э
2012
Ефективність фізичної підготовки викладацького складу вищих навчальних закладів МВС України
Безпалий С. М.
Національна академія внутрішніх справ
Анотації:
Досліджено рівень фізичної підготовленості, морфофункціональ-ного стану та фізичного здоров'я викладацького складу ВНЗ МВС України. У дослідженні приймали участь 126 офіцерів-викладачів різних медико-вікових груп віком 30-50 років. Рівень фізичної підготовленості визначався за результатами бігу на 100 м, підтягування на перекладині та бігу на 1000 м. Морфофункціональний стан та здоров'я визначались за методикою Г.Л. Апанасенка. Встановлено недостатній рівень витривалості та здоров'я в офіцерів усіх вікових груп. Більше 75% викладацького складу має рівень здоров'я «нижчий від середнього» та «низький». Найнижчий рівень фізичних якостей, морфофункціонального стану та здоров'я зафіксовано у викладачів до 40 років. Встановлено наявність взаємозв'язку між результатами загальної фізичної підготовки викладачів (п=32) та показниками їх морфофункціонального стану, здоров'я та професійної підготовки (г= -0,844 - 0,768). Проведені дослідження доводять необхідність удосконалення чинної системи фізичної підготовки офіцерів-викладачів ВНЗ МВС України шляхом застосування засобів загальної фізичної підготовки.
Ключові слова:
фізична, підготовка, витривалість, здоров’я, офіцер, викладачі.
Безпалый С. Н. Эффективность физической подготовки преподавательского состава высших учебных заведений МВД Украины. Исследован уровень физической подготовленности, морфофункционального состояния и физического здоровья преподавательского состава ВУЗ МВД Украины. В исследовании принимали участие 126 офицеров-преподавателей разных медиковозрастных групп в возрасте 30-50 лет. Уровень физической подготовленности определялся по результатам бега на 100 м, подтягивания на перекладине и бега на 1000 м. Морфофункциональное состояние и здоровье определялись по методике Г.Л. Апанасенко. Установлен недостаточный уровень выносливости и здоровья у офицеров всех возрастных групп. Более 75% преподавательского состава имеет уровень здоровья «ниже среднего» и «низкий». Самый низкий уровень физических качеств, морфофункционального состояния и здоровья зафиксирован у преподавателей до 40 лет. Установлено наличие взаимосвязи между результатами общей физической подготовки преподавателей (п=32) и показателями их морфофункционального состояния, здоровья и профессиональной подготовки (г= -0,844 - 0,768). Проведенные исследования свидетельствуют
о необходимости усовершенствования действующей системы физической подготовки офицеров-преподавателей ВУЗ МВД Украины путем применения средств общей физической подготовки.
физическая, подготовка, выносливость, здоровье, офицер, преподаватели.
Bezpaliy S. M. Efficiency of physical training of teaching staff at higher educational establishment of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The
level of physical preparedness, functional state and physical health of teaching staff at higher educational establishment of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine has been investigated in the article. 126 officers-instructors with different medical-age groups by age, 30-50 years took part in research. The level of physical preparedness was definite after results of running on 100 m, pulling up on a crossbeam and running on 1000 m. Functional state and health were determined after a method by G.L. Apanasenco. The insufficient level of endurance and health was set at the officers of all age groups. More than 75% of teaching staff has a health level «below from middle» and «low». The lowest level of physical qualities, functional state and health was fixed at teachers to 40 years. The presence of intercommunication was definite between the results of general physical preparedness of teachers (n=32) and indexes of their functional state, health, and professional preparation (r= -0,844 -
0,768). The conducted researches lead to the necessity of improvement of the operating system of physical training of officers-instructors at higher educational establishment of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine by application of facilities of general physical training.
physical, training, endurance, health, officer, instructors.
Вступ.
Фізична підготовка (ФП) працівників органів та підрозділів внутрішніх справ є одним з показників готовності до службової діяльності. Це обумовлюється тим, що фізична підготовка включена до навчальних дисциплін системи службово-професійної підготовки співробітників ОВС [1, 4, 5].
У працях [1, 2 та ін.] визначається, що рівень фізичної підготовленості працівників ОВС у останні роки знижується та оцінюється переважно на «задовільно» і «незадовільно». У поєднанні з негативним впливом чинників службової діяльності це призводить до погіршення здоров’я та зниження ефективності професійної праці співробітників ОВС. Особливо гостро ця проблема стосується викладацького складу ВНЗ МВС України [3, 6].
Аналіз організації фізичної підготовки у ВНЗ МВС України показав, що до причин, які обумовлюють низький рівень розвитку фізичних якостей офіцерів-викладачів та знижують ефективність фізичної підготовки, належать [1, 2, 4, 5]: недостатнє обґрунтування системи фізичної підготовки викладацького складу ВНЗ; відсутність методичних рекомендацій щодо організації самостійних занять фізичними вправами офіцерів-викладачів з урахуванням вікової групи та © Безпалий С. М., 2012
режиму дня; значний відсоток офіцерів, які систематично пропускають заняття з фізичної підготовки; у процесі занять з фізичної підготовки основна увага акцентується на покращанні показників спеціальної фізичної підготовки і підготовці до перевірок; відсутність стимулюючих чинників для самостійних занять фізичною підготовкою.
У роботах низки вчених зосереджено увагу на спеціальній фізичній підготовці (СФП) працівників міліції [4, 7]. Разом з тим, за даними Ануфрієва М. І. (2003), Савченка А. О., Камаєва О. І., Филипенка П. І. (2003), розвивати та вдосконалювати фізичні якості, та покращувати ефективність службової діяльності засобами спеціальної фізичної підготовки, не маючи достатнього рівня загальної фізичної підготовки (ЗФП), не можливо. Саме високий рівень ЗФП дозволяє розвивати основні фізичні якості, покращувати функціональні можливості організму, зміцнювати здоров’я, підвищувати працездатність та формувати основу для розвитку спеціальних якостей офіцерів-викладачів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій (Сергі-єнко Ю.П., 2011; Фіногенов Ю. С., Жембровський С. М., 2006; Піддубний О. Г., 2009; Алексеенко А. О., 2010 та ін.) показав, що службова діяльність офіцера-викладача у ВНЗ МВС України відбувається в умовах
постійного зростання обсягу навчальної інформації, високого рівня відповідальності за результати навчання, перевантаження інтелектуальної сфери, високого нервово-емоційного напруження, тривалого обмеження рухової активності та збереження статичної пози. Перераховані чинники призводять до зниження розумової та фізичної працездатності, погіршення діяльності основних систем організму, появи надлишкової ваги, погіршення стану здоров’я та виникнення різних захворювань (Мунтян В. С., 2010; Апанасенко Г. Л., 2011). Крім того шкідливі звички та відсутність часу для занять фізичною підготовкою не дозволяють забезпечити необхідний рівень фізичної підготовленості та здоров’я викладачів.
Вчені [1, 6] зазначають, що ефективність професійної діяльності викладацького складу ВНЗ залежить від рівня розвитку фізичних якостей, рухових умінь і навичок, сформованих шляхом систематичного виконання фізичних вправ, адекватних вимогам, характеру і умовами службової праці. Ця залежність підтверджується обґрунтованістю закономірностей взаємовпливу фізичних і професійних якостей, рухових умінь і навичок, що розвиваються й удосконалюються в процесі фізичної підготовки й опанування професії.
Удосконаленню ФП працівників МВС України з різними характеристиками службово-професійної діяльності присвячено низку наукових робіт (Заярін Г. О. , 2002; Барко В. І., 2002; Пліско В. І., 2004; Анаць-кий Р. В., 2010; та ін.). Але на даний час зв’язок занять ЗФП з рівнем фізичної підготовленості, фізичного розвитку, функціонального стану та здоров’я викладацького складу ВНЗ МВС України досліджений недостатньо. Тому аналіз ефективності чинної системи фізичної підготовки офіцерів-викладачів є актуальним. Розв’язання зазначених питань сприятиме визначенню напрямків вдосконалення фізичної підготовки офіцерів-викладачів ВНЗ МВС України та підвищенню ефективності викладацької діяльності.
Робота виконується відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту у межах теми 3.8 «Теоретико-методологічні основи побудови системи масового контролю і оцінки рівня розвитку і фізичної підготовленості різних груп населення» (номер державної реєстрації 0111U000192).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - дослідити ефективність чинної системи фізичної підготовки викладацького складу ВНЗ МВС України.
Завдання роботи:
• дослідити рівень загальної та спеціальної фізичної підготовленості офіцерів-викладачів;
• з’ясувати рівень морфофункціонального стану та здоров’я викладачів;
• визначити наявність взаємозв’язку між результатами загальної фізичної підготовки офіцерів-викладачів та показниками їх спеціальної фізичної підготовки, здоров’я та професійної підготовки.
Методи дослідження. Теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, тестування, анкетування, методи математичної статистики.
Організація дослідження. З метою дослідження ефективності проведення фізичної підготовки з викладацьким складом ВНЗ МВС України, нами було проаналізовано рівень фізичної підготовленості, морфофункціонального стану та фізичного здоров’я офіцерів-викладачів Національної академії внутрішніх справ (НАВС) у 2010 році (n=126) різних вікових груп: до 30 років - 21 чол., до 35 років - 27 чол., до 40 років -32 чол., до 45 років - 27 чол., понад 45 років - 19 чол. Також було проведено кореляційний аналіз результатів загальної фізичної підготовленості викладачів (n=32) та показників їх спеціальної фізичної підготовленості, здоров’я та рівня професійної підготовки.
Результати дослідження.
Рівень загальної фізичної підготовленості викладачів ми досліджували за результатами трьох контрольних вправ: біг на 100 м, підтягування, біг на 1000 м (табл. 1).
Аналіз результатів з бігу на 100 м показав, що рівень швидкісних якостей у офіцерів-викладачів відповідає нормативним вимогам (оцінюється переважно на «добре» та «задовільно»). Рівень результатів з підтягування за досліджуваний період у викладачів усіх медико-вікових груп оцінюється на «відмінно», за ви-йнятком офіцерів до 40 років, середній показник яких (7,9 разів) відповідає оцінці «добре». За результатами аналізу рівня витривалості можна дійти висновку, що показники з бігу на 1000 м у офіцерів-викладачів мають недостатній рівень розвитку. Так у офіцерів усіх вікових груп, крім викладачів віком понад 45 років, результати з бігу на 1000 м оцінюються на «незадовільно» (табл. 1). Групу ризику складають працівники ОВС у віці від 30 до 40 років, у яких середні результати з бігу гірші від нормативу задовільної оцінки на 10-20 секунд (табл. 1).
Керівними документами [5] передбачено отримання однієї незадовільної оцінки за будь-яку із трьох вправ для отримання позитивної індивідуальної оцінки із ЗФП. Результати контрольної перевірки офіцерів-викладачів НАВС показали, що значна частина викладацького складу (57,1%) отримує незадовільні оцінки за вправу на витривалість (біг на 1000 м), але індивідуальна оцінка із ЗФП є позитивною (табл. 2). Найнижчий середній бал із ЗФП зафіксовано у викладачів вікової групи до 40 років - 2,97 бала (табл. 2).
Аналіз результатів перевірки науково-педагогічних працівників із СФП показав, що відсоток офіцерів, які отримали у 2010 році незадовільну оцінку незначний (10,3%) - середній бал за СФП у викладачів різних вікових груп коливається в межах 3,06-4,59 бала (табл. 2). Це свідчить, що викладацький склад на заняттях з фізичної підготовки віддає перевагу вдосконаленню вправ саме СФП. У цілому рівень СФП досліджуваних офіцерів-викладачів невисокий: переважна більшість викладачів оцінені на задовільно та добре
32012
ш
Таблиця 1
Рівень загальної фізичної підготовленості офіцерів-викладачів у порівнянні з нормативними вимогами
(2010 рр., п=126, Х±т)
Оцінка, рік Медико-вікові групи
До До До До Понад
дослідження 30 років 35 років 40 років 45 років 45 років
п =21 п=27 п=32 п=27 п=19
Біг на 100 м, у с
Нормативні вимоги
5 3,5 45 50 5,5 _
4 4,0 5,0 5,5 6,0 _
3 45 5,5 60 7,0 _
Отримані результати
2010 14.1±0.11 152±013 157±013 159±014 -
Підтягування на перекладині, у разах
Нормативні вимоги
5 2 10 8 7 6
4 0 8 6 5 5
3 8 6 5 4 3
Отримані результати
2010 120±047 113±022 7,9±0,47 7,6±0,39 7,2±0,37
Біг на 1000 м, у хв, с
Нормативні вимоги
5 3,25 3,30 3,35 340 3,55
4 3,35 3,4 0 3,45 3,50 4,05
3 340 3,4 5 3,50 405 415
Отримані результати (с / хв, с)
2010 229,07±4,82 240,08±4,15 248,04±4,11 250,19±4,47 255,21±5,09
(3,49) (4,00) (4,08) (4,10) (4,15)
Примітка. Для офіцерів віком понад 45 років не передбачено норматив з бігу на 100 м.
Таблиця 2
Оцінка з фізичної підготовки офіцерів-викладачів (п=126, бали)
Оцінка Медико-вікові групи
До 30 років До 35 років До 40 років До 45 років Понад 45 років
п=21 п=27 п=32 п=27 п=19
Індивідуальна оцінка із ЗФП 3,45±0,19 3,14±0,16 2,97±0,12 3,29±0,16 3,80±0,22
Індивідуальна оцінка із СФП 4,59±0,16 3,29±0,16 3,06±0,13 3,54±0,17 3,65±0,21
Загальна оцінка з ФП 4,09±0,19 3,25±0,15 3,03±0,12 3,39±0,15 3,75±0,20
Таблиця 3
Рівень морфофункціонального стану та здоров’я офіцерів-викладачів (2010 р., п=126)
Досліджувані показники До 30 років До 35 років До 40 років До 45 років Понад 45 років
п=21 п=27 п=32 п=27 п=19
Індекс Кетле (г/см) 434,60±8,77 448,80±8,50 461,84±6,70 463,58±7,68 468,94±9,37
Життєвий індекс (мл/кг) 54,75±1,66 53,79±1,42 51,48±1,49 51,17±1,27 51,02±1,39
Силовий індекс (%) 59,05±1,96 57,77±1,20 51,42±1,54 56,25±1,49 50,10±1,50
Індекс Робінсона (ум.од.) 89,86±0,85 92,80±1,81 94,97±2,05 94,43±1,32 94,45±1,41
Час відновлення ЧСС (с) 111,14±5,97 131,11±6,88 148,33±6,72 142,25±5,86 148,03±6,93
Рівень здоров’я (ум.од.) 3,97±0,83 3,54±0,67 2,68±0,64 3,12±0,51 2,95±0,58
(50,8% та 24,6% відповідно). Найнижчий рівень СФП (як і ЗФП) визначено у викладачів до 40 років (З,06 бала) (табл. 2).
Аналіз загальної оцінки з ФП свідчить, що офіцери до З0 років та понад 45 років оцінені на оцінку «добре» - середній бал становить 4,09 та З,75 бала. Решта вікових груп офіцерів оцінено на «задовільно». Найгірші показники у викладачів 40 років (З,0З бала) (табл. 2).
Таким чином, встановлено, що у нормативних документах недостатньо враховуються особливості службової діяльності викладачів та надаються переваги СФП. Як наслідок, деякі офіцери, не здаючи вправу на витривалість (отримуючи незадовільну оцінку з бігу на 1000 м), мають позитивну індивідуальну оцінку з фізичної підготовки.
Аналіз показників морфофункціонального стану та здоров’я викладачів показав, що зазначені показники знаходяться на низькому рівні (табл. З).
Так індекс Кетле викладачів до З0 та З5 років відповідає рівню «зайва вага». У офіцерів решти вікових груп - «надмірна вага» (табл. З). Життєвий, силовий індекси, індекс Робінсона та час відновлення ЧСС після 20 присідань за З0 секунд у офіцерів-викладачів знаходиться на рівні, «нижчому від середнього» та «низькому» (табл. З). Це свідчить про послаблення функціональних можливостей основних систем організму (серцево-судинної, дихання, м’язової) у викладацького складу та збільшення маси тіла у процесі служби. Особливо гостро ця проблема стосується офіцерів до 40 років і старших.
Здоров’я - найважливіший фактор реалізації життєвої програми індивіда, який значною мірою визначає реалізацію суспільних завдань. Саме здорова людина здатна повністю реалізувати свої фізичні та розумові здібності та виконати своє соціальне призначення.
У дослідженнях Г Л. Апанасенка (2009) визначено, що існує безпечний рівень здоров’я (за експрес-методикою це 12 балів), вище якого практично не зустрічаються ендогенні фактори ризику розвитку хронічних соматичних захворювань, ні самі захворювання. Учений зазначає, що за останніх 20 років в Україні частка населення, що знаходиться у «безпечній зоні» здоров’я, знизилася з 8 до 1%.
Дослідження рівня фізичного здоров’я викладацького складу дозволило встановити, що абсолютна більшість офіцерів-викладачів має рівень здоров’я «нижчий від середнього» та «низький» - загальна оцінка за експрес-методикою за Г. Л. Апанасенком коливається у межах 2,68 - З,97 ум.од. (табл. З). Так, 55 офіцерів (4З,7%) мають нижчий від середнього рівень здоров’я, у 41 працівника (З2,5%) рівень оцінюється як «низький», у 26 чоловік (20,6%) - як «середній» і тільки у 4 офіцерів-викладачів рівень здоров’я є вищим від середнього (переважно це члени збірних команд НАВС) (рис. 1).
Важливо підкреслити, що за період дослідження жоден науково-педагогічний працівник ВНЗ не мав високого рівня фізичного здоров’я. Найгірші показники зафіксовано в офіцерів до 40 років (2,68±0,64 ум.од.).
З метою вивчення ефективності занять ЗФП щодо покращання фізичної підготовленості, морфофунк-ціонального стану та рівня здоров’я викладацького складу, нами було проведено кореляційний аналіз результатів з бігу на 100 м, підтягування, бігу на 1000 м та показників СФП, індексів Кетле, Робінсона, життєвого і силового індексів, рівня фізичного здоров’я та службової діяльності викладачів (п=З2) (табл.4).
Аналіз коефіцієнтів кореляції між досліджуваними показниками офіцерів-викладачів та їх результатами з бігу на 100 м дозволяє стверджувати про наявність достовірного взаємозв’язку між результатами у вправі на швидкість лише з показниками СФП (r= -0,509) (Р<0,01) (табл. 4). За рештою досліджуваних показників зв’язок є недостовірним (Р>0,05) (табл. 4).
Дослідження коефіцієнту кореляції між результатами викладачів у підтягуванні та рівнем їх СФП засвідчив наявність достовірного сильного взаємозв’язку (r=0,768) (Р<0,01) (табл. 4). Виконання силової вправи має також достовірний зв’язок з силовим індексом (r=0,524 для Р<0,01), індексом Кетле (r= -0,З84 для Р<0,05) та рівнем професійної підготовки (r=0,588 для Р<0,01). За рештою показників морфофункціонального стану та здоров’я зв'язок є, але він недостовірний (Р>0,05) (табл. 4).
Кореляційний аналіз результатів з бігу на 1000 м виявив, що між результатом виконання вправи на витривалість та рівнем спеціальної фізичної підготовки існує тісний достовірний взаємозв’язок (r=0,844 для Р<0,01) (рис. 2).
Результат виконання бігу на 1000 м достовірно взаємопов’язаний із усіма показниками морфофунк-ціонального стану та здоров’я викладачів: часом відновлення ЧСС (r=0,514), рівнем здоров’я (r= -0,505), індексом Робінсона (r=0,480) та іншими показниками (Р<0,05-0,01) (табл. 4, рис. 2).
У цілому серед вправ ЗФП, які позитивно впливають на досліджувані показники офіцерів-викладачів, за вправою з бігу на 1000 м достовірних кореляційних зв’язків визначено найбільше (табл. 4, рис. 2). Це підтверджує висновки вчених та наші попередні висновки [1, 2, З, 6] про важливість розвитку та вдосконалення загальної витривалості для офіцерів-викладачів з метою покращення їх працездатності та ефективності викладацької діяльності, а також подовження професійного довголіття.
Висновки.
1. Результати перевірок констатують зниження
результатів ЗФП серед офіцерів-викладачів. Найгірші показники у викладачів до 40 років. Серед фізичних якостей найгірший рівень у офіцерів усіх медико-вікових груп зафіксовано у показниках розвитку загальної витривалості.
2. Встановлено, що рівень морфофункціонального
стану та фізичного здоров’я викладацького складу є недостатнім для виконання завдань службової діяльності - більшість викладацького складу (понад 75%) має рівень здоров’я «нижчий від середнього» та «низький»; рівень здоров’я більше 95%
32012
■
офіцерів-викладачів перебуває нижче за «безпечну зону».
3. За результатами кореляційного аналізу виявлено, що одним з напрямків удосконалення фізичної підготовки офіцерів-викладачів ВНЗ МВС України є застосування засобів загальної фізичної підготовки з переважним використанням вправ на витривалість та силу.
Перспективи подальших досліджень. Передбачається обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити програму удосконалення фізичної підготовки офіцерів-викладачів на основі застосування простих і доступних засобів загальної фізичної підготовки з урахуванням медико-вікової групи та часу проведення заняття у режимі дня.
т
'т
то
то
т
ф
:х
о
_0
І—
о
.0
50
45
40
35
30
25
20
15
10
5
0
43,7
20,6
3,2
0 1 1
високим
вищии від середнього
середнім
нижчим від середнього
низьким
рівні фізичного здоров'я
Рис.
1. Співвідношення рівнів фізичного здоров’я офіцерів-викладачів ВНЗ МВС України
у 2010 році (п=126, у %)
Таблиця 4
Взаємозв’язок між показниками загальної фізичної підготовки офіцерів-викладачів ВНЗ МВС України (п=32) та показниками їх здоров’я, працездатності, спеціальної фізичної підготовки (ум.од.)
Показники загальної фізичної підготовки
№ з/п Показники спеціальної фізичної підготовки, здоров’я, службової діяльності Біг на 100 м Підтягування на перекладині Біг на 1000 м
Коефіцієнти кореляції
1. СФП Результати застосування заходів -0,509 0,768 -0,844
фізичного впливу
2. Морфофункціональний стан та здоров’я Індекс Кетле 0,262 -0,384 0,461
3. Життєвий індекс -0,195 0,233 -0,397
4. Силовий індекс -0,218 0,524 -0,343
5. Індекс Робінсона 0,203 -0,272 0,480
6. Час відновлення ЧСС 0,292 -0,251 0,514
7. Рівень фізичного здоров’я -0,226 0,282 -0,505
8. Ефективність службової діяльності Оцінка з професійної підготовки -0,160 0,588 -0,678
Примітка. г критичне - 0,332 (для Р<0,05).
І ПЕДАГОГІКА I
В 1 0,В/ 0,844/-. 2
О,67В 0,6/
0,4/ \">0^6і\ \
/\0,2/
О,5О5 7 / / /< k / / 0\ /\ 10,397 \ \ / \ k \ \ \ 3
.*/0,343/
\ Cl,514>^^'^^ f 0,4ВР^\
6 "У 4
Рис. 2. Взаємозв’язок між результатами з бігу на 1000 м у викладачів (п=32) та показниками їх СФП, здоров’я, професійної діяльності (значення коефіцієнту кореляції по модулю, ум.од.)
1 - рівень спеціальної фізичної підготовки; 2 - індекс Кетле; 3 - життєвий індекс; 4 - силовий індекс; 5 - індекс Робінсона; 6 - час відновлення ЧСС до вихідного рівня після 30 присідань за 20 с; 7 - рівень фізичного здоров’я; 8 - рівень професійної підготовки
Література:
1. Бабенко В. Сучасна система фізичної підготовки та перспективи її удосконалення в органах і підрозділах МВС України. Матеріали відкритої наук.-метод. конф. «Фізична підготовка військовослужбовців», 2003, С. 7-11.
2. Безпалий С. М., Вереньга Ю. В. Стан організації та проведення фізичної підготовки з викладацьким складом ВНЗ МВС України. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт). 2011, Вип. 91, Т.1, С. 44-48.
3. Безпалий С. М. Вереньга Ю. В., Ахрамович П. П. Рівень фізичної підготовленості науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ. Спортивна наука України. 2011, №11, С. 55-60.
4. Закорко И. П. Боевая подготовка сотрудников органов внутре-них дел Украины: проблемы и перспективы. Физическое воспитание студентов. 2010, №1, С. 49-52.
5. Збірник документів з організації професійної підготовки на 2009-2010 навчальний рік. К, КНУВС, 2010, 24 с.
6. Леонтьєв В. П. Зміст занять фізичними вправами офіцерів-викладачів вищих військових навчальних закладів відповідно до специфіки захворювань. Матеріали 2-ї відкритої наук.-метод. конф. «Фізична підготовка військовослужбовців». 2004, С. 29-36.
7. Лущак А. Роль спеціальної фізичної підготовки у навчально-тренувальному процесі працівників міліції. Молода спортивна наука України. 2000, Вип. 4, Т.4, С. 190-192.
Информация об авторе: Безпалый Сергей Николаевич
[email protected] Национальная академия внутренних дел Соломенская площадь, 1, г. Киев, 03035, Украина
Поступила в редакцию 19.06.2012г.
References:
1. Babenko V. Suchasna sistema fizichnoyi pidgotovki ta perspektivi yiyi udoskonalennia v organakh i pidrozdilakh MVS Ukrayini [The modern system of physical preparation and prospect of its improvement is in organs and subsections of Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Fizichna pidgotovka vijs’kovosluzhbovciv [Physical training of servicemen], 2003, pp. 7-11.
2. Bezpalij S. M., Veren’ga Iu. V. Visnik Chernigivs’kogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu [Bulletin of the Chernihiv State Pedagogical University], 2011, T.1, vol.91, pp. 44^8.
3. Bezpalij S. M. Veren’ga Iu. V., Akhramovich P. P Sportivna nauka Ukrayini [Sport science of Ukraine], 2011, vol.11, pp. 55-60.
4. Zakorko I. P. Fiziceskoe vospitanie studentov [Physical Education of Students], 2010, vol.1, pp. 49-52.
5. Zbirnik dokumentiv z organizaciyi profesijnoyi pidgotovki [Collection of documents is from organization of professional preparation], Kiev, KNUMIA, 2010, 24 p.
6. Leont’iev V. P Zmist zaniat’ fizichnimi vpravami oficeriv-vikladachiv vishchikh vijs’kovikh navchal’nikh zakladiv vidpovidno do specifiki zakhvoriuvan’ [A table of contents of engaged in physical exercises of officers-teachers of higher soldiery educational establishments is in accordance with the specific of diseases]. Fizichna pidgotovka vijs’kovosluzhbovciv [Physical training of servicemen], 2004, pp. 29-36.
7. Lushchak A. Moloda sportivna nauka Ukrayini [Young sport science of Ukraine], 2000, T.4, vol.4, p. 190-192.
Information about the author: Bezpaliy S. M.
[email protected] National Academy of Internal Affairs Sq. Solomenskaya, 1, Kiev, 03035, Ukraine.
Came to edition 19.06.2012.