э
2012
07
Фізична підготовка науково-педагогічного складу ВНЗ МВС України та ставлення офіцерів-викладачів до її удосконалення
Безпалий С. М.1, Романчук В. М.2, Ахрамович П. П.1
Національна академія внутрішніх справ1 Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету2
Анотації:
Показано ставлення викладацького складу до сучасного стану організації та проведення фізичної підготовки у ВНЗ МВС України та напрямків її удосконалення. У дослідженні приймали участь 126 офіцерів-викладачів віком 30-50 років. Опитування проводилось за авторською анкетою. Підтверджено недостатню ефективність чинної системи фізичної підготовки викладацького складу ВНЗ та розкрито причини низького рівня фізичної підготовленості та здоров'я викладачів. Визначено, що близько 50% офіцерів-викладачів систематично пропускають заняття з фізичної підготовки. Встановлено основні причини пропусків занять, серед яких: відсутність часу (70,7%), нечітке планування занять (11,9%), великий обсяг завдань повсякденної діяльності (9,5%). З'ясовано, що офіцери-викладачі бажають регулярно займатися фізичними вправами та спортом, при цьому перевага надається самостійним заняттям у режимі дня, спрямованим на удосконалення загальної фізичної підготовленості.
Ключові слова:
фізична підготовка, ставлення, офіцери-викладачі.
Безпалый С. Н., Романчук В. Н., Ахрамович П. П. Физическая подготовка научно-педагогического состава ВУЗ МВД Украины и отношение офицеров-преподавателей к ее усовершенствованию. Показано отношение преподавательского состава к современному состоянию организации и проведения физической подготовки в ВУЗах МВД Украины и направлений ее усовершенствования. В исследовании принимали участие 126 офицеров-преподавателей в возрасте 30-50 лет. Опрос проводился по авторской анкете. Подтверждена недостаточная эффективность действующей системы физической подготовки преподавательского состава ВУЗов и раскрыты причины низкого уровня физической подготовленности и здоровья преподавателей. Определено, что около 50% офицеров-преподавателей систематически пропускают занятия по физической подготовке. Установлены основные причины пропусков занятий, среди которых: отсутствие времени (70,7%), нечеткое планирование занятий (11,9%), большой объем задач повседневной деятельности (9,5%). Выяснено, что офицеры-преподаватели желают регулярно заниматься физическими упражнениями и спортом, при этом преимущество отдается самостоятельным занятиям в режиме дня, направленным на усовершенствование общей физической подготовленности.
физическая подготовка, офицеры-преподаватели.
отношение,
Bezpaliy S.M., Romanchuk V.M., Ahramovich P.P. Physical training of teaching staff at higher educational establishment of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and attitude of officers-instructors to its improvement. The attitude of teaching staff to the modern state oforganizing and conducting physical training at higher educational establishment of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and directions of its improvement is shown. 126 officers-instructors took part in an experiment in age 30-50 years old. The questioning was conducted after an author questionnaire. The insufficient efficiency of the operating system of physical training of teaching staff at higher educational establishment has been confirmed and the reasons of low level of physical preparedness and health of officers-instructors have been exposed. It is definite, that about 50% officers-instructors are skipped the employments on physical training systematically. It is set, that principal reasons of admissions of employments are: absence of time (70,7%), unclear planning of employments (11,9%), large volume of tasks of everyday activity (9,5%). It is sat, that officers-instructors desire to be regularly engaged in physical exercises and sport, the advantage is given by independent employment in the mode of day, directed on the improvement of general physical preparedness.
physical training, relation, officers-instructors.
Вступ.
Фізична підготовка в органах внутрішніх справ спрямована на всебічний гармонійний розвиток працівників, збереження здоров'я, виховання високих морально-вольових якостей, формування спеціальних навичок, прищеплення особовому складу потреби у фізичному і моральному вдосконаленні, формування готовності до виконання службових обов’язків [4, 5].
Важлива роль у підготовці майбутніх висококваліфікованих захисників громадського порядку належить викладацькому складу ВНЗ МВС України [2, 6]. Службова діяльність офіцера-викладача у ВНЗ МВС України відбувається в умовах постійного зростання обсягу навчальної інформації, високого рівня відповідальності за результати навчання, перевантаження інтелектуальної сфери, високого нервово-емоційного напруження, тривалого обмеження рухової активності та збереження статичної пози (Бальсевич В.К., 2005; Піддубний О. Г., 2009; Алексеенко А. О., 2010 та ін.). Перераховані чинники призводять до зниження розумової та фізичної працездатності, погіршення діяльності основних систем організму, появи надлишкової ваги, погіршення стану здоров’я та виникнення різних захворювань (Мунтян В. С., 2010; Бородин Ю. А., Арзютов Г. Н., 2010; Апанасенко Г. Л., 2011).
© Безпалий С. М., Романчук В. М., Ахрамович П. П., 2012
Дослідження провідних учених (Платонов В. М., 2006, Круцевич Т. Ю., 2008; Магльований А. В., 2010 та ін.) свідчать, що фізична підготовка має значні можливості у зміцненні здоров’я, підвищенні працездатності та успішності професійної діяльності працівників. Регулярні та правильно організовані заняття фізичними вправами стимулюють і регулюють обмін речовин та діяльність важливих функціональних систем.
Однак аналіз нормативних документів з питань фізичної підготовки викладацького складу ВНЗ МВС України [2, 5] дозволив виявити низку причин зниження позитивного впливу фізичної підготовки на фізичну підготовленість, працездатність та здоров’я офіцерів-викладачів, серед яких: недостатнє враховування у керівних документах особливостей службової діяльності науково-педагагогічного складу; недостатньо чіткий порядок організації занять; неефективне використання часу, який відводиться на фізичну підготовку; значний відсоток пропусків занять з фізичної підготовки; виконання завдань службової діяльності, наказів командирів у позанавчальний час, який відводиться для самостійних занять з фізичної підготовки; надання переваги на заняттях покращанню показників спеціальної фізичної підготовки і підготовці до перевірок та інші.
Аналіз наукових праць Лущака А. (2000); Ен-дальцева Б. В. (2003); Чуха АМ. (2003), Бабенка В.Г. (2005) дозволяє дійти висновку, що одним із напрямків розв’язання вищезазначеної проблеми є вдосконалення загальної фізичної підготовленості офіцерів-викладачів ВНЗ MBС на основі застосування простих і доступних засобів фізичної підготовки з урахуванням медико-вікової групи та часу проведення заняття у режимі дня.
Аналіз останніх досліджень і публікацій (Глазунов С., 2007; Жембровський С., 2008; Фіногенов Ю. С., 2010; Сергієнко Ю.П., 2011 та ін.) показав, що в останні роки спостерігається тенденція до зниження рівня фізичної підготовленості та здоров'я працівників правоохоронних органів. Особливо це стосується викладацького складу ВНЗ, професійна діяльність якого характеризується істотним зниженням обсягу фізичних навантажень.
Навчальне навантаження офіцера-викладача у сучасному ВНЗ MBС України становить близько 900 годин на рік, переважно це 20 годин на тиждень; відповідно щодня він проводить по 2-3 пари навчальних занять з курсантами та слухачами - щоденне навантаження становить 4-6 годин занять. Решта службового часу офіцерів-викладачів присвячена: підготовці до занять; проведенню консультацій, роботі з курсовими та дипломними роботами; веденню кураторської роботи; участі у навчально-методичній та науковій роботі кафедри; удосконаленню особистої професійної підготовки та майстерності; виконанню наказів командирів та участі у інших заходах відповідно до функціональних та службово-посадових обов’язків.
Таким чином більшість службового часу офіцери-викладачі проводять у закритих приміщеннях у вимушеному положенні (сидячи або стоячи), що переконливо свідчить про дію значної кількості негативних чинників у процесі викладацької діяльності на системи організму викладачів, серед яких: гіподинамія та гіпокінезія, тривалість робочого дня і тижня, нервово-емоційне напруження, розумові перевантаження і стреси та інші [1, 3, 7]. Крім того шкідливі звички та відсутність часу для занять фізичною підготовкою не дозволяють забезпечити необхідний рівень фізичної підготовленості та здоров’я офіцерів-викладачів.
Вчені [6, 7] підкреслюють, що така діяльність відбувається протягом багатьох років і з віком перераховані чинники призводять до суттєвого зниження розумової та фізичної працездатності, погіршення діяльності основних систем організму, а за систематичної дії значно погіршують стан здоров’я та спричиняють виникнення різних захворювань.
У структурі захворюваності переважають хронічні неінфекційні хвороби (серцево-судинні захворювання, психічні та ендокринні розлади, алергічні вияви), які характеризуються негативною динамікою. Збільшення зазначених захворювань викликане насамперед малорухливим способом життя [2, 3, 7]. Гі-подинамічний режим діяльності викликає у людини
комплекс функціональних розладів, які виходять за рамки локомоторного апарату. Вони поширюються на функції серцево-судинної системи, системи дихання, опорно-рухового апарату та змінюють деякі обмінні процеси.
Вчені зазначають, що під дією несприятливих чинників показники ефективності службової діяльності знижуються у працівників, які мають високу фізичну підготовленість, на 20%, у офіцерів, які мають низьку фізичну підготовленість, на 40-50% [7].
Науковому обґрунтуванню фізичної підготовки працівників органів внутрішніх справ присвячено значну кількість робіт (Ануфрієв M.I., 2003; Пліско В.І., 2004; Савченко А.О., Камаєв О.І, 2003 та ін.). Разом з тим, питання удосконалення фізичної підготовки саме викладацького складу ВНЗ MBС України з метою підвищення рівня фізичної підготовленості офіцерів-викладачів, зміцнення їх здоров’я та покращення працездатності у процесі службової діяльності є одним з найменш досліджених.
Робота виконується відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. Mіністерствa України у справах сім’ї, молоді та спорту у межах теми 3.8 «Теоретико-методологічні основи побудови системи масового контролю і оцінки рівня розвитку і фізичної підготовленості різних груп населення» (номер державної реєстрації 0111U000192).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - дослідити чинний стан та шляхи удосконалення фізичної підготовки науково-педагогічного складу ВНЗ MBС України.
Методи дослідження. Теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, анкетування, методи математичної статистики.
Організація дослідження. З метою аналізу ставлення викладацького складу до сучасного стану організації та проведення фізичної підготовки, а також до напрямків її удосконалення, нами було проведено опитування офіцерів-викладачів Національної академії внутрішніх справ (НАВС) у 2008-2010 роках (n=126) різних вікових груп: до 30 років - 21 чол., до 35 років - 27 чол., до 40 років -32 чол., до 45 років -27 чол., понад 45 років - 19 чол.
Опитування виконувалося методом анкетування. Розроблена нами анкета включала 15 запитань, які становили три блоки, призначені для: дослідження чинного стану організації та проведення фізичної підготовки з викладацьким складом (перший блок); з’ясування питань дотримання офіцерами-викладачами здорового способу життя та впливу негативних чинників викладацької діяльності на стан їхнього здоров’я та самопочуття (другий блок); для вивчення шляхів удосконалення системи фізичної підготовки (третій блок).
Результати дослідження.
Заняття з фізичної підготовки з постійним складом НАВС проводяться у групах службової підготов-
32012
в
ки двічі на тиждень по дві години кожне у службовий час [5].
На питання «Скільки годин на тиждень Ви займаєтесь фізичною підготовкою?» 46,8% офіцерів-викладачів відповіли, що не займаються зовсім (зазначаючи при цьому низку причин); 26,9% респондентів - що займаються 1-2 години на тиждень; 17,5% офіцерів-викладачів займаються 4 години щотижня, як заплановано у системі службової підготовки; 6,4% викладацького складу окрім запланованих 4 годин додатково займаються в особистий (позаслужбовий) час; 2,4% опитуваних офіцерів зазначили власну відповідь (рис. 1). Аналіз відповідей на це запитання офіцерів залежно від медико-вікової групи показав, що серед офіцерів-викладачів, які зазначили, що систематично займаються 4 години та 1-2 години на тиждень, 63,6% та 76,5% відповідно належать до вікових груп до 45 та понад 45 років. Як правило, це випускники радянських ВНЗ, у яких сформовано стійку потребу у регулярних заняттях фізичними вправами та спортом. Офіцери, які, окрім запланованих 4 годин, додатково займаються фізичними вправами (8 чоловік) відносяться до вікових груп до 30 (62,5%) та 35 років (37,5%) (переважно це члени збірних команд НАВС з різних видів спорту).
Варто відмітити, що найбільший відсоток офіцерів-викладачів, які відповіли, що взагалі не займаються фізичною підготовкою відноситься до вікових груп до 35 і до 40 років (33,9% і 44,1% відповідно). Це підтверджує висновки робіт низки вчених (Фіногенов Ю.С., 2010; Романчук С.В., 2008 та ін.) та наші попередні висновки [2] про те, що військовослужбовці та працівники віком 30-40 років мають недостатні показники фізичної підготовленості та становлять «групу ризику» розвитку серцево-судинних захворювань та зниження адаптації до фізичних навантажень. На нашу думку, не всі офіцери дали відверту відповідь, оскільки аналіз журналів відвідування занять показав, що більше 70% офіцерів-викладачів регулярно пропускають заняття з фізичної підготовки.
Аналіз нормативних документів показав, що до самостійної підготовки постійного складу обов’язково повинні бути включені заняття з фізичної підготовки не менше чотирьох годин на тиждень у позана-вчальний час [5]. Але службова діяльність офіцерів-викладачів ВНЗ МВС України вимагає виконання великої кількості нагальних завдань у позанавчальний час: службові наряди, підготовка до наступних занять, проведення консультацій, виконання наказів командирів, залучення до суспільних заходів з підтриманя громадського порядку тощо, - які виконуються за рахунок часу, відведеного на самостійну підготовку.
Аналіз відповідей на запитання «Скільки годин на тиждень Ви самостійно займаєтесь фізичною підготовкою у позанавчальний час?» показав, що 43,6% опитаних офіцерів-викладачів займаються переважно одну-дві години на тиждень і рідше; 41,3% - не займаються взагалі; 8,7% - 4 години щотижня; і лише 6,4% викла-
дачів самостійно займаються фізичною підготовкою систематично два-три рази на тиждень (члени збірних команд). Однак аналіз результатів контролю самостійної підготовки з боку відділу професійної підготовки та кафедри спеціальної фізичної підготовки свідчить, що відсоток офіцерів-викладачів, які не займаються самостійно фізичною підготовкою, значно вищий, ніж визначений за результатами анкетування.
Вивчення співвідношення відповідей офіцерів різних вікових груп дозволяє відмітити подібну до відповідей на попереднє питання тенденцію: більша частина офіцерів, які пропускають заняття або у їх заняттях спостерігається хаотичність, несистематич-ність (займаються 1-2 години і рідше) (59,6 та 45,5%), належать до вікових груп до 35 і 40 років.
На запитання «З якою метою Ви відвідуєте заняття з фізичної підготовки?», 50,9% науково-педагогічних працівників відповіли, що з метою підготовки до здачі перевірки, 21,4% - для поліпшення зовнішнього вигляду, самопочуття, настрою; 17,4% - з метою підвищення рівня фізичної підготовленості, зміцнення здоров’я; 8,7% - для підвищення показників розумової працездатності та покращання службової діяльності;
I,6% офіцерів мають іншу думку (рис. 2). Це свідчить, що не всі офіцери-викладачі розглядають фізичну підготовку, як засіб покращання фізичної підготовленості, здоров'я, розумової працездатності та підвищення показників службової діяльності. При цьому більшість офіцерів, які віддають перевагу підготовці до перевірок під час занять з фізичної підготовки, належать до групи 30-40 років (79,7%). Аналіз відвідування занять офіцерами-викладачами, які вбачають у заняттях фізичними вправами засіб підготовки до перевірок показав, що більшість з них за тиждень-два до перевірки починають інтенсивно займатись, застосовуючи здебільшого засоби спеціальної фізичної підготовки, й тим самим можуть зашкодити власному здоров’ю.
На питання «Зазначте причини, через які Ви пропускаєте заняття з фізичної підготовки» 70,7% офіцерів-викладачів відзначили брак вільного часу;
II,9% опитуваних - нечітке планування занять (у години для занять фізичною підготовкою викладачі проводять заняття з курсантами згідно розкладу); 9,5% викладацького складу пропускає заняття через великий обсяг завдань службової діяльності; 7,9%
- через втому після інтелектуальних навантажень. Необхідно підкреслити, що жоден з опитуваних офіцерів-викладачів не вказав, що не вважає за потрібне, не має бажання чи інтересу до занять фізичною підготовкою.
Досліджуючи відповіді науково-педагогічних працівників на запитання «Як Ви оцінюєте своє здоров’я?», встановлено, що переважна більшість офіцерів (72,2%) оцінюють власне здоров’я як «задовільне»; 12,7% - як «середнє»; 8,7% опитуваних вважає своє здоров’я незадовільним; 6,4% - добрим. При цьому жоден викладач ВНЗ МВС України не оцінив своє здоров’я як «ідеальне». Переважна біль-
І ПЕДАГОГІКА І
ф
Е5
т
О
с
5
т
50
45
40
35
30
25
20
15
10
5
0
4 години як заплановано
46,8
26,9
17,5
6,4
2.4 2.4 і і
4 години та додатково в особистий час
1-2 години
не займаюсь зовсім
власна
відповідь
відповідь на запитання
Рис. 1. Відповіді офіцерів-викладачів на питання «Скільки годин на тиждень Ви займаєтесь
фізичною підготовкою?» (п=126), (у %)
<и
д
СО
о
с
Е?
т
60
50
40
30
20
10
50,9
21,4
17,4 8 7
1,6 і і
підвищення рівня фізичної підготовленості та зміцнення здоров ’я
підвищення розумової працездатності та покращання показників службової діяльності
поліпшення
зовнішнього
вигляду,
самопочуття
настрою
підготовка до здачі перевірки
власна
відповідь
відповідь на запитання
0
Рис. 2. Відповіді офіцерів-викладачів на питання «З якою метою Ви відвідуєте заняття з фізичної
підготовки?» (п=126), (у 0%)
32012
07
60
<и
д
со
«2 50
д
со
40
30
20
10
0
Рис. 3. Відповіді на питання «За рахунок чого, на Вашу думку, можливо підвищити фізичну підготовленість, здоров’я та розумову працездатність офіцерів-викладачів ВНЗ МВС України?» (п=126), (у %)
49,2
23,1
11,9
6,3
2,4
підвищення підвищення збільшення збільшення
нормативів вимог обсягів обсягів ЗФП
командирів СФП
систематичних самостійних занять у режимі дня
власна
відповідь
шість офіцерів-викладачів, які незадовільно оцінили своє здоров’я, належать до вікової групи до 40 років (54,5%). Серед офіцерів цієї групи (32 чол.) 78,1% вважають власне здоров’я задовільним; 18,8% - незадовільним і лише 3,1% - середнім. Проведене опитування підтверджує попередні висновки авторів [2, 7], щодо недостатнього рівня здоров’я офіцерів-викладачів, особливо до 40 років.
Відповідаючи на запитання «Чи задовольняє Вас рівень Вашої фізичної підготовленості на даний момент для ефективного виконання завдань службової (викладацької) діяльності?» 75,4% респондентів зазначили, що «не задовольняє»; 22,2% опитуваних дали позитивну відповідь. Важливо відмітити, що серед офіцерів, яких не задовольняє особистий рівень фізичної підготовленості, більшість складають представники вікових груп до 40 та 45 років (29,5 та 22,1%, ). Аналіз відповідей на дане запитання дає право стверджувати про недостатній рівень розвитку фізичних якостей офіцерів-викладачів для ефективного виконання завдань викладацької діяльності.
На питання «Чи задоволені Ви станом організації та проведення фізичної підготовки з викладацьким складом у ВНЗ?» 67,5% офіцерів відповіли, що «ні», 27,7% - «так»; 4,8% зазначили власну відповідь. При цьому відсоток офіцерів-викладачів, які становлять «групу ризику» (40 років), є найвищим серед тих, хто відповів, що задоволені станом організації та проведення фізичної підготовки (54,3%). Більшість офіцерів-викладачів, яких не задовольняє чинний стан фізичної підготовки, хотіли б займатись само-
стійно у вільний від занять та виконання обов’язків час, оскільки у переважній більшості вони змушені пропускати планові заняття з фізичної підготовки через проведення навчальних занять з курсантами і слухачами згідно розкладу. Аналіз відповідей на це запитання свідчить, що система організації фізичної підготовки саме з науково-педагогічним складом ВНЗ МВС України вимагає удосконалення.
У результаті аналізу відповідей на запитання другого блоку анкети, стосовно дотримання викладацьким складом ВНЗ здорового способу життя, встановлено, що лише 10,3% офіцерів-викладачів регулярно щодня виконують ранкову фізичну зарядку (23% - інколи і 66,7% - ніколи); 85,7% науково-педагогічних працівників ВНЗ добирається до місця служби на громадському транспорті або на власному авто і лише 14,3% ходять пішки (переважно це офіцери старших вікових груп (72,2%) чи ті, які мешкають у гуртожитках на території ВНЗ). У вихідні та святкові дні перевага надається пасивним видам рухової активності та відпочинку (перегляд телепередач, читання літератури, робота з комп’ютером, підвищення професійного рівня тощо) - 41,3%; 37,3% офіцерів вільний час проводять з сім’єю та друзями і тільки 9,5% офіцерів займаються фізичними вправами та спортом, застосовують засоби загартовування, надають перевагу пішим прогулянкам. Особливо гостро стоїть питання про шкідливі звички, зокрема тютюнопаління. Так, на питання щодо цієї звички з’ясовано, що більше 50% викладацького складу палять, при чому 20,6% опитуваних офіцерів випалюють не більше півпачки цига-
рок в день, 30,9% - одну пачку і більше в день; 43,7% офіцерів-викладачів відповіли, що не палять. Аналіз відповідей на останні чотири запитання показав, що багато офіцерів-викладачів (67,1%) рідко або практично ніколи не використовують чинників, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я.
Дратівливість, пригнічений стан, підвищену втомлюваність, головний біль та інші симптоми внаслідок негативного пливу чинників викладацької діяльності наприкінці робочого дня (тижня) відчувають 88,9% офіцерів-викладачів (22,2% - інколи, 51,6% - часто; 15,1% - завжди) і тільки у 11,1% викладацького складу такі симптоми ніколи не спостерігались. Важливо зазначити, що більшість офіцерів-викладачів, у яких завжди відмічаються подібні симптоми та скарги, належать до старших вікових груп (40 - понад 45 років, 94,7%), що свідчить, що з віком негативний вплив службової діяльності посилюється та збільшується ризик розвитку різних захворювань.
Під час дослідження відповідей на запитаняня «Як, на Вашу думку, заняття фізичними вправами впливають на здоров’я, розумову працездатність та ефективність виконання завдань викладацької діяльності?» з’ясовано, що 94,4% офіцерів-викладачів зазначили, що позитивно; 3,9% опитуваних дали відповідь, що посередньо; 1,6% респондентів вважають, що заняття фізичними вправами ніяк не впливають на здоров’я та ефективність службової діяльності. Більшість офіцерів-викладачів впевнені у позитивному впливові занять фізичними вправами та спортом на зміцнення здоров’я та покращання працездатності.
Відповідаючи на запитання «Які фізичні якості, на Ваш погляд, найбільш ефективно впливають на здоров’я, розумову працездатність та викладацьку діяльність?» більшість офіцерів давали не одну, а декілька відповідей. Так, 47,6% респондентів зазначили, що найбільш ефективними для викладацької діяльності є силові якості та загальна витривалість; 22,2% офіцерів визначили три фізичні якості: силові якості, загальна витривалість та статична витривалість м’язів тулуба; 8,7% - силові якості, загальна витривалість та швидкість. Окремо загальній витривалості надали перевагу 8,7% викладачів, силовим якостям - 4,8%; статичній витривалості - 3,2%; швидкісним якостям
- 1,6%; 3,2% респондентів дали свою відповідь. Цікавим є те, що спритність, гнучкість та координаційні здібності, як фізичні якості, не були відмічені жодним викладачем. Відповіді більшості офіцерів співпадають з висновками робіт низки провідних учених [2, 6, 7], щодо першочергового розвитку у викладацько-
го складу загальної витривалості, силових якостей та статичної витривалості м’язів тулуба з метою зміцнення здоров’я, підвищення розумової працездатності та покращання викладацької діяльності.
На питання «За рахунок чого, на Вашу думку, можливо підвищити фізичну підготовленість, здоров’я та розумову працездатність офіцерів-викладачів ВНЗ МВС України?» респонденти відповіли наступним чином: «збільшення обсягів загальної фізичної підготовки» - 49,2%; «систематичних самостійних занять фізичними вправами та спортом у режимі дня» - 23,1%; «збільшення обсягів спеціальної фізичної підготовки»
- 11,9%; «підвищення нормативів з фізичної підготовки» - 7,1%; «підвищення вимог командирів» - 6,3 %; зазначили іншу відповідь 2,4% офіцерів (рис. 3).
Таким чином, більшість опитуваних офіцерів-викладачів вважають, що фізичну підготовленість, здоров’я та розумову працездатність науково-педагогічного складу ВНЗ МВС України доцільно удосконалювати, застосовуючи засоби загальної фізичної підготовки (з переважним використанням вправ для розвитку загальної витривалості та силових якостей) під час систематичних самостійних занять фізичними вправами у режимі дня.
Висновки.
Проведення анкетування дозволило визначити, що більшість науково-педагогічних працівників ВНЗ МВС України бажають регулярно займатися фізичними вправами та спортом, при цьому перевага надається самостійним заняттям у режимі дня, спрямованих на удосконалення загальної фізичної підготовленості на основі переважного застосування силових вправ та вправ для розвитку витривалості. Крім того, результати анкетування підтверджують недостатню ефективність чинної системи фізичної підготовки викладацького складу у ВНЗ та розкривають причини недостатнього рівня фізичної підготовленості, здоров’я викладачів та систематичних пропусків занять з фізичної підготовки. Це обумовлює доцільність застосування засобів загальної фізичної підготовки у процесі самостійних занять з урахуванням медико-вікової групи з метою удосконалення фізичної підготовленості, зміцнення здоров’я, покращання розумової працездатності офіцерів-викладачів ВНЗ МВС України та підвищення ефективності викладацької діяльності.
Перспективи подальших досліджень. Передбачається дослідити рівень та динаміку показників психологічних якостей та розумової працездатності офіцерів-викладачів різних медико-вікових груп.
зо
Література:
1. Алексеенко А. О. Організація фізичної підготовки в ОВС України : психологічний аспект. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2010, №6, С. 3-7.
2. Безпалий С. М., Вереньга Ю. В. Стан організації та проведення фізичної підготовки з викладацьким складом ВНЗ МВС України. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г Шевченка (Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт). 2011, Вип. 91, Т.1, С. 44-48.
3. Бородин Ю. А., Арзютов Г Н. Двигательная активность в системе жизнедеятельности современного человека. Физическое воспитание студентов. 2010, №3, С. 9-14.
4. Закорко И. П. Боевая подготовка сотрудников органов внутре-них дел Украины: проблемы и перспективы. Физическое воспитание студентов. - 2010, №1, С. 49-52.
5. Збірник документів з організації професійної підготовки на 2009-2010 навчальний рік. К, КНУВС, 2010, 24 с.
6. Леонтьєв В. П. Зміст занять фізичними вправами офіцерів-викладачів вищих військових навчальних закладів відповідно до специфіки захворювань. Матеріали 2-ї відкритої наук.-метод. конф. «Фізична підготовка військовослужбовців». 2004, С. 2936.
7. Романчук В. М., Романчук С. В., Старчук А. А. Способы повышения физической подготовленности офицеров 1-2 возрастной групп. Матеріали 2-ї відкритої наук.-метод. конф. «Фізична підготовка військовослужбовців». 2004, С. 54-60.
Информация об авторах: Безпалый Сергей Николаевич
[email protected] Национальная академия внутренних дел Соломенская площадь, 1, г. Киев, 03035, Украина Романчук Виктор Николаевич [email protected] Житомирский военный институт имени С.П. Королева просп. Мира, 22, г. Житомир, 10023, Украина Ахрамович Петр Петрович [email protected] Национальная академия внутренних дел Соломенская площадь, 1, г. Киев, 03035, Украина Поступила в редакцию 13.05.2012г.
32012
07
References:
1. Alekseenko A. O. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2010, vol.6, pp. 3-7.
2. Bezpalij S. M., Veren’ga Iu. V. Visnik Chernigivs’kogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu [Bulletin of the Chernihiv State Pedagogical University], 2011, T.1, vol.91, pp. 44-48.
3. Borodin IU. A., Arziutov G. N. Fiziceskoe vospitanie studentov [Physical Education of Students], 2010, vol.3, pp. 9-14.
4. Zakorko I. P. Fiziceskoe vospitanie studentov [Physical Education of Students], 2010, vol.1, pp. 49-52.
5. Zbirnik dokumentiv z organizaciyi profesijnoyi pidgotovki na 20092010 navchal’nij rik [Collection of documents from organization of professional preparation on 2009-2010 school year], Kiev, KNU Publ., 2010, 24 p.
6. Leont’iev V. P Zmist zaniat’ fizichnimi vpravami oficeriv-vikladachiv vishchikh vijs’kovikh navchal’nikh zakladiv vidpovidno do specifiki zakhvoriuvan’ [A table of contents of engaged in physical exercises of officers-teachers of higher soldiery educational establishments in accordance with the specific of diseases]. Fizichna pidgotovka vijs’kovosluzhbovciv [Physical training of servicemen], 2004, pp. 29-36.
7. Romanchuk V. M., Romanchuk S. V., Starchuk A. A. Sposoby povysheniia fizicheskoj podgotovlennosti oficerov 1-2 vozrastnoj grupp. [Methods of increase of physical qualification of officers 1-2 age-dependent groups], Fizichna pidgotovka vijs’kovosluzhbovciv [Physical training of servicemen], 2004, pp. 54-60.
Information about the authors: Bezpaliy S. M.
[email protected] National Academy of Internal Affairs Sq. Solomenskaya 1, Kiev, 03035, Ukraine.
Romanchuk V. M. [email protected] Zhitomir Military Institute World boulevard 22, Zhitomir, 10023, Ukraine Ahramovich P. P. [email protected] National Academy of Internal Affairs Sq. Solomenskaya 1, Kiev, 03035, Ukraine.
Came to edition 15.05.2012.
зі