CC BY
12
6. ОСВ1ТЯНСБК1
ПРОБЛЕМ!! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 371.21 Доц. К.М. Шамлян, канд. психол. наук - НЛТУ Украши
ЕКОПСИХОЛОГ1ЧН1 ДИСПОЗИЦП СТУДЕНТ1В
УН1ВЕРСИТЕТУ
Аналiзуються результати дослщження екопсихологiчних диспозицiй студентiв ушверситету. Розкриваеться психолого-педагогiчний потенцiал взаемодп людини 3i CBiTOM природи. Порушуеться проблема ефективносп реалiзацiï програми еколопза-цп освiти в унiверситетi.
Ключов1 слова: екопсихолопчш диспозицп, цiнностi, екологiзацiя осв^и.
Doc. K.M. Shamljan - NUFWT of Ukraine The ecopsychological dispositions of the university students
In the article are analyzed results of research of eco psychological dispositions of the university students. Psychological and pedagogical potential of human cooperation with nature is considered. It is stressed on the problem of realization efficiency of ecologisation program in university.
Keywords: ecopsychological dispositions, ideals, ecologisation of education.
На думку багатьох вчених, в основ1 екологiчноï кризи лежить криза свггоглядна, фшософсько-щеолопчна, i подолати ïï неможливо без змши па-нуючоï екологiчноï свщомость Визначальну роль у процесах еколопзаци сус-пiльноï свщомост вiдiграе вища школа, перед якою постае актуальна проблема - виховати особистють фахiвця з новим типом еколопчного мислення, який мае бути спроможним i, найголовшше, спрямованим на запровадження еколопчно чистих технологш - more cleancproduction.
Програма еколопзаци навчально-виховного процесу, яка розроблена i активно впроваджуеться у нашому ушверсшеп, передбачае систему цшес-прямованих виховних впливiв на свщомють студентiв. Результати цих впли-вiв ми повиннi очiкувати у виглядi психiчних новоутворень, принаймнi, у трьох сферах особистостг в iнтелектуальнiй сферi - це засвоення екологiчних знань, формування адекватних уявлень про взаемозв'язки у системi "люди-на - природа" та у самш природц у дiяльнiснiй сферi - це формування умшь та навичок застосування еколопчно чистих технологш; в цшшсно-мотива-
цшнш сферi - це виховання вщповщного ставлення до природи, виховання почуття особисто! вiдповiдальностi за збереження природних ресуршв. По-чуття людини до св^у природи, розумiння 11 щнносл, усвiдомлення свое! вiдповiдальностi за 11 збереження постае тим пусковим мехашзмом, що спо-нукае людину активно застосовувати засвоеш знання та умшня, приймати екологiчно доцiльнi рiшення у професшнш сферi.
На теперiшнiй час юнуе чимало публiкацiй, присвячених дослщженню окремих аспектiв взаемоди людини i природи, зокрема психологiчних, проте бракуе систематизованих праць, присвячених сутносл, змюту, формам та методам цшеспрямованого педагогiчного впливу з метою формування ново! еколопчно! свiдомостi. Для вищо! ж освiти це питання постае новим i майже не розробленим (за винятком одиничних публжацш, наприклад [3]).
Реалiзуючи програму екологiчного виховання в ушверситет^ варто пам'ятати слова видатного укра1нського педагога Василя Сухомлинського, який вважав, що мистецтво виховного впливу приводить до найважлившого джерела виховання - прагнення. Виховна робота, яка проводиться у конкретному студентському колектив^ повинна спиратися на систему щнностей, яка пануе у даному колективь Система щнностей виражае особистюний смисл i значення для людини певних явищ дiйсностi i створюе внутрiшню основу 11 сощально! активностi. Цiнностi можуть виступають в якост цiлей життя i ос-новних засобiв досягнення цих щлей. У сферi морального вибору е опорними критерiями прийняття особистiстю життево важливих ршень.
Мета проведеного дослщження полягала у визначеннi того, яке мюце посiдають екологiчнi цiнностi у мотивацшнш сферi студентiв нашого ушвер-ситету, а також у виявленш особливостей структури екопсихологiчних дис-позицш. Екопсихологiчнi диспозици показують те, як людина сприймае свiт природи, в них зафжсовано неусвiдомлена або нашвусвщомлена готовнiсть людини до певного способу дш по вiдношенню до природних об'екпв.
У взаемоди людини зi свiтом природи можна вiдзначити ряд важливих психолопчних функци. Традицшно, це - пiзнавальна функцiя: природш об'екти та явища завжди були предметом дослщницького iнтересу людини. Застосовуючи термшолопю Б.Г. Ананьева, можна також говорити про "суб'ектно^яльшсну" функцiю: у свт природи людина може себе вщчути справжнiм творцем - посадити дерево, сад, створити акварiум тощо.
Природа завжди виступала для людини в якост об'екта самоствер-дження, кидала виклик людинi випробувати сво1 сили, задовольнити сво1 пристраснi бажання у самореалiзацil, пiдвищеннi самооцiнки: у вс часи геро! мрiяли шдкорити собi гори, дрiмучi лiси, океани, морськ глибини, стихи.
У [2] вщзначаеться психотерапевтична та реабiлiтацiйна функци взаемоди людини зi свiтом природи. Взаемодiя з тваринами i рослинами може зшмати стрес, нормалiзувати роботу нервово! системи, психiки у щлому, сприяти гармошзаци особистостi та мiжособистiсних вiдносин. Прагнення до взаемоди зi свiтом природи особливо виявляеться у людей, як пережили той чи шший вид деприваци.
Е.П. Семенюк вказуе на те, що природа, 11 конкретнi об'екти та власти-востi традицiйно мають iстотне вщображення у системi естетичних та мораль-них вартостей людства, а тим самим i в усiй духовнш культурi свггово! спшь-ноти. Здавна в цен^ естетичних цiнностей рiзних народiв були найрiзноманiт-нiшi об'екти природи: сонце, небо, море, рiчка, лю, поле, рослинний свiт (квгги, дерева, папороть), тварини та птахи (лев, орел, олень, ласпвка), навггь камiння. Мiфологiя всiх народiв (у тому числ^ звичайно, укра!нська) наповнена поетич-ними образами природи - досить пригадати легенди, казки, мiфи, балади, обря-довi пiснi, при^в'я та iншi форми усно! народно! творчост [8, с. 75-76].
Образи природи посщають значне мiсце у позасвщомому людини. У кожно! сучасно! людини залишилися слiди арха!чного мислення з притаманни-ми йому анiмiзмом, антропоморфiзмом та персонiфiкацiею: коли природний об'ект сприймаеться як активна, самостшна i думаюча субстанцiя, в яку все-ляеться душа; коли природш об'екти або явища уподiбнюються людям, сприймаються як "люди в шшому обличчi"; i коли природнi об'екти та явища стають символами окремих людських властивостей, абстрактних понять та щей.
Х. Льойнер [6] експериментально вивчав змют оптичних фантазiй (або iмагiнацiй), якi виникали у сташ легкого занурення у здорових дослщжува-них та невротичних пацiентiв, з метою визначення, як образи е найбшьш дiевими у психотерапевтичному лжуванш неврозiв, i якi сюжети найчастше постають в iмагiнацiях. Результати засв^или, що сюжети iмагiнацiй не е такими рiзноманiтними, як припускалося. При !х спонтанному розвитковi вщ-даеться перевага картинам ландшафту. Цей ландшафт образного переживан-ня, який спонтанно виникае перед внутршшм поглядом, Льойнер назвав "ка-татимною панорамою" або "ландшафтом души". У багатьох людей кататимна панорама може продовжуватися в ус напрями так, що людина може прийти до реального переживания трьохмiрного простору, шби йдеться про дшсно реальш об'екти.
Л. Обухов [7] розкривае глибинно-психолопчну штерпретащю обра-зiв природних об'еклв. Образи природи, що з'являються в iмагiнацiях, у сим-волiчнiй формi презентують генетично глибиннi форми конфлж^в, якi, згiд-но з психодинамiчною теорiею, сходять корiннями у ранне дитинство. Луг, земля, трава, вода символiзують ма^р та емоцшний зв'язок з нею на найбшьш раншх етапах розвитку дитини - до одного року. У цьому вщ зак-ладаються такi глибинш установки особистостi як базова довiра до свiту або вiдчуження, "ситють" або "недогодованiсть" у прямому та переносному значены. Образи лугу, струмка - це найбшьш важливi орально-материнсью сим-воли. Взаемодiя в образах зi свiтом природи - деревами, шшими рослинами, землею, травою, водою мае дуже сильний психотерапевтичний ефект: вщбу-ваеться задоволення арха!чних потреб людини, особливо нарциссичних та оральних. При взаемоди з уявною водою людина шби повертаеться до свого первинного океашчного стану едносл з оточуючим свггом, який переживала у внутршньоутробний перюд аж до третього мiсяця життя. У результат такого символiчного контакту вщбуваеться компенсацiя фрустрованих ранiше потреб, своерщне надолуження того, що не було отримано ранiше. Доводить-
ся, шр yявнa взaeмoдiя з oбpaзaми пpиpoди мoже здiйснювaти нaбaгaтo силь-нiший емoцiйний вплив, нiж pеaльнa взaeмoдiя.
Отже, ставлення людини дo пpиpoди е дyже piзним: людина мoже спpиймaти пpиpoдy як oб,eкт зaдoвoлення ïï пiзнaвaльних, естетичних та rnp-цисичних пoтpеб, пpиpoдa мoже пoстaвaти в якoстi зaсoбy психiчнoï pеaбiлi-тaцiï та психoтеpaпiï, пpиpoдa тaкoж спpиймaeться як oб,eкт сшживання та жopсткoï технiчнoï експлуатаци.
В.О. С^ебенець [9] вважае, шo взaeмoдiя людини з пpиpoдoю oкpес-люе дoсить oбмежений дiaпaзoн екoпсихoлoгiчних дисшзицш. Вiн видiлив шiсть типiв дисшзицш iндивiдyaльнoï екoлoгiчнoï свiдoмoстi: 1) кoлaбopa-тивна, в oснoвi якoï лежить poзyмiння живoï сyтнoстi пpиpoди, гали людина oптимaльнo вpегyльoвye свoï стосунки з дoвкiллям; 2) несесiтивнa, в якш ви-являеться спoживaцькa сутшсть людськoï тypбoти пpo пpиpoдy; 3) шдефе-pентнa, яка пoлягae y тому, щo людина нiби не пoмiчae, шo е пpиpoдa зi свo-1'ми зaкoнaми i oсoбливoстями; 4) сoвмiсiйнa екoдиспoзицiя, яка вiдтвopюe слaбкiсть людськoï iстoти пеpед силами та стихiями пpиpoднoгo начала; 5) сoвметpaльнa - пiдкopюючa, вoлoдapськa, тли людина apгyментoвaнo ^и-бopкye пpиpoднi системи задля зaдoвoлення свoïх iнтеpесiв, неpiдкo здшсню-ючи насилля над пpиpoдoю; б) гaшенapнa, кoли людина мае неусвдамлену aбo нaпiвyсвiдoмленy схильшсть нaнoсити шкoдy тим чи шшим пpиpoдним oб,eктaм. Екoцiннiснi диспoзицiï мoжyть пеpехoдити y склaднi спoлyки мiж сoбoю, piдкo тpaпляються y чистому виглядь
Для дoслiдження стpyктypи екoлoгiчнoï свiдoмoстi стyдентiв був ви-кopистaний психoдiaгнoстичний oпитyвaльник В.О. Скpебенця "Е^^нтст диспoзицiïм [9], пpизнaчений для визначення ступеня виpaженoстi y pеспoн-дента ^ж^!' з шести oписaних вище дисшзицш, як pиси oсoбистoстi aбo як пoтенiйнoï схильнoстi (yстaнoвки) чинити y певнш спoсiб шoдo свoгo дoвкiл-ля. Метoдикa тaкoж дае змoгy визначити знaчyшiсть для oсoбистoстi чo-тиpьoх кaтегopiй цiннoстей: ш^альних, екoлoгiчних, мopaльних i Я-цшшс-тей, i таким чишм визначити мюце екoлoгiчних цiннoстей y мoтивaцiйнiй сфеpi oсoбистoстi.
Опитування пpoвoдилoся y нaшoмy yнiвеpситетi в ньoмy взяли участь студенти 1У кypсy лiсoгoспoдapськoгo факультету, студенти II кypсy егаш-мiчнoгo факультету та мaгiстpaнти центpy ENARECO - всьoгo 43 чoлoвiкa. Для пopiвняння в oпитyвaннi тaкoж взяли участь студенти психoлoгiчнoгo вiддiлення ф^^ф^^го факультету ЛНУ iм. Iвaнa Фpaнкa (20 чoлoвiк), y нaвчaннi яких екoлoгiчнa пapaдигмa не е дoмiнyючoю.
Результати oпитyвaння пoдaнi y табл. 1, де диспoзицiï пoзнaчyeться так: кoлaбopaтивнa - Clb, несесiтивнa - Nes, iндефеpентa - Ind, товмесшна -Sms, сoвметpaльнa -Smt, гaшенapнa - Gach; кaтегopiï цiннoстей: ^вдальт -СЦ, екoлoгiчнi - ЕЦ, мopaльнi - МЦ, Я-цiннoстi - ЯЦ.
Незалежш вiд фаху майбутшх спецiaлiстiв кoлaбopaтивнi yстaнoвки е дoмiнyючими y всiх гpyпaх pеспoндентiв (за сеpеднiми пo гpyпi шказника-ми). Koлaбopaтивнa диспoзицiя виpaжae нaйбiльш кoнстpyктивне ставлення дo пpиpoднoгo дoвкiлля, ïï мoжнa poзглядaти oднieю з цшей екoлoгiчнoгo ви-
ховання. У груш лiсогосподарiв колаборативна установка займае перше мю-це у 58 % студенев, у групi економ1ст1в - 76 % студентiв, у груш мапстран-тiв - 86 % опитуваних, i у 70 % опитаних студеилв-психолопв.
Табл. 1. Середш показники по шкалах тесту "Екоцшшсш диспозици"
Групи респондент1в Екопсихологiчнi диспозици Категори щнностей
С1Ь N68 Ш ОасИ СЦ ЕЦ МЦ ЯЦ
Студенти-лiсогосподарi 55 50 43 36 17 20 38 40 53 38
Студенти-економшти 54 28 39 28 9 24 38 49 52 38
Магiстранти ЕКЛЯБСО 63 44 45 33 21 17 54 46 56 33
Студенти-психологи 55 30 34 28 8 27 36 32 47 46
Дещо несподiваними виявилися результати по шкаш несесiтивно! еко-диспозицi! - споживацько! щодо природи: найвищий середнш по групi показ-ник - у студентiв-лiсогосподарiв. Несесггивна установка у цiй групi посщае друге мiсце. У вшх решта групах респодентiв друге мюце посiдае iндеферента дис-позицiя, коли людина тримаеться осторонь екологiчних проблем. У студеипв-економiстiв iндеферентна та споживацька позицй вираженi майже однаково.
Стосовно мюця екологiчних цiнностей серед шших цiнностей студен-тiв. Найвища ощнка по шкалi екологiчних щнностей виявилася у груш мапс-траипв, для них екологiчнi цiнностi е другими по значущост пiсля мораль-них. Незалежно вiд фаху у вЫх групах респондентiв найвищий рейтинг ма-ють моральнi цiнностi: найбшьш значущими вони е у 67 % опитаних студен-тiв-лiсогосподарiв, у 58 % студеипв-економ1ст1в, у 43 % мапстраилв та у 55 % студеилв-психолопв. Розподiл рейтингу щнностей по групах наступ-ний. Студенти-лiсогоподарi та магiстранти: I мiсце - моральш цiнностi, II мiсце - еколопчш цiнностi, III мiсце - сощальш та Я-цiнностi. Студенти-еко-номюти: I мiсце - моральнi щнност^ II - соцiальнi (дуже висок оцiнки, наб-лижаються до ощнок моральних цiнностей), II - еколопчш, !У - Я-цiнностi. Результати у груш студеилв-психолопв досить добре вщображають специфь ку !х професiйно! шдготовки, де в центрi уваги е особислсть, можливостi !! розвитку, сощальна активнiсть, iндивiдуально-психологiчнi особливостi: I мюце посщають моральнi цiнностi, II - Я-щнност^ III - соцiальнi, i на ос-танньому четвертому мющ - екологiчнi.
Хоча проведене дослщження мало пiлотажний характер, i його основ-нi функцi! полягали у перевiрцi на данiй вибiрцi валщнос^ методики та ок-ресленнi плану бшьш глибокого дослiдження структури еколопчно! свiдо-мостi студентiв, вже першi отриманi результати дають змогу говорити про те, що усвщомлення студентами актуальнос^ екологiчних проблем залежить як вщ специфiки !хньо! професiйно! шдготовки (наскшьки !х майбутня профе-сшна дiяльнiсть включена у систему "людина - природа"), так i вщ особли-востей органiзацi! навчально-виховного процесу: чи е еколопчна парадигма домшуючою у навчаннi, як у нашому ушверситет^ чи змiст навчання в цшо-му iндеферентний щодо еколопчних проблем.
Якщо показники екологiчно! свщомосл респондентiв розташувати на континуумi, де один полюс становить екоцентричний тип, а протилежний -
антропоцентричний тип екологiчного мислення, то, безумовно, вщповщ сту-дентiв i мапстранпв нашого унiверситету у цiлому будуть знаходитися ближ-че до першого полюсу, студентiв-психологiв - до другого полюсу. Хоча роз-бiжностi в оцшках, особливо тих, що стосуються екологiчних установок, мiж цими групами не е дуже великими. Найбшьше новому типу еколопчно! свщо-мост вiдповiдае профiль оцiнок магiстрантiв еколого-економiчного фаху.
У зв'язку з цим постае питання ефективност провадження програми еколопзаци у навчальний процес. Одним з дискусшних питань е проблема методично! оргашзаци еколопзаци освiти. На сьогодш iснують два основнi шдходи. Згiдно з першим, необхiдно розробити окремий предмет "еколопя", який треба вводити у змют навчально! шдготовки на рiзних освiтнiх рiвнях. Другий тдхщ полягае в "еколопзаци" вЫх навчальних предметiв, оскiльки екологiчнi проблеми носять глобальний, мiждисциплiнарний характер.
У бшьшосп вищих навчальний закладах реашзуеться перша стратегiя, коли предмет "еколопя" вводиться як обов'язковий у шдготовку бакалаврiв усiх спецiальностей, незалежно вщ профiлю унiверситету.
Програма еколопзаци, що розроблена у нашому унiверситету, вщповь дае другiй стратеги: "Йдеться не про спещальну екологiчну освiту, яка однозначно е дуже важливою, а про еколопзащю вЫе! освггньо! системи, усiх навчальних дисциплш" [10, с. 14]. Всi кафедри повинш дати пропозици щодо до-повнення робочих навчальних програм еколопчним змiстом. Таким чином, екологiчнi принципи стають невiд,емною складовою всiх навчальних предме-тiв, якi викладаються в ушверситети вiд фiлософських, економiчних до вузь-ко спецiалiзованих профiльних дисциплш.
Водночас питання про форми i методи впровадження еколопчного змiсту у викладання нееколопчних дисциплiн залишаеться вщкритим. У цьому зв'язку викладачi рiзних дисциплiн мають повну свободу у творчому виборi питань, якi становлять еколопчний змiст дисциплiни, а також засобiв подачi цього змiсту. Наприклад, у разi викладання психологи та педагопки варто особливу увагу, на наш погляд, придшяти розкриттю величезного пси-холого-педагогiчного потенцiалу взаемоди людини зi свiтом природи, усвь домленню свого мюця у свiтi природи як И складово! частини, усвщомлення цiнностi власного життя, його ушкальност i причетностi до оточуючого свь ту. З iншого боку, ми не виключаемо i iнших альтернатив у поданш еколого-психолопчно! тематики.
Загалом психолого-педагогiчнi дисциплiни таять велик можливостi щодо реашзаци еколопчно! освггньо! парадигми, у вивченнi структури еколопчно! свщомост^ зокрема у проведенш спецiальних психологiчних дослщ-жень, результати яких постають своерщними iндикаторами ефективност впровадження освiтнiх екологiчних принципiв у навчально-виховний процес у нашому ушверситеть
Лiтература
1. Бачинский Г.А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты. - К.: Наук. думка, 1991. - 151 с.
2. Дерябо С. Д., Ясвин В. А. Экологическая педагогика и психология. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. - 480 с.
3. Еколопзащя гумаштарно! освiти. - Львiв: Anpiopi, 2004. - 296 с.
4. Зверев И.Д. Экологическое и эстетическое воспитание школьников. - М.: Педагогика, 1984. - 135 с.
5. Зверев И.Д. Экология в школьном обучении. - М.: Знание, 1980. - 96 с.
6. Лёйнер Х. Кататимное переживание образов. - М.: Эйдос, 1996. - 254 с.
7. Обухов Я. Л. Символдрама и современный психоанализ. - Харьков: Регион-Информ, 1999. - 252 с.
8. Семенюк Е.П. Фшософсью засади сталого розвитку. - Львiв: Афша, 2002. - 200 с.
9. Скребенець В.О. Еколопчна психология у вщдалених наслщках екотехшчно! катастрофа - К.: Слово, 2004. - 440 с.
10. Туниця Ю. С така наука - землю берегти// Еколопзащя гумаштарно! освпи. -Львiв: Апрюр^ 2004. - С. 10-14.
11. Фермеерс Е. 04i панди. Фiлософське есе про довкшля. - Львiв: Стрiм, 2000. - 72 с.
УДК 504:330Доц. 1.А. Дубович1, канд. географ. наук - НЛТУ Украши, м. Rbeie
ОСОБЛИВОСТ1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОЛОГ1ЗАЦ11 ОСВ1ТИ ТА ЕКОЛОГ1ЧНОГО ВИХОВАННЯ НАСЕЛЕНИЯ В УКРА1Н1
Акцентуеться увага на сучасш екологiчнi проблеми. Розглядаються особливос-т еколопзацп освiти. Aналiзуеться актуальшсть еколопчно! культури та екологiчно-го виховання населення.
Ключов1 слова: екологiзацiя освiти, еколопчне виховання, екологiчна культура, екологiчна грамотнiсть, еколопчне мислення, екологiзацiя економiки, екологiзацiя еко-номiки, сталий розвиток, транскордонна еколопзащя економши, екологiчнi проблеми.
Doc. I.A. Dybovych - NUFWT of Ukraine, Lviv
Peculiarities and perspectives of education and training ecologization for Ukrainian
The attention is stressed on actual environmental problems. The peculiarities of education ecologization have been considered. Actuality of ecological culture analyzed.
Keywords: ecologization of education, ecological education, ecological training, ecological culture, ecological competence, ecological thinking, sustainable development, trans-boarder ecologization of economy, environmental problems.
У наш час фактор еколопзаци стае дедал актуальшшим i одним iз найпрюритетшших у галузях освгги, науки, економши, мiжнародних вщносин тощо. Актуальшсть еколопзаци освгги, еколопчного виховання та еколопчно! культури населення полягае в тому, що у цеи^ уваги сучасного людства юну-ють проблеми взаемоди людини з навколишшм природним середовищем.
Початок двадцять першого сторiччя характеризуеться катастрофiчною екологiчною ситуацiею на нашш планетi. Це пояснюеться штенсивним зрос-танням масштабiв забруднення грунту, пов^я, води тощо. В багатьох реп-онах свiту деградацiя бюсфери призвела до великомасштабних бiологiчних катастроф, до попршення якостi життя та здоров'я населення [9].
На сучасному еташ людського розвитку роль еколопчного виховання та еколопчно! культури населення повинна тдвишуватись. Тепершня еколопчна ситуащя вимагае вiд населення нового морального погляду у вщноси-нах з природою, нових норм поведшки людини в довкглш, почуття вщповь дальностi перед майбутнiми поколшнями.
1 Доцент кафедри еколопчно! економ1ки
