CC BY
39
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.1
тдприемства, необхщш для формування й забезпечення колообиу виробни-чих обiгових фондiв i фондiв обiгу (домiнант пасиву). Вщсутнють едино! думки щодо сутi обтового капiталу зумовлена, головно, неоднозначнiстю визначення поняття "каттал", одним iз рiзновидiв якого е обiговий капiтал. Синтез проаналiзованих в юторичному, часовому i просторовому аспектах понять капiталу дав змогу пiдiйти до визначення об^ового капiталу як дво!с-того фактора.
Iснуючi у впчизнянш i зарубiжнiй лiтературi трактування категорп "обiговий капiтал" мають фрагментарний характер i не висвiтлюють низку особливостей, яю дають змогу розкрити системний та процесний шдходи та 1х змiст. За результатами теоретичного дослщження встановлено, що обко вий каттал необхвдно розглядати з економiчного погляду, як комплексне поняття, що характеризуе процес ресурсного обороту на тдприемства Запропо-новано трактувати обтевий капiтал як кошти, вкладет в активи; як майновi щнносп, що обслуговують поточну виробничо-господарську дiяльнiсть, якi здiйснюють повний оборот за один виробничий цикл i свою вартють повтс-тю переносять на вартють створюваного продукту.
Для забезпечення методолопчно! комплексностi загального управлт-ня тдприемством та обiговим капiталом необхщно використовувати матрич-ний метод аналiзу впливу рiвня ефективностi менеджменту окремими еле-ментами обiгового капiталу на результативтсть дiяльностi тдприемства, що дае змогу виявляти недолжи та обгрунтовувати напрями вдосконалення сис-теми управлшня обiговим капiталом.
У сучасних умовах господарювання управлiння обiговим капiталом мае бути системним i враховувати особливосп кожного окремого тд-приемства. Дотримання такого тдходу дало змогу сформувати модель систе-ми управлiння обновим кашталом, визначивши 11 сутнiсть i складовi: елемен-тну, процесну та управлшську. Розглянуто взаемодiю елементiв i встановлено основнi етапи процесу формування та вдосконалення ще! системи.
Обтевий капiтал е об'емною економiчною категорiею, рiзноманiтний за сво!м складом, структурою i призначенням, мае ушкальну особливiсть од-ночасно iснувати в рiзних видах, тому з метою прийняття управлiнських рь шень, адекватних умовам трансформацшно! економiки, необхiдно розробити нову його класифжащю, яка забезпечить бшьш ефективне його використан-ня[1, с. 370].
Важливим напрямом удосконалення функцiонування обiгового катта-лу та тдвищення ефективностi управлiння ним в умовах трансформацп еко-номiки Укра!ни е комплекс заходiв, пов'язаних з тдвищенням наукового рiв-ня нормування i планування обiгового капiталу. Доцшьно вiдмовитися вiд поелементного методу розрахунку i перейти до планування загального обсягу обiгового капiталу на основi визначення сукупного його нормативу, що дасть змогу не тшьки спростити розрахунки, але й пов'язати процес нормування за-пасiв з процесами !х використання, а також врахувати специфiку 1х щдивщу-ального обороту, економiчну ситуацiю, забезпечивши цим самим отримання бшьш достовiрних показникiв.
Сутнють i роль o6iroBoro катталу, ефективнiсть його формування та використання не залишилися поза увагою економiчноï науки. Про pi3Hi ас-пекти yправлiння обтовими коштами та активами йдеться у роботах таких впчизняних i зарyбiжних учених-економюпв, як М.1. Баканов, 1.О. Бланк, G.P. Брiгхем, Н.Ю. Брюховецька, Н.О. Власова, В.В. Ковальов, Б. Коллас, Л.А. Лахтюнова, Л.О. Лтененко, Т. Манесс, Л.О. Омелянович, Л.М. Павлова, С.Ф. Покропивний, С.С. Стоянова, Н.М. Ушакова, Д. Хорн, Л. Фрейзер.
Висновки. Проблемш питання ефективного управлшня обновим ка-пiталом розглядають окремi зарyбiжнi i вiтчизнянi вчеш-економюти. Водно-час залишаються ще недостатньо дослщженими наyково-методичнi засади формування та розвитку системи yправлiння обiговим катталом тд-приемств. Найважливiшими теоретичними та прикладними аспектами, що потребують подальшого розроблення, е виявлення змiн i резервiв, що склали-ся у стрyктyрi обiгового капiталy та операцшного циклу, методики оцшюван-ня ïхнього впливу на вiдтворювальнi процеси тдприемств, розроблення захо-дiв щодо формування та вдосконалення системи yправлiння обновим катта-лом i визначення ïï ефективностi. Заслуговуе на увагу також необхщнють врахування як специфiки функцюнування окремих компанiй (особливо iз швидким оборотом капiталy) так i оперативного й адекватного реагування на мшливу ринкову кон'юнктуру.
Вирiшення окресленого кола проблемних питань пов'язане з необхщ-нютю побудови цiлiсноï системи управлшня обновим капiталом, яка дасть змогу на основi систематизованоï iнформацiï приймати адекватш сучасним умовам рiшення з шдвищення ефективностi дiяльностi пiдприемства. Вивча-ючи цю тему, можна зробити висновок, що дiагностика yправлiння обновим капiталом пiдприемства вiдiграе важливу роль. Оскшьки враховуе можливос-тi ди всiх факторiв, що е, по суп, стрижневим елементом управлшня обновим кашталом пiдприемства. Ефективне використання обтового капiталy як важеля змщнення фiнансовоï стiйкостi пiдприемства Грунтуеться на оптимальному поеднанш суперечливих цшей.
Л1тература
1. Гудима Т.1. Оборотний каттал тдприемства як економ1чно1 категори / Т.1. Гудима // Перехщш економ1чш системи : зб. наук. праць [студ., астр. i викл.]. - Льв1в : Вид-во ЛКА. -2007. - Вип. 9. - С. 370-371.
2. Бщюк С.С. Псштична Економ1я : консп. лекцш / С.С. Бщюк, В.С Псшвчак. - Бережа-ни, 2005. - 268 с.
3. Чернов В.1. Нормування пращ / В.1. Чернов, G.I. Оленич. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. -
236 с.
Дуда С.Т., Андрушкив И.М. Диагностика управления оборотным капиталом предприятия
Рассмотрены методология управления и принципы управления оборотным капиталом, а также отдельные аспекты и стадии процесса управления. Особое внимание уделено рассмотрению построения целостной системы управления оборотным капиталом, которая позволит принимать адекватные современным условиям решения по повышению эффективности деятельности предприятия.
Ключевые слова: оборотный капитал, управление оборотным капиталом предприятия, процессные подходы.
HayKOBHH bíchhk M.IT > yKpaÏHH. - 2013. - BHn. 23.1
Duda S.T., Andrushkiv I.M. Diagnosis of working capital management company
The paper deals with the methodology of principles of working capital management company. Also covers some aspects and stages of the management process. Particular attention is paid to the consideration of building an integrated system of management of working capital, which will take appropriate modern conditions to improve the efficiency of the enterprise.
Keywords: working capital, working capital management company, the process approach.
yflK658.152:061.5 Aou¡. C.T. flyda, KaHd. eKOH. HayK;
MaeicmpaHm O.M. HKUMÍB - HbeiecbKa KA
TEOPETHHHI ACnEKTH O^HWBAHHfl EOEKTHBHOCTI BHKOPHC-TAHHfl OCHOBHHX OOHflIB TOPrOBE^bHOrO nmnPHEMCTBA
Po3rgflHyTo noHflTTfl OCHOBHHX |oHgiB nignpueMCTBa, Moro Kgacu$iKa^fl, 3aBgaH-Hfl aHagi3y CTaHy Ta e|eKTHBHocTi BHKopHCTaHHfl OCHOBHHX |oHgiB, pe3epBH nigBH^eH-Hfl Ta TeopeTHHHi ochobh e|eKTHBHOCTi BHKopHCTaHHfl ochobhhx |oHgiB nignpueMCTBa. 3anp0n0H0BaH0 HanpflMH Ta mgflXH 3pocTaHHfl e|eKTHBHOCTi BHKopHCTaHHfl ochobhhx |oHgiB nignpueMCTBa.
Knwuoei cnoea: MarepiagbHo-TexHiqHa 6a3a ToproBegbHoro nignpueMCTBa, ochob-hí |oHgu ToproBegbHoro nignpueMCTBa Ta e|eKTHBHicTb BHKopHCTaHHfl ochobhhx |oh-giB ToproBegbHoro nignpueMCTBa.
AKTya^tmcTt TeMH. y cynacHHX yMoBax rocnogaproBaHHfl giflgbHicTb 6ygb-flKoro nignpueMCTBa He Moxe 3giHCHK>BaTHCb 6e3 ochobhhx |oHgiB, flKi |opMyroTb MaTepiagbHo-TexHÍHHy 6a3y nignpueMCTBa, 3a6e3neHyroTb yMoBH e|eKTHBHoï eKoHoMiHHoï giflgbHocri. OcKigbKH eKoHoMiHHa giflgbHicTb nig-npueMCTB b yKpaïHi Big6yBaeTbCfl b yMoBax o6MexeHocri iHBecTH^HHHX pecyp-cíb, цe 3yMoBgroe Heo6xigHicTb pa^oHagbHoro BHKopHCTaHHfl HaflBHHX y hhx ochobhhx |oHgiB. OTxe, nepeg nignpueMCTBaMH nocTaroTb 3aBgaHHfl -gocflrHeHHfl nigBH^eHHfl e|eKTHBHocTi BHKopHCTaHHfl HaflBHHX ochobhhx |oHgiB, a caMe nig-
BH^eHHfl piBHfl iHTeHCHBHoro ÏX BHKopHCTaHHfl.
^K CBigHHTb orgflg HayKoBHX npaцb BiTHH3HflHHX Ta 3apy6ixHux BHeHHX, TeopeTHHHi Ta MeTogogoriHHi nigxogu go npo6geMH |opMyBaHHfl Ta pa^oHagb-Horo BHKopHCTaHHfl ochobhhx |oHgiB ToproBegbHoro nignpueMCTBa po3po6geHi HegocTaTHbo. HegocTaTHbo BHCBiTgeHHMH 3agHmaroTbCfl nHTaHHfl ^ogo cyTHocTi ochobhhx |oHgiB, ïï KnacH|iKa^ï, TexHiHHoro CTaHy ochobhhx |oHgiB i mgflxiB nigBH^eHHfl e|eKTHBHocri BHKopHCTaHHfl ochobhhx |oHgiB. Otox, MoKHa CTBepgxyBaTH, ^o TeMa gocgigxeHHfl e aKTyagbHoro.
AHa^Ï3 goc^ig^eHt. B eKoHoMinmn giTepaTypi BHBHeHHfl nHTaHb o^hki-BaHHfl e|eKTHBHocTi BHKopHCTaHHfl ochobhhx |oHgiB npHBepTae yBary 6araTbox BiTHH3HflHHX i 3apy6ixHHX нayкoвцiв. TeopeTHHHi Ta npaKTHHHi acneKTH e|eK-thbhoctí BHKopHCTaHHfl ochobhhx |oHgiB, a TaKox gocgigxeHHfl npo6geM e|eK-thbhoctí BHKopHCTaHHfl ochobhhx |oHgiB po3rgflHyTo b po6oTax: A.A. Ma3apaKi [3], B.C. Мapцннa, B.C. ^ypaBCbKoro, A.A. OacroB^ [6], A.,3,. ffiepeMeTa, C.O. noKponHBHoro [4], O.M. AgiMoBa, A.H. Oegopi^eBa, r.B. Caвнцbкoï [5], M.r. ^yManeHKo Ta íh.
Мета дослвдження - оцiнити ефективнiсть використання основних фондiв торговельного тдприемства, запропонувати шляхи та напрями ефек-тивного використання основних фондiв.
Виклад основного матер1алу. Для здiйснення будь-яко! господарсь-ко! дiяльностi необхiднi предмети працi та засоби пращ. Сукупнють засобiв пращ, якими розпоряджаеться пiдприeмство, складае його основш фонди.
Основнi фонди безпосередньо беруть участь у виробничому процес або якимось чином сприяють його здшсненню (будiвлi, споруди, обладнання, виробничий i господарський iнвентар та iншi основнi фонди). На тд-приемствах сукупнють застосовуваних засобiв працi набувае економiчноl форми основних виробничих фондiв. Основнi фонди - одна з найважливших частин i засобiв виробництва [7].
На нашу думку, основш фонди - це засоби виробництва, яю безпосередньо беруть участь в обслуговуванш виробництва, при цьому протягом тривалого часу збер^ають свою натуральну форму i переносять свою вар-тiсть на готовий продукт частинами в мiру !х зношення. В економiчнiй лгге-ратурi юнуе багато пояснень термiна "основнi фонди". На думку В. Бабича, основш фонди - це сукупнють матерiально-речових щнностей, що дтоть у натуральнш формi протягом тривалого часу як у сферi матерiального виробництва, так i в невиробничiй сферi й вартiсть яких поступово зменшуеться через фiзичне та моральне спрацювання [1].
Покропивний С. визначае основш фонди як засоби пращ, яю мають вартють; функцiонують у виробнищга тривалий час у сво!й незмшнш спо-живчiй формц !х вартють переноситься конкретно працею на вартють про-дукцп, що виробляеться (на платш послуги) в мiру зношення [4]. Зпдно iз Законом Укра!ни "Про оподаткування прибутку тдприемств", пiд термiном "основнi фонди" розумтоть матерiальнi засоби, що використовують у госпо-дарськiй дiяльностi пiдприемства впродовж перюду, який перевищуе 365 ка-лендарних днiв вiд дати !х вводу до експлуатацп, i вартють яких поступово зменшуеться через фiзичний або моральний знос [3].
Однак у класичному полiтекономiчному визначеннi важливим фактором е те, що основш фонди беруть участь у виробничому процес багаторазо-во й переносять свою вартють на готовий продукт частинами. Вщповщно до цього, класифжащя основних фондiв подiляеться за:
• характером використання (виробнич1 та невиробнич основш фонди);
• цшьовим призначенням (будавл1 та споруди; машини та обладнання; транспорта засоби; шструменти та швентар);
• участю у виробничому процес (пасивш та активш основш фонди);
• належтстю до тдприемства (власш та орендоваш основш фонди);
• станом фактичного використання (основш фонди, що використовуються в основнш господарськш д1яльностц основш фонди, що здаш в оперативну оренду або л1зинг; основш фонди, що тимчасово не використовуються);
• джерелами фшансування (основш фонди, що внесет до статутного фонду тдприемства; основш фонди, що придбаш за рахунок власних коштш; основш фонди, що придбаш за рахунок довготермшових кредитш; безоплатно отримаш основш фонди).
Науковий вкник 11.1ТУ yKpa'1'ни. - 2G13. - Вип. 23.1
На наш погляд, за xарактером використання y торгiвлi переважають основнi виробничi фонди iншиx галyзей, якi безпосередньо не пов'язат з ре-алiзацieю товарiв (це торговi та складськi примщення, транспортнi засоби та yстаткyвання, яке бере yчасть в обслyговyваннi процешв кyпiвлi-продажy то-варiв, побyтове обслyговyвання, iнформацiйно-обчислювальне обслуговуван-ня тощо) та за yчастю y виро6ничому процеш переважають пасивнi основнi фонди. На вщм^ вiд основниx виробничиx фондiв, якi о6слуговують госпо-дарську дiяльнiсть пiдприeмства та створюють умови для ïï yспiшного здiйснення, наявнiсть у торговельного тдприемства невиробничиx основниx фондiв призначена забезпечити вирiшення соцiальниx завдань: створення не-обxiдниx умов для проживання та вщпочинку працiвникiв тдприемства та члетв сiм'ï, пiдтримкy стабшьносп трудового колективу, покращення умов пращ та морального кшмату.
За цшьовим призначенням у складi основниx виробничиx фондiв торговельного пiдприeмства видшяють такi групи основниx фондiв: будинки; споруди; передавальт засоби; машини та устаткування, до якиx належать си-ловi машини, робочi меxанiзми та устаткування, торговельт автомати, меxа-тчне устаткування; контрольно-касовi апарати, теплове устаткування тощо; шструмент меxанiзований, немеxанiзованi засоби пращ та закршлет до машин шструменти; виробничий iнвентар та приладдя, предмети виробничого призначення, устаткування з оxорони пращ, емкост для збер^ання рiдкиx та сипyчиx товарiв й iн.; транспортнi засоби; господарський швентар; багаторiч-нi насадження [б].
За належтстю до пiдприeмства ïx подiляють на власнi й орендоват основнi фонди. До власниx основниx фондiв зараxовyють тi, якi належать певнш органiзацiï чи пiдприeмствy. Вони формуються за раxyнок статутного (пайового, акцюнерного) капiталy, допомiжного фiнансyвання з вiдповiдниx джерел на розширене виробництво, власниx прибyткiв. Орендованi основнi фонди не належать певнш оргатзацп, але на основi договору використову-ються в ïï господарськш дiяльностi.
До дiючиx основниx фондiв належать ri, якi перебувають в експлуата-ци, зокрема, як тимчасово не використовуються або здат в оренду шшим пiдприeмствам на договiрниx засадаx. До недiючиx належать тi, якi перебувають у резервi (у запаш на складi). Отже, для полшшення використання дiючиx основниx фондiв необxiдна ефективнiсть ïx використання. Вiд ефективносй залежить темпи зростання продyктивностi пращ, обсяг товарообороту та iншi показники. Ефективнiсть використання основниx фондiв - це результат, отри-маний у виглядi ефекту, що спiввiдноситься з витраченими ресурсами [7].
Науковщ сформували завдання аналiзy ефективностi використання ос-новниx фондiв, а саме: встановлення забезпеченосп пiдприeмства та його стрyктyрниx пiдроздiлiв основними фондами - вщповщтсть величини, складу i теxнiчного рiвня основниx фондiв потребi в ниx; визначення обсягiв ïx росту, оновлення та вибуття; вивчення теxнiчного стану основниx засобiв; визначення рiвня використання основниx фондiв, аналiз повноти використання торговельноï та складсь^ площi; встановлення рiвня використання об-ладнання та його комплектностi; визначення впливу використання основниx
фондiв на обсяг товарообороту та iншi економiчнi та фiнансово-господарськi показники дiяльностi тдприемства; виявлення резервiв зростання фондовщ-дач^ збiльшення обсягу товарообороту та прибутку завдяки покращенню ефективностi використання основних фондiв пiдприeмства.
Для оцiнювання резервiв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв необхiдно знати реальний рiвень використання основних фон-дiв i конкретнi можливостi його пiдвищення. Тому для кращого використання основних фондiв використовують iнтенсивний та екстенсивний шляхи [2].
1нтенсивний шлях характеризуемся: удосконаленням приладiв, орга-нiзацieю виконання робщ правильним вибором робочого обладнання та ус-таткування; впровадженням сучасних, нових технологш. Екстенсивний шлях характеризуеться: усуненням причин нерiвномiрноl роботи тдприемства, що призводить до невикористання обладнання загалом; своечасним усуненням диспропорцiй на тдприемств^ що дасть змогу запоб^и не запланованим перервам на тдприемствь
Для характеристики використання основних виробничих фондiв використовують таю показники: узагальнювальт - застосовуються переважно для характеристики основних фондiв на рiвнi нацюнально! економiки; нату-ральт - застосовуються найчастiше для характеристики основних фондiв на пiдприемствах або в тдроздшах. Як вiдомо, у бшьшосп випадкiв окремi показники, до яких належать екстенсивне й штенсивне використання устатку-вання, не можуть бути застосованi, тому для використання вшх основних фондiв потрiбно використовувати узагальнювальнi показники [7].
Узагальнювальними показниками ефективностi використання основних фондiв торговельного пiдприемства е: фондовщдача основних фондiв, фондомiсткiсть основних фондiв, доходовiддача основних фондiв, рентабель-нють основних фондiв, iнтегральний показник ефективносп використання основних фондiв, товаровiддача торговельно! площi та складсько1 площi, ко-ефiцiент використання складського об'ему.
Найважлившим узагальнювальним показником вважаеться фондовщ-дача. Цей показник характеризуе обсяг товарообороту, який припадае на одну гривню основних фондiв, тобто вш показуе загальну вiддачу вiд використання кожно! гривш, витрачено! на основш виробничi фонди, тобто ефектив-нiсть цього вкладення коштiв, !! зростання дае змогу знижувати обсяг нагро-мадження й вiдповiдно збшьшувати частку фонду споживання.
Не менш важливим показником ефективностi використання основних фондiв вважаеться фондомiсткiсть. Цей показник е оберненим до фондовщ-дачь У звичайних умовах господарювання фондовщдача мае мати тенденцiю до зростання, а фондомютюсть навпаки - до зниження. Якщо на торговельно-му пiдприемствi фондовiддача - низька, а фондомютюсть - висока, то тд-приемство мае провести аналiз ефективносп використання основних фондiв, а також здшснювати активну господарську дiяльнiсть, що приведе до зростання фондовщдач^
Одним iз найважливiших узагальнювальних показниюв, що характеризуе економiчну ефектившсть використання основних фондiв, е рентабель-нiсть (прибутковiсть) основних фондiв [7]. У господарськш дiяльностi рента-
