CC BY
16
Таблиця 1
№ Думка Викладачiв (%) Студенев (%)
1 Це сприятиме розвитку !хньо! професшно-техшчно! компетенци 98% 93%
2 Це спонукатиме !х до про формування професшно спрямованих вмшь та навичок студентiв 82% 87%
3 Це необхщно керiвнику ВНЗ для вiдповiдного <амщжу» 74% 51%
4 Це пошана «сучасних тенденцiй в освт» 78% 63%
5 Не можу визначитись 1% 12%
Незважаючи на наявшсть значно! кiлькостi наукових дослщжень, проблема пiдвищення ефективностi практично! тдготовки майбутнiх технiкiв у технiчних ВНЗ ще недостатньо дослiджена у теоретико-методолопчному i методичному аспектах. Поза увагою дослiдникiв залишилися проблеми розробки оргашзацшно педагогiчних засад використання навчального треншгу у професiйнiй пiдготовцi майбутнiх техншв у технiчному ВНЗ, зокрема, розробка моделi навчального тренiнгу, визначення методики проведення навчального треншгу, оргашзацшно-педагопчних еташв розробки тренiнгових програм, вимог до особистосп викладача-тренера i його методично! шдготовленосп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: Метод. пособие. — М.: Высшая школа, 1991. — С. 126.
2. Игры — обучение, тренинг, досуг: В 4-х книгах / Под ред. В. В. Петрусинского. — М.: Новая школа, 1994. — 368 с.
3. Карлоф Б. Деловая стратегия: концепция, содержание, символы / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1992. — 360 с.
4. Ничкало Н. Г. Науково-методичне забезпечення д1яльност1 заклад1в професшно-техшчно!' освгги в нових сощально-економ1чних умовах // Удосконалення навчально-виховного процесу в професшних закладах сшьськогосподарського профшю: Наук.-метод. зб1рник. Ввдп. ред. Н. Г. Ничкало. — К., 1993. — С. 19-28.
5. Тренинг развития жизненных целей / Под ред. Е. Г. Трощихиной. — СПб.: Речь, 2001. С. 38-39.
6. Яблонська Т. М. Треншг педагопчно!' рефлексп для студенлв та вчител1в. — Практична психолопя та сощальна робота. — 1999. — № 2. — С. 9-12.
7. Handbook of creativity / Td. by R. Sternberg. — Сambridge Univ. Press. 1999.
8. Окос W. Nowy Siownik Pedagogiczny. — Warszawa, 1996.
Людмила РОМАНИШИНА, Надш ГЛОВИН
ЕКОЛОГ1ЧНА КУЛЬТУРА — СКЛАДОВА ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ
МАЙБУТН1Х АГРАРНИК1В
У cmammi розглядаються питання формування екoлoгiчнoi культури cne^cmicmie р1зного профшю, зокрема аграрного. Подана характеристика складових екoлoгiчнoi культури: екологiчнa oceima, екологiчне виховання, екологiчно-прaктичнa дiяльнiсть. Особлива увага звернена на вдосконалення змicmу екoлoгiчнoi ocвimи.
Формування нового свггогляду на еколопчш цшносп стае визначальним у сферi агротехшчно! осв^и. Стутнь розвитку людства зумовлюе втручання в природу, порушуючи !! екосистему. I якщо не можна обштись без такого втручання, то необхщно впроваджувати новi виробничi технологи, яю забезпечать найменший вплив таких дш на оточуюче середовище. В зв'язку з цим важливим е питання шдвищення екологiчно!' культури майбутшх спецiалiстiв рiзного профiлю, до яких ми вiдносимо також i тдготовку майбутнiх аграрникiв, адже сiльськогосподарська дiяльнiсть — одна з галузей народного господарства, що суттево впливае
на навколишне середовище. Метою статт е визначення шляхiв формування еколопчно! культури майбутнiх аграрникiв.
Проблема формування еколопчно! культури пiдростаючого поколшня розглядалась у працях С. Русово!, Г. Ващенка, В. Сухомлинського та шших педагогiв. У 90-х роках ХХ ст. в Укра!ш розпочався новий етап вивчення проблем еколопчно! осв^и на основi iдей сталого розвитку, що сприяло реформуванню освггньо-виховно! системи, дало новий поштовх до формування еколопчно грамотного спещалюта [1, 10].
Складовi еколопчно! культури (еколопчш знання, переконання, цiннiснi орiентащ!, емоцшш переживання, практична дiяльнiсть) та визначення !х ролi в охоронi навколишнього середовища, змiст i методику учшвських дослiдницьких робiт з екологи в позашкшьних установах дослiджував Г. Пустов^ [14; 15], екологiчно доцiльну поведшку молодших школярiв — О. Крюкова [5]. Змют, структуру, педагогiчнi умови формування еколопчно! культури майбутшх спещалюпв розглядали Н. Лисенко [6], Т. Ншова [12]. Найбiльш детально розглянуто теоретико-методолопчш та методичнi основи формування естетико-еколопчно! культури майбутнього вчителя в працях Г. Тарасенко [18]. Вона, зокремма, вщзначае, що «...культура — це полiфункцiональна сощальна система, якш належить забезпечити матерiальний i духовний прогрес людства в цiлковитiй гармони з природою» [18, 5].
В Укра!ш проводяться дослiдження формування еколопчно! культури та св^огляду майбутнiх аграрниюв, що вiдображено в працях Ю. Злобiна [4], О. Мiтрясово! [8], Н. Негруци [9] А. Некос [10] та Л.Фенчак [19; 20]. Так, Ю.Злобш зауважуе, що «спещалют аграрного профшю, отримавши у вузi вiдповiднi екологiчнi знання та виховання, повинен бути впевненим i готовим до здшснення екологiчно! конверсi! сшьськогосподарського виробництва, тобто розвиток i дiяльнiсть цього напряму господарювання здiйснювати за допомогою екологiчно чистих i безпечних технологш» [4, 8]. О.Мiтрясова провщною iдеею вiдстоюе екологiзацiю та штегращю природничих знань у професiйнiй шдготовщ студентiв-аграрникiв i пропонуе iнтегративний курс з хiмiчних основ екологi!, що, на !! думку, може використовуватись для студенпв всiх сiльськогосподарських спещальностей при вивченнi природничих дисциплiн.
Л. Фенчак розглядае формування екологiчно! культури в процес пiдготовки молодшого спещалюта аграрного профшю. З щею метою авторка пропонуе впроваджувати систему формування еколопчно! культури студенпв аграрних коледжв i технiкумiв.
Н. Негруца дослщжувала проблему формування екологiчного свiтогляду студенпв аграрних ВНЗ у процесi вивчення економiчних дисциплiн. Дослiдниця обгрунтувала педагопчш умови формування екологiчного свiтогляду молодших спещалюив напряму пiдготовки «Економiка i пiдприемництво» за спецiальностями «Бухгалтерський облш» i «Комерцiйна дiяльнiсть». До таких умов вона вщнесла:
- професшно-доцшьний вiдбiр матерiалу екологiчного спрямування в курс економiчних дисциплiн, оскiльки в змют цих предметiв не враховуються екологiчнi аспекти впливу аграрно! галузi на довкiлля;
- впровадження в навчальш плани окремого спецкурсу «Економша природокористування», де висвiтлено методики розрахунюв економiчних збиткiв вiд нерацiонального природокористування в сшьському господарствi;
- поглиблення змiсту навчально! практики з метою виконання системи завдань з економши природокористування, якi вимагають детального аналiзу механiзму рацiонального господарювання, доводять необхщнють екологiзацi! процесу виробництва сiльськогосподарсько! галузь
Дослiдження такого ж напрямку подано в працях О. Матеюк, котра розглядае формування еколопчно! культури у майбутшх економюпв на засадах сталого розвитку. Заслуговуе на увагу розроблена дослщницею модель формування еколопчно! культури майбутшх економюив, яка враховуе особливосп !х тдготовки.
Розглядаючи питання про структуру еколопчно! культури, ми дшшли висновку, що !! можна визначити як еднють стшких, закономiрних взаемозв'язюв мiж !! елементами.
На еколопю сформувався погляд як на певну складову рiзних наук i процешв, що свiдчить про !! штегративний характер. Вiдзначимо, що нинi еколопя розглядаеться як комплексний, мiждисциплiнарний, науковий напрям iз вираженою тенденцiею до синтезу знань
про природу i суспшьство. М. Дробноход вказуе, що «надзавданням екологiï як навчально-виховно1 дисциплши е формування екологiчноï свiдомостi, зовшшшм виявом якоï е екологiчна культура» [2, 46]. Тому еколопчна культура розглядаеться як необхщний компонент оптимiзацiï взаемостосункiв суспiльства i природи, що е умовою виживання людства [19, 78].
Серед визначень, яю подаються в лiтературi для поняття «еколопчна культура» [8; 17; 19], нам iмпонуе визначення М. Реймерса: «Культура еколопчна — етап i складова частина розвитку загальносвiтовоï культури, що характеризуеться гострим, глибоким i всезагальним усвщомленням суттево1' важливост екологiчних проблем у житп i майбутньому розвитку людства» [16, 121]. Воно е найбшьш узагальненим i вщображае основш гранi цього поняття. Адже еколопчна культура пов'язана з використанням людиною дарiв природи, перетворенням ïï у власних iнтересах, що тягне за собою певш наслiдки людсько1' дiяльностi.
Дослiджуючи проблему екологiчну культуру, дослщники розглядають ïï в напрямках:
- вона е результатом дiяльностi людини з перетворення природного середовища вщповщно до ïï фiзiологiчних i сощальних потреб, тобто екологiзоване природне середовище буття людини — фундаментальна щннють;
- екологiчна культура характеризуе рiвень розвитку екологiчноï свiдомостi соцiальних суб'екпв, починаючи з iндивiда i закшчуючи людством загалом;
- екологiчна культура — це творча дiяльнiсть людей у ходi освоення природного середовища, в процес якоï виробляються, збертаються i розподiляються екологiчнi цiнностi.
Формування екологiчноï культури забезпечуеться рiвнями сформованосп ïï компонентiв: системи екологiчних знань; системи вмшь i навичок з ращонального використання, збагачення й охорони природи; системи еколопчних норм, щнностей; соцiальноï природоохоронноï практики [18; 19]. Л.Фенчак визначила наступш структурнi компоненти формування екологiчноï культури студента: еколопчш знання — еколопчне мислення — еколопчна свщомють — екологiчний свпогляд — екологiчна етика — еколопчна культура [19, 154].
Одним iз важливих компонентiв, що характеризують рiвень екологiчноï культури особистостi майбутнiх спещалюпв-аграрниюв, е екологiчнi знання. Саме науков^ систематизованi екологiчнi знання становить ядро теоретичного рiвня екологiчноï свiдомостi i культури, саме вони можуть стати основою для успiшноï екологiчноï дiяльностi людей [20, 56].
Зупинимось на характеристик змiсту екологiчних знань, оскшьки вони е визначальними у формуванш економiчноï культури спецiалiстiв, е системотвiрним чинником екологiчноï свiдомостi i культури. На думку Л. Немець, змют еколопчних знань включае:
- розумшня природи як единого щлого;
- розумшня дiалектичного зв'язку природи i суспшьства;
- сутнють вiдносин суспшьства i природи, людини i природи;
- морально-естетичний вплив природи на людину;
- вплив природного середовища на здоров'я людини;
- практичну дiяльнiсть суспшьства з охорони природи, ращонального використання природних ресурав [11, 70-73].
I. Сафонов вказуе на наступш складовi еколопчних знань [17, 54]:
- знання з фундаментальних проблем взаемоди суспшьства i природи, що включають природничо-науковi i фшософсью аспекти;
- спещальш еколопчш знання, як безпосередньо пов'язаш з професшною дiяльнiстю людини;
- екологiчнi знання мiждисциплiнарного характеру, тобто знання, що вщображають взаемозв'язок екологiï з педагогiкою, екологи з хiмiею, екологiï з економшою тощо.
Такий пiдхiд базуеться на штегращйних зв'язках iз узагальненням мiжпредметних пiдходiв [3, 123].
Отже, формування екологiчноï культури майбутнiх аграрникiв визначаеться ]х майбутньою професiйною дiяльнiстю, для я^' потрiбнi спецiалiсти, здатнi приймати ршення в нестандартних ситуацiях можливих еколопчних катастроф, забруднення грунтiв важкими металами, надлишком мiнеральних добрив, ix засоленням, залуженням i закисленням.
Л1ТЕРАТУРА
1. Б1лявський Г. О. Основи еколопчних знань: Навч. тдр. — К.: Л1бра, 2002. — С. 179-276.
2. Дробноход М. I., Вольвач Ф. В. Концептуальнi основи формування еколопчного мислення та здiбностей людини будувати гармонiйнi вiдносини з природою. — К., 2000. — 120 с.
3. Зверев И. Д. Экология в школьном обучении: Новый аспект образования. — М.: Просвещение, 1980. — 184 с.
4. Злобш Ю. А. Еколопчш проблеми агропромислового комплексу Укра1ни на порозi третього тисячолiття // Ойкумена. — 1993. — № 3. — С. 8-15.
5. Крюкова О. В. Формування еколопчно-дощльно! поведшки молодших школярiв: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / 1нститут проблем виховання АПН Укра!ни. — К., 2005. — 20 с.
6. Лисенко Н. В. Теорiя i методика формування еколого-педагопчно! культури вихователя дошкольного закладу в системi вищо! педагопчно! освiти Украши: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04.
— 1вано-Франшвськ, 1996. — 391 с.
7. Матеюк О. П. Формування еколопчно! культури майбутшх економюпв як складово! професшно! тдготовки на засадах сталого розвитку. Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — Вшниця, 2008. — 20 с.
8. Мирясова О. П. Формування системи знань з хiмiчних основ екологи у студенпв альськогосподарських спецiальностей. Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — К., 2000. — 170 с.
9. Негруца Н.А. Формування еколопчного свггогляду студенпв вищих навчальних закладiв 1-11 рiвнiв акредитаци аграрного профшю у процесi вивчення економiчних дисциплш: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — К., 2003 — 19 с.
10. Некос А.Н. Экологическое образование и воспитание: географические и педагогические основы: Дис. ... канд. географ. наук: 13.00.01. — Харков, 1993. — 233 с.
11. Немец Л. Н., Шатровський А. Г. Оптимизация внутрипредметных и межпредметных связей в единой системе непрерывного экологического образования и воспитания // Проблемы создания единой системы экологического образования и воспитания в Украине: Тезисы докл. межд. научно-практической конференции. — Харьков, 1994. — С. 70-73.
12. Ншова Т. С. Шдготовка майбутшх учителiв хiмi! до еколопчно! освгга i виховання учшв: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — Черкаси, 2002. — 219 с.
13. Овчинников Н. Ф. Структура и симметрия // Проблемы исследования систем и структур: Материалы конференции. — М., 1965. — С. 13.
14. Пустоват Г. П. Теоретико-методичш основи еколопчно! освгга i виховання учшв 1-9 клаав у позашшльних навчальних закладах: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.07. — Тернотль, 2005.
— 51 с.
15. Пустоват Г. П. Фшософсько-культуролопчний аспект у еколопчнш освт.// Освгга. — 2002. — № 3. — С. 2-5.
16. Реймерс Н. Ф. Охрана природы и окружающей человека среды: словарь-справочник. — М.: Просвещение, 1990. — 319 с.
17. Сафонов И. П. Формирование экологической культуры учителя: Дис. ... канд. филос. наук. — М., 1992. — 176 с.
18. Тарасенко Г. С. Еколопчна естетика в системi професшно! тдготовки вчителя. — Вшниця: Вшниц. держ. пед. ш-т, 1997. — 110 с.
19. Фенчак Л. М. Методолопчний аспект формування еколопчно! культури. // Новi технологи навчання. — К., 2005. — № 41. — С. 150-156.
20. Фенчак Л.М. Проблема формування еколопчно! культури студенпв у психолого-педагопчнш теори. // Проблеми освгга: Наук.-метод. збiрник. — К., 2004. — № 35. — С. 230-242.
Тетяна РОЗУМНА
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВ1РКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТ1
ВИКОРИСТАННЯ 1НТЕРАКТИВНИХ МЕТОД1В У ФОРМУВАНН1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ КУРСАНТ1В
У статтi розглядаеться, як у процеа гуманiтарного навчання майбутшх офiцерiв Державно'1' прикордонноI служби Украши використовуються iнтерактивнi методи щодо формування в курсантiв педагогiчноi культури. Показано, що результативнкть використання цих методiв визначаеться пiд час експериментально'1' перевiрки. Вказат основт компоненти педагогiчноi культури майбутшх офiцерiв-прикордонниюв i засоби 1'х реал1зацИ.
Найбшьш прюритетними сферами XXI ст. стають наука як сфера, що продукуе нов! знання, та освгга як сфера, що олюднюе знання ! забезпечуе ¿ндивщуальний розвиток
