CC BY
36
тицп у виробництво основного iнвестора в ринковш економiцi - домогоспо-дарств. Ус намагалися перевести сво1' заощадження i поточнi заробiтки в до-лари США чи шшу стабшьну валюту. Цiни на деякi коштовш товари почали встановлюватися в шоземнш валютi. Вона також використовувалася при про-веденнi товарних та розрахункових операцш великих розмiрiв. Така долари-зацiя нащонально!' економiки призвела до витюнення купоно-карбованця на другий план. Довго так не могло тривати i з 1 серпня 1995 р. шоземна валюта була заборонена як заЫб платежу на територп Укра'ни. Це була одна з перших спроб стабшзувати становище.
19 номiналiв купоно-карбованцiв майже 5 роюв виконували в Укра'ш функщю засобу обiгу i платежу. Вони прийняли на себе весь удар перехщно! економiки. Гiперiнфляцiя, що була спричинена лiбералiзащeю цiн, дефiцитом бюджету, спадом виробництва, скороченням зовшшньоторговельного об^у, призвела до складно! економiчноl та сощально! ситуаци в суспiльствi.
Л^ература
1. Василик О.Д. Грошова реформа як метод фшансово'! стабшзацп// Фшанси Укра-1'ни. - 1996, № 7. - С. 15.
2. Грош1 в УкраТш: факти 1 документи/ М. Дмитр1енко, В. Ющенко, В. Литвин, О. Яковлева. - К.: Фшанси 1 статистика, 1998. - С. 111.
3. Петрик О. 1стор1я монетарного розвитку в Укра'т// Вюник НБУ. - 2007, № 1. - С. 2-16.
УДК330.142.26+658.4 Ст. викл. Р. С. Сорока, канд. екон. наук -Львшська КА ОБ1ГОВИЙ КАП1ТАЛ: ГЕНЕЗИС, СУТН1СТЬ ТА ФУНКЦ11
Розглядаеться eKOHOMi4Ha суть o6iroBoro капiталу торговельних пщприемств. На 0CH0Bi критичного аналiзу поглядiв, якi стосуються сутi o6iroBoro катталу запро-поноване власне його визначення. Висвiтлюються функцп о6iгового капiталу.
Senior teacher R.S. Soroka - L 'viv commercial academy The turnover capital: evolution, sense and functions
The economic sense of the turnover capital is considered in this article. Its namely definition is proposed on the basis of the critical analysis of the view on the sense of the turnover capital. The functional of the turnover capital are presented in this article.
Для здшснення господарсько!" д1яльност1 шдприемства повинш вико-ристовувати основний i о61говий каштали. В основу класифшаци цих кашта-л1в покладено ix економiчний змют i осо6ливостi кругооб^у. Основний та о6iговий капiтал торгiвлi мае сприяти виконанню ii основного завдання по най6шьш повному задоволенш потре6 споживачiв шляхом надання iM мож-ливостi купiвлi нео6xiдниx товарiв за кiлькiстю, якiстю та асортиментом.
Не зважаючи на те, що питанням сутност^ оргашзаци та осо6ливос-тям кругоо6iгу о6iгового капiталу присвячено 6агато рiзноманiтниx наукових праць, до тепершнього часу вiдсутне едине визначення о6^ового капiталу. Це помiтно ускладнюе подальший розвиток не тiльки теоретичних засад, а й практики формування та використання о6^ового кашталу.
Вщсутшсть единоi думки щодо сутi о6^ового капiталу зумовлено, го-ловним чином, неоднозначшстю визначення поняття мкапiталм, одним iз рiз-
новидiв якого е обiговий капiтал. Торкнемося цього питання докладшше, що допоможе шдшти до визначення поняття мобiговий каштал", грунтовшше ро-зiбратися в його сут та понятiйному апаратi.
Значний штерес викликае визначення капiталу визначних економю^в А. Смiта, А. Маршалла, Дж. С. Мшля, якi каштал вважають формою багат-ства, яка ототожнюеться з сукупнiстю засобiв виробництва. А. Смгт вважав, що "каштал - це запас, що використовуеться для господарських потреб i приносить дохщ [1, с. 239]. За визначенням Дж. С. Мшля "каштал - це попе-редньо нагромаджений запас продукпв минуло! пращ"[1, с. 240]. А. Маршалл шд термшом "каштал" розумiе сукупшсть речей, без яких виробництво не могло б здшснюватися з рiвною ефективнiстю, але якi не е безкоштовними дарунками природи [2, с. 234].
Заслуговують на увагу висновки П. Самюельсона i В. Нордгауза в га-лузi теори кашталу. Дослiджуючи суть капiталу, вони стверджують, що каш-тал е один з трiади продуктивних факторiв виробництва, що поряд з працею i землею приносить дохiд. Капiтал складаеться з вироблених товарiв тривалого користування, як використовуються у виробництвi [3, с. 376].
На противагу цим положенням у економiчнiй лiтературi юнуе погляд, згiдно з яким каштал ототожнюеться з грошовою формою, з коштами та з ресурсами. Так, у "Экономической энциклопедии" наведено таке визначення: "Каштал - це те, що здатне приносити дохщ, або ресурси, створеш людьми для виробництва товарiв i послуг, джерело, що вкладене у справу i функщ-онуе у виглядi засобiв виробництва" [4, с. 271]. Й. Шумпетер стверджував, що "капiтал - це торба грошей та шших пла^жних засобiв, що в будь-який момент можуть бути надаш в розпорядження шдприемцев^'[5, с. 239].
Поняття "каштал" багатозначне. Воно може розглядатися у теоретичному i прикладному аспект^ Теоретичний аспект: капiтал - це специфiчна економiчна категорiя, яка в економiчнiй теори визначаеться як вартють, що приносить додану вартють (прибуток). Щодо прикладного аспекту, то видшя-ють двi основнi концепци капiталу:
• фшансова природа кашталу, яка базуеться на абстрагувант ввд предметно-речово! структуры активу балансу, - домшанта пасиву.
• предметно-речово! природи кап1талу, який визначаеться як сукупшсть пев-них матер1альних 1 нематер1альних ценностей, - домшанта активу.
У практищ фiнансового аналiзу поняття "каштал" характеризуеться кшькома показниками. Одним iз них е показник загального капiталу - це тд-сумок балансу, який iз одного боку, показуе загальну суму засобiв, що и мае у своему розпорядженш пiдприемство (актив), а з шшого - суму джерел ут-ворення цих засобiв (пасив). Цей показник кашталу найближче стогть до теоретичного аспекту сутност капiталу (вартють, що приносить додану вар-тють, оскiльки вiд самого початку використання засобiв передбачае отриман-ня додатково! вартостi (прибутку)).
Сказане дае можливють зробити деякi висновки, якi складуть основу пiдходу до розгляду сутност обiгового капiталу.
По-перше, поняття "каштал" багатозначне, вщображае рiзнi аспекти ре-алiзацil ще! економiчноl категори. По-друге, каштал визначаеться як одна з
форм багатства, до того ж така, що використовуеться для задоволення не стшь-ки поточних, скiльки майбутшх потреб. По-трете, капiтал може функщонувати не тiльки в продуктивны i товарнiй формах, а й у грошовш. По-четверте, важ-ливим у характеристик капiталу е те, що вш розглядаеться як запас уречевле-них засобiв виробництва, як нагромаджене багатство, що створюе необхiднi умови для операцшного процесу i використовуеться з метою отримання при-бутку. Проте отримання прибутку передбачае використання не тшьки матерь альних, але i людських чинникiв виробництва. По-п'яте, деякi з названих вище пiдходiв до визначення капiталу дещо однобiчнi, оскiльки пов'язують його з матерiально-уречевленою формою. При цьому розрiзняють основний каштал (засоби виробництва) i об^овий каштал (предмети пращ). Водночас каштал мае вартюну (грошову) форму, у якш стираються специфiчнi ознаки дшсних чинникiв виробництва. Власне тут каштал виступае в найабстрактшшш фун-кщональнш формi, його втiленням стають грошi як капiтал, грошi як носш са-мозростаючо! вартостi. Грошовий каштал призначаеться для придбання чин-ниюв виробництва, забезпечення безперервностi руху кашталу в сферах виробництва та об^у. По-шосте, необхiдно виокремлювати поняття "каштал" на макроекономiчному i мiкроекономiчному рiвнях. По-сьоме, капiтал, як будь-яка економiчна категорiя, мае не тшьки матерiально-речовий змiст, а й сус-пiльну форму. Якщо дотримуватися такого пiдходу, то капiтал охоплюе також виробничi вiдносини, якi складаються в процесi виробництва мiж людьми. Рiз-нi складовi капiталу вщграють неоднакову роль у створеннi вартост та додат-ково! вартостi. Одна частина авансуеться на придбання засобiв виробництва, е незмшною й переноситься конкретною працею на новостворений продукт i називаеться постшним капiталом. Його речова форма бере участь у процес пращ чинником виробництва, споживання вартостей, але не створюе додатко-во! вартость 1нша частина, яка авансуеться на придбання робочо! сили, змшюе свою вартiсть у процес виробництва, мае назву змiнного кашталу. Лише вш збiльшуе первiсну вартють, тобто не тiльки вiдтворюе власний е^валент, а й створюе додаткову вартють.
Необхiдно зазначити, що в радянськш спецiальнiй економiчнiй л^ерату-рi така категорiя як "обiговий каштал" була вщсутня. Це було пов'язано з тим, що капiтал був характерний тiльки для капiталiстичного суспшьства, а в Ра-дянському Союзi таке поняття не використовувалося. На практищ використову-вався такий термш як "об^овые средства", який украшсью економiсти тракту-вали по-рiзному - одш вважали, що це е обiговi засоби, а iншi - обiговi кошти.
Значний вклад у розроблення сут обiгових засобiв i об^ових коштiв внесли Василик О.Д., Поддерьогш А.М., Бланк 1.О., Павлова Л.М., Бша О.Г. i ш. За визначенням О. Бiлоï, обiговi засоби - це обiговi активи оргашзацш i пiдприемств, а каштал авансований на формування об^ових засобiв (обiговi виробничi фонди i фонди об^у), становить обiговi кошти [6, с. 117].
За висловом Л. Павловой обiговi засоби - це вартюна оцiнка сукуп-ностi матерiально-речових цiнностей, якi використовуються як предмети пра-цi i якi ддать в натуральнiй формi, як правило, протягом одного виробничого циклу [7, с. 406]. Деяк економюти ототожнюють поняття "об^овий капiтал" з поняттям "обiговi кошти": "... обiговий каштал (обiговi кошти), - зазнача-
еться в шдручнику А. Поддерьогша мФiнанси шдприемств", - це кошти, авансованi в обiговi виробничi фонди i фонди об^у для забезпечення безпе-рервност процесу виробництва, реалiзацil продукцп i отримання прибут-ку"[8, с. 144]. О. Василик вважае, що обiговi кошти - це "грошовi засоби, авансоваш в обiговi виробничi фонди i фонди обiгу" [9, с. 246].
Бшьшють економiстiв визначають категорiю обiгових засобiв як гро-шовий вираз сукупностi обiгових фондiв i фондiв обiгу. Ми погоджуемося з тим, що визначення е правильним в свош основ^ але все ж таки потребуе ряду уточнень. Як показав аналiз л^ературних джерел, суперечностi виникають з приводу того, що обiговi активи подшяють на двi частини - обiговi вироб-ничi фонди i фонди обiгу, а не розглядають як едину економiчну категорiю.
Обiговi засоби е единою сукупною масою вартостi, яка е в рiзних фун-кцiональних формах у ходi кругообiгу. У ходi вiдтворення вони виконують рiзнi функцп i тому залежно вiд цього набирають рiзних функцiональних форм - або об^ових фондiв, або фондiв обiгу, - але не можна плутати обiговi фонди iз фондами обiгу. Ця вщмшшсть мае принципове значення при досль дженнi функцiонування обiгових засобiв торговельного пiдприемства та ви-явленш резервiв стосовно пiдвищення ефективностi 1'х використання.
Наведенi визначення е досить однобiчними - вони акцентують увагу тшьки одше! гранi обiгового кашталу i вiдносять його або до активiв або до пасивiв. Через вщсутшсть у працях цих економю^в визначення поняття "ка-пiтал" ми не можемо з'ясувати, що вони розумшть пiд обiговим капiталом -обiговi активи чи джерела 1'х формування.
В умовах трансформаци економжи Украши розвиваеться i по-новому штерпретуеться економiчна суть обiгового капiталу.
Найчастше у вiтчизнянiй i росiйськiй економiчнiй лiтературi, яка видана шсля 1990 р., можна зустрiти два визначення об^ового капiталу, який з одного боку ототожнюеться з об^овими засобами, поточними (короткостро-ковими, мобшьними) активами, якi "е грошовими коштами або можуть бути перетвореними в них протягом року або одного виробничо-комерцшного циклу"[10, с. 3; 11, с. 268]. Таке формулювання об^ового кашталу пов'язуе його тшьки з матерiально-уречевленою формою, з активами, зовЫм не акцен-туючи уваги на його вартюнш формi, що вщповщно не розкривае економiч-но1' природи дано! категори.
Р. Валевич тд обiговим капiталом розумiе "... суму вЫх поточних ак-тивiв, як вiдображено в бухгалтерському балансi тшьки тих шдприемств, як заснованi на недержавнш формi власностi"[12, с. 302]. Це визначення поряд iз зазначеним вище недолжом невiрно сформульоване через те, що тут ро-биться подш на форми власностi. Адже незалежно вiд форми власностi тд-приемство володiе певним обсягом об^ового капiталу, а рiзниця тiльки в де-яких особливостях формування фшансових ресурсiв.
На противагу цьому, досить часто в економiчнiй лiтературi обшовий капiтал трактуеться як "сукупнiсть фшансових ресурЫв пiдприемства, необ-хiдних для формування й забезпечення кругообшу виробничих обшових фон-дiв i фондiв обiгу", "як частина капiталу шдприемства, вкладеного в його по-точш активи" [13, с. 78], тобто як обiговi кошти.
В закордоннш лiтературi досить рiдко можна знайти визначення обшо-вого кашталу, який iнодi називаеться загальним (валовим) обiговим капiталом i належить до поточних активiв. Окремi автори визначають обшовий капiтал як обiговi активи за мiнусом короткострокових зобов'язань. Але ж у такий споЫб даеться визначення власного (чистого) обшового кашталу. Прихильни-ки дано! точки зору е i серед укра'нських учених. Сво!' погляди вони аргумен-тують наступним: обiговi кошти формуються не тшьки за рахунок власних, але i за рахунок позикових кош^в, тодi як обiговий капiтал формуеться винят-ково за рахунок власних кош^в. На наш погляд, з таким шдходом важко по-годитися, оскшьки в цьому випадку знаходить висв^лення тiльки частина обь гового кашталу шдприемства, що в украшськш практищ прийнято називати "власними обшовими коштами", чи "чистим обiговим кашталом". Вiдповiдно до шшо! закордонно!' точки зору обновим капiталом називаються "активи, що можуть бути перетвореш в го^вку протягом одного року" [14, с. 222]. Таке формулювання, на нашу думку, е занадто невизначеним, оскшьки не вщбивае сутност дослщжувано! категори. Попри це, напрацювання зарубiжних дос-лiдникiв у галузi обшового капiталу вiдрiзняються бiльш конкретним, прик-ладним характером, пов'язаним iз визначенням базових рiвнiв для кожно!' категори поточних активiв i того, як щ активи будуть фшансуватися.
Враховуючи зазначене вище вважаемо, що визначення об^ового каш-талу як самостшно! економiчноl категори повинно розкривати його сощально-економiчний змiст та ту роль, яку вш виконуе в процесi вiдтворення. Крiм цьо-го, при з,ясуваннi сутностi дано! категори виникае наступне питання: що вва-жати обiговим капiталом - обiговi активи чи обiговi (кошти) швестици? Що буде об'ектом аналiзу? Виходячи iз трактувань класикiв полггекономи, якi визначають капiтал як певну суму грошей, що повинш забезпечити 1'х власнику прибуток, тобто грошi як носiй самозростаючо!' вартост^ яка формуеться тшь-ки внаслщок вкладення цих коштiв в активи, адже самi собою грошi не здатш в нерухомому станi приносити дохщ - тодi вони будуть виступати як торба грошей, ми будемо розглядати обшовий каштал як дво'стий фактор.
З нашо!' точки зору, початково обшовий капiтал завжди виступае фь нансовими ресурсами, тобто швестищя або джерело утворення, але ж щ фь нансовi ресурси повинш бути десь розмщеними (авансованими). Характер розмщення iнвестованого у процес торговельно!' дiяльностi капiталу вщобра-жають обiговi активи. Саме в едност двох сторiн обiгового капiталу - його матерiально-речового змiсту i вартюно! форми - розкриваеться глибинна суть ще! категори.
Таким чином, запропоноване нами визначення обiгового капiталу мо-же бути сформульоване так: обшовий капiтал - це фiнансовi ресурси торго-вельних пiдприемств, авансованi ними на формування обшових активiв з метою отримання прибутку, що можуть бути перетвореш в кошти протягом одного року або одного операцшного циклу та знаходяться в постшному круго-обiговi i забезпечують безперервнiсть процесу реалiзацil товарiв. Тобто, обь говий капiтал виступае як едина сукупна маса вартост^ яка охоплюе як обшо-вi активи, так i обiговi швестици.
Таке визначення об^ового капiталу розв'язуе суперечностi щодо його сутi. Адже, у запропонованому визначенш стираються ознаки мiж матерiаль-но-речовою i вартiсною його формою, мiж теоретичним i прикладним аспектом сутност обiгового капiталу - важко заперечити, що об^овий каштал - це вартють, яка повинна приносити додаткову вартють, що, вщповщно, вимагае ïï вкладення в предмети пращ з метою отримання прибутку.
Достовiрнiсть нашого твердження пiдтверджуеться i в економiчнiй ль тературi. Не так конкретно, але дуже подiбно трактуе поняття обiговий каш-тал у своему пiдручнику G. Бр^хем. У його роботi знаходимо таке визначення: "Об^овий капiтал - швестищя фiрми у короткостроковi активи - го^вку, лiквiднi цiннi папери, товарно-матерiальнi запаси i рахунки дебгторсь^' за-боргованостi" [15, с. 734].
Щодо об'екта аналiзу необхiдно зазначити, що пошук шляхiв удоско-налення управлiння обiговим капiталом повинен включати два напрями ана-лiзу: аналiз обiгових активiв та аналiз об^ових iнвестицiй. Тобто полiтика управлiння обновим капiталом повинна полягати не тшьки у визначенш об-сягiв кожного виду об^ових активiв, а також i у тому, як щ обiговi активи бу-дуть фшансуватися.
Сутнiсть обiгового капiталу, як i кожноï економiчноï категорiï, найбiльш повно виражаеться в його функщях. З цього приводу також немае едино!' думки. Зокрема, I. Зятковський та Г. Кгрейцев вважають специфiчною функщею обiгового капiталу розрахункову функцiю [16, с. 123; 17, с. 105]. У дшсносп об^овий капiтал у грошовш формi використовуеться для оплати ма-терiальних цiнностей, але тшьки на стади кругообiгу Г-Т. Змют обiгового каш-талу не можна також обмежувати розподшьчими вiдносинами, пов'язаними здебiльшого з утворенням джерел формування обiгового капiталу тд-приемства. Власне тут також вщбуваеться ототожнення об^ового капiталу з грошовою масою, а його об^у - з безготаковим. Крiм цього, зведення об^о-вого кашталу тшьки до однiеï форми його руху - грошово", власне кажучи, iï-норуе важливе розходження мiж загальною вартiстю обiгового кашталу i ^ею його частиною, що знаходиться безпосередньо у формi товарних запасiв.
Називаються також й iншi функцiï, однак дослiдження змiсту круго-обiгу й обiгу авансованоï вартост в процесi розширеного вiдтворення, а також ролi обiгового кашталу в здшсненш цього процесу дають змогу видшити двi його економiчнi функцiï, що за змiстом можуть бути об'еднаш в едину -вiдтворювалbну:.
• забезпечення неперервност1 торговельно-комерщйного процесу.
• економ1чний вплив на цей процес.
Розглянемо змют першоï функцiï. Щодо обiгового капiталу можна сказати, що тшьки послщовшсть його кругообтв, тобто обiг, створюе об'ективну можливiсть безперервностi процесу реалiзацiï товарiв. Таким чином, для виконання обновим капiталом цiеï функцiï необхщно, по-перше, щоб його рух у ходi кожного кругообiгу був безперервним i, по-друге, щоб щ кругооб^и переходили в единий обiг. У першому випадку безперервшсть процесу реалiзацiï забезпечуеться авансуванням вартостi в грошовш формi i
И подальшому рус через змiну функцюнальних форм. У другому випадку "перехщ" вартостi, що вивiльнилася з закшченням одного кругообiгу, в ш-ший кругообш визначаеться здатнiстю грошово!' форми вартост бути знову авансованою. Здшснюеться цей перехiд через фiнансово-кредитний мехашзм.
На першiй стади авансування вартост - при формуваннi обiгового кашталу - останнш подiляеться за джерелами засобiв. Надалi безперервнiсть ходу реатзаци товарiв забезпечуеться рухом об^ового капiталу загалом, неза-лежно вiд джерел формування. Тому змют першо'' функци обiгового капiталу можна сформулювати так: обiговий капiтал як форма руху авансовано'' вартос-т визначае безперервнiсть процесу реатзаци товарiв, а безперервнiсть обiгу самого обшового капiталу забезпечуеться через фiнансово-кредитний мехашзм (з утворенням цшо! системи джерел формування обшового капiталу).
Друга функщя обiгового капiталу полягае в його економiчному впливi на торговельно-комерцiйний процес. Вплив обшового капiталу на торговель-но-комерцiйний процес i його ефектившсть полягае не тiльки в наявност у пiдприемства обiгового капiталу, але й в тому, яким чином цей обшовий кат-тал оргашзований.
Функци обiгового капiталу виявляються одночасно. При цьому варто враховувати, що функщя забезпечення безперервност об^у виступае тшьки як абстрактна можливють забезпечення безперервност реалiзацil товарiв, а реаль зуе цю можливiсть насправдi функщя економiчного стимулювання реалiзацil товарiв. М1ж функцiями обiгового капiталу iснуе i зворотна залежнiсть. Еконо-мiчне стимулювання реалiзацil товарiв повинне бути спрямоване на забезпечення безупинного процесу кругообшу вартосп, до того ж процесу (при нез-мiнних умовах), який щораз прискорюеться. Зi змшою маси авансовано'' вар-тостi i швидкостi И кругообiгу обов'язково змiнюються i параметри дiяльностi.
Запропонованi нами узагальнення i розробленi новi тдходи на основi критичного аналiзу поглядiв на визначення сутi та функцш обiгового кашта-лу можуть бути використаш при розробцi загальних засад пол^ики управлш-ня обiговим катталом, що е перспективним напрямом даного дослщження.
Л1тература
1. Основи економ1чнот теорГт': под1теконом1чний аспект: Пщручник/ За ред. Г.Н. Клим-ка, В.П. Нестеренка. - К.: Вища шк.; Знания, 1997. - 743 с.
2. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 5 т, т. 3. - М.: Прогресс, 1993. - 351 с.
3. Семюельсон П.А., Нордгауз В.Д. Микроекономика: Пер. з англ. - К.: Основи, 1998. - 676 с.
4. Экономическая энциклопедия/ Гл. ред. Л.И. Абалкин. - М.: Экономика, 1999. - 1055 с.
5. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогресс, 1982. - 528 с.
6. Ыла О.Г., Косарша В.П., Мельник С.1., Мосщховська О.1. Фшанси шдприемств 1 оргашзацш споживчо! коопераци/ За ред. О.Г. Бшо!/ Пщручник для студенпв кооперативних навчальних заклад1в. - К.: НМЦ "Укоопосвгга", 1999. - 520 с.
7. Павлова Л.Н. Финансы предприятий. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. - 639 с.
8. Фшанси шдприемств: Пщручник/ За ред. проф. А.М. Поддерьогша. 3-те вид., пере-роб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.
9. Василик О.Д. Теор1я фшанав: Пщручник. - К.: Н1ОС. - 2000. - 416 с.
10. Пыжинский Я.И. Финансовый аспект управления об1говыми средствами предприятия. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 37 с.
11. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 512 с.
12. Валевич Р.П., Давыдова Г.А. Экономика торгового предприятия. Минск, 1996. - 365 с.
13. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 343 с.
14. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами/ Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 801 с.
15. Бр1гхем С.Ф. Основи фшансового менеджменту: Пщручник: Пер. з англ. - К.: Молодь, 1997. - 1000 с.
16. Зятковський 1.В. Фшанси пщприемств: Навч. пос. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Кондор, 2003. - 364 с.
17. Фшанси пщприемств: Навч. пос.: курс лекщй/ За ред. д-р екон. наук, проф. ГГ. Ю-рейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 268 с_
УДК 339.13 Acnip. Н. С. Тимошик - ТернопЫьський ДТУ м. 1вана Пулюя
ПОЗИЦП Ц1НОВО1 ПОЛ1ТИКИ П1ДПРИСМСТВА В МАРКЕТИНГОВОМУ КОМПЛЕКС
Дослщжуються можливост адаптацп цшово'1 полiтики до ринку. Здшснено спро-бу обгрунтувати причини змши цiн та i'x вплив на eKOHOMÍ4Hy дiяльнiсть пiдприeмства.
Ключов1 слова: цiна, цiнова полiтика, кон'юнктура ринку, коригування цiн.
Assist. prof. N.S. Tymoshyk - Ternopil State Technical
University named after Ivan Puluj
Position of an enterprise's price policy in the marketing complex
There have been searched potentialities of price policy adaptation to the market. There has been made an attempt to ground reasons for price change and its influence on an enterprise's economic activity.
Keywords: price, price policy, market opportunities, price adjustment
В сучасних умовах роль цiновоi политики постшно зростае. По перше, шдприемство залежно вщ кон'юнктури ринку та характеру впливу маркетингового середовища мае можливють формувати такий рiвень цш на продукцш, при якому зможе одержувати запланований обсяг прибутку та виршува-ти iншi стратепчш та тактичш завдання. По-друге, як один з ефективних за-собiв завоювання споживача в конкурентны боротьб^ правильна або помил-кова цшова пол^ика справляе вiдповiдно позитивний або негативний вплив на весь процес реалiзацii продукци на ринку.
Залежно вщ аспектiв дослiдження проблеми ринкового цшоутворення в економiчнiй лiтературi юнуе багато пiдходiв до визначення поняття цшово!' полiтики пiдприемства. Однi автори, дослщжуючи ринкове цiноутворення в умовах маркетингу, акцентують увагу на даному понята, але не дають йому ч^ко окресленого визначення [2, 3]. Iншi автори при дослщженш процесу щ-ноутворення на пiдприемствi користуються ч^ко визначеним поняттям цшо-воi полiтики. Деякi з них характеризують як комплекс заходiв цiноутворення з метою задоволення потреб споживачiв та отримання прибутку тд-приемством при реалiзацii продукци [1], другi - як процес установлення цши на продукцш з урахуванням змiн кон'юнктури ринку [4], а трет - як загальш принципи, яких шдприемство повинно дотримуватись при встановленш цши на свою продукцш [5].
