CC BY
39
УДК378:504:316 Доц. 1.П. Магазинщикова, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕKOЛOГIЧHА KOMnETEHTHICTb ВИПУС^ТОА ЯK META EKOЛOГBAЦrï ВИЩOÏ ЛIСOTEXHIЧHOÏ OCBira
На oснoвí викopистaння кoмпетентнíснoгo niAxoAy в oсвíтí, пoтенцíaлy сoцíoлo-riHRoï теopíï та ananisy pезyльтaтíв емmpичниx сoцíoлoгíчних дoслíджень saRponoRo-вaнo мoдель npoцесy екoлoriзaцп вищoï лíсoтехнíчнoï oсвíти, кoнцеnтyaльнí mдxoди дo визначення ïï мети та мoжливих зaсoбíв pеaлíзaцíï.
Kлючoвi слова: кюмпетентшсний тдхщ в oсвm, мoнíтopинг, сoцíoлoгíя oсвíти, екoлoгíзaцíя oсвíти, е^шинна кyльтypa, е^шИнна шмпетентшсть фaхíвця.
Екoлoгiзaцiя yсiх сфеp життeдiяльнoстi людини - сoцiaльнo-екoнoмiч-нoï, нaсaмпеpед виpoбничoï, а тaкoж пoлiтичнoï, нayкoвoï, oсвiтньoï, нaвiть ti-мейнo-пoбyтoвoï, мае стати адекватшю вiдпoвiддю на екoлoгiчнy кpизy, яка poзгopтaeться y свiтoвoмy мaсштaбi, дедaлi пoсилюючись та зaгpoжyючи юну-ванню людства на планеть Aнaлiзyючи ситyaцiю, щo склалася, бшьшсть дoс-лiдникiв ствеpджyють, щo гoлoвнoю пpичинoю екoлoгiчнoï кpизи е система цшшстей iндyстpiaльнoï цивiлiзaцiï, opieнтoвaнoï на неoбмежене спoживaння.
Сoцioкyльтypнa пpиpoдa гoлoвнoгo чинника екoлoгiчнoï кpизи зyмoв-люе неoбхiднiсть глибиннoï тpaнсфopмaцiï системи дoмiнyючих y сyспiльствi цiннoстей, екoлoгiзaцiю та гумашзащю цiннiсних opieнтaцiй сoцiyмy i людини. У poзв,язaннi ^oro вaжливoгo завдання oсвiтi вiдвoдиться oсoбливе мю-це з oглядy на те, шр y сyчaснoмy свт нaйбiльш дieвим iнститyтoм сoцiaлiзa-ци oсoбистoстi, здатним забезпечити iнтеpiopизaцiю екoлoгiчних цiннoстей, е система oсвiти. ЮНЕСКО, oгoлoшyючи ХХ1 ст. стoлiттям oсвiти, oбгpyнтo-вye це тим, на пoчaткy тpетьoгo тисячoлiття oсвiтa стае гoлoвним чинни-кoм забезпечення piвнoстi, пoшиpення цiннoстей гyмaнiзмy, толе-
paнтнoстi та дiaлoгy, гoлoвним джеpелoм фopмyвaння гapмoнiйнo poзвиненoï oсoбистoстi, важливим iнстpyментoм ствopення гpoмaдянськoгo сyспiльствa, пpaвoвoï демoкpaтичнoï деpжaви, та paзoм з нayкoю ствopюe пpинципoвo до-ву технoлoгiчнy oснoвy для висoкoефективнoï екoнoмiки i пеpетвopюeться на найефектившший зaсiб фopмyвaння екoлoгiчнoï кyльтypи людини i суспшь-ства. На пiдтвеpдження виpiшaльнoï poлi oсвiти y pеaлiзaцiï Koнцепцiï стaлo-гo poзвиткy 5V сеЫя Генеpaльнoï Aсaмблеï ООН oгoлoсилa 2005-2014 pp. Де-сятилiттям Освгги для стaлoгo poзвиткy.
Таким чишм, y кoнтекстi сyчaснoстi екoлoгiзaцiя oсвiти зaгaлoм, та вищoï лiсoтехнiчнoï oсвiти зoкpемa, стае нaдзвичaйнo важливим i, вoднoчaс, дoстaтньo складним завданням. Це завдання пpoтягoм кiлькoх oстaннiх po^ пoслiдoвнo pеaлiзye нayкoвo-педaгoгiчний кoлектив НЛТУ Укpaïни. На тлi численних здoбyткiв на шляху pеaлiзaцiï цьoгo завдання oчевидними стали ю-нyючi пpoблеми, сеpед яких, на наш шгляд, нaйбiльш актуальними е неoбxiд-шсть yтoчнення мети екoлoгiзaцiï вищoï лiсoтехнiчнoï oсвiти (ЕВЛО), налаго-дження цiльoвих зв,язкiв мiж склaдoвими та суб'ектами пpoцесy ЕВЛО; забезпечення цшсшс^ та кoнцептyaльнoï eднoстi y pеaлiзaцiï мети, пiдвищення piвня iepapхiчнoï впopядкoвaнoстi елементiв пpoцесy, poзpoблення системи дь aгнoстики та кopегyвaння йoгo стану; а тагаж забезпечення бiльшoï адаптова-нoстi пpoцесy ЕВЛО дo сучасних вимoг зoвнiшньoгo oсвiтньoгo сеpедoвищa.
Мшжиншсть та взaeмoзaлежнiсть склaдoвих виpiшення зазначешто завдання зyмoвлюe неoбхiднiсть ix чaсoвoгo та iepapхiчнoгo впopядкyвaння,
виокремлення на цш основi завдань для кожного учасника цього процесу, котрi будуть узгоджеш iз чiтко визначеною загальною метою ЕВЛО.
Мета досл1дження - на основi використання компетентнiсного шдхо-ду в освiтi, потенцiалу соцюлопчно! теори та результатiв емпiричних сощ-ологiчних дослiджень окреслити вихiдну модель процесу ЕВЛО, концепту-альнi шдходи до визначення 11 мети та можливих засобiв 11 досягнення.
Сучасна соцюлопя освiти розглядае свiй об'ект - освiту - узгоджено iз загальнонауковим системним пiдходом, тобто освгга уявляеться сьогоднi як складна вщкрита система, що мае властивостi цшсност^ впорядкованостi, здатностi до саморегуляци та самовщтворення, а також характеризуеться взаемозалежшстю системи та 11 зовнiшнього середовища, до вимог якого освгга в процесi iнновацiйного розвитку повинна постшно адаптуватися, зберь гаючи при цьому шституцюнальну цiлiснiсть, власнi щншсш надбання. Такi самi системнi властивост мають i структурнi елементи системи освгги - ос-вiтнi заклади. На основi використання окресленого тдходу до аналiзу фун-кцiонування та розроблення напрямiв реформування системи осв^и можна запропонувати таку модель процесу ЕВЛО (рис. 1), що реашзуеться на рiвнi окремого навчального закладу - ушверситету.
Зовнiшне, стосовно ушверситету, середовище, особливостi взаемного впливу з яким необхщно враховувати в процес ЕВЛО, представлене в моделi сукупшстю чинникiв, котрi повсякчас детермiнують функщонування ушвер-ситету, а також ресурсами - матерiально-технiчними, фiнансовими, оргашза-цшними, iнформацiйними тощо, котрi можуть бути використаш в процесi ре-алiзацil мети ЕВЛО. Зазначенi на рис. 1 зовшшш фактори-детермiнанти процесу ЕВЛО можуть вщгравати як стимулювальну роль, так i стримуючу стосовно процесу, що аналiзуеться, або ж бути нейтральними. Так, скажiмо, за-лученiсть нашого унiверситету до реалiзацil Концепци сталого розвитку, його участь у вщповщних мiжнародних проектах, у розробленш та просуван-т на свiтовому рiвнi ще! Еколопчно! Конституци Землi безумовно стимулю-ють процес ЕВЛО. Тодi як несформовашсть еколопчно! культури соцiуму, малопомiтнiсть громадських еколопчних iнiцiатив, нерозвиненiсть еколопч-них рухiв та органiзацiй, а також те, що украшська держава наразi неспро-можна вести ефективну еколопчну полiтику - усе це здшснюе гальмiвний вплив на процес ЕВЛО. Перелж факторiв-детермiнант процесу ЕВЛО можна було б розширити.
Для побудови моделi процесу ЕВЛО (внутрiшне середовище) у масштабах окремого навчального закладу - ушверситету, доцшьно послщовно виконати таю процедури:
1. Встановлення потреб та оч1кувань суб'екив процесу;
2. Визначення мети (цшей) ЕВЛО, розроблення 11 концепцп;
3. Встановлення процеив { вщповщальносп, що необхщт для реатзацп мети;
4. Визначення необхщних для реаизацп ресурс1в;
5. Розроблення теоретичних { методичних засад вим1рювання результативности (ефективност1) процесу;
6. Ощнка результатов на основ! застосування метод1в { засоб1в вим1рювання результативности
7. Визначення та застосування засоб1в попередження невщповщностей мет та усунення !хшх причин.
Зупинимось детальнiше на тих складових алгоритму побудови моделi ЕВЛО, де участь соцюлопв видаеться нам доречною. Насамперед зазначимо, що сучасна педагопка кардинально переглянула положення щодо суб'ект-об'ектних взаемин учасникiв освггнього процесу та вважае того, хто нав-чаеться, рiвноправним учасником цього процесу, його суб'ектом. Вiдносини
мiж тими, хто навчае, i тими, хто навчаеться, сьогоднi перетворюються на вщносини партнерсько1 взаемодiï. Отже, суб'ектами процесу ЕВЛО вважаемо не лише адмшютращю та професорсько-викладацький склад ушверситету, його наукових сшвробггниюв, а й студенпв та аспiрантiв. Результати сощ-олопчних опитувань суб,ектiв процесу ЕВЛО - ixm потреби та очiкування, бачення мети, оцшки результатiв та перспектив розвитку мають бути врахо-ваними як шд час розроблення концепци ЕВЛО, так i в процес ïï реалiзацiï.
Розроблення науково обгрунтовано1" концепцiï ЕВЛО е найважливь шим з окреслених завдань, вона акумулюе теоретичнi напрацювання з цiеï проблеми, св^овий та вiтчизняний досвiд еколопзаци освiти та, разом з тим, буде мати ус ознаки науково1' новизни, оскiльки спроб побудувати таку кон-цепцiю на основi використання переваг системного, дiяльнiсного, мiждис-циплшарного та компетентнiсного пiдходiв в лiтературi поки що не зафжсо-вано. Як i будь-яка концепщя, концепщя ЕВЛО повинна мiстити усебiчно обгрунтовану мету, ïï декомпозицiю у виглядi завдань - окремих взаемо-пов'язаних цiлей (дерево цiлей), сукупнiсть засад - принцишв розроблення та реашзаци, а також перелiк основних напрямiв дiяльностi з реалiзацiï цiеï концепци, засобiв досягнення мети, оцшки та корегування результату.
Лопка побудови моделi процесу ЕВЛО базуеться на системному та структурно-функщональному пiдходах, зпдно з якими системотвiрним компонентом у будь-якш моделi е мета процесу, до визначення я^ можна засто-сувати рiзноманiтнi пiдходи. На наш погляд, найбшьш продуктивним, з огля-ду на головну свггову та загальноевропейську тенденцiю у реформуванш ос-вiтнiх систем, е застосування СВЕ-шдходу (Competence-based education -компетентшсного пiдходу). ЮНЕСКО рекомендуе використання цього шдхо-ду для визначення змюту освiти та основних освiтнiх технологш ХХ1 ст. [4]. Становлення iнновацiйноï економiки, у якiй знання стають економiчною ка-тегорiею, а володшня ними - головною конкурентною перевагою, зумовило необхщшсть реформування осв^и на засадах компетентнiсного пiдходу, кот-рий по-новому визначае результативно-цiльову спрямовашсть освiти та мае прагматичну i гумашстичну спрямованiсть. У рамках СВЕ-шдходу кшцевим результатом навчання е компетентшсть випускника навчального закладу як штегрована соцiально-професiйна дiяльнiсть людини, котра мае процесуальну спрямованiсть, мiстить мотивацiйний аспект, базуеться на знаннях, навиках, вмшнях та виявляеться як ïï усшшна дiяльнiсть [5]. Перспективи запрова-дження компетентшсного шдходу активно обговорюють в Укра"ш [3, 7, 10].
Прихильники компетентюного пiдходу розрiзняють поняття навчання, метою якого е передача знань, i oceimu, метою яко" е формування компетен-тност випускника навчального закладу. Формування компетентност в ос-вiтньому процесi найкращим чином шюструе модель П. Мюррея [1]: DATA -INFORMATION - KNOWLEAGE - ACTION - RESULT. використання цiеï моде-лi у менеджментi знань [6] дало змогу трактувати компетентшсть як результат взаемоди iнформацiйного простору, представленого результатами дiяльностi науковцiв i викладачiв, а також особистiсного штелектуального та емоцшно-вольового просторiв особистост випускника навчального закладу (рис. 2).
Рис. 2. Модель формування KOMnemeHmHocmi П. Мюррея:
DATA - INFORMATION - KNOWLEDGE - (ACTION - RESULT)
З наведено! на рис. 2 схеми видно, що в шформацшному простор^ де студент взаемодiе з викладачем в процес навчання, останнш намагаеться пе-редати студентовi власнi знання, котрi е результатом науково-педагоriчноi дь яльностi з пошуку й узагальнення шформаци, li структурування, встановлення закономiрностей тощо. Проте, оскiльки знання не можна передати як рiч, для студента знання викладача (пiдручника) можуть залишитися iнформацiею або за допомогою особистiсноi категорiальноi системи студента перетворитися на його знання та штегруються до його особиепсно!' системи знань. Останне вщ-буваеться тiльки за умови вмотивованост студента до набутого особистюного знання. Результатом особистiсного, суб'ективованого засвоення знань студентом е формування у нього компетенцш або ж, як ми ix звикли називати, ЗНВ -знань, навиюв, вмшь, котрi у сукупностi визначають квалiфiкацiю випускника, його фаховий операцшно-технолопчний арсенал, котрий вiн може використа-ти у професiйнiй дiяльностi. Традицшно освiтяни зорiентованi на досягнення саме ще1 мети як кiнцевоi мети шдготовки випускника, вона ж зафжсована у нормативних документах, як покладеш в основу дiючоi системи шдготовки фаxiвця. Отже, сьогоднi освiта нормативно зорiентована на використання ква-лiфiкацiйного пiдxоду до визначення мети освггньо!' дiяльностi.
За сучасних умов руйшвного антропогенного впливу на довкiлля, ква-лiфiкацiйний пiдxiд до визначення кшцево1 мети пiдготовки фаxiвця тран-сформуеться у компетентшсний, за якого кшцевим результатом навчання ма-ють бути не ЗНВ, а компетентшсть як яюсть конкретно: особистостi, котра не лише знае, що i як потрiбно робити, а й розумiе, чому саме так варто робити з огляду на можливi наслщки фахово! дiяльностi i усвiдомлення особисто! вiдповiдальностi за цi наслiдки. Цiннiсно-смисловi та емоцiйно-вольовi влас-тивостi особистост сприяють перетворенню здобутих компетенцiй (ЗНВ) на компетентшсть випускника навчального закладу.
Наведенi вище мiркування дають змогу запропонувати таке трактуван-ня мети ЕВЛО - це формування екологiчноï компетентностi випускника як щ-лiсноï соцiально-професiйноï властивост його особистостi, що характери-зуеться когштивною, цiннiсно-смисловою та емоцiйно-вольовою складовими i виявляеться у всiх сферах його дiяльностi. Таким чином, еколопчна компе-тентнiсть - це не сукупшсть екологiчних компетенцiй (ЗНВ), отриманих внас-лiдок навчання в ушверситет^ а заснована на цих компетенщях, штелектуаль-но та особистiсно зумовлена штегральна соцiально-професiйна властивiсть випускника ушверситету. За таких умов еколопчна компетентшсть випускника стае основою саморегуляци його поведшки у вшх сферах жи"тдояльносп, не лише професiйноï (виробничо", дослiдницькоï, управлiнськоï тощо), вона спрямовуе його поведшку у сферi суспшьних вiдносин (виконання ролей гро-мадянина, споживача, члена територiальноï громади тощо), а також поведшку у сферi шмейно-побутових вiдносин та культурно-дозвiльноï дiяльностi.
Вiдомо, що бiльшiсть дослiдникiв проблеми еколопзаци освгги тракту-ють ïï як обов'язкове вивчення екологiчних дисциплш та максимально можли-ве змютовне наповнення усiх iнших дисциплiн еколопчними знаннями (ш-формацiею). Визначаючи формування екологiчноï компетентностi випускника кiнцевою метою ЕВЛО, пропонуемо розглядати еколопзащю освгги як новий сенс i домшантну мету усього освггаього процесу i освiтньоï системи загалом. Оскшьки сьогодш екологiзацiя освгти поширюеться на всю освгтньо-виховну систему (розпочинаеться у дошкшьних установах), необхiдно концептуально змшити акцент: не "вбудовувати" екологiчнi знання у фахову освпу, а внести вщповщш корективи у модель шдготовки фахiвця, котра виконуе роль систе-мотвГрного чинника органiзацiï змГсту i характеру освГтнього процесу, а також е основою для оцшки та аналiзу рГвня пГдготовки випускникГв. Отже, цш еко-логiзацiï освГти повиннГ знайти свое вщображення у моделях фахiвця, для цього потрГ6но за допомогою експер^в уточнити перелiк i змют професiйних задач, вiдобразити вимогу формування екологiчноï компетентностi як складо-воï загальноï соцiально-професiйноï компетентностi фахiвця.
Залишаючи поза рамками цiеï публiкацiï проблему побудови дерева ць лей процесу ЕВЛО-завдань, котрГ у просторово-часовому контекс^ окреслю-ють напрями дГяльностГ вЫх суб,ектiв процесу заради досягнення означеноï мети, наголосимо, що iнновацiйне осв^не середовище передбачае навчання у процеш створення нових знань. Це зумовлюе необхщшсть збалансованого зас-тосування таких засобiв реалiзацiï концепцiï ЕВЛО, як лекцшно-консультатив-на взаемодiя з викладачем, науково-дослiдна робота з науковим ^рГвником та iнновацiйно-пiдприемницька взаемодiя з представником виробництва тощо.
Наступною проблемою, котру необхщно виршити у процесi розроблення концепци ЕВЛО, е проблема оцшювання його результативность На наш погляд, результатившсть процесу ЕВЛО оцшюеться його здатшстю оп-тимiзувати досягнення окреслених моделлю цшей та певним чином перманентно корегувати поведшку суб'еклв процесу на ушх рГвнях, на якГ цей про-цес поширюеться (ректорат, деканати, навчально-методичш ради, студенти).
Аналiз наявних теоретичних напрацювань та практики використання емшричних методiв оцiнювання результативностi освГтнього процесу дав
змогу зафжсувати кшька принципових положень, якi детермшують пiдходи до оцiнювання результативностi еколопзаци освгги у компетентшсному фор-мать Коротко !х можна окреслити таким чином:
• для сучасно! системи осв1ти характерною е зовтшня система ощнювання, ва-ди яко! е очевидними;
• у практищ управлшня д1яльн1стю ВЗО сьогодт широко використовуеться менеджмент якосп, описаний системою м1жнародних стандартов. Менеджмент якост також зор1ентований на зовтшню ощнку - задоволення вимог спожи-вач1в та замовнишв освишх послуг. У його рамках розроблений категор1аль-ний апарат та модел1 ощнки якост вищо! освгга як системи, як процесу 1 як результату;
• в умовах зростаючо! конкуренци на ринку освишх послуг акцент в ощнюван-ш поступово переноситься на самооценку 1 самоконтроль освпнього закладу, на створення внутршнього коригувального мехатзму, функщонування якого стимулюе внутршт трансформаци у напрямку забезпечення конкурентос-проможност 1 ВЗО, 1 його випускнишв;
• об'ектом внутршньо! ощнки яшсних параметр1в освпнього процесу, зазви-чай, е: окрем1 компоненти освпнього процесу (професорсько-викладацький склад, технологИ, змют, середовище, характер взаемоди учаснишв, матер1аль-но-техтчне забезпечення тощо); результата освпнього процесу з позицш за-мовника освишх послуг; результата освггаього процесу стосовно конкретного випускника;
• результативтсть освпнього процесу в систем! вищо! професшно! освии ощ-нюють ступенем готовност випускника до фахово! д1яльност1 - результатом досягнення тих цшей, що означет в модел1 фах1вця, на основ1 яко! визна-чаеться змшт 1 характер освпнього процесу, модель фах1вця е також основою для ощнювання та анал1зу р1вня подготовки випускнишв;
• для ощнювання якост освпнього процесу використовують як комплексы та штегроват ощнки, що отримат шляхом комбшаци окремих показниюв, у т.ч. з урахуванням вагових коефщент1в, так 1 набори критерив та ознак. Ор1ентуючись на загальт принципи ощнювання якосп, виб1р критерив ощ-нювання, показник1в-1ндикатор1в, а також метод1в 1 засоб1в ощнювання у кожному конкретному випадку здшснюеться вщповщно до мети 1 задач об-стеження;
- с» ' ' ' • и _
• наичаспше яшсть освггаього процесу ощнюють за його результатами шляхом використання таких показнишв, як яшсть знань (глибина, системтсть, можливють застосування на практищ тощо), яюсть засвоення знань (повнота, стутнь науковосп, р1вень засвоення вм1нь тощо), р1вень навченост тощо. Поряд з традищйними методами та засобами ощнювання результатов освпнього процесу, активним поширенням тестування, дедал1 бшьше використовують нетрадицшт методи ощнювання: портфолю, кейс-вим1рювач1, про-екти, "бортов! журнали", педагопчний аудит знань тощо;
• за остант роки ютотного прогресу досягнуто у розроблент концептуальних засад менеджменту знань як складово! менеджменту якост! Менеджмент знань в освиньому процес трактуеться як його цшеспрямована оргатзащя на основ1 принцитв менеджменту якост з метою створення умов формування сощально-професшно! компетентност випускниюв ВЗО, що гарантуе !м кон-курентоспроможтсть на ринку пращ За цих умов вимоги до результативности навчального процесу поширюються не тшьки на знання, а й на вм1ння !х застосовувати; у трактувант результативности освпнього процесу акценти зм1шуються вщ ощнювання ЗНВ до компетентности, шноващйно! культури та самоменеджменту.
З урахуванням окреслених пiдходiв, у нашому дослщженш оцiнка ре-зультативностi еколопзацп освггнього процесу, на наш погляд, мае здшсню-ватись на рiвнi освггнього закладу як результат реашзаци комплексно! нас-^зно! програми формування еколопчно! компетентностi випускника. Ре-зультативнiсть ЕВЛО характеризуватиме стушнь реалiзацil цiлей процесу та досягнення запланованих результат. Отже, йдеться про оцшювання рiвня сформованост еколопчно! компетентностi випускника.
Вивчення теоретичного i методичного доробку фахiвцiв з проблеми вимiрювання рiвня компетентностi випускника навчального закладу дае змо-гу констатувати: бшьшють дослiдникiв вказують на наявшсть iстотних труд-нощiв як у визначенш поняття компетентнiсть, так i у 11 оцiнцi [8, 11, 12]. Створення методики визначення рiвня компетентност випускникiв ВЗО пе-редбачене Програмою дiй щодо реалiзацil положень Болонсько! деклараци у системi вищо! освiти Укра1ни.
У соцюлопчних дослiдженнях для оцiнювання стану емшричного об'екта проводиться операцiоналiзацiя основних понять дослщження, котра передбачае побудову моделi емпiричного об'екта шляхом виокремлення його структурних складових (властивостей) та 11 описання (визначення критерпв оцiнки, показниюв, iндикаторiв, шкал вимiрювання), а також розроблення методiв, засобiв i процедур вимiрювання властивостей емпiричного об'екта.
Соцюлопчний аналiз поняття еколог1чна компетентн1сть випускника ун1верситету був спрямований на виявлення його структури, яюсних характеристик та кшьюсних оцiнок складових, а також оцшку взаемозв'язку мiж ними. Структурний аналiз результативностi освiтнього процесу, метою якого е формування еколопчно! компетентност випускника, дав змогу виявити критерп оцiнки, а процесуальний шдхщ - сукупнiсть показникiв екологiчноl компетентность Для оцшювання еколопчно! компетентностi випускника ми розробили структуровану модель, на основi яко1 утворена матриця оцшки складових екологiчноl компетентностi - когштивно!, що складаеться iз за-гальнокультурно!, спецiальноl та органiзацiйно-технологiчноl, цiннiсно-смис-лово! (ставлення до змiсту компетентностi та об'екта 11 застосування), емо-цшно-вольово! саморегуляцil (готовнiсть до актуалiзацil компетентности, а також поведiнковоl (досвiд актуалiзацil компетентностi).
Побудовану соцiологiчну модель еколопчно! компетентностi випускника можна покласти в основу дiагностики 11 реального стану та аналiзу ди-намжи змiн у 11 формуваннi. Попередш напрацювання щодо розроблення концептуальних та оргашзацшних засад монiторингу особисто-професiйного розвитку випускника ВЗО [2, 9], на наш погляд, можна усшшно використати для створення системи дiагностики реалiзацil цшей ЕВЛО. Для забезпечення результативност процесу ЕВЛО доцiльним, на наш погляд, е створення коор-динуючого центру, скажiмо, науково-методично! ради ушверситету з еколо-гiзацil, у структурi функцiй яко1 буде дiагностика, контроль та аналiз резуль-татiв, виявлення та аналiз вiдхилень вiд очжуваного результату, встановлен-ня причин вщхилень та розроблення коригувальних заходiв. Суб'екти процесу ЕВЛО на основi отриманих результатiв дiагностики реалiзують заходи з усунення причин вiдхилень, корегують плани подальших дiй та розподш зов-
тштх та внутршшх ресурЫв. Запропонована вихiдна модель процесу ЕВЛО може бути основою для поглиблено! концешу^заци наукових розробок та практичних заходiв з еколопзацп освгги як на piвнi окремого навчального закладу, так i осв^ньо! системи загалом.
Л1тература
1. Murray, P. Designing For Business Benefits From Knowledge Management / P. Murray // Knowledge Horizons: The Present and The Promise of The Knowledge Management. - Heinemann, 2000. - PP. 23-32.
2. Адамовський М.Г. Пщготовка фаивщв як зааб пщвищення продуктивности витрат на осв^ та сощального захисту випускниюв навчального закладу / М.Г. Адамовський, 1.П. Магазинщикова // Науковий вюник УкрДЛТУ : Сучасна eкономiчна тeоpiя та проблеми ii зас-тосування. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 2002. - Вип. 12.6. - С. 235-240.
3. Гулай О.1. Компетентшсний тдхщ як основа ново! парадигми осв^и / О.1. Гулай // Вюник Нацюнально! академп ДПС Укра!ни: Пeдагогiчнi науки. - 2009. - С. 41-51.
4. Доклад международной Комиссии по образованию ХХ1 века, представленный для ЮНЕСКО "Образование: сокрытое сокровище". - М. : Изд-во ЮНЕСКО, 1995. - 295 с.
5. Зимняя И.А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня, 2003. - № 5. - С. 34-42.
6. Игнатьева Е.Ю. Менеджмент знаний в управлении качеством образовательного процесса в высшей школе / Е.Ю. Игнатьева. - Великий Новгород, 2008. - С. 280.
7. Компетентшсний тдхщ у сучаснш освт: св^овий досвщ та украшсью перспективи: Бiблiотeка з освггньо! полггики / за заг. ред. О.В. Овчарук. - К. : Вид-во К.1.С., 2004. - 112 с.
8. Краснова Т.И. Инновации в системе оценивания учебной деятельности студентов // Образование для устойчивого развития. - Минск : Изд. центр БГУ, 2005. - С. 438-440.
9. Магазинщикова 1.П. Молодий фаивець на сучасному ринку пращ : моногpафiя / 1.П. Магазинщикова, О.М. Лободинська. - Львiв : Вид-во "Край". - 163 с.
10. Рудь М. Компетентшсний тдхщ в освт / М. Рудь // Вюник Львiвcького ушверсите-ту. - Сер.: Педагопка. - 2006. - Вип. 21, ч. 1. - С. 73-82.
11. Складановська М.Г. Компетентшсний тдхщ до вивчення проблем еколопчно! освгги у вищш школi / М.Г. Складановська // Вюник СевДТУ. - Сер.: Педагопка. - 2008. - Вип. 90. - С. 52-56.
12. Татур Ю.Г. Компетентностный подход в описании результатов и проектировании стандартов высшего профессионального образования / Ю.Г. Татур. - М. : Изд-во "Исследовательский центр проблем качества специалистов", 2004. - 17 с.
Магазинщикова И.П. Экологическая компетентность выпускника как цель экологизации высшего лесотехнического образования
На основе использования компетентностного подхода в образовании, потенциала социологической теории и анализа результатов эмпирических социологических исследований предложена модель процесса экологизации высшего лесотехнического образования, концептуальные подходы к определению ее цели и возможных средств реализации.
Ключевые слова: компетентностный подход в образовании, мониторинг, социология образования, экологизация образования, экологическая культура, экологическая компетентность специалиста.
Magazinschikova I.P. Ecological competence of graduating student as purpose of ecologization of higher forestry and technical education
On the basis of using the possibilities of CBE-approach as well as the potential of sociological theory and analysis of empirical sociological studies results the author proposes a model of high forestry engineering education ecologization, conceptual approaches as to the definition of its aim and probable means towards it are clarified.
Keywords: CBE-approach, monitoring, educational sociology, education's ecologization, environmental culture, specialist's environmental competence.
