CC BY
21
МЕДИЧНА ГЕНЕТИКА
УДК: 616- 007.1-056.7]:575.1(447.83)
Осадчук З. В., Акопян Г. Р., Влох М. В., Ковал'в I. Б., Юцера Н. I.
ФЕНОТИПОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ХВОРИХ 13 СИНДРОМОМ МАРФАНА, ЯК1 ПРОКОНСУЛЬТОВАН1 У ЛЬВ1ВСЬКОМУ М1ЖОБЛАСНОМУ МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНОМУ ЦЕНТР1 У 2001-2016 РОКАХ
ДУ «1нститут спадковоГ патологи НАМН УкраГни» (м. Льв1в)
Робота е фрагментом НДР «Роль генетичного по-лiморфiзму механiзмiв репарацiI i метилування ДНК в реалiзацiI ключного полiморфiзму захворювань людини та визначенн схильностi до виникнення со-матичних i гермiнативних мутацiй», № державно! ре-естрацiI 0114и001551.
Вступ. На фон загально! депопуляцiI в Укра!ы питання щодо мiсця генетично! складово! у збере-женнi соматичного здоров'я та ефективного вщ-творення населення набувае державного значення [1,2]. На сьогодышнм день вщомо понад 5000 спад-кових захворювань, а прюритети у налагодженнi !х дiагностики визначаються вiдповiдно до вагомостi медико-соцiальних наслщюв i поширеностi у попу-ляцп [6,12]. Значний вклад у проблему швалщизаци i смертностi належить синдрому Марфана (СМ), Це генетичне захворювання з частотою - 1:5000, що су-проводжуеться ураженням серцево-судинно! систе-ми, скелета та органiв зору i е однiе! з форм диспла-зi! сполучно! тканини [10].
У 1896 р. французький педiатр Антуан Жан Мар-фан описав дане захворювання. У 1990 Холлютером описана роль фiбрилiну в патогенезi СМ, а також ви-значений локус 15д21.1 цього захворювання на дов-гому плечi 15-! хромосоми. Результати подальших генетичних дослiджень свщчать, що мутацiя в генi РВЫ 1 виявляеться не лише у пащетчв iз СМ, але i при iнших подiбних захворюваннях сполучно! тканини, що об'еднан в групу фiбрилiнопатiй I типу [4].
Приблизно у 75% випадюв захворювання пере-даеться генетично i лише 25% викликаються спо-радичними мута^ями. Синдром Марфана характе-ризуеться вираженою генетичною гетерогеннiстю. Сьогоднi вiдомо близько 550 мутацм у рiзних родинах. Серед виражених мутацм в ген РВЫ 1: 57% — мюсенс-мутаци, 18% — фреймшифт-мутацi!, 16% — спайс-сайт, 8% — нонсенс-мутацп [4,10].
Молекулярна основа захворювання полягае в порушены синтезу одного з бтюв сполучно! тканини - фiбрилiну, який надае !й еластичност та забез-печуе скоротну здатнють. Сполучна тканина мае пщ-вищену здатнiсть до розтягнення i менш витривала до фiзичних навантажень. Типовими е пстолопчы змiни в середнм оболонцi судин еластичного типу, що проявляються руйнуванням еластичного каркасу з некрозом та фрагментащею еластичних волокон, порушенням направленостi i розщепленням колаге-
нових волокон, дистрофiею гладком'язових клггин, накопиченням мiж волокнистими структурами муко-полiсахаридiв iз подальшим формуванням невеликих кист - некрозу [11].
За критерiями «ОИеп1:по8о!оду» СМ визначаеться за великими та малими ктычними ознаками в органах опорно-рухового апарату, серцево-судинно! системи та органах зору, а також дихально! системи, шюри, твердо! мозково! оболонки. Для встановлен-ня дiагнозу СМ необхщна наявнiсть по одному великому критерт в двох системах i одного малого - у третм [8].
Для пацiентiв iз вираженими проявами СМ характеры: долiхоцефалiя, вузький лицевий череп, високий зрют, недостатня маса тта, довгi юн^вки та пальцi, високе пiднебiння, юфосколюз, лiйкоподiбна грудна клiтка, патологiя серцево-судинно! системи, а також ураження органа зору, як дiагностують практично у вЫх хворих на СМ незалежно вщ вiку: ектопiя кришталиюв, мiкросферофакiя, плоска ро-гiвка, мютя, гетерохромiя та колобоми райдужки, мегалокорнеа, голубi склери, гiпоплазiя райдужно! оболонки, цилiарного м'яза i пiгментно! кайми зЫич-ного краю, змiни калiбру судин сiткiвки. Довжина осi очного яблука збтьшена, що веде до мюпп з ймовiр-ним вщшаруванням сiткiвки, можлива дегенерацiя сiткiвки та косооюсть, часто при синдромi Марфана зустрiчаеться кутова глаукома [3,5,7,9].
ЗмЫи скелету вiдзначають у 2/3 пащен^в iз СМ, i включають: високий зрют, астеычну тiло будову, долiхостеномелiю, прогнатiю, «готичне пiднебiння», деформацiю грудини, арахнодактилю, сколiози, ю-фосколiози, порушення функцi! суглобiв, плоскосто-пiсть, дисфунк^ю нижньощелепового суглобу [2,6].
Найважчi змши спостерiгаються з боку серце-во-судинно! системи, що прогностично е небезпеч-ним, оскiльки ураження серця i судин у 50% випад-юв призводить до смертi за вщсутност хiрургiчного лiкування. Найбiльш загрозливими при СМ е про-гресуюча дилата^я кiльця аортального клапана та розшарування аорти. Своечасна кардiохiрургiчна корекцiя серцево-судинних проявiв та ускладнень СМ дозволить збтьшити тривалiсть та покращити яюсть життя багатьох пацiентiв [6,10].
Поряд iз коарктацiею аорти, гiпоплазiею аорти, незрощенням артерiально! протоки у хворих iз СМ вiдмiчаеться генералiзоване ураження еластич-
но! тканини вЫх судин. Аневризма аорти виникае з однаковою частотою у чоловшв i жшок вiком 30-40 рокiв з переважним ураженням висхщно! частини, мае мiшкоподiбний вигляд, iз характерним ураженням II плок, а також iзольованими аневризмами ар-терiй. Аневризми можуть виникати не лише в рiзних вiдцiлах аорти, але й у легеневм артерiI, а також у сонних, променевих, лктьових, стегнових та Ыших судинах органiзму. Аневризма аорти при СМ небез-печна не лише можливютю розриву чи стенозом ко-ронарних артерiй, але й розвитком порушень мозко-вого кровооб^у, що може призвести до швалщност чи смертi пацiентiв iз СМ [4,10].
Синдром Марфана та Ышм спадковi хвороби спо-лучно! тканини мають, як правило, прогресуючий характер i лежать в основi формування значно! частини соматично! патологи, яка нерщко виходить на чтьне мiсце i визначае прогноз основно! хвороби та життя, тому подалыш напрацювання в цiй галузi е вкрай актуальними [3].
Мета дослщження: вивчити фенотиповi осо-бливостi хворих iз синдромом Марфана, якi про-консультованi у Львiвському мiжобласному меди-ко-генетичному центрi у 2001-2016 роках i створити реестр пацiентiв з щею спадковою патологiею.
Об'ект i методи дослiдження: проаналiзовано випадки синдрому Марфана за допомогою ктычно-го, клЫко-генеалопчного, медико-статистичного методiв.
Результати дослщжень та Ух обговорення.
Проведено аналiз медично! документацiI (реестра-цiйних генетичних карт ф. 388/у пацiентiв Львiв-ського мiжобласного медико-генетичного центру (ММГЦ) та форм № 112/у в дитячих в^теннях кiлькох мiських комунальних лкарень мiста Львова за перюд iз 2001 по 2016 рк. Проаналiзовано всi випадки синдромiв Марфана за даний промiжок часу. За перюд з 2001 по 2016 рк у Львiвському ММГЦ було виявлено 85 випадюв синдрому Марфана - у 45 хлопав та 40 дiвчат. У 84% випадюв па^енти були мешканцями Львова та ЛьвiвськоI областi, у 14% -Терноптьсько! областi та по 1% - проживали у Во-линсьюй та lвано-Франкiвськiй областях.
В електронну анкету даних про випадки СМ внесено шформа^ю про батьюв дитини, !х вiк, мiсце на-родження, наявнiсть у них побутових та професiйних шкiдливих факторiв, перебiг вагiтностi та пологiв, репродуктивний анамнез подружжя, особливостi спадкового анамнезу. Вносились, також, дан про фенотиповi особливостi пробанда, його карiотип, соматичний та невролопчний статус, заключення вузьких спещалю^в пiсля консультацiй.
Було доцтьним проаналiзувати частоту окремих факторiв, що могли сприяти виникненню захворю-вання. Вобрано для аналiзу, зокрема, низьку масу тта при народженнi, ступшь доношеностi, вiк мате-рi, особливост перебiгу вагiтностi та пологiв, наяв-нiсть професiйних та побутових шкщливих факторiв у батькiв. Отже, у вЫх зареестрованих випадках не виявлено дуже високих частот факторiв ризику перинатального перюду. Серед частоти анте- та по-стнатальних неспецифiчних факторiв ризику формування патологи у дтей iз синдромом Марфана
на перше мюце вийшла частота хроычних захворю-вань матерi старшого в^ матерi (0,4) хворих дггей. У 20% дiтей, народжених iз синдромом Марфана, маса тiла при народженн була нижчою 2500 г. За л^ тературними джерелами, згщно чисельних спосте-режень, значна частина таких дггей народжуються недоношеними, а середня маса тта при народжен-н складае 2221 г. Кожен третiй батько хворих дiтей зловживав палЫням
Не виявлено жодного випадку народження дитини iз синдромом Марфана у спорщненому шлюбi. Жоден iз батькiв уражених дiтей не брав участ у лк-вщацп наслiдкiв Чорнобильсько! катастрофи i не був переселеним iз забрудненихтериторм.
Фенотиповi прояви хворих дiтей, яких ми огля-дали, у бтьшост випадкiв були характерними для синдрому Марфана. Аналiз частоти виявлених ознак представлено у таблица
Звичайно, майже у всiх хворих дiтей була ктычно виявлена або вiдзначена у медичних формах — до-лiхостеномелiя, яка е ведучим симптомом синдро-
Таблиця.
Частота виявлених особливостей фенотипу у д1тей !з синдромом Марфана
Фенотипов! ознаки Кшькють випадк1в Частота ц
Дол1хостеномел1я 85 1,0
Практично вщсутнють пщшюрно-жирового шару 62 0,8
Арахнодактил1я кистей та пальц1в стоп 75 0,9
Виражена ппермобтьнють суглоб1в 70 0,9
Деформац1я хребта 48 0,6
Деформац1я грудно! кл1тини 38 0,4
Плоска стопа 30 0,3
Аневризма висхщно! частини аорти 35 0,5
Пролапс митрального клапану 30 0,4
Пролапс аортального клапану 29 0,4
Вивих кришталика 44 0,5
Пщвивих кришталика 30 0,4
Мютя високого ступеню 24 0,3
Пперметроп1я високого ступеню 18 0,2
му Марфана. Ми вщзначили i високу частоту арах-нодактилiI кистей та паль^в стоп (ц -0,9), виражену ппермобтьнють суглобiв (ц -0,9) та практично вщ-сутнiсть пщшюрно-жирового шару (ц -0,8). Бiльш ыж у половини хворих дiтей була виявлена деформа^я хребта (ц -0,6), а у половини - аневризма висхщно! частини аорти (ц -0,5) та вивих кришталика (ц -0,5).
У 2014-2015 роках синдром Марфана встановле-но у трьох пробандiв необтяжених Ымейним анамнезом щодо даного спадкового захворювання.
У 2016 рощ реестр даних поповнено двома Ы-мейними випадками синдрому Марфана, де вказа-на патолопя була дiагностована у 2 члеыв родини. Тому вважаемо доцтьним подати дан про наступ-ний кл^чний випадок, як приклад для демонстраци можливих вiкових особливостей дiагностики синдромом Марфана.
Описуемо випадок з пробандом жшочо! стат з синдромом Марфана, 2008 року народження. У родин вiдповiдний дiагноз мала мати пробанда (ймо-вiрно аутосомно-домiнантний тип успадкування дано! патологi!). При проведеннi клЫко-генеалопч-ного дослiдження встановлено, що у матерi пробанда був обтяжений репродуктивний анамнез у виглядi трьох викидыв на раннiх термiнах вагггност (до 12 тижнiв вагiтностi). У ранньому дитячому вМ у матерi пробанда виявлено низькi зоровi показники: конста-товано вивих кришталикiв у склисте тiло, дегене-рацiю ставок обох очей, помутнiння склистого тта обох очей, а також сколютичну поставу та трофiчнi змiни ыгпв. Ультразвукове сканування внутрiшнiх органiв та камер серця патологи не виявило.
У дитини iз синдромом Марфана окулютом виявлено iридогенез та сублюкса^я кришталикiв, якi з'явились у тримюячному вiцi. Хвора знаходилась пщ спостереженням в Державнiй установi «1нсти-тут очних хвороб i тканинно! терапi!» НАМН Укра!ни. Операцiя з приводу ленсектоми проведена почерго-во у трьох- та чотирьохрiчному вщг На даний момент вiдмiчаеться афаюя обох очей, амблiопiя середньо-го ступеню обох очей. Пащентка використовуе кон-тактну корекцiю та плануеться проведення поетап-ного встановлення штраокулярна лiнза.
Ортопедом констатовано плоско-вал ьгу с ну де-формацiю стоп, порушення постави та лiйкоподiб-ну деформацiю грудно! кттини I ступеню. Зафк-совано множинне карюзне ураження зубiв. Згiдно протоколу ультразвукового обстеження внутршых органiв вщхилень не виявлено. Динамiчне обстеження ЕхоКГ вказуе на вщсутнють патолопчних змiн на даному етапi розвитку дитини. Бiохiмiчне досл^ дження сечi виявило незначнi порушення антикрис-талутворюючо! функцi! сечi, позитивну реакцiю сечi на полярнi лiпiди та оксипролЫ, що опосередковано може свiдчити на користь синдрому Марфана.
Наведений приклад демонструе недостатнють своечасно! дiагностики синдрому Марфана у пробанда в ранньому вщ^ незважаючи на можливють виявлення патологи за умов фахово! ствпрац п-
некологiв, окулiстiв та ортопедiв, якi лiкували матiр хворо!дитини, з генетиком.
Вимушен констатувати, що реестрацiя пацiентiв iз синдромом Марфана часто вщбуваеться лише у шюльному вiцi. Тому, вважаемо доцтьним рекомен-дувати посилення превентивного пщходу, як основного у ведены дано! спадково! когорти пацiентiв.
Створена електронна база даних пацiентiв iз синдромом Марфана, якi звертались за допомогою у Львiвський мiжобласний медико-генетичний центр протягом останнiх 16 роюв, поповнилась 5 новими випадками патологи, дiагностовано! у 2014-2016 роках.
Висновки
1. За перюд з 2001 по 2016 роки у Львiвському мiжобласному медико-генетичному центрi було виявлено 85 випадюв синдрому Марфана, яю внесенi у створену електронну базу даних пащен^в, що звертались за допомогою у ЛММГЦ протягом цих роюв.
2. Найчастше з фенотипових ознак у груп хво-рих iз синдромом Марфана були виявлен долiхос-теномелiя (ц -1,0), арахнодактилi! кистей та паль^в стоп (ц -0,9) та виражена ппермобтьнють суглобiв (Ц-0,9).
3. Результати роботи пщкреслюють необхiднiсть ранньо! дiагностики та монiторингу профiльними вузькими спещалютами - кардiологом, хiрургом-ортопедом та офтальмологом пащен^в iз диферен-цiйованою дисплазiею сполучно! тканини.
4. Вщсутнють ранньо! дiагностики синдрому Марфана на прикладi виявленого у шюльному вiцi випадка цiе! спадково! патологи свщчить про необ-хiднiсть превентивного тдходу, як основного, у ведены дано! спадково! когорти пащен^в.
Перспективи подальших досл1джень. Створено електронну базу даних пацiентiв iз синдромами Марфана, якi звертались за допомогою у Львiвський мiжобласний медико-генетичний центр протягом 2001-2016 роюв та розпочато пошук випадюв цих захворювань у дитячих полынках мюта Львова. З метою раннього виявлення характерно! кардюло-пчно!, офтальмолопчно! та ортопедично! патологiй i уникнення важких ктычних проявiв та iнвалiдизацi! дано! когорти па^ен^в, наголошуемо на важливостi динамiчного спостереження за пробандами iз синдромом Марфана та !х нащадками. Запровадження постiйного монiторингу рiвня дiагностики дано! та iншо! спадково! патологи людини та пошуку способiв !! удосконалення е перспективним напрямком, який необхщно продовжувати в межах виконання подальших наукових доотджень.
Л^ература
1. Борткевич О.Б. Дисплазiя сполучноУ тканини / О.Б. Борткевич // Здоров'я УкраУни. Кардiологiя. Ревматологiя. Кардiохi-рургiя. - 2010. - № 4. - С. 53-55.
2. Заремба 6.Х. Дисплазiя сполучноУ тканини: сучасний стан проблеми / 6.Х. Заремба, О.О. 3iM6a // ^мейна медицина. -2013. - № 4 (48). - С. 121-125.
3. Нестеренко З.В. Дисплазия соединительной ткани - медико-социальный феномен XXI века / З.В. Нестеренко // Боль. Суставы. Позвоночник. - 2012. - № 1 (5). - С. 17-23.
4. Classical and neonatal Marfan syndrome mutations in fibrillin-1 cause differential protease susceptibilities and protein function / R. Kirschner, D. Hubmacher, G. Iyengar [et al.] // J Biol Chem. — 2011. — V. 286, № 37. — Р. 32810-32823.
5. Fatigue in adults with Marfan syndrome, occurrence and associations to pain and other factors / T. Bathen, G. Velvin, S. Rand-Hendriksen, H.S. Robinson // Am J Med Genet. — 2014. — V. 164 A, № 8. - Р. 1931-1939.
6. Marfan syndrome. Part 1: pathophysiology and diagnosis / V. Cacadas, I. Vilacosta, I. Bruna, V. Fuster // Nat Rev Cardiol. — 2010.
— V. 7, № 5. - Р. 256-265.
7. Neonatal intrathoracic gastric volvulus in Marfan's syndrome / F. Arena, P. Impellizzeri, P. Antonuccio [et al.] // Minerva Pediatr. — 2009. — V. 61, № 5. — Р. 565-567.
8. Perspectives on the revised Ghent criteria for the diagnosis of Marfan syndrome / Y von Kodolitsch, J. De Backer, H. Schuler [et al.] // Appl Clin Genet. — 2015. — V. 8. — P. 137-155.
9. Pulmonary involvement in patients with Marfan Syndrome / A.G. Corsico, A. Grosso, B. Tripon [et al.] // Panminerva Med. — 2014.
— V. 56, № 2. — Р. 177-182.
10. Pyeritz R.E. The 8th international research symposium on the Marfan syndrome and related conditions / R.E. Pyeritz, B. Loeys // Am J Med Genet. — 2012. — V. 158 A, № 1. - Р. 42-49.
11. Retrospective and multicentric study of spine evolution of patients with Marfan syndrom / J.C. Bernard, K. Abelin-Genevois, I. Courtois [et al.] // Ann Phys Rehabil Med. — 2016. — V. 59. — Р. 93.
12. Steindl K. Marfan syndrome and related connective tissue disorders / К. Steindl // Praxis (Bern 1994). — 2013. — V. 102, № 24.
— Р. 1483-1488.
УДК: 6I6- 007.I-056.7]:575.1(447.83)
ФЕНОТИПОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ХВОРИХ 13 СИНДРОМОМ МАРФАНА, ЯК1 ПРОКОНСУЛЬТОВАШ У ЛЬВ1ВСЬКОМУ М1ЖОБЛАСНОМУ МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНОМУ ЦЕНТР1 У 2001-2016 РОКАХ Осадчук 3. В., Акопян Г. Р., Влох М. В., Ковалiв I. Б., Кщера Н. I.
Резюме. Синдром Марфана — спадкове захворювання з ураженням сполучно! тканини, яке в бтышост випадюв характеризуемся вираженою генетичною гетерогеннютю.
Мета дослiдження: вивчити фенотиповi особливост хворих i3 синдромом Марфана, як проконсультован у Лывiвcыкому мiжоблаcному медико-генетичному цен^ у 2001-2016 рр. i створити реестр пащенпв з ^ею спадковою патолопею.
Об'ектi методи дослiдження: проаналiзовано випадки синдрому Марфана за допомогою ключного, кгм-нко-генеалопчного, медико-статистичного методiв.
Результати. У Лывiвcыкому мiжоблаcному медико-генетичному центрi за 2001-2016 рр. дiагноcтовано 85 випадюв синдрому Марфана — у 45 хлопав та 40 дiвчат. Найчастше з фенотипових ознак у груп хворих iз синдромом Марфана були виявлен долiхоcтеномелiя (q -1,0), арахнодактили кистей та паль^в стоп (q -0,9) та виражена ппермобтьнють cуглобiв (q -0,9). Реестра^я пащен^в iз синдромом Марфана часто вщбуваеться лише у шктыному вц Результати роботи пщкреслюють необхщнють ранньо! дiагноcтики та моыторингу профтьними вузыкими спещалютами - кардюлогом, хiрургом-ортопедом та офтальмологом пащен^в iз диференцмованою диcплазiею сполучно! тканини.
Висновок: для ранныого виявлення характерно! кардюлопчно!, офтальмолопчно! та ортопедично! пато-лопй i уникнення важких клiнiчних проявiв та iнвалiдизацi! дано! когорти па^ен^в, наголошуемо на важли-воcтi динамiчного спостереження за пробандами iз синдромом Марфана та !х нащадками.
Ключовi слова: синдром Марфана, електронна база даних па^ен^в, диcплазiя сполучно! тканини, спадкова патолопя.
УДК: 6I6- 007.I-056.7]:575.1(447.83)
ФЕНОТИПИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ БОЛЬНЫХ С СИНДРОМОМ МАРФАНА ПРОКОНСУЛЬТИРОВАННЫХ ВО ЛЬВОВСКОМ МЕЖОБЛАСТНОМ МЕДИКО-ГЕНЕТИЧЕСКОМ ЦЕНТРЕ В 2001-2016 ГОДАХ
Осадчук 3. В., Акопян Г. Р., Влох М. В., Ковалив И. Б., Кицера Н. И.
Резюме. Синдром Марфана — наследственное заболевание с поражением соединительной ткани, которое в большинстве случаев характеризуется выраженной генетической гетерогенностью.
Цель исследования: изучить фенотипические особенности больных с синдромом Марфана, которые проконсультированы во Львовском межобластном медико-генетическом центре в 2001-2016 гг. и создать регистр пациентов с этой наследственной патологией.
Объект и методы исследования: проанализированы случаи синдрома Марфана с помощью клинического, клинико-генеалогического, медико-статистического методов.
Результаты. Во Львовском межобластном медико-генетическом центре в 2001-2016 гг. диагностированы 85 случаев синдрома Марфана — у 45 мальчиков и 40 девочек. Чаще всего среди фенотипических признаков в группе больных с синдромом Марфана были обнаружены долихостеномелия (q -1,0), арахнодактилия кистей и пальцев стоп (q -0,9) и выраженная гипермобильность суставов (q -0,9). Регистрация пациентов с синдромом Марфана часто происходит только в школьном возрасте. Результаты работы подчеркивают необходимость ранней диагностики и мониторинга профильными узкими специалистами — кардиологом, хирургом-ортопедом и офтальмологом пациентов с дифференцированной дисплазией соединительной ткани.
Вывод: для раннего выявления характерной кардиологической, офтальмологической и ортопедической патологии и избегания тяжелых клинических проявлений и инвалидизации данной когорты пациентов, подчеркиваем важность динамического наблюдения за пробандами с синдромом Марфана и их потомками.
Ключевые слова: синдром Марфана, электронная база данных пациентов, дисплазия соединительной ткани, наследственная патология.
UDC: 616- 007.1-056.7]:575.1(447.83)
PHENOTYPIC FEATURES OF PATIENTS WITH MARFAN SYNDROME WHO CONSULTED IN LVIV INTERREGIONAL MEDICAL GENETIC CENTERS IN THE YEARS 2001-2016
Osadchuk Z., Akopyan H., Vloh М., Kovaliv I., Kitsera N.
Abstract. Marfan syndrome is hereditary disease of connective tissue, which in most cases is characterized by marked genetic heterogeneity with a prevalence of approximately 1:5000 people.
Typical manifestations affect the cardiovascular system, eyes, skeleton, lungs, skin and dura mater. Most patients have a habitus with tall stature, long and narrow limbs, a long and narrow head shape and other skeletal abnormalities. Of particular medical importance are the possible complications such as severe scoliosis or pectus excavatum, dolihostenomeliya, arahnodaktyliyi hands and toes, retinal detachment, or an acute glaucoma evoked by lens luxation. However, the most dangerous complication is acute dissection of the ascending aorta, which is usually the result of a slowly progressive aortic dilatation.
Objective: to study the phenotypic features of patients with Marfan syndrome who consulted in Lviv interregional medical genetic centers (Ukraine) in the 2001-2016 yy. and create a registry of patients with this hereditary disease.
Object and methods: analysis of cases of Marfan syndrome using clinical, genealogical and statistical methods.
Results. In Lviv interregional medical genetic center's 2001-2016 yy was diagnosed 85 cases of Marfan syndrome — 45 boys and 40 girls. Most of phenotypic features in patients with Marfan syndrome were found dolihostenomeliya (q -1,0), arahnodaktyliyi hands and toes (q -0,9) and severe joint hypermobility (q -0,9). Registration of patients with Marfan syndrome often occurs only at school age.
We describe a familial case of Marfan's syndrome with autosomal dominantly inherited connective tissue disorder and associated with ophthalmologist disorders in mother and her daughter. In early childhood mother observed low visual indicators, stated dislocated lens in the vitreous body, retinal degeneration in both eyes, clouding of vitreous OU, and also scoliotic posture and trophic nail changes. Ultrasound scans of internal organs and the heart changes pathology was not found.
In probands with Marfan's syndrome were found irydohenesis and sublyuksation of lenses that diagnosted to three months old. Operation on lensektomy held alternately in three- and four-under. We have observed aphakia in both eyes, in both eyes medium degree amblyopia. The patient uses contact correction planned and phased installation of intraocular lens.
Orthopedist stated flat-valgus deformity, posture and deformation of chest I grade. According to the protocol ultrasound of internal organs abnormalities were not found. Dynamic echocardiographic examination indicates that there are not pathological changes at this stage of development.
The results highlight the need for early diagnosis and monitoring of specialized narrow specialists — a cardiologist, orthopedic surgeon and ophthalmologist with differentiated connective tissue dysplasia.
Conclusion: typical for early detection of cardiac, ophthalmic and orthopedic pathologies and avoid severe clinical manifestations and disability in this cohort of patients, emphasize the importance of dynamic monitoring of probands with Marfan syndrome and their descendants.
Keywords: Marfan syndrom, electronic database of patients, connective tissue dysplasia, hereditary pathology.
Рецензент — проф. Кочина М. Л.
Стаття надшшла 24.03.2017 року
