CC BY
46Чинники, що обумовлюють рівень фізичної підготовленності військовослужбовців сухопутних військ збройних сил України
Фіногенов Ю.С.
Національний університет оборони УКраїни
Анотації:
Розглянуто рівень фізичної підготовленості офіцерів різного віку. Відповідно до тестів з фізичної підготовки було обстежено 564 офіцери. Додатково з 395 офіцерами був проведений армійський тест фізичної придатності. Показано вікове зниження показників фізичної підготовленості. Встановлено достовірне падіння рівня швидкості і сили (у віці 3035 років), загальної витривалості
і рівня загальної фізичної підготовленості (у віці 40-45 років). Серед основних чинників впливу на рівень фізичної підготовленості офіцерів є: вік, стрес, наявність шкідливих звичок (паління), надлишкова маса тіла.
Ключові слова: офіцер, фізична підготовленість, тести, навчання.
Финогенов Ю.С. Факторы, которые обуславливают уровень физической подготовленности военнослужащих Сухопутных войск вооруженных сил Украины. Рассмотрен уровень физической подготовленности офицеров разного возраста. Соответственно тестам по физической подготовке было обследовано 564 офицера. Дополнительно с 395 офицерами был проведенный армейский тест физической пригодности. Показано возрастное снижение показателей физической подготовленности. Установлено достоверное падение уровня скорости и силы (в возрасте 30-35 лет), общей выносливости и уровня общей физической подготовленности (в возрасте 40-45 лет). Среди основных факторов влияния на уровень физической подготовленности офицеров являются: возраст, стресс, наличие вредных привычек (курение), избыточная масса тела.
Finogenov U.S. Factor which cause a level of physical readiness of servicemen of the Land forces of armed forces of Ukraine. The level of physical readiness of officers of different age is construed. According to tests of the national charter on physical preparation 564 officers have been inspected. In addition with 395 officers the conducted army test of physical fitness was. Age decrease of parameters of physical readiness is exhibited. The authentic falling of a level of a velocity and force (in the age of 30-35 years), common endurance and a level of common physical readiness (in the age of 40-45 years) is established. Among major factors of influence on a level of physical readiness of officers are: age, a stress, presence of harmful habits (smoking), surplus weight of a body.
офицер, физическая тесты, обучения.
подготовленность,
officer, physical readiness,
trainings.
tests,
Вступ.
Аналіз спеціальної літератури з проблем фізичної підготовки військ свідчить про підвищення вимог до фізичної підготовленості військовослужбовців в зв’язку зі зміною напрямків стратегічних доктрин та концепції бойового застосування військ сил; появою нових способів ведення бойових дій; переходу на контрактну основу комплектування Збройних Сил особовим складом та скороченням термінів військової служби [4 ]. При цьому рівень таких вимог диференційований в залежності від специфіки професійної діяльності військовослужбовців різних Видів Збройних Сил, що зафіксовано у відповідних керівних документах -Настановах з фізичної підготовки у Збройних Силах [5].
Досвід військової практики та результати наукових досліджень свідчать про недостатній рівень фізичної підготовленості у значної кількості обстежених військовослужбовців [2 ].
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - виявлення чинників, що знижують рівень фізичної підготовленості офіцерів Сухопутних військ - одного з найбільш чисельних та провідних видів Збройних сил України.
Результати дослідження.
Результати дослідження фізичної підготовленості проводилося за допомогою стандартних рухових тестів, які використовуються в Сухопутних військах Збройних Сил армій України та США [5,7].
Відповідно до тестів національної Настанови з фізичної підготовки (біг на 100 м, біг на 3000 м, підтягування на перекладині) обстежено 564 офіцери Сухопутних військ. Додатково з 395 офіцерами був проведений армійський тест фізичної придатності - АТФП (згинання
1 розгинання рук в упорі лежачи за 2 хвилини, підняття тулуба з положення лежачи на спині за 2 хвилини, біг на
2 милі), який використовується в армії США, а також біг на 400 м, біг на 1000 м та стрибок в довжину з місця.
Оцінка рівня фізичної підготовленості здійснювалася відповідно до вимог нормативів НФП-97[7]. За рівнем фізичної підготовленості офіцери були розподілені на дві гру© Фіногенов Ю.С., 2010
пи, група з середнім рівнем відповідала оцінці „задовільно” а група з високим рівнем оцінкам „добре” і „відмінно”.
У 64 офіцерів, із загальної кількості обстежених, було проведено поглиблені обстеження фізичного здоров’я (фізичного стану); ступень наявності ризику розвитку серцево-судинних захворювань; самооцінки рівня здоров’я характеру адаптації до фізичних навантажень різної спрямованості (статичних та динамічних); показників функціонального стану серцево-судинної системи. Дослідження проводилося за допомогою загальноприйнятих методик з фізичної підготовки та спортивної медицині [1,6] разом з співробітниками кафедри спортивної медицини та лікувальної фізичної культури, Київського національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.
Аналіз динаміки рівня фізичної підготовленості на підставі оцінок Державних іспитів з фізичної підготовки слухачів Національного університету оборони України за період з 1998 по 2009 роки реєструє негативну тенденцію: якщо в 1998 році співвідношення оцінок відмінно та добре до задовільних було 71,43% : 28,57%, то в 2004 і 2009 роках воно становило відповідно 58,74% : 41,26% та складає відмінних і добрих оцінок 120 (74%) та задовільних 42 (26%). При цьому середні значення оцінок за ці роки відповідали значенням 4,05 ум. од. Оскільки тестування проводилося наприкінці періоду навчання, яке передбачало обов’язкові заняття з фізичної підготовки, то слід вважати, що результати тестування не є випадковими, а віддзеркалюють фактичний рівень фізичних можливостей офіцерів.
Результати тестування фізичної підготовленості офіцерів Сухопутних військ в період вступних екзаменів до університету виявив значний діапазон коливань показників рівня фізичної підготовленості.
Основними чинниками, що впливають на рівень фізичної підготовленості, були наступні: вік, наявність ризику розвитку серцево-судинних захворювань, стрес, наявність шкідливих звичок (особливо паління), надлишкова маса тіла, підвищений артеріальний тиск крови, недостатній рівень рухової активності, рівень фізичного стану.
проблеми фізичного виховання і спорту № 10 / 2010
При зіставленні статистичних величин показників фізичної підготовленості у вікових підгрупах 27-28, 2930, 31-32, 33-34, 35-36, 37-38, 39-40, 41-42, 43-44 років встановлено дві хвилі зниження результативності у виконанні стандартних рухових тестів (підтягування на перекладині, біг на 100 м і 3000 м), підтверджені статистичними відмінностями. Сила достовірно починає знижуватися після 35 років, швидкість - після 30 років, витривалість і рівень загальної фізичної підготовленості - після 38 років (табл. 1).
Перша хвиля зниження характеризується гетерох-ронністю: раніше знижується швидкість, пізніше сила і витривалість. Друга хвиля зниження сили, швидкості, а також рівня загальної фізичної підготовленості спостерігається після 40 років. В загальному вигляді можна представити ці результати таким чином:
I період - до 30 років, характеризується стабілізацією рівня фізичної підготовленості;
II період - у віці 30 - 39 років, це період зниження рівня окремих рухових якостей;
III період - у віці 40 - 45 років, характеризується зниженням рівня загальної фізичної підготовленості.
Ця ж закономірність простежується при аналізі динаміки фізичної підготовленості у вікових групах, сформованих відповідно до вимог НФП-97. При цьому у кожній віковій підгрупі було виявлено значний діапазон коливань показників, що вивчаються. (табл. 2)
Оцінюючи результати виконання тестів за системою, запропонованою в НФП-97, також було визначене достовірне зниження оцінки результатів по всіх тестах у віці після 35 років. Дуже важливим є той факт, що при чотирибальній шкалі (2, 3, 4 і 5) оцінка рівня фізичної підготовленості обстежуваного контингенту була невисокою і відповідала 2,27 ± 0,13 ум. од. Це обумовлено тим, що серед вищезгаданих офіцерів було 74,15% осіб з низьким рівнем фізичної підготовленості, 16,11% - з середнім, 9,74% - з високим. Подібна частота зустріча-ємості окремих рівнів фізичної підготовленості зберігається у всіх вікових підгрупах до 40 років. У офіцерів старше 40 років збільшується число осіб з низьким рівнем фізичної підготовленості до 83,33% і знижується
- з більш високими рівнями.
Характерно, що зниження загального рівня фізичної підготовленості в більшій мірі обумовлено недостатнім розвитком витривалості. Так, якщо належний рівень швидкості спостерігався у 86,14 %, сили - у 86,52%, то витривалості - тільки у 33,21% офіцерів.
Між групами з різним рівнем фізичної підготовленості спостерігаються статистично значущі відмінності
з більшості показників фізичної підготовленості та фізичного здоров’я.
Оцінюючи своє здоров’я 21, 62% офіцерів вважають його відмінним, 78,3% - задовільним. Визначена тенденція до підвищення оцінки свого здоров’я по мірі зростання рівня фізичної підготовленості: здоров’я оцінено як відмінне в групі з низьким рівнем фізичної підготовленості 17,86%; із середнім - 21,43%; з високим
- 27,78% обстежених.
Крім віку на рівень фізичної підготовленості в значній ступені впливає ризик розвитку серцево-судинних захворювань (г = - 0,444, р<0,01). Наявність ризику розвитку серцево-судинних захворювань виявлено у 60,66% обстежених офіцерів. З віком ризик розвитку серцево-судинних захворювань збільшується: до 30 років наяв-
ність ризику відмічено у 40,91%, у групі 30-39 років - у 60,13%, у групі 40-49 років - у 70,57%. Чинниками ризику таких захворювань є: наявність стресової ситуації в умовах професійної діяльності та у домашніх умовах (48,55%), підвищений артеріальний тиск (47,24%), нераціональне харчування (45,65%), паління (39,19%), зайва вага (21,62%), недостатня рухова активність (16,14%).
Необхідно зазначити що вплив ризику розвитку серцево-судинних захворювань та зниження адаптації досліджуваних офіцерів до фізичних навантажень різних напрямків, про що свідчить наявність гипертен-зивних (підвищених у порівнянні з нормою) реакцій частоти серцевих скорочень (ЧСС) та артеріального тиску крові (у тому числі діастоличного артеріального тиску - АД діастолічне) в умовах статичної та динамічної роботи, а також сповільнювати процес відновлення судинних реакцій у відновлювальному періоді після фізичних навантажень.
Рівень цих відхилень знаходиться у прямій залежності від ступеня вираженості ризику серцево-судинних захворювань: коефіцієнті кореляції у ступені вираже-ності ризику з ДЧСС та ДАТ діастоличне в умовах ізоте-ричного навантаження були відповідно 0,433 та 0,319; з ДАТ діастоличний на п’ятій та ДАТ на десятій хвилинах відновлення після динамічного навантаження відповідно 0,357 та 0,314.
Із числа аналізуємих факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань крім - віку у переважній мірі зменшували рівень фізичної підготовленості наступні чинники це недостатня рухлива активність, зайва вага тіла та тютюнопаління. Значення коефіцієнту кореляції рівня рухливої активності з оцінкою рівня загальної фізичної підготовленості складали - 0,325; з оцінкою результатів тестування на силові якості, на швидкість, загальну витривалість, швидкісно - силову витривалість були відповідно рівні - 0,440; - 0,324; - 0,392; - 0,343.
Дослідження також з’ясували статистично достовірний вплив такого фактору ризику серцево-судинних захворювань, як зайва маси тіла, на показники фізичного здоров’я обстежених офіцерів, про що свідчать значення коефіцієнтів кореляції у межах 0,3 - 0,65 між індексом ваги тіла
ІМТ = (маса тіла, кг)/(зріст, м)
та показниками функціонального стану серцево - судинної системи в умовах спокою та навантаження різної направленості (динамічної та статичної) та різної інтенсивності, а також у відповідальний період після них.
Достатньо впевненими з’ясувалися результати оцінки кореляційного взаємозв’язку між показниками такого чиннику ризику серцево-судинних захворювань як інтенсивність тютюноплаління (число випалених цигарок на протязі доби) з оцінкою результатів тестування окремих фізичних якостей ( р < 0,05).
Погіршення морфо-функціонального стану, уповільнення відновлювальних процесів в організмі зниження працездатності у певній мірі впливали на рівень фізичного стану обстежених офіцерів.
Як свідчать результати досліджень фахівців фізичної підготовки військ з Санкт - Петербурзького військового інституту фізичної культури, при однакових несприятливих зовнішніх умовах професійної діяльності таких як: (зміна потоку звичайних сенсорних подразників, велике напруження зорового та слухового аналізаторів, постій-
Таблиця 1
Вікова динаміка фізичної підготовленості офіцерів Сухопутних військ
Вік, років n Підтягування на перекладині, кількість разів Біг на 100 м, с Біг на 3000 м, с
X m V, % X m V, % X m V, %
27-28 32 9.81 0,93 53,6 15.02 0.163 6,15 909.4 15.96 9,47
29-30 79 10.2 0.45 39,2 15.14 0.095 5,59 906.4 10.66 10.65
31-32 109 9.8 0.44 46,4 15.4 0.103 7,0 921.8 10.93 10,92
33-34 72 9.89 0.56 47,5 15.43 0.107 5,86 920.04 12.22 12,21
35-36 51 10 0.56 40,0 15.53 0.149 6,84 930.78 15.28 15,27
37-38 27 8.15 0.8 50,8 15.35 0.155 5,24 931,9 21.56 21,56
39-40 17 6.88 1.07 64,3 16.61 2.14 16,59 993.2 38.86 38,86
40-43 15 5.4 0.51 36.2 15.89 0.263 6,18 1028 31 03 31 03
Таблиця 2
Фізична підготовленість у офіцерів різного віку (вікові групи відповідно до НФП-97)
Тести ФП Вікові групи
До 30 років 30-34 років 35-39 років Старше 40 років
n = 130 n = 316 n = 88 n = 30
Підтягування на перекладині, кількість разів X 10,83 9,72 8,98 6,13
m 0,375 0,256 0,42 0,63
V, % 39,51 46,92 43,7 56,6
mm-max 1 - 20 0 - 24 0 - 21 0 - 13
Біг 100 м, с X 15,10 15,41 15,68 16,39
m 0,07 0,05 0,11 0,39
V % 5 8 6,55 6 83 13,19
шщ-max 13,0 - 17,2 13,0 - 21,2 13,6 - 20,1 14,3 - 26,1
Біг 3000 м, с X 903,55 923.88 947,59 1019,9
8,88 6,29 12-09 2524
v % 11,6 12,09 1™ Т3:55
min-max 703 - 1276 703 - 1397 7 4 1 , 2 -Л УС 851 -’ 1430
Загальна оцінка, умовних одиниць X 2.36 2.38 2.39 2.26
m 0.059 0.0428 0.076 0.135
V, % 29,86 32і)6 30 09 32,63
min-max 2 - 5 2 - 5 2 - 5 2 - 5
но виникаючі стресові ситуації, виконання обов’язків на фоні стомлення, різке зменшення або збільшення рухової активності, порушення звичайних добових біологічних ритмів бойовим режимом цілодобового виконання функ-ційних обов’язків найвища професійна працездатність була у військовослужбовців з більш високим рівнем фізичного стану [3].
Отримані результати можуть бути використані при удосконаленні організації та методики занять з фізичної підготовки офіцерів різного віку.
Висновки
1. Вивчення показників фізичної підготовленості офіцерів різного віку показало їх вікове зниження, що характеризується достовірним падінням рівня швидкості і сили у віці 30-35 років, загальної витривалості і рівня загальної фізичної підготовленості - у віці 4045 років. При цьому, темпи зниження рухових якостей у військовослужбовців були нижче порівняно з цивільними особами.
2. В кожній віковій групі, сформованій відповідно до вимог НФП-97, спостерігається великий діапазон коливань показників фізичної підготовленості, обумовлений її рівнем. З віком спостерігається зниження рівня загальної фізичної підготовленості, що виявляється в підвищенні частоти зустрічається низького рівня (з 71,96% у віці менше 30 років до 83,33% у віці від 40 до 44 років) і зниженні частоти середнього і високого рівнів (з 22,04% у віці до 30 років до 16,67 у віці від 40 до 44 років).
3. Основними чинниками, що впливають на рівень фізичної підготовленості офіцерів 25-45 років є: вік; наявність та ступінь наявності ризику розвитку серцево-судинних захворювань; стрес; наявність шкідливих звичок (паління); надлишкова маса тіла; підвищений артеріальний тиск крові; недостатній рі-
вень рухової активності; рівень фізичного стану. Між показниками виявленості цих чинників і рівнем фізичної підготовленості існує середня ступінь зворотного кореляційного зв’язку ( г між - 0,3 до - 0,6).
4. Результати досліджень доцільно враховувати при опрацюванні заходів реформування організації та методики фізичної підготовки у офіцерів різного віку та різним рівнем фізичної підготовленості.
Подальші дослідження передбачається провести в
напрямку вивчення інших проблем, що обумовлюють
рівень фізичної підготовленості військовослужбовців.
Література:
1. Запесочный А.З. Физическая активность в профилактике ишемической болезни сердца у рабочих промышленных предприятий. / А.З. Запесочный. - К.: Здоров'я. - 1987. - 168 с.
2. ЗВІТ про науково-дослідну роботу. Фізична підготовка офіцерів в умовах комплектування Збройних Сил України на контрактній основі шифр «Професіонал - 2007» // Київ, 2007 г. - 204с.
3. Ендальцев Б.В. Требования военно-профессиональной деятельности к функциональным возможностям человека в ближайшие годы / Б.В. Ендальцев // Тез. докл. за 1995 г. - С. -Нб.: ВИФК. - 1996. - с. 86.
4. Кадыров Р.М. Критерии проверки и оценки физической подготовленности военнослужащих / Р.М. Кадыров // Учебно-метод. пособие: Ленинград. МО СССР, 199. - 136 с.
5. Настанова з фізичної підготовки у Збройних Силах України (НФП-97). Затверджена наказом Міністра оборони України від 5.11.1997р. № 400. //Київ, 1997. - 129 с.
6. Пирогова Е.А. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека / Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. - Киев: Здоров'я. - 1986. - 152 с.
7. Щеголев В.А. Проверка и оценка физической подготовки в Вооруженных Силах стран НАТО / В.А. Щеголев, В.Н. Утенко // Физическая подготовка в Вооруженных Силах стран НАТО (по материалам зарубежной печати). / Учебно-методическое пособие. - С - Пб: ВИФК. - 1999. - С. 76-105.
Надійшла до редакції 08.09.2010р.
Финогенов Юрий Семенович [email protected]
