CC BY
48
nian and Eastern Slavic least, civil society is a phenomenon of self-sacrifice and a correct assessment of the public beginning, andfinally, the importance of tradition in the existential space.
Formation in Ukraine integration vector in the unification mechanism for the implementation of European standards is the basis for state building awareness of the great importance of joining the European Union, and, accordingly, the requirements of the latter; understanding of the intrinsic value that has our state, national standards to improve individual and personality general public dimensions Ukrainian life. After all, despite the current difficult conditions of development, reform and actually martial Ukraine, it is still being turned its vector in the direction of European culture, with all its positives and negatives. There has that Ukrainian society has great potential, even more, though paradoxically, than some countries in Western Europe.
Summing up, it can be noted that the promotion of European standards in state-Ukrainian sociocultural space is an important factor regarding acceptance and implementation of European values, where the formation and functioning of civil society is external and visible sign. In fact, European standards state, changing the internal configuration of the functioning of the state, makes it more a partner than a competitor or opponent in the formation of civil society. Nevertheless, implementing the European standards in the Ukrainian state-socio-cultural space, you need to consider the inadmissibility of the blind offset these standards from one medium to another, without specific historically formed existential-axiological component of the Ukrainian people. In view of this, can there be no transfer of artificial and above all the creative perception and integration in Ukrainian political-economic, socio-cultural and axiological dimensions of life, while preserving essential and valuable elements of this complex and long process.
Key words: philosophy of law, European standards, civil society and the state.
УДК 352.075
В. Я. Зимогляд, кандидат фшософських наук, доцент
ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ МУН1ЦИПАЛЬНО1 Й РЕГ1ОНАЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ У ЛОКАЛЬНОМУ ПОЛ1ТИЧНОМУ ПРОЦЕС1
У cmammi розглядаються особливостi становления i розвитку мiсцевого само-врядування, фактори формування мунiциnально-регiональноi полiтики в локальному полтичному процеа, аналiзуються взаемозв'язки територiальноi самооргатзацп сощуму з його ресурсним забезпеченням.
© Зимогляд В. Я., 2015
193
Ключовi слова: полгтичний процес, регион, реггональне самоврядування, мгсцеве самоврядування, локальна пол1тика, ресурсний потенциал територИ
Актуальтсть проблеми. Становлення i розвиток публiчноi влади в Укра'ш, необхщшсть активноi демократизацп i модершзацп украшського сошуму актуалiзують процеси формування розвинених шститупв мюцево-го i репонального самоврядування, якi поеднують у собi публiчнi й громад-ськi начала. Сьогодш для Украши важливим е питання не лише яким мае бути мюцеве i регiональне самоврядування в Укрш'ш, а що необхщно зро-бити i врахувати для 'х iнституцiоналiзацii й розвитку в контекст завдань побудови громадянського сустльства i створення гiдних умов життя на певнш територп держави.
стан науковогорозроблення проблеми. Як суспшьна реальшсть мюце-ве самоврядування стало об'ектом дослщження представникiв рiзних галу-зей наукового знання, в яких розкрито загальнотеоретичш, полiтологiчнi, iсторико-правовi, управлшсью та iншi аспекти мiсцевого самоврядування. Зокрема, становлення та розвиток мюцевого самоврядування вивчають В. Бабаев, М. Баймуратов, О. Батанов, П. Бшенчук, О. Бобровська, В. Ваку-ленко, I. Дегтярьова, I. Дробот, В. Заблоцький, О. 1гнатенко, В. Кампо, В. Ковальчук, I. Козюра, В. Кравченко, В. Куйбща, В. Наконечний, М. Орла-тий, В. Пархоменко, В. Погоршко, Р. Плющ, С. Саханенко, О. Сушинський, В. Толкованов, В. Шарш, В. Удовиченко та ш. На сьогодш мюцеве самоврядування виокремилось у вщносно самостшну галузь знань у структурi науки управлшня з п характерними ознаками.
Мiждисциплiнарний пiдхiд у рамках науки мюцевого самоврядування обумовлено насамперед сошально-пол^ичною та юридичною вагою мюце-вого самоврядування для розвитку демократично'' правово' держави, нацю-нального громадянського сустльства. Водночас проблематика репонального самоврядування — нарiжного каменя децентралiзованоi держави — не отримала належного наукового опрацювання. Переважно не враховано новпш свiтовi тенденцп мушципально' дiяльностi й в^чизняш суспiльнi трансформаций вiдсутне цшсне вивчення модернiзацiйного та штеграцш-ного контексту розвитку мюцевого i репонального самоврядування, репонального самоуправлшня в структурi регюнально' полiтики.
Мета статтi — проаналiзувати сучаснi проблеми розвитку сошально-територiальноi самооргашзацп населення в аспект формування мунщипаль-но' й регюнально' полiтики в локальному поличному процесi.
Виклад основного матерiалу. Вщповщно до ст. 140 Конституцп Украши мюцеве самоврядування е правом територiальноi громади — жителiв села чи добровшьного об'еднання в сшьську громаду жителiв кiлькох сiл,
^лища та мюта — cамocтiйнo виpiшyвати питания мicцевoгo значения в межах Koнcтитyцiï i закoиiв У^аши [1]. Cyтиicть мicцевoгo cамoвpядyваи-ня пoлягаe в гаpаитoваиoмy деpжавoю пpавi теpитopiальиoï гpoмади та ïï opгаиiв poзв'язyвати мicцевi cпpави й yпpавляти ними, дiючи в межах за-кoиy, пiд cвoю вiдпoвiдальиicть та в iнтеpеcаx иаcелеиия. Згiдиo з дефшь цieю opигiиальиoï веpciï €вpoпейcькoï xаpтiï з питань pегioиальиoгo cамo-вpядyваиия (Koигpеc 1997 p.) pегioиальие cамoвpядyваиия — це пpавo i здатшсть найвищих теpитopiальииx/pегioиальииx opгаиiв влади кoжнoï деpжави мати вибopчi opгани, 6ути адмiиicтpативиo poзташoваиими мiж центpальнoю i мicцевoю владoю, кopиcтyватиcь пpеpoгативами чи тo cамo-opгаиiзацiï, чи то пoвнoваженнями, якi делегoваиi 1'м цеитpальиoю владoю, здiйcиювати влаcие кеpiвиицтвo pегioиoм, забезпечyвати i гаpаитyвати ш-теpеcи иаcелеиия та дiяти y вiдпoвiднocтi дo пpииципy cyбcидiаpиocтi [2]. Мета мicцевoгo i pегioиальиoгo cамoвpядyвання — пoкpащеиия життя на-^лення вiдпoвiдиoï теpитopiï.
Ефективне фyикцioиyваиия пoлiтичниx iиcтитyцiй y пеpioд cиcтемииx змш иемoжливе без пiдтpимки з 6o^ гpoмадcькocтi. Нoвий життевий дocвiд змшюе життeвi ycтаиoвки iидивiдiв. Цiииocтi, пoзицiï, иopми та oчiкyваиия гpoмадяи мають 6ути вiдoбpажеиi y фyикцioиyваииi пoлiтичниx iиcтитyцiй. Це cпpаведливo ще й тому, щo життeвi ycтаиoвки й цiннocтi значним чииoм впливають на нашi д^', фopмyють пoлiтичие життя. Цшнютю е те, щo надае iдеальиiй метi cили впливу на otocí6 i xаpактеp люд^кю! дiяльнocтi. Цш-иicть — це пocтавлена пoиад ycе зиачyщicть i вcя людcька дiяльиicть, yxo-piиеиа в цiннocтяx1.
Щoб зpoзyмiти тенденци пoведiнки yкpаïиcькoгo coцiyмy, иеoбxiдиo вiдштoвxyватиcя вщ cycпiльииx ycтаиoвoк i цiииocтей у галyзi пoлiтики та ïxиьoï poлi в пoлiтичиiй cиcтемi, тoбтo вщ тoгo, щo зветьcя иацioиальиoю пoлiтичнoю кyльтypoю, — cyкyпиocтi ycтаиoвoк, цiииocтей, пеpекoиаиь i пoчyттiв, якi визначають пopядoк i надають зиачyщocтi пoлiтичнoмy ^o-цеcoвi.
Щoдo змicтoвиoгo напoвнення пoлiтичиий пpoцеc як cyкyпиicть пoлi-тичиo значущих дiй, дo яких вдаютьcя cyб'eкти пoлiтичиoгo життя, мoжна poзглядати як виpoблеиия й вiдтвopення пoлiтичиoï cиcтеми, заcoбiв пoлi-тичнoгo владаpюваиия, cпocoбiв пpезеитацiï iитеpеciв клашвих, coцiальиo-етиiчииx та iишиx ^щальних гpyп в iиcтитyцiяx влади, фopм пpийияття й
1 За твеpдженням Ф. Нптше, cyтнicть цiниocтей випливае з1 cтвopеиия паиyваиия. Cтвopеиия панування - це pеалiзацiя здатиocтi й умшня панувати. Цiниocтi е yмoвoю для пoшиpеиия чи згopтаи-ня паиiвииx цеитpiв. Цiииocтi cпiввiднеcеиi з вoлею дo влади й залежать вщ вoлi як cyтнocтi влади. Об'ективна мipа цiииocтей, за Ф. Нщше, пoлягаe в кiлькocтi п^^ищенл та opгаиiзoваиoï влади [3, c. 315].
реалiзацiï владних (управлшських) ршень пол^ично"1 учасп, типiв пол^ич-hoï культури тощо. В аспект розвитку полiтичного процесу самоврядування набувае певно'! цiнностi тiльки у конкретному поличному проектi. 1н-ститут мюцевого самоврядування для населення е беззаперечною цiннiстю, оскiльки вiн — оргатзацшна форма об'еднання мюцево1 громади, первин-ний рiвень народовладдя, який вщображае локальнi полiтичнi процеси. З шшого боку, локальнi полiтичнi процеси обумовлюють рацiональнi спо-соби розвитку мюцевого самоврядування та його пол^ику.
Стiйкий розвиток державного утворення неможливо уявити без виршен-ня двох бломв засадничих проблем. По-перше, створення таких базових структур та шституцш сучасно!' цившзацп, як ринкова економша, демократична полiтична система, правова держава, громадянське суспшьство. Подруге, в процес вирiшення означених завдань слщ знайти оптимальнi форми взаемодп суспiльства та влади i забезпечити протид^ новим загро-зам i викликам с^мкого розвитку сучасно"1 цившзацп, що прискорюють вироблення нових форм iнституцiоналiзацiï поля суспiльного дiалогу мiж державними органами та органiзацiями громадянського сустльства1. Громадянське суспшьство прийде до нас в образi вшьного, економiчно незалежного народу, який усвщомлюе сво"1 iнтереси, бажае обстоювати сво"1 права i реально заходиться вибудовувати полпику стабiльного розвитку й тдвищення рiвня та якостi життя.
У цьому контекст сьогоднi головним суб'ектом, що здатен забезпечити тднесення шщативи людей, 1хньо1 активностi, окреслити основш напрями украшсько1 модертзацп i становлення нацюнального демократичного сустльства, е, вочевидь, демократичне мюцеве самоврядування. Будучи од-шею з активних форм сотально1 оргатзацп людей, мюцеве самоврядування сприяе ефективному використанню накопиченого в суспiльствi людського потенталу розвитку, актуалiзацiï всiх рушiйних сил сустльства на засадах вшьно1 самодiяльностi й самооргатзацп дедалi бшьшо1 кшькос-тi громадян. У суспiльно-полiтичному житт вельми важливо впоратися iз завданням забезпечення оптимально' взаемодп мiж державою i громадян-ським суспiльством, стввщношення i взаемопроникнення двох фундамен-тальних процесiв громадсько' самооргатзацп та свщомого керування сус-пiльством. Здатнiсть державного управлшня ефективно виконувати
1 1нтерес досл1дниюв до освоения иотеищалу сощуму i його простору проявляеться через вироблення й застосування сощальних техиологш та проектуваиия. Таю технологи являють собою спе-циф1чний сощальний шститут iниовацiй i соцiальиоï творчосп, оргаиiзацiï та самооргаиiзацiï р1зних видiв соцiальиоï дiяльиостi i соцiальиоï взаемодп, прогнозування та дiагиостики соцiальиих процеав. За ïх допомогою моделюються, стають феноменами соцiальиого життя ие лише окремi процеси, але й сощальне життя загалом [4, с. 25, 26].
пoкладеиi на ^oro функцп вели^ю мipoю залежить вiд piвия poзвиткy iиcтитyтiв та opгаиiзацiй гpoмадяиcькoгo cycпiльcтва, poзвиткy людcькoгo пoтеицiалy cycпiльcтва, iндивiдyальнocтi кoжиoгo члена cycпiльcтва1. Cаме тому набувають ваги й ocoбливoï актyальнocтi пpoблеми фopмyваиия му-иiципальиoï та pегioиальиoï пoлiтики в лoкальиoмy пoлiтичнoмy пpoцеci й вимipi.
Та oбcтавина, щo пoлiтичиа pеальиicть мае crpy^ypy, вже давиo пoлi-чена. Cвoгo чаcy Apиcтoтель пиcав, щo пoлiтичний ycтpiй е пopядoк ^o-мад^^го життя вcix людей [5, c. 354-361]. Рoзмipкoвyючи пpo иoocфеpy, cвященик Тейяp де Шаpдеи вважав, щo cвiдoме життя набувае иoвиx ви^т лише завдяки йoгo cтpyктypyваиию. Kаpл Пoппеp иапoлягав, щo в пoлiтицi питання пpo иociïв влади е дpyгopядним щoдo питання пpo crpy^ypri фop-ми здiйcиеиия влади, 6o пoлiтичиий пpoцеc мoжиа забезпечити тшьки cтpyктypиo. Для Девiда Icтoиа cycпiльcтвo i пoлiтичиа cиcтема cтpyктypиi, oœ^m cкладаютьcя iз взаeмoзв'язаииx дiй ^уп та iидивiдiв, якi здшотю-ютьcя не у вакyyмi.
Отже, пoлiтична cтpyктypиicть кopiиитьcя у пpиpoдi люд^шх дiяльиoc-тi, яка е cyкyпиicтю cиcтем, фyикцiй i, зpoзyмiлo, «таемних задyмiв». Crpy^ тypа — це вид opгаиiзацiï та зв'язку елеменпв cиcтеми [6, c. 410]. 1ншими cлoвами, cтpyктypа — це неoбxiдний кicтяк, каpкаc бyдь-якoï кoиcтpyкцiï. Виявити cтpyктypy oб'eкта oзиачаe назвати йoгo чаcтиии i cпocoби, якими вoни взаeмoдiють [7, c. 284]. Дo тoгo ж, якщo oдиа cтpyктypа cтаe пpичииoю iишoï, в та^му випадку йтиметьcя пpo cтpyктypy активнocтi.
Cпецифiчиi функцп пoлiтики oбyмoвлюють аpxiтектoиiкy ïï виyтpiшиьoï cтpyктypи, яка забезпечуе ви^^ння пoкладеииx на не! завдань. Елементи cтpyктypи пoлiтики poблять ïï цiлicнoю i якicиo визиачеиoю cфеpoю co^-альиoгo життя. Coцiальиа cтpyктypа cycпiльcтва, йoгo пoлiтичиа opгаиiзацiя, пoлiтична cвiдoмicть i пoлiтичиi вiдиocиии ^ладають фундамент пoлiтики. Пoлiтичиi rapTO, pyx^ лoбi, пpoфcпiлки, а^^аци та oб'eднання, заcoби маcoвoï iифopмацiï, opгаии мicцевoгo й pегioиальиoгo cамoвpядyваиия вку-m з пpедcтавиицькими та викoиавчими opганами деpжави cкладають opra-иiзацiйиий фундамент пoлiтики [8, c. 9-12; 9, c. 57-58].
У пoлiтицi cтpyктypа вiдiгpаe cтабiлiзyючy poль. Cтpyктypи, як вiдoмo, piдкo зазнають pевiзiй та дoкopiнниx пеpетвopеиь, чим, влаcие, i забезпечу-eтьcя cтабiльиicть деpжавиoгo у^авл^ня впpoдoвж багатьox пoкoлiиь.
Один iз визначних заxiдииx фiлocoфiв ХХ ст. А. Н. Уайтхед зазначав, щo cтpyктypа cкладаeтьcя з елемеитiв, яю завжди взаeмoпoв'язаиi. ^щаль-
1 npo cпiввiднoшеиия гpoмадяиcькoгo cycпiльcтва, деpжави та екoиoмiки, життeвoгo пpocтopy з еюжмчними й moiimHrn^ пiдcиcтемами див.: [5, c. 545-636].
ний порядок сустльства мае структуру, якщо: по-перше, icHye певний спшьний елемент форми, що проявляеться у визначеносп кожно! реально! сутносп, яка входить до поеднання; по-друге, цей спшьний елемент форми проявляеться у кожного члена поеднання завдяки умовам, що диктуються його здаттстю схоплювати iншi члени поеднання; по-трете, щ схоплюван-ня формують умови вiдтворення через те, що мютять позитивнi почуття, в яких юнуе та cпiльна форма. Таке з'еднання називаеться «суспшьство», а спшьна форма являе собою «визначальну характеристику» цього сустльства [10, с. 604-605].
Визначетсть полпики як системи безпосередньо визначае наявшсть у не! cпецифiчних якостей, особливостей. Невiд'eмною онтолопчною якю-тю полiтики вважаеться !! проcторовicть (топологiчнicть), що характеризуе полiтикy як просторову сферу, в межах яко! полiтична дiяльнicть локалiзо-вана певними дшянками територй кра!ни [9, с. 59-68]. Цей фактор дозволяе визначати полпичну дiяльнicть як сукупн дй, здiйcнюванi у конкретних мюцях, локальних точках полiтичного простору, спрямовану на досягання й використання державно! влади сотально-полпичних потенцш мicцевих (локальних) спшьнот i !хтх органiв самоврядування для виршення мicцевих завдань i проблем та формування власно! точки зору щодо дiяльноcтi як центрально!, так i мюцево! влади.
З огляду на це постае проблема стввщношення всередит окремо! кра-!ни мiкрополiтики, мезополiтики i макрополiтики. На кожному iз цих рiвнiв перебш полiтичних процеciв формуе cпецифiчнi шституцй, вiдноcини, ме-ханiзми й технологи розвитку полпики, а також використовуе фактори !! формування й розвитку на репональному та мунщипальному рiвнях само-органiзацй. Причому кожен рiвень мае певну cамоcтiйнicть.
Зазначене вище дозволяе стверджувати, що кра!на формуеться тд впли-вом взаемозалежних явищ — територiально! cамоорганiзацй населення i державно! органiзацi! територй. Результатом тако! взаемодй е кра!на як територiя, що перебувае пiд юриcдикцieю держави. Водночас самооргань зацiя населення е результатом взаемодй людей одна з одною i з територieю свого постшного проживання. Самоорганiзацiю можна схарактеризувати як формування cоцiально-територiально! (локально!) спшьноти в результа-тi здiйcнення природокористування як каналу взаемодй сотальних i при-родних систем. 1накше кажучи, територiальна cамоорганiзацiя населення — це формування територiальних уподобань тд впливом ресурсно! залежноcтi й емоцшного тяжiння до певно! територй, яка в цьому процеа набувае статусу батьювщини.
Ресурсна залежнicть е найпершим ступенем територiально! cамоорганi-зацй сотуму. Така cамоорганiзацiя на територй виникае у раз^ якщо на-
явними е pеcypcи в кiлькocтi, piзиoмаиiттi та якocтi, дocтатиix для задoвo-лення ocиoвииx життевих пoтpеб. Гoлoвие, щoб цi pеcypcи забезпечували неoбxiдний, мiиiмальиo пpийиятиий життевий piвень. Лише за такoï yмoви мoже вiдбyтиcя закpiплеиия иаcелеиия на теpитopiï i poзпoчиyтьcя пpoцеcи йoгo теpитopiальнoï cамoopгаиiзацiï, фopмyваиия емoцiйиoгo тяжiиия дo теpитopiï, ocвoeиия ïï pеcypcиoï бази, cтанoвлення й poзвиткy иаcелеииям вла^их теpитopiальииx (лoкальииx) iитеpеciв [11; 12].
Пpoцедypа cамoopгаиiзацiï вiдбyваeтьcя пiд впливoм деpжави, cтвopеиoï coцiальиo-теpитopiальиoю cиcтемoю у напpямi poзвиткy екoиoмiкo-coцi-альних i пoлiтикo-дyxoвниx пoтеицiалiв як ycieï деpжави, так i oкpемиx ïï теpитopiй. Дo pеcypcииx пoтеицiалiв теpитopiй неoбxiднo вiдиеcти: cy^^ ний екoиoмiчиий пoтенцiал теpитopiï; пpиpoдиo-pеcypcиий пoтеицiал; де-мoгpафiчний i тpyдoвий пoтеицiали; иаyкoвo-теxиiчиий та iннoвацiйний; виpoбиичий пoтеицiал, iивеcтицiйиий пoтенцiал екoиoмiки; зoвиiшиьoекo-иoмiчиий пoтеицiал; екoлoгiчний пoтеицiал.
Дo пoказиикiв загальиoï oцiнки екoиoмiчиoгo пoтеицiалy ваpтo вiдиеcти:
• чи^льте^ иаcелеиия, йoгo cтатевo-вiкoвy cтpyктypy, пpиpoдиий та меxаиiчиий pyx;
• тpyдoвi pеcypcи, ïxию cтpyктypy, забезпечешсть poбoчoю cилoю та квалiфiкoваиими кадpами вiдпoвiдиo дo вимoг pиикoвoï екoнoмiки;
• iидекc poзвиткy людcькoгo пoтенцiалy;
• екoлoгiчиy eмиicть екocиcтем i piвень забpyдиеиocтi дoвкiлля за ocнoв-ними ïï кoмпoиеитами;
• piвень cпoживаиия благ i пocлyг на душу наcелення;
• иаявиicть запаЫв та piвеиь викopиcтаиия мiиеpальиo-cиpoвииииx, паливнo-енеpгетичниx, лicoвиx, вoдииx i земельних pеcypciв;
• ваpтicть ocиoвииx виpoбиичиx фoндiв та пoказиики ïx вiдтвopюваиия;
• валoвий иацioиальиий пpoдyкт, валoвий виyтpiшиiй пpoдyкт зoкpема й на душу наcелення, у пopiвияииi з poзвинyтими кpаïиами.
З-пoмiж pеcypcииx пoтеицiалiв теpитopiй в У^аш ocoбливy poль вщь гpаe демoгpафiчиий пoтеицiал pегioиальиoï екoнoмiки, пpедcтавлеиий мoжливocтями вiдтвopеиия иаcелеиия i poзвиткy людини. Вiи xаpактеpизy-eтьcя такими ocиoвиими пoказииками:
• piвень cycпiльиoгo poзвиткy;
• якicть життя;
• cеpедня тpивалicть життя;
• piвень ocвiчеиocтi дopocлoгo иаcелеиия;
• oбcяг pеальиoгo валoвoгo иацioиальиoгo пpoдyктy на душу иаcелеиия;
• якють людcькoгo капiталy (cyкyпиicть знань, навичoк, здiбиocтей i мoтивацiй людини, яю cтаиoвлять екoиoмiчиy цiииicть).
Значно' ваги для розвитку локальних соцiумiв та регюнальних економш в Укра'ш набувае еколопчний потенщал — екологiчна емнiсть територш; його показники визначають можливiсть збереження й функщонування при-родних систем, ращонального використання компонентiв бiосфери в ште-ресах людини.
Проте бiльш предметно i наочно для розвитку соцiуму виглядають переваги трудових ресурсiв — трудового потенщалу, тобто частини населення, яка завдяки сукупносп фiзичних здiбностей, спецiальних знань i досвiду бере участь у процес вiдтворення й створення матерiальних та немате-рiальних благ i послуг [13, с. 211-251].
Другий чинник — географiчний. Вш тiсно пов'язаний iз ресурсним, але мае свое самостшне значення. Географiчнi об'екти можуть об'еднувати або роз'еднувати сощуми. Зазвичай поеднуючими географiчними об'ектами стають рiчковi заплави, прсью долини, невеликi водойми. А роз'еднувати здатш гори, великi водойми (моря), змша типу ландшафту й т. ш. Цi гео-графiчнi об'екти вщчутно впливають на менталiтет, життевий уклад, ресурсы переваги, технологи переробки ресурав, а надто на емоцшно-тери-торiальнi уподобання (вiдчуття мало' батьювщини, примiром).
Третiй чинник — конкуренщя територiй, зумовлена розма'ттям умов середовища. Рiзнi середовища породжують неоднаковi потреби в життево необхiдних ресурсах територiальних соцiумiв, 1'хш ментальнi характеристики й територiальнi уподобання. Вщмшносп в середовищах формують ментальнi меж соцiально-територiальних систем, здатних конкурувати мiж собою.
Формальнi межi виступають четвертим важливим чинником юнування соцiально-територiальних систем. У загальному виглядi сутнiсть цього чинника полягае у розумшш наявних титв розмежування: межi бувають географiчнi, ментальнi й формальнi. Географiчнi та ментальш межi належать до процеав територiальноi органiзацii соцiумiв, формальнi — до державно' оргашзаци територii. Держава, формуючи свою територш (визначаючи кордон), керуеться значно ширшим загалом державних штереав, шж ло-кальнi сощуми, яю здiйснили самоорганiзацiю. Саме з ще'1 причини гео-графiчнi та ментальш межi переважно неоднаковi з адмшютративними. Зрештою ця невiдповiднiсть призводить до утворення формально единих, цшсних територш, яю з точки зору стихшного соцiально-територiального процесу не е такими.
Для сучасно' Украши, як школи ранiше, стае актуальним п'ятий чинник формування регюнально-мунщипально' полпики — державш iнформацiй-не i правове поля. Територiально органiзуюча роль держави полягае, о^м iншого, у створенш iнформацiйного поля в рамках формальних територь
альних crpy^yp ^аши, а та^ж у pамкаx фopмальиoгo пpавoвoгo пoля, щo дie на певиiй теpитopiï. Iифopмацiйиo-пpавoве пoле cтвopюe oбpаз теpитopiï, пiдcилюe дiю фopмальииx меж, кopегye меитальиi межi, закpiплюe дп деp-жави щoдo opгаиiзацiï теpитopiï у вiдпoвiднocтi дo деpжавииx iитеpеciв.
Отже, ^o^ot фopмyваиия ^à™ i cамoopгаиiзацiï coцiyмy мають два джеpела: теpитopiю й адаптoваие дo неï мюцеве (лoкальие) иаcелеиия й деpжавy. Вщтак питання, пoв'язаиi з poзвиткoм мicцевoгo yтвopеиия, ^o6-xiдиo poзглядати у двox плoщииаx. Пo-пеpше, iзcеpедиии, визначаючи мyиiципальиy cиcтемy та ïï crpy^ypy як cамocтiйиy cиcтемy, вiддаючи пеpевагy фактopам, щo забезпечують cтiйкicть мyиiципальиoгo yтвopеиия. Пo-дpyге, ïï cлiд poзглядати ззoвиi, як елемент cкладиiшoï мстеми — pегi-oиy, ^шни загалoм, зocеpеджyючи увагу на чинниках забезпечення cri^o-гo poзвиткy в глoбальнoмy маcштабi.
Лoкальиo-пpocтopoва opieитацiя pегioиальииx i мунщипальних гpoмад icтoтиo пiдвищye иеoбxiдиicть вибopy влаcиoгo шляху poзвиткy, cамoви-значення лoкальииx гpoмад у poзв'язаииi пpoблем за мicцем ïx виникнення, з ypаxyваииям чиииикiв, якi yмoжливлюють poзв'язаиия таких пpoблем на виoкpемлеиiй теpитopiï.
Для вcix без винятку pегioиiв i мyиiципалiтетiв иадзвичайиo важливим е визначення cyкyпиocтi тих чи шших чиииикiв (зoвиiшиьoгo, iнтегpoванo-го, pегioиальиoгo й мyиiципальиoгo пopядкy), здатних забезпечити виxiд лoкальииx гpoмад та ïx екoнoмiк на piвеиь збаланcoванoгo й piвиoважиoгo cтаиy i cтвopення пеpедyмoв для пoдальшoгo зpocтаиия. Визначення цих чинниюв у кoжнoмy pегioнi й мyнiципалiтетi ^аши, ïx oптимальне шмбь нування, cвoeчаcне змiщення акценпв у poзвиткy лoкальниx coцiyмiв — пpoблема дуже cкладна i актуальна.
Безyмoвнo, вiд pацioнальнoгo викopиcтання тих чи шших чинниюв за-лежить якють життя наcелення, а cаме це е гoлoвним кpитеpieм ycix pефopм, здiйcнюваниx у кpаïнi. Hайгoлoвнiшi pегioнальнi завдання (для вcix pегioнiв Укpаïни) — це pефopмyвання cтpyктypи i cтабiлiзацiя екoнoмiки, пoдoлан-ня депpеcивнoгo cтанy oкpемиx pегioнiв, cтвopення coцiальнoï iнфpаcтpyк-тypи, ocвoeння занедбаних земель, poзвитoк мiжpегioнальниx тpанcпopтниx cиcтем, якicне pефopмyвання центpалiзoванoï кoманднo-адмiнicтpативнoï мoделi yпpавлiння, виpoблення дieвoï pегioнальнoï пoлiтики, забезпечення баланcy загальнoдеpжавниx, pегioнальниx i мюцевих iнтеpеciв, вiдтвopення лoкальнoгo шщуму.
Регioн — coцiальна cиcтема, тому в нш дoмiнyють i вpаxoвyютьcя пpи-poднi та пcиxoлoгiчнi (пoв'язанi з iнтеpеcами людей) чинники. Рiвень та yмoви poзвиткy pегioнy пoвиннi забезпечувати наcампеpед yмoви вiдтвo-pення людcькoгo життя.
Регюн — динамiчна система, яка вимагае проведения постшного аналь зу процеав i динамши росту, з урахуванням життевого циклу регюну та його частин (населення, тдприемств, житлового фонду та ш).
Регiон — самокерована, саморегульована система. Управлшня в нш вщ-буваеться через внутршньооргашзацшш процеси саморегулювання i базу-еться на змiнюваннi закошв та методiв внутрiшнього управлiння. Зрештою, регюн уявляеться як цшеспрямована i багатоцшьова система, що визначае неоднорщш внутрiшнi й зовнiшнi цiлi, самостшш пiдцiлi окремих пiдсистем, мае систему показниюв вимiрювання цiлей, багатоманiття стратегш ïx до-сягнення.
Загальновiдомо, що рiвень розвитку будь-якого регюнально-мунщипаль-ного утворення залежить вщ ресурсiв територй, яю, своею чергою, е базою для ïx економiчного розвитку. Тiльки дбаючи про економiчну активнiсть, можна здшснити певнi прориви в життi регюнально! чи мушципально! громади й тднести рiвень добробуту населення, який, власне, i визначае мiру успiшностi те! чи шшо! соцiально-економiчноï полiтики.
Ефективна соцiально-економiчна полiтика регiонiв i мушципальних утворень мае стратегiчний, тривалий характер i мае будуватися на основi використання факторiв розвитку й розмщення сво!х продуктивних сил.
Розробляючи локальну полпику, важливо пам'ятати, що сощально-еко-номiчний розвиток регiону i мунщипалпету в наш час зазнае дедалi зрос-таючого впливу зовнiшнix факторiв, до прикладу — ринкового, який проявляеться у взаемопроникненш регюнальних, нацюнальних i свiтовиx ринкiв. Для Украши найбшьш значущим за сво1ми наслiдками е лiбералi-зацiя зовнiшньоï торгiвлi та прийняття до Всесвiтньоï Торгово! Органiзацiï (ВТО). Ця обставина посилюе вплив конкурентного фактора, тобто вщбу-ваеться посилення конкуренцй на вах вищезгаданих ринках, особливо не-цiновоï конкуренцiï в галузi забезпечення високо! якостi життя локально! спшьноти та активiзацiï iнновацiйного процесу.
Пщвищення ролi та значения виробничого фактора полягае передуам у замiнi застарших способiв органiзацiï виробництва на нов^ здатнi забезпечити витиснення масового виробництва дрiбносерiйним, вертикально! органiзацiï пращ — горизонтальною, запровадження ствучасп шдивща у виробничому процесi.
Завдання такого роду виникають, як правило, у вщповщь на потреби й запити практики. На початку 1990-х рр. шокову дш на економiчний проспр Украши справили: розпад СРСР i створення украхнсько! державносп; де-монтування командно-адмшютративно! системи й переxiд до економши ринкового типу, вiдкриття економши для зовнiшнього ринку; демiлiтари-защя економiки; глибокий економiчний спад. Вплив цих факторiв (процесiв) не подоланий i доа.
npo^OT cyчаcнoï пpocтopoвoï динамiки дoвoдять, щo екoнoмiка Укpаï-ни — не мoнooб'eкт, а багатopегioнальний opганiзм, який фyнкцioнye на ocнoвi веpтикальниx (центp - pегioни) та гopизoнтальниx (мiжpегioнальниx) екoнoмiчниx, coцiальниx i пoлiтичниx взаeмoдiй i вxoдить дo cиcтеми cвiтo-гocпoдаpcькиx зв'язкiв. Тoж ключoвoю пpoблемoю деpжавнoï пoлiтики е poзyмне пoeднання pегioнальнoï багатoманiтнocтi, цiлicнocтi pегioнальнoгo пpocтopy та йoгo iнтегpyвання у глoбалiзoванy cвiтoвy cпiльнoтy, cвiтoве гpoмадянcьке cycпiльcтвo.
На цьoмy шляху неoбxiднo здoлати pеальне пocилення мiжpегioнальнoï coцiальнo-екoнoмiчнoï ште^а^:!, пеpеплетення iнтегpацiйниx та дезште-гpацiйниx пpoцеciв, значне збеpеження pегioнальниx ocoбливocтей пpи пеpеxoдi вiд екoнoмiки cпадy дo екoнoмiчнoгo зpocтання.
Здiйcнити цi кpoки мoжливo тiльки за yмoви, якщo буде вpаxoванo вплив зoвнiшнix i внyтpiшнix фактopiв на poзвитoк теpитopiï, пpoаналiзoванo ïï пoтенцiал (екoнoмiкo-геoгpафiчний, пpиpoднo-pеcypcний, демoгpафiчний, екoнoмiчний, пpocтopoвo-cеpедoвищний та земельний, icтopикo-кyльтypний, iнженеpнo-iнфpаcтpyктypний — уве№ пoтенцiал адмiнicтpативнo-теpитo-piальниx yтвopень) задля виpoблення ïxньoï coцiальнo-екoнoмiчнoï пoлiти-ки, яка не cyпеpечить iнтеpеcам деpжави щoдo cтвopення oптимальнoï op-гашзацп пpocтopy для життeдiяльнocтi люд^^ cпiльнoти з ypаxyванням cyчаcниx пoтpеб i пoтpеб майбyтнix пoкoлiнь.
Для бyдь-якoгo pегioнy й мyнiципалiтетy в Укpаïнi пеpшopяднoю завжди залишатиметьcя пpoблема визначення cyкyпнocтi певних фактopiв, здатних забезпечити вихщ екoнoмiки лoкальниx гpoмад на тpаeктopiю збалан^-ванoгo стану й тим cамим cтвopити базу для пocтyпy. Багатoманiтнicть i ба-гатopiвневicть пpoцеciв, якi вiдбyваютьcя на теpитopiï pегioнiв i мунщи-пал^е^в, визначають i poзмаïття pегyлятивниx впливiв, з oглядy на дiю загальних i cпецифiчниx фактopiв фopмyвання пoлiтики мyнiципалiтетiв i pегioнiв у лoкальнoмy coцiальнo-пoлiтичнoмy пpoцеci й лoкальнoмy шщ-альнoмy пpocтopi.
л1тература
1. Koнcтитyцiя Укpаïии. - Х. : ПП «1НГВ1Н1», 2007. - 64 c.
2. Gвpoпейcька xаpтiя pегioиальиoï демoкpатiï. Гoлoвиi питаиия [Електpoииий pеcypc]. - Режим дocтyпy: www.despro.org.ua/img/.../european_charter.d.
3. Ницше Ф. Boля к влаcти. Опыт пеpеoценки вcеx цеииocтей / Ф. Ницше ; œp. c нем. K. Cваcьяна. - M. : REFL-book, 1994. - 352 c.
4. Ивашв В. Н. ^пиальные теxиoлoгии в coвpемеииoм миpе / В. Н. Ивавдв. - М. : ^авян. диалoг, 1996. - 342 c.
5. Коэн Л. Дж. Гражданское общество и политическая теория : пер с англ. / Дж. Л. Коэн, Э. Арато ; общ. ред. И. И. Мюрберг. - М. : Весь Мир, 2003. - 784 с.
6. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии : учеб. пособие для вузов / А. Н. Чанышев. - М. : Высш. шк., 1991. - 512 с.
7. Пригожин Н. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой : пер. с англ. / Н. Пригожин, И. Стенгерс ; общ. ред. В. И. Аршинова, Ю. Л. Климантович, Ю. В. Сачкова. - М. : Прогресс, 1986. - 432 с.
8. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границы / Б. Рассел ; пер. с англ. Н. Воробьев. - М.: Изд-во иностр. лит., 1957. - 555 с.
9. Введение в политологию. Наука о политике : учеб. пособие : в 2 ч. / под общ. ред. Н. И. Горлач, Г. Т. Головченко. - Харьков : Регион. ун-т ; Харьк. коллегиум, 1994. - Т. 1. - 247 с.
10. Соловьев А. И. Политология: Политическая теория, политические технологии : учеб. для студентов вузов / А. И. Соловьев. - М. : Аспект Пресс, 2001. - 559 с.
11. Уайтхед А. Избранные работы по философии : пер. с англ. / А. Уайтхед ; сост. И. Т. Касавин ; общ. ред. М. А. Киселя. - М. : Прогресс, 1990. - 717 с.
12. Хорев Б. С. Территориальная организация общества (актуальные проблемы регионального управления и планирования в СССР) / Б. С. Хорев - М. : Мысль, 1981. - 320 с.
13. Анучин В. А. Географический фактор в развитии общества / В. А. Анучин ; науч. ред. В. И. Куликов. - М. : Мысль, 1982. - 334 с.
14. Прусова Л. Г. Основы рыночной экономики / Л. Г. Прусова. - Киев : РПО По-лиграфкнига, 1993. - 303 с.
15. Семенов В. Ф. Регюнальна економша : навч. пос1б. / В. Ф. Семенов. - К. : МП «Леся», 2008. - 595 с.
16. 1щук С. I. Регюнальна економша: Теор1я. Методи. Практика : тдручник / С. I. !щук, I. В. Гладкий. - К. : Знання, 2013. - 447 с.
факторы формирования муниципальной и региональной политики
в локальном политическом процессе
Зимогляд В. Я.
В статье рассматриваются особенности становления и развития местного самоуправления, факторы формирования муниципальной и региональной политики в локальном политическом процессе, анализируются взаимосвязи территориальной самоорганизации социума с ресурсным обеспечением.
Автор приходит к выводу о том, что в контексте развития политического процесса задача создания институтов территориального самоуправления (местное, региональное) приобретает особую ценность и актуальность только в конкретном политическом проекте. При таком подходе создание эффективной территориальной системы самоуправления (территориальной организации власти) с целью де-
централизации на принципах субсидиарности, деконцентрации власти и ресурсов, является важнейшей составляющей будущей конституционной реформы в Украине. В статье показано, что неотъемлемым онтологическим свойством политики является ее пространственность, которая характеризует политику как пространственную сферу, в рамках которой политическая деятельность локализована определенными участками территории страны. В этом контексте особый смысл приобретает проблема соотношения внутри страны микрополитики, мезополити-ки и макрополитики. В статье обосновывается мысль о том, что на каждом уровне своего протекания политические процессы формируют специфические институты, отношения, механизмы и технологии развития политики, определяют факторы ее формирования на отдельно взятом уровне самоуправления и самоорганизации, которые обладают известной самостоятельностью. Такой взгляд на проблему позволяет утверждать, что страна формируется под влиянием взаимозависимых явлений: территориальной самоорганизации населения и государственной организации территории. В то же время самоорганизация населения представляет собой взаимодействие людей друг с другом и с территорией своего постоянного проживания. И в этом смысле территориальная самоорганизация населения представляет собой формирование территориальных предпочтений под влиянием ресурсной зависимости и эмоциональной привязанности людей к определенной территории. Показано, что ресурсная зависимость является основной ступенью территориальной самоорганизации социума. Установлено, что самоорганизация социума на территории возникает в том случае, если есть ресурсы в количестве, разнообразии и качестве, достаточном для удовлетворения основных жизненных потребностей, способных поддержать необходимый минимально приемлемый жизненный уровень. Только при таком условии происходит закрепление населения на территории, и начинаются процессы его территориальной самоорганизации и освоение ресурсной базы. В статье анализируется экономико-ресурсный потенциал территории, показатели общей оценки экономического потенциала, факторы существования социально-территориальных систем и формирование региональной муниципальной политики в Украине.
Ключевые слова: политический процесс, регион, региональное самоуправление, местное самоуправление, локальная политика, ресурсный потенциал территории.
factors formation of municipal and regional policies in local political process
Zimoglyad V. Ya.
The article discusses the features of the formation and development of local government, factors of municipal and regional policies in the local political process, analyzes the relationship of self-organization of society with the territorial resource provision.
The author concludes that in the context of the political process the task of creating the institutions of local government (local, regional) is ofparticular value and relevance
only in a specific political project. With this approach to create an effective system of territorial self-government (territorial organization of power) in order to decentralize the principles of subsidiarity, deconcentration ofpower and resources, is an essential component of future constitutional reform in Ukraine. The article shows that an inherent on-tological property policy is its spaciousness, which characterizes the spatial politics as a sphere within which political activity is localized to certain areas of the country. In this context, the problem takes on a special meaning relations within the country micropolitics, mezopolitiki and macroeconomic policy. The article substantiates the idea that at each level of your course of political processes form the specific institutions, relationships, mechanisms and technology policy development, determinants of its formation at a particular level of self-management and self-organization, which have a certain autonomy. This view of the problem suggests that the country is influenced by interrelated phenomena: the territorial self-organization of population and territory government agency. At the same time, the self-organization of population is the interaction of people with each other and with their lands. In this sense, the territorial self-organization of population is the formation of regional preferences under the influence of resource dependence and emotional attachment of people to a specific territory. It is shown that resource dependence is a major step in the territorial self society. It was found that the self-organization of society in the territory occurs if there are resources in the number, variety and quality sufficient to meet the basic necessities of life, capable of supporting the required minimum acceptable standard of living. Only under this condition occurs consolidation of the population in the territory, and the processes of self-organization and its territorial development of the resource base. The paper analyzes the economic and resource potential of the territory, the overall assessment of indicators of economic potential, factors the existence of socio-territorial systems and the formation of a regional municipal policy in Ukraine.
Key words: political process, region, regional government, local government, local politics, recreation and tourism area.
УДК 324
А. Ю. Денисова, астрантка
ЧОРНИЙ П1АР ТА ПРОПАГАНДА У РОС1ЙСЬКОМУ МЕД1ЙНОМУ ПРОСТОР1 В 2014 РОЦ1
Наукове досл1дження присвячене полтичнш пропагандi та чорному тару, що використовували росшсью медшники на адресу Украгни, гг солдат i полтиюв. Ус сили медтного простору Росп були кинутi на те, щоб створити негативний iмiдж
206 © Денисова А. Ю., 2015
