i3 3acHoBHHKiB $OHgy - Acomama BunycKHHKiB, cepeg ^epTBogaBmB 6araTo $i3HHHux oci6), $OHg CaHKT-neTep6yp3bKoro gep®aBHoro yHiBepcuTeTy (po3Mip $oHgy 0,7 Mnpg. py6.) Ta iH [7].

EinbmicTb pocincbKux eHgayMeHTiB cnonaTKy cTBopwBanoca no 3aKpuTin Mogeni. OcHoBHi ®epTBo-gaвцi ^oHgiB - BenuKi KoMnaHii a6o 6araTi nwgu, aKi TaKHM hhhom oTpuMywTb Mo®nuBicTb BnnuBaTH Ha HaBHanbHHH Ta HayKoBHH пpoцec. ^ npeg-cTaBnae neBHy npo6neMy. OpiemyroHucb BHKnwHHo Ha BHMoru 6narogiHHHKiB, $oHg Mo®e «niTH» Big cBoei Micii. 3 po3bhtkom MexaHi3MiB $aHgpan3HHry Ta 3anyneHHa BenuKoi KinbKocTi pi3Hux ®epTBo-gaвцiв HHMano $oHgiB noHHHawTb nepe6ygoBy-BaTuca Ha BigKpuTy Mogenb.

OcHoBHi nepeBaru eHgayMeHT-^oHgy gna ocBiT-Hboro 3aKnagy nonarawTb y HacTynHoMy:

— 3anyneHHa npuBaTHux iнвecтнцiн b ocBiry;

— HegoTopKaHHicTb cTBopeHoro цinbOвoгo Kamra-ny, BHTpanaHHa TinbKH OTpuMaHux goxogiB Big ynpaBniHHa mnbOBHM KaniTanoM;

— MO®nuBicTb ^iHaHcyBaHHa mupoKoro nepeniKy HanpaMiB ;

— npug6aHHa ocBiTHbOM ycTaHOBOM npu HaaBHocTi eHgayMeHT-^OHgy nepeBar b OTpuMaHHi 6inbm BucoKux gep®aBHux cTaTyciB;

— nigBumeHHa e^eKTHBHocTi ynpaBniHHa ManHOM ocBiTHboI ycraHOBH;

— npo3opa i 6inbm 3po3yMina cTpyKTypa gna ®ep-твogaвцiв;

— 3pyHHHH MexaHi3M gna niKnyBanbHHKiB b nnaHi 36opy no®epTByBaHb i Komponro 3a BHTpanaH-HaM KomTiB eHgayMeHTy;

— nogaTKOBi ninbru.

Ha ManwHKy HaBegeHO HanpaMH BHKopHcraHHa OTpuMaHoro goxogy Big цinbOвoгo Kanirany Ch-6ipcbKoro ^egepanbHoro yHiBepcuTeTy Pocii.

CTpyKTypa iHBecmmHHoro nopT^ena pocincbKux $OHgiB gocuTb KOHcepBaTHBHa. HanpuKnag, b M^,IMB, mo Mae gpyrun 3a o6caroM eHgayMeHT b KpaiHi, BOHa Burnagae HacTynHHM hhhom: He 6inbme 12% aKmn, nopagKy 79% BKnagaeTbca b o6niгaцil, 8% po3MimyeTbca Ha geno3HTax, a iHmi KomTH Tpu-MawTbca y BanwTi [7].

EHgayMeHTH pocincbKux yHiBepcuTeTiB cborogHi npegcTaBnawTb neBHHH cemeHT puHKy iHcTHTy-цiнннx iHBecTopiB. ^OBipne ynpaBniHHa hhmh 3gin-cHMMTb BenuKi KOMnaHii 3 ynpaBniHHa aKTHBaMH, mo 3apeKOMeHgyBanu ce6e Ha $OHgoBOMy puHKy. 3 ixHboro 6oKy iHTepec go ynpaBniHHa mnbOBHM Kani-TanoM ^OHgiB, He3Ba®aroHH Ha Te, mo BiH He3piB-HaHHO MeHme цinbOвoгo Kanirany eHgayMeHTiB b CfflA, nocTynoBO 3pocrae.

«CnpaBegnuBicTb 3 tohkh 3opy pi3HHx noKoniHb» e ogHHM 3 Han6inbm gucKyTOBaHux nuTaHb y o6ro-BopeHHi HopM BHTpanaHHa цinbOвoгo KaniTany. y 1974 p. To6iH, mo 3anponoHyBaB цeн TepMiH, 3BepHyB yBary Ha npo6neMy piBHocTi MO®nHBocTen

рiзних поколiнь. З чого випливае, що повнiстю ви-трачати отриманий дохш, становить певний ризик. У раз! зростання шфляцп, нестачi або вшсутносп нових пожертвувань, падiння фондового ринку та шших несприятливих обставин постане необ-хiднiсть почати витрачати цшьовий капiтал, що суперечить ще! збереження i примноження з!бра-них пожертвувань для майбутшх поколiнь.

Спiльнi риси дшчих в Роси фондiв цшьового капiталу полягають у наступному [6]:

— як одержувачiв доходiв ввд цiльового катталу виступають в основному велик! державш вузи, престижнi недержавш вузи i бiзнес-школи;

— основний обсяг пожертвувань, що формують цшьов! капiтали, створений за рахунок великих

внесшв 3-6 ф!зичних оаб - випускнишв вуз!в, як1 е устшними пiдприемцями;

— важливу роль у створенш ендаументу, як правило, грають ректор i вищий менеджмент вузу, що виступають в якосп одного з дарувальнишв або засновник1в фонду;

— основними напрямами використання кошпв ендауменпв е матер!альна тдтримка розвитку вузу, освггш та науково-дослшш проекти, сти-пенд!альна i грантова тдтримка студенпв;

— для багатьох фонд!в характерна закрипсть i низька шформацшна прозорють д!яльносп та ш.

Рис. Напрямки використання доход!в ввд цшьового катталу

Незважаючи на зростання кшькосп вуз!в, що мають ендаументи, вони становлять менше 2% загального числа вуз!в Роси. Низька актившсть вуз!в, б!знесу i населення у створенш ендаумент-фонд!в обумовлена не тшьки станом економ!ки, а й оргашзацшними, адмшстративними i право-вими бар'ерами, що перешкоджають активному залученню швестицш у сферу освгга через меха-шзм цшьового катталу. У числ! проблем розвитку ендауменпв в Рос!! позначилися так [6].

1) Закритий характер ендаумент-фонд!в.

2) Обмежена доступшсть мехашзму цшьового катталу для невеликих освпшх установ, менш затребуваного проф!лю д!яльносп (наприклад, педагопчних ушверситепв).

3) Недостатнш обсяг податкових та шших пшьг i стимул!в для жертводавшв до фонд!в цшьового катталу.

4) Обмеження вид!в майна, що направ-ляеться жертводавцями на формування i попов-нення цшьового катталу.

5) Проблема ефективносп управлшня цшьо-вим катталом ендаумент-фонду.

6) Проблема ефективносп управлшня доходом вш цшьового катталу в умовах даючо! орга-шзацшно! структури освпшх заклада.

7) Залежшсть штересу до ендаумент-фонд!в вш динашки економ!чно! кон'юнктури.

8) Обмеження за розм!ром цшьового капиталу та термшом його формування.

9) Невшповшшсть терм!ну дов!рчого управлшня майном ендаумент-фонду (5 рошв) та пе-рюду д!яльносп фонду.

10) Нерозвинешсть культури i традицш бла-годшносп основно! частини населення.

Вважаеться, що сплеск штересу до цшьового катталу в Роси багато в чому пов'язаний з вищою освпою. Тому створивши цшьов! каттали для сво1х тдотчних, велик! компанп цшком можуть зупинитися, i виявиться, що бажаючих швесту-вати в цшьовий каттал не так багато. У зв'язку з цим некомерцшним оргашзашям доведеться до-кладати значних зусиль для залучення уваги до свое! д!яльносп, тдтвердження свое! готовносп створити i примножити отримаш пожертвування [8].

Для проведення устшних компанш !з залу-чення кошпв жертводавшв до фонд!в, як1 створен! за будь-яко! з трьох моделей (вшкрито!, закрито!, змшано!) у всьому свт вш ствробпнишв фонду потр!бен певний р!вень професшних компетенцш з використання фандрайзингових технологш.

Фандрайзинг (вш англ. Fundraising - «36ip ко-шпв») представляе собою оргашзацшно-економь чний iHCTpyMeHT для залучення та акумулювання грошових коштiв вiд зовшшшх донорiв - фiзичних та юридичних осiб з метою реалiзацiï певних сошальних проектiв. В його основi лежить чiтке знання про категорп потенцiйних донорiв, 1х ште-реси та потреби, необхшне для 1х стимулювання до бiльш активноï yчастi у поповненнi фонду.

Фандрайзинг е одним з ключових напрямк1в дiяльностi при створеннi фондiв цiльового кат-талу, що органiзовyеться в стрyктyрi вузу, в струк-тyрi асощаци випускник1в, в стрyктyрi фонду, в стрyктyрi керyючоï компанiï, за змшаного ва-рiантy. Кожен з варiантiв вимагае формування команди фахiвцiв, що мають досвiд залучення коштiв для некомерцшних органiзацiй, а також видшення для них вiдповiдного фiнансyвання, яке покривае маркетингов^ представницьк1 витрати, витрати на вiдрядження i т.д.

Серед свпових практик фандрайзингу, напри-лад, так! асоцiацiя випускнишв MIT (США) для залучення уваги до свого фонду проводить 1202 заход!в на рш по всьому свиу; Гарвард (США) оргашзовуе змагання по учасникам пожертвувань м!ж випускниками р!зних випусшв: 80,4% випускнишв 2012 р. i 83,6% - випускнишв 2013 р.; Стен-форд (США) використовуе рiзноманiтнi способи пожертвувань, включаючи перекази з мобшьного телефону та електронш грош!; основний зб!р кош-пв до фонду цшьового катталу проводиться в рамках кампанш, приурочених до певних подш i т.д. Фандрайзинг, в основ! якого лежить м!жди-сциплшарний тдхвд, за прикладом Заходу сього-дш введений в навчальний процес вах великих вуз!в Росп (Томськ, Санкт-Петербург та ш.).

Проблема благодшносп активно просувалася в останш роки у вичизняному законодавств! Головною метою було приведення його у вшповшшсть европейським нормам, а саме: спростити реестра-цш та адмшютрування благодшних оргашзацш, тдвищити контроль благодшнишв за викори-станням наданоï ними допомоги, впровадити нов! шструменти благодшносп, зменшити податкове навантаження на одержувач!в благод!йно1' допомоги. У зв'язку з новими завданнями в закон! розши-рено перелш сфер благодшно1' д!яльносп. Поряд з шшими (всього 14 ) в нього включен! освпа, наука i науков! дослщження, культура i мистецтво.

У Ст. 5 Закону в числ! вид!в благодiйноï д!яльносп зазначено наступш [1]:

— безкоштовна передача у власшсть бенефщар!в кошпв, шшого майна, а також безкоштовна поступка бенефщарам майнових прав;

— безкоштовна передача бенефщарам права користування та шших речових прав на майно i майнов! права;

— безоплатна передача бенефщарам доход!в вш майна i майнових прав;

— безкоштовне надання послуг i виконання робп на користь бенефщар!в;

— благодшна спiльна дiяльнiсть та виконання шших контракпв (договорiв) про благодiйну дiяльнiсть;

— публiчний збiр благодiйних пожертвувань;

— управлшня благодiйними ендаументами;

— проведення благодiйних аукцiонiв, негрошових лотерей, конкурав та iнших благодiйних захо-дiв, не заборонених законом.

— У чи^ достоíнств нового закону можна видi-лити:

— зниження податкового навантаження на благодшнишв та благоотримувачiв, що було одшею з найбшьш iстотних перешкод для розвитку благодшносп в краíнi;

— особлива увага до питань прозоросп дiяльностi благодiйних фондiв, необхiднiсть державного контролю, який мають здiйснювати органи ви-конавчоí влади та органи мюцевого самовря-дування в межах своíх повноважень;

— актуалiзацiя ролi наглядових рад у дiяльностi благодiйних фондiв;

— включення до перелiку видiв благодiйноí дiяльностi виконання заповiтiв, заповшальних вiдмов i спадкових договорiв;

— легалiзацiя ендаументiв.

Мiнiмальний термiн розмщення ендаумента в Украíнi визначено у 36 мюяшв. Норматив перерахування на благодшш цiлi становить не менше 50% рiчного доходу вiд використання цiльового капiталу.

Однак питання формування та використання цiльового катталу в закон не набули розвитку. Наприклад, фондовий ринок не розглядаеться як об'ект, куди можуть розмiщуватися грошовi кошти, як1 складають цiльовий капiтал фонду. Щодо управлiння благодiйними ендаументами, лише зазначаеться (Ст. 9), що вшсотки i дивiденди вiд управлiння ними призначеш для надання благодiйноí допомоги бенефщарам, визначеними благодiйником або уповноваженою ним особою, для виконання благодшних програм i для спiльноí благодiйноí дiяльностi.

Сформована ситуацiя свiдчить про неготов-нiсть украíнського суспiльства повною мiрою оцiнити ту роль, яку благодшш фонди можуть виконати в накопиченш людського капiталу краíни шляхом тдвищення фiнансового потен-цiалу установ освпи. Висновки

1) Виходячи зi свпового досвiду формування ендаументу е ефективним мехашзмом за-безпечення фiнансовоí стабiльностi та розвитку вузiв. Ендаумент у даному випадку виступае центром взаемодп бiзнесу та освпи, представляючи, таким чином, механiзм державно-приватного партнерства в освт.

2) Практика Росп показуе, що в чи^ фа-кторiв, що гальмують розвиток фондiв цiльового капiталу вузiв, виступають: закритий характер дiяльностi фондiв, недостатнiй обсяг податкових та шших пшьг i стимулiв для жертводавшв, ступiнь ефективностi управлiння цiльовим кат-

талом i доходом вщ нього, залежшсть iитересу до ендаументу вiд дииамiки економiчноl кон'юнк-тури, иерозвииеиiсть культури i традицш благо-дiйиостi основно! частини населенна.

3) Стимулювання процесiв формування та примноження капiталу фоидiв вимагае розвитку професiйиих компетеицiй у учаснишв фонду для активного застосування фандрайзингових техно-логш.

4) Актуальиiсть створення еидаумеитiв в Укра1ш буде зростати в мiру розширення автоно-ми вузiв, формування иауково-дослiдиих ушвер-

ситетiв i зростання конкуренцп на ринку освгтшх послуг.

5) Використання ресурав благодiйиих фон-дiв в Укрш'ш перебувае в прямiй залежностi вщ пiдвищеиня рiвня прозоростi !х дiяльностi i на цiй осиовi зростання довiри до не!.

6) Очевидною е необхщшсть доопрацюван-ня вичизняного законодавства в частииi мехашз-мiв створення i фуикцiоиуваиня фоидiв цшьового капiталу.

Список лiтератури:

1. Закон Украины «Про благодшну дiяльиiсть та благодшш оргашзацп» // Вiдомостi Верховно! Ради Украши. - Офiц. вид. - 2013. - № 25. - ст.252. Котлер Ф. Основы маркетинга : переводное издание // Ф. Котлер ; Пер. с англ. Боброва В.Б. - М. : Бизнес-кн., 1995. - 698 с.

2. Бельтюков Е.А. Выбор стратегии развития предприятия: Учеб. пособие // Е.А. Бельтюков, Л.А. Некрасов. - Одесса : ОНПУ, 2002. - 280 с.

3. Гулевська-Черниш А., Заболотный А. Свропейська благодшшсть: ми i вони. // «Зеркало недели». - 2013. - №4. - 1 февраля.

4. Мазалов Н.Е. Стратегия и техническая политика промышленных предприятий: учебное пособие // Н.Е. Мазалов. - СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2011. - 103 с.

5. Миркин Я.М. Эндаумент-фонды (фонды целевого капитала) государственных и муниципальных образовательных учреждений: организация деятельности, состояние и перспективы развития [Текст] : Практическое руководство // Я.М. Миркин (руководитель проекта), К.Б. Бахтараева, А.В. Левченко, М.М. Кудинова (при участии Т.В. Жуковой). -М.: Финансовый университет, 2010. - 144 с.

6. Экономика организации (предприятия) [Текст] : учебник // Е.В. Арсенова [и др.] ; ред. Н.А. Сафронов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Экономистъ, 2004. - 618 с.

7. Сергеев И.В. Экономика организаций (предприятий) [Текст] : учебник // И.В. Сергеев, И.И. Веретенникова ; под ред. д.э.н., проф. И.В. Сергеева. - 3-е изд., перераб. и доп. -Москва : Проспект : Велби, 2008. - 560 с.

8. Швайка Л.А. Планування дiяльностi тдприемства [Текст] : навч. поаб. // Л.А. Швайка. - 3-те вид., стереотип. - Львiв : Новий свгт - 2000, 2005. - 268 с.

Надано до редакцп 10.02.2014

Молша Олена Валентишвна / Olena V. Molina

elena13molina@gmail. com

Посилання на статтю /Reference a Journal Article:

Фонди цыъового катталу як джерело довгострокового розвитку вузiв [Електронний ресурс] / О.В. Молта // Економжа: реалН часу. Науковий журнал. — 2014. — № 2 (12). — С. 126-131. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n2. html